Петро Григорович Гордійчук – народився 13 травня 1951 р. у с. Долиняни Мурованокуриловецького району Вінницької області. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка (1977), вивчав киргизьку мову і літературу в Киргизькому державному університеті у м. Бішкеку. Займався музейною, журналістською і редакторською справами. Головний редактор літературно-мистецького журналу «Вінницький край» (2003-2012). Був головою Вінницької обласної організації НСПУ (2012-2014). Перекладач, поет. Автор перекладів 10 книг з киргизької мови, у т.ч.: збірок «Там, де теплий синій Іссик-Куль» (1978), «Киргизькі народні казки» (1979, 1988), «Веселка Іссик-Кулю» (1986), «Сучасна киргизька повість» (1987), окремих творів А. Стамова, Д. Бекніязова, К. Джусупова, У. Абдукаїмова, Н. Байтемірова, О. Данікеєва та інших. Упорядник десятків видань українською – альманахів, антологій, автор літературознавчих статей, рецензій і передмов у періодиці. Видав збірку власних поезій «Ентальпія» (2016). Член НСПУ з 1983 р., НСЖУ від 1978 р. Лауреат літературної премії ім. М. Трублаїні, член журі фестивалю «Підкова Пегаса» (2010, 2013), кавалер почесних відзнак НСЖУ (2009) та НСПУ (2013). Подоляни знають його як перекладача зі східних мов, досвідченого редактора, а вузьке коло літераторів – як витонченого лірика, вірші якого розпорошені по регіональним виданням і засіли в пам’яті численних прихильників. Ініціативою одного з них – Леоніда Дідура, півсотні гордійчукових поезій зібрані і упорядковані у збірку «Ентальпія», яка побачила світ у вінницькому видавництві «Нілан-ЛТД». Ентальпія (від грецького enthalpo – нагріваю) – це характеристика субстанції, що позначає здатність накопичувати й віддавати енергію при переході з одного стану в іншій. Петро Гордійчук акумулює в собі енергію спогадів, поглядів, розладів і перетворює її на чистий радій поезії. До 70-річчя від дня народження Петра Григоровича Гордійчука, відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-ювілей «Український перекладач, журналіст Петро Григорович Гордійчук».

1. (до 70-річчя від дня
народження)

2. Гордійчук Петро Григорович народився 13 травня 1951 р. у с.
Долиняни Мурованокуриловецького району Вінницької області.
Закінчив філологічний факультет Київського державного університету
ім. Т. Шевченка (1977), вивчав киргизьку мову і літературу в
Киргизькому державному університеті у м. Бішкеку. Займався
музейною, журналістською і редакторською справами. Головний
редактор літературно-мистецького журналу «Вінницький край» (2003-
2012). Був головою Вінницької обласної організації НСПУ (2012-
2014).
Перекладач, поет. Автор перекладів 10 книг з киргизької мови, у т.ч.:
збірок «Там, де теплий синій Іссик-Куль» (1978), «Киргизькі народні
казки» (1979, 1988), «Веселка Іссик-Кулю» (1986), «Сучасна киргизька
повість» (1987), окремих творів А. Стамова, Д. Бекніязова, К.
Джусупова, У. Абдукаїмова, Н. Байтемірова, О. Данікеєва та інших.
Упорядник десятків видань українською – альманахів, антологій, автор
літературознавчих статей, рецензій і передмов у періодиці. Видав
збірку власних поезій «Ентальпія» (2016).

3. Навчаючись в університеті Петро Григорович
факультативно вивчав новогрецьку мову, практику
проходив в грецькому поселенні Яліта, що в Донецькій
області – при допомозі Дмитра Демерджі, грецького
поета Донеччини, збирав грецький фольклор. Коли
випала нагода вивчати мови союзних республік по обміну
студентами, Петро Гордійчук опановував киргизьку мову
та літературу в Киргизькому державному університеті в
м. Фрунзе (нині Бішкек). Паралельно складав екзамени й
заліки у двох вузах, з головою поринув у таємничий світ
киргизької літератури, аби познайомити українського
читача з її найкращими представниками.
Після отримання диплома Петро Григорович переїжджає з родиною до
Чернігова де відразу отримав посаду завідувача відділу Чернігівського
літературно-меморіального музею М. М. Коцюбинського. Згодом редактор
районки «Маяк комунізму» Віктор Богуцький і завідувач відділу культури
Никанор Дубицький запросили в газету. Там Петро Гордійчук і відточив своє
перо, пройшовши шлях від кореспондента до заступника редактора. Водночас
перекладав з киргизької. Як перекладач 1983 р. Прийнятий до Спілки
письменників. А в 1985р. Редактор газети «Комсомольське плем’я» Валентин
Войтенко покликав його до Вінниці – кореспондентом відділу культури.

