Ілюстраційний матеріал на тему "Суть та значення структуризації проєктів" Виконала: Студентка Групи ОП.мз-11с Токаренко К.В. Більше корисної та цікавої інформації на сайті кафедри: https://op.biem.sumdu.edu.ua Більше про життя інституту http://biem.sumdu.edu.ua

1. Презентація
з дисципліни «Облік та аналіз проєктної діяльності»
на тему:
«Суть та значення
структуризації проєктів»

2. Структура проєкту – це сукупність взаємопов’язаних елементів і процесів проєкту,
які представлені з різним ступенем деталізації. В термінах управління проєктами структура
проєкту являє собою «дерево» орієнтованих на продукт компонентів, представлених
обладнанням, роботами, послугами й інформацією, отриманими в результаті реалізації
проєкту (Мал.1).
Структура проєкту повинна відповідати таким вимогам:
 кожний рівень ієрархії повинен мати закінчений вигляд або охоплювати всю суму частин
проєкту, представлених на даному рівні деталізації;
 сума характеристик елементів проєкту на кожному рівні ієрархії структури повинна бути
однаковою;
 нижній рівень декомпозиції проєкту повинен містити елементи (модулі), на основі яких
можуть бути чітко визначені всі дані, необхідні та достатні для управління проєктами
(функціональні характеристики, обсяги робіт, вартість, необхідні ресурси, виконавці,
зв'язки з іншими елементами та ін.).

3. Мал.1 Загальна схема структури проєкту
Проєкт
Частина проєкту 1 Частина проєкту 2 Частина проєкту N
Технологічний
комплекс робіт 1
Технологічний
комплекс робіт 2
Технологічний
комплекс робіт M
Укрупнені види робіт 1 Укрупнені види робіт 2 Укрупнені види робіт K
Детальна робота 1 Детальна робота 2 Детальна робота L
Одинична робота 1 Одинична робота 2 Одинична робота Q
Структуризація проекту – невід’ємна частина процесів планування, визначення
цілей та формування організаційної структури.
Метою структурування є формування організаційної основи майбутньої системи
управління проектом.

4. Основні завдання структуризації проєкту:
перехід від загальної мети проєкту до конкретних задач кожного
виконавця;
поділ проєкту на керовані блоки;
розподіл відповідальностей за різними елементами проєкту та їх
узгодження з організаційною структурою управління;
визначення кількості необхідних затрат – часу, матеріальних, трудових та
фінансових ресурсів;
створення єдиної бази для планування, складання кошторисів та контролю
за ресурсами;
узгодження показників виконання проєкту з системою ведення
бухгалтерського обліку;
формування бази даних для складання сіткових і календарних графіків.

5. Послідовність дій процесу структуризації проєкту:
1. Визначення проєкту.
2. Рівень деталізації.
3. Структура процесу.
4. Організаційна структура.
5. Структура продукту.
6. План бухгалтерських рахунків в організації.
7. Структура розбиття проєкту.
8. Генеральний зведений план проєкту.
9. Матриця розподілу відповідальності.
10. Робочий план бухгалтерських рахунків.
11. Робочий сітьовий графік.
12. Система наряд-завдань
13. Система звітності і контролю.

6. Види підходів до структуризації
проєктів:
Перший («зверху-вниз») –
централізовано визначаються загальні
завдання, на основі яких відбувається
деталізація задач на різних рівнях
проєкту.
Другий («знизу-вверх») – загальна
структура створюється
децентралізовано на основі
узагальнення отриманих від
конкретних виконавців часткових
задач.
Третій («зверху-вниз, знизу-вверх») –
найбільш поширений і полягає у
комбінуванні двох попередніх
підходів.
Чинники, що впливають на
структуризацію проекту:
призначення проекту;
його вартість;
обсяги робіт;
терміни виконання;
якість проєкту – відповідність його
характеристик (продукції, послуг
тощо) встановленим стандартам
якості;
ресурси проєкту (усе необхідне для
його виконання);
виконавці (їх освіта, практичний
досвід тощо);
ризик – визначення (передбачення)
ризикових подій, вірогідності їх
настання та витрат від їх впливу на
проєкт.

