2. 1. Визначення комунікації.
 2. Елементарні складники комунікативного
процесу.
 3. Комунікативний акт як функціональна
одиниця комунікативного процесу.


3.  Комунікація
– це обмін значеннями або
інформацією між індивідами (від
джерела(адресанта) до
одержувача(адресата)) засобами спільної
системи символів або коду.
 Код – сукупність сигналів, що передаються,
як правило, одним засобом або каналом.
 У перекладі з латини комунікація –
комунікація – communico – означає “роблю
спільним; зв’зую”.

4.  Основний
засіб комунікації – це мова
(вербальна,словесна), яка забезпечує обмін
інформацією між індивідами, індивідом та
суспільством, групами індивідів і навіть
автокомунікацію – комунікацію людини із
собою).
Відтак, комунікація може бути:
• мовною
• вербальною
• словесною

5.  Мовна
вербальна комунікація – це
створення, обмін та інтерпретація
повідомлень комунікантами за допомогою
мови як коду та позамовних кодів із метою
досягнення змін у поведінці чи свідомості
адресата, необхідних для спільної
діяльності.
 Невербальна комунікація – це застосування
немовних засобів для створення та
передавання повідомлень.