![Добігає кінця виконання Громадською організацією «Спілка орендарів і
підприємців України» проекту 52974 «Сприяння публічним комунікаціям
в діалозі між владою та громадськістю в частині імплементації положень
Глави ХХІ Угоди про Асоціацію в умовах децентралізації» за фінансової
підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Знаковим етапом проекту став Круглий стіл «Перспективи імплементації в Україні положень Глави ХХІ Угоди
про Асоціацію Україна-ЄС щодо розвитку публічних комунікацій та соціального діалогу», організований
1 березня 2019 року в Києві Спілкою, на якому учасники обговорили питання впливу соціального діалогу
(СД) на: соціально-економічну та регуляторну державну політику, удосконалення публічних комунікацій
як в системі СД (роботодавці-профспілки-уряд), так і діалогу за участі трьох учасників без участі урядової
сторони (профспілки-роботодавці-громадянське суспільство) в форматі так званого публічного діалогу
(ПД), а також посилення ролі СД та ПД в царині державного управлінні на національному й територіальному
рівнях.
У дискусії взяли участь парламентарі, керівники органів виконавчої влади, Державної регуляторної служ-
би, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, національних профспілок України, екс-
перти Міжнародної організації праці та представник громадянського суспільства Білорусі.
Соціальний діалог
ПУБЛІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ, ЯК СКЛАДОВА
МОДЕРНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ
Добігає кінця виконання Громадською організаці-
єю «Спілка орендарів і підприємців України» проекту
52974 «Сприяння публічним комунікаціям в діалозі
між владою та громадськістю в частині імплементації
положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію в умовах де-
централізації» за фінансової підтримки Міжнародного
фонду«Відродження».
Знаковим етапом проекту став Круглий стіл «Перспек-
тивиімплементаціївУкраїніположеньГлавиХХІУгодипро
АсоціаціюУкраїна-ЄСщодорозвиткупублічнихкомунікацій
тасоціальногодіалогу»,організований1березня2019року
в Києві Спілкою, на якому учасники обговорили питання
впливусоціальногодіалогу(СД)на:соціально-економічнута
регуляторну державну політику, удосконалення публічних
комунікаційяквсистеміСД(роботодавці-профспілки-уряд),
так і діалогу за участі трьох учасників без участі урядової
сторони (профспілки-роботодавці-громадянське суспіль-
ство)вформатітакзваногопублічногодіалогу(ПД),атакож
посиленняроліСДтаПДвцаринідержавногоуправлінніна
національномуйтериторіальномурівнях.
У дискусії взяли участь парламентарі, керівники
органів виконавчої влади, Державної регуляторної
служби, Головного управління Державної фіскальної
служби у м. Києві, національних профспілок України,
експертиМіжнародноїорганізаціїпрацітапредставник
громадянськогосуспільстваБілорусі.
Відкриваючи засідання Круглого столу, прези-
дент Спілки, Заслужений економіст України Віктор
Хмільовський торкнувся ключової ролі діалогу (ПД та
СД) в публічних комунікаціях між органами влади та
громадянським суспільством при імплементації поло-
жень Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС в умовах
децентралізації. На його думку, ця царина суспільних
відносин потребує нормативно-правового унорму-
вання для посилення інституціональної спроможності
учасників діалогу у переговорному процесі та форму-
вання інституційної пам’яті щодо правонаступності та
соціальної відповідальності сторін за дотримання взя-
тихнасебезобов’язань.
Щодо українських реалій модератор зазначив
наявність ігнорування принципу паритетності між
соціальними партнерами сторін з боку уряду, неодно-
рідності та відсутності вертикальної й горизонтальної
структуризації суб’єктів сторони роботодавця, висо-
кого рівня прямої та утаємниченої конфліктності як
в стороні роботодавців між її репрезентативними,
так і іншими організаціями роботодавців і тим паче,
організаціями підприємців. Також і серед профспілок
(«традиційні» профспілки – «незалежні» профспілки),
зауваживши, що держава мала би сприяти розвитку
СД та його сторін, а не використовувати їх в своїх полі-
тичнихінтересах.Ацехарактернопротягомвсієїісторії
становленняСД.
Директор МФ «Відродження», український полі-
толог та громадський діяч Олександр Сушко у своєму
вітальномусловізазначив:
– Для Фонду дуже важливо, що робота партнерів
завершується аналітичним продуктом, який можна
покласти в основу розробки нормативно-правових ак-
тів, удосконалення роботи інституцій, зокрема тих, які
працюють в напрямку європейської інтеграції, зайняті
соціальним діалогом, розбудовою правильних моделей
взаємин між роботодавцями, профспілками, держа-
вою. На цьому Круглому столі бачимо результат роботи
аналітиків, які фактично дають незалежну оцінку, що
дозволяєпобачити,яквласнеУкраїнавпроваджуєУгоду
про Асоціацію. Адже так важливо, щоб ми сприймали і
використовуваливсіположенняУгодищодоєвропеїзації
таосучасненняукраїнськоїмоделісоціальногодіалогу.
Голова Ради підприємців при КМУ, народний депу-
тат України Леонід Козаченко нагадав присутнім сто-
совно значення соціального діалогу для подальшого
розвитку нашої держави. Він зазначив, що наразі є
багато чинників, які стримують цей процес. Тож треба
розбудовувати платформу для публічних комунікацій,
в тому числі й для діалогу між соціальними партнера-
мивУкраїні.
У цьому випуску журналу, на інтернет-пор-
талі www.robotodavets.org.ua та на сайті
www.sopu.org можна ознайомитися з рекоменда-
ціями Круглого столу, виступами його учасників без
суттєвих купюр, напрацьованими Дорожньою картою
«Стратегія модернізації соціального діалогу в Україні»,
результатами он-лайн досліджень та Аналітичним ог-
лядомзаконодавстваіпублікаційзтемипроекту.
