05

1. Тема:І.Франко. Багатогранність громадськоїітворчої діяльності.
ВпливІ.Франка на культурне й політичне життя в Україні
Предметнікомпетенції:
Вправи: розклади постери, знайди журналістські стандарти, підготуй
пряму трансляцію культурно-просвітницької радіопередачі, знайди фейкову
інформацію, прочитайстаттю, користуючись питаннями-маркерамивизнач чи
є вона джинсою
Учень має знати Учень має розуміти Учень має вміти
 Важливі моменти
творчої біографії
 Назви поетичних
збірок
 Творчий шлях
митця з позиції
саморозвитку
людини
 Силу й значущість
високого духу на
прикладі
життєдіяльності
І.Франка
 Окреслювати основні
сфери багатогранної
діяльності І.Франка
 Висловлювати власне
ставлення до І.Франка
як непересічної
особистості
Мета вправи
Навички з інфо-медійної
грамотності
Що необхідно підготувати до
вправи уроку
 охарактеризувати
візуалізований
матеріал, критично
його
проаналізувати,
розрізнивши
пропаганду,
інформування,
рекламу;
 використати набуті
знання на практиці;
 сприяти умінню
творчо
використовувати
інформацію
Інтернету;
 розвинути навички
відрізняти правдиву
інформацію від
фейкової.
 формувати інфо-
медійну грамотність
з метою уникнення
маніпуляції
 вміння порівнювати
й аналізувати
інформацію;
 вміння аналізувати
візуальні джерела;
 вміння висувати
гіпотези й оцінювати
альтернативи;
 вміння оцінювати й
інтерпретувати події.
 вмінню
виокремлювати
ключові слова й
словосполучення
 робочі аркуші;
 кольорова
роздруківка;
 доступ до Інтернету;
 презентації.

2. Опис. Урок формування інфо-медійної грамотностіз метою уникнення
маніпуляції.
Матеріали уроку, дають змогу вчителеві й учням працювати з
текстовими й візуальними джерелами. Це не тільки збагачує змістовий
матеріал уроку, але й даєможливість побачитирізноманітність описанихявищ
і поглибити вміння учнів орієнтуватися в соціальному просторі. Також
важливим складником підготовки вчителя до уроку є розуміння обсягу
життєвого досвіду учнів класу. Багато понять, які вживаються в текстових
джерелах, можуть бути знайомі, однак є й малозрозуміла лексика. Тому
вчителеві важливо переконатися, що учні розуміють або можуть самостійно
знайти значення слів «фейк», «джинса», «слова-маркери» «постери» тощо.
Також обов’язковою умовою є робота з візуальними, текстовими джерелами,
що сприяє розвитку критичного мислення.
Перебіг уроку
Вступне слово вчителя.
О.Гончар назвав І.Франка могутнім крилом українського слова й
культури, бо був непересічною особистістю. Самесьогодніговоритимемо про
багатогранність його громадської й творчої діяльності. Але, щоб не потонути
у вирі шаленої інформації, а об’єктивно й критично аналізувати її, виконаємо
ряд завдань, у ході яких не тільки поглибимо знання про Каменяра, але й
оволодіємо навичками інфо-медійної грамотності.
Завдання1: учням пропонується ознайомитисяіз текстовими та візуальними
джерелами.
На основі інформації текстових і візуальних джерел необхідно скласти
перелік ключових слів чи словосполучень, які відображають тему уроку.
(Перегляд презентації з 1 по 6 слайд)
Завдання 2: розклади постери, вияви:
а) пропаганду, б) інформування, в) рекламу
Поради щодо аналізувізуальногоджерела:
− Що зображено?
− Для кого саме цікава інформація?
− Які художні засоби використано для оформлення постера?

3. - Що розповідає дана інформація?
Завдання 3: знайди журналістські стандарти
(встанови правильний порядок строф)

4. Чого являєшся мені у сні?
1.Чого являєшся мені
У сні?
2.В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головоюне кивнеш,
3. Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
4.Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
5.Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
6.Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мноюзгордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні—
Пісні.
7. На них, мов зарево червоне,
Займається і зновутоне
У тьмі?
8.І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!
9. Хоч знаєш, знаєш, добрезнаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгиминочами
10. І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серціздавлюю на дні.

