омельяненко в.л., а.і. кузьмінський педагогічна мудрість віків

3. ЗМІСТ
Вступ 7
Розділ 1. Учитель і суспільство 11
Розділ 2. Предмет і завдання педагогіки 59
Розділ 3. Розвиток і формування особистості 68
Розділ 4. Мета й завдання виховання 79
Розділ 5. Система освіти в Україні 97
Розділ 6. Процес навчання 101
Розділ 7. Зміст шкільної освіти 118
Розділ 8. Методи й засоби навчання 122
Розділ 9. Форми організації навчання 125
Розділ 10. Аналіз і оцінювання навчальної
діяльності учнів 127
Розділ 11. Сутність і процес виховання 130
5

4. Розділ 12. Загальні методи виховання 142
Розділ 13. Формування колективу 168
Розділ 14. Моральне виховання 178
Розділ 15. Розумове виховання 271
Розділ 16. Трудове виховання 288
Розділ 17. Естетичне виховання 312
Розділ 18. Фізичне виховання 319
Розділ 19. Педагогічне спілкування 324
Розділ 20. Робота класного керівника 330
Розділ 21. Родинне виховання 332
Розділ 22. Виховна робота з педагогічно
занедбаними дітьми 388
Розділ 23. Керівництво навчальними закладами.. .389
Покажчик авторів афоризмів, цитат та інших
джерел 393

5. ВСТУП
Одним із найголовніших надбань цивілізації є ви­
знання людини найвеличнішим витвором природи і
найбільшою цінністю. З давніх часів наріжним каме­
нем усної та писемної культури була людина. Таємни­
ця її народження, фізичного, психічного й соціального
розвитку завжди бентежила і думку окремих мисли­
телів, і колективну свідомість.
Як відомо, буття людини невіддільне від самопізнан­
ня, осягнення "свого шляху широкого". Пізнати себе
— ось, за словами українського філософа й педагога
Григорія Сковороди, альфа й омега існування людини.
Російський письменник Максим Горький, говорячи
про важливість духовних надбань минулого для посту­
пу в майбутнє, писав: "Повторюю ще раз і — тисячу
разів: чим більше знає людина працю віків, працю сві­
ту — тим більше вона людина. Ніщо так не облагоро­
джує і не підбадьорює душу, як підбадьорює її знання
великої історії людства, знання результатів праці ми-
7

6. нулих століть". Усвідомлення цього, очевидно, могло
стати однією з причин появи педагогічних знань.
Погляд у минуле педагогічного вчення показує, що
виховна діяльність бере свій початок від виникнення
людства. Ще задовго до появи освітньо-виховних ін­
ституцій суспільство, зокрема батьки, вважали своїм
головним обов'язком виховувати дітей. У такий спосіб,
з враховуванням національних особливостей народу,
ментальної структури особистості акумулювались знан­
ня і уміння у царині виховання молодого покоління.
Фольклорні джерела (казки, легенди, перекази, за­
гадки, прислів'я, приказки, думи, балади, пісні) фік­
сують принципи, методи, форми й засоби загальнолюд­
ської та етнічної парадигм морально-етичних, розумо­
вих, трудових, фізичних та естетичних якостей людини.
Народна мудрість створила струнку систему вихов­
них цінностей, що ґрунтується на таких началах ін­
дивідуума, як належність до сім'ї, роду, громади, наро­
ду. До того ж паремійний масив народної культури
надзвичайно широкий і охоплює повсякденну практи­
ку виховної роботи в усіх вимірах і деталях. У скарбни­
ці усної народної творчості можна знайти вагомі засо­
би, спрямовані на розв'язання складних завдань всебіч­
ного гармонійного розвитку дітей з урахуванням їхніх
вікових особливостей.
Особливе місце в народній педагогіці посідають
прислів'я і приказки. Узагальнюючи пам'ять, багатий
досвід народу, вони слугують неписаним зведенням
правил, які застерігають від поганих учинків, підказу­
ють, як діяти, схвалюють або засуджують ті чи інші
риси характеру тощо. Тематика виховного змісту укра­
їнських прислів'їв і приказок дуже розмаїта: форму­
вання духовного світу людини через призму сприйнят­
тя нею довкілля; взаємини між людьми; утвердження

7. Вступ
моральних імперативів; особливості фізичного, трудо­
вого й естетичного виховання та ін. Зрозуміло, що усе
це несе яскраві національні ознаки.
Важлива роль у культурі виховання належить та­
кож карбованим висловлюванням — афоризмам. Кон­
центровані — аж до кристалізації — вислови філосо­
фів, літераторів, науковців, релігійних діячів, педаго-
гів-вихователів, політиків відображають результати
життєпізнання, а тому володіють потужним дидактич­
ним і виховним потенціалом. Це влучно запримітив
Френсіс Бекон, англійський філософ Нового часу.
"Афоризми — писав він, — служать не лише для розва­
ги або для прикраси мови. Вони, безумовно, важливі й
корисні в діловому житті й у громадській практиці,
адже подібні до словесної сокири або меча, які своїм ле­
зом розрубують заплутані вузли справ і подій, прони­
кають у їхню глибину".
Слід пригадати, як високо цінував виховну афорис-
тику Лев Толстой, якому, до речі, належить публікація
книги "мудрих думок" під назвою "Коло читання".
Подібні видання побутували вже в Давній Русі-Україні,
найвідомішим поміж яких був перекладний збірник
"Пчєла", укладений ченцем Антонієм у XI ст. Він міс­
тив афоризми з Біблії, творів євангелістів, апостолів,
античних письменників і знайомив читачів із тогочас­
ною теологічною та світською освітою.
Загалом прислів'я, приказки, афоризми та їхні кон­
кретні жанрові форми (гноми, сентенції, максими, хрії,
парадокси та ін.) різних народів, епох, культурних ре­
гіонів світу базуються на вічних морально-духовних
цінностях.
Отже, цей багатющий спадок є благодатним підґрун­
тям для вироблення нових і вдосконалення вже існую­
чих методологій і методик у сфері теорії та практики
виховання.
9

8. Вступ
На сторінках пропонованого посібника систематизо­
вано понад 2,5 тисячі прислів'їв, приказок, афоризмів,
що стосуються різних аспектів виховання і навчання.
Матеріал розміщено за тематичним принципом від­
повідно до 23 базових тем з курсу "Педагогіка". Зібра­
ний матеріал має суттєво доповнювати теоретичні відо­
мості, сприяти ґрунтовному засвоєнню певної теми,
поглибленому розумінню певного педагогічного яви­
ща. Крім того, вдумлива робота над текстами має сти­
мулювати процес наукового пошуку, спонукати до дис­
кусії, аргументації міркувань, зіставлення різних по­
глядів, розвивати полемічний і водночас толерантний
стиль мислення.
Посібник буде корисний для викладачів і студентів
педагогічних навчальних закладів, учителів-вихова-
телів, керівників закладів освіти всіх рівнів, батьків, а
також для всіх, кого цікавлять і турбують проблеми
виховання й освіти.
10

9. Розділ 1
УЧИТЕЛЬ І СУСПІЛЬСТВО
• Священна праця вчителя щоденна.
• Учитель як мати, прагне все краще дітям дати.
• Учитель як батько й мати, вчить честь шанувати.
• Учитель, як сіяч доброго насіння, вчить молоде
покоління.
• Учителя і дерево пізнають з плодів.
• Один учитель ліпше, як дві книжки.
• Бути вчителем і не навчатися — неможливо.
• Професія вчителя прекрасна, мов на небі сонце
ясне.
• Де вчитель зерна засіває, там місця дурману немає.
• Де праця вчителя завзята, там країна на героїв
багата.
• Де вчитель і школа, там знання й світло довкола.
• Учитель — добра і розуму повелитель.
• Учитель народний, бо труд його благородний.
• Покликання вчителя прекрасне — дбати, щоб
іскра знань не гасла.
11

