літературно мистецький календар грудень 2015

1. Лiтературно-мистецький
календар
Грудень 2015
КАЛЕНДАР ПIДГОТУВАВ IНФОРМАЦIЙНО-
БIБЛIОГРАФIЧНИЙ ВIДДIЛ ХЕРСОНСЬКОЇ
ОБЛАСНОЇ БIБЛIОТЕКИ ДЛЯ ЮНАЦТВА
IМ.Б. ЛАВРЕНЬОВА

2. 1 грудня – 85 років від дня народження РОМАНА
МИКОЛАЙОВИЧА ФЕДОРІВА (1930-2001)
Український письменник.
Прийшов у прозу з журналістики й через
журналістику. І це виразно помітно на його
перших книжках – «Жовтнева соната»,
«Таємниця подвигу», «Капелан жовтого лева».
Він писав нариси, схожі на оповідання та
оповідання, схожі на нариси. Присвячений О.
Довбушеві роман у легендах «Жбан вина»
(1968) був новим етапом у творчій біографії
автора.
Створив і романічну тетралогію - «Кам'яне
поле», «Жорна», «Ворожба людська» з різних
паралелей і прийомів казкової фантастики.
В 1995 році письменник став лауреатом
Шевченківської премії за роман «Єрусалим на
горах».

3. 2 грудня – 165 років від дня народження МИКОЛИ
ДМИТРОВИЧА КУЗНЄЦОВА (1850-1929)
Український художник, уродженець с. Степанівки
Херсонської області.
Брав участь у міжнародних виставках і виставках
російського та українського мистецтва за кордоном. Він
користувався великою популярністю в Одесі, отримував
багато замовлень на картини. Після створення у 1882
році однієї з кращих картин «В отпуске», або «Охота з
борзыми», прийшла слава до талановитого художника. В
період розвитку творчих сил (80-90-і роки ХІХ ст.)
створив жанрові полотна-портрети
І.Ю.Рєпіна, І.І. Мечнікова, В.М.Васнєцова,
П.І.Чайковського.
У 1900 році йому присвоєно звання академіка,
професор Академії мистецтв, пізніше – учасник
виставок Товариства передвижників південноросійських
художників, експонент паризьких салонів і всесвітньої
виставки в Парижі 1900 р.
Брав участь у виставці російського живопису й
скульптури у Бруклінському музеї, 1893 — у Чикаго,
виставці Об'єднання російських художників у
Королівстві словенів, хорватів і сербів.

4. 4 грудня – 140 років від дня народження РАЙНЕРА
МАРІЇ РІЛЬКЕ (1875-1926)
(справжнє ім'я — Рене Карл Вільгельм Йоган Йозеф Марія
Рільке)
Австрійський і німецький поет.
Пройшовши у своїй творчості шлях, яким розвивалася
поезія кінця ХІХ-початку ХХ ст., сягнув вершин
модерністської літератури.
Враження Рільке з відвідин України 1899 і 1900 років
позначилися на циклі «Книга про чернече життя», збірці
«Часослов», як також на книжці коротких розповідей «Про
Господа Бога та інше» (1900) (передусім два оповідання з
української тематики — «Як старий Тимофій умирав
співаючи» та «Пісня про правду»).
Враженнями цієї подорожі навіяні вірші Рільке з
«Книги про паломництво» (зокрема, поема «Карл XII,
шведський король, їде степами України»). «Слово о полку
Ігоревім» також було перекладене поетом, як і його твори
перекладали українською мовою Микола Зеров, Микола
Лукаш, Майк Йогансен, О. Луцький, Юрій Клен, Леонід
Мосендз, Михайло Орест, Р. Курінна, О. Зуєвський, Микола
Бажан, Дмитро Павличко, Василь Стус, Мойсей Фішбейн,
Б.-І. Антонич та інші.
Поет створив цикл «Сонети до Орфея», в якому уславлюється талант співця і поета.
Основні твори митця : поетичні цикли — збірки «Часослов», «Книга годин», «Книга картин»,
«Нові вірші», «Дуїнянські елегії», «Сонети до Орфея»; роман «Нотатки Мальте Лаурідса Брігге» та
ін…

