для дистанційного курсу

1. ПРАКТИЧНА РОБОТА №3
ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ПІШОХІДНОГО
ПЕРЕХОДУ НА ДІЛЯНЦІ МІСЬКОЇ МАГІСТРАЛІ.
ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ТА ШИРИНИ ПІШОХІДНОГО
ПЕРЕХОДУ НА ДІЛЯНЦІ МІСЬКОЇ МАГІСТРАЛІ.
Мета роботи: 1) освоїти методику визначення місця
розташування пішохідного переходу на міській магістралі. 2)
освоїти методику визначення типу та ширини пішохідного переходу
на ділянці вулично-дорожньої мережі міста.
ВИХІДНІ ДАНІ
Варіант роботи обирається за номером залікової книжки: і –
остання, j – передостання цифру залікової книжки.
Схема ділянки вулично-дорожньої мережі міста, довжиною 500
м, з розташованими на ній будівлями надана у додатку А. Генеруюча
здатність будівель і споруд наведена у таблиці додатку Б.
Варіант роботи обирається такими чином:
якщо і<2, обираються схема А.1 і таблиці Б.1;
якщо 2≤і<4, обираються схема А.2 і таблиця Б.2;
якщо 4≤і<6, обираються схема А.3 і таблиця Б.3;
якщо 6≤і<8, обираються схема А.4 і таблиця Б.4;
якщо 8≤і<9, обираються схема А.5 і таблиця Б.5.
Інтенсивність пішохідних потоків у годину «пік» NГ, чол./год.,
складає (15+i)% від добової інтенсивності. Транзитний пішохідний
потік NТ , чол./год., складає (10+j)% від добової інтинсивності.
Загальна ширина проїзної частини ділянки вулично-дорожньої
мережі, ВПЧ, з підведеною розділовою смугою (1,5 м шириною
включно), зображеної на рисунок 3.1, обирається з таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Ширина проїзної частини
Ширина
проїзної
частини ВПЧ
і – остання цифру залікової книжки
і<2 2≤і<4 4≤і<6 6≤і<8 8≤і<9
15,5 16 16,5 17 17,5
Тип пішохідного переходу та його ширину потрібно визначити
для наступних випадків:

2. 1) N1=300-10i, N2=250+10j, авт./год.;
Nпер складає 2% від інтенсивності пішохідних потоків Nп, що
рухаються вздовж проїзної частини;
2) N1=(300-10i)⸱4, N2=(250+10j)⸱4, авт./год.;
Nпер складає 2% від інтенсивності пішохідних потоків Nп, що
рухаються вздовж проїзної частини і рух має епізодичний характер;
3) N1=(300-10i)⸱4, N2=(250+10j)⸱4, авт./год.;
Nпер складає 10% від інтенсивності пішохідних потоків Nп, що
рухаються вздовж проїзної частини;
3) N1=(300-10i)⸱4, N2=(250+10j)⸱4, авт./год.;
Nпер складає 60% від інтенсивності пішохідних потоків Nп, що
рухаються вздовж проїзної частини,
де N1, N2 – інтенсивності транспортних потоків, авт./год;
Nпер – інтенсивність пішохідного потоку, що перетинає
проїзну частину, піш./год.
Для розрахунку ширини регульованого пішохідного переходу
час циклу Тц обирається з таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Час циклу
Час
циклу,
Тц
j – передостання цифру залікової книжки
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
35 36 37 38 39 40 41 42 43 44
ЗАВДАННЯ
1. Визначити добову інтенсивність пішохідного руху (Nдоб), що
характеризується генеруючою здатністю пунктів тяжіння пішоходів.
2. Визначити об′єкт, що генерує максимальну інтенсивність
пішохідного руху.
3. Визначити пішохідний потік NП, чол./год. по тротуару з
урахуванням будівель і споруд, що примикають до тротуарів, і
наявних пішохідних переходів.
4. Визначити ширину тротуарів, що примикають до проїзної
частини.
5. Визначити транспортну характеристику (Hi) пішохідних
шляхів, що зв′язують пункти генерації пішохідних потоків з даною
магістраллю.
6. Визначити місцеположення пішохідного переходу.