2 [лютий - березень ’2019]]()
Recomendados
Recomendados
Mais conteúdo relacionado
Semelhante a РоботодавецЬ 2-3 2019, спецвипуск
Semelhante a РоботодавецЬ 2-3 2019, спецвипуск (20)
Mais de Журнал Роботодавець
Mais de Журнал Роботодавець (12)
РоботодавецЬ 2-3 2019, спецвипуск
- 1. Олександр СУШКО: НА ЧАСІ ЄВРОПЕЇЗАЦІЯ ТА ОСУЧАСНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ лютий - березень 2019 спецвипуск
- 2. Добігає кінця виконання Громадською організацією «Спілка орендарів і підприємців України» проекту 52974 «Сприяння публічним комунікаціям в діалозі між владою та громадськістю в частині імплементації положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію в умовах децентралізації» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Знаковим етапом проекту став Круглий стіл «Перспективи імплементації в Україні положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна-ЄС щодо розвитку публічних комунікацій та соціального діалогу», організований 1 березня 2019 року в Києві Спілкою, на якому учасники обговорили питання впливу соціального діалогу (СД) на: соціально-економічну та регуляторну державну політику, удосконалення публічних комунікацій як в системі СД (роботодавці-профспілки-уряд), так і діалогу за участі трьох учасників без участі урядової сторони (профспілки-роботодавці-громадянське суспільство) в форматі так званого публічного діалогу (ПД), а також посилення ролі СД та ПД в царині державного управлінні на національному й територіальному рівнях. У дискусії взяли участь парламентарі, керівники органів виконавчої влади, Державної регуляторної служ- би, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, національних профспілок України, екс- перти Міжнародної організації праці та представник громадянського суспільства Білорусі. Соціальний діалог ПУБЛІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ, ЯК СКЛАДОВА МОДЕРНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ Добігає кінця виконання Громадською організаці- єю «Спілка орендарів і підприємців України» проекту 52974 «Сприяння публічним комунікаціям в діалозі між владою та громадськістю в частині імплементації положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію в умовах де- централізації» за фінансової підтримки Міжнародного фонду«Відродження». Знаковим етапом проекту став Круглий стіл «Перспек- тивиімплементаціївУкраїніположеньГлавиХХІУгодипро АсоціаціюУкраїна-ЄСщодорозвиткупублічнихкомунікацій тасоціальногодіалогу»,організований1березня2019року в Києві Спілкою, на якому учасники обговорили питання впливусоціальногодіалогу(СД)на:соціально-економічнута регуляторну державну політику, удосконалення публічних комунікаційяквсистеміСД(роботодавці-профспілки-уряд), так і діалогу за участі трьох учасників без участі урядової сторони (профспілки-роботодавці-громадянське суспіль- ство)вформатітакзваногопублічногодіалогу(ПД),атакож посиленняроліСДтаПДвцаринідержавногоуправлінніна національномуйтериторіальномурівнях. У дискусії взяли участь парламентарі, керівники органів виконавчої влади, Державної регуляторної служби, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, національних профспілок України, експертиМіжнародноїорганізаціїпрацітапредставник громадянськогосуспільстваБілорусі. Відкриваючи засідання Круглого столу, прези- дент Спілки, Заслужений економіст України Віктор Хмільовський торкнувся ключової ролі діалогу (ПД та СД) в публічних комунікаціях між органами влади та громадянським суспільством при імплементації поло- жень Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС в умовах децентралізації. На його думку, ця царина суспільних відносин потребує нормативно-правового унорму- вання для посилення інституціональної спроможності учасників діалогу у переговорному процесі та форму- вання інституційної пам’яті щодо правонаступності та соціальної відповідальності сторін за дотримання взя- тихнасебезобов’язань. Щодо українських реалій модератор зазначив наявність ігнорування принципу паритетності між соціальними партнерами сторін з боку уряду, неодно- рідності та відсутності вертикальної й горизонтальної структуризації суб’єктів сторони роботодавця, висо- кого рівня прямої та утаємниченої конфліктності як в стороні роботодавців між її репрезентативними, так і іншими організаціями роботодавців і тим паче, організаціями підприємців. Також і серед профспілок («традиційні» профспілки – «незалежні» профспілки), зауваживши, що держава мала би сприяти розвитку СД та його сторін, а не використовувати їх в своїх полі- тичнихінтересах.Ацехарактернопротягомвсієїісторії становленняСД. Директор МФ «Відродження», український полі- толог та громадський діяч Олександр Сушко у своєму вітальномусловізазначив: – Для Фонду дуже важливо, що робота партнерів завершується аналітичним продуктом, який можна покласти в основу розробки нормативно-правових ак- тів, удосконалення роботи інституцій, зокрема тих, які працюють в напрямку європейської інтеграції, зайняті соціальним діалогом, розбудовою правильних моделей взаємин між роботодавцями, профспілками, держа- вою. На цьому Круглому столі бачимо результат роботи аналітиків, які фактично дають незалежну оцінку, що дозволяєпобачити,яквласнеУкраїнавпроваджуєУгоду про Асоціацію. Адже так важливо, щоб ми сприймали і використовуваливсіположенняУгодищодоєвропеїзації таосучасненняукраїнськоїмоделісоціальногодіалогу. Голова Ради підприємців при КМУ, народний депу- тат України Леонід Козаченко нагадав присутнім сто- совно значення соціального діалогу для подальшого розвитку нашої держави. Він зазначив, що наразі є багато чинників, які стримують цей процес. Тож треба розбудовувати платформу для публічних комунікацій, в тому числі й для діалогу між соціальними партнера- мивУкраїні. У цьому випуску журналу, на інтернет-пор- талі www.robotodavets.org.ua та на сайті www.sopu.org можна ознайомитися з рекоменда- ціями Круглого столу, виступами його учасників без суттєвих купюр, напрацьованими Дорожньою картою «Стратегія модернізації соціального діалогу в Україні», результатами он-лайн досліджень та Аналітичним ог- лядомзаконодавстваіпублікаційзтемипроекту. 2 [лютий - березень ’2019]
- 3. В період тотального реформування соціально-трудових та соціально-еко- номічних відносин особливого значен- ня набуває рівень комунікації сторони роботодавців, як суттєвої складової громадянського суспільства, з владою. Хоча імплементація положень ХХІ глави Уго- ди про асоціацію Україна-ЄС – «Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної полі- тики та рівних можливостей» – в українські реалії потребує консолідації зусиль усіх сторін соціального діалогу (СД). Йдеться про статті 419, 420, 421, якими передбача- ється активна участь соціальних партнерів (профспілок та роботодавців) у запрова- дженні реформ в Україні. Та досягти цього нереально без соціально відповідальної участі держави в СД у форматі трипартизму (профспілки, сторона роботодавців та уряд). Адже місія СД полягає в збалансуванні інтересів роботодавців і найманих пра- цівників для забезпечення гідних умов праці на кожному робочому місці і, відпо- відно, гідних умов життя всього суспільства. Проте, забезпечення гідних умов праці потребує фінансових та матеріальних ресурсів, які продукуються виключно в біз- несовій царині. А це, виходячи з українських реалій, проблематично, коли сторона роботодавців не впливає на регуляторну політику держави. Тоді, як основою СД, відповідно принципів, задекларованих в конвенціях Міжнародної організації праці (МОП) ратифікованих Україною, є досягнення консенсусу між соціальними партне- рами при ведені переговорів на будь-якому рівні. Ситуація ще більш ускладнюється бездумним прагненням «розбавити» трипар- тизм паритетною участю інститутів громадянського суспільства (ІГС) за форматом СД+. До остаточного демонтажу трипартизму можуть також призвести