10. Розділ 1
• Щоб учителем стати, треба щире серце мати.
• Шануй учителя, як родителя.
Українські прислів'я
* * *
Предмет мистецтва виховання лежить у сфері діяль­
ності педагога, спрямованої на організацію життя ді­
тей, на організацію їх відносин з навколишнім світом.
Ю.П. Азаров
***
Без педагогічної майстерності, техніки не може бути
хорошого вчителя. Це головна передумова розвитку ди­
тячої самодіяльності. Техніка відповідає на питання
"як?". Техніка — це різець, без якого немислима ро­
бота.
Ю.П. Азаров
Педагогічна техніка — це сукупність засобів, прийо­
мів, за допомогою яких майстер-вихователь домагаєть­
ся необхідного виховного ефекту. Таким чином, май-
- стерність проявляється у педагогічній техніці в тому,
як поводить себе педагог, як володіє своїм голосом, в
яких межах дозволяє собі виявляти гнів, радість, сум­
ніви, вимогу, довіру, як він вміє звернутися до колек­
тиву і до окремої дитини.
Ю.П. Азаров
Педагогічна техніка дозволяє керувати емоціями,
організовувати поведінку, характер і темперамент ви­
ховання означає здатність підпорядковувати свою по­
ведінку не лише "почуттям правди", але й почуттям
форми. Взаємодія почуттів і техніки призводить до
12

11. Учитель і суспільство
цілісного образного емоційного впливу педагога на осо­
бистість, на колектив. У цій єдності внутрішнього і зов­
нішнього — сила майстерності. Подолання розриву між
почуттями і технікою — вивірений шлях до майстер­
ності. Якщо педагог акцентує свою увагу лише на по­
чуттях, він впадає у мелодраматизм... Техніка без прав­
ди почуттів стає безпомічною, особливо, коли виникає
проблема розв'язання конфліктів колективного життя.
Ю.П. Азаров
***
Педагогу необхідна своя техніка, яка допомагає
йому впливати на почуття дітей. Це — мистецтво, яким
педагогу необхідно оволодівати досконало. І міміка, і
жести, і голос — все має виражати його почуття, його
ставлення до того чи іншого вчинку або події в житті
дитячого колективу. За своїм устремлінням, силою і
яскравістю ці дії педагога обов'язково викличуть у ді­
тей потрібну реакцію, викличуть у них такі емоції, які
завжди залишають в їхніх душах глибокий слід.
Ю.П. Азаров
***
Дитина не може чекати щастя. Вона нетерпляча.
Вона хоче і повинна бути щасливою сьогодні, зараз. І
який же я педагог, якщо кожна секунда спілкування зі
мною не робить її щасливою і радісною і, звичайно ж,
розумною і досвідченою?
ПІ.О. Амонашвілі
***
Дітей треба любити всім серцем і, щоб їх так люби­
ти, треба вчитися в них, як слід виявляти цю любов.
Кожний шкільний день, кожний урок має осмислюва-
13

12. Розділ 1
тися педагогом як подарунок дітям. Кожне спілкуван­
ня дитини зі своїм педагогом має вселяти в неї радість і
оптимізм.
Ш.О. Амонашвілі
***
Хай педагог завжди поспішає до дітей, радіє кожній •
зустрічі з ними; тоді й діти поспішатимуть до школи й
від усього серця радітимуть кожній зустрічі зі своїм пе­
дагогом.
Ш.О. Амонашвілі
***
Пам'ятка для вчителя:
Будь обережний!
Не помилися!
Не зашкодь!
Будь надією для школяра!
Даруй себе дітям!
Знай, чого прагнеш!
Постійно шукай у дитині багатство її душі!
Будь терплячий в очікуванні дива і будь готовий до
зустрічі з ним у дитині!
Ш.О. Амонашвілі
***
Педагог виховує нову людину, людину майбутнього;
тому необхідно, щоб він сам уособлював найвищі риси
нової людини, сам уособлював людину з майбутнього.
Ш.О. Амонашвілі
14

13. Учитель і суспільство
Педагогові треба вчитися дарувати дітям радість
пізнання, самому сміятися й радіти на своїх уроках ра­
зом з дітьми.
Ш.О. Амонашвілі
•kick
Те, що сам ти знаєш, передай іншим, а те, чого не
знаєш, від інших візьми.
Анварі
***
Обличчя — це квітка на стеблині, яка зветься люди­
ною. Квітка ця завжди в русі, вираз її постійно змі­
нюється, на ній відображаються то сміх, то захоплен­
ня, то задумливість, які раптом змінюються безсловес­
ною тупістю або заціпенінням мертвої природи.
/. Андрич
•kick
Емоційним переживанням ми можемо протидіяти,
виховуючи волю, навчившись керувати емоціями і ро­
зумно долати так звані емоційні стреси.
П.К. Анохін
•kick
Учителі, яким діти зобов'язані вихованням, більш
пошановані, ніж батьки, яким діти зобов'язані лише
народженням: одні дарують нам лише життя, а другі
— гідне життя.
Арістотель
15

14. Розділ 1
Ні! Не білою дошкою є душа дитини, а деревом у зерні,
людяною у перспективі. Хоч яке старе порівняння вихо­
вателя із садівником, але воно глибоко правильне, і ми й
собі скористаємося ним. Так, дитина — це молодий, блі­
до-зелений паросток, який ледь визирнув із старого зерна;
а вихователь — це садівник, який плекає цей паросток.
В.Г. Бєлінський
Я вважаю, що основа педагогічної підготовки —
всебічна загальна освіта, знання і розуміння людей,
уміння розбиратися у філософських питаннях, інтен­
сивний громадський інтерес. Якщо педагог позбавле­
ний цього, він — педагог без фундаменту.
П.П. Блонський
***
У школі має бути якнайбільше яскравих барвистих
годин. І для того, щоб захопити дитину розповіддю (а
діти дуже люблять розповідь), потрібно не так багато:
необхідно бути простим і щирим, самому відчувати й
уникати пишних фраз.
П.П. Блонський
***
Перетворимо ж уроки на спільне життя вчителя з
дітьми, хай урок буде або спільною працею над новим
завданням, або задушевною спільною бесідою, хай учи­
тель не ховає від дітей свого серця, в якому вони поба­
чать не лише учительську дратівливість і сухість, хай
нова наша школа думки, людяності й поезії для дитини
стане школою, повною людського життя й живої куль­
турної творчості і для вчителя.
П.П. Блонський
!%6

15. Учитель і суспільство
***
Любіть не школу, а дітей, які приходять до школи,
любіть не книжки про дійсність, а саму дійсність; не
життя звужуйте до навчання, а навчання розширюйте
до життя! А найголовніше: любіть життя і якнайбіль­
ше живіть живим життям.
П.П. Блонський
Учитель лише колега, помічник і керівник дитини у
її власній праці.
77.17. Блонський
***
Учитель у встановленні дисципліни відіграє вели­
чезну роль. Найкраще діти поводяться на уроках учи­
теля, що має такі якості: 1) спокійний, урівноважений;
2) такий, що ставить перед дітьми певні, зрозумілі для
них, тверді, але посильні вимоги; 3) не принижує гід­
ність дитини й розуміє психологію дітей.
П.П. Блонський
Невелика доза ввічливості робить життя приємним,
велика — облагороджує його.
Х.Н. Боуві
***
Накопичення вчителем практичного досвіду є необ­
хідною, але недостатньою умовою професійного зрос­
тання; лише постійне осмислення, аналіз і перебудова
власного досвіду дають змогу вчителеві розвивати свою
майстерність.
Т.Г. Браже
2 — 9-1110 17

