По всій Україні – безліч архітектурних пам’яток, якими у свій час пишалися і які були епіцентром історичних подій. Нині вони не втратили історичної цінності, але стали просто непотрібними… Історичні будівлі – приклади неокласицизму, бароко, неоготики та багатьох інших стилів. На жаль, вони залишені на поталу часу, який невблаганний до цих творінь. До дня архітектури України представляємо віртуальну виставку «Невідома Україна». Запрошуємо до перегляду!

1. «Невідома Україна»
(До Дня архітектури України)

2. Архітектура України є однією з найбагатших скарбів світу. Вона є
проявом вічної класики, краси та стриманості. Вона надихає
сучасних архітекторів на нові шедеври і надає можливість
майбутнім поколінням вивчати історію не лише нашої країни, а й
усього світу, тому що багато відомих архітектурних пам'яток
України були спроектовані іноземними майстрами.

3. Архітектура України почала розвиватися ще в 9 столітті, в
епоху Київської Русі. Будівлі цього періоду були побудовані з
дерева і налічували собою церкви, фортеці і палаци.
Пиломатеріали розміщувалися в горизонтальних секціях з
шатровим дахом, забезпечуючи основу для подальшого
будівництва.

4. Архітектура України неповторна і вона налічує безліч злетів та
падінь, тисячі років становлення, багато професіоналів своєї
справи, які вклали свій внесок у розвиток архітектурного
феномену нашої держави, і, насамперед, – час, що творив історію.
А саме він є найголовнішим рушієм будь-якого розвитку. Саме час
подарував нам такий архітектурний обрій, яким ми звикли бачити
його щодня і саме люди, що вклали свій час колись, або прямо
зараз, заслуговують на величезну шану та подяку.

5. Букет, Є. Вікіекспедиції: проект, що
допомагає зафіксувати пам’ятки / Є.
Букет // Пам’ятки України: історія та
культура. – 2016. – № 2. – С. 82–87.

6. Криниця, С., Красницька,
К. Дві долі. «Замками
Черкащини» / С.
Криниця К. Красницька
// Пам’ятки України:
історія та культура. –
2016. – № 2. – С. 88–95.

7. Герасименко, А. Секрети
замку Паланок / А.
Герасименко // Міжнар.
туризм. – 2016. – № 5. –
С. 112–118.

8. Донець, Т. Замок тамплієрів в
Закарпатті / Т. Донець, В.
Кулевська // Чумац. шлях. – 2011.
– № 2. – С. 19–20.

9. Ленченко, В. Замок Дмитра
Вишневецького: історія і проект
реконструкції / В. Ленченко //
Пам’ятки України: історія та
культура. – 2007. – № 2. – С. 46–
51.

10. Михайлина, Р. Хотин такий один / Р. Михайлина //
Міжнар. туризм. – 2002. – № 4. – С. 74–77.

11. Найвідоміші фортеці і замки України // Військо України.
– 2010. – № 4. – С. 17–31.

16. Оляніна, С. Пропорціонування в
композиції іконостаса Андріївської
церкви / С. Оляніна // Пам’ятки
України: національна спадщина. –
2019. – № 2/3. – С. 28–33.

17. Русич, Л. Меджибіж – місто-
замок із сивої давнини / Л.
Русич // Чумац. шлях. –
2009. – № 5/6. – С. 4–9.

18. Арсеніч, М. Фортеця часів Австро-
Угорщини / М. Арсеніч // Пам’ятки
України: історія та культура. – 2015. –
№ 7/9. – С. 54–59.

19. Арсеніч, М. Чернелицький замок у
міжвоєнний період / М. Арсеніч //
Пам’ятки України: історія та культура.
– 2015. – № 7/9. – С. 60–67.

20. Швець, М. Замки, палаци і фортеці
України / М. Швець // Географія та
основи економіки в шк. – 2008. – №
1. – С. 38–39.

21. Шекет, Ю. Там, де любов у повітрі / Ю.
Шекет // Жінка. – 2020. – № 2. – С.
46–47.

22. Дякуємо за увагу!
Підготувала: зав. сектору журнальної періодики Мазур Т. М.