Презентація: "Питання рівності різних соціальних груп при висвітленні конфліктів"

1. ПИТАННЯ РІВНОСТІ РІЗНИХ
СОЦІАЛЬНИХ ГРУП
ПРИ ВИСВІТЛЕННІ КОНФЛІКТІІВ
Юлія Гончар
yuliachar@gmail.com

2. ФАКТИ ЧИ СТЕРЕОТИПИ?
• Кількість внутрішніх переселенців в Україні
перевищила мільйон.
• Найбільше внутрішньо переміщених осіб
розміщено у Полтавській області.
• Переселенці нахабні і не хочуть працювати.
• З Криму та Севастополя виїхало понад 21 тис.ос.
• Переселенці не хочуть брати участь у розбудові
країни і прагнуть виїхати за кордон.
Висловіть власну думку про кожне
твердження: факт чи стереотип?

3. Стереотип:
стійке, категоричне та вкрай спрощене
уявлення (судження) про будь-яке
явище, групу, історичну особу,
розповсюджене в певному соціальному
середовищі.

4. Джерела стереотипів?
Релігія
Політика
МедіаОсвіта
Суспільство
Культура

5. ТИПИ СТЕРЕОТИПІВ:
• Расовий профайлінг – стереотипи, що стосуться
раси/кольору шкіри
• Гендерний профайлінг – стереотипи щодо жінок та
чоловіків
• Культурні стереотипи – щодо цілих народів/країн
• Стереотипи щодо певних груп/категорій (соціальні,
територіальні ознаки…)
• Стереотипи щодо сексуальної орієнтації

6. Поширені в медіа стереотипи про ВПО
http://osvita.mediasapiens.ua/trends/mediacriticism/voni_zabirayut_nashu_robotu_mediyna_agresiya_proti_peres
elentsiv/
1. Чоловіки-переселенці не йдуть воювати, а наші
хлопці мають гинути за них.
«Переселенці не воюють, бо Міністерство оборони не
довіряє їм зброю, — каже дослідник Станіслав
Федорчук. — Ті мої знайомі, які зараз перебувають у
лавах Збройних сил України чи добровольчих
батальйонів, буквально благали, щоб їх пустили
воювати».
А як би Ви спростували цей стереотипи?

7. Поширені в медіа стереотипи про ВПО
http://osvita.mediasapiens.ua/trends/mediacriticism/voni_zabirayut_nashu_robotu_mediyna_agresiya_proti_peres
elentsiv/
2. Переселенці ведуть паразитуючий спосіб життя.
Вибагливі і не хочуть жити в селі.
Більшість людей, що приїжджають з охоплених війною
Донеччини й Луганщини чи окупованого Криму —
мешканці міст. Вони не вміють і, природно, не хочуть
жити в селі; опинившись у сільській місцевості, такі
переселенці важко адаптуються, не можуть знайти
роботу й прогодувати себе.
А як би Ви спростували цей стереотип?

8. Поширені в медіа стереотипи про ВПО
http://osvita.mediasapiens.ua/trends/mediacriticism/voni_zabirayut_nashu_robotu_mediyna_agresiya_proti_peres
elentsiv/
3. Переселенці - агресивні, невдячні, відмовляються
йти на війну, постійно всім незадоволені.
«Це правда, що багато переселенців не хоче
повертатися назад до звільнених регіонів, — каже
соціолог. — Та причина в тому, що там залишилися
при владі ті самі люди, що були під час окупації. Вони й
далі ведуть підривну діяльність, але їх ніхто не чіпає.
Саме тому люди бояться повертатися».
А як би Ви спростували цей стереотип?

9. До чого призводять
стереотипи?

10. ВІД СТЕРЕОТИПУ ДО ДІЇ
Стереотип:
жінки –
емоційні
Упередження:
всі жінки –
істерички
Дискримінація:
не давайте жінці
відповідальне
завдання -
вона не справиться

11. https://www.youtube.com/watch?v=t9fN2KSXV0Y
«Львівська сім'я прийняла
біженців із Криму, натомість
отримала проблеми // ZiK»
Відео для аналізу:

12. Які стереотипи Ви побачили у цьому сюжеті?
Які упередження?
Чи можлива дискримінація, як наслідок цього сюжету?
ЗАПИТАННЯ:

13. «Зрозуміло, що згадка про Донецьк у
заголовку «Гости из Донецка
надругались над стелой погибшим
во время теракта возле Дворца
спорта» є дієвою принадою для
аудиторії, але які упередження вона
підживлює»?
Отар Довженко
http://osvita.mediasapiens.ua/monitoring/regional_newspapers/alergoprobi_yak_regionalni_media_pishut_pro_v
iynu/

14. «Медіа як посередник у розв’язанні конфліктів»
(результати дослідження)

15. МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ МЕДІА:
За результатами дослідження соцагенції
ФАМА, особливої уваги медіа потребує
категорія помірно упереджених
українців, адже від медійного
висвітлення залежить подальша
орієнтація цієї групи до лояльних чи
упереджених.
Найбільше українців є помірно
упередженими до процесу мобілізації
(57%), ВПО (49%) та демобілізованих
(51%).
http://journalism.ucu.edu.ua/navchannya/zhurnalistika/media-pro-

16. Чи прийнятні у
журналістиці стереотипи
та упередження?
Чи можливо позбавитися
від стереотипів?

17. ПРИНЦИП РІВНОГО
СТАВЛЕННЯ
(НЕДИСКРИМІНАЦІЇ)
У ЖУРНАЛІСТСЬКІ РОБОТІ
Принцип недискримінації потрібно
застосовувати з тими, з ким
працюють журналісти, і до тих,
хто працює в журналістиці.

18. Розвиток права від статті 24 Конституції до окремих законів
Закони, що стосуються окремих груп
Рамковий антидискримінаційний закон
Нормативни база, що стосуєть роботи журналістів
Гарантії рівності в законодавстві
«Громадяни мають рівні конституційні права і свободи
та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси,
кольору шкіри, політичних, релігійних та інших
переконань, статі, етнічного та соціального
походження, майнового стану, місця проживання, за
мовними або іншими ознаками».
Стаття 24 Конституції України

19. Ознайомтесь із публікацією:
Наталья Лигачева: «Cредства информации
или истерии? В продолжение темы
освещения нашими СМИ конфликтно
чувствительных тем»
http://detector.media/kritika/article/113686/credstva_informacii_ili_isterii
Запитання:
- У чому полягала помилка медіа?
- Які поради пропонує авторка?
- Щоб Ви додали до цього переліку?

20. Принцип рівності:
1) забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб;
2) забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб;
3) повагу до гідності кожної людини;
4) забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.

21. Принцип недискримінації
1.Вимога однаково
поводитися з особою
або групою осіб, яка
попри свої захищені
ознаки перебуває в
аналогічному
становищі з іншою
особою або групою
осіб;
2. Вимога по-різному
поводитись з особою
або групою осіб, яка
через свої захищені
ознаки перебуває у
відмінному становищі
від іншої особи або
групи осіб;
3. Вимога забезпечити
відсутність негативних
наслідків застосування
правових норм, правил
або критеріїв, зокрема
нейтрально
сформульованих, для
осіб або груп осіб у
зв’язку з їхніми
захищеними ознаками
та порівняно з іншою
особами або групами
осіб.

22. Чому описана ситуація є прикладом дискримінації?
Активістка волонтерського об’єднання «Станція Харків»,
психолог Ольга Кадишева більш як півроку працює з
переселенцями з Донбасу й Криму в Харкові:
«Так, багато людей стикалися з дискримінацією за принципом
«Звідки ти?». Їм відмовляли безпідставно, лише тому, що вони з
Донбасу. Було багато випадків, коли люди зверталися в
агентства нерухомості і їх обманювали. Так само з
працевлаштуванням. Але є і протилежні випадки, коли
працедавці навмисне шукали переселенців, хотіли віддавати
робочі місця саме їм. Причина відмови може бути не в тому, що
людина не любить переселенців, а в непевній фінансовій
ситуації – вступати у тривалі фінансові стосунки небезпечно,
тривожно, незрозуміло».
http://ufra.com.ua/podiyi/294-olha-kadysheva.html
Ольга Кадишева: «У Харкові колосальна хвиля співчуття і допомоги»

23. Що таке дискримінація?
Порушення прав та/або
свобод?
У будь-якому випадку?
За будь-якою ознакою?
У будь-якій ситуації/за
будь-якої умови?