16. Розділ 1
Коли дитина бачить, що вчитель любить її, чуйно
ставиться до її потреб та інтересів, готовий прийти до
неї в будь-який час на допомогу, вона відповість йому
любов'ю на його любов.
В.П. Вахтеров
***
Для наукового розвитку необхідне визнання повної
свободи особистості, особистості духу, бо тільки за цієї
умови може один науковий світогляд змінюватися іншим,
створеним вільною, незалежною роботою особистості.
В.І. Вврнадський
***
Не почуваєш любові до дітей — сиди спокійно, зай­
майся собою, речами, чим хочеш, але тільки не дітьми.
ФЛ. Вигдорова
У співпраці дитина може зробити більше, ніж само­
стійно.
JI.C. Виготський
***
Талант виховання, талант терплячої любові, повної
відданості, відданості хронічної, рідше трапляється,
ніж усі інші. Його не може замінити жодна пристрасна
любов матері, жодна сильна доказами діалектика.
О.І. Герцен
***
Якщо ти навчаєш, намагайся говорити коротко, щоб
розум слухняний відразу ж зрозумів слова і зберігав їх
1*3

17. Учитель і суспільство
у пам'яті правильно. Все, що зайве, зберігати розум
наш не може.
Горацій
***
Навчаючи інших, сам навчаєшся.
М.В. Гоголь
***
Такт — це розум серця.
К. Гуцков
***
Щирий, тобто який ніколи не зникає, педагогічний
запал повинен ґрунтуватися на любові до вчительської
справи, до праці, спрямованості на розвиток дитячого
розуму, отже, вчителеві більшою чи меншою мірою
байдуже, чого він повинен учити. Він хоче навчати,
навчання — його радість, насолода, покликання. Та
для того, щоб постійно підтримувати інтерес до предме­
та й освіжати розум — адже яка людина, що пориваєть­
ся вперед, не відчуває потреби в розширенні світогляду
й освіжуванні розуму за вічного повторення одних і тих
самих предметів і знань, що триває упродовж усього
життя, одних і тих самих! — слід постійно вивчати пра­
ці інших людей з тих предметів, які викладаєш.
Ф. Дістервег
***
Я кажу вам: без прагнення до наукової роботи вчи­
тель елементарної школи неминуче підпадає під владу
трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності,
банальності. Він дерев'яніє, кам'яніє, опускається.
Ф. Дістервег
2» 1 9

18. Розділ 1
Учитель для школи — це те саме, що сонце для все­
світу. Він джерело тієї сили, яка надає руху всій ма­
шині. Остання заіржавіє в мертвому заціпенінні, якщо
він не зуміє вдихнути в неї життя і рух...
Ф.Дістервег
***
Найбільш важливим явищем у школі, найбільш
повчальним предметом, найбільш живим прикладом
для учня є сам учитель. Він — уособлений метод на­
вчання, саме втілення принципу виховання.
Ф. Дістервег
Поганий учитель підносить істину, хороший учить
її знаходить.
Ф. Дістервег
***
Мистецтво спілкуватися з дітьми неможливо пере­
дати дидактично, можна лише вказувати засади, на
яких воно може утверджуватися, і мету, до якої необ­
хідно прагнути.
М.О. Добролюбов
'-' * • & *
Таж кожен вчитель — це суцільна драма.
Це вузол всіх вітрів, що дмуть зівсюди.
А ще такий, як Вчитель наш.
Таж кожен крок і кожен його намір —
Це вибухівка, стиснута, спресована
Характером тонким і волею могутньою.
І.Ф. Драч

19. Учитель і суспільство
***
•в Який у нім глибокий
Заряд добра, любові, чистоти
У намірах створить людину!
О, як сердець дитячих досягти,
Зуміть, як він, бодай наполовину!
І.Ф. Драч
***
Учитель повинен і вчити, і любити дітей усіх одна­
ково, як синів багатих, так і сиріт убогих...
Другий статут луцької школи
Отже, по-перше, потрібно для того, хто віддав себе на
учительську службу, мати природне покликання, тобто
прихильність, і прийняти за основу, що він не заради пла­
ти, або не з нестатку, але для загального добра людства на
важкій цій службі добровільно працювати бажає. Такий
буде добрим учителем і щасливим будуть його учні.
О.В.Духнович
***
•і Педагогіка є мистецтво мистецтв, тому і педагог усіх
художників з погляду звання свого перевищує, бо він є
той, хто не якусь хитку річ, але людину і людство обла-
штовує.
О.В.Духнович
***
Коли очі говорять одне, а язик інше, досвідчена лю­
дина більше вірить першим.
Р. Емерсон
21

20. Розділ 1
Учитель виховує насамперед своїм прикладом, вчин­
ками, знаннями. Щоб його інтелектуальні надбання
стали часткою духовного світу учнів, треба мати
справжню освіченість, постійно її поглиблювати, зба­
гачувати.
ОЛ. Захаренко
•kick
Схиляю голову перед людьми з високим рівнем ду­
ховності, перед освітянами і науковцями, які кидають­
ся під маховик історії, рятуючи дітей, друзів, науку.
ОЛ. Захаренко
•k-kl:
Спасибі бунтарям ідей, фанатикам і мрійникам за­
втрашнього дня за те, що вміють переплавити зло на
добро, ненависть на любов, безвихідь на надію, творять
інший, благодійний світ, ауру тепла, затишку і чарів­
ної мрії.
ОЛ. Захаренко
***
Педагогічна помилка, як помилка лікаря. Ми, вчи­
телі, повинні терпляче торувати шлях до серця дитини,
щоб розбудити доброту, колективістські прагнення,
формувати високі духовні поривання.
ОЛ. Захаренко
***
Повторіться в наших вихованцях прекрасними ри­
сами національної культури, духом любові до свого на­
роду, любові до вищої цінності — Людини!
ОЛ. Захаренко

21. Учитель і суспільство
Для мене навіть звання "учитель" містило в собі нез­
вичайний, неосяжний зміст. Учитель! Людина, яка
знає все, бачить усе, розуміє все. Учитель не для себе
живе — для народу. Тож якою треба бути людиною,
щоб заслужити всенародну пошану.
Ю.О. Збанацький
***
Учитель — і сценарист, і режисер, і виконавець.
ІЛ. Зязюн
***
Нетактовність у молодості ще можна списати на по­
гане виховання. Нетактовність зрілої людини — на­
слідки моральної тупості. Це назавжди.
Ф. Іскандер
***
Великий той учитель, хто виконує на ділі те, чому
вчить.
Катпон Старший
***
Головне в тому, щоб полюбити цю працю. Якщо ви
полюбите школу, дітей і захопитесь роботою по-справж­
ньому, ви знайдете шляхи і засоби для подолання всіх
перешкод і труднощів.
Якуб Колас
***
Кожен учитель покликаний сам будувати власний
досвід роботи (за нього ніхто цього зробити не може);
будуючи цей досвід, він, як у дзеркало, вдивляється у
досвід інших учителів.
Ю.М. Кулюткін
23

22. Розділ 1
Наші (вчителі. — Уклад.) певні, що вони поставлені
на високо почесному місці, що їм надано чудову поса­
ду, вище за яку нічого не може бути під сонцем.
ЯЛ. Коменський
***
Стовбур не доходить до всіх крайніх гілок, але, зали­
шаючись на своєму місці, подає сік головним гілкам,
які прилягають до нього; ті передають його іншим аж
до останніх і найменших гілок дерева... Так і вчитель
зможе задовільно працювати із класом, якщо він ор­
ганізує взаємодію учнів.
ЯЛ. Коменський
***
Коли вчителі будуть привітні й ласкаві, не будуть
відштовхувати від себе дітей своїм суворим поводжен­
ням, а будуть приваблювати їх своєю прихильністю,
манерами і словами... Словом, коли вчителі будуть ста­
витися до учнів з любов'ю, тоді вони легко завоюють їх
серця так, що дітям буде приємніше бути в школі, ніж
дома.
ЯЛ. Коменський
***
Сократа вихваляли за те, що маючи можливість
посісти громадську посаду й бути корисним своїй віт­
чизні, він надавав перевагу службі виховання юнаків,
заявляючи, що більш корисний державі той, хто зро­
бить багатьох спроможними керувати державою, аніж
той, хто керує сам.
ЯЛ. Коменський
и