4. Володимир Лисенко так відгукнувся про
колегу: « Петро Гордійчук все своє
свідоме життя віддав журналістиці та
видавничій справі. Кореспондент,
репортер, публіцист, нарисовець,
інтерв’юєр, фейлетоніст, оглядач. А
першою практичною школою для
вчорашнього випускника Київського
державного університету ім. Т. Г.
Шевченка стала редакція районної газети
«Маяк комунізму»…»

5. В обласній молодіжці Петро Гордійчук
написав багато статей про цікавих людей,
готував добірки початківців. Одним зі своїх
«відкриттів» вважає землячку Оксану Шалак,
відому нині поетесу, фольклористку, доктора
наук.
Завідував кабінетом молодого автора
обласної письменницької організації. З
ініціативи лідера вінницьких
літераторів Михайла Каменюка за
підтримки міського відділу культури
1987 р. створив і очолив літоб’єднання
«Берег» при центральній бібліотеці
імені І. Бевза. Добірки учасників
літоб’єднання друкувалися в газеті
«Комсомольське плем’я».

6. У 1990-1993 рр. П. Гордійчук – головний редактор газети «Гран-і»
асоціації «Гран», у 1993-1994 рр. – редактор багатотиражки Вінницького
технічного університету «За інженерні кадри» (нині «Імпульс»), у 1995-
1997 рр. – директор Державного обласного видавництва «Вінниця».
Завдяки видавництву читачі познайомилися з новими книгами Андрія
Сенченка, Григорія Усача, Василя Ружила.
Разом із Миколою Барасем Петро Григорович започаткував культурно-
мистецьку газету «Камертон-ікс» і з березня по вересень 1993 р.
працював тут заступником головного редактора. Це видання було в часи
становлення незалежності України ковтком цілющої води, бальзамом на
зболені душі, тому з таким нетерпіння вінничани чекали кожного номера.
В «Камертоні», як його любовно називали, друкувалися вірші без
редакційних купюр, розвідки, дослідження, мистецькі новини краю.
У 1999-2003 рр. П. Гордійчук працював заступником головного
редактора обласної газети «Подолія». Її творив колектив талановитих
журналістів під керівництвом Володимира Климчука.

7. З 2003 р. стояв біля колиски
обласного літературно-мистецького
журналу «Вінницький край» разом із
Володимиром Кузьменком, Василем
Кобцем, Віктором Тимчуком, обіймав
посаду головного редактора часопису
до вересня 2012 р. З його легкої руки
«Вінницький край став магнітом, до
якого потяглися письменники,
художники, краєзнавці, народні
майстри, творча молодь зі всієї
Вінниччини, а також земляки зі
столиці та інших областей.

8. Редактор книг Світлани Блонської, Тетяни
Коноваленко, альманаху «Русалка
Дністровая».
Русалка Дністровая : літ.-краєзнав. зб. /
голов. ред. Михайло Каменюк. – Вінниця :
Діло, 2013. – [Вип. 1]. – 400 с.

9. Петро Гордійчук відомий як перекладач з киргизької: переклав та
упорядкував низку книг киргизьких авторів. За переклад книги Асанбека
Стамова «Нова рідня» у 1982 р. удостоєний обласної літературної премії ім.
Миколи Трублаїні.
Стамов, А.
Нова рідня : повісті / Стамов Асанбек ;
пер. з киргиз. П. Гордійчук. – Київ : Молодь, 1980. – 200 с.

10. Байтеміров, Н.
Сито життя : роман /
Насирдін Байтеміров ; пер. з
киргиз. П. Гордійчук. – Київ :
Дніпро, 1986 – 256 с.
Абдукаїмов, У.
Битва : роман / Узак
Абдукаїмов ; пер. з киргиз. П.
Гордійчук ; вступ. сл. Ч.
Айтматов. – Київ : Дніпро,
1984. – 319 с.

11. Подоляни знають його як перекладача зі
східних мов, досвідченого редактора, а
вузьке коло літераторів – як витонченого
лірика, вірші якого розпорошені по
регіональним виданням і засіли в пам’яті
численних прихильників. Ініціативою
одного з них – Леоніда Дідура, півсотні
гордійчукових поезій зібрані і
упорядковані у збірку «Ентальпія», яка
щойно побачила світ у вінницькому
видавництві «Нілан-ЛТД». Ентальпія (від
грецького enthalpo – нагріваю) – це
характеристика субстанції, що позначає
здатність накопичувати й віддавати
енергію при переході з одного стану в
іншій. Петро Гордійчук акумулює в собі
енергію спогадів, поглядів, розладів і
перетворює її на чистий радій поезії.

12. У цей святковий день, коли оцінюється зроблене й
окреслюються плани на майбутнє, бажаємо Вам, Петре
Григоровичу, міцного здоров’я, щастя, успішного
здійснення задумів, тепла і любові рідних та підтримки
друзів.
Нехай Вам таланить на однодумців, колег,
доброзичливих і щирих людей, а накопичений життєвий
досвід і мудрість допоможуть досягти нових звершень!

13. За більш детальнішою інформацією з даної теми звертайтеся на сайт
Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А.
Тімірязєва https://library.vn.ua/e-catalog
Віртуальну книжкову виставку-ювілей
підготувала бібліограф І кат. відділу
краєзнавства
Інга Шейкіна