пропозиції вивести з Національної соціально-економічної ради урядову сторону(!), що фактич- но трансформує соціальний діалог в публічний діалог і демотивує соціальних парт- нерів брати участь у переговорах з питань соціально-трудових відносин. І це, коли в Україні не існує дієвих інститутів ПД (профспілки-роботодавці-грома- дянське суспільство), як це має місце в ЄС і, до речі, лише на рівні ЄС. А в країнах ЄС практикується переважно СД. Бездумне залучення ІГС незалежно від їх статутного призначення та професійних компетенцій до СД ще більш ускладнить переговор- ний процес. Тому для України на часі: зміна самої парадигми публічних комунікацій влади з ІГС по всій вертикалі управління аж до територіальних громад, приведення законодавства про СД до норм Конституції та Конвенцій МОП, а також запрова- дження ПД. Це є суттєвим викликом як для держави, яка є регулятором суспільних відно- син через систему законотворення, так і для сторін соціального діалогу. Адже не маючи реального доступу легітимно і передбачувано брати участь на системному рівні в реформуванні соціально-трудових та соціально-економічних відносин, гро- мадянське суспільство, та часто і політики, не усвідомлюють усього потенціалу, за- кладеного в системі СД – ефективного майданчика вирішення всіх без виключення і соціальних, і економічних проблем країни. Та не лише ІГС, а навіть і представники владних інституцій часто змішують у своїй уяві СД з так званим «громадським» (пу- блічним) діалогом. Наразі, за нашими дослідженнями, вони вважають, що СД в Україні функціонує ефективно, а відповідне законодавство є мало не досконалим. Профспілки та робо- тодавці у більшості незадоволені станом СД, а представники ІГС фактично демон- струють необізнаність щодо його функціонування як такого. Тож метою оприлюднення у цьому журналі напрацювань проекту «Сприяння публічним комунікаціям в діалозі між владою та громадськістю в частині імплемен- тації положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію в умовах децентралізації» є спонукан- ня соціальних партнерів та представників ІГС до виявлення чинників які би стали рушійною силою СД в частині імплементації положень Угоди про асоціацію Украї- на-ЄС, активізації євроінтеграційних економічних реформ, а також запровадження їх у практику за активної участі громадськості. www.sopu.org sopu1@ukr.net ЯКЩО ЖИТИ – ТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ! РЕДАКЦІЙНА РАДА: Вячеслав БИКОВЕЦЬ, в. о. президента Всеукра-їнської асоціації роботодавців; Захарій ВАРНАЛІЙ, д-р екон. наук, професор; Павло ГАЙДУЦЬКИЙ (голова редакційної ради), д-р екон. наук, академік АКН НАУ; Сергій ЄРОХІН, президент Національної академії управління, д-р екон. наук; Олександр КІРШ, народний депутатУкраїни;Орест КЛИМПУШ,головаФедераціїроботодавцівтранспорту України;Ігор КУХАРЧУК,головаГО«Центргромадськоїактивності«Синергія»; Костянтин МАРЧУК, віце-президент УСПП, заступник голови Об’єднання організаційроботодавцівУкраїни;ОлександрПУХКАЛ,професорНаціональної академії державного управління при Президентові України; Сергій САВЧУК, національний координатор МОП; Олександр СУГОНЯКО, президент Асоціації українських банків; Іван ТИМОШЕНКО, ректор Європейського університету, професор; Віктор ХМІЛЬОВСЬКИЙ (шеф-редактор), ЗаслуженийекономістУкраїни,канд.с.-г.наук. Журнал«РоботодавецЬ»(170) лютий-березень2019року Надномеромпрацювали: Шеф-редактор–ВікторХмільовський Журналісти–МаріяКарабач Коректура–ВолодимирКолюбакін Дизайнтаверстка–ДмитроБодашко Директор–БогданІльченко Фінансоваслужба–АделіяБалацька E-mail:robotodavets@ukr.net www.robotodavets.org.ua Засновник:СпілкаорендарівіпідприємцівУкраїни. Видавець:ТОВ«УКЦІМ».Адресаредакціїівидавця: вул.ГригоріяСковороди,5а,Київ,04070,Україна.Тел./факс:425-2149. Друк:ТОВ«Літера-Друк»,вул.Зрошувальна,5у,Київ,02099,Україна Передплатнийіндекс09707 Свідоцтвопродержавнуреєстрацію:КВ№8171,видане01.12.2003р. –матеріали,опублікованіпідцієюпозначкою –наумовахреклами. СОЦІАЛЬНИЙДІАЛОГ Публічні комунікації, як складова модернізації соціального діалогу...........................................................................................2 КОЛОНКАРЕДАКТОРА І знову про діалог...............................................................................................3 СОЦІАЛЬНИЙДІАЛОГ Тернистий шлях від комунікацій до цивілізованого соціального діалогу...........................................................................................4 Формування інституціональної спроможності соціальних партнерів в місцевих громадах....................................................................8 МАТЕРІАЛИПРОЕКТУТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА «Перспективи імплементації в Україні положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна-ЄС щодо розвитку публічних комунікацій та соціального діалогу»..................................................9-41 Рекомендації круглого столу......................................................................10 Аналітичний огляд..........................................................................................12 Дорожня карта «Стратегія модернізації соціального діалогу в Україні».............................................................................................32 СОЦІАЛЬНИЙДІАЛОГ Обов’язок держави – забезпечити економічні свободи українському бізнесу.....................................................................................44 Елла ЛІБАНОВА: місцевим громадам наразі не вистачає фаховості, але вони – відкриті прогресивним ідеям.......................45 Роботодавцям і профспілкам потрібно залучити всі ресурси.........................................................................................................45 Україні потрібен професійний діалог бізнесу, влади та громадськості..............................................................................................46 Реалізація місцевих інтересів через соціальне партнерство між сторонами діалогу..................................................................................47 Бізнес не може бути конкурентоздатним, якщо в трудових стосунках не навести лад.............................................................................48 Олексій МІРОШНИЧЕНКО: якщо орієнтуватися на європейський досвід, то соціальний діалог має бути конституційним............................................................................................... 49 Украина может транслировать свой опыт социального диалога на страны Восточного партнерства..................................... 50 Редакція лишає за собою право редагування матеріалів Рукописинерецензуютьсяінеповертаються. ©Припередрукупосиланнянажурналобов’язкове. Ціна –договірна.Замовлення№ ЗМІСТ ЗНАМИЦІКАВО,АБУТИЗНАМИ –ПРЕСТИЖНО! Позиціяредакціїнезавждиспівпадаєзаточкоюзоруавторів. Зафактиіцитати,атакожзазмістрекламивідповідають авторитарекламодавці. Колонка редактора Віктор ХМІЛЬОВСЬКИЙ І ЗНОВУ ПРО ДІАЛОГ На1-йстор.обкл.:ДиректорМіжнародногофонду «Відродження»ОлександрСУШКО(матеріалчитайтенас.2). 3[лютий - березень ’2019]
- 4. Соціальний діалог – це не просто інструмент подолання кризи, це продовження парламентської демократії, вважає керівник проекту «Сприяння публічним комунікаціям в діа- лозі між владою та громадськістю в частині імплементації положеньГлавиХХІУгодипроАсоціаціювумовахдецентра- лізації», що реалізується за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» Громадською організацію «Спілка орендарів і підприємців України» Надія ЗАРЬКО. Імплементація Угоди про Асоціацію між Україною та Євросоюзом є одним із ключових завдань української влади на середньострокову перспективу. Важли- вою складовою Угоди є Глава ХХІ «Співро- бітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей» (далі – Глава ХХІ Угоди), реалізація якої вимагає зміни підходів до взаємодії профспілок, роботодавців, організацій громадян- ського суспільства та держави у вирі- шенні соціально-економічних проблем країни. Главою ХХІ Угоди (статті 419, 420, 421), зокрема, передбачається сприяння ефективному соціальному діалогу, забез- печення активної участі соціальних парт- нерів у впровадженні реформ в Україні, їх залучення до розробки та реалізації ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ВІД КОМУНІКАЦІЙ ДО ЦИВІЛІЗОВАНОГО СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ 4 [лютий - березень ’2019]