23. Учитель і суспільство
Роки праці все очевидніше підтверджують, що діти
заслуговують на повагу, довіру і доброзичливість, що з
ними приємно бути у погідній атмосфері лагідних від­
чуттів, веселого сміху, перших бадьорих зусиль і зди­
вувань, чистих, світлих і милих радощів, що праця
жива, плодотворна й красива.
Януш Корчак
Ось похила, по якій котиться вихователь: зневажає,
не довіряє, підозрює, стежить, ловить, картає, звину­
вачує і карає, шукає прийнятних способів, щоб запобіг­
ти; щоразу частіше забороняє і нещадно примушує; не
бачить зусилля дитини, яка старається заповнити чи­
мось аркуш паперу або годину життя.
Януш Корчак
***
Критерієм майстерності має виступати освоєння ал­
горитмів розв'язання професійних задач, які можуть
бути знайдені у процесі попередніх досліджень.
Н.В. Кузьміна
***
У характері, у манерах, у стилі, у всьому найпре-
красніше — це простота.
Г. Лонгфелло
***
Кожний учитель може досягти бажаної мети за допо­
могою праці, непохитної наполегливості й суто "учитель­
ського терпіння" і чим більше буде з боку вчителя напо­
легливості, тим більше буде й податливості з боку учнів.
Т.Г. Лубенець
2£

24. Розділ 1
Нові покоління сприймають усе цінне, набуте ба­
гатьма тисячами поколінь... Педагог — це та людина,
яка повинна передати поколінню все цінне надбання
віків.
А.В. Луначарський
***
Педагогічний процес — це також трудовий процес, і
тому треба знати, до чого ти йдеш і що ти хочеш зроби­
ти із свого матеріалу. Якщо золотих справ майстер зіп­
сує золото, золото можна переплавити. Якщо псуються
коштовні камені, вони йдуть у брак. Але й найбільший
діамант не може бути оцінений у наших очах дорожче,
аніж новонароджена людина. Псування людини є вели­
чезним злочином або величезна вина без вини. Над цим
дорогоцінним матеріалом необхідно працювати абсо­
лютно чітко, завчасно визначивши, що ти хочеш зроби­
ти з нього.
А.В. Луначарський
***
Психотехніка рекомендує, щоб кожен учитель зран­
ку віддавав собі наказ: "Будь ввічливим!" Ввічливість
перебудовує психічний стан самого вчителя, гальмую­
чи бурхливу реакцію на негативні подразники, забез­
печує час на обдумування хоча б висловлювань, якими
вчитель збирається характеризувати відповідь учня,
що не задовольняє вчителя, зберігає резерви душевних
сил, забезпечує оптимістичну тверезість і доброзич­
ливість у його тоні, погляді і поведінці.
Ю.Л. Львова
26

25. Учитель і суспільство
Яке б внутрішнє полум'я не палало в грудях наших
учительок, як би потім посеред уроку не спалахнули
їхні очі і не порожевіли щоки, заходячи до класу, вони
вже одним своїм зовнішнім виглядом вносять туди або
маленьке свято, або...сіру нудьгу. Вишуканість і смак,
поза, красива, до лиця зачіска, помірна косметика, яка
допомагає зберегти свіжість і яскравість фарб — норма
будь-якої працюючої жінки, в тому числі й учительки.
Що ж стосується учителів-чоловіків, то елегантність
їхнього одягу має бути прикладом для наслідування
підлітків і юнаків.
ЮЛ. Львова
***
У розвитку оптимізму велике значення має "гімнас­
тика" почуттів: учитель повинен зміцнювати себе в ра­
дості, бадьорості, енергійності. Як же це робити?
Вправлятися в "гімнастиці" почуттів означає грати. Це
твердження найчастіше викликає обурення педагогів:
"Грати?! Ще цього бракувало! Діти відразу розгада­
ють". І вони мають рацію, коли це буде підробка, якщо
це буде акторство в поганому розумінні слова. Коли ж
ідеться про артистизм учителя, про панування над со­
бою — гра буде елементом майстерності, педагогічної
цілеспрямованості й психологічної еластичності вихо­
вателя.
ЮЛ. Львова
***
Прийомом внутрішньої техніки, спрямований на
створення творчого робочого самопочуття вчителя у пе-
редстартовий час, ми вважаємо умовно названий нами
"духовний душ", який учитель має приймати перед
27

26. Розділ 1
уроком: зусиллям волі ви відключаєтесь від усіх сто­
ронніх подразників, ніби створюєте навколо себе ваку­
ум, заспокоюєте нерви, звільняєтесь в.ід буденних тур­
бот, внутрішньо зосереджуєтесь. У цей момент ви маєте
право сказати учневі, колезі, навіть кому-небудь з ад­
міністрації, які звернулися до вас: "Вибачте, прошу
вас, поговоримо після цього уроку".
ЮЛ. Львова
***
Педагоги зауважують підвищення гальмівних реак­
цій і самовладання, якщо вони красиво, вишукано
вдягнені. Спробуйте, якщо ви одягнені в білій блузці з
модним нині мереживним жабо, закричати на учня. Не
вийде. Почуття своєї вишуканості не дозволить.
ЮЛ. Львова
***
Вихованець сприймає вашу думку і ваші міркуван­
ня не тому, що не знає, що у вас на душі робиться, а
тому, що бачить вас, слухає вас.
А.С. Макаренко
***
Виховує все: люди, речі, явища, але насамперед і
найбільше — люди. З них на першому місці — батьки й
педагоги.
А.С. Макаренко
***
.. .педагоги й керівництво ніколи не повинні припус­
кати зі свого боку тону фривольного: зубоскальства,
розповідання анекдотів, ніяких вільностей в мові, пе­
редражнювання, кривляння тощо. З іншого боку, зов-

27. Учитель і суспільство
сім неприпустимо, щоб педагоги і керівництво у при­
сутності вихованців були похмурими, дразливими,
роздратованими, крикливими.
А.С. Макаренко
•k'k'k
Ваша власна поведінка — вирішальна річ. Не думай­
те, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею роз­
мовляєте, або повчаєте її, або наказуєте їй. Ви виховуєте
її в кожний момент вашого життя... Як ви одягаєтеся,
як ви розмовляєте з іншими людьми і про інших людей,
як ви радієте або сумуєте, як поводитеся з друзями і з
ворогами, як смієтеся, читаєте газету, — все це має для
дитини велике значення. Найменші зміни в тоні дитина
бачить або відчуває, всі повороти вашої думки доходять
до неї невидимими шляхами, ви їх не помічаєте.
А.С. Макаренко
•kick
Ви можете бути з ними надзвичайно сухі, вимогливі
до краю, ви можете не помічати їх, коли вони стирчать
у вас під рукою, можете навіть байдуже ставитися до
їхньої симпатії, але якщо ви відзначаєтесь роботою,
знанням, удачею, то спокійно, не оглядайтесь: вони усі
на вашому боці, і вони не зрадять.
А.С. Макаренко
***
Нормальний тон може бути тільки один. Насамперед
він повинен відрізнятися очевидною мажорністю, проте
він ні в якому разі не повинен мати характеру піднесе­
ної, постійної бурхливості, істеричної напруженості,
яка завжди неприємно б'є в очі і яка загрожує при пер­
шій невдачі зірватися і перейти в розчарування.
А.С. Макаренко
29

28. Розділ 1
Я впевнений в абсолютно безмежній могутності ви­
ховного впливу. Я впевнений, що коли людина погано
вихована, то в цьому виключно винні вихователі. Якщо
дитина хороша, то цим вона теж зобов'язана вихован­
ню, своєму дитинству.
А.С. Макаренко
***
Уміння виховувати — це все-таки мистецтво, таке ж
мистецтво, як добре грати на скрипці або роялі, добре
малювати картини, бути хорошим фрезерувальником
або токарем.
А.С. Макаренко
***
Ще раз скажу, — важко сподіватися, що з книги
можна навчитися виховувати, але навчитися мислити,
ввійти у сферу думок про виховання, мені здається,
можна.
А.С. Макаренко
***
У нас не було педагогічної техніки насамперед тому,
що і слова "педагогічна техніка" ніколи не вимовля­
лись, і сама педагогічна техніка не спостерігалась і не
досліджувалась. І це сталося не тому, що про неї випад­
ково забули, а тому, що традиційна педагогічна філосо­
фія вела свою роботу шляхами, які неодмінно проходи­
ли повз педагогічну техніку.
А.С. Макаренко
ЗО

