Звіт за результатами аналізу діяльності надавачів соціальних послуг (персоналу) підготовлений ГО «Молодіжний центр з трансформації соціальної сфери «СОЦІУМ-ХХІ» на замовлення ПРООН в Україні у рамках проекту ПРООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні». За результатами аналізу було визначено основні проблемні питання, пов’язані з діяльністю практичною діяльністю надавачів соціальних послуг, а також запропоновано внесення змін до кваліфікаційних характеристик надавачів соціальних послуг.

1. 1
Проект Програми розвитку ООН
«Підтримка реформи соціального сектору в Україні»
Звіт
За результатами аналізу діяльності
надавачів соціальних послуг (персоналу)
Підготовлений
ГО «Молодіжний центр з трансформації
соціальної сфери «СОЦІУМ-ХХІ»
На замовлення ПРООН в Україні
Жовтень 2012 р.
м. Київ
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цього звіту і не обов'язково
відображають погляди ПРОООН.

2. 2
Про звіт
Даний документ розроблено експертами ГО «Молодіжний центр з
трансформації соціальної сфери «СОЦІУМ-ХХІ», Наталією Гусак, Лілією Думою,
Надією Кабаченко, Наталією Романовою, Оленою Савчук, в рамках виконання
завдання проекту Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй «Підтримка
реформи соціального сектору в Україні».
Згідно з завданням, було проаналізовано нормативно-правові документи, що
регулюють діяльність Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та
Територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)
(перелік проаналізованих нормативно-правових документів міститься у Додатку
1). А також опитано шляхом напівструктурованого інтерв’ю 6 керівників та 12
фахівців обраних Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі –
ЦСССДМ) та Територіальний центрів соціального обслуговування (надання
соціальних послуг (далі – ТЦ). За результатами аналізу було визначено основні
проблемні питання, пов’язані з діяльністю практичною діяльністю надавачів
соціальних послуг.
Проаналізовано наявні кваліфікаційні характеристики «Соціальний робітник»,
«Соціальних працівник», «Фахівець із соціальної допомоги вдома» та «Фахівець із
соціальної роботи», а також здійснено аналіз завдань, які виконують соціальні
робітники, соціальні працівники, фахівці із соціальної допомоги вдома та фахівці із
соціальної роботи різних рівнів, на прикладі діяльності 4-х ЦСССДМ (районного,
міського, районного у місті та сільського) та 2-х ТЦ (перелік організацій, які взяли
участь у дослідженні, міститься у Додатку 2). За результатами аналізу було
запропоновано внесення змін до кваліфікаційних характеристик надавачів
соціальних послуг.
Про Програму розвитку ООН в Україні
Програма розвитку ООН є глобальною мережею ООН в галузі розвитку —
організацією, яка виступає за позитивні зміни та надає країнам доступ до джерел
знань, досвіду та ресурсів задля допомоги людям в усьому світі будувати краще
життя. Ми співпрацюємо зі 176 країнами світу, допомагаючи їм знаходити власні
шляхи розв’язання глобальних та національних проблем в галузі розвитку.
Покращуючи свої власні можливості, вони мають змогу використовувати досвід і
знання співробітників ПРООН та широкого кола наших партнерів.
Більше інформації про діяльність ПРООН в Україні: www.ua.undp.org.

3. 3
Зміст
_____________________________________________________
Список скорочень…………………………………………………………………………….………..……
4
І. ЦСССДМ як суб’єкти надання соціальних послуг………………………….……….….
5
1.1. Функції та завдання регіональних ЦСССДМ……………………………………..….… 5
1.2. Функції та завдання ЦСССДМ місцевого рівня……………………………….……… 7
1.2.1. Здійснення соціального інспектування……………………………………….. 8
1.2.2. Надання соціальних послуг ЦСССДМ……………………………………….…… 9
ІІ. Соціальні працівники як надавачі соціальних послуг……………………..…… 11
2.1. Підходи до визначення кваліфікаційних рівнів соціальних працівників у
міжнародній практиці соціальної роботи……………………………….…………………….…
11
2.2. Вимоги до кваліфікації соціальних працівників в Україні…………………..……. 12
2.3. Практичні аспекти діяльності надавачів соціальних послуг у ЦСССДМ….… 14
2.3.1. Професійна кваліфікація надавачів соціальних послуг……………...… 14
2.3.2. Завдання й обов’язки надавачів соціальних послуг……………...........… 15
2.3.3. Розподіл робочого часу надавачів соціальних послуг…………….......... 16
Рисунки
Рисунок 1. Функції регіональних ЦСССДМ…………………………………………………......... 17
Рисунок 2. Функції й завдання місцевих ЦСССДМ………………………………...…………. 18
Рисунок 3. Суб’єкти надання соціальних послуг на місцевому рівні…………….… 19
Додатки
Додаток 1. Перелік проаналізованих нормативно-правових документів……..… 20
Додаток 2. Перелік організацій, що взяли участь у дослідженні…………………..… 26
Додаток 3. Класифікація кваліфікаційних рівнів соціальних працівників у
міжнародній практиці соціальної роботи…………………………………………………..…… 27
Додаток 4. Описи груп працівників соціальної сфери згідно ISCO-08……………… 28
Додаток 5. Інформація про навчальні заклади України, де готують
соціальних працівників, та їхні навчальні програми…………………………………….… 32
Додаток 6. Порівняльна таблиця кваліфікаційних характеристик надавачів
соціальних послуг……………………………………………………….……………………………………. 46
Додаток 7. Аналіз кваліфікаційної характеристики «фахівець із соціальної
роботи» працівниками ЦСССДМ………………………………………………………………………. 54
Додаток 8. Пропозиції до типової структури і штатів………………………………...…… 56

4. 4
Список скорочень
_______________________________________________________
ВНЗ вищий навчальний заклад
ДБСТ дитячий будинок сімейного типу
ЗУ Закон України
КМУ Кабінет Міністрів України
Мінсоцполітики Міністерство соціальної політики України
Мінфін Міністерство фінансів України
ПС прийомна сім’я
СЖО складні життєві обставини
СП соціальний працівник
СР соціальний робітник
ССС служба у справах сім’ї
СССДМ соціальні служби для сім’ї, дітей та молоді
ТЦ територіальний центр соціального обслуговування
(надання соціальних послуг)
ФСР фахівець із соціальної роботи
ЦСССДМ центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

