Метод діагностики процесів діяльності університету у контексті запровадження антикорупційного комплаєнс

TRANSPARENCY INTERNATIONAL Ukraine
TORO Creative Union
40, Yehorov Str., of. 203
Kirovohrad, 25006, Ukraine
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
E-mail: info@ti-ukraine.org
www.ti-ukraine.org
Метод діагностики процесів діяльності університету у контексті запровадження
антикорупційного комплаєнс
Костюкевич Руслан Миколайович
Національний університет
водного господарства та природокористування
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту (доцент)
Робота написана з метою участі у другому етапі стипендіального конкурсу антикорупційних
досліджень, що проводиться Трансперенсі Інтернешнл Україна за підтримки Фонду сприяння
демократії посольства США в Україні
Керівник: Работягова Ірина Володимирівна, Кандидат політичних наук, доцент кафедри
політології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Рецензент: Тимур Маратович Хасанов-Батиров, експерт з комплаєнсу
2016

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
2
Зміст
Анотація ................................................................................................................... 4
Вступ......................................................................................................................... 6
Розділ 1. Застосування методології моделювання бізнес-процесів в управлінні
проектами запровадження антикорупційного комплаєнс в університетах....... 9
Розділ 2. Антикорупційний комплаєнс в системі механізмів забезпечення
прозорості та стійкості організаційно-економічних систем............................. 12
Розділ 3. Механізм запровадження антикорупційного комплаєнс в університеті
................................................................................................................................. 14
Висновки ................................................................................................................ 25
Список використаних джерел....................Ошибка! Закладка не определена.
Додатки.........................................................Ошибка! Закладка не определена.
Додаток 1. Процес ініціювання проекту запровадження антикорупційного
комплаєнс (контекстна модель вищого рівня)................................................ 29
Додаток 2. Процес ініціювання проекту запровадження антикорупційного
комплаєнс (контекстна модель першого рівня).............................................. 30
Додаток 3. Процес організації діяльності комплаєнс-підрозділу (контекстна
модель вищого рівня) ........................................................................................ 31
Додаток 4. Процес організації діяльності комплаєнс-підрозділу (контекстна
модель першого рівня)...................................................................................... 32
Додаток 5. Процеси реалізації антикорупційного комплаєнс в університеті
(контекстна модель вищого рівня).................................................................. 33
(контекстна модель першого рівня)................................................................ 34
(процес моніторингу корупціогенності проектів господарських угод ВНЗ –
контекстна модель А1 рівня) ........................................................................... 35
(процес моніторингу корупціогенності нормативних актів ВНЗ – контекстна
модель А2 рівня) ................................................................................................ 36
(процес забезпечення дотримання регламентів ВНЗ – контекстна модель А3
рівня) ................................................................................................................... 37

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
3
(процес зменшення толерантності до корупції викладачів і студентів –
контекстна модель А5 рівня) ............................................................................ 38

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
4
Анотація
Актуальність. Рівень корупції у вищій освіті за різними дослідженнями є
одним із найбільших серед різних видів економічної діяльності. Причин цього
негативного явища є досить багато, проте одним із головних є те, що процеси
освітньої, наукової, господарської та фінансової діяльності університетів містять
у собі значний рівень корупціогенності. До того часу, коли корупціогенні
фактори не будуть виявлені та не ліквідовані будь-які спроби подолати
корупцію в університетах будуть приречені на невдачу, оскільки процес надання
освітньої послуги або провадження іншої діяльності створюватиме можливості
та мотиви для зловживань.
Без проведення комплексної діагностики процесів діяльності університету
неможливо також розробити ефективну програму антикорупційного комплаєнс,
оскільки передбачені у ній заходи не спрямовуватимуться на корупціогенні
зони.
Сучасна теорія і практика не має успішних прикладів застосування методів
аналізу процесів діяльності університетів у контексті їх корупціогенності, а тому
вітчизняні університети не мають методичного інструментарію для
запровадження антикорупційного комплаєнс.
Актуальність та інноваційність дослідження зумовлена відсутністю
практичних методів запровадження антикорупційного комплаєнс в
університетах, що призводить до недієвості і несистемності заходів боротьби з
корупцією.
Мета. Розробити метод діагностики корупціогенності процесів діяльності
університету та механізм розроблення і запровадження програми
антикорупційного комплаєнс.
Завдання роботи.
1. Обґрунтувати методичні підходи та інструменти розроблення і
реалізації проектів запровадження антикорупційного комплаєнс.
2. Розробити механізм ініціювання проекту запровадження
антикорупційного комплаєнс в університеті.
3. Розробити механізм організаційного становлення і розвитку служби
комплаєнс в університеті.
4. Виявити стратегічні стимули і переваги запровадження стандартів
антикорупційного комплаєнс в українських університетах.

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
5
5. Обґрунтувати метод діагностики процесів діяльності університету на
предмет їх корупціогенності.
Використана методика дослідження. Методичною основою
дослідження є положення теорії систем, що застосовуються для моделювання
бізнес-процесів організацій. Опис процесів діяльності університету проводився
на базі методології SADT (Structured Analysis and Design Technique), що дозволяє
побудувати модель системи та стандарт цієї методології IDEF0 (Icam DEFinition,
де Icam – це Integrated Computer Aided Manufacturing), що є загальновизнаним
підходом до опису функцій будь-якої організаційно-технічної чи організаційно-
економічної системи.
Отримані результати.
1. Розроблено механізм запровадження антикорупційного комплаєнс в
університеті, що базується на сучасних і прикладних методах та
інструментах організаційного будівництва і може бути практично
застосований як типовий у будь-якому ВНЗ України.
2. Розроблено модель карти процесів антикорупційного комплаєнс, що
описує типові функції суб’єктів управління університету, спрямовані на
досягнення законності та прозорості усіх сфер діяльності.
3. Шляхом адаптації методик, що застосовуються в різних сферах
діяльності, розроблено методику аналізу корупціогенності нормативних
актів, що регулюють статутну діяльність, та документів, що
регламентують господарські операції університету.
Загальна характеристика наукової роботи. Наукова робота складається
з анотації, вступу, трьох розділів, списку використаних джерел та додатків.
Наукова робота містить 18 сторінок основного тексту, одну таблицю, 31
використаних наукових джерел та 10 додатків.
Ключові слова. Антикорупційний комплаєнс, бізнес-процеси,
толерантність до корупції, антикорупційна програма, служба комплаєнс.

