Рекомендації щодо вивчення, узагальнення та впровадження досвіду роботи педагогів системи освіти Малої академії наук України

1. 2
Підготовлено редакційно-видавничим відділом Тернопільського обласного
комунального територіального відділення МАН України
Тернопільське обласне комунальне територіальне відділення Малої академії
наук України
м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 13
тел. (0352) 25-95-76
www.man.te.ua

2. 3
Зміст
1. Загальні положення про перспективний педагогічний досвід
та завдання для його вивчення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
2. Рекомендації методисту, керівнику філії для вивчення
педагогічного досвіду. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
3. Специфіка діяльності педагогічних працівників з вивчення,
узагальнення і впровадження педагогічного досвіду. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
4. Види перспективного педагогічного досвіду. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
5. Критерії оцінки й аналізу ППД. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
6. Етапи вчення й узагальнення перспективного педагогічного досвіду. . . . 10
7. Основні вимоги до оформлення матеріалів досвіду роботи. . . . . . . . . . . . .13

3. 4
1. Загальні положення про перспективний педагогічний досвід та
завдання для його вивчення
На етапі реформування освіти актуальною стає проблема базування
навчального процесу на інноваційній діяльності, заснованій на педагогічному
пошуку ефективних шляхів самореалізації особистості педагогів та слухачів
територіального відділення Малої академії наук України.
Головним показником творчої діяльності педагога є наявність педагогічних
знахідок, ідей, що згодом утворюють педагогічний досвід, який визначає зміст
освіти, істотно впливає на форми і методи, організаційну структуру педагогічного
процесу в системі позашкільної освіти МАНУ.
Саме тому проблеми вивчення, моделювання, узагальнення і поширення
перспективного педагогічного досвіду стають одними з найважливіших завдань
для всіх педагогічних колективів, а особливо тих, які працюють із творчими й
талановитими дітьми.
Запропоновані рекомендації покликані допомогти організаторам методичної
роботи, викладачам секцій і педагогам у створенні ППД – продукту педагогічної
діяльності, дозволять уникнути суб'єктивізму в оцінці педагогічного досвіду.
Кращий інноваційний перспективний педагогічний досвід – це оптимальна
діяльність педагога, що є результатом творчого пошуку, несе в собі елементи
новизни, спрямована на вирішення актуальних завдань навчання і виховання,
забезпечує стійку ефективність навчально-виховного процесу як у межах існуючих
форм роботи, так і на основі їх удосконалення.
2. Рекомендації методисту, керівнику філії для вивчення
педагогічного досвіду
Методисту, керівнику філії, який вивчає досвід роботи, необхідно:
1. Підібрати і проаналізувати літературу з даної проблеми. Уточнити
питання, які можуть бути розроблені на основі формування кращого досвіду
роботи.

4. 5
2. Зібрати відомості про педагога: провести бесіду з адміністрацією
базового навчального закладу, колегами, учнями, батьками.
3. Відвідати серію занять у секції. Намагатися з’ясувати, яка науково-
методична основа роботи викладача, методика організації занять.
4. Поспостерігати, який вплив має керівник секції на учнів, як учні
ставляться до педагога і до предмета, який він викладає.
5. Провести перевірку знань, умінь і навичок учнів, уточнити, як вони
володіють елементами наукової організації праці під час дослідницької роботи.
6. Проаналізувати спільно з педагогом його досвід роботи:
основні педагогічні завдання, які він вирішує;
наукову обґрунтованість досвіду;
рівень новизни досвіду;
можливість застосування досвіду в інших умовах.
7. Організувати допомогу викладачу секції щодо самоаналізу та опису
системи його роботи. Скласти план опису.
8. Допомогти педагогу систематизувати матеріали з досвіду роботи:
конспекти занять, лекцій, сценарії заходів, методичні розробки, дидактичні
матеріали.
9. Підготувати науково-методичний аналіз досвіду роботи. Обговорити
висновки і пропозиції на засіданні науково-методичної ради, методичній раді
РМК/ММК, вченій раді ВНЗ.
10. Визначити форми узагальнення і впровадження цього досвіду на
різних рівнях: у базовому навчальному закладі, інших секціях, філіях.
Матеріали узагальнення досвіду роботи розкривають такі питання:
- Тема досвіду роботи.
- Автор досвіду (група авторів, базовий заклад, філія). Короткі відомості про
автора досвіду.
- Тривалість функціонування досвіду: довготривалий (більше 3 років) і
короткочасний (до 3 років).

