3. Оксиди – це бінарні сполуки будь-якого
хімічного елемeнта з Оксигеном.
В оксидах Оксиген завжди двохвалентний
Несолетвірні оксиди – це реакційно здатні
сполуки, що вступають у хімічні реакції, в
результаті яких солі не утворюються.
Солетвірні – це такі оксиди, що вступають у
реакції, в результаті яких утворюються
солі.
5. ExOy
• Основними називаються оксиди,
сполуки яких з водою є основами.
• Кислотними називають оксиди,
сполуки яких з водою є кислотами.
• Амфотерними називають оксиди, яким
відповідають амфотерні
гідроксиди.
6. Назви оксидів
В назвах оксидів спочатку називають
елемент, після якого вказують римськими
цифрами (без відступу) у дужках його
валентність і додають слово оксид. Якщо
елемент у сполуках має постійну валентність,
то її не вказують.
Cr2O3 – хром(ІІІ) оксид;
N2O5 – нітроген(V) оксид;
CO – карбон(ІІ) оксид;
Na2O – натрій оксид;
B2O3 – бор оксид.
7. Хімічні властивості оксидів
ОКСИДИ
МехОy; ExOy
+ H2O = гідроксиди або кислоти
відповідно
+ МехОy або + ExOy = солі;
+ амфотерні оксиди = солі;
+ кислоти або + гідроксиди = сіль + вода;
9. Добування оксидів:
1. Безпосереднє сполучення простої речовини з
киснем (за різних умов):
С + О2 = СО2;
4K + O2 = 2K2O.
2. Горіння складних речовин:
CH4 + 2O2 = CO2 + 2H2O.
3. Розкладання при нагріванні оксигеновмісних
сполук:
CaCO3 = CaО + СО2↑;
2Сu(NO3)2 = 2CuO + 4NO2↑ + O2↑;
2Fe(OH)3 = Fe2O3 + 3H2O.
10. Кислоти – це складні речовини, що містять
атоми Гідрогену, здатні заміщуватися на
метал, та кислотний залишок
За вмістом
Оксигену
Безоксигеновмісні
HCl, HJ, H2S
Оксигеновмісні
H2SO4, HNO3
За кількістю
атомів
Гідрогену
Одноосновні
HF, HNO2
Двоосновні
H2SO3, H2CO3
Трьохосновні
H3PO4
11. Хімічні властивості кислот:
Кислоти
НxКЗ
+ Ме (до Н) = сіль + Н2↑;
(реакція заміщення)
+ амфотерні або кислотні оксиди =
= сіль + вода;
(реакція обміну)
+ основа = сіль + вода;
(реакція нейтралізації)
+ сіль = нова сіль + нова кислота
(кислота, що вступає в реакцію повинна, бути
сильнішою за ту, що входить до складу солі)
13. Добування кислот:
1. При взаємодії кислотних оксидів з водою:
SO3 + H2O = H2SO4;
N2O5 + H2O = 2HNO3.
2. Якщо оксиди не розчиняються у воді, то відповідні їм
кислоти добувають непрямим способом, а саме дією іншої
кислоти (найчастіше сульфатної) на відповідну сіль:
Na2SiO3 + H2SO4 = H2SiO3↓.
3. Безкисневмісні кислоти добувають
синтезом з водню і неметалу з наступним
розчиненням водневої сполуки у воді.
Це HCl, HBr, HJ, H2S:
H2 + Cl2 = 2HCl
14. Правила безпеки життєдіяльності приПравила безпеки життєдіяльності при
роботі з кислотамироботі з кислотами
• Працювати в захисних рукавичках;Працювати в захисних рукавичках;
• При попаданні кислоти на шкіру промитиПри попаданні кислоти на шкіру промити
уражену ділянку проточною водою;уражену ділянку проточною водою;
• Обробити 5%-им розчином питної соди;Обробити 5%-им розчином питної соди;
• При розПри розведеніведені концентрованої сульфатноїконцентрованої сульфатної
кислоти спочатку наливати воду,кислоти спочатку наливати воду,
потім – кислоту у воду.потім – кислоту у воду.
15. Гідроксиди – це складні речовини, утворені
металічними елементами та
гідроксильними групами
Число гідроксильних груп у молекулі гідроксиду
відповідає валентності металу і визначає
кислотність основи:
NaOH – однокислотна основа;
Ca(OH)2 – двокислотна основа.
Валентність
гідроксогрупи дорівнює І.
17. Назви гідроксидів
Назви гідроксидів складаються з назви
металу, після якого вказують римськими
цифрами (без відступу) у дужках його
валентність та слово гідроксид.
Fe(OH)2 – ферум(ІІ) гідроксид;
Ni(OH)2 – нікель(ІІ) гідроксид;
NaOH – натрій гідроксид.
20. Добування гідроксидів:
1. При взаємодії металів або їх оксидів з водою:
2Na + 2H2O = 2NaOH + H2↑;
Na2O + H2O = 2NaOH.