3. 7. Визначити тип та ширину пішохідного переходу на ділянці
вулично-дорожньої мережі міста.
8. Зробити висновки.
ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ
1. Визначаємо добову інтенсивність пішохідного руху (Nдоб),
що характеризує генеруючу здатність найбільших пунктів тяжіння
пішоходів за формулою, що наведені у таблиці 3.3.
В формулах таблиці 3.3 прийняті наступні умовні
позначення:
Q1 – розрахункова місткість видовищних будівель і споруд,
чол.;
Q2 – кількість робочих або посадкових місць у підприємствах
торгового і комунально-побутового обслуговування;
Q3 – розрахункова місткість об′єкту, чол.;
Q4 – кількість робочих на підприємстві (в установі);
Q5 – число учнів в учбовому закладі;
Р – пасажирооборот зупинного пункту громадського
пасажирського транспорту за середньорічну добу;
Z – розрахункова кількість відвідувачів на одне робоче або
посадкове місце. Для великих універмагів рекомендується приймати
Z=130 чол., для підприємств громадського харчування Z=10-15 чол.;
n – кількість сеансів (вистав) на добу;
Fж – жила площа, м2;
f – норма жилої площі на одну людину (в теперішній час
можна приймати f=9 м2/чол.);
t1 – тривалість роботи об′єктів за добу, год;
t2 – розрахункова тривалість перебування відвідувачів на
об′єкті, год;
m1; m2; m3 – коефіцієнти, що враховують зменшення
нормативної кількості працюючих (учнів, відвідувачів) в результаті
хвороби, командировок, відпусток та ін. Рекомендується приймати
наступні часткові значення коефіцієнту: m1=0,8; m2=0,7; m3=0,9;
Кс – коефіцієнт, що враховує нерівномірність заповнення
пункту тяжіння пішоходів за днями тижня. Рекомендується
приймати Кс=0,8;

4. Кдоб – коефіцієнт, що враховує нерівномірність заповнення
пункту тяжіння пішоходів впродовж доби. Рекомендується
приймати Кдоб=0,1.
Таблиця 3.3 – Характер руху людських потоків
Характер руху
людських
потоків
Назва будівель і споруд Генеруюча спроможність,
чол./добу
Епізодичний
Видовищні будівлі і
споруди при числі вистав
(сеансів) 2-3 в день (театри,
цирки, планетарії, концертні
зали, спортивні зали і арени)
2⸱Q1⸱n⸱Kc
Циклічний
Те ж саме при числі вистав
більше 3 в день (кінотеатри,
клуби)
2⸱Q2⸱(1+Z)⸱Kc
Відносно
рівномірний
протягом
робочого дня
Будівлі і споруди торгові,
комунального і побутового
обслуговування
2 с
2 (1 )
Q Z K
   
Виставкові павільйони, зони
відпочинку
3 1
с
2
2 Q t
K
t
 

З яскраво
вираженими
циклами на
вхід і вихід
Адміністративно-
управлінські, науково-
дослідні і проектні установи
4 1 с
3,1 Q m K
  
Вищі і середні спеціальні
учбові заклади
5 2 с 4 1 c
3,5 3,1
Q m K Q m K
      
Житлові будинки
3 c
3,0 се
F
m K
f
  
Промислові підприємства 4 1 c
2,2 Q m K
  
Залежний від
типу забудови,
що
обслуговується
Зупинні пункти
громадського
пасажирського транспорту
P
Примітка. величину се
F
f
прийняти рівною 1,5 cе
N
 , де cе
N - кількість
людей що проживає в житловому комплексі.
Результати розрахунків зводимо до таблиці 3.4.

5. Таблиця 3.4 – Добова інтенсивність пішохідного руху ( доб
N ), що
характеризується генеруючою здатністю найбільших пунктів тяжіння
пішоходів
Назва об′єкту
Генеруюча здатність доб
N , чол./добу
З одного боку
проїжджої частини
З другого боку
проїжджої частини
Сума
1
доб
N  2
доб
N 
2. Серед будівель і споруд визначити об′єкт, що генерує
максимальну інтенсивність пішохідного руху.
3. Розрахунковий пішохідний потік П
N , чол./год. по тротуару
визначаємо з урахуванням будівель, що примикають до тротуарів.
Схема ділянки вулично-дорожньої мережі міста, довжино. 500 м,
надана на рисунку 3.1.
Рисунок 3.1 – Схема ділянки вулично-дорожньої мережі міста
Враховуючи, що інтенсивність пішохідних потоків у годину
«пік» і
Г
N , чол./год., складає n % від добової інтенсивності, а
транзитний пішохідний потік і
Г
N , чол./год., складає m % від добової
інтенсивності, для кожного тротуару отримаємо
доб
,
100
i
і
Г
N n
N V
l
   (5.1)

