2. Адаптація до школи – це перехід дитини
до систематичного шкільного навчання і
звикання до шкільних умов.
Цей період кожен першокласник
переживає по-своєму. До школи більшість
дітей відвідували дитячий сад, де кожен
день був наповнений іграми та ігровими
заняттями, прогулянками, а денний сон і
неспішний режим дня не давали малюкам
втомлюватися. У школі все інакше: нові
вимоги, інтенсивний режим, необхідність
все встигати. Як пристосуватися до них?
Для цього потрібні сили і час, а головне –
розуміння батьків, що це необхідно.
ШАНОВНІ БАТЬКИ!!!
“ М і й п е р шач о к ” а б о “ К і л ь к а п о р а д з
а д а п та ц і ї п е р шо к л а с н и к а д о шк ол и ”
3. Прийнято вважати, що адаптація
першокласника триває від перших 10-
15 днів до декількох місяців. І тут не
обійтися без допомоги вчителя і
родичів: батьків і бабусь з дідусями.
Дитина потрапляє під вплив таких
факторів, як:
особистість педагога
колектив однокласників
новий режим дня
обмеження рухової активності
нові обов'язки.
Психологічна готовність першокласника
проявляється в тому, що дитина із задоволенням
ходить в школу і займається виконанням
домашнього завдання, з радістю ділиться з
домашніми про шкільні події. Протилежне
ставлення до школі свідчить про те, що дитина ще
не звикла до школи. Це сигнал до того, щоб батьки
допомогли першокласнику швидше освоїтися.
Радимо Уважно вислуховуйте дитину і вникайте у
всі проблеми, про які вона вам говорить. Не
висміюйте її, не принижуйте, не наводьте в
приклад тих дітей, у яких виходить краще
справлятися з навчанням у школі. Це призведе
тільки до замкнутості, скритності, подразнення,
небажання розповідати батькам про свої
почуття.
4. Рекомендації щодо психологічної
адаптації першокласника:
Створіть атмосферу
благополуччя в сім'ї.
Заохочуйте учня за
різні успіхи — не
тільки за навчальні.
Цікавтеся школою,
розпитуйте дитину про
події кожного дня.
Формуйте високу
самооцінку дитини.
Любіть дитину.
Надайте першокласнику
самостійність в
організації власної
навчальної діяльності.
Враховуйте характер і
темперамент дитини —
тільки індивідуальний
підхід.
Н е д о п у с к а й т е
ф і з и ч н и х
з а х од і в в п л и в у
н а д и т и н у.
Проводите час з
дитиною після
шкільного дня.
Стимулюйте дитину до
досягнення
поставлених цілей.
5. Соціальна адаптація
Діти, які не відвідували дитсадка, можуть
зіткнутися з проблемою спілкування з
однокласниками. В дитячому садочку дитина
проходить процес соціалізації, де вона
набуває комунікативних навичок і способів
побудови відносин в колективі. У школі
вчитель не завжди приділяє цьому увагу.
Саме тому ваша дитина знову буде
потребувати допомоги батьків. Будьте уважні
до повідомлень дитини про її взаємини з
однокласниками. Намагайтеся підказати, як
подолати конфліктну ситуацію. Підтримуйте
контакт з учителем, психологом і батьками
тих дітей, з якими у вашого малюка склалися
стосунки. Повідомте вчителя про тривожні
ситуації. Пам'ятайте про те, як важливо
захистити власну дитину, а також навчити її
саму долати перешкоди.
Вчіть дитину бути
особистістю: мати власну
думку, доводити її, але бути толерантною до
думок інших.
6. ШАНОВНІ БАТЬКИ!!!
“ М і й п ” я ти к л а с н и к ” а б о “ К і л ь к а
п о р а д з а д а п та ц і ї ”Що собою являє адаптація і
дезадаптація
Якщо говорити простими словами, то
адаптація – це здатність організму
підлаштовуватися під мінливі умови
середовища. Цей термін можна
віднести як до фізіологічного стану,
так і до психологічного.
Психологічна адаптація п'ятикласників
– це здатність учнів винаходити нові
способи поведінки, залежно від
ситуації, тобто бути гнучкими. В
даному випадку гнучкість повинна
розумітися як особистісна якість. Її
наявність залежить від різних
чинників, але в першу чергу від
життєвого досвіду. Адаптація
п'ятикласників – складний процес,
який в силу певних причин може
пройти невдало. І тоді відбувається
протилежний ефект, іменований
дезадаптацією.
7. В и д и д е з а д а п та ц і й н о го п р о ц ес у у
п ' я ти к л а с н и к і в
-Емоційний – проявляється в
тривожній поведінці, в переживаннях з приводу
шкільних занять, непоясненному страху перед
учителем чи однокласниками.
- Поведінковий – дитина
веде себе неадекватно: проявляє агресію,
недисциплінованість, часто стає ініціатором
конфлікту.
-Інтелектуальний
– характеризується низьким мотиваційним рівнем
щодо навчання, небажанням продовжувати
навчання.
- Комунікативний –
виражається в тривожному і замкнутому стані,
який не дозволяє дитині ефективно будувати
взаємини з дорослими людьми і з однолітками.