29. Учитель і суспільство
Під педагогічною технікою треба розуміти не мертву
гру, техніку, а справжнє відображення тих процесів,
які є в нашій душі.
А.С. Макаренко
•k-k-k
Для мене в моїй практиці, як і для вас, багатьох до­
свідчених учителів, стали вирішальними такі "дрібни­
ці": як стояти, як сидіти, як підвестися зі стільця з-за
стола, як підвищити голос, усміхнутися, як подиви­
тись. Нас цього ніхто не навчав, а цьому можна і треба
навчати, і в цьому є і повинна бути велика майстер­
ність. Тут ми потрапляємо до тієї сфери, яка всім відо­
ма в драматичному або навіть у балетному мистецтві:
це мистецтво постановки голосу, мистецтво тону, по­
гляду, повороту. Все це потрібно, і без цього не може
бути гарного вихователя. І є багато таких ознак майс­
терності, прямих звичок, засобів, які кожний педагог,
кожний вихователь повинен знати.
А.С. Макаренко
***
Майстерність — це те, чого можна добитися, і як
може бути відомий майстер-токар, чудовий майстер-лі-
кар, так повинен і може бути чудовий майстер-педагог.
А.С. Макаренко
***
Я переконаний, що навчити виховувати можна так
само легко, як навчити математики, як навчити чита­
ти, як навчити бути хорошим фрезерувальником чи то­
карем, і я навчав.
В чому полягало таке навчання? Насамперед в ор­
ганізації характеру педагога, вихованні його поведінки,
31

30. Розділ 1
а потім в організації його спеціальних знань та навичок,
без яких жоден вихователь не може бути хорошим ви­
хователем, не може працювати, тому що в нього не по­
ставлений голос, він не вміє розмовляти з дитиною і не
знає, в яких випадках як треба говорити. Без подібного
вміння не може бути хорошого вихователя. Не може
бути хорошим вихователем той, хто не володіє мімікою,
не може надати своєму обличчю потрібного виразу або
стримати свого настрою. Вихователь повинен уміти ор­
ганізовувати, ходити, жартувати, бути веселим, серди­
тим. Вихователь повинен поводитися так, щоб кожен
його рух виховував, і завжди повинен знати, чого він
хоче в цей момент і чого він не хоче. Якщо вихователь
не знає цього, то кого він може виховувати?
Я переконаний, що в майбутньому в педагогічних
ВНЗ неодмінно викладатимуть і постановку голосу, і
позу, і володіння своїм тілом, і володіння своїм облич­
чям, і без такої роботи я не уявляю роботи вихователя.
Звичайно, постановка голосу має значення не тільки
для того, щоб гарно співати, чи розмовляти, а щоб умі­
ти якнайточніше, владно висловлювати свої думки та
почуття. Все це питання виховної техніки.
Наприклад, відносно голосу, як треба робити дога­
ну, в яких межах ви маєте право виявляти свій гнів та
обурення, чи маєте право показати, чи не маєте право, і
якщо маєте право, то як ви повинні показати гнів? Ця
постійна дія вихователя і є виховання.
А.С. Макаренко
***
...Треба виховувати педагогів, а не тільки давати їм
освіту. Яку б освіту ми не давали педагогові, але коли
ми його не виховуємо, то, природно, ми можемо розра­
ховувати тільки на його талант.
А.С. Макаренко
32

31. Учитель і суспільство
***
Майстерність вихователя не є якимось особливим
мистецтвом, що вимагає таланту, але це спеціальність,
якої треба навчитись, як треба навчати лікаря його
майстерності, як треба навчати музиканта.
А.С. Макаренко
***
Процес виховання може бути виділений, і може бути
виділена майстерність вихователя. Можна і треба роз­
вивати зір, просто фізичний зір. Це конче потрібно для
вихователя. Треба вміти читати на людському обличчі,
на обличчі дитини... Педагогічна майстерність полягає
і в постановці голосу вихователя, і в умінні керувати
своїм обличчям.
А.С. Макаренко
***
Не можна ставити грубих вимог, нелогічних, сміш­
них, не пов'язаних з вимогами колективу...
...Для себе особисто я створив таку теорему. Там, де
я невпевнений, чи можна вимагати чого-небудь, пра­
вильно чи неправильно, я вдавав, що нічого не бачу. Я
чекав нагоди, коли і для мене ставало очевидним, і для
всякого здорового розуму ставало ясним, що я правий.
У такому разі я ставив до кінця диктаторські вимоги, а
щоб вони здавалися кращими через таку очевидну
правду, я діяв сміливіше, і діти розуміли, що я правий,
і легко поступалися переді мною...
...В усякому разі без щирої, відвертої, певної, палкої
і рішучої вимоги не можна починати виховувати ко­
лектив, і той, хто думає почати з хитрих, підлабузни­
цьких умовлянь, робить помилку.
А.С. Макаренко
3 — 9-1110 33

32. Розділ 1
•kit-k
Краще зовсім не мати вихователя, ніж мати вихова­
теля, який сам не вихований.
А.С. Макаренко
***
Повинен бути колектив вихователів, і там, де вихо­
вателі не об'єднані в колектив і колектив не має єдино­
го точного підходу до дитини, там не може бути ніякого
виховного процесу.
А.С. Макаренко
***
Я вважаю, що педагог повинен бути веселим, бадьо­
рим, а коли не те робиться, повинен і гримнути, щоб
відчували, що коли я сердитий, то сердитий по-справж­
ньому, а не так, що — чи то сердиться, чи то педагогіч­
ну мораль розводить.
А.С. Макаренко
•kit*
Теорія повинна розробити педагогічну техніку, вона
повинна повернутися обличчям до практики... Велика
бідність у педагогічній методиці, в техніці, і тому ті,
хто закінчив педагогічні вищі навчальні заклади, не
знають, як потрібно говорити з учнем, немає вміння
сидіти, стояти, не знають, як треба пройти сходами.
Ви скажете, що це дрібниця. А я стверджую, що в
педагогіці це не дрібниця.
А.С. Макаренко
***
Виховання дітей потребує найсерйознішого тону,
найпростішого й щирого. У цих трьох якостях повинна
34

33. Учитель і суспільство
полягати найвища правда вашого життя. Щонайменше
додавання брехливості, штучності, зубоскальства, лег­
коважності прирікають виховну роботу на невдачу.
А.С. Макаренко
Ваша власна поведінка — найбільш вирішальна річ.
...Раніше, аніж ви почнете виховувати своїх дітей, пе­
ревірте вашу власну поведінку.
А.С. Макаренко
Знов щебече юнь і цвіте трава,
Пізнаю тебе в постаті несхилій.
Вчителько моя, зоре світова,
Раднице моя
На Вкраїні милій!
А.С. Малишко
***
До педагогічної справи треба закликати, як до спра­
ви морської, медичної тощо, не тих, хто прагне тільки
забезпечити своє життя, а тих, хто відчуває до цієї
справи і до науки свідоме покликання і передчуває, ро­
зуміючи загальну народну потребу, що знайде у цій
справі своє задоволення.
Д.І. Менделєєв
Говорячи про честь, правду, чи дійсно ви чесні і
правдиві? Якщо ні, то ви вашими словами обманите до­
рослу людину, але не обманите дитину; не слова ваші
буде вона слухати, але ваш погляд, ваш дух, який ово­
лодіває вами.
В.Ф. Одоєвський
з» 35

