1.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3
ВИЗНАЧЕННЯ ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ
ПРИМИКАНЬ ТРАНСПОРТНИХ РОЗВ’ЯЗОК
Мета заняття: освоїти методику визначення пропускної
спроможності примикань транспортних розв’язок.
ВХІДНІ ДАНІ
Вхідними даними для розрахунків є схема перетину
«клеверний лист»; категорія доріг, що перетинаються;
характеристики транспортних потоків (інтенсивність руху на
перехідно-швидкісній смузі; склад потоку на перехідно-швидкісній
смузі і на з'їзді), параметри перетинання (радіус з'їзду, ширина смуги
руху на з'їзді, подовжній ухил на підйомі з'їзду, відстаньвидимості в
плані, тип дорожнього покриття, ширина узбіч на з'їзді. Узбіччя
укріплені щебенем без крайової смуги), технічні засоби регулювання
руху (дорожній знак, що обмежує швидкість руху), відстань до
бічних перешкод.
Схема перехрестя показана на рисунку 3.1. Вхідні дані подані у
таблиці 3.1. Варіант вибирається за передостанньою цифрою номера
залікової книжки j.
Визначити пропускну спроможність з’їзду (за останньою
цифрою і залікової книжки):
а) якщо і – парна: лівоповоротного з'їзду, по якому автомобілі
в'їжджають на перехідно-швидкісну смугу перетину двох
автомобільних доріг I категорії по типу клеверного листа
б) якщо і – непарна: правоповоротного з’їзду на перетині двох
автомобільних доріг I категорії по типу клеверного листа, по якому
автомобілі в'їжджають на перехідно-швидкісну смугу, яка є
загальною для транспортних потоків, що звертають на розв'язці
направо і вліво. Правоповоротній з’їзд знаходиться на відстані
410+10⸱і м від найближчого лівоповоротного з’їзду (і – остання
цифра залікової книжки).

2.
Рисунок 3.1 – Схема розв’язки «клеверний лист» з перехідно-
швидкісними смугами для ліво- и правоповоротніх потоків: 1–4 – перехідно-
швидкісні смуги
Таблиця 3.1 – Вхідні дані
Варіант 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Інтенсивність
руху на
перехідно-
швидкісній
смузі
N0 610 540 500 620 560 630 600 550 560 545
Доля важких
автомобілів в
потоці на
перехідно-
швидкісній
смузі, %
kс 14 22 20 15 13 16 21 14 15 12
Радіус з’їзду, м R 300 1000 50 130 275 400 455 650 750 355
Ширина смуги
руху на з’їзді,
м
П 3,75 3,5 3,0 3,75 3,5 3,0 3,5 3,0 3,75 3,5
Подовжній
ухил на
підйомі з’їзду,
‰
і 20 30 40 50 60 70 20 30 40 50

3.
Продовження таблиці 3.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Відстань
видимості в
плані, м
S 125 70 30 175 200 315 400 90 160 260
Склад
транспортного
потоку на
з'їзді, %
Легкових
авт.
52 29 60 30 40 59 20 10 50 70
Автобусів 0 10 5 10 15 29 30 31 0 30
Тип дорожнього покриття
цементобетон
асфальтобетон
чорне
щебеневе
покриття
Асфальтобетонне
покриття
без
поверхневої
обробки
Збірне
бетонне
покриття
Бруківка
Ґрунтова
дорога
без
пилу,
суха
цементобетон
асфальтобетон
Бруківка
Ширина узбіч,
м
а 3 3 3,75 2,5 3,25 2,75 2,0 1,5 2,25 1,75
Обмеження
швидкості
руху, км/год
vогр 80 50 10 30 60 40 20 10 50 60
Відстань до
бічних
перешкод, м
с 8 6 7 5 4 6 7 8 4 6
Укріплення узбіч
щебенем
без
крайової
смуги
щебенем
з
крайовою
смугою
з
бетонних
плит
Неукріплені
засівом
трав
щебенем
без
крайової
смуги
Неукріплені
Слизькі,
покриті
брудом
узбіччя
засівом
трав
щебенем
без
крайової
смуги
Неукріплені

4.
ЗАВДАННЯ
1. Визначити максимальну інтенсивність на з’їзді з умови
можливості вільного вливання автомобілів в основний потік дороги.
2. Визначити значення часткових і підсумкового коефіцієнтів
зниження пропускної спроможності.
3. Визначити пропускну спроможність з’їзду.
4. Зробити висновки.
ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ
1. Максимальну інтенсивність руху на з'їзді Nс з умови
можливості вільного вливання автомобілів в основний потік дороги
визначають по формулі Е. М. Лобанова:
1 гр 2 гр 3 гр
1 гр 2 р 3 гр
0
1 1 1
г
m t m t m t
c m t m t m t
e e e
N N A В С
e e e
  