- 5. відповідних нормативно-правових актів та організаційних кроків. В умовах сьогодення, з урахуванням децентралізації, вирішення зазначених вище завдань потребує глибинної модер- нізації чинної моделі публічних комуніка- цій між владою та громадськістю, зокрема моделі соціального діалогу, надання соці- альним партнерам на місцевому рівні ін- струментарію для ефективних публічних комунікацій, а також досягнення спільних шляхів вирішення проблем соціально-е- кономічного розвитку територій. Діюча національна модель соціаль- ного діалогу не відповідає викликам часу та не виконує поставлені перед нею завдання. Причинами такої ситуації є, зокрема, його формалізація в частині впливу сторони роботодавців та проф- спілкової сторони на прийняття управ- лінських рішень, зокрема щодо встанов- лення ключових соціально-економічних параметрів в сфері соціально-трудових відносин, що обумовлено застарілістю та неефективністю комунікаційного компо- ненту чинної моделі, зокрема на терито- ріальному (місцевому) рівні. У цьому зв`язку, вкрай актуальним є посилення публічного та відкритого со- ціального діалогу між органами держав- ної влади, соціальними партнерами та громадським суспільством (зацікавлених інститутів громадянського суспільства, не- залежнихекспертів,органівмісцевоївлади тагромадськихактивістівнамісцях)наусіх його рівнях щодо обговорення проблем та спільних дій в частині покращення його організації та управління. Сприяння долу- ченню до публічних комунікацій усіх заці- кавлених сторін посилить взаємну довіру та соціальну відповідальність партнерів, та дасть змогу опрацювати узгоджену усіма зацікавленимиучасниками«дорожнюкар- ту» модернізації публічного та соціального діалогу,щодастьновийпоштовхдоякісної імплементації положень Глави ХХІ Угоди між Україною та Європейським Союзом в умовах децентралізації. Саме сприяння імплементації поло- жень Глави 21 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС «Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей» в умовах децентралізації через активізацію публічних комунікацій та діалогу між органами влади та громад- ським суспільством, зокрема на терито- ріальному рівні, є місією проекту «Спри- яння публічним комунікаціям в діалозі між владою та громадськістю в частині імплементації положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію в умовах децентралізації» Проект мав на меті не лише узагаль- нення (зокрема, шляхом опитування провідних експертів в сфері соціального діалогу та аналітичного огляду) та ши- роке громадське обговорення позицій зацікавлених сторін щодо розвитку со- ціального та публічного діалогу, а й оп- рацювання конкретного стратегічного плану, своєрідної дорожньої карти досяг- нення відповідних цілей. Якщо оцінювати практичні результати проекту, які можуть стати певним орієн- тиром та базисом для подальших дій, то слід зупинитися на наступному. По перше, це Аналітичний огляд актів законодавства, наукових, аналітичних висновків і досліджень, позицій сторін, опублікованих в друкованих та електро- нних ЗМІ та за результатами опитування з питань сучасного стану та перспектив імплементації положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна – ЄС щодо розвит- ку публічних комунікацій та соціального діалогу. В цьому документі узагальнено ре- зультати аналізу актів законодавства, на- укових досліджень, результатів реаліза- ції грантових проектів в сфері публічного та соціального діалогу, окремих позицій представників сторін соціального діа- логу та незалежних експертів, опубліко- ваних в друкованих ЗМІ, розміщених на офіційних сайтах організацій та за ре- зультатами соціологічного опитування щодо оцінки стану та перспектив розвит- ку соціального діалогу в Україні, прове- деного в рамках реалізації Проекту. В огляді наголошується, що публічні комунікації мають передбачати два клю- чові компоненти – соціальний діалог, тобто взаємодію між урядом, роботодав- цями і профспілками з використанням таких інструментів як обмін інформаці- єю, консультації та домовленості стосов- Соціальний діалог 5[лютий - березень ’2019]
- 6. но врегулювання соціально-трудових проблем, зафіксованих під час підписан- ня колективних угод різних рівнів, та пу- блічний діалог на кшталт Європейського соціально-економічного комітету – до- радчого органу, створеного 1958 року у ЄС. Саме в такому форматі реалізуються демократичні цінності щодо участі су- спільства в управлінні державницькими справами. Тобто, через взаємодію між роботодавцями, профспілками та гро- мадянським суспільством напрацьову- ються програми сталого розвитку, які після взаємопорозуміння на засадах консенсусу подаються на розгляд Євро- парламенту. Важливими висновками огляду є те, що одним із ключових положень 421-ї статті Угоди є сприяння ефективному публічному та соціальному діалогу, ак- тивній участі соціальних партнерів у розробці та реалізації відповідних нор- мативно-правових актів. Це потребує ухвалення змін до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» та «Про ор- ганізації роботодавців, їх об’єднання, права та гарантії їх діяльності». Нині на національному рівні обго- ворюються різні моделі соціального діалогу. Останнім часом так званий три- партизм (соціальний діалог в трикутнику уряд-профспілки-роботодавці) лише імі- тується. Насправді підприємці та проф- спілки не мають реального впливу на систему формування державних рішень, які часто-густо ухвалюються виключно під впливом політичної кон’юктури. Крім того, через сумнівні критерії ре- презентативності, які застосовуються до сторін соціального діалогу, чимало ав- торитетних організацій роботодавців та профспілок позбавлені можливості бра- ти участь в колективних переговорах. Тому є потреба розширення формату таких переговорів за форматом «соціаль- ний діалог плюс», тобто з залученням до класичного трикутника представників громадських організацій. По-друге, це активізація процесу публічних комунікацій між усіма зацікав- леними сторонами (стейкхолдерами), щоб певним чином протидіяти нега- тивній практиці, коли підприємницька громадськість та так звані «нерепрезен- тативні» організації роботодавців, орга- нізації громадського суспільства разом з незалежними експертами позбавляють- ся можливості долучатись до експертно- го обговорення проблематики соціаль- ного діалогу в нашій країні. Одним із таких форматів стало про- ведення круглого столу «Перспективи імплементації в Україні положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна-ЄС щодо розвитку публічних комунікацій та соці- ального діалогу» Тема круглого столу нікого з учасни- ків не лишила байдужим, адже якщо на загальнодержавному рівні в Україні со- ціальний діалог принаймні імітується, то на місцевому він практично відсутній. В той час, коли соціальний діалог – це триєдиний дискусійний майданчик, ін- формаційна платформа, де повинна ге- неруватися державна політика в царині 6 [лютий - березень ’2019]