34. Розділ 1
Нічого з того, що важливо знати, навчити не можна,
все, що може зробити вчитель, — це вказати стежки.
Р. Олдінгтон
***
Виховувати — не значить говорити дітям хороші
слова, наставляти і повчати їх, а передусім самому
жити по-людськи. Хто хоче виконати свій обов'язок
стосовно дітей, той повинен розпочати виховання із са­
мого себе.
О.М. Острогорський
*&#
...Учитель стає на місце кращого батька, кращої ма­
тері. Він підхоплює з їхніх рук нитку виховання в тому
місці, де вони вже не у змозі продовжувати. Така люди­
на здатна піднести вище духовний рівень цілого села,
розвинути в молоді сили і здібності, підвести молодь до
нового способу думання і дій.
Й.Г. Песталоцці
***
Твердо запомни, что прежде чем слово
начать в упражненьи,
Следует клетку грудную расширить слегка, и при этом
Низ живота подобрать для опоры дыханья и звуку.
Плечи во время дыханья должны быть в покое,
неподвижны.
Каждую строчку стихов говори на одном выдыханьи
И проследи, чтобы грудь не сжималась в течении речи,
Так при выдохе движется только одна диафрагма.
Чтенье окончив строки, не спеши с переходом
к дальнейшей:
36

35. Учитель і суспільство
Выдержи паузу краткую в темпе стиха, в то же время
Воздуха часть добери, но лишь пользуясь нижним
дыханьем.
Воздух сдержи на мгновенье, затем уже чтенье
продолжи.
Чутко следи, чтобы каждое слово услышано было:
Помни о дикции ясной и чистой на звуках согласных;
Рот не ленись открывать, чтоб для голоса путь был
свободен;
Голоса звук не глупій придыхательным тусклым
оттенком —
Голос в тихом звучании должен хранить
металличность.
Прежде чем брать упражненья на темп, высоту
и на громкость,
Нужно вниманье направить на ровность,
устойчивость звука:
Пристально слушать, чтоб голос нигде не дрожал,
не качался,
Выдох веди экономно — с расчетом на целую строчку.
Собранность, звонкость, полетность, устойчивость,
медленность, плавность —
Вот что внимательным слухом сначала ищи
в упражненьи.
І.П. Прянишников
•kifk
...Учитель — це той, хто виховує і викохує нашу змі­
ну, це той, хто вкладає в маленькі голівки наших дітей
і внуків найвищі ідеали людства, прищеплює їм любов
до життя і до праці, прекрасне почуття колективу,
честь і мужність, ясність у поглядах і безмежну жадобу
до знань.
М.Т. Рильський
37

36. Розділ 1
Пам'ятайте, що перед тим, як узятися за виховання
людини, треба самому зробитися людиною, треба, щоб
у вас самих склався той взірець, який повинна насліду­
вати дитина.
Ж-Ж. Руссо
***
Наставники, будьте щирі, будьте доброчесні й добрі;
нехай ваші приклади закарбовуються в пам'яті ваших
вихованців, поки проникнуть у їхні серця. Замість
того, щоб квапитися вимагати милосердя від мого ви­
хованця, я краще сам виявлятиму милосердя в його
присутності...
Ж-Ж. Руссо
***
Вихователь! — якою величиною має бути тут душа.
Справді, щоб творить людину, необхідно самому бути
або батьком, або більше, ніж людиною.
Ж-Ж. Руссо
***
Педагогічний такт, у широкому розумінні, — це спе­
ціальне професійне вміння, за допомогою якого він у
кожному конкретному випадку застосовує до учнів
найефективніший у даних обставинах засіб виховного
впливу.
І.О. Синиця
***
Вчитель і лікар — не вчитель і лікар, а лише служник
природи, єдиної і справжньої і лікарки, і вчительки.
Г.С. Сковорода

37. Учитель і суспільство
Кому ж ми повинні першу після Бога шану віддава­
ти? Батькам і вчителям: тим за те, що як на світ нас по­
родили, багато праці і скорбот ради нас підняли; цим
же за те, що думки наші, велику частину людську, з ве­
ликими турботами вчать і чистять.
Є. Славинецький
***
Я з рук твоїх давно пішов у люди,
в життя бурливі, грозяні моря,
учитель мій!.. Тебе я не забуду,
моєї юні радісна зоря!
В.М. Сосюра
***
Найкращий експромт той, що заздалегідь добре під­
готовлений.
К.С. Станіславський
***
Якщо мало таланту, необхідно відпрацьовувати тех­
ніку справи, тобто не шкодувати часу на тренування у
професійних навичках.
К.С. Станіславський
***
Дидаскал, або вчитель, цієї школи має бути благочес­
тивий, розсудливий, смиренномудрии, лагідний, стрима­
ний, не п'яниця, не блудник, не хабарник, не гнівливий,
не заздрісний, не сміхотворець, не лихослов, не чародій,
не басноказатель, не посібник єресей, але прихильник
благочестія, у всьому будучи взірцем добрих діл.
Статут Луцької школи 1624 р.
39

38. Розділ 1
Без передбачення й наукового розрахунку педагогі­
ка схожа на знахарство, а вчитель, котрий не хоче або
не вміє розраховувати, — на неграмотну няньку.
В.О. Сухомлинський
•kk-k
Мудрість влади педагога — це передусім його здат­
ність усе розуміти.
В.О. Сухомлинський
•kick
Творіння людини — вище напруження усіх духов­
них сил. Це і життєва мудрість, і майстерність, і
мистецтво.
В.О. Сухомлинський
•k-k-k
Умій відчувати поруч з собою людину, побачити в її
очах духовний світ — радість, біду, щастя, горе.
В.О. Сухомлинський
•k-k-k
Найкращий учитель для дитини той, хто духовно
спілкується з нею, забуває, що він учитель, і бачить у
своєму учневі друга, однодумця. Такий учитель знає
найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово
в його устах стає могутнім знаряддям впливу на молоду
людину, що формується.
В.О. Сухомлинський
•kick
Кожне наше слово має нести добро, справедливість,
красу — в цьому сутність наших етичних повчань. У
40

39. Учитель і суспільство
цій справі немає дрібниць. Одне ваше слово може зруй­
нувати в дитини віру у вас як у вихователя, збентежити
дитячу душу.
В.О. Сухомлинський
***
Від педагога залежить, чим стане серце дитини —
ніжною квіткою чи засушеною корою. Заповітна мрія
кожного мислячого педагога — щоб серце вихованця
було чутливим до кожного слова вихователя, щоб дитя­
ча душа відгукувалась, мов ніжна струна, на тонку му­
зику його душі.
В.О. Сухомлинський
***
Кожної хвилини, кожної миті вчитель повинен ба­
чити кожного з тридцяти або сорока своїх вихованців,
знати, що він у цю хвилину думає, чим наповнена його
душа, які кривди й болі хвилюють його.
В.О. Сухомлинський
***
Без сердечної чуйності до особистого життя, без тон­
кого, тактовного і вдумливого проникнення в духовний
світ учня немає справжнього виховання.
В.О. Сухомлинський
Учителя не випадково називають високим іменем —
народний. Його мудрість творить те складне, що прий­
нято називати наступністю поколінь.
В.О. Сухомлинський
41

40. Розділ 1
Скільки б ми не говорили про благородство, склад­
ність і велич праці вчителя, наші слова будуть порож­
нім звуком, якщо вся шкільна етика не спиратиметься
на єдність Я учителя. Шкільна етика, по суті, — це
гармонія особистості педагога і того морального ідеалу,
у привабливість, правдивість, істинність, мудрість яко­
го ми закликаємо дитину вірити.
В.О. Сухомлинський
***
Працю вчителя ні з чим не можна ні порівняти, ні
зіставити. Ткач уже через годину бачить плоди своєї
роботи. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного
потоку металу. Хлібороб, сіяч через кілька місяців ми­
лується колосками і жменею зерна, вирощеного в
полі... А вчителеві треба працювати роки, щоб побачи­
ти предмет свого творіння, буває, минають десятиріч­
чя, і ледве-ледве починає позначатися те, що ти замис­
лив... Учитель зобов'язаний — перед суспільством, пе­
ред твоїми батьками — працювати тільки правильно,
тільки добре.
В.О. Сухомлинський
•kick
Улюбленим учителем підлітка, юнака, дівчини стає
той, хто щодня відкривається перед допитливим юним
розумом і полум'яним серцем якоюсь новою гранню.
Якщо ви хочете бути улюбленим учителем, дбайте про
те, щоб вашому вихованцеві було що у вас відкривати.
В.О. Сухомлинський
42