     
        
        
 
      
 
  
 , (3.1)
де N0 — інтенсивність руху на основній смузі дороги, авт./год;
A, В, С, β1, β2 и β3 — коефіцієнти, що визначають стан потоку на
основній смузі дороги;
т — параметр, рівний N0/3600;
Δtгр — граничний інтервал часу при вливанні, приймаємо 9 с;
δt— інтервал часу між автомобілями, що вливаються зі з’їзду в
транспортний потік на основній смузі дороги, приймаємо 4 с.
Коефіцієнт А для лівоповоротних з’їздів перетину по типу
клеверного листа при відсутності перехідно-швидкісних смуг
визначають за таблицею 3.2 в залежності від вмісту вантажних
автомобілів в транспортному потоці на основній смузі дороги і від
інтенсивності руху Nсм на суміжному лівоповоротному з’їзді, по
якому переміщуються автомобілі, що з’їжджають з дороги.
Таблиця 3.2 – Визначення коефіцієнту А для лівоповоротних з’їздів
перетину по типу клеверного листа при відсутності перехідно-швидкісних
смуг
Інтенсивність руху на
Коефіцієнт А за наявності на основній
смузі дороги важких автомобілів, %

5.
суміжному лівоповоротному
з’їзді NCM, авт./год
10... 15 15... 20 20 ... 25 25 ... 30
100 0,70 0,67 0,62 0,60
150 0,63 0,59 0,55 0,52
200 0,59 0,55 0,48 0,45
250 0,57 0,51 0,45 0,40
300 и більш 0,53 0,48 0,42 0,38
Примітка. Проміжні значення визначають інтерполяцією.
Для лівоповоротних з'їздів перетину по типу клеверного листа
за наявності перехідно-швидкісних смуг коефіцієнт А має наступні
значення.
Таблиця 3.3 – Визначення коефіцієнту А для лівоповоротних з’їздів
перетину по типу клеверного листа за наявності перехідно-швидкісних
смуг
Важкі автомобілі в основному
потоці, %
10... 15 20 ...25 30... 35
Коефіцієнт А 0,60 0,55 0,48
Для правоповоротних з'їздів, а також для лівоповоротних з'їздів
всіх типів транспортних розв'язок, за винятком перетину по типу
клеверного листа, коефіцієнт А визначають по таблиці 3.4.

6.
Таблиця 3.4 – Визначення коефіцієнту А для правоповоротних з'їздів,
а також для лівоповоротних з'їздів всіх типів транспортних розв'язок,
окрім перетину по типу клеверного листа
Відстань від
попереднього з'їзду,
м
Коефіцієнт А
за наявності перехідно-
швидкісних смуг
за відсутності перехідно-
швидкісних смуг
200 0,77... 0,88 0,57...0,63
400 0,82... 0,92 0,63...0,70
600 0,87 ... 0,96 0,72...0,82
800 0,90... 0,96 0,83...0,91
1000 0,90... 0,96 0,87...0,92
1200 0,90... 0,96 0,88...0,93
Примітки: 1. Менше значення коефіцієнта А відповідає наявності в
потоці на основній смузі дороги 20 ... 25% важких автомобілів, більше – 10...
15%. 2. Проміжні значення визначають інтерполяцією.
Коефіцієнт В знаходять по графіку В=f(А) (для двохсмугових
доріг (рис. 3.2), для чотирьохсмугових доріг (рис. 3.3))
B
0,6
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 A
Рисунок 3.2 – Графік В=f(А) для двохсмугових доріг

7.
B
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 A
Рисунок 3.3 – Графік В=f(А) для чотирьохсмугових доріг
Коефіцієнт С= 1-(A+B).
Для двохсмугових доріг коефіцієнт β1 підраховують по
формулі
1 1 1,28 lg ,
A
    (3.4)
Коефіцієнт β2=3,5; коефіцієнт β3=5,7.
Для чотирьохсмугових доріг коефіцієнт β1 обчислюють по
формулі
1 1 lg ,
A
   (3.3)
Коефіцієнт β2= 1,8; коефіцієнт β3=3,0.
2. Для визначення коефіцієнта d заздалегідь встановлюють
значення приватних коефіцієнтів зниження пропускної