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
6
Вступ
Розвиток громадянського суспільства, поширення демократичних
цінностей та запровадження сучасних стандартів публічного адміністрування є
запорукою сталого розвитку України. Ці пріоритети можуть бути реалізовані
лише за умов забезпечення високої прозорості та відкритості процесів
адміністрування у всіх сферах діяльності у нашій країні. Та попри досягнення
консенсусу стосовно наведених тверджень усіма суб’єктами, що мають суттєвий
вплив на суспільний розвиток країни (органи влади, бізнес, науковці,
громадянське суспільство), реалізація цих пріоритетів йде достатньо повільними
темпами, а тому рівень толерантності до корупції залишається одним із
найбільших у світі (за оцінками Transparency International Україна знаходиться
на 130 місці в світі з 168 країн [1]).
Рівень корупції у вищій освіті України за різними дослідженнями є одним
із найбільших серед різних видів економічної діяльності. За дослідженнями,
проведеними Благодійним фондом «Демократичні ініціативи» у грудні 2015
року, кожен 3-й студент стикався з корупцією [2, стор. 4]. До того ж динаміка
рівня корупціогенності вищої освіти суттєво не змінилася з 2011 року попри те,
що в країні відбулася революція гідності та розпочато ряд антикорупційних
ініціатив. Потрібно також відмітити, що готовність молоді протидіяти корупції є
достатньо низькою – лише кожен 2-й студент готовий це роботи особисто [3,
стор. 8].
З огляду на наведені факти і міркування виникає запитання: чому в
Україні, де створено усі необхідні інститути для протидії корупції, є суспільна
потреба на зміни, процес зменшення толерантності до корупції йде настільки
повільно?
Відповідь на це запитання можна отримати, провівши аналіз причин
виникнення корупційних дій, тобто виявлячи корупціогенні фактори, що
спонукають до вчинення протиправних дій. Саме цей висновок став основною
науковою гіпотезою, на якій побудоване дане дослідження.
Досліджуючи наукові праці у сфері антикорупційних механізмів (наукові
праці В. Мартиненко, А. Михненко, А. Мудрова, О. Руснака, О. Сосніна та
інших [4, 5]), було виявлено, що в основному вони спрямовані на напрацювання
підходів щодо державної антикорупційної політики та впливу громадянського
суспільства на ці процеси. Питаннями комплаєнс-контролю у бізнес структурах

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
7
присвячені праці Н. Бабяк, Е. Бортнікова, Е. Іванова, С. Куликова, С. Хеда,
Т. Шкаева [6, 7, 8].
Проте, недослідженими залишаються питання розроблення науково
обґрунтованих практичних механізмів зменшення корупціогенності системи
управління організацій, зокрема – вищих навчальних закладів. На сьогодні
адміністрації університетів стикаються тим, що спроби зниження
корупціогенності зіштовхуються з відсутністю практичних інструментів для
напрацювання антикорупційної політики, а найголовніше – перетворення її у
життя. Тому без проведення комплексної діагностики процесів діяльності
університету та виявлення корупціогенних зон неможливо розробити ефективну
програму антикорупційного комплаєнс.
Сучасна теорія і практика не має успішних прикладів застосування методів
аналізу процесів діяльності університетів у контексті їх корупціогенності, а тому
актуальність та інноваційність дослідження полягає в тому, щоб адаптувати
практики комплаєнс-контролю, що застосовуються у бізнесі, та методи
функціонального аналізу до процесів діяльності університетів.
На основі наведеного основним науковим завданням є отримання відповіді
на запитання: як виявити корупціогенні фактори в діяльності університету та
розробити дієву програму антикорупційного комплаєнс?
Для того, щоб дати відповідь на це запитання методичною основою
дослідження обрано положення теорії систем, що застосовуються для
моделювання бізнес-процесів організацій. Опис процесів діяльності
університету проводився на базі методології SADT (Structured Analysis and
Design Technique), що дозволяє побудувати модель системи та стандарт цієї
методології IDEF0 (Icam DEFinition, де Icam – це Integrated Computer Aided
Manufacturing) [9], що є загальновизнаним підходом до опису функцій будь-якої
організаційно-технічної чи організаційно-економічної системи.
Концептуальні та загальнометодичні аспекти опису процесів діяльності
університету розвинуто А. Асаул, Б. Капаров [10]. Опис статутної діяльності
університету як системи процесів на основі застосування стандарту IDEF0
наводять у своїй праці І. Асадуллін, Р. Замалетдінов, Н. Самигуллина [11].
Оскільки аналіз не мав не меті опис процесів антикорупційного комплаєнс, то
завдання, що ми поставили у даному дослідженні залишаються не вирішеними.
Застосовуючи наведену методологію дослідження та інструменти опису
бізнес-процесів та проектного менеджменту було отримано такі науково-
практичні результати:

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
8
1. Розроблено механізм запровадження антикорупційного комплаєнс в
університеті, що базується на сучасних і прикладних методах та інструментах
організаційного будівництва і може бути практично застосований як типовий у
будь-якому ВНЗ України.
2. Розроблено модель карти процесів антикорупційного комплаєнс, що
описує типові функції суб’єктів управління університету, спрямовані на
досягнення законності та прозорості усіх сфер діяльності.
3. Шляхом адаптації методик, що застосовуються в різних сферах
діяльності, розроблено методику аналізу корупціогенності нормативних актів,
що регулюють статутну діяльність, та документів, що регламентують
господарські операції університету.