5. 11. В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
12.Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха, —
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськивільно віддиха,
13. О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
Завдання 4: підготуй пряму трансляцію культурно-просвітницької
радіопередачі «З Карпатських джерел»
1.Група (журналісти): підготувати запитання для інтерв’ю з І. Франком
Індивідуальне завдання: учню-Франку підготуватися до зустрічі із
журналістами
2.Група (слухачі): у ході прослуховування в студії інтерв’ю з І. Франком,
підготувати в прямому ефірі запитання до гостя студії
Зразок інтерв’ю :
– Ітак, щановні слухачі, сьогодні у нас в гостях неймовірне щастя
– Украдене щастя!
– Чому? Ваша відповідь заінтригували.Тож перейдемодосправи.Розкажіть
про своє народження.
– Родився я 15 нового стилю серпня 1856 в Слободі, присілку с. Нагуєвич,
Дрогобицького повіту..
– Розкажіть нам про батьків.
– Батько мій Яків був доволі заможний селянин і коваль. Мати походила з
сусіднього села Ясениці Сільної, з роду дрібної шляхти Кульчицьких. .
– Де і як Ви вчилися?
– Маючи шість літ, пішов я до тривіальної школи в Ясениці Сільній. Початків
читання вчив мене вуйко, селянин Павло Кульчицький. Пробувши два роки в

6. Ясениці (до школи в Нагуєвичах було з нашої Слободи дуже далеко ходити),
я перейшов до василіянських шкіл нормальних («німецьких») в Дрогобичі, і
то відразу до другої класи. Через усі класи нормальні йшов я першим або
другим преміянтом. Та тільки ж зараз в першім році мого побуту в Дрогобичі
вмер мій батько (вночі з Великодньої суботи на неділю 1864 р.). Мати моя
вийшла заміж за Гриня Гаврилика, котрий став мені другим батьком.
Гімназію кінчив я також в Дрогобичі. Тут особливо вплинув на мене проф.
Іван Верхратський, заохочуючи до читання книжок руських і до наук
природничих. Від нього (в другій класі гімн[азії] і далі) я перший раз дістав
«Русалку Дністровую», львівське видання Шевченка і т. и. Опісля від Щ.
Сельського, що ходив кількома роками вище мене, дістав я перші річники
«Правди», котрі зробили на мене велике вражіння. В п’ятій класі почав я
читати Шекспіра, Шіллера і Гете; велике вражіння зробив на мене також
Гомер, для котрого я переборов своє недостаточне знання грецьких початків,
яке виніс з ширшої гімназії і котрого кілька книг переклав на нашу мову для
вправи. В сьомій і восьмій класі я переклав так само «Антігону» і «Електру»
Софокла.
Скінчивши гімназію в 1875 році, я переїхав до Львова на університет і
записався на факультет філософічний, а именно на філологію класичну і язик
руський. При кінці другого року університетського, в червні 1877 року, мене
постигло велике лихо: мене арештовано на підставі підозріння о таємне
товариство, продержано в слідстві звиш 7 місяців і засуджено на
шестинедільний арешт. Се, однак, не перешкодило мені опісля скінчити
університет, особливо лекції д-ра Охоровича з психології, антропології і
історії філософії живо мене зайняли. Слухав я також через один курс лекцій
проф. Білінського з економії суспільної.
– Як Ви почали писати?
– Писательство моє почалося дуже вчасно. Ще в третій нормальній клясі (т.
є. в р. 1865) зачав я списувати казки, котрі дуже гарно вміли розказувати
деякі мої шкільні товариші. Будучив третій і четвертій клясі гімназіальній,
зачав я списувати пісні народні. По кількох літах у мене їх зібралося звиш