- 7. © Всі права захищені. Напрацювання проекту, виконані його командою на замовлення Громадської організації «Спілка орендарів і підприємців України» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження», у тому числі й дані он-лайн опитування та матеріали їх аналізу, захищені зако- нодавством як власність замовника і можуть бути використані повністю чи частково (у тому числі й виконавцями проекту) лише за умови посилання на Громадську організацію «Спілка орендарів і підприємців України» та її мас медійні ресурси – журнал «РоботодавецЬ» №1 та №2-3’2019, інтернет-портал www.robotodavets.org.ua та сайт www.sopu.org, як джерело інформації, де вони опубліковані. Окремі думки, озвучені публічно чи в документах проекту, є особистою позицією авторів і необов’язково відображають точку зору Міжнародного фонду «Відродження». соціально-трудових і соціально-еконо- мічних відносин. Яку ж проблему можна окреслити як ключову в рамках обговорення на круглому столі та по його завершенню? В Україні так вже історично склалися обставини, що між репрезентативними об’єднаннями організацій роботодавців національного рівня ось уже майже двад- цять років відбувається борня за верхо- венство. Тож місія і проекту, і круглого столу полягала в тому, щоб за участі всіх соціальних партнерів і представників гро- мадянського суспільства знайти консен- сус у професійній дружній дискусії. Та чи досягнута ця мета? На жаль, мета повною мірою не досяг- нута, але увага до проблеми прикута. Це засвідчує і зацікавленість, яку спричини- ли зазначений вище аналітичний огляд, проведені онлайн-опитування з відпо- відним аналізом, Дорожня карта модер- нізації соціального діалогу в Україні та рекомендації, напрацьовані учасниками круглого столу. Ці документи оприлюднені в інфор- маційному просторі в усіх можливих ва- ріантах. Відбулася їх певна апробація і на регі- ональному рівні. В Чернівцях за організа- ційної підтримки партнера проекту – Цен- тру громадської активності «Синергія» – відбувся круглий стіл «Стан і перспекти- ви соціального діалогу на територіально- му рівні в умовах децентралізації». Тож завдання, окреслені як довгостро- кова мета проекту, лишаються актуаль- ними. Адже сьогодні вкрай важливо, хоч і маловірогідно, щоб репрезентативні всеукраїнські, галузеві, регіональні, міс- цеві організації роботодавців і їх об’єд- нання, так само як і нерепрезентативні скористалися напрацюваннями проекту та спрямували свої зусилля на приве- дення законодавства про соціальний діалог, Закону України «Про організації роботодавців і їх об’єднання, права і га- рантії їх діяльності» у відповідність до положень Основного закону України та Конвенцій Міжнародної організації пра- ці, ратифікованих Україною. Лише після цього ділова спільнота України нарешті зможе реально формуватися як соціаль- но відповідальна сторона за наповнення державної скарбниці та фондів соціаль- ного захисту населення, реалізацію дер- жавних економічних реформ, беручи участь у публічних комунікаціях з владою у складі громадянського суспільства на партнерських засадах. А для цього вкрай актуальним є про- довження започаткованої в рамках Про- екту дискусії, зокрема шляхом створення постійно діючої інформаційної площадки з зазначених вище проблем. Важливим також є посилення просвіт- ництва в сфері публічного та соціального діалогу, насамперед на територіальному рівні, про що свідчать виступи учасників Круглого столу. Враховані в його Реко- мендаціях. Соціальний діалог 7[лютий - березень ’2019]
- 8. Соціальний діалог Соціальна сфера завжди була і зали- шатиметься однією з основних галузей розвитку суспільства, бо відповідає за го- ловне – добробут людей. Наразі в Україні вона як ніколи динамічно розвивається, реформується в напрямку кращих євро- пейських стандартів. Вже зараз втілюють- ся зміни, які дозволять надати українцям більше гарантій та покращити їхній соці- альний захист. Це стосується й розвитку принципів та інструментарію соціального діалогу. Ми не можемо сказати, що до 1991 року в Україні його не було зовсім, адже про- цес налагодження стосунків між робо- тодавцями, працівниками та органами державної влади будувався на засадах колективно-договірного регулювання. На жаль, були в історії уже незалежної України періоди, коли «згасав» не ли- шень соціальний діалог, але й вся соці- альна сфера загалом. Тому для виконав- чої влади так важливо мати зворотній зв’язок з інститутами громадянського суспільства. Особливо зараз, коли одна із реформ, найбільш важливих для майбут- нього України, – адміністративно-тери- торіальна вносить суттєві прогалини до механізмів соціального діалогу і вимагає залучення до процесу місцевих громад, в тому числі об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Стосовно імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, мушу за- значити, що в цілому уряд продовжує цілеспрямовано виконувати заплановані завдання. Приємно, що маємо кращий прогрес саме у сфері соціальної політики та трудових відносин, в якій зараз вико- нано до 70% змін, передбачених імпле- ментацією Угоди. Мова йде про розробку професійних стандартів, запровадження нових підходів в роботі державної служ- би зайнятості, запровадження єдиних принципів пенсійного забезпечення, за- хисту прав дітей тощо. Також затвердже- но соціальну програму гарантії рівних прав жінок і чоловіків (до 2021 року) і національний план дій з ліквідацій дис- кримінації щодо жінок. У грудні минулого року урядом було схвалено концепцію реформування сис- теми управління охорони праці в Украї- ні, розпочато підготовку законопроектів щодо безпеки та гігієни праці. Також про- аналізовано відповідність національного законодавства стандартам Європейсько- го Союзу, на підставі чого ми дізналися, що вітчизняне законодавство не надто відрізняється від європейських стандар- тів. Наразі у національному законодавстві імплементовано п’ять директив Європей- ського Союзу у сфері соціальної політики та п’ять директив у сфері безпечності не- харчових продуктів, гігієни праці. Міністерство соціальної політики співпрацює з представниками інститу- тів громадянського суспільства в межах імплементації положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Так, неоціненною була допомога, яку громад- ські організації надали Мінсоцполітики під час підготовки та супроводження у Верховній Раді Закону України «Про со- ціальні послуги». Схожі комунікації від- буваються й на постійній основі, зокрема у форматі експортно-консультативної групи, яка щоквартально долучається до розробки заходів з імплементації Угоди. Регулярно ведемо консультації з україн- ським представництвом Платформи гро- мадянського суспільства Україна – ЄС. Окремо про ту роботу, що Мінсоцпо- літики проводить у співпраці з представ- никами сторін соціального діалогу, який на сьогодні є чи не єдиним інструментом досягнення оптимальних, виважених рі- шень з питань соціально-економічної по- літики на користь громадян нашої країни. Враховуючи необхідність актуалізації за- конодавства, зокрема в умовах децентра- лізації, міністерством розпочато роботу з розбудови соціального діалогу на терито- ріальному рівні. Ми також готуємо зміни до Закону України «Про соціальний діалог в Україні», які врахують інтереси ОТГ. Врешті ОТГ стають осередками регіо- нального розвитку, здатними захищати інтереси громадян, взаємодіяти з проф- спілками, організаціями роботодавців, іншими громадськими організаціями. В перспективі Україна має розбудувати таку систему взаємодії з інституціями громадянського суспільства, яка захи- щатиме інтереси усіх груп населення на будь-якому рівні. Також в рамках проекту Міжнародної організації праці «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні», який спрямований на комплек- сне вирішення проблем зайнятості та ринку праці на національному та регіо- нальному рівнях, передбачена розбудо- ва спроможності соціальних партнерів та покращення соціального діалогу. У цьому році Мінсоцполітики планує засто- сувати найкращі практики європейських країн, які можна перенести в реалії Укра- їни, та модернізувати соціальний діалог відповідно до викликів сьогодення. (Далі читайте на с. 42-47) Соціальна сфера, як і піклування про добробут людей, на думку Державного секретаря Міністерства соціальної політики України Віктора ІВАНКЕВИЧА, – один із найважливіших індикаторів розвиненого суспільства. Автор пояс- нює, як це стосується питань зайнятості, трудових прав і гарантій, охорони праці тощо в розрізі реалізації соціального діалогу. ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПАРТНЕРІВ В МІСЦЕВИХ ГРОМАДАХ 8 [лютий - березень ’2019]