5. 7 грудня - 115 років від дня народження
КАТЕРИНИ ВАСИЛІВНИ БІЛОКУР (1900-1961)
Українська художниця.
Одна за одною художниця пише свої прославлені
картини – “Декоративні квіти”, “Привіт врожаю”,
“Сніданок”, “Квіти і берізка ввечері”, “Кавун, морква,
квіти”, “Квіти і виноград”, “У Богданівці на Загреблі”,
“Хата в Богданівці”, “Жоржини”, “Півонії”, “Натюрморт
із колосками і глечиком”, “Букет квітів” ...
Квіти писала завжди живі, з натури, нерідко
поєднуючи в одній картині весняні й осінні – така
картина і створювалася, природно, з весни до осені.
Три картини — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне
поле» — були включені до експозиції радянського
мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954). Тут
їх побачив Пабло Пікасо. Весь світ облетіли його слова :
«Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то
змусили б заговорити про неї цілий світ!». Він порівнює
Білокур із іншою представницею наївного мистецтва -
Серафіною Луїз.
Член Спілки художників України (1949). Її твори
регулярно експонувалися на виставках у Полтаві, Києві,
Москві та ін.
В 1956 році одержала звання Народного художника
України.

6. 8 грудня - 55 років від дня народження ОЛЕКСАНДРА
МИКОЛАЙОВИЧА ЛЕВЧЕНКА (1960)
Як письменник публікується з 1992 року.
Автор фантастики: «Я, Володар», «Чужий світ», «Диявол
добра», «Реальна мандрівка», романи «Реальна мандрівка»,
«Диявол добра», повісті «Повернення екіпажу», «Планета
Братерства», «Машина для вбивства», «Інвертор» та інші.
Український письменник-
фантаст, науковець, кандидат
технічних наук, працює у галузі
геоінформаційних технологій.
Автор та співавтор близько 80
наукових та науково-педагогічних
праць, серед яких - півтора десятка
підручників та навчальних
посібників.

7. 14 грудня - 175 років від дня народження МИХАЙЛА
ПЕТРОВИЧА СТАРИЦЬКОГО (1840-1904)
Український письменник, режисер, актор,
театральний і громадсько-культурний діяч.
Великий внесок зробив в українську
драматургію. Почавши з інсценізацій прозових
творів та переробок малосценічних п'єс, написав
багато оригінальних драматичних творів,
найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось»,
«У темряві», «Талан», «Ой, не ходи, Грицю, та й на
вечорниці». Особливе значення мають його
історичні драми: «Богдан Хмельницький» ,
«Маруся Богуславка».
Автор поетичних творів (збірник «З давнього
зшитку. Пісні та думи»); вірші «Ніч яка, Господи,
місячна, зоряна», «Ох і де ти, зіронько та вечірняя»,
«Туман хвилями лягає» стали народними піснями.
Перекладав поезію О. Пушкіна, М. Лермонтова,
М. Некрасова, В. Жуковського, байки І. Крилова,
казки Х. Андерсена.
В останні роки свого життя, попри хворобу,
написав історичний роман «Оборона Буші» ,
романи «Перед бурей», «Молодість Мазепи»,
«Разбойник Кармелюк» та інші російською мовою.

8. 16 грудня - 245 років від дня народження
ЛЮДВІГА ван БЕТХОВЕНА (1770-1827)
Німецький композитор, піаніст, диригент.
Цей композитор є одним із трьох
представників класичної віденської
композиторської школи. Бетховен не лише
зберіг основні риси класицизму (ясність,
монументальність, стрункість композиції), а
й значно розширив сферу образів. У цьому
значенні Бетховен є послідовником не лише
К. В. Глюка, Й. Гайдна і В. А. Моцарта, а й
самого основоположника класичного строю
в музиці - француза Люллі.
Музиці Бетховена притаманна величезна
енергетична напруга, збудженість почуттів,
драматизм. Його творчість підсумувала
здобутки епохи класицизму. Він був
останнім композитором XIX ст., для якого
природною формою музичного вислову був
жанр «сонати».

9. 19 грудня – 95 років від дня народження МИКОЛИ
ДАНИЛОВИЧА РУДЕНКА (1920-2004)
Український письменник, філософ,
правозахисник.
Перша книжка віршів «З походу» вийшла в
1947 р. Автор 10 збірок поезій, а також романів і
повістей, зокрема – «Вітер в обличчя», «Остання
шабля», «Орлова балка»; фантастичних романів
«Чарівний бумеранг», «Слідами космічної
катастрофи»; поеми «Хрест».
У 1998 р. вийшли головні праці - книги
«Найбільше диво – життя. Спогади» та «Енергія
прогресу. Нариси з фізичної економії».
Лауреат Міжнародної літературної премії
Українського фонду культури ім. В. Винниченка
(1990). У 1993 р. за роман «Орлова балка»
нагороджений Державною премією ім.Т.Шевченка
в галузі літератури. За великий внесок у розвиток
української літератури й за правозахисну
діяльність нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ
ст. (1996). Герой України (2000).