41. Учитель і суспільство
Хай звучить у наших школах лагідне слово. Торкай­
мося ласкою дитячого серця. Бережімо людську гід­
ність, утверджуймо в людині повагу до самої себе, вихо­
вуймо тонку чутливість до добра і зла. Як зелений лис­
ток тягнеться до сонця, так душа вашого вихованця хай
тягнеться до ласки і добра. Не бійтесь бути ласкавими!
В.О. Сухомлинський
•kick
...зло в дитині породжується тільки злом, усуваєть­
ся тільки добром... Хуліган, умисний порушник дис­
ципліни не народжується раптом. Його творять роки
бездушності, байдужості і безсердечності дорослих.
В.О. Сухомлинський
Виховання ласкою — це утвердження самоповаги. Я
не вірю в успіх покарання, в якому є хоч краплина при­
ниження людської гідності. А це приниження саме й
починається там, де щось недобре, що є в дитини,
виставляють напоказ, вивертають дитячу душу. Я не
вірю в покарання, якщо воно вражає в серце, залишає
біль, відкладається в пам'яті образою.
В.О. Сухомлинський
Моїм непорушним педагогічним переконанням є іс­
тина: чуйність і лагідність — та духовна сила, яка здат­
на зберегти дитяче серце від огрубіння, озлоблення,
жорстокості і байдужості, від безсердечно тупого став­
лення до всього доброго і світлого в житті, насамперед
до сердечного, теплого слова.
В.О. Сухомлинський
43

42. Розділ 1
Любов вихователя до вихованців — не готове почут­
тя, з яким він прийшов на ниву педагогічної праці. Це
невсипуща, важка й захоплююча творча праця, в якій
утверджується ідейна, моральна єдність колективу як
єдиного цілого. Тільки там, де є така любов, педагог є
сам по собі великою притягальною силою для колекти­
ву і окремих вихованців.
В.О. Сухомлинсъкий
Що було найголовніше в моєму житті? Без вагань
відповідаю: любов до дітей.
В.О. Сухомлинсъкий
***
Не забувай ще однієї дуже важливої, прозаїчної іс­
тини: учителеві треба мати величезний талант любові
до людини і безмежну любов до своєї праці і насампе­
ред до дітей, щоб на довгі роки зберегти бадьорість
духу, ясність розуму, свіжість вражень, сприйнят­
ливість почуттів, а без цих якостей праця педагога пе­
ретворюється в муку.
В.О. Сухомлинсъкий
***
Я вірю в мужню, безмежну силу слова виховання.
Слово — найтонший і найгостріший інструмент, яким
ми, вчителі, повинні вміло доторкатися до сердець на­
ших вихованців.
В.О. Сухомлинсъкий
44

43. Учитель і суспільство
Учитель готується до хорошого уроку все життя...
Така духовна і філософська основа нашої професії і тех­
нології нашої праці: щоб відкрити перед учнями іскор­
ку знань, учителеві треба увібрати море світла, ні на
хвилину не відходячи від променів вічно сяючого сон­
ця знань, людської мудрості.
В.О. Сухомлинський
Бути річкою, в якій зливається гаряче серце й хо­
лодний розум, не допускати поспішних, необдуманих
рішень — одна з вічних гілок педагогічної майстер­
ності. Якщо вона відмирає, всихає — всі книжні знан­
ня педагогіки перетворюються в порох.
В.О. Сухомлинський
***
Дослідницька робота не є для вчителя чимось таєм­
ничим і незбагненним. Не бійтеся досліджень. У самій
своїй основі педагогічна праця — справжня творча пра­
ця — стоїть близько до наукового дослідження.
В.О. Сухомлинський
Фундамент, на якому стоїть школа і будується все,
що робиться в школі, — це різносторонні знання, бага­
те розумове життя, широта кругозору, постійне інте­
лектуальне зростання кожного вчителя.
В.О. Сухомлинський
***
Але як же виховувати в собі це уміння (уміння во­
лодіти собою, тримати себе в руках. — Уклад.)? Насам-
45

44. Розділ 1
перед треба знати своє здоров'я, знати особливості
своєї нервової системи й серця. Нервова система люди­
ни за самою природою своєю дуже гнучка, і вчителеві
треба вміти довести цю гнучкість до ступеня мистецтва
влади над емоціями. Я виховував у собі це вміння тим,
що не допускав, щоб проросло насіння таких негатив­
них моментів, як похмурість, перебільшення чужих
пороків, гіперболізація "ненормальних" дитячих на­
мірів і дій — це важко передати словами, але це вели­
кий недолік наглої культури, технології педагогічної
праці — погана звичка вимагати від дитини те, що
можна вимагати тільки від дорослого, робити малень­
ку дитину чи то резонером, чи то байдужим вмістили­
щем істин і повчань. Я завжди прагну не нагнітати в
собі збудження, не пригнічувати його, а давати йому
розрядку.
В.О. Сухомлинський
***
Мистецтво й майстерність педагога саме і полягає у
тому, щоб уміти бачити себе в образі вихованця, в тій
істоті, що мислить, відчуває, переживає, істоті, яку ми
творимо з маленької дитини.
В.О. Сухомлинський
***
Як і всяка кваліфікована, цілеспрямована, плано­
мірна й систематична праця, виховання людини є про­
фесією, спеціальністю. Але це особлива професія, яку
не порівняєш ні з якою іншою справою.
В.О. Сухомлинський
46

45. Учитель і суспільство
Кожен педагог — не тільки викладач, а й вихова­
тель. Завдяки духовній спільності вчителя й колективу
підлітків процес навчання не зводиться до передачі
знань, а виливається в багатогранні відносини. Кожно­
го з нас, учителів, зв'язували з підлітками спільні інте­
лектуальні, моральні, естетичні, громадсько-політичні
інтереси.
В.О. Сухомлинський
•kft-k
Учительська професія — це людинознавство, постій­
не проникнення в складний духовний світ людини, яке
ніколи не припиняється.
В.О. Сухомлинський
***
Однією з найважливіших особливостей творчості пе­
дагога є те, що об'єкт його праці — дитина — повсякчас
змінюється, завжди новий, сьогодні не той, що вчора.
Наша праця — формування людини, і це покладає на
нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіста­
виш.
В.О. Сухомлинський
Ми (вчителі. — Уклад.) маємо справу з найскладні­
шим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, — з
людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності,
мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров'я, ро­
зум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне
обличчя, її місце і роль у житті, її щастя.
В.О. Сухомлинський
47

46. Розділ 1
Об'єкт нашої праці (педагогічної. — Уклад.) — най-
тонші сфери духовного життя особистості, яка фор­
мується, — розум, почуття, воля, переконанням, само­
свідомість. Впливати на ці сфери можна тільки так
само — розумом, почуттям, волею, переконанням, само­
свідомістю. Найважливіші інструменти нашого впливу
на духовний світ школяра — слово вчителя, краса нав­
колишнього світу й мистецтва, створення обставин, в
яких найяскравіше виражаються почуття — весь емо­
ційний діапазон людських відносин.
В.О. Сухомлинський
•kick
Чуйність, сердечна турбота про людину — це плоть і
кров педагогічного покликання.
В.О. Сухомлинський
***
Наша (учительська. — Уклад.) робота — це робота
серця й нервів, це буквально щоденна й щогодинна ви­
трата величезних душевних сил. Наша праця — це пов­
сякчасна зміна ситуацій, що викликає то посилене
збудження, то гальмування. Тому вміння володіти со­
бою, тримати себе в руках — одне з найбільш необхід­
них умінь, від якого залежить і успіх діяльності педа­
гога, і його здоров'я.
В.О. Сухомлинський
***
эй. Оптимізм, віра в людину — невичерпне джерело
творчої енергії, нервових сил, здоров'я вихователя й
вихованця.
В.О. Сухомлинський
48

