XVIII століття – блискучий етап у розвитку українського книгодрукування. Надбанням скарбниці української культури стали пам’ятники писемності, які є важливим і цінним джерелом для пізнання історії народу, його мови, літератури, образотворчого мистецтва. До Дня слов’янської писемності і культури працівники відділу рідкісних і цінних видань підготували віртуальну виставку «Львівське Євангеліє 1722 року», на якій представлено видання Євангелія, друкованого Львівським Успенським Ставропігійським братством і яке є важливою частиною національного культурного надбання. Зарошуємо до перегляду!

1. (До Дня слов'янської
писемності і культури)

2. На початку XVIII ст. одним з найважливіших видавничих
осередків на українських землях була друкарня Львівського
Успенського Ставропігійського братства. Вона стала наступницею
друкарні першодрукаря Івана Федорова (близько 1510–1583).
Львівські православні городяни викупили із застави друкарський
верстат, літери й дошки гравюр, і 1591 р. вийшла перша книга з
їхньої друкарні. Дошки Івана Федорова використовувались у
продукуванні книг до XIX ст.

3. Евангеліон, сиреч Благовестіе б[о]год[у]х[н]овенных
евангелист : тщаніем и иждивеніем Братства Л[ь]вовскаго
Ставропігіон : Храма Успенія Пр[есвятыя] Б[огороди]ца
издаем. – Львов : [Тип. Ставропигійскаго братства], 1722. –
[25], 411, [1], [14] л. : грав. ; 2°. – Церковнослов.
У фонді відділу РіЦ зберігається Євангеліє,
яке вийшло з друкарні Львівського братства у
1722 р. Євангеліє – одна з головних
богослужбових книг, є одним з розділів Біблії і
складається з чотирьох перших книг Нового
Завіту, написаних євангелістами Матвієм,
Марком, Лукою, Іоанном. У ній описується земне
життя Ісуса Христа.
Наявне видання Євангелія має високу
історико-культурну, художню цінність та
належить до книжкових пам'яток національного
значення. Це передрук з видань 1636 та 1691 рр.
Тираж 1722 р. налічував 1200 примірників.
Коштував примірник 24 злотих.

4. У 1690 р. на друк Євангелія
підписав контракт Симеон
Ставницький. До його видань
гравюри виготовляв Євстафій
Завадовський (1660–1690), братчик
Львівського братства з 1676 р.
Гравюри із зображеннями
євангелістів стали чи не
найкращими його роботами. Усі
вони мають підписи гравера:
«Еvстафій Zаvад: в Лвовѣ 1681»,
«Еvстафий Zавадо҄: 1682», «ЕZ»,
«Еvста͠ф Zава͠д: 1683».
Євангеліст Матвій

5. Євангеліст Лука
1722 р. уже син Симеона Василій
Ставницький друкував Євангеліє, для
якого використав дошки
Завадовського. Гравюри виконано в
стилі бароко. Усі євангелісти
зображені в інтер’єрах – просторих
світлих кімнатах, сидять на різних
стільцях, на тлі драпірованих стін.
Старці пишуть у кодексах, що
тримають на колінах. Поряд із
Матвієм і Лукою столики в барочному
стилі, на яких лежить письмове
приладдя: чорнильниці й пера, а на
столику Матвія – ще й складаний ніж,
ножиці. Євангелісти зображені з
їхніми символами (ангел – поряд із
Матвієм; лев, що лежить, біля ніг
Марка; тілець – біля ніг Луки; орел –
поряд з Іваном).

6. Євангеліст Іван Євангеліст Марко

7. Титул Євангелія оформлений
бароковою рамкою з зображеннями 12
апостолів і 4 пророків серед пагонів
виноградної лози. У композицію
включені сюжети «Деісуса» та
«Успіння Богородиці». Автор форти –
львівський гравер ієродиякон Георгій,
який вирізав кліше в 1636 р. до
першого українського видання
Євангелія. Книга щедро прикрашена
заставками й кінцівками, велика
частина яких є відбитками з дощок
Івана Федорова. Євангеліє оздоблено
55 ілюстраціями в тексті. Гравери:
Никодим Зубрицький [N. Z] (1688–
1724), Іліа.

8. Підготувала завідувачка відділу рідкісних і
цінних видань Олена Сафронова