5. 5
Розділ І. ЦСССДМ як суб’єкти надання соціальних послуг
_______________________________________________________
У зв’язку з адміністративною реформою відбулися концептуальні зміни в
діяльності ЦСССДМ, пов’язані з переходом від ролі «брокерів соціальних послуг» (у
більшості випадків - виконання посередницьких функцій / переадресація
потенційних отримувачів соціальних послуг до інших закладів соціального
обслуговування) до ролі суб’єктів надання соціальних послуг. Нині основна
діяльність ЦСССДМ передбачає допомогу особам та сім’ям у подоланні складних
життєвих обставин (далі – СЖО) шляхом безпосереднього надання соціальних
послуг.
Сьогодні на території України діє розгалужена мережа ЦСССДМ (1400
одиниць)1, які можуть широко охоплювати отримувачів соціальних послуг -
осіб/сімей, які перебувають у СЖО та проживають в різних адміністративно-
територіальних одиницях. Однак, на даний час діяльність ЦСССДМ з надання
соціальних послуг передбачає водночас як виконання функцій організатора
системи надання соціальних послуг певним соціальним групам (організаційні,
управлінські, методичні, моніторингові й контролюючі функції) так і функцій
безпосереднього надавача соціальних послуг2. Частково ці функції
розмежовуються у діяльності ЦСССДМ на різних рівнях: регіональному та
місцевому.
1.1. Функції та завдання регіональних ЦСССДМ
До завдань регіональних (республіканського, обласних, Київського та
Севастопольського міських) ЦСССДМ не входить безпосереднє надання соціальних
послуг. Основні їхні функції пов’язані з організацією системи надання соціальних
послуг. Однак, значна кількість організаційних функцій регіональних ЦСССДМ
збігається із функціями Головних управлінь праці та соціального захисту
населення, а саме щодо підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників,
контролю та координації діяльності організацій, підпорядкованих відповідним
управлінням, організаційно-методичного забезпечення їхньої діяльності тощо
(див. рисунок 1).
Відмінною функцією Головних управлінь праці та соціального захисту
населення є те, що вони покликані вживати заходи щодо створення соціальних
служб з надання послуг на відповідній території. Однак, слід зауважити, що на
сьогодні контроль та організаційно-методичне забезпечення окремих суб’єктів
надання соціальних послуг (загалом 82 заклади)3 здійснюють регіональні ЦСССДМ.
1 Станом на 01.01.2012 року мережа ЦСССДМ складала 1400 Центрів: 27 регіональних, 484 районних, 165 міських, 34
районних у містах, 181 сільський, 52 селищних та 457 філій районних центрів.
2 Згідно «Загального положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді» (Постанова КМУ від
27.08.2004 №1126)
3 Станом на 01.01.2012 року в Україні функціонувало 82 заклади соціального обслуговування при ЦСССДМ (21
центр соціально-психологічної допомоги, 19 соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, 15 соціальних центрів матері та дитини; 15 центрів соціально-психологічної реабілітації

6. 6
Особлива функція регіональних ЦСССДМ полягає у проведенні навчання
потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків та батьків-вихователів
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. При цьому слід
зауважити, що реалізація функцій та завдань зі сприяння усиновленню,
влаштуванню дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під
опіку, піклування, до дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей в
цілому належить до повноважень Служби у справах дітей, яка є структурним
підрозділом державної адміністрації з відповідним статусом органу виконавчої
державної влади.
З метою оптимізації діяльності регіональних ЦСССДМ рекомендується:
Оптимальний варіант. Організацію й управління наданням соціальних
послуг передати до компетенції управлінь праці та соціального захисту населення,
створивши, за потреби, у структурі управлінь відповідні відділи4. Такі зміни
сприятимуть скороченню чисельності персоналу з адміністративними функціями.
Водночас, частина спеціалістів регіональних ЦСССДМ зможе бути переведена до
управлінь праці та соціального захисту населення зі збереженням статусу
державних службовців5.
Організацію та навчання потенційних опікунів, піклувальників, прийомних
батьків та батьків-вихователів передати відповідним Службам у справах дітей6.
Прийнятний варіант. Залишити за регіональними ЦСССДМ функції щодо
організації й управління наданням соціальних послуг. Основними завданнями
регіональних ЦСССДМ визначити:
 інформаційно-методичне забезпечення діяльності районних, міських,
районних у містах, селищних та сільських ЦСССДМ;
 підвищення кваліфікації та перепідготовку працівників мережі ЦСССДМ7;
 проведення атестації працівників ЦСССДМ8;
 збір, аналіз інформації й формування пропозицій щодо задоволення потреб
населення у соціальних послугах.
дітей та молоді з функціональними обмеженнями; 7 центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, 5 центрів
ресоціалізації наркозалежної молоді).
4 Необхідно внести відповідні зміни до Постанови КМУ від 30.05.2007 №790 «Про затвердження типових
положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської,
управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та
соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації»
5 Така пропозиція передбачатиме збільшення обсягів фінансування управлінь праці та соціального
захисту населення.
6 Необхідно внести відповідні зміни до Постанови КМУ від 30.08.2007 № 1068 «Про затвердження типових
положень про службу у справах дітей».
7 Таке завдання вимагає розширення матеріально-технічного забезпечення регіональних ЦСССДМ, що
включає обладнання спеціального приміщення для проведення навчальної та тренінгової діяльності.
8 Таке завдання потребує розробки системи організації та проведення атестації працівників ЦСССДМ.

7. 7
1.2. Функції та завдання ЦСССДМ місцевого рівня
ЦСССДМ місцевого рівня (районні, міські, районні у містах, селищні та сільські)
виконують одночасно як функції організатора, так і безпосереднього надавача
соціальних послуг певним соціальним групам.
Схожі функції щодо організації й управління наданням соціальних послуг на
місцевому рівні виконують відповідні управління праці та соціального захисту
населення, а саме: організовують роботу з визначення потреб громадян у
соціальних послугах; забезпечують їх планування; організовують роботу
державних соціальних інспекторів; організовують в межах своєї компетенції
надання громадянам соціальних послуг суб’єктами, що надають соціальні послуги;
координують та контролюють діяльність зазначених суб’єктів9 (див. рисунок 2).
Відмінна функція ЦСССДМ місцевого рівня, яка стосується організації й
управління наданням соціальних послуг, полягає у ініціюванні засідання
дорадчого органу шляхом подання відповідних матеріалів до управлінь (відділів) у
справах сім`ї, молоді та спорту про виявлення осіб та сімей, які опинилися у
складних життєвих обставинах10. У зв’язку з адміністративною реформою
діяльність управлінь у справах сім’ї та молоді нині не пов’язана з проведенням
соціальної роботи та наданням соціальних послуг сім’ям та особам, які
перебувають у складних життєвих обставинах.
Стосовно функцій, пов’язаних з безпосереднім наданням соціальних послуг, на
місцевому рівні діє розгалужена мережа суб’єктів надання соціальних послуг,
координація діяльності яких належить до сфери повноважень різних органів та
організацій (див. рисунок 3). Відмінність у діяльності цих суб’єктів полягає у тому,
що вони надають різні соціальні послуги різним отримувачам послуг. Тому, для
ефективної роботи ЦСССДМ та адекватної оцінки якості надання соціальних послуг
необхідно чітко визначити ті групи отримувачів соціальних послуг, яким
переважно ЦСССДМ надають соціальні послуги.
З метою оптимізації діяльності місцевих ЦСССДМ рекомендується:
Оптимальний варіант. Організацію й управління наданням соціальних
послуг місцевими ЦСССДМ передати до компетенції управлінь праці та соціального
захисту населення.
Визначити, що ЦСССДМ на місцевому рівні є комунальним закладом із надання
соціальних послуг сім’ям/особам в СЖО11, незалежно від їх віку.
Назвати центри Службами у справах сім’ї (СССм), оскільки назва «центр»
передбачає діяльність кількох служб, що не відповідає реаліям12.
9
Згідно Постанови КМУ від 30.05.2007 №790 «Про затвердження типових положень про Головне
управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та
соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту
населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації»
10 Наказ від 14.06.2006 № 1983/388/452/221/556/596/106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів
соціальної роботи із сім’ями, які опинилися в СЖО»
11 Відповідно, фінансування таких закладів здійснюватиметься із місцевих бюджетів, як це було до
сьогодні. Однак, ЦСССДМ фінансуватимуться не за залишковим принципом у межах визначених напрямів
діяльності, а отримуватимуть фінансування на надання соціальних послуг як і Територіальні центри
соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

