4 вересня 1985 року в тюремному карцері особливого режиму ВС-389/36 с. Кучино Чусовського району Пермської області перестало битися серце закатованого політичного в’язня Василя Стуса, нашого видатного земляка, поета, правозахисника, лауреата Шевченківської премії, Героя України. До цьогорічних вересневих Стусівських читань працівники відділу краєзнавства на знак пам’яті поета підготували віртуальну книжкову виставку «Журба і гордість України» (до дня вшанування пам’яті В. Стуса). На виставці представлено книги, збірники наукових праць, монографії, найновіші дослідження життєвого шляху, літературної творчості, громадської діяльності В. Стуса, бібліографічні матеріали, а також стусознавчі дослідження науковців Вінниччини, вчених Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, Донецького національного університету ім. В. Стуса. Родзинкою виставки є підбірка матеріалів про цікаві факти з життя та біографії Василя Стуса. Запрошуємо до перегляду!

1. Журба і гордість України
(до дня вшанування пам’яті В. Стуса)
Я пишаюся тим, що доля дала мені знак –
я сміливо йду за її покликом.
Бо хочу бути гідним того народу рідного,
який народиться завтра, скинувши з себе
ганьбу вікового нидіння.
І в тому народові я здобуду безсмертя!
В. Стус

2. Василь Семенович Стус - український
поет-шістдесятник, перекладач, публіцист,
прозаїк, мислитель, літературознавець,
літературний критик, правозахисник,
політв’язень СРСР, дисидент, член Української
Гельсінської групи, борець за незалежність
України у XX столітті. Один із
найактивніших представників українського
дисидентського руху.
Народився 6 січня 1938 року в селі
Рахнівка Гайсинського району Вінницької
області в селянській родині, був четвертою
дитиною в сім'ї. У 1939 році переселилися в
місто Сталіно (нині Донецьк), аби уникнути
примусової колективізації.
У 1944—1954 роках Василь навчався в Донецькій міській середній
школі № 265 і закінчив її зі срібною медаллю. Потому вступив на історико-
філологічний факультет педагогічного інституту міста Сталіно.

3. Закінчивши 1959 р. навчання з червоним дипломом, три
місяці працював учителем української мови й літератури в
селі Таужне Кіровоградської області, після чого два роки
проходив службу в армії на Уралі. Під час навчання і служби
почав писати вірші. Тоді ж відкрив для себе німецьких поетів
Ґете і Рільке, переклав близько сотні їхніх творів.
У 1961—1963 роках викладав українську мову та
літературу в середній школі № 23 м. Горлівки.
1963 - літературний редактор газети «Социалистический
Донбасс». Від 01.11.1963 - аспірант Інституту літератури Академії
наук УРСР ім. Т. Шевченка у Києві зі спеціальності «Теорія
літератури».
На початку вересня 1972 київський обласний суд за
звинуваченням у «антирадянській агітації й пропаганді» засудив
Стуса до 5 років позбавлення волі та 3 років заслання.

4. Покарання відбував у Мордовії та Магаданській області. Весь
термін ув'язнення перебував у мордовських таборах. Більшість віршів,
що Стус писав у таборі, вилучалися й знищувалися, лише деякі
потрапили на волю через листи до дружини.
Повернувшись восени 1979 року до Києва, приєднався до
Гельсінської групи захисту прав людини. Попри те, що його здоров'я
було підірване, Стус заробляв на життя, працюючи робітником на
заводі.
У травні 1980 був знову заарештований, визнаний особливо
небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років
примусових робіт і 5 років заслання.
Табірні наглядачі знищили збірку «Птах душі» з приблизно 300
віршами Стуса. На знак протесту проти жорстокого поводження
табірної адміністрації з політв'язнями він кілька разів оголошував
голодування. У січні 1983 року, за передачу на волю зошита з віршами, на
рік був кинутий у камеру-одиночку. Помер уночі проти 4 вересня 1985
року, можливо, від переохолодження. За офіційними даними, причина
смерті — зупинка серця.

5. Творчий шлях Василя Стуса
Стус, В. Твори : у 4 т., 6 кн. / Василь Стус. –
Львів : Просвіта, 1994–1999.

