2. 2016
Хід огляду
Бібліотекар: Ми народилися та виросли у чудовім краю, краю, який славиться
своїми звичаями, обрядами, віруваннями та традиціями. Називається наш рідний
край милозвучно – Поділля. Тож сьогодні до вашої уваги короткий краєзнавчий
огляд про наш край. Розпочнемо із розповіді про звичаї та обряди минулого
Поділля.
Звичаї та обряди
Бібліотекар: Ось дні тижня. Неділя святкувалася тому, що у цей день згадувалося
воскресіння Христа. Понеділок
присвячувався безплотним силам, саме під
час "понеділкування" - утримувалися від
початку будь-якої справи, дотримувалися
суворого посту, школярі не ходили в школу,
жінки при укладанні шлюбної угоди
"виговорювали" собі свободу від роботи,
ремісники Браїлова (Поділля) вважали його
"шевським" днем і утримувалися від роботи. Вівторок присвячувався Іоанну
Предтечі. В середу дотримувалися великого посту, що присвячувався спогадам
віддання Христа на страждання. На Поділлі перевага віддавалася святкуванню
четвергів, які "приходилися проти великого свята" і присвячувалися апостолам і
святителю Миколаю. П'ятниця втілювалася в образ богині родючості й
присвячувалася стражданням і смерті Спасителя, користалася особливою повагою
і шанувалася на рівні церковних свят, які святкувалися немолодими й заміжніми
жінками, в бездіяльному проведенні часу, тільки "вибрані п'ятниці" проводилися в
молитвах і постах, читанням Псалтиря, за співом божественних псалмів або
слухали лірника. Субота у слов'ян присвячувалася поминанню померлих.
3. Бібліотекар: Найсприятливішим для селянського дозвілля був зимовий період,
особливо насичений різноманітними звичаями та обрядами.
Святом, коли "вводиться літо в зиму", на Поділлі вважали Введення (21 листопада
за старим стилем). В подільських селах було у звичаї виготовлення гарбузових
масок. Освітлені зсередини свічкою маски в темряві нагадували людський череп.
Як правило, хлопці лякали ними дівчат.
6-го грудня святкувався день св. Миколая. 6 грудня влаштовувались
повчальні вистави на релігійні теми, де разом із святими діяли і чорти. По
закінченні вистави через костюмованого св. Миколу проходила церемонія
вручення подарунків дітям. Іноді випікали особливий вид печива - "миколайчики".
Разом з іншими гостинцями й палицею як пересторогою від злих вчинків їх клали
дітям уночі під подушку. Звичай обдарування на Миколи зберігся і нині.
Серед низки зимових свят подоляни особливо поважали Різдво, Новий Рік та
Хрещення. Обрядовість кожного з них дуже схожа. Всі ці свята повинні захищати
людей від впливу злих сил, забезпечити добробут і щастя в сім'ї в наступному
році, визначити перспективи на майбутнє.
Весілля на Поділлі.
Бібліотекар: Весілля - це велична і чудова подія як для молодят, так і для їх
рідних, адже закохані розпочинають власне духовне життя, створюючи сім'ю..
Сватання починалося, коли посли від молодого йшли до батьків обранки укладати
попередню угоду про шлюб. Свататися було прийнято у вільний від роботи час.
Свати здебільшого йшли на заручини ввечері, щоб про це не дізналися люди на
селі. Йшли старости з хлібом, загорненим в хустку, та горілкою.
Головним весільним хлібом був коровай,
який виготовлявся за спеціальним
сценарієм. Замішували коровай у родичів
або в обох молодих, як символ єдності
сімей. Повинно було бути, непарна
кількість учасників, найкраще сім чоловік.
Замішували коровай спеціально запрошені
4. для цього жінки, які жили в добрі і злагоді зі своїми чоловіками. Вони приносили з
собою борошно, яйця, сало. Прийшовши додому після шлюбу, молодят зустрічали
батьки медом. Закінчення весілля починається переодяганням молодої. Молодого
садять на стілець, кладуть йому на коліна вишиту подушку. В цей час , молода
танцює з старшим боярином, він намагається посадити її на подушку, чого вона
всяко уникає. За третім разом він таки садить її на подушку, але дуже-дуже
легенько, щоб життя було м'яким. Далі справа за свекрухою. Цей момент є
найбільш драматичним в усій весільній обрядовості. Свекруха намагається
пов'язати невістці хутку, або намітку, що символізувало і символізує перехід з
дівоцтва в сімейний стан. За третім разом молода таки дозволяє зав'язати хустку,
після чого перетанцьовує спочатку з свекрухою, а потім з усіма незаміжніми
дівчатами. В подарунок, кожній дівчині дарується кусочок із стрічки, знятої з
голови нареченої - це символ останнього дівочого дарунку.