8. 8
Передати функції щодо координації діяльності Дорадчого органу по роботі з
сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах, управлінням праці та
соціального захисту населення.
Прийнятний варіант. Залишити за місцевими ЦСССДМ виконання функцій
щодо організації та безпосереднього надання соціальних послуг, при цьому у
положенні про ЦСССДМ чітко вказати, що організація процесу надання соціальних
послуг передбачає:
 визначення потреб у соціальних послугах та інформування управління
праці та соціального захисту населення;
 планування надання соціальних послуг;
 контроль якості надання соціальних послуг;
 моніторинг надання соціальних послуг;
 оцінку результативності надання соціальних послуг.
Передати функції щодо координації діяльності Дорадчого органу по роботі з
сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах, до управлінь праці та
соціального захисту населення.
1.2.1. Здійснення соціального інспектування
Варто зауважити, що зміст терміну «соціальне інспектування» відрізняється в
нормативно-правових документах, які регулюють діяльність управлінь праці та
соціального захисту населення та документах, які регулюють діяльність ЦСССДМ.
До повноважень державних соціальних інспекторів управлінь праці та
соціального захисту населення належить функція соціального інспектування, яке
включає:
(1) оцінку матеріального стану заявників на отримання державної соціальної
допомоги та членів їхніх сімей;
(2) перевірку достовірності наданої інформації про майновий стан;
(3) контроль.
Тобто, суть соціального інспектування полягає у оцінці матеріального стану,
нагляді та контролі за цільовим використанням державних коштів (соціальної
допомоги).
Соціальне інспектування також є однією із функцій місцевих ЦСССДМ13. Однак,
зміст соціального інспектування у діяльності ЦСССДМ є іншим й стосується
процесу визначення потреб сімей, дітей та молоді, які перебувають у СЖО, у
отриманні соціальних послуг.
12
Особливо зважаючи на те, що у 2010 році було ліквідовано низку спеціалізованих формувань при
ЦСССДМ. Пропозиція передбачає внесення змін до низки чинних нормативно-правових актів.
13 Згідно Наказу Міністерства сім’ї, молоді та спорту від 27.05.2010 № 1480 «Про затвердження Порядку
здійснення центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціального інспектування сімей, дітей та
молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах

9. 9
Слід зазначити, що у міжнародній практиці соціальної роботи термін
«соціальне інспектування» використовується при здійснення нагляду та контролю
за отримувачами послуг. Тоді як процес визначення потреб у отриманні
соціальних послуг (той процес, який відповідає на сьогодні змісту діяльності
працівників ЦСССДМ) відповідає усталеному терміну «первинна оцінка», який не
стигматизує отримувачів соціальних послуг. Міжнародна практика соціальної
роботи свідчить, що надавачі соціальних послуг не можуть здійснювати
інспектування, і навпаки – соціальні інспектори не можуть надавати соціальні
послуги. Тому виникає проблема щодо здійснення соціального інспектування
ЦСССДМ, які є надавачами соціальних послуг.
З метою оптимізації діяльності місцевих ЦСССДМ рекомендується:
Оптимальний варіант. Передати функції щодо здійснення соціального
інспектування фахівцям управління соціального захисту населення, які
визначатимуть потреби та перенаправлятимуть потенційних отримувачів
соціальних послуг до суб’єктів надання соціальних послуг, зокрема до ЦСССДМ
(якщо вони спроможні задовольнити визначені потреби)14.
Прийнятний варіант. Розвести функції соціальних працівників ЦСССДМ
таким чином, щоб одні здійснювали соціальне інспектування, а інші безпосередньо
надавали соціальні послуги, створивши в ЦСССДМ два відділи: (1) відділ
організаційно-методичного забезпечення; (2) відділ надання соціальних послуг.
Якщо функція соціального інспектування залишається за ЦСССДМ, то до суб’єктів
соціального інспектування повинні належати усі сім’ї та особи в СЖО, які
проживають на відповідній адміністративно-територіальній одиниці. А сам термін
«соціальне інспектування» потрібно замінити на термін «первинна оцінка» або
«обстеження».
Розробити єдину форму здійснення соціального інспектування (первинної
оцінки/обстеження), узгодивши її з усіма надавачами соціальних послуг.
1.2.2. Надання соціальних послуг
На сьогодні діяльність ЦСССДМ здійснюється у межах програм та відповідних
напрямів діяльності. Водночас, якщо ЦСССДМ є надавачами соціальних послуг, то
їхні завдання й функції мають визначатися соціальними послугами, які вони
надають, а не напрямами чи програмами діяльності. Такий підхід допоможе
забезпечити сталість та чітке планування діяльності ЦСССДМ, що не залежатиме
від обсягів фінансування окремих програм соціального спрямування.
З метою оптимізації діяльності місцевих ЦСССДМ рекомендується у положенні
про ЦСССДМ визначити перелік послуг та їх отримувачів в наступній редакції:
ЦСССДМ надають такі соціальні послуги:
1) послуга із соціальної адаптації надається особам, які перебували у
спеціалізованих або інтернатних закладах, особам з числа дітей-сиріт та дітей,
14
Впровадження такого варіанту викликатиме низку проблем, пов’язаних із введенням до штату ЦСССДМ 12 тис фахівців із
соціальної роботи, які повинні були здійснювати це соціальне інспектування. Як варіант, можна ввести частину цих фахівців із
соціальної роботи до штату управлінь праці та соціального захисту населення. Однак, це означатиме надання цим фахівцям
статусу державних службовців, що вплине на фінансування управлінь.

10. 10
позбавлених батьківського піклування, нарко- та алкозалежним, особам з
девіантною поведінкою, особам, які відбули покарання у виді обмеження або
позбавлення волі на певний строк;
2) послуга із влаштування до сімейних форм виховання надається дітям-
сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, прийомним дітям,
вихованцям дитячих будинків сімейного типу, дітям, які знаходяться під опікою;
кандидатам у прийомні батьки/ батьки-вихователі; опікунам, прийомним батькам,
батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу та членам їхніх сімей15;
3) послуга з консультування надається сім’ям, особам, які перебувають в
складних життєвих обставинах;
4) послуга з соціального супроводу/патронажу надається сім’ям, особам, які
перебувають в складних життєвих обставинах і не здатні самостійно їх подолати;
5) послуга із соціальної профілактики, зокрема профілактики соціального
сирітства, надається представникам різних соціальних груп, які перебувають у
складних життєвих обставинах, або мають потенційний ризик опинитися у таких
обставинах.
15
Надання даної послуги залишається актуальним, якщо ЦСССДМ проводять підготовку потенційних
опікунів, піклувальників, прийомних батьків та батьків-вихователів.