7. Термін Визначення
1. Дерево цілей Схеми цілей, підцілей по рівнях. Основне правило розбиття - повнота: кожна мета верхнього рівня
повинна бути представлена повним набором підцілей
2. Дерево рішень Схеми задач оптимізації багатокрокового процесу реалізації проекту. Гілки дерева відображають
події, які можуть мати місце, а вузли (вершини) - точки, в яких виникає необхідність вибору
3. Дерево робіт (СПР) Включає дві ієрархічні схеми, які між собою пов'язані певним чином: ієрархія виробів та ієрархія
робіт. Нижній рівень ієрархії робіт відповідає пакетам робіт, які необхідні при розробці сіткового
графіка
4. .Організаційна структура
виконавців (ОСВ)
В цій схемі керівник - нульовий рівень. На більш низьких рівнях - відділи, необхідні для
функціонального управління роботами. Мета даної структури - визначити виконавців,
відповідальних за виконання робіт
5. Матриця відповідальності Пов'язує пакети робіт з організаціями-виконавцями. Використовується для контролю відповідності
розподілу ролей цілям проекту
6. Сіткова модель Складається на основі СПР і ОСВ, дерева цілей і робіт, таким чином, що утворюють сітковий
графік вузлових подій. Це забезпечує можливість проведення ефективного контролю
7. Структура споживання
ресурсів
Ієрархічно побудований граф, який фіксує необхідні на кожному рівні ресурси. Використовується
для аналізу засобів, необхідних для досягнення цілей та підцілей проекту
8. Структура витрат Ієрархічний граф, який фіксує вартість елементів проекту на кожному рівні
Моделі структуризації проектів

8. Основні етапи розробки WBS:
1. Визначення ступеня деталізації проектних робіт;
2. Визначення кількості рівнів;
3. Розробка структури кожного рівня;
4. Підготовка опису елементів WBS;
5. Формування системи кодування;
6. Проведення зворотних обчислень (затрати знизу догори за принципом: відділ локалізації-
субпідрядник).
WBS – необхідний інструмент для управління проектом, оскільки дозволяє:
 забезпечити досягнення цілей проекту шляхом їх порівняння з елементами дерева робіт різного
рівня;
 розкласти складний за змістом проект на більш прості та керовані складові;
 створити основу для сітьового моделювання, планування, розподілу відповідальності;
 більш детально визначити вимоги до ресурсів, які необхідні для виконання робіт;
 визначити структуру даних, необхідних для поточної оцінки вартості, тривалості та якості робіт;
 створити основу для управління ризиками проекту.
WBS – це ієрархічна структура, побудована з метою логічного розподілу усіх робіт з
виконання проєкту і подана у графічному вигляді. Це сукупність декількох рівнів, кожний з яких
формується в результаті розподілу роботи попереднього рівня на її складові.

9. Для створення WBS
структуризація може
провадитися по таких рівнях:
 рівень 1 − проєкт;
 рівень 2 − стадії або субпроєкти;
 рівень 3 − системи або блоки;
 рівень 4 − робочі пакети – група
робіт чи операцій, які піддаються
оцінці.
Принципи формування
рівнів WBS:
 функціональний підхід;
 результативний(продуктовий) підхід;
 за етапами життєвого циклу проєкту;
 географічний підхід;
 структура функцій управління
інноваційним проєктом;
 структура організації.