Хліб
Бібліотекар: Існує близько сімдесяти найменувань хліба на Поділлі: книші,
«рожество», «маланка» і «василь»,
«хазяїн», «жиляники», «жайворонки»,
«буслові лапи», «галепи», «великодні
баби (паски)», «миколайчики»,
«манзарі», «мандрики», «шулики»,
«макоші», «треби», «вертути», «родичі»,
«нудлі», «калита», «коровай» і
«коровайці», «шишки», «гуски»,
«голуби», «жевни», «помана» і багато інших. Кожен обрядовий хліб
виготовляється до конкретного свята або важливої події, має свою неповторну
символіку, обставляється ритуалами і піснями. Ним селяни пригощаються самі,
частують гостей і домашню живність, вшановують предків, землю, сонце, Бога і
християнських святих. Так «книш» – це хліб з «душею», або з хлібенятком на
пошану предкам. «Рожество» – калачик з ріжками для корови на Святий
5. вечір. Короваї «Маланку» та «Василя» кладуть в Новорічну ніч на столі біля
дідуха один на другий і обв’язувалось вінком з часнику.
Прислів’я Поділля
Голова, як казан, а розуму ні ложки.
Буває, що й теля вовка хапає.
Гірко ковтати, та шкода вертати.
Видно, що Гапка млинці пекла — аж ворота в тісті.
Говорив Мирон рябої кобили сон.
Дружні сороки й орла заклюють.
Ех, як би піч на коні, а я на ній — добрий козак був би!
Є в глеку молоко та голова не влізе.
Їй кажи «Овес», а вона каже: «Гречка».
Коли не пиріг, то й не пирожнися, коли не тямиш, то й не берися.
Як до діла, так і сіла.
Ложка дьогтю в бочці меду.
Повір’я Поділля
Про грім
В народі кажуть, коли гримить грім, то Бог калачі по небу возить, а чорт літає
попід небом і перекривляє його. А коли Бог розсердиться, то пускає в нього
громову стрілу. Як тільки збирається на дощ, чорти вже знають і ховаються в лісі.
Вони ховаються скрізь: під деревами, в дуплах, в звірах і навіть в людях. А знайти
вбитого чорта неможливо, бо він стає смолою, яка йде в землю.
Не можна купатися вночі
Колись існувало таке повір’я: що в ніч з 12 на 13 число у п’ятницю збирались
відьми на шабаш. І в таку ніч не можна купатись, кажуть, Водяник забирає душу
6. людини. Вона залишається жити, але байдужа до всього що її оточує. Навіть зараз
люди остерігаються купатись вночі.
Бібліотекар: До вашої уваги фотогалерея Поділля.
Подільський стрій Подоляни
Подільська хата в Пирогові Подільська розмальована піч
Смотрицькі горнята Подільські писанки
7. Використана література
1. Борисенко В.К.Весільні звичаї та обряди // Київ, Наукова думка, 1988.
2. Вовк Хведір. Студії з української етнографії та антропології // Київ,
«Мистецтво», 1995.
3. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. - К.: Оберіг,
1993. - 592 с.
4. Широцький К. Народні повір'я про буденні дні та святкування їх
простим народом на Поділлі (1907) // ХОКМ. - ДК 5292. - 8 арк.
5. Бойко, О.Д. Історія України: посіб. для студ. вищих навч. закл. /
О.Д.Бойко. – К.: Видав. центр “Академія”, 1999. – 568 с.
6. Килимник, С.І. Український рік у народних звичаях в історичному
освітленні / С.І.Килимник. – К. Обереги, 1994. – Кн. 1. (т. 1. Зимовий
цикл, т. 2. Весняний цикл). – 400 с.; Кн. 2. (т. 3. Весняний цикл, т. 4.
Літній цикл). – 528 с.
7. Творун, С.О. Українські обрядові хліби: на матеріалах Поділля /
С.О.Творун. – Вінниця: Книга-Вега, 2006. – 96 с. іл.
8. Про грім. Записано у Вінниці від Миші Тетяни Юхимівни (1920 року
народження) 2009 року.
