презентація 3 до 2 лекції

2. Як відкрита система кожна організація постійно
взаємодіє із зовнішнім середовищем. Вона отримує
ресурси для свого існування з зовнішнього
середовища. Це і матеріальні, і фінансові, і людські,
і інформаційні, і енергетичні ресурси. Проте, всі
ресурси є обмеженими і необхідними для
функціонування інших організацій, які виступають у
ролі конкурентів. Завжди існує ймовірність того, що
організація не зможе отримати необхідні ресурси. Це
може послабити її потенціал й призвести до
негативних наслідків. Тому, необхідно регулярно
аналізувати зовнішнє середовище бізнесу і
своєчасно враховувати які можливості та загрози
воно породжує для організації.

3. Термін «зовнішнє оточення організації» присутній
в багатьох школах менеджменту. Школа
позиціювання трактує зовнішнє середовище, як
набір економічних сил, що відображає галузь,
конкуренцію та ринок. Теоретики школи
зовнішнього середовища, в основу якої
покладено теорію ситуаційних факторів,
зазначають, що фактори зовнішнього
середовища спрямовують рух організацій до
певної ніші: організація має діяти так, як диктує
їй зовнішнє оточення, в іншому випадку вона
має покинути свій сегмент ринку.

4.  :
 · зовнішнє середовище, проявляє себе як набір сил загального характеру та є
головним елементом процесу формування корпоративної стратегії;
 · організація має адекватно реагувати на сили зовнішнього оточення, якщо
хоче працювати на даному ринку;
 · керівництво є пасивним елементом стратегічного процесу, задачею якого
виступає ідентифікація зовнішніх сил й забезпечення адаптації організації
до факторів зовнішнього середовища;
 · організації гуртуються в особливих нішах екологічного типу, де вони
залишаються поки не занепадають їх ресурси або ворожість середовища не
стає надмірним. Потім організації припиняють своє існування.

5.  економічні;
 - екологічні;
 - правові;
 - політичні;
 - соціокультурні;
 - міжнародне оточення;
 - технологічні;
 - покупці (споживачі);
 - постачальники;
 - конкуренти;
 - ринок робочої сили;
 - органи державної влади.

6.  · фактори прямої дії чинять прямий,
безпосередній вплив на діяльність організації :
покупці; постачальники; конкуренти; правові;
органи державної влади тощо;
 · фактори непрямої дії чинять непрямий,
опосередкований вплив на діяльність організації:
технологічні, соціокультурні, економічні,
міжнародні події та міжнародне оточення тощо.

7.  Складність - велика кількість чинників зовнішнього середовища, на які реагує організація і рівень
варіативності кожного чинника. Наприклад, організація має враховувати законодавчі та нормативні акти,
ситуацію на ринку енергетичних та людських ресурсів, географічні, економічні, соціокультурні
особливості регіону ( або регіонів) тощо.
 · Взаємозв’язок чинників зовнішнього середовища – зміна одного чинника веде до зміни інших .
Наприклад, економічна ситуація в країні (рівень безробіття, відсоткові ставки) може вплинути на
купівельну спроможність споживача.
 · Рухливість середовища – всі процеси та елементи зовнішнього середовища постійно змінюються:
приймають нові закони, змінюється економічна ситуація, з’являються наукові та технологічні інновації,
змінюються можливості конкурентів та постачальників.
 · Турбулентність зовнішнього середовища – зміни у зовнішньому середовищі організації відбуваються
непередбачувано, з високим ступенем невизначеності. Навіть за умови сучасних комп’ютерних програм
аналітикам важко прорахувати всі зміни чинників у зовнішньому оточенні та їх взаємо обумовлюючий
вплив.
 · Некерованість зовнішнього середовища – обумовлена обмеженими можливостями організації щодо
впливу на чинники зовнішнього середовища. Як правило, організації мають постійно адаптуватись до
змін зовнішнього середовища. Проте, деякі заходи (лобіювання законопроектів, створення об’єднань
організацій та фактичних монополій, власних стандартів якості тощо ) здатні частково стабілізувати
зовнішнє середовище бізнесу.

8.  · Місткість зовнішнього середовища включає поняття щодо багатства або нестатків
зовнішнього середовища. В багатих середовищах організація має доступ до багатьох
ресурсів, тому воно є привабливим і для інших компаній. Зовнішнє середовище з
нестатками ресурсів перешкоджає конкуренції та вшановує ефективне використання
ресурсів. В такому зовнішньому середовищі для організації відкривається два шляхи:
пересуватись в середовище з багатими ресурсами або впроваджувати ефективну структуру
( удосконалення організації роботи, об’єднання з іншими організаціями, спеціалізація).
 · Ступінь однорідності визначає подібність та розбіжність у властивостях зовнішнього
середовища. Однорідне зовнішнє середовище є більш простішим для організації, тому, що
дозволяє розробити стандартні заходи. Однорідність досягається спеціалізацією на
виготовлення одного продукту, обслуговуванням певної категорії клієнтів.
 · Ступінь стабільності визначає нестійкість елементів або частин зовнішнього оточення.
Стабільність дозволяє розробляти стандартні заходи та процедури. Нестабільність веде до
невизначеності.
 · Ступінь концентрації визначає розподіл елементів зовнішнього середовища. Для
організації більш простішим є варіант, коли елементи зовнішнього оточення
сконцентровані, наприклад постачальники, покупці товару або послуги.

9.  · безпосереднє середовище (мікро середовище,
локальне середовище бізнесу), яке оточує
організацію;
 · макросередовище ( загальне, генеральне
середовище), яке створює загальні умови для
знаходження організації у зовнішньому
середовищі.

10.  · покупців;
 · постачальників ( ділових партнерів);
 · конкурентів;
 · ринок робочої сили.

11. На роботу організації впливають:
· наявність на ринку робочої сили кадрів необхідної
спеціалізації та кваліфікації, освіти, віку
· вартість робочої сили
· політика профспілок, яка спливає на доступ до
робочої сили ( оплата праці, умови праці).

12.  1. Впровадженню стратегій адаптації до умов,
які висуває зовнішнє оточення.
 2. Розробкою різних методів впливу на зовнішнє
середовище бізнесу

13.  · використання спостерігачів за зовнішнім
середовищем;
 · прогнозування та планування змін зовнішнього
середовища;
 · гнучка структура;
 · об’єднання та створення спільних підприємств.