5. 6
- Обґрунтування актуальності досвіду і його значення для удосконалення
навчально-виховного процесу в системі освіти МАН України.
- Виділення наукової основи досвіду: які наукові теорії, положення, розробки
використовує педагог для удосконалення навчально-виховного процесу.
- Який передовий (новаторський) досвід використовував викладач і як його
застосував у відповідній секції.
- Новизна досвіду (новий зміст, методи, форми, засоби). Рівень новизни:
творчий досвід, педагог-ерудит, педагог-майстер, раціоналізаторський досвід.
- Зміст досвіду роботи (коротко): система конкретних педагогічних або
управлінських дій, система засобів, форм і методів роботи. Постановка
педагогічного експерименту і його результати.
- Врахування у досвіді роботи психологічних особливостей учнів.
- Результативність роботи з проблеми; порівняльний аналіз результативності
роботи.
- Наявність додатків і їх доцільність: конспекти занять, сценарії інших
заходів, приклади контрольних завдань і дидактичних матеріалів, план роботи
клубу, план роботи наукового товариства, система підготовки до написання
науково-дослідницьких робіт.
- Можливості й умови використання даного досвіду у масовій педагогічній
практиці.
3. Специфіка діяльності педагогічних працівників
з вивчення, узагальнення і впровадження педагогічного досвіду
Педагогічні
працівники
Мета роботи Зміст роботи
Викладач,
керівник секції,
гуртка, клубу
Визначити
(встановити)
необхідну складову
частину роботи
педагога щодо
підвищення
педагогічної і
методичної
майстерності
Осмислення і самоаналіз власного
досвіду.
Ознайомлення з досвідом інших
викладачів секцій.
Творчий обмін досвідом.
Самоузагальнення: підготовка опису
досвіду роботи, методичних розробок.
Удосконалення навчально-виховного
процесу на основі застосування
передового досвіду

6. 7
Адміністрація
базового
навчального
закладу, де
працюють,
секції МАНУ,
відповідальні за
роботу філії
Підвищити
ефективність
керівництва
навчально-виховною і
методичною роботою
у філії, базовому
навчальному закладі,
секціях
Висвітлення позитивного досвіду
роботи окремих педагогів.
Науково-методичний аналіз передового
педагогічного досвіду.
Організація обміну досвідом роботи.
Підготовка узагальнення досвіду роботи
для методичного кабінету базового
закладу.
Самоузагальнення досвіду роботи
адміністрацією школи, гімназії, ліцею,
іншого базового навчального закладу.
Підготовка матеріалів досвіду роботи
для району, міста, обласного
територіального відділення.
Адміністрація
обласного
територіального
відділення
МАНУ,
завідуючі
відділами
освіти,
методисти
Удосконалити стиль і
методи керівництва.
Надавати практичну
допомогу у вивченні
та моделюванні
кращого
педагогічного досвіду
викладачів секцій
МАНУ.
Виявлення і оцінка позитивного досвіду
окремих філій, секцій і викладачів у
процесі перевірки їх роботи.
Пропаганда позитивного досвіду:
відображення у довідках і звітах.
Перевірка ефективності виявленого
кращого досвіду роботи.
Визначення шляхів застосування
досвіду у масовій педагогічній практиці.
Підготовка рекомендацій щодо
впровадження і застосування
перспективного педагогічного досвіду
Керівники
методичних
об’єднань,
методисти
Надавати ефективну
методичну допомогу
викладачам секцій.
Розробляти актуальні
науково-методичні
проблеми.
Підготувати
узагальнення досвіду
роботи
Виявлення кращих зразків
педагогічного досвіду на основі аналізу
методичної роботи.
Планове вивчення передового
педагогічного досвіду.
Допомога викладачам секцій щодо
осмислення, опису і узагальнення
досвіду їх роботи.
Підготовка науково-методичного
аналізу досвіду роботи.
Узагальнення педагогічного досвіду.
Організація пропаганди педагогічного
досвіду.
Розробка методичних рекомендацій
щодо застосування кращого
педагогічного досвіду.
Організація практичного вивчення
передових прийомів і методів навчання
та виховання у системі позашкільної
освіти Малої академії наук України.

