Ознакомительная презентация про Брадзот - инфекционную болезнь овец (на украинском языке)

2. Брадзот (Bradsot) - гостра неконтагіозна токсикоінфекція овець, що характеризується
геморагічним запаленням слизової оболонки сичуга й дванадцятипалої кишки та
дегенеративними змінами паренхіматозних органів.
Збудники хв - спорові токсиноутв анаероби –
C. septicum, C. novji (C. oedematiens) та C. perfringens.

3. C. septicum - гр+ рухлива паличка, капсул не утв. Спори овальні.
Добре культивуються на всіх живильних середовищах для анаеробів. У бульйоні Кітт - Тароцці через 16 - 20 год
спричинює інтенсивне помутніння, утв газу з випаданням осаду та проясненням бульйону. У мозковому
середовищі росте з утворенням газу, почорніння не викликає. На кров'яному агарі виявляється у вигляді круглих
колоній з прозорою зоною гемолізу.
C. novji (C. oedematiens) - гр+ паличка, капсул не утв. Спори округлі чи овальні. На середовищі Кітт - Тароцці
через 48 год інкубації зумовлює інтенсивне помутніння зі слабким газоутв та неприємним запахом. В процесі
росту на жив середов і в організмі тв утв сильний токсин.
Cl. perfringens – гр+ нерухома паличка з заокругленими кінцями. Культивується на всіх живильних середовищах
для анаеробів, утворює складний екзотоксин. З лаб тварин дуже чутливі морські свинки. Збудник у споровій формі
в землі залишається життєздатним роками, при кип'ятінні руйнується лише через 60 хв.

4. Епізоотологія хвороби. Хворіють вівці та кози різних порід і статі.
Частіше - матки, молоді, добре вгодовані, малорухливі тв у віці від 3 міс до року. За
пасовищного утримання хв доросліші вівці, а за стійлового - ягнята 3 - 7-міс віку.
Джерело зб - хворі вівці та кози, а також бацилоносії, що виділяють збудник з фекаліями.
Фактори передачі зб - несвоєчасно прибрані
трупи, вода, корми, пасовища, що контаміновані
фекальними виділеннями хв і перехворілих тв, а
також сіно, заготовлене на неблагополучних
луках, силос та інші корми, забруднені землею.

5. Брадзот проходить у вигляді спорадичних випадків та невеликих ензоотій.
Може спост щороку через збереження зб в землі, що забезпечує стаціонарність
інфекції. Захворюваність становить 15 - 20 %, летальність може досягати 100 %.
Зараження відбув аліментарно через травний канал. Поширенню брадзоту сприяє різке охолодження або перегрівання тв,
поїдання промерзлого, вкритого інеєм корму, випасання по снігу, росі, інею в зонах заливних лук, у низинах рік,
напування тв зі стоячих водойм. Захв реєструється переважно восени, взимку і рано навесні під час різкого похолодання.

6. Патогенез хвороби не вивчено. Вважають, що тв гинуть через інтоксикацію внаслідок всисання токсинів збудників,
які швидко і в значній кількості розмножуються в кишках.
Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Інкубаційний період короткий. Перебіг хвороби найчастіше блискавичний
(надгострий)- тв гинуть раптово, з ознаками сильної тимпанії, судом, скреготіння зубами.
Рідше гострий перебіг хв. - спостерігають лихоманку, пригніченість, прискорення дих, відсутність жуйки, різкі
невпорядковані рухи, виділення з ротї пор пінистої кров'янистої слини. У ділянці голови, підщелепового простору та
язика іноді відмічають набряки, здуття і біль у ділянці живота, кров'яний пронос. Хворі через 2 - 8 год після початку
хвороби гинуть з ознаками загальної слабкості та асфіксії.
Патологоанатомічні зміни. Трупи сильно роздуті, кров погано згортається. Характерна особливість - швидке
розкладання трупа. З ротової й носової порожнин та ануса виділяється піниста кров'яниста рідина. У підшкірній
клітковині, в діл голови, шиї та підгрудка знаходять кров'янисті інфільтрати з дрібними пухирцями газу. На серозних і
слизових об плеври, очеревини, глотки, трахеї, бронхів виявляють дрібні крововиливи.
Характерними є ураження слизової об сичуга та 12палої кишки - геморагічне запалення та виразки. Легені
набряклі, печінка переповнена кров'ю, на її поверхні спост дрібні жовтувато-сірі осередки некрозу. Дистрофія печінки,
нирок, міокарда. Селезінка не змінена.

8. Діагноз встановлюють на підставі типових клін ознак та епізоотологічних даних, підтверджують
бактеріологічним дослідженням пат матеріалу.
Лаб діагностика: 1.мікроскопія мазків 2.посіви на живильні середов 3.зараження лаб тв.
В лаб надсилають шматочки паренхім органів (за наявності - некротичні діл печінки), трубчасту кістку, ексудат
грудної й черевної порожнин, набряклу тк, інфільтрат підшкірної клітковини, частину 12палої кишки,
перев'язану з обох кінців, змінені ділянки стінки сичуга. Пат матеріал відбирають тільки зі свіжих трупів, не пізніш
як через 4 год після загибелі тварини.