10. 24 грудня – 90 років від дня народження
ЮРІЯ МАКАРОВИЧА ЛИСЕНКА (1925)
Український письменник.
Автор збірок повістей і оповідань «За синім лісом» і
«Важке відрядження» - на теми дитинства, про
самовідданих і чесних трудівників. Після публікації 1968
повісті «Облава відкладається» (написана 1963), в якій
письменник гостро засудив негативні явища радикальної
дійсності, його перестали друкувати. Продовженням цього
твору є повість «Вовчий виводок» (1990, увійшла до
однойменної збірки повістей та оповідань). У романі
«Плями на краплях роси» (1961) йдеться про перші
повоєнні роки, зловісний культ особи. Виступає у пресі з
статтями на соціально-економічні та правові теми. Окремі
твори перекладені російською мовою.

11. 25 грудня - 120 років від дня народження
ГРИГОРІЯ ГУРІЙОВИЧА ВЕРЬОВКИ (1895-1964)
Український композитор, хоровий диригент.
Як композитор працював переважно в
царині хорової масової пісні, займався
обробками народних пісень. Його твори
широко популярні, багато які з них стали
істинно народними. Ним написані пісні,
присвячені своєму народу, рідній землі,
зокрема: «Ой, як стало зелено», «Ой чого ти
земле, молодіти стала» і інші, а також
жартівливі пісні, з них українська народна
пісня «І шумить, і гуде».
Серед творів великої форми кантата «Ми
ковалі своєї долі» на слова поета Павла
Тичини.
Шевченківська премія (посмертно) 1968 р.
разом з А. Т. Авдієвським за створення
високохудожніх концертних програм
Державного заслуженого українського
народного хору ім. Г. Г. Верьовки.

12. 30 грудня - 150 років від дня народження
ДЖОЗЕФА РЕД’ЯРДА КІПЛІНГА (1865-1936)
Англійський прозаїк.
До світової літератури увійшов насамперед як
визначний новеліст, автор нарисів та романів, що
перевидаються й досі десятками мов, і, звичайно,
як поет, віршами якого захоплювалися Марк Твен,
Бертольд Брехт, Ернест Хемінгуей та багато інших
знаних і незнаних письменників та їхніх читачів…
Більш відомий як творець дитячих казок про
Мауглі, допитливе слоненятко, кішку, яка гуляє
сама по собі, про відважного мангуста Рікі-Тікі-
Таві та багатьох інших.
Основні твори: "Три солдати", "Історія
сімейства Гедсбі", "Червоне й біле", "Під
деодорами", "Рікша-привид"; збірки "Місто
Страшної ночі", "Сватання Діни Шад",
"Повернення Імрея", "Дім Садху", "Гробниця його
предків", , "Відкинутий", "Кінець шляху", "Берегти
як доказ".
За його творами знято мультимедійний фільм
«Мауглі» (1989).

13. 31 грудня - 60 років від дня народження ВАСИЛЯ
СТЕПАНОВИЧА ЗАГОРОДНЮКА (1955)
Поет.
Василь Загороднюк - кандидат філологічних
наук, член Національної спілки письменників
України (2001), голова Херсонської обласної
організації НСПУ з 2006 року, голова літературної
студії ім. Василя Вишиваного при Херсонському
державному університеті, співредактор книг із серії
«Літературні скарби Херсонщини», доцент кафедри
соціальних комунікацій Херсонського державного
університету.
Автор поетичних збірок: «Пам'яттю прийду»,
«Ватерлінія степу», «Біль мовчання», «Пісня
цегли», «Формула Сократа», «Молитва плуга»,
поеми «Сміхенея» (рімейк з «Енеїди» Івана
Котляревського) та дитячих збірок «Хто гуляє
серед ночі?», «Морська абетка», «І пахне медом
їхня хата».
Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім.
Яра Славутича (2009) за збірку «Поклик євшан-
зілля».
Нагороджений дипломом другого ступеня
Всеукраїнського фестивалю сатири та гумору
«Вишневі усмішки» з присвоєнням звання
«Сміхотворець України».

14. Дякуємо за увагу!