10. Підходи до структуризації проекту
(життєвий цикл проекту)
Підходи до структуризації проекту
(компоненти продукту)
Підходи до структуризації проекту
(функціональний підхід)
Підходи до структуризації проекту
(географічний підхід)

11. Вибираючи підхід до декомпонування, слід орієнтуватися на:
 рівень невизначеності та динамізму середовища;
 практичну можливість чіткої структуризації проблеми, на вирішення якої спрямовано на
проєкт;
 стабільність системи цілей та завдань проєкту;
 практичну можливість кількісного вимірювання результатів проєкту;
 практичну можливість формалізації усіх процесів (процесів управління проєктом і
процесів виконання робіт проєкту).
Основні типи організаційних структур управління проєктами
Підхід до структурування проєкту Тип організаційної структури
управління проєктом
Структура проєкту ґрунтується на структурі продукту Продуктова
Структура проєкту ґрунтується на структурі життєвого шляху
проєкту
Процесна (технолічна)
В основу структури проєкту покладено структуру управління
діючою організації
Матрична
Структура проекту ґрунтується на ієрархії цілей і завдань Проектно-цільова
Поєднання підходів Гібридна

12. Для забезпечення ефективного управління проєктом при розробці плану
необхідно:
 врахувати в плані всі розділи, етапи й роботи проєкту;
 врахувати в плані всі організації, що беруть участь у проєкті;
 забезпечити дієвість управління шляхом розподілу відповідальності.
Організаційна структура управління проектом (ОВS – Organisation
Breakdown Structure) – це сукупність взаємопов’язаних елементів організації (посад і
структурних підрозділів) та зв’язків між ними.
Організаційна структура проекту (OBS) й матриця відповідальності є основою
для створення команди проєкту.
Мета OBS полягає в зазначені не тільки виконавців робіт для кожного пакета,
але і в окресленні відділів, організацій, відповідальних за виконання робіт,
призначених для них.
На практиці зв'язок між пакетами робіт і елементами організаційної структури
достатньо розмитий, але разом з тим повинні бути чітко обумовлені права й обов'язки
учасників проєкту.

13. Матриця відповідальності визначає відповідальність конкретної людини або
членів проєктної команди за виконання окремих елементів проєкту і відносини із
залученими партнерами.
Матриця може показати, хто відповідає за конкретний аспект проєкту і якою є
міра цієї відповідальності (первинна чи другорядна). Це дає змогу відстежувати й
контролювати процеси і роботи, чітко розподіляти відповідальність між залученими
фахівцями, в тому числі проєктним і функціональним менеджерами, визначати, хто
може проконсультувати з певного аспекту, отримувати іншу інформацію.
На основі виконаних кроків будують так звану матрицю розподілу
відповідальності. Матриця приписує кожному пакету робіт конкретних виконавців.
Мережеві моделі. В міру просування роботи над проєктом створюють дерева
WBS і OBS, тобто виділяють пакети робіт з призначеними для них виконавцями, що
дає можливість готувати мережевий графік вузлових подій. Нарешті, стає можливим
розробити детальні мережеві графіки, відповідні вузловим подіям і цілям. Оскільки
ці мережеві графіки представляють не проєкт у цілому, а його окремі пакети робіт,
вони називаються мережевими блоками або підмережами. Якщо роботу за декількома
взаємозалежними пакетами здійснюють одночасно, причому для кожного з них
потрібно розробити окремий розклад, то кожен пакет представляють окремою
підмережею.
Структура споживаних ресурсів. Для аналізу засобів, які необхідні для
досягнення мети й підцілей проєкту, здійснюють структуризацію ресурсів різних
типів. Ієрархічно побудований граф фіксує необхідні на кожному рівні ресурси для
реалізації проєкту.

14. На сьогоднішній день спостерігається переважно два основних підходи
щодо структуризації проектів:
 односпрямована структуризація (створення тільки структури розбиття
робіт WBS);
 двоспрямована структуризація (поєднання робочої й організаційної
структури).
Для деяких проєктів створюється трьохспрямована структура, шляхом
додавання до двоспрямованої структури третьої − структури затрат (Cost
Breakdown Structure − CBS).
Структуризація дає змогу навіть дуже великим і складним проєктам бути
добре керованими, спланованими і контрольованими та має
використовуватися на ранніх стадіях їхнього життєвого циклу.

15. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!