47. Учитель і суспільство
•к'к'к
Ж и т т я переконує, що вихованець — дзеркало вихо­
вателя. Мистецтво й майстерність виховання поляга­
ють у тому, щоб уміти бачити себе в образі вихованця, в
тій істоті, що мислить, відчуває, переживає, істоті, яку
ми творимо з маленької дитини.
В.О. Сухомлинський
***
Педагогічна майстерність полягає не в тому, щоб пе­
редбачати всі деталі уроку, а в тому, щоб уміло й непо­
мітно для учнів внести зміни відповідно до обставин.
Хороший педагог, не знаючи в деталях, як розвивати­
меться його урок, вміє піти тим єдино необхідним шля­
хом, який підказує логіка, закономірності мислення на
самому уроці.
В.О. Сухомлинський
***
Бачити в маленькій дитині завтрашню дорослу лю­
дину — ось у цьому, мені здається, і полягає життєва
мудрість батька, матері, педагога — всіх, хто виховує
дітей. Іншими словами — треба вміти любити дітей.
В.О. Сухомлинський
•k-kit
Віра в людину — могутня моральна сила, яка втілює
саму суть відносин у нашому суспільстві. У школі ці
відносини мають проявлятися особливо яскраво.
Хороший учитель — це, насамперед, вихователь,
який запалює перед вихованцями яскраве світло розу­
му й людяності, веде їх вперед, допомагає переборюва­
ти труднощі.
В.О. Сухомлинський
4 — 9-1110 49

48. Розділ 1
За будь-яких обставин робіть так, як велить перше
сердечне поривання, — воно завжди найблагородніше.
Але водночас учителеві треба вміти контролювати свої
сердечні поривання розумом, не піддаватися емоційній
стихії. Особливо важливо це тоді, коли треба приймати
рішення у зв'язку з помилковими, необачними, одним
словом, неправильними вчинками ваших учнів.
Мистецтво й майстерність педагога саме й полягають в
умінні поєднувати сердечність з мудрістю.
В.О. Сухомлинський
***
Це уміння — уміння настроювати себе на задушев­
ну розмову з учнем, особливо з підлітком, надзвичайно
важливе в тій майстерні педагогічних засобів, яку по­
винен створити для себе кожний учитель. Це вміння
треба виховувати в собі, створювати, удосконалювати,
"відшліфовувати", робити тоншим і дійовішим.
В.О. Сухомлинський
•k'k'k
Слід порадити вчителеві початкових класів: вихо­
вуйте в дітей чутливість до емоційного забарвлення
слова. Добивайтеся, щоб слово звучало для учня як му­
зика! Образно кажучи, учень повинен бути музикантом
слова, дорожити його правильністю, чистотою, красою.
Ведіть дітей у природу, показуйте їм найтонші відтін­
ки квітів, звуків, рухів, розкривайте їм людську працю
як творчість, і нехай усе це відображується в слові, у
відтінках мовлення.
В.О. Сухомлинський

49. Учитель і суспільство
Замість того щоб примушувати себе стримувати
збудження, знайдіть діяльність, я к а покаже зовсім в
іншому світлі те, що викликає збудження, роздрату­
вання, примушує тримати пружину гальмування у
стиснутому стані. Зробіть неприємне, дратуюче —
смішним, і ви станете повновладним володарем думок і
почуттів колективу.
Другий засіб знімати збудження й роздратування,
послаблювати пружину гальмування — це гумор. Най­
більш напружену ситуацію, яка може викликати інко­
ли дуже тривале роздратування, можна розрядити,
якщо ви володієте почуттям гумору. Веселого, бадьоро­
го, нерозпачливого вчителя діти люблять і поважають
уже тому, що й вони — народ веселий , який володіє
почуттям гумору.
В.О. Сухомлинський
Вчителеві треба знати в десять, двадцять разів біль­
ше, ніж буде викладено на уроці, щоб вільно володіти
матеріалом, вибирати з великої кількості фактів найіс­
тотніші.
В.О. Сухомлинський
* # *
Справжня освіченість педагога виявляється в тому,
що в його особі вихованці знаходять провідника до вер­
шини моралі...
В.О. Сухомлинський
***
У самій своїй основі педагогічна праця — справжня
творча праця — стоїть близько до наукового досліджен-
4» 5 1

50. Розділ 1
ня. Ця близькість, спорідненість полягає передусім в
аналізі фактів і необхідності передбачення.
В.О. Сухомлинський
•kick
...у наших руках найбільша з усіх цінностей світу
— Людина. Ми творимо Людину, як скульптор творить
свою статую з безформного шматка мармуру: десь у
глибині цієї мертвої брили лежать прекрасні риси, які
потрібно добути, очистити від усього зайвого.
В.О. Сухомлинський
•kkk
Один із секретів педагогічної творчості й полягає в
тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до
аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в
хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєми­
нах з вихованцями, той уже досяг половини успіху.
В.О. Сухомлинський
•kkk
Якщо твій вихованець переживає щастя творення
добра для людини, ти, вихователю, найщасливіший
творець.
В.О. Сухомлинський
k-k-k
Педагогічна майстерність не є щось вроджене; воно
проявляється стосовно особистості як потреба до педа­
гогічної діяльності. У зв'язку з тим, що педагогічна
майстерність — особливе ставлення особистості до
діяльності, як і будь-яке інше ставлення, формується і
виховується.
Н.В. Тарасевич
52

51. Учитель і суспільство
Успіх навчання ґрунтується не на посібниках, а на
духові організації шкіл, на тому невловимому впливові
вчителя, на тих прийомах, які щохвилини змінюються
в класі і зникають безслідно, але які становлять суть
успішного навчання.
Л.М. Толстой
•к'к'к
Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде
добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов
до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчи­
теля, який прочитав усі книжки, але не відчуває лю­
бові ні до справи, ні до учнів.
Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до уч­
нів, він — досконалий учитель.
Л.М. Толстой
Хочеш наукою виховати учня, люби свою науку і
знай її, і учні полюблять і тебе, і науку, і ти виховаєш
їх; але якщо ти сам не любиш її, то скільки б ти не зму­
шував учити, наука не справить виховного впливу.
Л.М. Толстой
•к'к'к
Вивченню техніки взаємодії — спілкуванню — по­
винно бути приділено максимум уваги. Окремі елемен­
ти її мають бути досконало вивчені у практичних впра­
вах. Лише розвинувши певною мірою свій слух, відчут­
тя правди і логіки фізичної поведінки в процесі
взаємодії, актор (учитель також. — Уклад.) може руха­
тися шляхом розвитку артистичної техніки.
В.Й. Топорков
53

52. Розділ 1
Справжній вихователь повинен бути посередником
між школою, з одного боку, життям і наукою — з дру­
гого.
К.Д. Ушинський
Поодинока, недовголітня досвідченість, хоч їй сорок
чи п'ятдесят років, ніщо перед досвідом кількох по­
колінь, де зосередилися результати педагогічної діяль­
ності незчисленної кількості, принаймні таких самих,
як і він, педагогів, серед яких було багато видатних та­
лантів та незвичайних осіб, котрі віддали всі свої сили
справі виховання.
КД. Ушинський
***
Вихователь, що стоїть нарівні із сучасним ходом ви­
ховання,... почувається живою ланкою між минулим і
прийдешнім, могутнім ратоборцем істини і добра, усві­
домлює, що його справа, скромна зовні, — одна з най­
визначніших справ в історії.
К.Д. Ушинський
***
...Якщо медикам ми ввіряємо наше здоров'я, то ви­
хователям ввіряємо моральність і розум дітей наших,
ввіряємо їхню душу, а разом з тим і майбутнє нашої
вітчизни.
К.Д. Ушинський
***
У вихованні все повинно базуватися на особі вихова­
теля, тому що виховна сила виливається тільки з живо-
т -