Марко Лукич Кропивницький ─ видатний український письменник, драматург, актор і режисер, один із фундаторів українського театру. У своїй творчості він послідовно обстоював принципи життєвої правди та критичного відтворення дійсності. Йдучи за І. Котляревським і Т. Шевченком, неухильно захищав і розвивав демократичні традиції в літературі й мистецтві. «Читай тільки серцем і душею, а не одними губами, ─ повчав М. Кропивницький сина, актора Костянтина Вукотича. ─ Не зупиняйся на рядках і римах, а зупиняйся на змісті». Неабияких зусиль довелося докласти драматургу, щоб познайомити українців із творами Тараса Шевченка, Івана Франка, Марка Вовчка та інших видатних корифеїв. А було це дуже непросто, адже майже все населення того часу було неписьменним. Саме його театр був головним джерелом для відновлення та культурного відродження пригнобленої й спраглої нації. Кропивницький протягом свого життя написав близько 40 п’єс. Особливість його творів – головна роль відведена простому селянину, який сповнений переживань та емоцій, зрозумілих і близьких звичайним людям. Критики високо цінують праці Кропивницького, але найщиріший відгук він знаходив і знаходить у серцях українців. До 180-річчя від дня народження драматурга фахівці відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготували віртуальну виставку «Марко Кропивницький – український Шекспір, батько театру світового рівня».

1. МАРКО КРОПИВНИЦЬКИЙ –
УКРАЇНСЬКИЙ ШЕКСПІР, БАТЬКО
ТЕАТРУ СВІТОВОГО РІВНЯ
До 180-річчя від дня народження

2. Кропивницький Марко Лукич
(22 травня 1840 р. – 21 квітня 1910 р.) – український
письменник, драматург, актор, режисер, композитор,
фундатор українського професійного театру

3. Життєвий шлях
• Марко Кропивницький народився 22
травня 1840 року в селі Бежбайраки
Херсонської губернії (тепер –
Кіровоградщина). Батько – зі старої
шляхти, перші згадки про рід – 1583
року. Мати – дворянського
походження, покинула сім'ю, коли
Маркові було 5 років.
• 1856 – закінчив повітове училище в
Бобринці (нині – райцентр на
Кіровоградщині). Надалі ніякої
освіти не здобув. Спробував вступити
до гімназії, був вільним слухачем
юридичного факультету Київського
університету. Служив писарем у
повітовому суді Бобринця.
Одержував 3 крб на місяць. Згодом
став столоначальником.

4. Драматург
• 1864 – написав першу п'єсу «Микита
Старостенко», згодом переробив її
на «Дай серцю волю, заведе в
неволю». Разом із поліційним
чиновником Іваном Тобілевичем
(Карпенко-Карий) організував
театральний гурток у Бобринці. Там
грала й мати Кропивницького.
• П'єси, написані Кропивницьким,
вирізняються соціальною
значимістю, у них присутня художня
сила, ідейна вага. Значення творчої
діяльності Кропивницького для
українського театрального мистецтва
переоцінити неможливо.

5. Творчий доробок

6. Антологія української драматургії. – Київ : Мистецтво, 2005.
– 432 с.
• До книжки увійшли драматичні
твори класиків української
літератури: Марка
Кропивницького («Глитай, або ж
Павук», «По ревізії»), Івана
Карпенка-Карого («Сто тисяч»,
«Хазяїн», «Сава Чалий»), Івана
Франка («Украдене щастя»), Лесі
Українки («Одержима»,
«Бояриня», «Лісова пісня»).
Призначено для школярів,
студентів гуманітарних вишів та
широкого кола читачів.

7. Актор
• 1871 – дебютував у ролі Стецька у
«Сватанні на Гончарівці» в
Одеському народному театрі.
• У золотий фонд українського театру
увійшли образи, створені
Кропивницьким на сцені. У
безсмертній «Наталці Полтавці»
Котляревського він зіграв
Виборного, в «Тарасі Бульбі» – роль
Тараса Бульби, у своїй п'єсі «Глитай,
або ж Павук» актор виконав роль
Бичка.
• Сучасникам Кропивницький
запам'ятався також у багатьох
інших ролях.
• Його акторський талант став
легендою серед українських
лицедіїв.
• 1874 року створив українську трупу,
їздив із нею до Петербурга.