7. 800. В тім же часі, а особливо в вищій гімназії, я напсував багато паперу,
пишучи драми, поезії, перекладаючи всяку всячину(Письмо Святе, Гомера,
Софокла, «Нібелунгів», рукопис Короледвірськийіт. и.).
– А як життя пішло далі?
– Перші мої вірші друкувалися в «Друзі» 1874 року. В рр. 1885 і 1886
надрукував я в тій часописіпершу свою більшу повість «Петрії і Довбущуки»,
писану під живими впливами не стільки традицій народних, скільки Е.-А.
Гофмана і Е. Сю. В р. 1876 видав я осібною книжечкою збірник своїх віршів
«Баляди і розкази».
В тім же році під впливом белетристики великоруської, особливо Льва
Толстого і Тургенева, а також Ем. Золя зачав я писати ряд дрібних ескізів і
новел («галицьких образків»), в котрих задумав, не в’яжучися згори ніяким
планом, змалювати життя галицького народу у всіх його верствах і проявах в
міру того, як досвід життя введе мене в стичність з різними типами і
моментами того життя. Так повстало ще в 1876 році п’ять образків, з котрих
тільки два («Лесишина челядь» і «Два приятелі») надруковані були в
«Дністрянці».
В тім же дусі розпочав я 1877 р. ряд очерків під загальним заголовком
«Борислав»; з них три надруковані були в «Друзі» 1877, четвертий, «Boa
constrictor», розпочатийв тім самім році, скінчений був 1878 і надрукованийв
«Громадськім друзі», «Дзвоні» й «Молоті», що видався разом з М. Павликом.
Дальші образки з життя як простого народу, так і інтелігенції руської
друковалися в «Громадськім друзі» («Патріотичні пориви»), в польськім
журналі «Tydzień», 1878 («Ruteńcy», три образки), в «Дрібній бібліотеці» («На
дні»), «Світ» («Добрий заробок»), календарі «Просвіти» («Історія моєї
січкарні», «Ліси і пасовиська», «Сам собі винен»), «Правді», 1879
(«Оловець»), «Ділі» («Грицева шкільна наука», «Цигани», «Пироги з
черницями»), «Слов’янськім альманаху» («Микитичів дуб»), «Зорі»,
«Prawdzie», «Kraju», «Kurjerze Lwowskim», «Ruchu», «Przeglądzie
społecznym», «Ватрі», «Kurjerze Warszawskim» і в «Русько-українській
бібліотеці» Олесницького.

8. Крім того, написав я для «Світу» роман «Борислав сміється», на конкурс
«Зорі» 1882 історичну повість «Захар Беркут», на конкурс «Kurjera
Warszawskiego» роман «Лелюм і Полелюм», в р. 1886 недруковану досі
комедію «Рябина», в р. 1885 поему «Святий Валентій», а в 1887 поему
«Панські жарти», що ввійшла в склад виданого в тім же році збірничка поезій
«З вершин і низин».
– Чи займалися перекладами, наукою?
– З перекладів назву Гейне «Німеччина», зачата ще 1876, докінчена
1882; «Фауст» Гете, розпочатий ще 1876, докінчений і виданий 1882,
«Розбитий збанок» Кляйста (для театру Грин[евецького] і Бібер[овича]),
«Натан Мудрий» (в рукописі), деякі п’єсиз Віктора Гюго, Гете, Ленау, Шеллі,
«Каїн» Байрона, «Княгиня Трубецька» Некрасова, «Мертві душі» Гоголя,
деякі п’єсиЩедріна, Пом’яловського, Золя, Брет-Гарта, Марка Твейна і інші.
З наукових речей згадаю «Мислі о еволюції в історії людськості»,
друковану в «Світі», розпочаті там же «Причинки до оцінення творів Т.
Шевченка», і статтю «Жіноча неволя в руських піснях народних», друковану
в «Зорі», і ряд рецензій і статей публіцистичних в «Правді», «Ділі», «Зорі», а
також ряд кореспонденцій про руські справи в «Prawdzie», «Kraju» й кілька
статей «Głosie».
- Ітак І.Франко, він же Великий Каменяр, Мойсей, сьогодні в нас у студії. І
вже перший дзвінок у студію.Наш гість готовий відповісти на ваші
запитання.
Завдання 5: знайди фейкову інформацію
Франко Іван Якович (1856 –
1916) – український поет,
письменник, перекладач, видавець,
громадсько-політичний діяч.
Автор близько 4000
літературних, публіцистичних та
наукових творів. Похований на
Байковому кладовищі в Києві.

9. Постать І. Франка увічнена у камені та
металі. У багатьох несених пунктах України є
пам’ятники, пам’ятні знаки та меморіальні дошки.
Його ім’ям названі вулиці та парки.
«Укрпошта» випустила поштові
марки із зображенням І. Франка.
І. Франко зображенийна
національній валюті номіналом 50
гривень.