7. 8
4. Види перспективного педагогічного досвіду
А: за об’ємом
 Система роботи освітнього закладу (управління, відділу освіти, обласного
територіального відділення МАНУ, методичного кабінету, школи, ліцею,
гімназії).
 Система роботи працівника освітнього закладу.
 Вирішення важливої педагогічної проблеми в освітньому закладі.
Наприклад, організація дослідницько-пошукової роботи.
 Розв’язання педагогічними працівниками важливої проблеми (наприклад,
система роботи з організації науково-дослідницької діяльності).
 Певні форми, методи та прийоми роботи, що використовуються у закладі
освіти.
 Форми, методи та прийоми, які використовують окремі працівники, у тому
числі викладачі ВНЗ.
В: за рівнем творчої самостійності
 Репродуктивний (діяльність, яка не має у собі чогось нового, але
спрямована на сумлінне виконання своїх професійних обов’язків, є гарним
взірцем для тих педагогів, які ще не володіють педагогічною
майстерністю).
 Раціоналізаторський (діяльність, яка пов’язана із творчим використанням
відомих форм і методів, спрямована на підвищення ефективності
педагогічної праці).
 Новаторський (діяльність, яка завжди пропонує суттєві зміни в організації
науково-дослідницької роботи з учнями, має в собі елементи творчого
пошуку, новизни, оригінальності. Такий педагогічний досвід особливо
цінний тому, що він прокладає нові шляхи у співпраці позашкільної,
загальноосвітньої та вищої освіти з метою розвитку обдарованої дитини).

8. 9
5. Критерії оцінки й аналізу ППД
 Актуальність і перспективність
Педагогічний досвід по своїй суті новий і відрізняється від масового,
сприяє вирішенню основних завдань, які стоять перед системою освіти на
сучасному етапі її розвитку, актуальних проблем педагогічної теорії та
практики, знаходить застосування у масовому досвіді, збагачує його і має
перспективу для подальшого його поширення.
 Висока результативність і оптимальність
Мають місце значні зрушення в системі роботи педагогічних кадрів, в
учнів, у рівні їх розвитку, високий рівень навчально-виховного процесу,
результативність досвіду вище за масові показники ефективності та якості,
стабільність, стійкість результатів у змінених умовах роботи. Високі
результати у роботі досягаються при найменших затратах.
 Наукова обґрунтованість
Перспективний досвід враховує закономірності процесу позашкільного
виховання й навчання дітей та молоді. Відступ від цих об’єктивно існуючих
закономірностей веде до суб’єктивних і помилкових суджень та висновків.
 Можливість творчого наслідування досвіду іншими педагогами
Готовність досвіду до творчого використання при наявності в ньому
продуктивної педагогічної ідеї, доступність і наступність досвіду, що
дозволяє розвивати й удосконалювати власну практику, теоретична і
практична готовність педагогічних кадрів до творчого використання
провідних ідей досвіду.
 Наявність елементів новизни й оригінальності
Виявлення новітніх або інноваційних ідей, які сприяють кращому і
якіснішому освоєнню знань, умінь і навичок проводити науково-
дослідницьку і пошукову діяльність, зацікавленню експериментальною та
винахідницькою роботою, створюють можливість для креативності та
конструктивного вирішення питань.