- 9. Матеріали проекту: «Сприяння публічним комунікаціям в діалозі між владою та громадськістю в частині імплементації положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію в умовах децентралізації» 9[лютий - березень ’2019]
- 10. Учасники Круглого столу «Перспективи імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна – ЄС щодо роз- витку публічних комунікацій та соціального діалогу», що відбувся в рамках реалізації проекту «Сприяння публічним ко- мунікаціям в діалозі між владою та громадськістю в частині імплементації положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію в умовах децентралізації», фінансованого Міжнародним фондом «Відродження», обговоривши Аналітичний матеріал, підго- товлений на основі узагальнення аналізу актів законодавства, наукових та аналітичних досліджень за цим проектом, позицій сторін, опублікованих в друкованих та електронних ЗМІ, а також проект Дорожньої карти модернізації соціального діалогу в Україні, відзначають, що: - інститути соціального та публічного діалогу в Україні не стали комунікаційним форматом синергії соціальних партнерів (уря- дової, профспілкової сторін та сторони роботодавців) в забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку країни в умовах децентралізації; - комунікації органів влади з інститутами громадянського суспільства носять хаотичний та часто формальний характер; - в країні відсутня узгоджена сторонами стратегія розвитку соціального та публічного діалогів в контексті євроінтеграційних прагнень України; - порядок оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктами сторін проф- спілок та організацій роботодавців не забезпечує її достовірність та не відповідає реальній ситуації; - розповсюджена практика недотримання сторонами соціального діалогу взятих на себе зобов`язань; - окремі положення Законів України «Про соціальний діалог в Україні» та «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права та гарантії їх діяльності» носять певний дискримінаційний характер стосовно участі в соціальному діалозі не репрезентативних організацій роботодавців та роботодавців малого та середнього бізнесу. Все це обмежило євроінтеграційну спроможність переважної більшості організацій роботодавців і підприємців, деструктивно впливає на імплементацію положень ХХІ Глави Угоди Україна-ЄС в умовах децентралізації, а також негативно позначилось на ефек- тивності Генеральної, галузевих, територіальних угод та колективних договорів. Виходячи з викладеного та зважаючи на необхідність: - забезпечення сталого розвитку українського суспільства, що визначено порядком денним Організації Об’єднаних Націй (документ «Перетворення нашого світу: Повістка дня стійкого розвитку 2030» (2015 р.) та Національної доповіддю «Цілі сталого розвитку: Україна»; - виконання зобов`язань України в рамках Угоди про Асоціацію Україна – ЄС, зокрема Глави ХХІ Угоди, в якій наголошується на необхідності зміни підходів до взаємодії профспілок, роботодавців, організацій громадянського суспільства та держави у вирі- шенні соціально-економічних проблем країни та залучення всіх зацікавлених сторін до впровадження реформ в Україні, та Глави ХІІІ Угоди, в якій сприяння сталому розвитку розглядається як один з головних принципів посилення співпраці між сторонами, які визнають важливість повного врахування економічних, соціальних і екологічних інтересів не тільки теперішнього, а й прийдешніх поколінь і гарантують, що економічний розвиток, екологічна і соціальна політика підтримується спільно; - реалізації реформи децентралізації на принципах збалансування інтересів усіх зацікавлених сторін – громадян, бізнесу та влади – через розбудову інститутів дво-, три- та багатостороннього соціального та публічного діалогу. Об’єктивно оцінюючи: - стан публічних комунікацій між органами влади та громадянським суспільством, для налагодження ефективного зворотного зв`язку задля підвищення ефективності політичних рішень в рамках проведення cоціальних та економічних реформ - проблеми формування цивілізованого соціального діалогу в Україні, інституційної спроможності тристоронніх органів та сторін соціального діалогу, довіри між сторонами, дискримінаційність окремих положень законодавчих та нормативно-правових документів, що регулюють соціальний діалог, надмірну його політизацію та прагнення до монополізації з боку окремих учасників. Усвідомлюючи необхідність: - модернізації соціального діалогу як головного «майданчику» для досягнення взаєморозуміння та синергії сторін в контексті реалізації проголошених владою ключових реформ з метою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни; - покращення соціально-економічної ситуації в Україні через налагодження суспільної злагоди, залучення інвестицій в люд- ський капітал, застосування мотиваційного регуляторно-податкового законодавства, спрямованого на детінізацію господарської діяльності та заробітної плати, створення нових робочих місць, забезпечення рівноправних партнерських довірливих відносин між владою, бізнесом та різними сегментами суспільства. РЕКОМЕНДАЦІЇ КРУГЛОГО СТОЛУ «ПЕРСПЕКТИВИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ В УКРАЇНІ ГЛАВИ ХХІ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ УКРАЇНА – ЄС ЩОДО РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ» 1 березня 2019 р. м. Київ 10 [лютий - березень ’2019]
- 11. Учасники Круглого столу рекомендують: 1. Вважати соціальний діалог визначальним механізмом синергії сторін в контексті реалізації проголошених владою ключових соціально-трудових реформ, спрямованих на забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни. 2. Проект Дорожньої карти «Стратегія модернізації соціального діалогу в Україні» прийняти за основу та схвалити в цілому з врахуванням пропозицій учасників Круглого столу. 3. Пропонувати сторонам соціального діалогу розглянути Дорожню карту «Стратегія модернізації соціального діалогу» з метою її втілення в практику. 4. Звернутися до Кабінету Міністрів України, спільних представницьких органів сторони роботодавців та профспілкової сторо- ни, до Української частини Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства з пропозицією створити робочі групи з представників сторін соціального діалогу за паритетної участі не репрезентативних профспілок, організацій роботодавців та підприємців, інституцій громадянського суспільства та неза- лежних експертів для комплексного реформування законодавчої та нормативно-правової бази з питань публічних комунікацій та соціального діалогу з метою забезпечення імплементації в Україні Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна – ЄС, зокрема: 4.1. Опрацювання: 4.1.1) проекту Стратегії розвитку соціального діалогу до 2030 року; 4.1.2) Концепції модернізації соціального діалогу на територіальному рівні в умовах децентралізації та моделі функціонування територіальних тристоронніх соціально-економічних рад об’єднаних територіальних громад; 4.1.3) моделі функціонування Платформи «Спільний інформаційний простір Соціального діалогу в Україні» (СІПСД). 