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
9
Розділ 1. Застосування методології моделювання бізнес-процесів в
управлінні проектами запровадження антикорупційного комплаєнс в
університетах
Антикорупційний комплаєнс як система організаційно-правових заходів,
спрямована на зменшення ризиків від корупційних дій, є складовою системи
менеджменту організації. Для запровадження організаційних змін (перетворень)
світова теорія і практика напрацювали ряд підходів і методів, що є
універсальними для вирішення різних видів завдань такого типу і спрямовані на
зменшення ризиків перетворень, скорочення термінів і вартості
трансформаційних процесів, подолання опору змінам та на вирішення інших
завдань. Оскільки процес запровадження системи антикорупційного комплаєнс
також належить до організаційних змін, то вважаємо доцільним застосовувати
для реалізації таких проектів методи та інструменти зі сфери моделювання
бізнес-процесів.
Моделювання як метод наукового пізнання, що полягає у заміні предмета
чи явища, що вивчаються, спеціально створеними аналогами, які і є об’єктами
дослідження, застосовується у даному дослідженні, щоб відтворити
характеристики системи-оригіналу. Це дає змогу дослідити поведінку системи,
уникаючи великих витрат і збитків, що можуть виникати при застосуванні
неапробованих механізмів на реальних об’єктах. Крім цього, моделювання дає
змогу довести особам, що приймають рішення про початок проекту, доцільність
запровадження антикорупційного комплаєнс, демонструючи імовірну поведінку
системи (організації) до і після реалізації проекту.
Внаслідок швидких змін, що відбуваються у всіх сферах суспільного
життя на планеті, процеси трансформації інститутів усіх рівнів стали фактично
перманентними. Тому сучасна теорія і практика моделювання бізнес-процесів
містить значну кількість методів та науково-практичних підходів, які різняться
між собою способами структурного аналізу систем, інструментами аналізу і
синтезу, мовами (тобто наборами символів) опису структури, функцій та зв’язків
системи та за іншими параметрами.
У наукових працях О. Волкова, В. Єліферова, М. Маклакова, Є. Ойхмана,
А. Шеєра, Р. Шкіля та інших вчених можна ознайомитися з різними підходами
до моделювання бізнес-процесів та аналізом переваг і недоліків відомих методів.
Найбільші методологічні відмінності існують між аналітичним та імітаційним
(динамічним) моделюванням. Аналітичне моделювання полягає у побудові
статичної моделі об’єкта, яка у ряді практичних випадків може бути реалізована

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
10
за допомогою електронних таблиць. Динамічне моделювання застосовується для
складних об’єктів, коли практично неможливо описати поведінку об’єкта
математичними залежностями і розгляд моделі проводиться як певної
сукупності правил, що визначають, в який стан в майбутньому перейде
модельований об'єкт з деякого попереднього стану [12].
Моделювання поведінки організації як системи процесів, у результаті яких
внаслідок використання ресурсів створюється певна цінність потребує
застосування поняття «бізнес-процесу», під яким розумітимемо логічний,
послідовний, взаємопов’язаний набір заходів, що споживає ресурси виробника,
створює цінність і видає результат споживачу [13]. Методологія або нотація
створення моделі бізнес-процесу включає сукупність засобів, за допомогою яких
об’єкти реального світу і зв’язки між ними представляються у вигляді моделі.
Виходячи з вищезазначеного, бізнес-модель є формалізованим (графічним,
табличним, текстовим, символьним) описом бізнес-процесів.
Моделювання бізнес-процесів організації складається з двох етапів
структурного і детального моделювання. На етапі структурного моделювання в
моделі відображають чинну організаційну структуру; документи, що
використовують при виконанні бізнес-процесів і необхідні для моделювання
документообігу, з їх описами; структуру бізнес-процесів, ієрархію, що їх
відображає; діаграми взаємодії для кінцевих бізнес-процесів і переміщення
документів між дійовими особами. Етап детального моделювання бізнес-
процесів реалізується в тій же моделі і повинен відображати необхідну
деталізацію, що забезпечує однозначне уявлення про діяльність підприємства.
Методологія SADT (створена на основі SASD методології) є однією із
найвідоміших методологій аналізу і проектування систем. ЇЇ особливістю є те,
що вона моделює такі властивості систем як управління, зворотній зв’язок
і ресурси. Автором SADT вважають Дугласа Росса, який у 1969 р. частину своїх
теорій, що відносяться до методології й мови опису систем, назвав SADT
(Structured Analysis and Design Technique). А вже у 1973 р. вона була застосована
при розробці масштабного аерокосмічного проекту.
Моделі системи, що описуються за допомогою SADT, можуть
зосереджуватися на функціях або на її об’єктах. Моделі, що описують функції,
прийнято називати функціональними, а об’єкти – моделями даних. За
допомогою SADT-методології вирішуються такі основні завдання (для систем
будь-якого типу):
 аналіз функцій, виконуваних системою;

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
11
 опис специфікацій вимог і функцій проектованої системи;
 проектування системи.
Більше 10 років моделі за методологією SADT будувалися шляхом
паперового документування. І лише в середині 80-х років, коли з’явилися
персональні комп’ютери з графічними можливостями, методологія SADT почала
застосовувати програмні комплекси структурно-функціонального аналізу.
Перший такий комплекс (AUTOIDEF) був розроблений в рамках програми ВВС
США щодо створення інтегрованої автоматизованої системи
управління виробництвом. В основі пакету лежить доведене до
рівня стандарту підмножина SADT методологія IDEF, що складається з таких
стандартів:
 IDEF0 (методологія моделювання функціональних блоків);
 IDEF1 (методологія моделювання інформаційних потоків в компанії);
 IDEF2 (методологія моделювання динаміки розвитку компанії);
 IDEF3 (методологія документування бізнес-процесів в компанії);
 IDEF4 (методологія опису різних об'єктів в компанії і дій над ними);
 IDEF5 (методологія опису поточного стану компанії і тенденцій його
зміни).
IDEF0 є найбільш поширеним стандартом для опису бізнес-процесів.
Модель, побудована на основі IDEF0, складається з діаграм, фрагментів тексту
та глосарія. Сьогодні розвиток методології IDEF0 пов’язаний з вдосконаленням
підтримувальних її інструментів – програмних продуктів для моделювання
бізнес-процесів (зокрема, BPWin, Business Studio, ProCap, IDEF0/EM Tool та ін.)
.
Особливостями стандарту IDEF0 є те, що він дозволяє подати алгоритм
удосконалення у вигляді діаграми, наочно представити послідовність дій
формування основних напрямів управління дуальною організаційно-
економічною системою.
IDEF0 будується на таких концептуальних засадах [14, 15].
1. Система та модель. Модель – штучний об’єкт, що відображає
компоненти системи. Система являє собою сукупність взаємопов’язаних та
взаємодіючих елементів, що виконують корисну роботу. Вона відображає, що
відбувається в системі та як нею керують, які « входи » вона перетворює та які
засоби використовуються для виконання цих функцій.
2. Блочне моделювання та його графічне представлення. Основний
концептуальний принцип методології IDEF0 представлення будь – якої системи