8. Кропивницький і Кобзар
• Творчість Кобзаря займає значне місце в
літературній і сценічній діяльності Марка
Кропивницького. У 1872 році він стає
постановником «Назара Стодолі». Великому
поету він присвячував творчі вечори, а також
так звані дивертисменти – естрадно-концертні
виступи, під час яких сам Кропивницький
виконував «Думи мої, думи», «Минають дні,
минають ночі» та інші поезії Тараса Шевченка.
Українська прогресивна громадськість
вважала саме Марка Кропивницького
найкращим читцем поетичних творів
Шевченка, неперевершеним майстром
художнього слова. Зокрема, він був першим
виконавцем і популяризатором улюбленої
пісні українців на слова Шевченка «Реве та
стогне Дніпр широкий».

9. Режисер
• Як режисер Кропивницький створив
реалістичну школу сценічного
мистецтва, засновану на щепкінських
вимогах до театру, а також зрозумів
місце театру в житті суспільства,
сформував власний набір принципів
творчості.
• Під керівництвом Кропивницького
свого часу почали творчий шлях такі
корифеї українського сценічного
мистецтва, як Микола Садовський,
Марія Заньковецька, Панас
Саксаганський.
• Всі актори, яким він допомагав
оволодіти технікою гри на сцені, всі
його учні були закохані в Марка
Кропивницького, як в артиста,
режисера і великої душі людину.
.

10. Марко Лукич виховав цілу плеяду зірок світової сцени. Театр
Кропивницького увійшов у число кращих національних
театрів Європи і здобув світову славу.
Театральна трупа режисера з незмінним успіхом давала
гастролі не лише по всій території Росії, але і в Мінську,
Варшаві, Тифлісі, Галичині, на території Австро-Угорщини.

11. Гусейнов, Г. Незаймані сніги. В 3 кн. Кн. 2 / Г. Гусейнов. –
Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2010. – 560 с.
Завдяки другій книжці трьохтомного
видання читач побуває в місцях
Жовтоводської битви, зустрінеться з
корифеєм українського театру Марком
Кропивницьким, князями Кантакузиними,
київським губернатором Іваном
Фундуклієм, Кочубеями, письменниками
Дмитром Марковичем, Оленою
Журливою, Олександром Семененком,
Павлом Загребельним…
Матеріал подається як своєрідний аналіз
листувань, щоденникових записів, як
зворушливий життєпис з уст тих, хто мав
нагоду спілкуватися з людьми, які
відіграли важливу роль у житті нашої
країни.

12. Театр Марка Кропивницького: минуле і сучасне / авт.-упоряд. В. П.
Шурапов. – Кіровоград : Мавік, 2004. – 224 с.
• Альбом містить документи, фотографії,
ілюстрації, уривки з художніх і публіцистичних
творів, а також листів засновника Театру
корифеїв М. Л. Кропивницького, його учнів та
послідовників, театральних діячів, видатних
письменників, інші матеріали, що свідчать про
творчий шлях цього театру та його спадкоємців
від дня заснування до сьогодення.
• Наголошується, що Театр корифеїв,
народжений у Єлисаветграді, є одним із
найяскравіших виявів невичерпальності духу
української нації, її незнищенності і водночас
золотим фондом нашого народу, складовою
міцного й надійного підмурівку його сущого та
майбуття.

13. Топська, Н.
Батько українського театру / Н. Топська. – Київ : Кн. база «Альфа»,
2017. – 64 с.
• Книга розповідає про життя Марка
Кропивницького – видатного
драматурга і режисера, керівника
й організатора театральних труп,
композитора, музиканта, поета,
актора. Його називають батьком
українського театру, і це
визначення повною мірою
віддзеркалює багатогранну натуру
творця і людини. Мистецький
шлях Кропивницького є
прикладом високого
професіоналізму, громадянського
подвигу і самовідданого служіння
національному культурному
відродженню. Видання
адресоване дітям середнього та
старшого шкільного віку, а також
усім, хто кохається в українському
мистецтві.

