До Дня Хрещення Київської Русі-України працівники відділу рідкісних і цінних видань підготували віртуальну виставку «Кириличні стародруки у фонді відділу рідкісних і цінних видань». На репрезентованій виставці представлені богослужбові книги XVII–ХVIII ст. Кириличні стародруки посідають особливе місце в історії та культурі України. Вони є цінними об’єктами для дослідження духовності нашого народу, його мови, літератури, мистецтва, світського і церковного права та писемної культури. Наявні у відділі РіЦ видання кириличного друку є важливою частиною національного культурного надбання. Запрошуємо до перегляду!

1. Олифирова Т.И.

2. Олифирова Т.И.
Нещодавно колекція стародруків
Вінницької обласної наукової бібліотеки
поповнилася цінним примірником книги
«Анфологіон», яка був друкована 1678 р. і
вважається кращою роботою Новгород-
Сіверської друкарні. Його гравюри можуть
бути поставлені нарівні з вдалими творами
київських та львівських тодішніх
друкарень.
Книга перекладена з грецької,
«витлумачена» українськими
письменниками Іовом Борецьким, Захаром
Копистенським, Памвом Бериндою. Крім
релігійного призначення, книга мала
суспільну вагу, адже показувала, що Русь
має свої традиції, своїх національних
«святих», таких як князь київський
Володимир (оспіваний билинним епосом),
києво-печерські Антоній і Феодосій.
Анфологіон
(Новгород-Сіверський, 1678)

3. Олифирова Т.И.
Оформлення «Анфологіону»
типове для українських
друкарень, головними його
елементами є форти – оздобні
титульні аркуші, орнаментальні
й сюжетні гравюри (всього в
розпорядженні друкарні було
три форти, 21 кліше гравюр на
дереві, одне на міді, 16 заставок і
кінцівок). Наш примірник
прикрашає форта, де поєднано
зображення Христа й святих з
малюнком архітектурного
ансамблю – Спаського собору в
Новгороді-Сіверському і двох
будинків, очевидно, бурси та
друкарні. Форту і заставки
виконав гравер В. Л.
«Анфологіон» вважається
кращою роботою Новгород-
Сіверської друкарні.

4. Олифирова Т.И.
У фонді відділу РіЦ
зберігається Євангеліє, яке
вийшло з друкарні Львівського
братства у 1722 р. Видання
Євангелія має високу історико-
культурну, художню цінність та
належить до книжкових
пам'яток національного
значення. Це передрук з видань
1636 та 1691 рр.
Автор форти – львівський
гравер ієродиякон Георгій, який
вирізав кліше в 1636 р. до
першого українського видання
Євангелія.
Євангеліє (Львів, 1722)

5. Олифирова Т.И.
До Єванелія гравюри виготовляв
Євстафій Завадовський (1660–1690),
братчик Львівського братства з 1676 р.
Гравюри із зображеннями
євангелістів стали чи не найкращими
його роботами. Євангеліє 1722 р.
друкував Василій Ставницький, для
якого використав дошки
Завадовського.
Євангеліст Марк.
Гравюра Є. Завадовського

6. Олифирова Т.И.
У XVIII – першій третині XIX ст.
уніатська друкарня Почаївського
Успенського монастиря чину оо.
василіан була одним із найбільших
центрів книгодрукування на
Правобережній Україні.
У фонді відділу РіЦ зберігається
перше видання «Тріодіон, сієсть
Трипіснец…» [Тріодь пісна]
вітчизняного друку 1744 р., що
побачило світ з дозволу єпископа
Феодосія Любинецького-Рудницького,
засновника Почаївської друкарні.
Тріодь пісна (Почаїв, 1744)

7. Олифирова Т.И.
З друкарні Львівського братства у
1753 р. вийшло друком також
четверте перевидання «Тріодіон, си
єст Тріпіснец…» [Тріодь пісна].
Книга оздоблена двома
ілюстраціями в тексті,
орнаментальними заставками, серед
яких багато відбитків з дощок Івана
Федорова, кінцівками та ініціалами
(також є відбитки з дощок
першодрукаря).
Тріодь пісна (Львів, 1753)

8. Олифирова Т.И.
У другій половині XVII і двох перших
десятиріччях XVIII ст. друкарня Києво-
Печерської лаври стала провідним в Україні
центром книговидання, ініціатором
оновлення і збагачення тематики видань,
поліпшення їхнього мистецького
оформлення.
Біблія (Київ, 1758)
Єлизаветинська Біблія київського друку
1758 р. – це видатний зразок
гравірувального та друкарського
мистецтва.
Біблії були саме тією категорією книг, які особливо ретельно
прикрашалися. До них добирали шрифти в орнаментованих рамках. У
наявній книзі присутні численні оздоби: різноманітні виливні прикраси з
зірками, розетами, віньєтками, ініціали, заставки й кінцівки сюжетного
типу із специфічним листяним оформленням. Ілюстрації до Біблії виконав
київський майстер Яків Кончаковський у техніці мідериту.

9. Олифирова Т.И.
У фонді відділу зберігається третє
видання «Тріодіон цветный…» [Тріодь
цвітна], яке було надруковано 1768 р. у
Почаєві з дозволу й благословення
владики Сильвестра Любенецького-
Рудницького (1712/13–1777). Сильвестр,
луцький і острозький єпископ, приділяв
значну увагу видавничій діяльності
монастирської друкарні.
Тріодь цвітна (Почаїв, 1768)
Тріодь цвітна – церковно-богослужбова
книга, в якій зібрано змінні богослужбові
тексти для читання й співу в недільні та
деякі інші дні від Великодня до Неділі
всіх святих (перша після Трійці) включно.
У Почаївській друкарні у XVIII ст. вийшло
друком п’ять видань Тріоді цвітної в 1747,
1767, 1768 рр. та двічі у 1786 р. різного
формату.

10. Олифирова Т.И.
У 1778 р. з друкарні Почаївської
лаври вийшло шосте видання
«Лєітургіон, или Служебник…»
(виданий при Кипріянові Стецькому,
єпископові уніатської церкви; з 10
липня 1777 р. – єпископові луцькому
й острозькому).
Летургіон (Почаїв, 1778)
Служебник прикрашений
гравюрами із зображеннями святих
Василія Великого, Іоанна Златоуста і
Григорія Двоєслова. Особливу увагу
привертає чудова гравюра Адама
Гочемського «Розп’яття з
предстоячими».

11. Олифирова Т.И.
Розп’яття з предстоячими.
Гравюра А. Гочемського
Іоанн Златоуст

12. Олифирова Т.И.
Одним з найкращих зразків
українського книжкового
мистецтва є Євангеліє, яке
вийшло з друку у 1780 р. Це
найбільший український
стародрук церковнослов’янською
мовою. Довжина блока 51 см,
ширина – 34 см, товщина – 9 см.
Видання прикрашене гравюрами
Йосифа Гочемського.
Євангеліє (Почаїв, 1780)

13. Олифирова Т.И.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Підготувала зав. відділу
рідкісних і цінних видань
Олена Сафронова