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
12
у вигляді набору взаємопов’язаних блоків, що відображають процеси, операції,
дії, які відбуваються в системі.
3. Строгість та формалізм. Розробка моделей IDEF0 потребує дотримання
формальних правил, що забезпечує перевагу методології відносно точності та
цілісності складних багаторівневих моделей .
4. Ітеративність моделювання. Розробка моделей IDEF0 це ітеративна
процедура. На кожному з етапів ітерації розробник пропонує власний варіант
моделі, який обговорюється, рецензується та цикл повторюється. Подібна
організація роботи дозволяє оптимально використовувати знання системного
аналітика, що володіє методологією IDEF0 та знання фахівців.
5. Відокремлення «організації» від «функції».
Для моделювання процесів верхнього рівня та з метою дослідження
завдань і функцій, що має виконувати комплаєнс-підрозділ, доцільно
застосовувати так зване «матричне» моделювання, що дозволяє класифікувати,
описувати та оптимізувати бізнес-процеси підприємства. Матрична модель
формується як перетин процесів та підсистем, перетинання яких створює
завдання, необхідні для виконання підприємством. Особливість даної моделі
полягає в тому, що сформована матриця для підприємства створює завдання
рівня організаційного підрозділу, що можуть потім групуватися за
функціональністю та за іншими ознаками [16].
1) Розділ 2. Антикорупційний комплаєнс в системі механізмів
забезпечення прозорості та стійкості організаційно-економічних систем
Теоретичною основою розроблення механізму запровадження та
забезпечення ефективності антикорупційного комплаєнс є теорія систем та
методи управління змінами у складних організаційно-економічних системах.
Основна ідея запровадження принципів і процедур комплаєнс полягає в
тому, що кожна відкрита система має певну структуру системоутворюючих
зв’язків, які забезпечують їй певний запас стійкості. Стосовно організаційно-
економічних систем, які функціонують у динамічному зовнішньому оточенні,
ключовою характеристикою є динамічна стійкість, що визначається здатністю
системи пристосовуватися до впливів зовнішнього оточення.
Рівновага системи досягається у випадку стабільності процесів у
внутрішньому середовищі й адекватній реакції системи на впливи зовнішнього
оточення. Якщо ж система не може нейтралізувати негативну дію факторів
зовнішнього середовища або ж не спроможна сприймати позитивні впливи, то

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
13
вона деградуватиме і врешті припинить своє існування [17]. Поряд з цим, коли
взаємозв’язки між елементами порушуються, то їх неузгоджений взаємний
вплив (недостатня емержентність) і негармонійна взаємодія з зовнішнім
оточенням теж може спричинити деградацію системи. Тому будь-які зміни, що
стосуються структури системи потрібно проводити з урахуванням необхідності
забезпечення динамічної стійкості системи.
Мірою динамічної стійкості системи може бути її ентропія, як
характеристика невпорядкованості (хаосу) [18]. Ентропія проекту
збільшуватиметься, якщо відбуватимуться такі процеси:
• одночасне збільшення можливостей і загроз проекту;
• одночасне збільшення сильних і слабких сторін проекту;
• відсутність інформації про середовище проекту.
За таких умов управляти системою стає досить складно, оскільки суттєво
зростає ризикованість рішень. Зменшення корупціогенності системи управління
організації суттєво впливає на динамічну стійкість такої організаційно-
економічної системи. Якщо провадити такі зміни безсистемно, то можна
наштовхнутися на такі проблеми:
 недієвість заходів зменшення корупціогенності системи управління (у
даному випадку системоутворюючі зв’язки є достатньо міцними, суттєвих змін у
бізнес-процесах організації не відбувається);
 корупціогенності системи управління зменшується поряд із
унеможливленням досягати загальноорганізаційні цілі (зумовлене різкою
втратою динамічної стійкості системи і руйнуванням системоутворюючих
зв’язків).
Ризики останньої проблеми є значно більшими за першу з позиції
збереження цілісності системи, а тому їх, як правило, відчувають суб’єкти
управління (керівні органи організацій). Як наслідок, переважна більшість
менеджменту організацій неохоче приймають рішення щодо початку
антикорупційних процедур.
З огляду на наведене, механізми антикорупційного комплаєнс, що
базуються на продуманій стратегії реінжинірингу бізнес-процесів, дають змогу
суттєво зменшити такі ризики. Іншими словами механізм запровадження
антикорупційного комплаєнс повинен базуватися на балансі ризиків, що
виникають у результаті супротиву системи до змін і корупційних ризиків, яких
уникає організація в результаті реалізації антикорупційної програми.

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
14
Наведена теоретична основа дослідження потребує розвитку та
роз’яснення змісту та механізму антикорупційного комплаєнс. Поняття
«комплаєнс» почало застосовуватися як елемент офіційної термінології після
прийняття в США Закону Сарбейнса-Окслі (2002 р.), який максимально посилив
вимоги до регулювання ринку цінних паперів і фінансової звітності з метою
недопущення корпоративних скандалів, у тому числі корупційного характеру.
Тепер під цим поняттям розуміють усі дії, які організації зобов’язані
здійснювати з метою дотримання вимог чинного законодавства [6]. Основною
метою антикорупційного комплаєнс є мінімізація правових і репутаційних
ризиків, що виникають унаслідок порушення професійних і етичних стандартів
[7]. Для того, щоб глобальні комплаєнс-програми та комплаєнс-документи
виконували свою функцію, вони повинні бути приведені у відповідність з
антикорупційним та іншим законодавством відповідної юрисдикції.
Сучасна міжнародна і вітчизняна правова система має досить розгалужену
практику запобігання та протидії корупції, основи якої закладені у положеннях
Конвенції ООН проти корупції [19], що була ратифікована Україною 18 жовтня
2006 р. [20]. В Європейському Союзі антикорупційне законодавство базується на
Цивільній конвенції про боротьбу з корупцією [21], Кримінальній конвенції про
боротьбу з корупцією [22] та Додатковому протоколі до Кримінальної конвенції
про боротьбу з корупцією [23], які Україна також ратифікувала [24; 25; 26].
Центральним документом українського законодавства, на який має
опиратися система антикорупційного комплаєнс є Закон України «Про
запобігання корупції», статті 61-64 якого визначають правові засади запобігання
корупції у діяльності юридичних осіб та встановлюють зобов’язання
керівництва організації, правового статусу антикорупційної програми та вимоги
до неї, а також повноваження та уповноваженого з питань запобігання корупції
[27]. Саме ці статті встановлюють правові засади системи антикорупційного
комплаєнс в Україні та лягли в основу розробленого нами механізму
антикорупційного комплаєнс університету.
2) Розділ 3. Механізм запровадження антикорупційного комплаєнс в
університеті
Механізм запровадження антикорупційного комплаєнс в університеті
базується на теоретико-методичних засадах, розкритих у першому і другому
розділах наукової роботи. В основі побудови механізму стояло завдання
розроблення практичних інструментів зниження корупціогенності системи

