2. Реалізація інновації:
Проблемно орієнтоване навчання, як результат проекту «530519-TEMPUS-1-
2012-1-UK-TEMPUS-JPCR Establishment of the Supra-Regional Network of
National Centres in Medical Education, focused on PBL (problem-based learning)/
Implementation of Innovative Teaching Strategies in Medical Education and
development of an International Network focused on National Learning Centres −
Project Staff (2013-2016)»
студенти, які навчаються на 2-3 курсах, за спеціальністю «Лікувальна справа»
використання командно-орієнтованої форми роботи та залучення
кейс -методу
3. Тривалість дисципліни становила 2 роки.
Для розгляду студентам пропонувалась низка ситуаційних
клінічних задач, які базувались на поєднанні усіх знань, які
студенти отримали на теоретичних дисциплінах упродовж
перших 3-х років навчання у МІ.
Заняття проходили у спеціально обладнаних кімнатах, де
студенти мали доступ до інтернету, комп’ютера та інших
допоміжних матеріалів. Кожна група була становила 5-6
студентів.
Кожна ситуаційна задача розглядалась упродовж 3-х
практичних занять. На 1-му занятті студенти отримували до
розгляду початкову інформацію кейсу.
Кейс – це події, які відбувається за певним сценарієм, та та
описуються автором для того, щоб спровокувати дискусію в
навчальній аудиторії.
4. На підставі отриманих початкових даних та їх аналізу
група пропонує можливі гіпотези, обґрунтовуючи
кожну з них вони вибирають найбільш імовірні
діагнози.
Наступним кроком є отримання студентами нової
порції інформації. Аналізуючи її студенти або
підтверджують, або спростовують попередні
припущення, та самостійно визначають питання, який
вони повинні підготувати на наступне практичне
заняття.
На початку 2-го заняття проводиться обговорення
питань, які були визначені студентами в якості
домашнього завдання, узагальнюються дані та
робляться висновки з даних фактів.
Така форма заняття дозволяє студентам оцінити
основні анатомо-фізіологічні механізми, що
впливають на розвиток ситуації та спрогнозувати
можливі варіанти розвитку подій.
5. На третьому занятті студенти зустрічалися з
лікарем-спеціалістом із проблеми розглянутої
у кейсі та мали можливість задати питання,
які залишились незрозумілими для них та
обговорити запропоновані тьютором питання.
6. Студенти 3-го курсу отримували кейс із альтернативними варіантами розвитку
подій та працювали із використанням спеціального інфтернет-ресурсу
(http://olab.zsmu.zp.ua/).
За даного варіанту студенти могли обирати різні варіанти дій лікаря, а потім,
залежно від обраної ними відповіді, ситуація кейсу мала різні наслідки.
Це сприяло швидкому розумінню суті проблеми та підштовхувало до більш
зваженого прийняття рішень.
7. Роль тьютора (викладача)
Викладач (тьютор) спрямовує дискусію студентів у потрібному напрямку,
задаючи їм питання, та підштовхуючи їх до обговорення, аналізу подій та до
прийняття рішень усередині групи.
Роль викладача здається більш пасивною, порівняно із класичними методами
викладання, однак, вміння викладача скеровувати розгляд ситуації у
потрібному руслі, є важливою складовою успішного засвоєння потрібного
матеріалу.
У кінці заняття тьютор оцінює роботу студентів. Оцінка є інтегральною і
поєднує в собі оцінювання загальної підготовки студентів, їх активність,
уміння приймати рішення, доводити свою думку до інших учасників групи, та
вміння працювати в групі.
8. Перспективи
проблемно-орієнтованого навчання
Засвоєння технології та оволодіння досвідом викладання за технологією PBL
може бути корисним для викладачів у розробці завдань для самостійної
роботи студентів, спрямованої на покроковий пошук відповідей виходячи з
означеної медичної проблеми.
Вказана методика має позитивний вплив на психоемоційну складову
ставлення студентів до навчання та підвищує їх професійну мотивацію до
вивчення дисциплін медичного профілю.
Окремі «кейси», що мають найбільшу кількість елементів наукового пошуку,
можуть бути застовані для використання у роботі наукових гуртків.