6. Під тягарем хреста : поезії /
Василь Стус ; авт. передм. І. М.
Дзюба ; упоряд. О. Орач ; ред. В.
Дудок ; худож. М. Бідняк. – Львів :
Каменяр, 1991. – 159 с.
Золотокоса красуня : вірші /
Василь Стус ; упоряд. Д. Стус
; худож. В. Смирнов ; ред. В.
Теліченко. – Київ : Слово і час,
1992. – 48 с.
Феномен доби (сходження на
Голгофу слави) / Василь Стус ;
ред. Л. Паламарчук. – Київ :
Знання України, 1993. – 96 с. –
(Письменники України та
діаспори ; вип. 1-2) (Українське
відродження: історія і
сучасність).

7. Вечір. Зламана віть : вибране
/ Василь Стус. – Київ : Дух і
Літера, 1999. – 382 с. –
(Бібліотека ХХІ століття).
Народе мій, до тебе я ще
верну... : поезія / Василь Стус ;
авт. передм.: І. Дзюба, М.
Коцюбинська. – Вінниця :
Віноблдрукарня, 1998. – 20 с. :
портр.
Палімпсест : вибране /
Василь Стус; упоряд. Д.
Стус. – Київ : Факт, 2003. –
432 с.

8. Вибрані твори / Василь Стус ;
упоряд. Д. Стус. – Київ :
Смолоскип, 2012. – 869 с. :
портр. – (Шістдесятники).
Видання дозволяє скласти повне уявлення не
лише про головні етапи творчої еволюції поета, а й
демонструє перцепцію та інтерпретацію його твор-
чості. Тут уперше в повному обсязі представлено
магаданську версію збірки «Палімпсести», створену
поетом у сел. Матросова Магаданської області в
1977-1979 рр. Окрім того, поетичний доробок В. Стуса
репрезентовано вибраними віршами зі збірок «Кру-
говерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», «Час
творчості» та програними текстами різних
періодів, що не увійшли до збірок. У книзі широко
відображено епістолярну спадщину поета, головні
критичні праці та публіцистичні виступи. Критичні
роботи, присвячені творчості В. Стуса, охоплюють
півстоліття: від замітки «Доброї путі» А. Малишка,
який благословив поета на літературний шлях, до
останніх критичних праць сучасних поетів — В.
Герасим’юка та О. Зараховича, написаних у 2011 р.

9. Палімпсести = Палимпсесты /
Василь Стус ; пер. с укр. М.
Рихлиной ; предисл.: К.
Москальца, Е. Захарова. –
Харьков : Фолио, 2010. – 284 с.
Листи у вічність... / Василь
Стус. – Донецьк : БАО,
2012. – 272 с.
Стус, В. Вибране : збірка /
Василь Стус. – Харків : Клуб
Сімейного Дозвілля, 2019. –
320 с. – (Перлини української
класики).

10. Найпопулярніша інтерпретація
історії про номінування українського поета і
політв'язня Василя Стуса на Нобелівську
премію з літератури 1985 року, виглядає
дослівно так:
"...У таборі поет продовжував залишатися
поетом і зумів навіть передати на волю свої
записи - "З табірного зошита", які були
висунуті на здобуття Нобелівської премії
1985 року... Відомо, що в табір, де
політв'язень Стус відбував покарання,
надійшла телеграма, в якій повідомлялось, що
він висунутий на Нобелівську премію і, серед
іншого зазначалося, що мертвим премію не
присуджують".
У газеті "Америка" за 17 грудня 1985 р. є інформація, що
наприкінці 84-го у Торонто було створено "Міжнародний комітет для
осягнення літературної нагороди Нобеля Василеві Стусові в 1986 році".
Ця інформація тягне на сенсаційну, адже до сьогодні вважається, що
поета-дисидента мали відзначити роком раніше.

11. 25 грудня 1997 Указ
Президента України Л. Кучми
Про нагородження відзнакою
Президента України «Орден
князя Ярослава Мудрого» V
ступеня поета Василя Стуса
(посмертно)
26 листопада 2005 р. Стусу
посмертно присвоєно звання
Герой України з удостоєнням
ордена Держави.
1991 р. Стуса посмертно
відзначено Шевченківською
премією за збірку поезій
«Дорога болю» (1990).