11. 11
Розділ 2. Соціальні працівники як надавачі соціальних
послуг
_____________________________________________________
2.1. Підходи до визначення рівнів кваліфікації та професійних
угрупувань соціальних працівників у міжнародній практиці соціальної
роботи
У міжнародній практиці соціальної роботи основними надавачами соціальних
послуг є соціальні працівники з відповідною професійною підготовкою та рівнем
кваліфікації. Так, найчастіше застосовуються два підходи до визначення рівнів
кваліфікації соціальних працівників, в основу яких покладено рівень професійної
освіти або досвід професійної діяльності16 (опис підходів до рівнів класифікації
соціальних працівників у міжнародній практиці соціальної роботи міститься у
додатку 3). У різних країнах існують й інші підходи до визначення рівнів
класифікації соціальних працівників. Однак спільним у всіх підходах є те, що
ключовим при визначенні рівня кваліфікації соціального працівника є його освіта
та досвід роботи. При цьому, навіть для найнижчого рівня соціального працівника
висуваються вимога базової освіти в соціальній роботі (рівень бакалавра).
Міжнародний підхід до класифікації професій соціальних працівників було
закріплено у описах професійних груп ISCO-08 (документ розроблено
Міжнародною організацією праці у 2009 році)17. Згідно з цим документом, до
описів професійних груп працівників соціальної сфери увійшли: фахівці із
соціальної роботи й консультування та асоційовані соціальні працівники, які, в
свою чергу, можуть працювати у межах різних професій (описи професійних груп
працівників соціальної сфери згідно з ISCO-08 містяться у додатку 4). Згідно з
даним документом, «фахівці із соціальної роботи й консультування надають
дорадчу і консультативну допомогу окремим особам, сім’ям, групам, спільнотам та
організаціям у випадку виникнення у них соціальних та особистих труднощів.
Вони допомагають особам, які перебувають у СЖО, розвинути необхідні вміння та
навички, а також забезпечують доступ до відповідних ресурсів та служб підтримки,
необхідних для реагування на проблеми, пов’язані з безробіттям, бідністю,
інвалідністю, залежністю, кримінальною або делінквентною поведінкою,
подружніми та іншими проблемами».
Даний підхід позначився на визначенні двох рівнів практичної діяльності
соціальних працівників: рівень безпосереднього надання послуг та рівень
адміністрування надання соціальних послуг. Окрім того, при визначенні
професійних груп у даній класифікації до уваги береться група соціальна група, з
якою працює соціальний працівник.
16
Ewijk, H. (2010) ‘Social Work as a Profession, Research and Science’. In Ewijk, H. European Social Policy and
Social Work: Citizenship-Based Social Work, London and New York, Routledge, pp. 141-151
17 Updating the International Standard Classification of Occupations (ISCO). Draft ISCO-08 Group Definitions:
Occupations in Social. ISCO 08 Code Title EN Social work and counselling professionals

12. 12
З огляду на наявні підходи до класифікації професійних рівнів та професій
соціальних працівників у міжнародній практиці соціальної роботи
рекомендується:
Оптимальний варіант. При визначенні рівнів кваліфікації соціальних
працівників в Україні варто брати до уваги рівень їхньої професійної освіти та
досвід роботи у соціальній сфері. Визначити, що базовою кваліфікаційною
вимогою до персоналу із надання соціальних послуг є наявність освіти за
напрямом підготовки «соціальна робота».
Прийнятний варіант. Зважаючи на незначну кількість професійно
підготовлених соціальних працівників в Україні, рекомендується встановити
перехідний період (5 років) для здобуття базової освіти за напрямом підготовки
«соціальна робота» або перекваліфікації працівників закладів соціального
обслуговування, які надають соціальні послуги. Для здобуття відповідної
освіти/перекваліфікації в Україні функціонує ряд навчальних закладів, які
готують бакалаврів, спеціалістів та магістрів за напрямом освітньо-кваліфікаційної
підготовки «Соціальна робота» (інформація про навчальні заклади, де готують
соціальних працівників, та їхні навчальні програми міститься у додатку 5.)
2.2. Вимоги до кваліфікації соціальних працівників в Україні
Згідно з чинним законодавством України, до надання соціальних послуг
повинні залучатися18: 1) соціальний робітник (особа яка надає соціальні послуги та
має підготовку, що відповідає вимогам та характеру роботи, що виконується). 2)
соціальний працівник (професійно підготовлений фахівець, що має необхідну
кваліфікацію у сфері соціальної роботи і надає соціальні послуги; 3) інші фахівці.
Професійна підготовка соціальних працівників в Україні сьогодні здійснюється у
ВНЗ за напрямом підготовки «соціальна робота».
Згідно з Державним класифікатором професій19, соціальних працівників та
соціальних робітників відносять до трьох типів класифікацій професій з
відповідними вимогами до кваліфікації:
1) професіонали з рівнем професійної підготовки спеціаліста, магістра
(професіонали у галузі соціального обслуговування, які обіймають посади:
соціальний працівник; фахівець (із допомоги неблагополучним родинам, грошової
допомоги дітям); фахівець із соціальної допомоги вдома; фахівець із соціальної
роботи);
2) фахівці з рівнем професійної підготовки молодшого спеціаліста; бакалавра;
спеціаліста, що проходить післядипломну підготовку (соціальні працівники, які
обіймають посади: асистент вихователя виправно-трудового закладу; соціальний
працівник (допоміжний персонал); фахівець з вирішення конфліктів (побутова
сфера);
3) працівники сфери торгівлі і послуг з повною загальною середньою та
професійно-технічною освітою чи повною загальною середньою освітою та
18
Згідно Закону України «Про соціальні послуги» № 966-IV від 19.06.2003 (редакція від 15.08.2012 підстава
5076-17
19 ДК 003:2010 затверджено Наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327

13. 13
професійною підготовкою на виробництві (працівники, що надають індивідуальні
послуги на дому в організації соціального обслуговування та обіймають посади:
перекладач жестової мови; соціальний робітник; супроводжувач осіб з
обмеженими можливостями).
Однак, у назвах цих професій виявлено певну невідповідність. Згідно з
класифікатором, наявність слова «фахівець» у назві професії передбачає рівень
освіти «бакалавр». Втім, фахівець із соціальної роботи відноситься до групи
«професіонали». До того ж, у класифікаторі професій соціального працівника
визначено як професіонала в галузі соціального захисту населення без опису
кваліфікаційних характеристик (код класифікації 2446.2) або як фахівця -
“соціальний працівник” (допоміжний персонал) із описом кваліфікаційних
характеристик (код класифікації 3640).
Окрім того, усталена структура кваліфікаційних характеристик в Україні
передбачає опис завдань та обов’язків, вимог до знань, вимог до кваліфікації.
Однак, практична соціальна робота потребує додаткового встановлення вимог до
вмінь соціальних працівників, оскільки наявність теоретичних знань не завжди
гарантує наявність відповідних вмінь.
З метою приведення у відповідність кваліфікаційних характеристик соціальних
працівників рекомендується:
Оптимальний варіант. З урахуванням вимог міжнародної практики та
вітчизняного законодавства, розробити кваліфікаційні характеристики соціальних
працівників трьох рівнів:
 Соціальний працівник (професіонал) (код класифікації 2446.220) з рівнем
професійної підготовки спеціаліста або магістра соціальної роботи. За
основу присвоєння категорій взяти досвід професійної діяльності. Серед
завдань та обов’язків визначити управлінські, організаційні та ті, що
стосуються безпосереднього надання соціальних послуг.
 Соціальний працівник-фахівець (код класифікації 364021) з рівнем
професійної підготовки бакалавра соціальної роботи. За основу присвоєння
категорій взяти досвід професійної діяльності. Серед завдань та обов’язків
визначити організаційні та ті, що стосуються безпосереднього надання
соціальних послуг.
 Соціальний робітник (513322) з рівнем загальної середньої чи професійно-
технічної освіти. Для призначення на посаду обов’язковим встановити
необхідність навчання впродовж трьох тижнів на робочому місці,
стажування впродовж трьох місяців під керівництвом досвідченого
соціального працівника (професіонала). Серед завдань та обов’язків
визначити ті, що стосуються безпосереднього надання соціальних послуг
20
У чинному класифікаторі дана кваліфікаційна характеристика не розроблена
21 У чинному класифікаторі необхідно внести замінити кваліфікаційну характеристику «соціальний
працівник (допоміжний персонал)» кваліфікаційною характеристикою «соціальний працівник-фахівець».
22 У чинному класифікаторі необхідно внести зміни до кваліфікаційної характеристики «соціальний
робітник».