9. 10
6. Етапи вивчення, узагальнення та впровадження педагогічного
досвіду
І. Підготовчий
Передбачає організаційну, теоретичну і методичну підготовку.
У процесі організаційної підготовки необхідно визначити проблематику й
об’єкти досвіду, спланувати його вивчення. Дані про об’єкти досвіду доцільно
обліковувати за формою:
№
з/п
Орієнтована
тема та ідея
досвіду
Адреса Дані про педагога
Прізвище,
ім’я, по
батькові
Рік
народження
Освіта Стаж
роботи
Результати
атестації
Проблематику і об’єкти досвіду висвітлюють у відповідних розділах
перспективного плану:
 зміст, форми, принципи, методи, засоби навчання та виховання слухачів
МАН України;
 засоби розвитку учнів;
 система підвищення кваліфікації.
Теоретична підготовка щодо вивчення досвіду передбачає:
 ознайомлення з історією і теоретичними основами питання, яке стосується
даної проблеми досвіду;
 ознайомлення із сучасною інтерпретацією проблеми;
 зіставлення цих матеріалів з інформативними даними, здобутими на
підставі тривалих спостережень. Це дає змогу осмислити наявний досвід,
допомогти підвищити рівень майстерності викладача секції, зробити певні
корективи досвіду. Прийоми роботи під час теоретичної підготовки:
інформаційно-аналітичний, конструюючий, консультативний.
Якщо досвід потрібно лише узагальнити, методична підготовка полягає у
вивченні мети, змісту, об’єму питань для вивчення форм, їх узагальнення, у доборі
потрібних статистичних даних, дидактичних матеріалів, методів роботи відповідно
до проблеми перспективного педагогічного досвіду. Основні методи роботи в

10. 11
цьому випадку – спостереження, аналіз, узагальнення. Якщо досвід ще не
сформований і його потрібно моделювати, методична підготовка набагато
складніша. Основними методами роботи при цьому є конструюючий експеримент
і спостереження.
Після організаційної, теоретичної, методичної підготовки на основі
перспективного плану здійснюється поточне планування вивчення досвіду. У
поточних планах зазначається тема і мета досвіду, об’єкт вивчення, терміни, зміст
роботи щодо вивчення досвіду.
ІІ. Вивчення перспективного досвіду
Цей етап можна поділити на такі частини:
 попереднє спостереження. Проводиться у жовтні-листопаді протягом 10-15
днів з метою визначення в загальних рисах суті досвіду, його оцінки з
точки зору критеріїв;
 ґрунтовне вивчення досвіду. Передбачається тривала, планомірна робота
методиста за певною схемою, зміст якої залежить від основи досвіду,
встановленої під час попереднього спостереження. Їх варто проводити у
два періоди: у грудні-травні з інтервалами у 1,5 – 2 місяці протягом 5 – 7
днів. Методист має уточнити й поглибити висновки про суть досвіду, надає
допомогу щодо усунення виявлених недоліків і доводить до необхідного
ступеня досконалості;
 контрольне вивчення, суть якого – аналіз ефективності роботи вчителя,
результативності його досвіду, написання науково-дослідницьких робіт,
експериментальна та винахідницька діяльність слухачів секції;
 У процесі вивчення досвіду роботи використовують такі форми і методи:
 спостереження;
 бесіди з педагогічними працівниками та слухачами секцій,
анкетування;
 вивчення системи планування;
 відвідування й аналіз різних форм організації навчально-виховного
процесу у базовому навчальному закладі;