12. Для Вінниччини постать
Василя Стуса є гордістю та
взірцем. Читаючи твори Стуса,
вчишся патріотизму, любові до
своєї Батьківщини, великої любові
до свого народу. Василь Стус
належить до тієї славної плеяди
імен, без яких важко уявити собі
вершинні досягнення української
літератури XX століття. Кожен
свідомий українець може віднайти у
творчості Василя Стуса поради як
ставитися до людей, як бути
Людиною, як любити свою
Батьківщину.
У 2002 році у Вінниці було встановлено
пам'ятник Василю Стусу.

13. У 2001 році на будівлі філологічного факультету Донецького
Національного університету був встановлений пам'ятний барельєф
В. Стусу (Скульптор Віктор Піскун , архітектор Леонід Бринь ).
21 квітня 2015 Народною Радою самопроголошеної Донецької
Народної Республіки прийнято рішення про демонтаж барельєфа.
Демонтаж був проведений вночі на 5 травня . З 2016 року
Донецькому Національному університету, евакуйованому у
Вінницю, присвоєно ім'я Василя Cтуса.
У 2008 році Національний банк України випустив ювілейну
монету номіналом у 2 гривні, присвячену Василю Стусу. На реверсі
цієї монети портрет Стуса розташований на тлі стилізованої
мозаїки «Жінка-птах» Алли Горської .
У Києві, Харкові, Одесі, Вінниці, Івано-Франківську,
Краматорську та інших містах України є вулиці, названі ім'ям
Стуса.
У 2019 році в Україні випустили художній біографічний
фільм про Стуса «Птах душі» або «Заборонений». У головній ролі
Дмитро Ярошенко.

14. Література про життя і творчість
письменника-земляка
Герої народжуються на
могилах героїв / Володимир
Шовкошитний. – Київ : Укр.
пріоритет, 2012. – 48 с. :
портр.
Не відлюбив свою тривогу
ранню... Василь Стус – поет і
людина : спогади, статті,
листи, поезії / упоряд. О. Ю.
Орач. – Київ : Укр.
письменник, 1993. – 400 с.
Василь Стус: поет і громадянин :
кн. спогадів та роздумів: до 75-
річчя від дня народж. Василя
Стуса / упоряд. Василь Овсієнко.
– Київ : КЛІО, 2013. – 684 с. : іл.

15. Василь Стус. Відлуння і
наближення / О. Є. Соловей, О.
В. Пуніна, М. В. Жилін. –
Вінниця : ДонНУ ім. В. Стуса,
2017. – 152 с. : портр., фот.
Василь Стус: життя як творчість
/ Дмитро Стус. – Вид. 3-є. – Київ
: Дух і Літера, 2015. – 384 с. :
фот. – (Бібліотека спротиву.
Бібліотека надії).
З когорти великих: Василь Стус в
історії Університету / за ред.: Р. Ф.
Гринюка, А. П. Загнітка ; упоряд.: Т.
Л. Нагорняк, В. А. Просалова. –
Вінниця : Вид. Рогальська І. О.,
2018. – 260 с. : кольор. іл.

16. Василь Стус: життя, ідеологія, творчість,
соціополітичний і літературний контекст : матеріали VI
Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. вшануванню пам'яті
відомого укр. поета, перекладача, літературознавця і
правозахисника (Вінниця, 20-21 квіт. 2018 р.) / редкол. Р.
Ф. Гринюк [та ін.]. – Вінниця : Твори, 2018. – 240 с. –
Бібліогр. в кінці ст.
Художнє слово Василя Стуса в контексті
української та світової літератури : матеріали V
Міжнар. наук.-теорет. конф., присвяч.
вшануванню пам'яті письменника,
літературознавця, мислителя і громадянина
(Донецьк, 28 листоп. 2013 р.) / М-во освіти і
науки України (та ін.). – Донецьк ; Вінниця :
ДонНу, 2015. – 439 с. – Бібліогр. в кінці ст.