14. 14
Додати до кваліфікаційних характеристик соціальних працівників усіх рівнів
вимоги до вмінь.
Чинні кваліфікаційні характеристики «фахівець із соціальної роботи» та
«фахівець із соціальної допомоги вдома» видалити із Державного класифікатора.
Прийнятний варіант. Розробити згадані вище характеристики згідно
вказаних вимог. Вимоги до вмінь вказувати у посадових інструкціях.
Перенести чинні кваліфікаційні характеристики «фахівець із соціальної
допомоги вдома» та «фахівець із соціальної роботи» із розділу «професіонали» (код
класифікації 2446.2) до розділу «фахівці» (код класифікації 3640) і викласти їх у
такій редакції: 1) «фахівець із соціальної роботи з людьми похилого віку», оскільки
їхня діяльність пов’язана з наданням послуг людям похилого віку в
територіальних центрах; 2) «фахівець із соціальної роботи з сім’ями, дітьми та
молоддю», оскільки їхня діяльність пов’язана із наданням у ЦСССДМ соціальних
послуг особам та сім’ям у СЖО.
2.3. Практичні аспекти діяльності надавачів соціальних послуг
Із зазначених у Державному класифікаторі професій соціальних працівників у
ЦСССДМ та територіальних центрах соціальні послуги на сьогодні надають
(порівняльна таблиця кваліфікаційних характеристик міститься у Додатку 6):
фахівець із соціальної роботи, фахівець із соціальної допомоги вдома, соціальний
працівник (допоміжний персонал), соціальний робітник. Окрім того, до надання
соціальних послуг у ЦСССДМ та ТЦ долучаються фахівці інших кваліфікацій
(психологи, юристи, соціальні педагоги, соціологи).
2.3.1. Професійна кваліфікація надавачів соціальних послуг у ЦСССДМ
В ЦСССДМ на сьогодні соціальні послуги надають спеціалісти (держслужбовці)
та фахівці із соціальної роботи, які не завжди мають відповідну кваліфікацію та
професійну підготовку. За необхідності соціальні послуги можуть надавати за
угодою залучені спеціалісти - психолог, соціальний педагог, реабілітолог, юрист.
Відповідно, значна частина фінансування витрачається на перепідготовку
(проведення тренінгів, семінарів тощо) спеціалістів та фахівців із соціальної
роботи, які не мають базової професійної освіти. Встановлення базових вимог до
кваліфікації соціальних працівників при прийомі на роботу у ЦСССДМ сприятиме
економії та перерозподілу фінансових ресурсів (в тому числі для підвищення
заробітної плати професійним соціальним працівникам).
Наявність у штаті ЦСССДМ професійних соціальних працівників підвищить їхню
конкурентоспроможність на ринку надання соціальних послуг, оскільки згідно з ЗУ
«Про соціальні послуги», планується розробка критеріїв до надавачів соціальних
послуг, які включатимуть також кваліфікацію персоналу.
Процес організації й надання соціальних послуг потребує залучення соціальних
працівників різної кваліфікації, оскільки пов’язаний із виконанням різних
функціональних обов’язків: організацією процесу надання послуг (менеджмент) та
безпосереднім наданням послуг (робота з отримувачем соціальних послуг). Тому

15. 15
існує необхідність введення посад соціальних працівників різного
кваліфікаційного рівня.
З метою підвищення конкурентоспроможності ЦСССДМ на ринку надання
соціальних послуг рекомендується:
Ввести до штату ЦСССДМ посаду соціального працівника двох кваліфікаційних
рівнів:
 професіонал (соціальний працівник з освітою рівня спеціаліста або
магістра за напрямом підготовки «соціальна робота»);
 фахівець (соціальний працівник з освітою рівня бакалавра).
У положенні про ЦСССДМ визначити, що надавачами соціальних послуг є
соціальні працівники.
Відповідно до кваліфікаційного рівня соціальних працівників, визначити, що:
 Професіонал може надавати такі послуги: влаштування до сімейних форм
виховання; соціальний супровід/патронаж; представництво інтересів23;
соціальна адаптація; соціальна інтеграція та реінтеграція;
консультування; соціальна профілактика. Додатково професіонал
(соціальний працівник) повинен виконувати функції, які стосуються
адміністрування соціальних послуг (в тому числі здійснювати супервізію,
моніторинг, оцінку).
 Фахівець може надавати такі послуги: соціальна адаптація; соціальна
інтеграція та реінтеграція; консультування; соціальна профілактика.
2.3.2. Завдання та обов’язки надавачів соціальних послуг у ЦСССДМ
Завдання та обов’язки спеціалістів ЦСССДМ не пов’язані із наданням
соціальних послуг і регулюються вимогами до діяльності державних службовців.
Однак, на практиці такі спеціалісти надають соціальні послуги особам, які
перебувають у складних життєвих обставинах.
Розроблені завдання та обов’язки фахівців із соціальної роботи, які надають
соціальні послуги у ЦСССДМ, не враховують вимог Національного класифікатора
України24, де зазначено, що завдання та обов’язки мають розроблятися в
залежності від освіти, професійного рівня: «кваліфікаційний рівень робіт, що
виконуються, визначається залежно від вимог до освіти, професійного навчання та
практичного досвіду працівників, здатних виконувати відповідні завдання та
обов’язки». Таким чином, завдання та обов’язки мають розроблятися залежно від
освіти, професійного навчання та практичного досвіду працівників. Однак, на
сьогодні у вимогах до освіти ФСР не вказано напрям спеціалізації ФСР, через що
складно узгодити завдання та обов’язки із вимогами до освіти чи професійного
навчання ФСР. Відповідно, існує нерозуміння ФСР своїх завдань та обов’язків
23
Представництво інтересів зазначено також у послугах «підтримане проживання», «послуга соціальної
адаптації», «послуга соціальної інтеграції та реінтеграції»
24 Пункт 2.3 «Класифікатора професій» ДК 003:2010