4.2. Внесення змін до Законів України «Про соціальний діалог в Україні», «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і га- рантії їх діяльності», «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності», «Про колективні переговори та угоди», «Про порядок ви- рішення колективних трудових спорів (конфліктів)» в частині: 4.2.1) приведення їх у відповідність до положень Конституції України та Конвенцій Міжнародної Організації Праці № 87 та № 98, ратифікованих Україною, з метою: - посилення інституційної спроможності, ресурсного забезпечення та комунікаційних можливостей соціальних партнерів; - забезпечення демократичних та паритетних комунікацій між сторонами соціального діалогу за участі третього сектору на всіх рівнях, у тому числі і на рівні територіальних громад; - спрощення механізму застосування працівниками права на страйк, закріпленого конституційно, та зняття низки обмежень в реалізації цього права; 4.2.2) законодавчого врегулювання участі у консультаціях з питань соціально-економічної та соціально-трудової політики представників інститутів громадянського суспільства у форматі «соціальний діалог+»; 4.2.3) врегулювання права брати участь у колективних переговорах з урядовою та профспілковою сторонами з підготовки та підписання угод відповідного рівня громадським організаціям підприємців, які користуються найманою робочою силою, та їх об’єднанням відповідного статусу, статутами яких передбачено представництво інтересів роботодавців у соціальному діалозі; 4.2.4) законодавчого визначення репрезентативності учасників сторін соціального діалогу (профспілок, роботодавців та гро- мадських організацій власників бізнесу) на недискримінаційних засадах за представницьким принципом; 4.2.5) впровадження механізмів комунікації органів влади та місцевого самоврядування, в тому числі і контролюючих органів, з суб’єктами сторони роботодавців (підприємців) виключно через їх організації та/або за умови присутності їх представників); 4.2.6) посилення соціальної відповідальності сторін соціального діалогу на національному рівні: - сторони роботодавців – за та створення гідних умов праці для найманих працівників, наповнення бюджетів усіх рівнів та фондів соціального захисту населення в межах укладеної Генеральної угоди; - профспілкової сторони – за якісне виконання трудових обов’язків та раціональне використання найманими працівниками основних засобів, сировини та предметів праці; - урядової сторони – за регуляторно-правове забезпечення балансу інтересів усіх сторін соціального діалогу в системі со- ціально-трудових та соціально-економічних відносин на засадах розширеного відтворення бізнесу та кількості робочих місць в промисловості та інших галузях економіки; 4.2.7) формування моделей соціального діалогу на регіональному та місцевому рівнях на тристоронній основі, які б активізу- вали роль організацій підприємців та роботодавців у розробці й реалізації програм сталого розвитку в умовах децентралізації влади. 5. Звернутись до Міжнародної організації праці з приводу сприяння консультаційно-просвітницькому забезпеченню не репре- зентативних профспілок, організацій роботодавців і підприємців та їх об’єднань, як потенційних учасників соціального діалогу. 6. В рамках реалізації Дорожньої карти модернізації соціального діалогу в Україні сторонам соціального діалогу у партнерстві з представниками профспілок, громадських організацій роботодавців та підприємців: 6.1) створити робочу групу для підготовки концептуального документу щодо посилення координації дій з громадського мо- ніторингу та контролю за дотриманням законодавчих та регламентних норм комунікацій та участі громадськості у розробці та реалізації державної політики; 6.2) зорганізувати просвітницький проект з підвищення інституціональної та кадрово-професійної спроможності профспілок, організацій роботодавців та підприємців з питань соціального діалогу в умовах децентралізації на усіх рівнях. 7. Дорожню карту модернізації соціального діалогу в Україні та Рекомендації Круглого столу спільно з партнером проекту Гро- мадською організацією «Центр громадської активності» (м. Чернівці) винести на обговорення сторонами соціального діалогу на територіальному (місцевому) рівні. 8. Відповідно плану заходів з реалізації проекту, опублікувати Дорожню карту модернізації соціального діалогу в Україні, Ре- комендації Круглого столу та виступи його учасників на шпальтах інформаційного партнера – журналу «Роботодавець», а також разом з Аналітичним оглядом та матеріалами досліджень на інтернет-порталі robotodavets.org.ua. Соціальний діалог 11[лютий - березень ’2019]
- 12. ЗМІСТ НАЗВАРОЗДІЛУ ВСТУП МЕТОДИКАТАОРГАНІЗАЦІЯДОСЛІДЖЕННЯ РОЗДІЛІ.ТЕОРЕТИЧНІАСПЕКТИРОЗВИТКУПУБЛІЧНОГОДІАЛОГУ РОЗДІЛІІ.ПРАКТИКАПУБЛІЧНОГОТАСОЦІАЛЬНОГОДІАЛОГУЄС 2.1.Форматтапрактикапублічногодіалогу(міжсекторальногопартнерства)вкраїнахЄС. 2.2.СоціальнийдіалогвЄС. РОЗДІЛІІІ.ПРАКТИКАПУБЛІЧНОГОДІАЛОГУВУКРАЇНІ 3.1.Нормативно-правовезабезпечення,інституційнесередовище,учасникитаформипублічногодіалогу 3.2. ФормуванняінституційногосередовищарозвиткупублічногодіалогувУкраїні. 3.3.ПроблемирозвиткупублічногодіалогувУкраїні. РОЗДІЛІV.АНАЛІЗЧИННОЇМОДЕЛІСОЦІАЛЬНОГОДІАЛОГУ(СД)ВУКРАЇНІ 4.1.Метатазмістсоціальногодіалогу. 4.2.Законодавчезабезпеченнясоціальногодіалогу. 4.3.ІнституційнезабезпеченнясоціальногодіалогувУкраїні. 4.4.Інформаціятакомунікації. 4.5.Колективніпереговори. 4.6.Колективніугодиідоговори. 4.7.Впливсоціальногодіалогунадержавнуполітику. 4.8.Відповідальністьсторінсоціальногодіалогу. ВИСНОВКИ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВСТУП ІмплементаціяУгодипроАсоціаціюміжУкраїноютаЄвросоюзомєоднимізключовихзавданьукраїнськоївладинасередньостроковуперспективу.Важливоюскладовою УгодиєГлаваХХІ«Співробітництвоугалузізайнятості,соціальноїполітикитарівнихможливостей»(далі–ГлаваХХІУгоди),реалізаціяякоївимагаєзмінипідходівдовзаємодії профспілок, роботодавців, організацій громадянського суспільства та держави у вирішенні соціально-економічних проблем країни. Главою ХХІ Угоди (статті 419, 420, 421), зокрема, передбачається сприяння ефективному соціальному діалогу, забезпечення активної участі соціальних партнерів у впровадженні реформ в Україні, їх залучення до розробкитареалізаціївідповіднихнормативно-правовихактівтаорганізаційнихкроків. В умовах сьогодення, з урахуванням децентралізації, вирішення зазначених вище завдань потребує глибинної модернізації чинної моделі публічних комунікацій між владою та громадськістю, зокрема моделі соціального діалогу, надання соціальним партнерам на місцевому рівні інструментарію для ефективних публічних комунікацій, а такождосягненняспільнихшляхіввирішенняпроблемсоціально-економічногорозвиткутериторій. Діючанаціональнамодельсоціальногодіалогуневідповідаєвикликамчасутаневиконуєпоставленіпереднеюзавдання.Причинамитакоїситуаціїє,зокрема,йогоформалізація вчастинівпливусторонироботодавцівтапрофспілковоїсторонинаприйняттяуправлінськихрішень,зокремащодовстановленняключовихсоціально-економічнихпараметріввсфері соціально-трудовихвідносин,щообумовленозастарілістютанеефективністюкомунікаційногокомпонентучинноїмоделі,зокреманатериторіальному(місцевому)рівні. У цьому зв`язку, вкрай актуальним є посилення публічного та відкритого соціального діалогу між органами державної влади, соціальними партнерами та громадським суспільством (зацікавлених інститутів громадянського суспільства, незалежних експертів, органів місцевої влади та громадських активістів на місцях) на усіх його рівнях щодо обговорення проблем та спільних дій в частині покращення його організації та управління. Сприяння долученню до публічних комунікацій усіх зацікавлених сторін посилитьвзаємнудовірутасоціальнувідповідальністьпартнерів,тадастьзмогуопрацюватиузгодженуусімазацікавленимиучасниками«дорожнюкарту»модернізаціїпу- блічноготасоціальногодіалогу,щодастьновийпоштовхдоякісноїімплементаціїположеньГлавиХХІУгодиміжУкраїноютаЄвропейськимСоюзомвумовахдецентралізації. Вданомудокументіузагальненорезультатианалізуактівзаконодавства,науковихдосліджень,результатівреалізаціїгрантовихпроектіввсферіпублічноготасоціального діалогу,окремихпозиційпредставниківсторінсоціальногодіалогутанезалежнихекспертів,опублікованихвдрукованихЗМІ,розміщенихнаофіційнихсайтахорганізаційта зарезультатисоціологічногоопитуваннящодооцінкистанутаперспективрозвиткусоціальногодіалогувУкраїні,проведеноговрамкахреалізаціїПроекту. МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Дослідженняпроводилосьпротягомсічня-лютого2019року.