11. 12
 усне опитування з метою визначення рівня обізнаності стану ведення
наукового дослідження, практичних навичок учнів та рівня їх
вихованості;
 проведення контрольних робіт з базових навчальних дисциплін;
 аналіз робіт;
 вивчення педагогічної документації тощо.
ІІІ. Узагальнення та аналіз наслідків вивчення досвіду
На основі зібраного матеріалу методист робить висновок про суть досвіду,
розкриває методи, прийоми та технологію дослідження результатів, проводить
педагогічний аналіз зібраного фактичного матеріалу, розкриває причинно-
наслідковий зв’язок між явищами.
Вивчивши факти педагогічного досвіду, методист може:
 скласти їх простий опис;
 класифікувати їх;
 визначити умови та причини, що породжують дане явище;
 встановити, до яких наслідків приводить досліджуване явище;
 з’ясувати характер залежності між причиною і наслідком;
 встановити всі обставини, за яких певні причини викликають певне явище.
Після глибокого педагогічного аналізу та оцінки зібраних фактів про досвід
роботи методист приступає до опису самого досвіду роботи, де розкриває
змістовну суть: засоби, прийоми, фактори, умови, обґрунтувати висновки про
значення досвіду, його цінність.
Письмове узагальнення досвіду може бути поданим у формі довідки,
доповіді, статті, методичного бюлетня, альбома, буклета, плаката, розкладки,
стенда, листівки, методичних рекомендацій, монографій, посібників. Опис
педагогічного досвіду повинен бути літературно оформленим, науково
обґрунтованим, всебічно розкривати технологію педагогічної праці та її
результати.

12. 13
Узагальнення досвіду може бути в усній формі: виступ учителя чи керівника
школи на засіданні педради, науково-методичної наради, семінарі, засіданні
методоб’єднання.
ІV. Поширення перспективного педагогічного досвіду
Усна пропаганда здійснюється у формі лекцій, доповідей, які читають самі
педпрацівники або методисти на педрадах, методичних об’єднаннях,
конференціях, семінарах, педагогічних читаннях.
Друкована пропаганда – це висвітлення досвіду в спеціальних плакатах,
буклетах, брошурах, статтях у педагогічних газетах та журналах, видання
спеціальних збірників з досвіду роботи.
Наочна пропаганда здійснюється за допомогою організації постійних,
епізодичних педагогічних виставок матеріалів з досвіду роботи; виставок-
пересувок у методичних кабінетах, на методичних об’єднаннях, курсах,
теоретичних конференціях, нарадах та інших методичних заходах; використання
технічних засобів (радіо, телебачення, створення діапозитивів, діафільмів,
кінофільмів, фототек, записів кращих занять та виховних заходів)
Досвід виробляється, формується, а не передається. Його не можна передати з
одного середовища в інше без активної дії того, хто його запозичує. Потрібно
усвідомити провідну ідею, зміст будь-якого досягнення педагогічних працівників і
творчо використовувати їхні методи та прийоми, з урахуванням конкретних умов.
7. Основні вимоги щодо оформлення матеріалів досвіду роботи
Структура матеріалів перспективного педагогічного досвіду:
1. Титульний лист.
2. Зміст досвіду.
3. Виписка з рішення ради методичного кабінету, педради базового
навчального закладу.
4. Анотація на досвід керівника (методиста, заступника директора, керівника
філії).

13. 14
5. Модель організаційно-педагогічної діяльності щодо поширення
перспективного педагогічного досвіду.
6. Характеристика на автора досвіду (надається адміністрацією навчального
закладу).
7. Опис змісту досвіду:
 вступ;
 основна частина;
 висновки;
 рекомендації;
 бібліографія.
8. Додатки до досвіду роботи.
Основні вимоги до змісту матеріалів перспективного педагогічного
досвіду
Структура змісту досвіду:
1. Вступ (коротке обґрунтування актуальності досвіду, оцінка сучасного
стану проблем, ціль роботи над проблемою, взаємозв'язок із сучасними науковими
дослідженнями, можливості педагогічного досвіду в усуненні недоліків,
утруднень, протиріч масової педагогічної практики).
2. Нормативно-правова база (короткий огляд документів з проблеми).
3. Теоретична основа досвіду (короткий анотований огляд літератури).
4. Технологія досвіду містить у собі такі компоненти:
 узагальнені схеми (моделі) реалізації педагогічних ідей у системі
навчання;
 формулювання ведучої ідеї досвіду (короткий витяг із нормативного
документа чи теорії з проблеми);
 формулювання гіпотези педагогічного дослідження (прогнозовані
шляхи досягнення результату, обґрунтування цінності досвіду);
 постановка цілей і завдань досвіду;
 розкриття сутності досвіду (короткий виклад інформації щодо
дослідження проблеми);