16. 16
(аналіз кваліфікаційної характеристики «Фахівець із соціальної роботи»
працівниками ЦСССДМ міститься у додатку 7).
З метою чіткого формулювання завдань та обов’язків надавачів соціальних
послуг ЦСССДМ рекомендується:
Оптимальний варіант. Визначити, що надавачі соціальних послуг ЦСССДМ
мають керуватися у своїй діяльності кваліфікаційними характеристиками
“соціальний працівник” (професіонал), “соціальний працівник-фахівець”, де
вказати вимоги до освіти за напрямом підготовки «соціальна робота». Привести
завдання та обов’язки у відповідність до освіти та професійного навчання
соціальних працівників.
Прийнятний варіант. У кваліфікаційній характеристиці «фахівець із
соціальної роботи»25 вказати вимоги до спеціалізації (соціальна робота, соціальна
педагогіка, психологія) і привести завдання та обов’язки у відповідність до освіти
та професійного навчання згідно з вказаними спеціальностями.
2.3.3. Розподіл робочого часу надавачів соціальних послуг у ЦСССДМ
Значну частину робочого часу працівники ЦСССДМ відводять на підготовку
звітів та виконання інших адміністративних функцій, що не сприяє якісному
обслуговуванню отримувачів соціальних послуг. Звіти повинні відображати
результати надання послуги, а не поточну діяльність центрів у кількісних
показниках, а також повинні співвідноситися зі стандартами надання соціальних
послуг. Також працівники ЦСССДМ виконують інші, не відповідні їхній кваліфікації,
завдання та обов’язки, пов’язані із методичною роботою, зокрема, розробкою
соціальної реклами. Однак, методичне забезпечення діяльності ЦСССДМ має бути
уніфікованим, а не розроблятися кожним центром окремо. Соціальна реклама
також повинна розроблятися централізовано, що підвищить її якість.
Також слід врахувати, що необхідна доступність отримання ряду соціальних
послуг за місцем проживання отримувачів соціальних послуг потребує гнучкого
графіку роботи надавачів послуг.
З метою оптимізації робочого часу ЦСССДМ як надавачів соціальних послуг
рекомендується:
У положенні про ЦСССДМ вказати на можливість запровадження гнучкого
графіку роботи для соціальних працівників, фахівців із соціальної роботи26.
Визначення режиму робочого часу покласти на Директора ЦСССДМ. Розробити
типовий зразок єдиного звіту для ЦСССДМ з урахуванням того, що у звіті мають
висвітлюватися результати наданих соціальних послуг.
25 Або, згідно рекомендацій, «Фахівець із соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю».
26 Або, згідно рекомендацій, «Фахівець із соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю».

17. 17
Рисунок 1. Функції регіональних ЦСССДМ27
_____________________________________________________
27
СССм пропонується змінити назву ЦСССДМ на СССм (служби у справах сім‘ї)

18. 18
Рисунок 2. Функції й завдання місцевих ЦСССДМ
_____________________________________________________

19. 19
Рисунок 3. Суб’єкти надання соціальних послуг на місцевому рівні
_______________________________________________________________________________

20. 20
Додаток 1. Перелік проаналізованих документів
____________________________________________________
Номе
р п/п
Тип
документу
Хто
видав/підписа
в документ
Назва документу
Дата
затверд
ження
Номер
документу
(для
законів,
н.п. актів)
1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ НАДАННЯ
СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ (зокрема територіальних центрів та ЦСССДМ)
1.1.Законодавство України
1.
Закон
України
Верховна Рада
України
Про соціальні послуги
19.06.2003
(редакція від
15.08.2012
підстава 5076-
17)
966-IV
2.
Закон
України
Верховна Рада
України
Про державні соціальні
стандарти та державні
соціальні гарантії
05.10.2000
(редакція від
07.04.2012,
підстава 4523-
17)
2017-III
3.
Закон
України
Верховна Рада
України
Про службу в органах
місцевого самоврядування
07.06.2001 2493-III
4.
Закон
України
Верховна Рада
України
Про соціальну роботу з сім’ями,
дітьми та молоддю
21.06.2001 2558-III
1.2.Підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють діяльність
1.2.1. суб’єктів надання соціальних послуг в цілому
2. Постанова
Кабінет
Міністрів
України
Про порядок надання платних
соціальних послуг та
затвердження їх переліку
14.01.2004
(редакція від
16.05.2007,
підстава 745-
2007-п
12
3. Постанова
Кабінет
Міністрів
України
Про затвердження Порядку
регулювання тарифів на платні
соціальні послуги
09.04.2005 268
4.
Розпоряджен
ня
Кабінет
Міністрів
України
Стратегія реформування
системи надання соціальних
послуг
від 08.08.2012 556-р
5. Наказ
Міністерство
соціальної
політики та
Міністерство
охорони
здоров’я
Про впорядкування умов
оплати праці працівників
закладів охорони здоров’я та
установ соціального захисту
населення
05.10.2005 р.
(редакція від
08.06.2012 р.
(№349/429)
308/519

21. 21
6. Наказ
Міністерства
праці та
соціальної
політики
Про затвердження Методичних
рекомендацій щодо
встановлення гнучкого режиму
робочого часу
04.10.2006 356
1.2.2. територіальних центрів
7. Постанова
Кабінет
Міністрів
України
Про затвердження типових
положень про Головне
управління праці та соціального
захисту населення обласної,
Київської міської, управління
праці та соціального захисту
населення Севастопольської
міської і про управління праці та
соціального захисту населення
районної, районної у мм. Києві
та Севастополі державної
адміністрації
30.05.2007 790
8. Постанова
Кабінет
Міністрів
України
Деякі питання діяльності
територіальних центрів
соціального обслуговування
(надання соціальних послуг)
29.12.2009
(редакція від
03.02.2012,
підстава 35-
2012-п)
1417
9. Наказ
Міністерство
праці та
соціальної
політики
Нормативи чисельності
працівників структурних
підрозділів головних управлінь
праці та соціального захисту
населення обласних державних
адміністрацій
11.03.2002 140
10.
Спільний
Наказ
Міністерство
праці та
соціальної
політики й
Міністерство
охорони
здоров’я
Про впорядкування умов оплати
праці працівників закладів
охорони здоров’я та установ
соціального захисту населення
05.10.2005 308/519
11. Наказ
Міністерство
праці та
соціальної
політики
Доповнення та зміни до
Збірника «Нормативи
чисельності працівників
територіальних центрів по
соціальному обслуговуванню
незахищених верств населення
25.05.2006 197
12. Наказ
Міністерство
соціальної
політики
Про затвердження типових
штатних нормативів
чисельності працівників
територіальних центрів
обслуговування (надання
соціальних послуг)
10.06.2010 134

22. 22
13. Наказ
Міністерство
соціальної
політики
Про затвердження форм
документів, необхідних при
оформленні на обслуговування у
територіальний центр
соціального обслуговування
(надання соціальних послуг)
10.06.2010 135
14. Наказ
Міністерство
соціальної
політики
Порядок організації
мультидисциплінарного підходу
з надання соціальних послуг у
територіальному центрі
соціального обслуговування
(надання соціальних послуг)
26.12.2011 568
1.2.3. ЦСССДМ
15. Постанова
Кабінет
Міністрів
України
Про заходи щодо вдосконалення
соціальної роботи із сім’ями,
дітьми та молоддю
27.08.2004
(редакція від
28.05.2012)
1126
16. Положення
Кабінет
Міністрів
України
Загальне положення про центр
соціальних служб для сім'ї, дітей
та молоді
27.08.2004
(редакція від
28.05.2012,
підстава 489)
1126
17. Наказ
Міністерство
соціальної
політики
Про затвердження Типових
структури і штатів
республіканського (Автономної
Республіки Крим), обласних,
Київського та
Севастопольського міських,
районних, міських, районних у
містах, селищних та сільських
центрів соціальних служб для
сім'ї, дітей та молоді
08.06.2012 344
18. Наказ
Міністерство
соціальної
політики
Про умови оплати праці
працівників центрів соціальних
служб для сім'ї, дітей та молоді
05.04.2006 104
19. Наказ
Міністерство
України у
справах сім'ї,
молоді та
спорту,
Про спеціалізовані формування
центрів соціальних служб для
сім'ї, дітей та молоді
09.02.2010 284
20. Наказ
Міністерство
України у
справах сім'ї,
молоді та
спорту,
Про затвердження Порядку
здійснення центрами соціальних
служб для сім'ї, дітей та молоді
соціального інспектування
сімей, дітей та молоді, які
перебувають у складних
життєвих обставинах
27.05.2010 1480