2. Нерозчинні у воді основи добувають непрямим
способом, а саме: дією лугів на водні розчини
відповідних солей:
FeSO4 + 2NaOH = Fe(OH)2↓ + Na2SO4;
AlCl3 + 3NaOH = Al(OH)3↓ + 3NaCl.
21. Правила безпеки життєдіяльності приПравила безпеки життєдіяльності при
роботі з лугамироботі з лугами
- Працювати в захисних рукавичках,Працювати в захисних рукавичках,
захисному одязі та захисних окулярах;захисному одязі та захисних окулярах;
- При попаданні кислоти на шкіру промити- При попаданні кислоти на шкіру промити
уражену ділянку великою кількістюуражену ділянку великою кількістю
проточної води;проточної води;
- При попаданні лугу в очі негайно промити- При попаданні лугу в очі негайно промити
їхїх
розчином борної кислоти аптечногорозчином борної кислоти аптечного
виготовлення;виготовлення;
• Розлитий луг нейтралізувати оцтом.Розлитий луг нейтралізувати оцтом.
22. Індикатори
речовини або тіла, за допомогою
яких виявляють конкретну ознаку
речовини, тіла або матеріалу
Індикатор Кисле
середовище
Лужне
середовище
Нейтральне
середовище
Лакмус Червоний Синій Фіолетовий
Фенолфталеїн Безбарвний Малиновий Безбарвний
Метиловий
оранжевий
Червоно-
рожевий
Жовтий Помаранчевий
23. Cолі – це складні речовини, утворені
атомами металів і кислотними залишками
Солі
Середні
Na2SO4; KCl; Ca(NO3)2
Кислі
NaHSO4; KH2PO4
Основні
Al(OH)2Cl; Fe(OH)SO4
24. Солі
• Середні – це продукти повного заміщення
всіх атомів Гідрогену кислоти на атоми
метелічного елемента (чи металоподібну
групу).
• Кислі – це продукти заміщення лише частини
атомів Гідрогену в молекулі кислоти на атоми
металічного елемента.
• Основні – продукти заміщення лише частини
гідроксогруп основ (амфотерних
гідроксидів) на кислотні залишки.
27. Хімічні властивості солей:
Солі
+ Ме = нова сіль + новий Ме;
(реакція заміщення)
+ кислота = нова сіль + нова кислота;
+ основа = нова сіль + нова основа;
+ сіль = нова сіль + нова сіль;
(один із продуктів випадає в осад!)
29. Добування солей
1. Взаємодією кислот з основами (реакція нейтралізації)
або амфотерними гідроксидами:
Ca(OH)2 + 2HNO3 = Ca(NO3)2 + 2H2O;
Zn(OH)2 + 2HCl = ZnCl2 + 2H2O.
2. Взаємодією кислот з основними або амфотерними
оксидами: MgO + H2SO4 = MgSO4 + H2O;
ZnO + 2HNO3 = Zn(NO3)2 + H2O.
3. Взаємодія кислот з металами:
Zn + H2SO4 = ZnSO4 + H2↑.
4. Взаємодією кислот з іншими солями:
H2SO4 + BaCl2 = BaSO4 + 2HCl.
30. Добування солей
•5. Взаємодія кислотних оксидів з основними або
амфотерними:
N2O5 + CuO = Cu(NO3)2;
SO3 + ZnO = ZnSO4.
6. Взаємодія кислотних оксидів з основними або
амфотерними гідроксидами:
P2O5 + 6NaOH = 2Na3PO4 + 3H2O;
N2O5 + Zn(OH)2 = Zn(NO3)2 + H2O.
7. Взаємодія кислотних оксидів із
солями:
CaCO3 + SiO2 = CaSiO3 + CO2↑.
31. Добування солей
8. Взаємодія сильних основ з амфотерними
гідроксидами:
Ba(OH)2 + Pb(OH)4 = Ba[Pb(OH)6].
9. Взаємодія основ із солями:
FeSO4 + 2KOH = Fe(OH)2↓ + K2SO4.
10. Взаємодія солей із солями:
K3PO4 + 3CaCl2 = Ca3(PO4)2↓ + 6KCl.
11. Взаємодія солей з металами, що
мають вищу активність, ніж метали,
які входять до складу солей:
CuSO4 + Fe = Cu↓ + FeSO4.
34. Генетичний зв’язок
це зв’язок між речовинами різних класів,
що ґрунтується на взаємоперетворенні
речовин і показує походження одних
речовин від інших.
У перекладі з гр. генетичний означає –
такий, що стосується походження, вивчає
розвиток чого-небудь.
37. Використані джерела
1. Ярошенко О.Г. Хімія: підручник для 8 класу
загальноосвітнього навчального закладу. – К.:
Освіта, 2008. – 208 c.
2. Пономарьова В.В. Основні класи неорганічних
сполук: навчальний посібник. – Тернопіль:
Мандрівець, 2013. – 96 с.
3. http://pedsovet.su/load/171.
