До 170-річчя з часу перебування Тараса Шевченка на Тернопіллі

1. Земля,
яку
змалював
Тарас
До 170-річчя з часу перебування
Тараса Шевченка на Тернопіллі

2. Священна та земля, яка породила
велетня мислі і духу. Священні ті місця,
де бував наш великий поет.
Тернополяни свято бережуть пам'ять
про Кобзаря.
Тож перегорнімо кілька цікавих сторінок
історії нашого краю, пройдімо тими
дорогами і стежками Тернопілля, які
півтора століття тому сходив великий
Кобзар.

3. • В біографії краю є сторінки, пов’язані з
перебуванням Кобзаря на Волинському
Тернопіллі.
• Відвідав він його восени 1846-го. У
жовтні того ж року великий поет,
працюючи у складі Археографічної
комісії, побував у Кременці, Почаєві,
Вишнівці.

5. • На початку поет побував у Почаєві.
Дорогою він на кілька днів зупинився у
Вишнівці. Містечко, без сумніву,
привабило Т. Шевченка багатою
історією, щедрою на події та імена
відомих людей.
• Тут оглянув князівський палац,
побудований у XVIII столітті. Блукав він
розкішним парком над Горинню.

6. Вишнівець. Вид з півдня на палац.

7. Вишнівець. Вид з півдня на палац. Сучасний
вигляд.

8. Вишнівець. Дворовий фасад палацу. Сучасний
вигляд.

9. Вишнівець. Палац із висоти пташиного польоту.

10. Вишнівець. Пам’ятник Т. Шевченку

11. • Із Вишнівця Тарас Шевченко продовжив
свій шлях до Почаєва. Їхав, очевидно,
через село Старий Тараж. До Почаєва
поет прибув у другій половині жовтня
(можливо, 20 числа). Тогочасний Почаїв
був невеликим містечком, котре
пов’язували із Лаврою.
• Будучи у Почаєві, Шевченко виконав
чотири малюнки аквареллю, два ескізи
та начерк олівцем.

12. Почаївська Свято-Успенська Лавра. Сучасний
вигляд

13. Т. Шевченко. Почаївська Лавра з півдня.
Акварель. 1846 р.

17. Т. Шевченко. Почаївська Лавра зі сходу. Ескіз.
Олівець. 1846 р.

18. Собор Почаївської лаври (сучасний внутрішній
вигляд)

19. Т. Шевченко. Собор Почаївської Лаври
(внутрішній вигляд)

20. Т. Шевченко. Собор Почаївської Лаври
(внутрішній вигляд). Ескіз, олівець. 1846 р.

21. Почаїв. Пам’ятник Т. Шевченку

22. Наприкінці жовтня чи на початку листопада
1846 р. Т. Шевченко виїхав із Почаєва до
Кременця.
Цілком можливо, що ознайомлення з
Кременцем, як і більшість мандрівників,
розпочав із Замкової гори (Бони), що на 397
метрів піднімається над рівнем моря.

23. Кременець. Вид із центру міста на Замкову гору

25. Кременець. Руїни замку

26. Кременець. Дівочі скелі

27. Кременець. Парафіяльний костьол

28. Кременець. Парафіяльний костьол. Сучасний
вигляд

29. Кременець. Пам’ятник Кобзареві на подвір’ї
гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т.
Шевченка

30. Кременець. Пам’ятник Т. Шевченку в міському
парку

31. • На Тернопільщині свято бережуть пам'ять про
Великого Кобзаря, досліджують його
творчість. І нині у вінку всенародної шани
Великому Кобзареві є внесок тернопільчан.
На території області встановлено понад
шістдесят пам'ятників поетові. Серед них
роботи тернопільських скульпторів: Миколи
Невеселого, Володимира Лупійчука.
• Цікаві роботи на шевченківську тематику в
тернопільських живописців: Сергія Львова,
Богдана Ткачика, Євгена Удіна, Григорія
Миколишина.