23. 23
21. Наказ
Міністерство
України у
справах сім’ї,
молоді та
спорту та
Міністерство
освіти і науки
України
Про затвердження Порядку
взаємодії центрів соціальних
служб для сім'ї, дітей та молоді
та управлінь (відділів) освіти
щодо підготовки до
самостійного життя дітей-сиріт
та дітей, позбавлених
батьківського піклування, з
числа учнів старших та
випускних класів інтернатних
закладів і шкіл соціальної
реабілітації
28.09.2007 3455/853
22.
Спільний
наказ
Про затвердження Порядку
взаємодії суб'єктів соціальної
роботи із сім’ями, які опинилися
в СЖО
14.06.2006
1983/388
/452/221
/556/596
/106
23. Наказ
Міністерство
України у
справах сім'ї,
молоді та
спорту,
Про затвердження Порядку
взаємодії центрів соціальних
служб для сім'ї, дітей та молоді
та управлінь (відділів) освіти
щодо підготовки до
самостійного життя дітей-сиріт
та дітей, позбавлених
батьківського піклування, з
числа учнів старших та
випускних класів інтернатних
закладів і шкіл соціальної
реабілітації
28.09.2007 3455/853
24. Наказ
Міністерство
України у
справах сім'ї,
молоді та
спорту,
Про затвердження Типового
положення про тренінговий
центр центру соціальних служб
для сім'ї, дітей та молоді
23.01.2008
(втрата
чинності від
12.03.2010)
120
25.
Розпоряджен
ня
Голова
Новопетрівськ
ої сільської
ради
Положення про
Новопетрівський сільськоий
центр соціальних служб для сімї,
дітей та молоді
16.10.2006 (зі
змінами від
27.06.2012,
підстава
№338)
144
2. ДОКУМЕНТИ, ВИКОРИСТАНІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ПОСАДОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ ТА ЗАВДАНЬ, ЯКІ
ВИКОНУЮТЬ СОЦІАЛЬНІ ПРАЦІВНИКИ
2.1. Міжнародні та документи інших країни
1. Global Agenda
International
Federation of
Social Workers
The Global Agenda for Social Work
and Social Development:
Commitments to Actions.
2012
2. Resolution
International
Labor
organization
(ILO)
International Standard
Classification of Occupations
(ISCO-08)
2008

24. 24
3. Стандарт
Генеральная
ассамблея
Международно
й ассоциации
школ
социальной
работы и
Международно
й федерации
социальных
работников
Глобальные образовательные
стандарты по подготовке
специалистов социальной
работы
2004
4. Standards
National
Association of
Social Workers
(USA)
Standards for the Classification of
Social Work Practice
1981
5. Отчет
Проект ПРООН
«Поддержка
реформы
социального
сектора в
Украине»
Анализ и рекомендации по
проведению административной
реформы в системе социальной
поддержки в Украине
2011
2.2. Документи України
6. Наказ
Держспоживст
андарт України
Класифікатор професій ДК
003:201
28.07.2010 327
7. Наказ
Міністерство
соціальної
політики
Про затвердження нової
редакції кваліфікаційної
характеристики професії
«Фахівець з соціальної роботи»
25.05.2012 324
8. Наказ
Міністерство
України у
справах сім'ї,
молоді та
спорту
Про затвердження
кваліфікаційних характеристик
посад «директор
республіканського (Автономної
Республіки Крим), обласного,
Київського та
Севастопольського міського
центру соціальних служб для
сім'ї, дітей та молоді»,
«заступник директора
республіканського (Автономної
Республіки Крим), обласного,
Київського та
Севастопольського міського
центру соціальних служб для
сім'ї, дітей та молоді», «директор
районного, міського, районного
у місті, селищного та центру
соціальних служб для сім'ї, дітей
та молоді»
09.11.2006 3790

25. 25
9. Наказ
Міністерство
України у
справах сім'ї,
молоді та
спорту
Про затвердження
кваліфікаційних характеристик
посад «директор центру
соціально-психологічної
реабілітації дітей та молоді з
функціональними
обмеженнями», «директор
соціального гуртожитку»,
«директор соціального центру
матері та дитини», «директор
центру для ВІЛ-інфікованих
дітей та молоді»
30.05.2006 1776
Наказ
Міністерство
України у
справах сім'ї,
молоді та
спорту
Про затвердження Типової
посадової інструкції фахівця із
соціальної роботи з сім'ями,
дітьми та молоддю
23.12.2009
(втратив
чинність)
4410
2.3. Документи окремих соціальних закладів
Наказ
Новопетрівськ
ий районний
центр
соціальних
служб для сімї,
дітей та молоді
Посадова інструкція спеціаліста
соціальної роботи Служби
соціальної підтримки сімей
Новопетрівського сільського
центру соціальних служб для
сімї, дітей та молоді
10.01.2009 4
Наказ
Новопетрівськ
ий районний
центр
соціальних
служб для сімї,
дітей та молоді
Посадова інструкція директора
Новопетрівського сільського
центру соціальних служб для
сімї, дітей та молоді
10.01.2009 4
Наказ
Новопетрівськ
ий районний
центр
соціальних
служб для сімї,
дітей та молоді
Посадова інструкція спеціаліста
соціальної роботи
Новопетрівського сільського
центру соціальних служб для
сімї, дітей та молоді
10.01.2009 4
Наказ
Новопетрівськ
ий районний
центр
соціальних
служб для сімї,
дітей та молоді
Посадова інструкція психолога
Новопетрівського сільського
центру соціальних служб для
сімї, дітей та молоді
10.10.2009 50/1

26. 26
Додаток 2. Перелік організацій, що взяли участь в
опитуванні
____________________________________________________
№ Назва Директор Контакти Респонденти
1. Київський
міський Центр
соціальних
служб для сімї,
дітей та молоді
Директор -
Танцюра
Валерій
Анатолійович
м. Київ-057, вул.
Довженка, 2, 458-
27-67, 456-47-04,
kmcssm@ukr.net
1
директор/менеджер,
2 соціальні
працівники
(спеціалісти або
фахівці із соціальної
роботи)
2. Васильківський
міський Центр
соціальних
служб для сімї,
дітей та молоді
Директор -
Длужинська
Інна
Миколаївна
08600,
вул.Володимирська,
2, м.Васильків,
Київська обл., 045
712-26-99ф (097)
683-64-26,
idlujinska@ukr.net.
3. Новопетрівський
сільський Центр
соціальних
служб для сімї,
дітей та молоді
Директор -
Правдива
Ірина
Олександрівна
07354, вул.
Новокиївська, 64, с.
Нові Петрівці,
Вишгородський р-н,
Київська обл., 045
964-68-90ф 045 964-
69-19 (066) 296-76-
43,
nscsssdm@ukr.net
4. Оболонський
районний у м.
Києві центр
соціальних
служб для сім’ї,
дітей та молоді
Директор –
Дмітрієва
Олена
Миколаївна
04211, м. Київ, вул
Лайоша Гавро, 7 Г,
426-87-75, 419-94-
79
5 Територіальний
центр
соціального
обслуговування
Шевченківського
району у м. Києві
№ 1.
Директор -
Охотницька
Віра
Теодорівна.
Адреса: 04060 м.
Київ, вул.
Котовського, 33.
Телефон: 440-71-44
1
директор/менеджер,
1 співробітник
(фахівець із
соціальної допомоги
вдома, або
соціальний
працівник, або
соціальний
робітник)
6 Радивилівський
Територіальний
центр
соціального
обслуговування
Директор -
Малишкін
Микола
Іванович
Адреса:
Рівненська обл..
м. Радивилів
(03633) 43205,
43169
zdobrom@mail.ru