17. "І в смерті з рідним краєм поріднюсь".
Василь Стус і Вінниччина / упоряд.:
Ніна Гнатюк, Тарас Ковальський. –
Вінниця : Держ. картограф. ф-ка,
2011. – 528 с. : кольор. фот.
Стусознавчі зошити : наук. альм. Зошит
другий / за ред.: Олега Солов'я, Ольги
Пуніної. – Вінниця : Простір Літератури,
2016. – 98 с. – Бібліогр. в кінці ст.

18. Василь Стус – величний і вічний [Електронний ресурс] : до 80-річчя
від дня народж. видат. укр. поета, літературознавця, політв’язня,
правозахисника, Героя України : мультимед. електрон. вид. / Упр.
культури і мистецтв Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А.
Тімірязєва ; уклад.: О. Ю. Антонюк, Н. В. Березюк, О. А. Пашкова, О.
В. Стояльнікова, Г. М. Слотюк ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Н. І.
Морозова. – Електрон. текст., аудіодані. – Вінниця, 2018. – (Наші
видатні земляки). – 1 електрон. оптич. диск (CD-ROM) : кольор. ; в
контейнері 14х12,5. – Систем. вимоги: Pentium-II ; 128 Mb RAM ;
Windows 95/98/NT.
Постать Василя Стуса над плином часу : 70-річчю
від дня народження присвячується (1938-1985):
бібліогр. покажч. / ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ;
уклад. : Г. Авраменко, О. Зелена, М. Спиця. –
Вінниця : Держ. картограф. ф-ка, 2008. – 240 с. –
(Наші видатні земляки).

19. Книгу написано на основі
матеріалів кримінальної справи Василя
Стуса 1980 року, що зберігаються в
Галузевому державному архіві СБУ
(колишній архів КДБ). Матеріали стали
доступними внаслідок ухвалення пакету
зініційованих Українським інститутом
національної пам'яті декомунізаційних
законів. Матеріали кримінальної справи
містяться в шести томах. До книги
включено основні, найголовніші матеріали
кримінальної справи. Документи, які
включали до книги, наведено в повному
обсязі, без редагування.
Справа Василя Стуса. Збірка документів
з архіву колишнього КДБ УРСР / уклад.
В. Кіпіані. – Харків : Віват, 2020. – 688 іл. –
(Історія та політика).

20. Євангельська істина гласить: «Зерно не дасть плоду, поки не
вмре». Стус — творець книги великого національного болю – оплатив своє
слово життям. Він гідно проніс іскру Божу, яку дарував йому Господь,
залишившись непримиренним та суворим на своєму праведному шляху.
Василь Стус — щаслива людина, бо його багата поетична
спадщина не пропала, хоча і лежала у прірві. Знайшлося кому рятувати
його творчість — збирати, опрацьовувати, видавати. Для нас він —
реформатор української поетичної мови, справжній новатор у галузі
витонченого слова, а його переклади англійською, французькою, німецькою
віддзеркалюють вагомість неабиякого таланту.
Безцінні збірки віршів «Круговерть» (1965 р.), «Зимові дерева» (1965
р.), «Веселий цвинтар» (1971 р.), «Час творчості» (1972 р.), «Свіча в
свічаді»(1977 р.), «Палімпсести» (1986 р.) … І сотні перекладів, віршованих
творів, знищених тюремними наглядачами, яких ніхто ніколи не
побачить… Окрім самого Господа…
Такими, як Стус, Україна протестувала, страждала та вмирала.
Проте воскресала знову і знову, щоб відроджувати націю, боротися за
незалежність.

21. "Минуть десятиліття... Не буде образу Стуса як особи, не
буде його розпинателів, не буде його теперішніх критиків.
Дисидентство вивчатимуть у школах із нудних підручників
історії літератури. Будуть інші проблеми і інші злоби дня. Але
надовго лишиться універсальне, майстерне і щире в поезії
Стуса..." (Ю. Шевельов).

22. За більш детальною інформацією звертайтеся на
сайт Вінницької обласної універсальної наукової
бібліотеки https://library.vn.ua/e-catalog
Віртуальну книжкову виставку підготувала завідувачка сектору
створення краєзнавчих баз даних відділу краєзнавства Наталія
Березюк