8.
спроможності di, які враховують вплив на пропускну спроможність
з'їзду його геометричних елементів, складу руху на ньому, типу
дорожнього покриття, наявності бічних перешкод, стану узбіч і
інших чинників.
Якщо при розрахунку пропускної спроможності з'їзду
враховують не більше чотири чинників, то підсумковий коефіцієнт
d одержують перемножуванням приватних коефіцієнтів di . Якщо ж
враховують більше чотири чинників, то коефіцієнт d підраховують
по формулі
d=тп. (3.4)
Коефіцієнт т знаходять з виразу:
m=0,5 + 0,037П + 0,04513S+0,0046R-0,0053p-0,0038i +
+ 0,0007с + 0,00118vогр , (3.5)
де П – ширина смуги руху на з'їзді, м;
S – відстань видимості в плані, км;
R – радіус горизонтальної кривої, км;
р – кількість важких автомобілів в потоці на з'їзді %;
i – подовжній ухил з'їзду ‰;
с – відстань до бічних перешкод, м;
vогр – обмежена швидкість на з'їзді, км/год.
Коефіцієнт п є добутком приватних коефіцієнтів di які
відповідають чинникам, не врахованим формулою (3.4) (табл. 3.5–
3.19).
Таблиця 3.5 – Коефіцієнт d1
Автомобільна
дорога
Ширина, м
d1
смуги
проїжджої
частини
Багатосмугова
3,0 – 0,9
3,5 – 0,96
3,75 – 1,0
Двохсмугова
– 6,0 0,85/0,54*
– 7,0 0,9/0,71*
– 7,5 1,0/0,87*
Примітка: * У знаменнику приведені коефіцієнти за наявності сніжного

9.
накату на смузі руху.
Таблиця 3.6 – Коефіцієнт d2
Ширина
узбіччя, м
3,75 3,0 2,50 2,0 1,5
d2 1,0 0,97 0,92 0,8 0,7
Таблиця 3.7 – Коефіцієнт d3
Відстань від кромки проїжджої
частини до перешкоди, м
d3 при ширині смуги руху, м
Бічні перешкоди з
одного боку
Бічні перешкоди з
обох боків
2,5 1,0 1,0 0,98 1,0 0,98 0,96
2,0 0,99 0,99 0,96 0,98 0,97 0,93
1,5 0,97 0,95 0,94 0,96 0,93 0,91
1,0 0,95 0,9 0,87 0,91 0,88 0,85
0,5 0,92 0,83 0,8 0,88 0,78 0,75
0 0,85 0,78 0,75 0,82 0,73 0,7
Таблиця 3.8 – Коефіцієнт d4
Кількість
автопоїздів
в потоці, %
d4 при числі легких і середніх вантажних автомобілів, %
10 20 40 60 70
1 0,99 0,98 0,94 0,9 0,86
5 0,97 0,96 0,91 0,88 0,84
10 0,95 0,93 0,88 0,85 0,81
15 0,92 0,9 0,85 0,82 0,78
20 0,9 0,87 0,82 0,79 0,76
25 0,87 0,84 0,79 0,76 0,73
30 0,84 0,81 0,76 0,72 0,7

10.
Таблиця 3.9 – Коефіцієнт d5
Подовжній
ухил, ‰
Довжина
підйому, м
d5, при кількості автомобільних поїздів в потоці,
‰
2 5 10 15
20
200 0,98 0,97 0,94 0,89
500 0,97 0,94 0,92 0,87
800 0,96 0,92 0,9 0,84
30
200 0,96 0,95 0,93 0,86
500 0,95 0,93 0,91 0,83
800 0,93 0,9 0,88 0,8
40
200 0,93 0,9 0,86 0,8
500 0,91 0,88 0,83 0,76
800 0,85 0,85 0,8 0,72
50
200 0,9 0,85 0,8 0,74
500 0,86 0,8 0,75 0,7
800 0,82 0,76 0,71 0,64
60
200 0,83 0,77 0,7 0,63
500 0,77 0,71 0,64 0,55
800 0,7 0,63 0,53 0,47
70
200 0,75 0,68 0,6 0,55
500 0,63 0,55 0,48 0,41
Таблиця 3.10 – Коефіцієнт d6
Відстань
видимості,
м
<50 50–100 100–150 150–250 250–350 >350
d6 0,68 0,73 0,84 0,80 0,98 1,0
Таблиця 3.11 – Коефіцієнт d7
Радіус
кривої в
плані, м
<100 100–250 250–450 450–690 >600
d7 0,85 0,90 0,96 0,99 1,0