24. Обговорення сюжету
«Дискримінація переселенців»
• Чи обґрунтовано сюжет має таку назву?
• Чи побачили ви приклади дискримінації?
• Чому вважаєте, що це дискримінація?
• Чи не припускаються самі автори сюжету
стереотипних, упереджених чи
дискримінаційних тверджень?
• https://www.youtube.com/watch?v=P8O444E5iEo

25.  Вживайте термін «внутрішньо переміщені особи», а не «біженці», бо
останні — це ті, хто покинув межі своєї держави.
 Практично всі ВПО є громадянами України й мають однакові права
порівняно з іншими громадянами. Тобто обмеження їхніх прав та
дискримінація — правопорушення.
 Неадекватне висвітлення ВПО як однорідної гомогенної спільноти в стилі
«усі однакові» є виявом непрофесійності та небезпечного спрощення.
 Неприпустимими є узагальнення на всю спільноту через вчинки окремих
осіб.
 Не всі, хто залишився на окупованих територіях, є зрадниками та
ворогами.
 Не вживайте оціночних суджень, не вдавайтеся до мови ненависті.
 Віддавайте перевагу людським історіям.
 Дотримуйтеся етичних норм щодо здійснення зйомок у помешканнях ВПО
та отримуйте дозвіл на інтерв’ю з неповнолітніми особами.
Етичний кодекс для медіа щодо внутрішньо
переміщених осіб, наданий офісом Генерального
комісара ООН з питань біженців:
http://osvita.mediasapiens.ua/trends/mediacriticism/voni_zabirayut_nashu_robotu_mediyna_agresiya_proti_pereselentsiv/

26. «Фонд народонаселення ООН запрошує
представників ЗМІ долучитися до поїздки
на схід України (Краматорськ, Слов’янськ,
Дружківка) для ознайомлення із
потребами, проблемами та існуючою
допомогою жінкам, ...
ЧИМ ОБГРУНТОВУЄТЬСЯ АКТУАЛЬНІСТЬ
ЗАХОДУ?
http://www.prostir.ua/?grants=media-tur-do-shidnyh-rehioniv-potreby-zhinok-divchat-ta-
vrazlyvyh-katehorij-naselennya-v-umovah-konfliktu

27. Повага до людської гідності,
при роботі з потерпілими у
конфліктах, увага до
окремої людини – складова
гендерно-чутливого підходу

28. Гендерно-чутливий підхід у передбачає:
Паритетну участь жінок і чоловіків у журналістиці;
Використання принципу гендерної рівності у
практиці журналістської роботи;
Повагу до людської гідності, при роботі з
потерпілими у конфліктах.

29. ГЕНДЕРНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ МЕДІА

30. Узагальнені гендерні рекомендації для медіа на
прикладі гендерної політики «Слідство.Інфо»
Як Ви розумієте окремі пункти гендерної політики?
Виходячи з розуміння важливості свободи вираження думки
незалежно від статі, та з метою сприяння гендерній рівності, як в
корпоративному середовищі, так і в представництві жінок і
чоловіків у телевізійному контенті, редакція приймає як засадничі
наступні принципи ПОЛІТИКИ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ.
- Показ позитивних прикладів недискримінації та поваги до прав
людини в приватному і державному аспектах життя.
- Зазначення усіх осіб в рівній і нестереотипній манері, при повній
повазі до їх особистості та людської гідності.
- Підвищення рівня обізнаності про рівну участь жінок і чоловіків у
соціально-економічному розвитку.
- Усунення сексизму та інших стереотипів у мові засобів масової
інформації

31. Узагальнені гендерні рекомендації для медіа на
прикладі гендерної політики «Слідство.Інфо»
Як Ви розумієте окремі пункти гендерної політики?
- Використання гендерного чутливої мови при титруванні професій,
академічних посад тощо.
- Підвищення поінформованості населення про проблеми
гендерного насильства, насильство в сім'ї, торгівлю людьми і
наслідки такого насильства для потерпілих і суспільства в цілому.
- Освіта журналістів з питань гендерної рівності, участь у гендерних
семінарах, тренінгах, он-лайн курсах, самоосвіта тощо.
- Просування рівної участі та представництва жінок і чоловіків на
керівних посадах.
Ефективна реалізація ПОЛІТИКИ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ у редакції
базуватиметься на прагненні вищого керівництва до гендерної
рівності поряд із сприятливим корпоративним середовищем
щодо сприяння гендерній рівності.

32. Що Вам
найбільше
запам’яталося?
Що нового Ви
дізналися?
Як будете
використовувати
отриманні знання
у свої роботі?
ПІДСУМКИ

33. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Юлія Гончар
yuliachar@gmail.com