Здійсненоаналізактівзаконодавствастратегічнихдержавнихдокументів,наявниханалітичнихтанаукових досліджень, офіційних позицій сторін СД, незалежних експертів стосовно чинної моделі публічного та СД в Україні та шляхів їх модернізації в контексті реалізації Угоди про АсоціаціюміжУкраїноютаЄСтаурамкахреформидецентралізації. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД актів законодавства, наукових, аналітичних висновків і досліджень, позицій сторін, опублікованих в друкованих та електронних ЗМІ та за результатами опитування з питань сучасного стану та перспектив імплементації положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна – ЄС щодо розвитку публічних комунікацій та соціального діалогу Схвалено 1 березня 2019 року на Круглому столі «Перспективи імплементації в Україні положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна – ЄС щодо розвитку публічних комунікацій та соціального діалогу» ©Всіправазахищені. Документ,підготовленийврамкахпроекту52974 «Сприяння публічним комунікаціям в діалозі між владою та громадськістю в частині імплементації положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію в умовах децентралізації» командою Проекту (Зарько Н.І., Іль- ченком Б.В. та Нижником М.В. під загальною редак- цієюХмільовськогоВ.М.)назамовленняГромадської організації «Спілка орендарів і підприємців України» за фінансової підтримки МФ «Відродження», є влас- ністю замовника і може використовуватись повністю чи частково (у тому числі й виконавцями проекту) лише за умови посилання на Громадську організа- цію «Спілка орендарів і підприємців України» та її мас медійні ресурси – журнал «РоботодавецЬ» №2- 3’2019, інтернет-портал www.robotodavets.org.ua та сайт www.sopu.org, як джерело інформації, де він опублікований Окремі думки, озвучені в документі, є особистою позицією авторів і необов’язково відображають точ- кузоруМіжнародногофонду«Відродження». 1 березня 2019 р. м. Київ 12 [лютий - березень ’2019]
- 13. Під час проведення дослідження проаналізовано: 1) ЗакониУкраїни: - «ПросоціальнийдіалогвУкраїні»; - «Пропрофесійніспілки,їхправатагарантіїдіяльності»; - «Проорганізаціїроботодавців,їхоб’єднання,праваігарантіїїхдіяльності»; - «Проколективнідоговориіугоди»; - «Пропорядоквирішенняколективнихтрудовихспорів(конфліктів)»; - «ПророзвитокідержавнупідтримкумалоготасередньогопідприємництвавУкраїні»; - «Прозасадидержавноїрегуляторноїполітикиусферігосподарськоїдіяльності»; - «Продоступдопублічноїінформації»; - «Прогромадськіоб‘єднання». 2) УказиПрезидентаУкраїни: - «Просприяннярозвиткугромадянськогосуспільства»№68/2016від26.02.2016р.; - «Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації» №212/2012 від 24 березня 2012року; - «ПроутворенняНаціональноїслужбипосередництваіпримирення»№1258від17.11.1998р. - «ПроНаціональнутристороннюсоціально-економічнураду»№347/2011від02.04.2011р. 3) ПостановиКабінетуМіністрівУкраїни(КМУ): - «Прозабезпеченняучастігромадськостіуформуваннітареалізаціїдержавноїполітики»,№996від3.11.2010р. - «ПрозатвердженняПорядкусприянняпроведеннюгромадськоїекспертизидіяльностіорганіввиконавчоївлади»№976від5.11.2008р. 4) КонвенціїтаРекомендаціїМіжнародноїорганізаціїпраці(МОП): - Конвенція№87«Просвободуасоціаціїтазахистправанаорганізацію»; - Конвенція№98«Прозастосуванняпринципівправанаорганізаціюіведенняколективнихпереговорів»; - Конвенція № 144 про тристоронні консультації для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм та супроводжуюча її Рекомендація № 152 щодо процедури тристоронніхконсультацій,длясприяннязастосуваннюміжнароднихтрудовихнормтанаціональнимзаходам,щостосуютьсядіяльностіМОП; - Конвенція№154просприянняколективнимпереговорам; - Рекомендація№91щодоколективнихдоговорів; - Рекомендація№92щододобровільногопримиреннятаарбітражу; - Рекомендація№113щодоконсультаційтаспівробітництваміждержавноювладоютаорганізаціямипідприємцівіпрацівниківугалузевомутанаціональномумасштабі; - Рекомендація № 152 щодо процедури тристоронніх консультацій для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм та національним заходам, що стосуються діяльностіМОП; - Рекомендація№163щодосприянняколективнимпереговорамтощо. - Стратегічнідокументи,щовизначаютьнапрямкирозвиткупублічногодіалогувУкраїні: - ПідсумковийдокументООН«Перетвореннянашогосвіту:Порядокденнийсталогорозвитку2030»; - Стратегіясталогорозвитку«Україна–2020»; - Національнадоповідь«Цілісталогорозвитку:Україна»(2017р.); - Національнастратегіясприяннярозвиткугромадянськогосуспільствана2016-2020рокитощо. 5) Аналітичнітанауковідослідження,публікаціївЗМІзпроблематикипроекту: -«Середнійкластагромадськіоб’єднанняпідприємців–визначальнийфакторсоціальногокліматувсуспільстві»(В.Хмільовськиий)укнизі«УкраїнанапорозіХХІстоліт- тя:Урокиреформтастратегіярозвитку».–Київ:НТУУКПІ,2001р. -«Правовіоснови,цілітапрактичніаспектидіяльностіорганізаційроботодавціввУкраїні»(В.Хмільовський,Б.Ільченко,вкнизі «Соціально-трудовівідносинивУкраїні: тенденціїрозвиткутаперспективи»врамкахпроектуМОП«Україна:сприянняреалізаціїосновнихпринципівтаправусвітіпраці».–К.:Міленіум,2003р. -Дослідження«ПравовізасадитаіснуючіпрактикиведенняколективнихпереговоріввУкраїні»(ЗарькоНадія,2012р.,врамкахПроектутехнічногоспівробітництваМОП «УдосконаленняколективнихпереговорівідотриманнятрудовогозаконодавствавУкраїні»); - Проект «Разом сильніші – новий соціальний діалог в країнах Східного партнерства» за підтримки Секретаріату Форуму громадянського суспільства Східного партнер- ства(документи:«ПідходидорозробленняСтратегіїрозвиткусоціальногодіалогу»та«АналізстанусоціальногодіалогувкраїнахСхідногопартнерства»); - Аналітичні документи Національного інституту стратегічних досліджень («Формування соціального діалогу в сучасних умовах: світовий досвід та українська практика» (2011), «Щодо активізації взаємодії організацій громадянського суспільства із органами державної влади (2012), «Основні форми та напрями взаємодії органів державної влади з організаціями громадянського суспільства в Україні на регіональному рівні» (2016), «Основні тенденції та проблеми реалізації «Національної стратегії сприяння роз- виткугромадянськогосуспільствана2016-2020роки»(2016); -Аналітичнийматеріал«Практикаведеннясоціальногодіалогу(вітчизнянийтаміжнароднийдосвід).(ПідзагальноюредакцієюЗарькоН.І.,МорозовичаБ.Й.,2009р.); - Аналітичний звіт «Функціонування Національної та територіальних тристоронніх соціально-економічних рад» (Зарько Н. І,2012 р., в рамках реалізації Проекту техніч- ногоспівробітництваМОП«КонсолідаціяправовихтаінституційнихзасадсоціальногодіалогувУкраїні»); - Аналітична доповідь «Як налагодити ефективний соціальний діалог в Україні?», (в рамках проекту «Громадська синергія» за підтримки міжнародного фонду «Відро- дження»,ВнучкоС.,ІльченкоБ.,РойВ.,2017рік); -Аналітичнадоповідь«Участьорганізаціймалоготасередньогобізнесуупереговорномупроцесізорганамивладиприформуванніполітикирегулюваннясоціально-тру- довоїсфери»(врамкахпроекту«Громадськасинергія»запідтримкиміжнародногофонду«Відродження»,2017рік); ПД -публічнийдіалог СД-соціальнийдіалог ІГС-інститутигромадянськогосуспільства ЄЕСК-Європейськийекономічнийтасоціальнийкомітет ОГС-органигромадянськогосуспільства ЗУСД-ЗаконУкраїни«ПросоціальнийдіалогвУкраїні» НТСЕР,Національнарада-Національнатристороннясоціально-економічнарада ТТСЕР,ГСЕР-Територіальнітагалузевідво/тристороннісоціально-економічніради НСПП-Національнаслужбапосередництватапримирення СПО-Спільніпредставницькіоргани МДА-місцевадержавнаадміністрація ОДА-обласнадержавнаадміністрація ГУ-Генеральнаугода Скорочення, які використовуються по тексту: Соціальний діалог 13[лютий - березень ’2019]