11.
Таблиця 3.12 – Коефіцієнт d8
Обмеження
швидкості
знаком,
км/ч
10 20 30 40 50 60
d8 0,44 0,76 0,88 0,96 0,98 1,0
Таблиця 3.13 – Коефіцієнт d9
Число
автомобілів, що
повертають
ліворуч, %
Тип перетину
Т-образне
чотиристороннє
d9 при ширині проїжджої частини основної дороги, м
7 7,5 10,5 7 7,5 10,5
Необладнаний перетин
0 0,97 0,98 1,0 0,94 0,95 0,98
20 0,85 0,87 0,92 0,82 0,83 0,91
40 0,73 0,75 0,83 0,7 0,71 0,82
60 0,6 0,62 0,75 0,57 0,58 0,73
80 0,45 0,47 0,72 0,41 0,41 0,7
Частковий обладнаний перетин з острівцями
без перехідно-швидкісних смуг
0 1,0 1,0 1,0 0,98 0,99 1,0
20 0,97 0,98 1,0 0,98 0,97 0,99
40 0,93 0,94 0,97 0,91 0,92 0,97
60 0,87 0,88 0,93 0,84 0,85 0,93
80 0,87 0,88 0,92 0,84 0,85 0,92
Повністю каналізований перетин
0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
20 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
40 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
60 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
80 0,97 0,98 0,99 0,95 0,97 0,98

12.
Таблиця 3.14 – Коефіцієнт d10
Укріплення узбіч d10
Узбіччя мають те ж покриття, що і проїжджа часті 1,0
Узбіччя укріплені: щебенем з крайовою смугою з бетонних
плит; щебенем без крайової смуги
0,99
Узбіччя укріплені: засівом трав 0,95
Неукріплені узбіччя в сухому стані 0,9
Слизькі, покриті брудом узбіччя 0,45
Таблиця 3.15 – Коефіцієнт d11
Тип дорожнього покриття d11
Шорстке асфальто- або цементобетонне, чорне щебеневе
покриття
1,0
Асфальтобетонне покриття без поверхневої обробки 0,91
Збірне бетонне покриття 0,8
Бруківка 0,42
Ґрунтова дорога без пилу, суха 0,9
Таблиця 3.16 – Коефіцієнт d12
d12
Майданчик відпочинку, бензозаправні станції або зупинні
майданчики з повним відділенням від основної дороги і
наявністю спеціальної смуги для в'їзду
1,0
Те ж, за наявності тільки відгону ширини 0,98
Те ж, за відсутності смуги і відгону 0,8
Те ж, без відділення від основної проїжджої частини 0,64
Таблиця 3.17 – Коефіцієнт d13
d13
Осьова розмітка 1,02
Крайова і осьова розмітки 1,06
Розмітка смуг на підйомах з додатковою смугою 1,5
Те ж, на чотирьохсмуговій дорозі 1,23
Те ж, на трьохсмуговій дорозі 1,3
Подвійна осьова розмітка 1,12

13.
Таблиця 3.18 – Коефіцієнт d14
d14
Покажчики смуг руху 1,1
Знак обмеження швидкості cм. d8
Таблиця 3.19 – Коефіцієнт d15
Число автобусів в потоці, %
d15 при числі легкових автомобілів в потоці,
%
70 60 40 30 20 10
1 0,82 0,76 0,74 0,72 0,7 0,68
5 0,8 0,75 0,72 0,71 0,69 0,66
10 0,77 0,73 0,71 0,69 0,67 0,65
15 0,75 0,71 0,69 0,67 0,66 0,64
20 0,73 0,69 0,68 0,66 0,64 0,62
30 0,7 0,66 0,64 0,63 0,61 0,6
3. Після визначення по формулі (3.1) максимальної
інтенсивності руху на з'їзді Nс підраховують пропускну
спроможність з'їзду Рс по формулі
max
c
P d P
  , (3.6)
де Ртax — максимальна практична пропускна спроможність однієї
смуги руху на з'їзді, легкових авт./год; Ртах = 1800 авт./год [7];
d — підсумковий коефіцієнт зниження пропускноїспроможності.
4. Набуті значення Nс і Рс порівнюють між собою. Якщо Рс > Nс,
то за пропускну спроможність з'їзду приймають Nс, оскільки в цьому
випадку пропускна спроможність з'їзду обмежуєтьсяділянкою злиття
потоків. Якщо Рс < Nс, то за пропускну спроможність з'їзду
приймають Рс, оскільки в цьому випадку пропускна спроможність
з'їзду обмежується ділянками з кривими малих радіусів,
недостатньою видимістю, крутими підйомами і т.д.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Які основні чинники впливають на пропускну спроможність

14.
з'їздів транспортних розв'язок?
2. Як обирають максимальну інтенсивність руху на з’їзді?
3. Що потрібно враховувати при визначенні
інтенсивностіруху в місцях злиття?
4. Яка схема є найпоширенішою на транспортних розв'язках?