27. 27
Додаток 3. Класифікація кваліфікаційних рівнів
соціальних працівників у міжнародній соціальній
роботі
____________________________________________________
У міжнародній соціальній роботі найчастіше зустрічається два підходи до
класифікації кваліфікаційних рівнів соціальних працівників, в основу яких
покладено: рівень професійної освіти або досвід професійної діяльності.
Підхід, в основу якого покладено вимоги до освіти, дає можливість виділити
наступні групи соціальних працівників28:
1) Помічники (assistants). Мають базову освіту з соціальної роботи (бакалавр)
або не мають відповідної освіти і надають переважно послуги із догляду та
працюють у ролі асистентів кваліфікованих працівників (під їх супервізією).
2) Кваліфіковані працівники, майстри (skilled workers, craftsmanship). Мають
спеціальну підготовку у сфері соціальної роботи (базова освіта із соціальної роботи,
участь у спеціалізованих тренінгах тощо) і працюють самостійно у ситуаціях, що не
потребують комплексного втручання. Багато із них працює на посадах соціальних
педагогів.
3) Професіонали (professional generalists). Висококваліфіковані професіонали у
соціальній роботі, які мають відповідну фахову освіту (магістр).
4) Спеціалісти (specialists). Спеціалізуються у конкретній сфері соціальної
роботи (наприклад, робота з молоддю), або конкретному завданні (наприклад,
оцінка потреб), або на конкретному методі соціальної роботи (наприклад, медіація).
Спеціалісти переважно працюють в офісах (інституціях, спеціалізованих центрах),
мають освіту магістра або кандидата наук у галузі соціальної роботи.
5) Науковці (scientists). Працюють над дослідженнями у соціальній сфері в
дослідних установах; мають освіту магістра або канд. наук у сфері соціальної роботи.
Інший підхід, в основу якого покладено досвід професійної діяльності, дає
можливість виділити наступні групи соціальних працівників29:
1) Початківець (Novice). Має базову освіту з соціальної роботи але не має
практичного досвіду роботи. Працює чітко до вимог встановлених правил,
визначеного алгоритму роботи та завдань. З самого початку починає працювати
самостійно над вирішенням простих завдань.
2) Досвідчений початківець (Advanced beginner). Має перший професійний
досвід і може професійно аналізувати ситуації. Працює під наглядом супервізора.
3) Компетентний професіонал (Competent professional). Має 2-3 роки
професійного досвіду. Робота пов’язана із плануванням та розробкою
індивідуальних планів втручання.
4) Досвідчений професіонал (The proficient professional). Має більше 5 років
професійного досвіду. Працює із складними випадками.
5) Експерт (The expert). Має тривалий досвід професійної діяльності. Працює з
ключовими проблемами, що допомагають вирішити ситуацію клієнтів.
28 Ewijk, H. (2010) ‘Social Work as a Profession, Research and Science’. In Ewijk, H. European Social Policy and Social
Work: Citizenship-Based Social Work, London and New York, Routledge, pp. 141-151
29 Там само.

28. 28
Додаток 4. Описи професійних угрупувань
працівників соціальної сфери згідно ISCO-08
____________________________________________________
І. ФАХІВЦІ З СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА КОНСУЛЬТУВАННЯ
Початкова група 2635
Основне визначення
Фахівці з соціальної роботи та консультування надають дорадчу і консультативну
допомогу окремим особам, сім’ям, групам, спільнотам та організаціям у випадку
виникнення у них соціальних та особистих труднощів. Вони допомагають клієнтам
розвинути необхідні вміння та навички, а також забезпечують доступ до
відповідних ресурсів та служб підтримки, необхідних для реагування на проблеми,
пов’язані з безробіттям, злиднями, інвалідністю, залежністю, кримінальною або
делінквентною поведінкою, подружніми та іншими проблемами.
Визначення завдань
Завдання включають;
(а) інтерв'ювання клієнтів індивідуально, у складі сім’ї або груп для оцінювання їх
стану та проблем, а також визначення типів необхідних послуг;
(б) аналіз ситуації клієнта та представлення альтернативних підходів до вирішення
проблем;
(в) збір документації для справ клієнтів чи написання звітів для судових засідань та
інших юридичних процедур;
(г) надання консультативних, терапевтичних послуг та послуг з медіації, а також
проведення групових занять з метою надання допомоги клієнтам у розвитку
необхідних вмінь та розуміння, необхідних для того, щоб займатися власними
соціальними і особистими проблемами та вирішувати їх;
(д) планування та впровадження програм допомоги клієнтам, включаючи кризове
втручання та направлення до закладів, які надають фінансову та юридичну
допомогу, помешкання, медичне лікування та інші послуги;
(є) розслідування випадків недбалості або зловживань та вжиття заходів щодо
охорони дітей та інших осіб у ситуації ризику;
(ж) робота з правопорушниками під час винесення вироку та після цього, щоб
допомогти їм інтегруватися у суспільство та змінити ставлення і поведінку, з метою
зменшення ймовірності нових правопорушень;

29. 29
(і) надання дорадчої допомоги керівництву в’язниць, а також відповідним органам з
нагляду та умовно-дострокового звільнення, з тим, щоб допомогти визначити
можливості та умови, за яких засудженого необхідно позбавити волі, звільнити його
з в’язниці або застосувати альтернативні міри покарання;
(и) адвокатування різних груп клієнтів у громаді, а також лобіювання з метою
вирішення проблем, з якими вони стикаються;
(й) розробку профілактичних програм та програм втручання для задоволення
потреб спільноти;
(к) підтримка зв’язків з іншими закладами соціального обслуговування, освітніми
закладами й постачальниками медичних послуг, які працюють з клієнтами, для
надання інформації та забезпечення зворотнього зв'язку щодо загального стану
клієнтів та їх досягнень.
Професії, які включено
Приклади професій, які класифікуються у цьому угрупованні:
- консультант з питань наркотичної (та/або алкогольної) залежності
- консультант з проблем, пов’язаними із втратами рідних і близьких
- консультант з проблем дітей та молоді
- сімейний консультант
- консультант з питань подружнього життя
- інспектор з питань, пов’язаних із умовно-достроковим звільненням
- інспектор з питань, пов’язаних з умовним засудженням
- соціальний працівник
- спеціаліст з питань організації соціального забезпечення жінок
Професії, які виключено
Деякі споріднені професії, які класифікуються в іншому угрупованні:
- Спеціаліст з питань соціального забезпечення - 3412