2. Обсяг виробництва й обсяг реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах
обмежених виробничих можливостей і необмеженого попиту на перше місце виходить обсяг виробництва
продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а
навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має
виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, які воно може реально реалізувати.
Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, поліпшення її якості безпосередньо
впливають на обсяг витрат, на прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз цих показників має
важливе значення.
3. Його основні завдання:
• оцінювання ступеня виконання плану і динаміки виробництва та реалізації продукції;
• визначення впливу факторів на зміну величини цих показників;
• виявлення внутрігосподарських резервів збільшення випуску і реалізації продукції;
• розробка рекомендацій із освоєння виявлених резервів.
Об'єкти аналізу:
• обсяг виробництва і реалізації продукції в цілому і за асортиментом;
• якість і конкурентоспроможність продукції;
• структура виробництва і реалізації продукції;
• ритмічність виробництва і реалізації продукції.
4. Обсяг виробництва і реалізації промислової продукції може виражатися в натуральних, умовно-
натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Узагальнюючі показники обсягу виробництва продукції одержують
за допомогою вартісної оцінки. Основними показниками обсягу виробництва є товарна і валова продукція.
Важливе значення для оцінювання виконання виробничої програми мають і натуральні показники
обсягів виробництва та реалізації продукції (штуки, метри, тонни і т. ін.). їх використовують для аналізу обсягів
виробництва і реалізації продукції за окремими видами і групами однорідної продукції.
5. Аналіз динаміки обсягу виробництва та реалізації продукції проводиться за допомогою наступних
показників:
1) базисних темпів зростання і приросту;
2) ланцюгових темпів зростання і приросту;
3) середньорічних темпів зростання.
Середньорічний (середньоквартальний) темп зростання можна розрахувати за середньою
геометричною або середньою арифметичною зваженою.
Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, потрібно обов’язково визначити, які фактори
спричинили таку тенденцію розвитку та відокремити зовнішні і внутрішні.
6. Аналіз асортименту та якості
Асортимент продукції – це перелік найменувань продукції в межах кожної позиції номенклатури
(перелікпродукції (робіт, послуг) однакового призначення, який формується згідно з класифікацією видів
економічної діяльності) із зазначенням її обсягу за кожним видом продукції, який подається натуральними
(кількість, вага, об’ємта ін.) або вартісними показниками.
7. Система формування асортименту продукції
- Визначення поточних і перспективних потреб покупців
- Оцінювання рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається чи планується до випуску
- Вивчення життєвого циклу виробів і вжиття вчасних заходів для впровадження нових, більш досконалих видів
продукції і вилучення із виробничої програми морально застарілих та економічно неефективних виробів
- Оцінювання економічної ефективності і ступеня ризику змін в асортименті продукції
8. Етапи аналізу асортименту продукції
• І. Обчислюються показники, що характеризують ступінь виконання плану виробництва продукції за
асортиментом.
• ІІ. З'ясовуються причини невиконання плану за асортиментом.
• ІІІ. Визначається, як на підприємстві здійснюються заходи щодо розробки й освоєння випуску нових
виробів, зняття з виробництва чи удосконалення застарілих видів і тих видів продукції, що мають
обмежений попит.
9. Якість продукції
Якість продукції — це сукупність властивостей продукції, які зумовлюють її придатність задовольняти
певні потреби відповідно до її призначення.
Аналіз якості продукції базується на системі показників, які можна об'єднати в три групи:
узагальнюючі, часткові і ефективності підвищення якості продукції.
Узагальнюючими показниками, які характеризують якість продукції є:
— показники технічного рівня і якості продукції;
— показники відповідності вітчизняним і світовим стандартам;
— питома вага сертифікованої продукції за світовими стандартами;
— освоєння нових видів продукції;
— обсяг і номенклатура продукції на експорт, її питома вага в обсязі виробленої і реалізованої продукції;
— обсяг і номенклатура продукції вищого сорту, його питома вага в обсязі виробленої і реалізованої продукції.
10. Індивідуальні (одиничні) показники
- корисність (жирність молока, зольність вугілля, вміст білка в продуктах харчування)
- надійність (довговічність, безвідмовність у роботі)
- технологічність, тобто ефективність конструкторських і технологічних рішень (трудомісткість, енерго
місткість)
- естетичність виробів
Непрямі показники
збільшення (зменшення) вартості продукції; рекламацій (їхня кількість і вартість); відсоток повернення продукції
на виправлення дефектів; рівень браку; гарантійний термін роботи; кількість і вартість гарантійних
(безоплатних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб; підвищення продуктивності праці,
зниження собівартості продукції, збільшення прибутку і рентабельності продукції тощо.
11. Аналіз ритмічності виробництва
Ритмічність випуску продукції – це рівномірний її випуск відповідно до виробничої програми.
Ритмічність виробництва ‒ це насамперед чітка, стійка й збалансована діяльність підприємства, яка дає
можливість своєчасно випускати продукцію та належним чином виконувати свої зобов’язання.
Є багато способів розрахунку показників ритмічності роботи підприємства. Однак навіть
найпростіші з них достатньо надійно характеризують це явище.
Основні показники ритмічності такі:
1)коефіцієнт ритмічності;
2)коефіцієнт аритмічності.
Коефіцієнт ритмічності характеризує питому вагу продукції, що виробляється згідно з плановим
графіком. Він визначається як відношення фактичного випуску продукції, що не перевищує планового
завдання, до випуску продукції за плановим графіком.
Коефіцієнт аритмічності характеризує частку продукції, випущеної в результаті порушення графіка
ритмічності. Він розраховується як одиниця мінус коефіцієнт ритмічності.
в'язання перед споживачами.
12. Ритмічність підприємства значною мірою залежить від ритмічності роботи окремих цехів, виробничих
дільниць, у зв’язку з чим аналогічний аналіз здійснюється по виробничих підрозділах..
Основні причини порушення графіка ритмічності такі: недоліки в матеріально-технічному постачанні,
непередбачений ремонт виробничого обладнання, перебої в енергозабезпеченні.
Неритмічність роботи властива багатьом підприємствам. Тому треба ретельно вивчати не лише причини
цієї хронічної виробничої “хвороби”, а й її наслідки, а саме:
- збільшення кількості браку і відходів сировини й матеріалів;
- погіршення якості продукції;
- підвищення собівартості продукції;
- порушення ритму відвантаження, а отже, затримка реалізації продукції;
- погіршення виробничого клімату і посилення плинності кадрів;
- сплата штрафів за порушення строків поставок продукції, тощо.