10. Протягом 1976–1986 рр. було видано
зібрання творів І.Франка у 50-ти томах.
У 1920 р. у Києві за участю
І.П.Котляревського й за ініціативи
Г.Ф.Квітки-Основяненка було відкрито
Національний академічний драматичній
театр імені Івана Франка.
Завдання 6: прочитай фрагменти статті, користуючись питаннями-
маркерами визнач, чи є вона джинсою ?
Питання-маркери:
1.Стаття має інформаційний характер?
Так/ні
2.Автор матеріально залежить від головного героя?
Так/ні
3.Згадуються різні політичні діячі?
Так/ні
4.Показано проблему, спосіб її вирішення?
Так/ні
Говориться про перемоги, нагороди однієї людини?
Так/ні
5.Назва рубрики відповідає змісту?
Так/ні
6.Є повторення матеріалу в інших джерелах?
Так/ні

11. ДЕРЖАВОТВОРЧІ ІДЕЇ ІВАНА ФРАНКА
Україна – молода держава, яка стоїть на політичному роздоріжжі, вона
не має єдиної ідеології для сповідування. Це означає, що не має стержня, який
би утримував суспільство разом, надавав йому мету, направляв його, робив
стійким до зовнішніх подразників і гасив внутрішні суперечності. І саме за
такої ситуації потрібно звернутися до однієї з найвидатніших постатей в
українській історії, видатного громадського діяча Івана Франка. Саме тепер
його політичні погляди, ідеї щодо державного будівництва, які не могли бути
реалізовані сто років тому, стають актуальними. Для цього потрібно
звернутися до найменш дослідженої сфери діяльності Франка – до його
політичних і правових поглядів. …існує широке коло наукових публікацій,
творів, присвячених дослідженню творчості І. Франка. Варто звернути увагу
на праці М. Возняка, І. Макаровського, Я. Грицака, О. Забужко, О. Копиленка,
О. Скакун, Д. Павличко та ін.
Свої роздуми з приводу соціального, економічного, політичного і
культурного стану українськогонароду, зокремагалицьких селян, він звіряв з
досягненням європейської політичної і правової думки. У сьогоднішніх
соціально-економічних, політичних і духовних обставинах життя
українського суспільства особливої уваги набирають політичні і правові
поглядиФранка. Вони можуть допомогтилюдям краще збагнутий осмислити
своє минуле, спрогнозувати своє майбутнє, не втратити надбання нащадків.
І. Франко не був спеціалістом у сфері юриспруденції, але інтерес до
вивчення права він виявляв ще у студентські роки, навчаючись на
філософському факультеті Львівського університету. Цей інтерес
письменника був підкріплений практикою суспільно-політичної діяльності,
якою І. Франко займався в період свого навчання в університеті. Його
діяльність привела письменникадо проблем вирішення різного родуправових
питань, які склалися в тогочасному суспільстві. І. Франко звернув увагу на
закономірностіісторичного розвиткуправаі держави, співвідношення права й
економіки, політики та державної ідеології, можливінапрями впливу права на

12. суспільний розвиток, співвідношення права і закону, залежностіправ і свобод
особисті від реальних соціальних гарантій, які надаються державою
І. Франко виступає пристрасним пропагандистом нового суспільного
ладу – соціалізму, він був ідеологом соціалізму в Галичині, що позначилося на
його діяльності, тому, проаналізувавши творчість письменника, можна
побачити, що він торкається правової проблематики регулювання суспільних
відносин, побудови правової держави, забезпечення всім громадянам рівних
свобод і можливостей, реформи місцевого самоврядування.
Ідеалом для Франка була українська самостійна держава національної
демократії у формінародної республіки, за що письменник-демократборовся
протягом усього свого життя, а політико-правові погляди Івана Франка є
органічноючастиноюйого національно-демократичноїідеології, актуальність
якої щороку зростає.
А.Ю. Бойчук
Підбиття підсумків методом незакінченого речення:
 Продовжіть речення: «Найнесподіванішим для мене сьогодні було…»,
«Я б хотів(ла) дізнатися ще про…».
Список використаних джерел:
1.ГундороваТамара Іванівна. Невідомий Іван Франко: Грані Ізмарагду. К.:
Либідь, 2006. – 360 с.
2.Іван Франко і національне та духовне відродження України: Зб. наук. ст. /
Прикарпатський ун-т ім. В. Стефаника / С. Возняк(упоряд.) Івано-
Франківськ: Плай, 1997. – 155 с.
3.Іван Франко.Вибрані твориу трьох томах. К.: Дніпро,1973
4.Надурак С., СлоньовськаО. Вивчення українськоїлітератури.10 клас.
Інтегровані уроки. Х.:Веста:Видавництво «Ранок»,2005.-224с.
https://www.i-franko.name/uk/Biography/Avtobiografija273567.html
http://www.memory.gov.ua/publication/franko-ivan-yakovich
http://www.apdp.in.ua/v48/14.pdf