Презентаційний матеріал в рамках дисципліни "Звітність підприємств"
Більше цікавої інформації на сайті кафедри:
https://op.biem.sumdu.edu.ua
Або на сайті ННІ БіЕМ: https://biem.sumdu.edu.ua/
1. План лекційного заняття
1. Призначення, види і склад звітності підприємства.
2. Загальні вимоги до фінансової звітності підприємства.
3. Організація підготовки, складання і подання фінансової звітності.
4. Відповідальність щодо фінансової звітності. Терміни зберігання фінансової
звітності.
2. Підсумкові дані про господарську діяльність підприємства за визначений
відрізок часу складають періодично. Систему цих даних (показників), що
характеризує роботу підприємства за певний період, називають звітністю.
Як зазначено в Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» (ст. 1) та в НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
користувачами звітності – є фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про
діяльність підприємства для прийняття рішень.
Законом України «Про аудиторську діяльність» (стаття 9) зазначено, що
користувачами бухгалтерської звітності можуть бути уповноважені на підставі законів
України представники органів державної влади, юридичні та фізичні особи,
зацікавлені в наслідках господарської діяльності суб'єктів, в тому числі: власники,
засновники господарського суб'єкта, кредитори, інвестори та інші особи, які
відповідно до чинного законодавства мають право на отримання інформації, що
міститься в бухгалтерській звітності.
3. Користувачі фінансової звітності розмежовуються залежно
від її поділу на зовнішню та внутрішню.
Зовнішня - передається органам управління
підприємством, податковим, статистичним і іншим органам і
користувачам, визначеним законами та іншими нормативними
документами України.
Внутрішня – складається для передачі керівництву з метою
прийняття на її основі управлінських рішень та для планування
виробництва. Обсяг, показники, періодичність та форма
надання внутрішньої звітності регламентуються внутрішніми
нормативними документами та оперативними, тактичними і
стратегічними потребами підприємства.
4. Як відомо, існує існують такі види господарського обліку –
внутрішньогосподарський (управлінський), бухгалтерський,
статистичний, податковий, які один одного доповнюють і
відповідно чотири види звітності.
Відповідно до чинного законодавства і нормативно-правової
бази бухгалтерська фінансова звітність підприємств поділяється
на:
– фінансову (бухгалтерську);
– консолідовану;
– зведену.
5. Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить
інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових
коштів підприємства за звітний період. До фінансової звітності згідно з
НПСБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» належать такі форми:
1. баланс (звіт про фінансовий стан) (далі - баланс);
2. звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) (далі - звіт
про фінансові результати),;
3. звіт про рух грошових коштів;
4. звіт про власний капітал
5. примітки до фінансової звітності
6. Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за
сегментами»
6. 2. Загальні вимоги до фінансової звітності підприємства
Основними завданнями фінансової звітності є задоволення
інформаційних потреб зовнішніх користувачів у повній, правдивій та
неупередженій інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух
коштів підприємства. Фінансова звітність супроводжується примітками, які є
сукупністю показників та пояснень, що забезпечують деталізацію й
обґрунтованість статей фінансових звітів, а також іншою інформацією,
розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).
Звітність використовується для оперативного управління господарською
діяльністю підприємства і є базою для наступного планування.
Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в ЗУ «Про
бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та у НПСБО 1.
7. 3. Організація підготовки, складання і подання фінансової звітності
Порядок організації обліку і складання фінансової звітності відображається в
установчих документах і в обліковій політиці підприємства.
– необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових
платежів;
– відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому
та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
– документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
– інформація про забруднення навколишнього природного середовища,
недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди
здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри
заподіяних при цьому збитків;
– документи про платоспроможність;
– відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих
підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються
підприємницькою діяльністю;
– відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.
8. За несвоєчасне подання фінансової звітності передбачено
адміністративну, кримінальну та дисциплінарну відповідальність.
Адміністративна - можуть бути притягнені посадові особи
підприємства (директор, головний бухгалтер та ін.), а також громадяни-
підприємці. Притягнення посадових осіб до адміністративної
відповідальності має ряд суттєвих особливостей. Вони пов'язані, зокрема, з
тим, що і органу, якому накладається стягнення, і особі, яка такому
стягненню підлягає, необхідно враховувати:
• до якої кількості посадових осіб підприємства може бути застосована
адміністративна відповідальність за одне й те саме порушення;
• які фактори впливають на розмір штрафу;
• як визначається розмір штрафу, якщо для його застосування мається
декілька обґрунтувань;
• як визначається розмір штрафу при повторному здійсненні протягом
року аналогічних наказуючих дій.
9. Кримінальна - ст. 212 Кримінального кодексу передбачає
відповідальність за навмисне відхилення від сплати податків,
обов'язкових платежів.
Дисциплінарна - виникає внаслідок порушення трудової
дисципліни, а саме невиконання функціональних обов'язків
згідно з посадовою інструкцією. Після отримання письмового
пояснення від порушника керівник підприємства може
застосувати дисциплінарне стягнення: догану чи звільнення (ст.
147 КЗпП). Дисциплінарне стягнення застосовується до
порушника безпосередньо після виявлення проступку, але не
пізніше одного місяця зо дня його виявлення; оголошується в
наказі (розпорядженні) та повідомляється працівникові під
розпис у триденний термін.