14. Коломієць, Р.
Марко Кропивницький / Р. Коломієць. – Харків : Фоліо, 2019. – 119 с.
– (Знамениті українці).
Фундатор українського професійного театру
Марко Кропивницький (1840–1910) був на
рідкість обдарованою людиною… Його чудові
акторські дані доповнювалися прекрасним
голосом — високим басом. Крім того, Марко
Лукич написав мелодії для багатьох п’єс,
розумівся на образотворчому мистецтві (це
дозволяло йому керувати створенням
декорацій), був тонким і спостережливим
психологом, що постійно проявлялося в його
роботі як режисера.
Ще за життя Кропивницького називали
«батьком українського театру», «українським
Мольєром» і «українським Шекспіром», а
його прогресивні ідеї актуальні й у наш час.

15. Найвизначніші видання

16. У Вінниці 17 лютого 2020 року у Вінницькому обласному молодіжному
центрі «Квадрат» показали експериментальну виставу за творами
Марка Кропивницького
• Молодий режисер Роман Хегай-Семенов
презентував свою постановку «Малюнки
Марка Кропивницького».
• У основі вистави – тексти з оповідань корифея
української літератури, які не поєднані ані
тематично, ані структурно. Тобто це
експериментальний жанр, який нагадує
монтаж документального фільму. Через це
режисер називає його «мозаїкою». У виставі
побутові розмови є тлом для зображення
сутності людських стосунків. Таким чином з
побуту складається панорама життя, а
предметом розгляду стає не окрема людина, а
суспільство загалом.
• У постановці були задіяні актори Вінницького
обласного академічного українського музично-
драматичного театру імені М. К. Садовського,
зокрема Максим Какарькін, Анна Положенко,
Андрій Побережний та Єлізавета Гриценко.

17. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО МАРКА КРОПИВНИЦЬКОГО
• За своє життя Марко Кропивницький зіграв понад 500 ролей.
• З його ім’ям пов’язане перше прилюдне виконання пісні на слова Т. Г. Шевченка
«Реве та стогне Дніпр широкий» (володів голосом широкого діапазону від
тенора до баса).
• Написав понад 40 п’єс.
• 10 січня 1882 року під його керівництвом відбувся перший виступ українського
професійного театру в театрі Бергоньє.
• Заснував відомий Театр корифеїв.
• Був пристрасним рибалкою та мисливцем. Саме під час риболовлі він і
познайомився з Іваном Тобілевичем (Карпенком-Карим), також любителем
порибалити.
• Марко Кропивницький був шульгою.
• Багато палив і майже ніколи не розлучався з люлькою.
• Організував першим на теренах тодішньої імперії дитячий театр, акторами в
якому були лише діти.
• Кропивницкий активно займався художніми перекладами. Саме він уперше
переклав українською мовою «Ревізора» Миколи Гоголя, «Отелло» Вільяма
Шекспіра та багато інших творів.
• Його іменем названо місто Кропивницький – адміністративний центр
Кіровоградської області.

18. Театрал
• 1889 – купив хутір Затишок під
Куп’янськом на Харківщині. Через
рік оселився там із сім'єю. Для
тутешніх дітей створив театр – тоді
ще взагалі не було дитячих театрів.
Спеціально для нього писав п'єси-
казки «Івасик-Телесик», «По
щучому велінню».
• 1910, 17 квітня – останні гастролі в
Аккермані (нині – Білгород-
Дністровський на Одещині). У ніч
на 22 квітня помер від
крововиливу в мозок у поїзді між
станціями Голта (нині –
Первомайськ) та Підгородня на
Миколаївщині. Похований у
Харкові.

19. ...Артист, художник з голови до ніг,
Він сміхом потрясав притихлу залу,
Скорботою будив юрбу опалу
І слово, як алмаз, беріг.
Блажен народ, що мав такого сина,
Там, де його терниста путь ішла,
З нових квіток і колосків звила
Вінець йому безсмертний рідна
Україна.
(Максим Рильський)

20. Дякую за увагу!
Підготувала бібліотекар І категорії відділу документів із
гуманітарних, технічних та природничих наук Циба Л. П.