14. 15
 ілюстративний опис узагальнень моделі реалізації досліджуваної
технології (форм, методів, прийомів).
Опис здійснюється особою, яка вивчала досвід. Зміст тексту викладається від
третьої особи з посиланням на додатки, в яких окремі тези підтверджуються
методичною розробкою, рекомендаціями, публікаціями, авторською програмою
тощо.
Методична розробка з проблеми, над якою працює педагог, подається у тексті
від першої особи множини або ж з використанням безособових конструкцій
(вивчено, узагальнено, розглянуто, досягнуто).
5. Результативність досвіду:
 результати анкетування;
 експертна оцінка заняття (педагогічної діяльності в цілому) педагога
батьками, колегами, учнями.
 результати замірів рівня знань з базових навчальних дисциплін;
 результати тестування учнів з метою вивчення динаміки реалізації
особистісних якостей школярів (емоційна сфера, мотиви навчальної
діяльності, соціальна сфера, пізнавальна, вольова сфера і т. і.);
 рівень сформованості основних компетенцій щодо здатності до
пошукової та науково-дослідницької роботи.
Результативність діагностичної роботи з вивчення ППД оформляється у
вигляді таблиць, діаграм з коротким аналітичним коментарем.
Залежно від особливостей і змісту, досвід оформляють текстово з
ілюстраціями, таблицями та діаграмами.
Матеріали зберігаються у вигляді тексту на паперових та електронних носіях.
Текст оформляється в редакторі Microsoft Word, друкується шрифтом Times New
Roman (розмір – 14), на листку формату А4 з інтервалом 1,5.
Розмір полів: ліве – 30 мм; праве – 10 мм; верхнє і нижнє – 20 мм.
Заголовки і виділені слова не підкреслюються.
Усі сторінки тексту мають бути пронумеровані. Текст може бути поділений
на розділи, підрозділи, які мають заголовки. Заголовки структурних елементів

15. 16
розташовуються посередині рядка і друкуються великими літерами без крапки.
Якщо заголовок складається із кількох речень, то їх розділяють крапкою.
6. Висновки (розміщуються на окремому аркуші).
У висновках дається оцінка результатів роботи, розкривається можливості
їхнього використання, відзначається наукова новизна і соціальна цінність досвіду.
7. Рекомендації.
У рекомендаціях описуються наступні дії для більш глибокого вивчення
проблеми, у яких приділяється основна увага пропозиціям щодо ефективного
використання результатів дослідження. Рекомендації повинні носити конкретний
характер і бути цілком підтверджені даною роботою. Також рекомендації можуть
опиратися на додаткові матеріали, які є в додатках.
8. Список рекомендованої літератури з проблеми.
9. Вимоги до додатків.
Додатки містять матеріал для розкриття повноти досвіду. У додатках можуть
бути включені ілюстрації, дидактичний матеріал, фотографії, описи (методики,
комп'ютерні програми, авторські програми, індивідуальні програми для слухачів
секції з предмета, розроблені у процесі виконання роботи), творчі роботи учнів, а
також таблиці, діаграми, що підтверджують результати досвіду. Необхідно
звернути увагу на обов’язкове включення системи розробок занять з визначеної
теми та інших заходів, що є міні-моделлю, проекцією педагогічних ідей у системі
навчання МАН України.
Систему розробок занять рекомендується супроводжувати методичним
аналізом теми, що складається з наступних компонентів: основна ідея теми,
основні змістовні лінії теми, основна мета (дидактична, розвиваюча, виховна),
основні вимоги до знань, умінь і навичок, методи роботи.
Варто звернути увагу на домінування у педагогічній практиці
репродуктивного досвіду, заснованого на удосконаленні професійної майстерності
педагога. Звідси і низькі результати їх участі у творчих конкурсах, перевага
стихійного ППД, інертність у поширенні педагогічних ідей за допомогою
мультимедіа.