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
15
управління, що можуть бути реалізовані у різних університетах після незначної
адаптації до особливостей інституційного середовища кожного з них. Об’єктом,
на основі якого була побудована карта бізнес-процесів, було обрано
Національний університет водного господарства та природокористування,
структура та нормативна база якого подібна до більшості державних
університетів України.
Для аналізу антикорупційних програм ми провели вибіркове обстеження
програм, що знаходяться у публічному доступі на сайтах університетів (серед
них програми Миколаївського національного університету ім.
В. О. Сухомлинського, Харківського національного університету міського
гсоподарства ім. О. М. Бекетова, Національного аерокосмічного університету ім.
М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Івано-Франківського
національного технічного університету нафти і газу, Національного технічного
університету України «Київський політехнічний інститут» та інші). Потрібно
зауважити, що хоча відповідно до статті 62 ЗУ «Про запобігання корупції»
антикорупційна програма повинна бути у всіх державних вищих навчальних
закладах України, постійний доступ до них повинні мати лише юридичні
служби. Тобто рішення робити програми доступними для громадськості
приймає керівництво університету. За нашими оцінками менше третини
університетів оприлюднили свої антикорупційні програми, що не відповідає
принципам антикорупційного комплаєнс.
Для того, щоб антикорупційна програма була дієвою потрібно, щоб вона
базувалася на корпоративній культурі [28] і системі бізнес-процесів організації.
Тому на сьогодні можна зустріти різні приклади антикорупційних програм, що
відрізняються за своєю структурою та змістом [29, 30]. Натомість в українських
університетах структури більшості антикорупційних програм відповідають
статті 63 ЗУ «Про запобігання корупції».
Процес запровадження антикорупційного комплаєнс в університеті є
проектом, спрямованим на реорганізацію процесів діяльності (бізнес-процесів) у
такий спосіб, щоб досягнути ціль – зменшення або ліквідації корупції в
університеті. Для реалізації таких проектів доцільно застосовувати описані у
попередніх розділах підходи і стандарти реінжинірингу бізнес-процесів та
проектного менеджменту. Зміст та цілі етапів реалізації такого проекту наведено
у таблиці 1.
Система антикорупційного комплаєнс функціонуватиме і даватиме якісні
результати лише у випадку, коли усі процеси на усіх етапах запровадження

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
16
комплаєнс практики (див. табл. 1) будуть реалізовуватися в системі
менеджменту конкретного університету та узгоджуватимуться між собою.
Натомість у практиці вітчизняних університетів, як показують результати
дослідження, значна частина ключових процесів відсутня або ж не продукує
необхідні результати. Такі процеси, вхідні потоки та механізми наведені на
кортах бізнес-процесів червоним кольором (див. додатки 1-10).

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
Таблиця 1 - Структура проекту запровадження антикорупційного комплаєнс в університеті
№
з/п
Назва етапу Цілі Результати Рекомендовані
методи
Приклад типового процесу*
1 2 3 4 5 6
1 Ініціювання
проекту
Усвідомлення потреби
запровадження
антикорупційного
комплаєнс вищим
керівництвом
університету і прийняття
рішення про реалізацію
проекту
1.Ініційований
проект.
2.Призначений
керівник проекту.
Процедура ініцію-
вання проекту за
PMBOK [31]
описана за
стандартом IDEF0
Додаток 1. Контекстна мо-
дель вищого рівня.
дель першого рівня (розро-
блено в BPWin 4.1)
2 Організація
діяльності
комплаєнс-
підрозділу
1. Забезпечити ресурсами
та інтегрувати комплаєнс-
підрозділ у структуру
університету.
2. Розробити програму
запровадження
антикорупційного ком-
плаєнс.
1.Проведений
розподіл
повноважень.
2.Укомплектований
штат.
3.Затверджена
програма.
4.Виділені ресурси.
Реалізація проекту
за PMBOK.
Матриці від-
повідальності.
Опис процесу за
стандартом IDEF0.
дель першого рівня (розроб-
лено в BPWin 4.1)

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
18
Продовження таблиці 1
1 2 3 4 5 6
3 Реалізація
механізму
антикоруп-
ційного ком-
плаєнс в уні-
верситеті
1. Забезпечити
прозорість та законність
процесів діяльності
2. Підвищити
позитивний імідж уні-
верситету.
3. Зменшення
корупційних ризиків.
1. Зменшення фактів
корупційних дій.
2. Позитивний імідж
3. Сталий
довгостроковий
розвиток універси-
тету
Опис і діагностика
процесів за
стандартом IDEF0
Додатки 5. Контекстна мо-
дель 1-го рівня, що де-
талізується на:.
Додаток 7. Процес моніто-
рингу корупціогенності
проектів господарських угод
ВНЗ.
Додаток 8. Процес моніто-
рингу корупціогенності но-
рмативних актів ВНЗ.
Додаток 9. Процес забезпе-
чення дотримання регламе-
нтів ВНЗ.
Додаток 10. Процес змен-
шення толерантності до ко-
рупції викладачів і студентів
Примітка: * – колір блоків, зв’язків та інших елементів функціональних моделей означає: «чорний» – процес, документація
або механізми відповідають досліджуваному об’єкту (тобто відображає фактичний стан справ); «синій» – процес, документація або
механізми частково відповідають досліджуваному об’єкту; «червоний» – процес, документація або механізми не реалізовані на
досліджуваному об’єкті.