9. Діагноз на брадзот вважають установленим у разі виділення з патологічного матеріалу клостридій з
властивостями, характерними для зб хвороби, і загибелі хоча б однієї морської свинки з двох, заражених
вихідним пат матеріалом або виділеними культурами клостридій, з типовою для зб патологоанат
картиною, і виділенням з її органів культури зб, загибелі хоча б однієї морської свинки з двох, заражених
вихідним пат матеріалом, за наявності в неї типової для цього зб патологоанат картини та виділення від
неї культури зб, якщо навіть у посівах з вихідного пат матеріалу культури зб не виділено.
Подвійна зона
гемолізу. Cl.perfingens
В посівах з пат матеріалу на середов Кітт - Тароцці - рівномірне помутніння і
газоутв, на глюкозо-кров'яному агарі - утв колоній з відростками та зоною
гемолізу.
Заражені в/м морські свинки гинуть упродовж 16 - 24 год. У мазках-відбитках,
зроблених з поверхні їхньої печінки, виявляють довгі нитки зб хвороби, а
посівами на спец живильні середов проводять резіоляцію вихідної культури Cl.
septicum. У разі інфікування морських свинок С. novji на місці введення
культури утв желатиноподібний драглистий набряк.

10. Диференціальна діагностика. Передбачає виключення сибірки, інф ентеротоксемії овець, бабезіозу,
пастерельозу, отруєння травами - аконітом і ефедрою.
При сибірці селезінка збільшена, на розрізі витікає густа рідина темно-червоного кольору. Під час мікроск
досл мазків з крові виявляють зб хв.
Для інф ентеротоксемії характерне розм'якшення нирки. Відсутні запалення та виразки сл об сичуга,
ураження печінки, серозно-геморагічний інфільтрат у підшк клітковині. У посівах виділ. культуру
Піроплазмоз виключається мікроскопією мазків з периферичної крові.
Пастерельоз супроводжується ураженням вн органів і верхніх дих шляхів. У посівах виділ. культуру
При підозрі щодо отруєння травами досліджують пасовища на наявність аконіту та ефедри. У тв спостерігають
множинні крововиливи під серозною оболонкою кишок.
Лікування. Специфічної терапії не розроблено, а симптоматичне лікування в разі надгострого перебігу
хвороби малоефективне у зв'язку з її швидкоплинністю. При гострому перебігу рекомендують антибіотики
(біоміцин, синтоміцин, тераміцин) у дозах для дорослих тварин - 0,5 - 1,0 г, для ягнят - 0,2 г на 1 кг маси, а
також симптоматичну терапію.

11. Для активної імунізації овець є 2 вакцини - бівалентна вакцина проти брадзоту та інф ентеротоксемії овець і
полівалентна концентрована гідроксидалюмінієва вакцина проти цих двох хв, а також злоякісного набряку овець і
дизентерії ягнят. Щеплюють усе поголів'я овець, починаючи з 3-місячного віку. Вакцину вводять в/м дворазово, з
інтервалом між першим і другим введеннями 20 - 30 діб. Імунітет у щеплених тварин настає через 10 - 12 діб після
другої вакцинації і триває 4 - 5 міс. Використовують також полівалентний анатоксин проти клостридіозів овець.

12. Профілактика та заходи боротьби.
o Слід постійно стежити за санітарним станом пасовищ та водопоїв.
o У неблагопол щодо брадзоту г-вах щороку проводити запобіжні щеплення овець за 30 - 45 діб до вигону
їх на пасовища полівалентною конц гідроксидалюмінієвою вакциною проти брадзоту, інфї
ентеротоксемії, злояк набряку овець і дизентерії ягнят.
o У разі появи захв г-ство оголошують неблагопол щодо брадзоту. Заюороняється введення, виведення,
прогін овець, проведення стриження, кастрації
o Не дозвол забій та викор в їжу м'яса, доїння та викор молока хв овець, знімання шкур із загиблих тв.
o Хворих та підозрюваних щодо захв тв негайно ізолюють і лікують. Здорових овець переганяють на інші
пасовища або переводять на стійлове утримання і щеплюють полів конц гідроксидалюм вакциною проти
брадзоту, інф ентеротоксемії, злояк набряку овець та дизентерії ягнят.
o Трупи овець утилізують або спалюють разом зі шкурою. Гній і залишки кормів спалюють.
o Приміщення та інші об'єкти дворазово з інтервалом 1 год дезінфікують 5 %-м розчином гарячого
формальдегіду або їдкого натру, просвітленим розчином хлорного вапна з вмістом активного хлору 3 %, а
також 10 %-м гарячим розчином сірчано-карболової суміші, 10 %-м розчином хлориду йоду.
o Обмеження з господарства знімають через 20 діб після останнього випадку загибелі тварин від захв на
брадзот, проведення остаточної дезінфекції та всіх інших заходів, передбачених чинною інструкцією.