16. 17
Сучасні реалії життя, інтенсивність інформаційного потоку в суспільстві
вимагають інноваційних підходів до організації навчання. А інновації можна
трансформувати тільки за допомогою педагогічних ідей, знахідок. Тому необхідно
відмовитися від стихійності в узагальненні ППД і зупинитися на моделюванні, в
основі якого лежить педагогічний експеримент.
Вимоги до структурних елементів методичної розробки з опису ППД
1. Титульний листок.
Містить дані, які подаються у такій послідовності:
- повна назва органу управління освіти, у відомстві якого перебуває
навчальний заклад;
- тема досвіду;
- відомості про автора, адреса досвіду;
- рік оформлення матеріалів
(обсяг назви методичної розробки 10-12 слів).
2. Зміст. У змісті передбачена нумерація сторінок (на відміну від плану).
До змісту включають перелік документів, що супроводжують матеріали, де
послідовно вказані назви всіх розділів; висновки, рекомендації, бібліографія,
перелік публікацій, назви додатків. Тут можуть бути вміщені номери сторінок, які
мають початкові сторінки матеріалу, номери ілюстрацій і таблиці із зазначенням
сторінок.
3. Анотація досвіду – скорочений виклад змісту досвіду: актуальність
обраної теми, алгоритм (технології) діяльності; результати та умови
ефективності досвіду.
4. Характеристика на автора досвіду.
5. Опис змісту досвіду.
6. Додатки: зразки планів, сценарії, методичні розробки, програми.

17. 18
Література
1. Атаманчук П.С. Управління процесом навчально-пізнавальної
діяльності. – К.: ПДПІ, 1997.
2. Гільбух Ю.З. Як учитися і працювати ефективно./ю.З.Гільбух; АПН
України, Науково-методичний центр «Психодіагностика і
диференційоване навчання». – К.: ВІПОЛ, 1994.
3. Даниленко Л.І. Основні проблеми освітньої інноватики в сучасній
теорії і практиці. – К. 2000.
4. Збірник документів щодо організації позашкільної освіти
дослідницько-експериментального напряму. – К., 2014.
5. Концептуальні засади діяльності та розвитку Малої академії наук
України/ Л.І.Ковбасенко, С.О. Лихота. – К.: ТОВ «Праймдрук», 2012.
6. МАН: підготовка науково-дослідницьких проектів. – К.: Редакція
загальнопедагогічних газет, 2005.
7. Пустовіт Г.П. Позашкільна освіта: дидактичні основи методів
навчально-виховної роботи: монографія/ Г.П.Пустовіт, Л.В.Тихенко –
Кн.2. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008.
8. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: підручник./С.О.Сисоєва.
К.: Міленіум, 2006.
9. Сущенко Т.І. Позашкільна педагогіка: теорія, історія, практика:
науково-методичний посібник / Т.І.Сущенко. – К.: ТОВ «Праймдрук»,
2011.
10. Методичні рекомендації з виявлення, вивчення, узагальнення та
поширення передового педагогічного досвіду / Г.П. Боднарчук – К.,
2010.
11. Технологія вивчення, узагальнення й оформлення перспективного
педагогічного досвіду / О.А. Колінко.
12. Орієнтовна схема аналізу перспективного досвіду / В.І. Загвязинський.
13. Про методичну роботу в школі / В.М. Лизинський – М. Центр
«Педагогічний пошук», 2004.
14. Методологія й методи психолого-педагогічного дослідження /
В.І.Загвязинський.
15. Красовицький М.Ю., Бесіда Т.І. Цілеспрямована діяльність органів
народної освіти і методичних служб із впровадження в практику
досягнень педагогічної науки. Методичні рекомендації – К., 1986.
16. Жерносєк І.П. Організація науково-методичної роботи в школі. – Х.
Вид. група «Основа», 2006.
17. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К. Либідь, 1997.