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
Окремі бізнес-процеси реалізовані частково (вони позначені синім
кольором), тобто наведений рівень деталізації не дозволяє виокремити відсутні
недоліки. Проте, переходячи на нижчі рівні контекстних моделей такі проблемні
зони можна виявити. Наприклад, контекстна модель вищого рівня «Ініціювати
проект запровадження антикорупційного комплаєнс в університеті» зображена
синім кольором. Це означає, що в сучасній системі бізнес-процесів
досліджуваного об’єкта (в даному випадку – Національного університету
водного господарства та природокористування) якісно реалізувати цей процес
неможливо, оскільки в системі менеджменту університету відсутній (не
застосовується) механізм «PMBOK (PMI)». Цей механізм є загальновизнаним
методом ініціювання проектів, що забезпечує чіткий розподіл повноважень між
ключовими учасниками проекту, постановку цілей за методом SMART,
процедури погодження ресурсів на реалізацію проекту та завершується
підготовкою і підписанням статуту проекту. При подальшій деталізації
контекстної моделі до рівня А0 (додаток 2) стає очевидним, що такий механізм
(метод ініціювання проектів) потрібен для підготовки статуту проекту (процес
А8, що позначений червоним кольором), реалізувати який неможливо без
наявності відповідного механізму. А це в свою чергу не дає змоги реалізувати
якісно процес вищого рівня.
Проте це не означає, що наведений механізм є єдиним і не може бути
замінений іншим підходом до ініціювання проектів. Головне, щоб такий підхід
був складовою процесів конкретного університету.
Таким чином, система запровадження і функціонування антикорупційного
комплаєнс буде успішно функціонувати і виконувати свої завдання
(продукувати виходи – результати) лише тоді, коли усі процеси матимуть якісні
входи (інформацію, матеріальні і фінансові ресурси), механізми (методи
виконання процесу) та нормативне забезпечення (обмеження, що впливають на
реалізацію процесу).
Кожен бізнес-процес окрім графічної складової повинен містити текстову
складову, що роз’яснює зміст вхідних потоків, функції механізмів та описує
результати. Наприклад, процес «Проводити аналіз корупціогенності проектів
нормативних актів ВНЗ» (додаток 8) реалізується за допомогою регламенту, що
описує процедуру, метод, шаблони документів, що стосуються аналізу
корупціогенності, а також описує дії осіб, що беруть участь у процесі аналізу, їх
підготовку, контроль діяльності тощо. Якщо ж такий регламент відсутній, як

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
20
показано у випадку досліджуваного об’єкта, то контролювати якість процесу
неможливо, а отже існує імовірність отримання неякісних виходів, що
впливатимуть на наступні процеси та роботу всієї системи антикорупційного
комплаєнс в цілому.
Оскільки кожен університет має свою нормативно-правову базу, що
врегульовує процеси діяльності та структуру, а також зважаючи на великий
обсяг текстової частини опису бізнес-процесів, то надавати їх у даному
дослідженні немає потреби.
Натомість наведемо пояснення щодо окремих ключових бізнес-процесів,
що, як правило, не реалізовані у вітчизняних університетах.
Етап 1. Ініціювання проекту. Процес «Підготувати статут проекту».
Підготовка статуту проекту запровадження антикорупційного комплаєнс
відповідно до стандарту PMBOK 5th
Edition потребує застосування не лише
застосування спеціальної методології, а й наявності регламенту проведення
перших зборів ключових учасників проекту (Kick-Off-Meeting), порядку
погодження статуту проекту та шаблону статуту. Застосування заведених
процедур дає змогу ключовим учасникам погодити цілі проекту, їхні
повноваження, етапи, ризики, обмеження, віхи та інші складові проекту ще на
ранній його стадії. Погодженість ключових параметрів проекту та однакове
розуміння результатів ключовими учасниками дозволяє значно зменшити
ризики та забезпечує підтримку проекту замовником (ректором), що у контексті
запровадження антикорупційного комплаєнс є ключовим моментом успіху
проекту.
В університетах (як і в будь-яких «проектно незрілих» організаціях) такі
процеси ініціювання проектів, як правило, не запроваджено. Тому цей процес є
одним із стримуючих факторів, ліквідація якого дозволить швидко і якісно
приступати до втілення комплаєнс-практик. Для того, щоб зняти це обмеження,
потрібно скористатися консультативною підтримкою організацій, що надають
послуги із запровадження проектно орієнтованого управління, або ж самостійно
формувати корпоративну систему управління проектами, що може бути описана
системою регламентів, які включає Положення про проектну діяльність в
університеті.
Етап 2. Організація діяльності комплаєнс-підрозділу. Процес
«Визначити функції і завдання комплаєнс-підрозділу». Цей процес у більшості
вітчизняних університетів може бути реалізований частково (позначений синім
кольором). Труднощі у реалізації процесу можуть виникати з тим, що механізм –

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
21
уповноважений з питань запобігання корупції (комплаєнс-офіцер) – не
відповідає завданням процесу. Наприклад, у Національному університеті
водного господарства та природокористування уповноважений з питань
запобігання корупції не лише не володіє практиками антикорупційного
комплаєнс, а й не розуміє завдання і функції цього підрозділу. Ми переконані,
що така ж ситуація у більшості університетів України. Адже, по перше, навіть
якби уповноважені і хотіли набути відповідних навиків, то в Україні існує
достатньо мало можливостей це зробити – тематичні тренінги проводяться
досить рідко, а у сфері університетського антикорупційного комплаєнс взагалі
навчання не проводиться. Вирішенням проблеми може лежати у двох площинах:
по перше, потрібно організовувати і проводити навчання майбутніх комплаєнс-
офіцерів, а по друге, ректорам університетів потрібно проводити ретельний
відбір претендентів на такі посади (зараз такі посади займають, як правило,
люди, що мають практику роботи у правоохоронних органах, але натомість не
мають компетенцій розроблення етичних кодексів, роботи з персоналом,
договірної роботи та не знають усіх особливостей навчально-виховного
процесу).
Етап 3. Реалізація механізму антикорупційного комплаєнс в
університеті. Процес другого рівня А21 «Проводити моніторинг
корупціогенності чинних нормативних актів ВНЗ» (належить до процесу 1-го
рівня А2 «Проводити моніторинг корупціогенності нормативних актів ВНЗ»).
Цей процес є слабким місцем у запровадженні системи антикорупційного
комплаєнс тому, що його реалізація зіштовхується відразу з кількома
проблемами:
 університети не мають напрацьованих інструментів і методів
антикорупційного комплаенс (механізм червоного кольору (М3));
 нормативна база ВНЗ не завжди є впорядкованою і доступною для
аналізу (вхід синього кольору (І2));
 попри наявність уповноваженого з питань запобігання корупції,
компетенції аналізу корупціогенності нормативних актів у нього більша
все будуть відсутніми (механізм синього кольору (М1).
Незважаючи на те, що цей процес є центральним у системі
антикорупційного комплаєнс, забезпечити його виконання є дуже складно у
зв’язку із наявністю наведених вище обмежень. Критичним елементом, що
генерує ризики неякісного виконання (або невиконання) процесу є те, що
університети не мають методичних інструментів аналізу нормативних

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
22
документів на корупціогенність, а також цей аналіз не запроваджено у систему
процесів діяльності університету. А це призводить до того, що навіть виявлені
корупціогенні фактори важко буде ліквідувати внаслідок відсутності
відповідного алгоритму дій.
Наприклад, наказ НУВГП від 29.11.2011 року № 634 «Про контроль
оцінювання навчальних досягнень студентів» містить такий пункт «Викладачам
університету вносити результати контролю поточної успішності студентів
денної форми навчання в електронний журнал обліку навчальної роботи
студентів академічної групи до 30 числа кожного місяця і завершити до початку
екзаменаційної сесії». Цей пункт містить корупціогенний фактор – зокрема,
припинення електронного обліку оцінок до перед початком екзаменаційної
сесії. Тобто інформація про те, як студенти, що не отримали достатньої кількості
балів упродовж семестру, після закриття електронного журналу набиратимуть
необхідні бали ніде не обліковується. Окрім журналу обліку роботи студентів,
що зберігається у викладача.
Попри виявлення цього корупціогенного фактору відсутність методики
його аналізу та порядку, що встановлює дії щодо його усунення, суб’єкт
дослідження не має таких інструментів:
 оцінювання рівня корупціогенності виявленого фактору та критеріїв
віднесення його до певного класу, кожен з яких передбачає певну послідовність
дій;
 бази даних, що міститиме виявлені фактори з різними статусами, що
демонструють стан роботи з їх усунення;
 порядку реєстрації документа (а також шаблону документа), розгляду та
контролю за процесом внесення змін у нормативний акт.
Внаслідок цього самого розуміння необхідності процесу виявлення
корупціогенності нормативних актів є недостатньо, якщо немає розроблених
бізнес-процесів нижчих рівнів, що описують конкретні процедури розгляду
різних типів документів.
університеті. Процеси другого рівня А31 «Проводити тренінги для студентів з
питань правових наслідків корупційних дій», А32 «Проводити тренінги з
організаційно-поведінкових засобів протидії корупції» (належить до процесу 1-
го рівня А3 «Зменшувати толерантність до корупції студентів і викладачів»).
Ці процеси позначені синім кольором, оскільки в університетах Рівненщини і
зокрема в Національному університеті водного господарства та

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
23
природокористування такі тренінги були проведені для студентів першого курсу
у межах проекту «Антикорупційна школа студента» силами громадської
організацій. Проте, така діяльність не є системною і не може продукувати
результати, наведені на контекстній моделі. А отже антикорупційна програма, у
структурі якої мають бути заходи щодо зменшення толерантності учасників
навчального процесу та етичні кодекси, не виконуватиметься.
Для того, щоб цей процес виконувався ефективно потрібно, щоб діяльність
зі зменшення толерантності до корупції планувалася, організовувалася,
контролювалася і аналізувалася. Усі ці складові процесу ще доведеться
розробляти та впроваджувати у життя та інтегрувати у систему навчально-
виховного процесу. До цього процесу потрібно буде залучати студентське
самоврядування, представників громадянського суспільства та інших
авторитетних осіб, які повинні тісно співпрацювати зі службою комплаєнс
університеті. Процес «Проводити моніторинг корупціогенності проектів
господарських угод ВНЗ». Наведений процес також є одним із ключових у
запровадженні системи антикорупційного комплаєнс в університеті, оскільки
визначає він визначає політику ВНЗ у сфері прозорості процедур економічної
діяльності. Червоний колір процесу означає, що на об’єкті дослідження такі
процедури формально не проводяться та не документуються внаслідок
відсутності методичного апарату проведення такого аналізу. В університеті
відсутній регламент, що описує договірну роботу (порядок розгляду пропозицій,
візування проекту договору, політики щодо конфлікту інтересів, оцінювання
корупціогенності контрагента тощо). Як наслідок особи, що приймають рішення
про укладення угоди, приймають на себе й університет усі можливі
корупціогенні ризики. А тому періодично в засобах масової інформації
з’являється інформація про господарську діяльність, що ніби то ведеться
непрозоро. Попри те, що така інформація переважно не підтверджується, вона
суттєво шкодить іміджу університету. Тому першочерговими кроками повинно
бути запровадження аналізу проектів господарських угод та контрагентів на
предмет наявності корупціогенних зон. Наприклад, анкета може полягати у
перевірці контрагента на предмет відсутності таких корупціогенних факторів:
 пропонується форма оплати, що є нестандартною для ринку, на якому
працюють компанії;

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
24
 знижки і пропоновані бонуси суттєво перевищують стандартні знижки і
бонуси, що надаються стосовно аналогічних продуктів та аналогічних ринках;
 рахунок не містить чіткого опису предмета оплати
 постачальник послуг або товарів просить здійснити платіж на адресу
третьої особи
 контрагент просить «розбити» рахунок і здійснити частину платежу на
один рахунок, а частину – на інший, можливо навіть на адресу іншої юридичної
чи фізичної особи.
 контрагент уже був учасником публічних корупційних скандалів
 відомі прецеденти розірвання відносин між контрагентом і третіми
особами по справах з корупції
 інформація про контрагента, представлена його представниками, не
відповідає дійсності, документи підроблені або викликають серйозні сумніви
щодо їх оригінальності (справжності).
Регламент, що описує дії у разі виявлення корупціогенного фактора може
містити такі рекомендації для зниження можливих ризиків:
1.Задокументувати всі виявлені «проблемні зони».
2.За наявності сумнівів, запитати у письмовій формі у контрагента
додаткову інформацію.
3.При проведенні моніторингу, уже після укладення договору, приділяти
серйозну увагу всім виявленим «проблемним зонам», у тому числі вибирати
угоди з цими контрагентами для тестових перевірок в рамках моніторингу.
4.Пропонувати внесення антикорупційних застережень у договори.
У межах досліджень проведених у даній науковій роботі неможливо
описати всі процеси, що містять ризики запровадження антикорупційного
комплаенс в університеті. Проте ми змогли продемонструвати методи та
практичні інструменти виявлення корупціогенних зон та напрямки
удосконалення системи менеджменту університету для досягнення прозорості
процесів та зменшення корупційних ризиків.

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
25
Висновки
Проведене наукове дослідження дало змогу розробити практичні методи
запровадження антикорупційного комплаєнс в українських університетах, що
базуються на детальному аналізі бізнес-процесів, що дає змогу виявляти
корупціогенні зони у всіх сферах діяльності університету на всіх рівнях
управління.
В науковій роботі доведено, що система запровадження і функціонування
антикорупційного комплаєнс буде успішно функціонувати і виконувати свої
завдання (продукувати виходи – результати) лише тоді, коли усі процеси
матимуть якісні входи (інформацію, матеріальні і фінансові ресурси), механізми
(методи виконання процесу) та нормативне забезпечення (обмеження, що
впливають на реалізацію процесу).
За допомогою застосування сучасних методів проектного менеджменту,
що базуються на всесвітньому стандарті Project Management Institute (A guide to
the project management body of knowledge (PMBOK® guide), розроблено механізм
запровадження антикорупційного комплаенс, що містить три етапи, реалізація
яких за описаними процесами створює передумови до високої стійкості
створюваної системи антикорупційного комплаєнс та ефективності процесів її
створення.
Запропоновані методичні підходи до запровадження антикорупційного
комплаєнс базуються на сучасній методології управління бізнес-процесами та
доведено до практичного використання. Типовість процесів вищих рівнів
більшості державних університетів дозволяють оцінити перспективи і
сформувати плани дій із запровадження антикорупційного комплаєнс навіть без
побудови власних карт процесів.
Використання типових процесів запровадження антикорупційного
комплаєнс (додатки 1-10) напрацьованих під час виконання досліджень дає
змогу будь-якому університету оцінити перспективи запровадження
антикорупційного комплаенс та обрати механізми, що найбільше відповідають
їх корпоративній культурі, цілям і завданням діяльності. Простота мови
моделювання (IDEF0) дозволяє швидко освоїти інструменти опису бізнес-
процесів та створити передумови для швидкого й ефективного запровадження
практик антикорупційного комплаєнс у діяльності університетів.

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
26
Список використаних джерел
1. Офіційний сайт Transparency International – Режим доступу :
https://www.transparency.org/country/#UKR .
2. Сидорчук О. Корупція у вишах: думки і погляди студентів:
інформаційно-аналітичне видання «Громадська думка» / О. Сидорчук //
Благодійний фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» – 2015. – № 4
(27).– 15 с.
3. Костюкевич Р. Антикорупційний моніторинг вищої освіти:
дослідження проведене у рамках проекту «Антикорупційна школа студента» / Р.
Костюкевич. – ГО «Регіональний центр євроінтеграційних проектів», 2016. – 11
с. – Режим доступу : http://www.slideshare.net/ssuser85604c/ss-58441360 .
4. Трунцевский Ю. В. Корпоративный комплаєнс как альтернатива
законов, нормативов и правил / Ю. В. Трунцевский, П. Ю. Раменская //
Международное публичное и частное право. – 2013. – № 2. – С. 39–42.
5. Шалимова М. А. Управление комплаєнсом: построение
взаимодействия подразделений / М. А. Шалимова // Внутренний контроль в
кредитной организации. – 2011. – № 1. – С. 33–36.
6. Бабяк Н. Д., Білоцька І. А. , Старушик Ю. В. Антикорупційний
комплаєнс: основні засади і перспективи впровадження у вітчизняний
корпоративний сектор / Н. Д. Бабяк, І. А. Білоцька, Ю. В. Старушик // Держава
та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2015. – № 4 (85). С. 3-9. –
Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/drep_2015_4_3.pdf.
7. Бондаренко Ю. Эффективное управление compliance-рисками:
системный подход и критический анализ / Ю. Бондаренко // Корпоративный
юрист. – 2008. – № 6. – С. 31–32.
8. Иванов Э. Антикоррупционный комплаєнс-контроль в российских
компаниях / Э. Иванов // Международно-правовые чтения. – Выпуск 1 (12). –
Воронеж : ВГУ, 2014. – С. 86-101. – Режим доступу :
https://www.hse.ru/pubs/share/direct/document/128386599
9. Integration Definition For Function Modeling (IDEF0) . Draft Federal
Information Processing Standards Publication 183, 1993 December 21.

TORO Creative Union
tel.: +38 (044) 360-52-42
fax.: +38 (0522) 27-27-54
www.ti-ukraine.org
27
10. Асаул А. Н., Капаров Б. М. Управление высшим учебным заведением в
условиях инновационной экономики / [под ред. д.э.н, проф. А. Н. Асаула]. –
СПб. : «Гуманистика», 2007. – 280с.
11. Асадуллин И. М., Замалетдинов Р. Р., Самигуллина Н. М.
Оптимизация управления высшим учебным заведением на основе процессного
подхода / И. М. Асадуллин, Р. Р. Замалетдинов, Н. М. Самигуллина // Ректор
ВУЗа. – 2015. – № 8.
12. Калянов Г.Н. Моделирование, анализ, реорганизация и автоматизация
бизнес-процессов / Г.Н. Калянов. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 240 с.
13. Волков О. Стандарты и методологии моделирования бизнес-процессов
[Электронный ресурс] / О. Волков // Связьинвест. – 2005. – № 6. – Режим
доступа : http://www.connect.ru/article.asp?id=5710.
14. Методология функционального моделирования IDEF0. Руководящий
документ. Госстандарт России.– Москва : ИПК Издательство стандартов, 2000. –
75 с.
15. Репин В. В. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-
процессов / В. В. Репин, В. Г. Елиферов. – М. : Стандарты и качество, 2008. –
408 с.
16. Хлебников Д. Матричная модель предприятия [Электронный ресурс]
/Д. Хлебников // Менеджмент Международный клуб. – Режим доступа :
http://www.club-management.org/content/view/108/22.
17. Костюкевич Р. М. Методичні підходи до управління стратегічним
інноваційним розвитком організації / Р. М. Костюкевич // Вісник Черкаського
університету. Серія: Економічні науки. – 2009. – № 152. – С. 53-61.
18. Прангишвили И. В. Энтропийные и другие системные закономерности:
Вопросы управления сложными системами / И. В. Прангишвили – Ин-т проблем
управления им. В. А. Трапезникова. – М. : Наука, 2003. – 428 с.
19. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003
р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 49. – С. 20-48.
20. Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти
корупції: Закон України від 18.10.2006 р. № 251-V // Відомості Верховної Ради
України. – 2006. – № 50. – С. 496.
21. Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією від 04.11.1999 р.
[Електронний ресурс] / Верховна Рада України: Законодавство. – Режим
доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/994_102.

Метод діагностики процесів діяльності університету у контексті запровадження антикорупційного комплаєнс

Метод діагностики процесів діяльності університету у контексті запровадження антикорупційного комплаєнс

Recomendados

Recomendados

Mais conteúdo relacionado

Semelhante a Метод діагностики процесів діяльності університету у контексті запровадження антикорупційного комплаєнс

Semelhante a Метод діагностики процесів діяльності університету у контексті запровадження антикорупційного комплаєнс (20)

Mais de Руслан Костюкевич

Mais de Руслан Костюкевич (20)

Метод діагностики процесів діяльності університету у контексті запровадження антикорупційного комплаєнс