6. доб ,
100
і і
T
m
N N
  (5.2)
,
і і i
П Г T
N N N
  (5.3)
де і
П
N - інтенсивність руху пішохідних потоків по тротуару,
чол./год.;
l - довжина ділянки вулично-дорожньої мережі міста, км;
V - швидкість руху пішоходів, км/год., приймаємо 5 км/год.
4. Ширину ходової частини тротуару і
 , м, визначаємо через
розрахункове величину пішохідного потоку (сумарна інтенсивність
в обох напрямках) за формулою
пі
пр
0,75,
і
N
N
   (3.4)
де пр
N - пропускна спроможність однієї смуги, чол./год.; приймаємо
750 чол./год.
Значення і
 округляємо в більшу сторону до цілого числа, що
кратне 0,75.
Загальну ширину тротуару розраховуємо за формулою
,
i i i i
b a c

   (3.5)
де i
a - розширення тротуарів у бік будівель, приймаємо 0,5-1,5 м;
i
c - розширення тротуару у бік проїжджої частини для
розміщення стовпів вуличного освітлення, опор ліній контактної
мережі, тощо, приймаємо 0,5-1,5 м.
5. Добова інтенсивність пішохідного руху ( доб
N ), що
характеризується генеруючою здатність найбільших пунктів
тяжіння пішоходів визначена у практичній роботі №1.
Визначаємо транспортну характеристику ( і
H ) пішохідних
шляхів (дивитись рисунок 3.2), що зв′язують пункти генерації
пішохідних потоків з даною ділянкою вулично-дорожньої мережі
міста за формулою

7. доб,
і i i
H S N
  (3.6)
де i
S - коефіцієнт, що враховує значущість кореспонденції,
залежної від цільового призначення пішого пересування і що
приймається по таблиці 3.5;
доб
i
N - добова інтенсивність пішохідного руху, чол./добу.
Рисунок 3.2 – Розрахункова схема визначення місця розташування
пішохідного переходу
Таблиця 3.5 – Коефіцієнт, що враховує значимість кореспонденції
Назва будівель і споруд Коефіцієнт значимості
кореспонденції
Театри, цирки, планетарії, концертні
зали виставкові павільйони, зони
відпочинку
1,0
Торгові будівлі і споруди, зупинні
пункти громадськогопасажирського
транспорту
1,4
Кінотеатри, клуби, спортивні зали і
арени, будівлі споруди
комунального і побутового
обслуговування, житлові будівлі
1,5
Промислові підприємства,
адміністративно-управлінські,
науково-дослідні і проектні
установи, вищі і середині
спеціальності учбові заклади
1,7

8. Розрахунки зводимо до таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 – Розрахунок транспортної характеристики ( і
H )
пішохідних шляхів, що зв′язують пункти генерації пішохідних
потоків з даною ділянкою вулично-дорожньої мережі міста
Позначення
на рисунку
Характеристика
об′єкту i
H
l
Коефіцієнт
значущості
пересування
Генеруюча
здатність,
доб
N ,
чол./добу
і
H
6. За наступною формулою визначаємо місцеположення
пішохідного переходу
,
i
і H
К
i
Н l
l
H




(3.7)
де К
l - відстань від довільного узятої на осі дороги  у межах
даної ділянки магістралі до перетину проїжджої частини, де
доцільно влаштування пішохідного переходу. При позитивному
значення К
l пішохідний перехід повинен розташовуватися на К
l м від
точки  в зоні 2, при негативному значенні – в зоні 1;
і
Н
l - відстань від ідеальної точки перетину проїжджої частини
пішохідними потоком з транспортною характеристикою і
H до точки
, м. Знак визначається по аналогії з визначенням знаку К
l .
7. Схема ділянки вулично-дорожньої мережі міста показана на
рисунку 3.1
Залежно від категорії вулиці або дороги, інтенсивності руху,
ширини проїжджої частини і місцезнаходження пішохідних
переходів останні влаштовують в одному або різних рівнях з
проїжджою частиною. Наземні переходи можуть бути
регульованими і нерегульованими.
Введення світлофорного регулювання на пішохідному переході
на ділянці дороги необхідне за наявності хоча б одного з наступних
умов:

9. - протягом робочого дня інтенсивність руху транспортних
засобів складає не менше 600 авт./год. (для вулиць з розділовою
смугою в 1000 авт./год.) в обох напрямах, а інтенсивність
пішохідного руху в одному напрямі в той же час доби складає не
менше 150 чол./год. В цьому випадку необхідне встановлення
світлофорної сигналізації, що працює в жорсткому одно- або
багатопрограмному режимі;
- інтенсивність пішохідного руху по переходу в одному напрямі
складає не менше 50 чол./год. (за наявності острівця безпеки – 100
чол./год.) і має епізодичний характер (різко і багато разів змінюється
протягом доби). і має епізодичний характер (різко і багато разів
змінюється протягом доби). Інтенсивність руху транспортних
засобів при цьому складає величину не менше 600 авт./год. (за
наявності острівця безпеки – 800 авт./год.). В цьому випадку
необхідне вживання визивної пішохідної сигналізації;
- пішохідний перехід розташований на магістральній вулиці, де
дозволено рух із швидкістю більше 60 км/год.;
- за останні 12 міс. на пішохідному переході вчинено не менше
трьох наїздів на пішоходів або інших дорожньо-транспортних подій
з вини пішоходів, а інтенсивність руху транспортних засобів і
пішоходів складає не менше 30% від вказаної в даному пункті.
Переходи в різних рівнях з проїжджою частиною вулиці або
дороги необхідні влаштовувати в наступних випадках:
- на міських швидкісних дорогах, магістральних вулицях
безперервного руху і автомобільних дорогах I категорії в межах
населених пунктів;
- на вулицях і дорогах з регульованим рухом при інтенсивності
пішохідних потоків понад 3000 чол./год. і ширині проїжджої частини
14 м і більш;
- на магістральних вулицях на шляху підходу дітей до шкіл.
Для визначення ширини нерегульованого пішохідного
переходу, визначаємо час, необхідний переходу для перетину
проїжджої частини
пш
пш
пш
5
B
t
V
  , (3.8)
де Впч – максимальна ширина проїжджої частини, яку в даній фазі
переходять пішоходи, м;

10. Vпш – швидкість руху пішоходів, м/с; рекомендується приймати
Vпш =1,3 м/с.
Час руху пішохода округлюємо до більшого числа.
Пішохід, що чекає можливості перейти проїжджої частину,
чекатиме інтервал між автомобілями в транспортному потоці, рівний
tmin с. Тому граничний інтервал для перетину транспортного потоку
по дорозі: гр min
t t
  .
Пішоходи рухаються по переходу з інтервалом п
t
 , який
залежить від щільності і швидкості пішохідного потоку і змінюється
в межах 0,9-1,5 с. Для щільного потоку можна прийняти п 1,2
t
  с.
Пішоходи запізнюються з початком переходу на якийсь час зап
t . У
розрахунках цей час приймають рівним 1,5 с.
З урахуванням того, що розподіл інтервалів між автомобілями
в транспортному потоці описаний розподілом Пуассону, пропускна
спроможність однієї смуги нерегульованого пішохідного переходу
зап р
п
( )
3600
пер1
3600
,
1
г
t t N
t N
e
N N
e

 


 

(3.9)
де N – сумарна інтенсивність транспортних потоків в обох
напрямках руху, авт./год.;
гр
t
 - граничний інтервал для перетину транспортного потоку
по головній дорозі, с;
п
t
 - інтервал руху пішоходів, с; п 0,9 1,5
t
   с. Для щільного
потоку можна прийняти п 1,2
t
  с;
зап
t - час запізнення з початком переходу, с. У розрахунках
приймають рівним 1,5 с.
Ширину наземних пішохідних переходів розраховуємо за
формулою
пер
п
пер1
,
N
b
N
 (3.10)

11. Ширину наземних пішоходів переходів рекомендується
приймати з розрахунку, але не менш 6 м на магістральних вулицях і
не менш 3 м на вулицях місцевого значення.
При введенні світлофорного регулювання на пішохідному
переході на ділянці дороги визначаємо режим роботи світлофорного
об′єкту, що працює в жорсткому (одно- або багатопрограмному)
режимі або в режимі визивної пішохідної сигналізації.
Час, необхідний для пропуску пішоходів
пш
пч
пш 5
V
B
t 
 (3.11)
де пч
B – ширина проїжджої частини, м;
пш
V – швидкість руху пішоходів, м/с; пш
V = 1,3 м/с.
Час руху пішоході округляємо до більшого цілого числа.
Розраховуємо фазовий коефіцієнт для найбільш навантаженого
напряму руху транспорту
н
,
N
y
M
 , (3.12)
де N – інтенсивність руху транспортних засобів в одному, більш
завантаженому напрямі, авт./год.;
Мн – потік насичення, авт./год., який розраховуємо за формулою
н 525 ,
2
В
М   (3.13)
де B – ширина проїжджої частини транспорту, що перетинається
пішоходами за час одного світлофорного циклу, м.
Сумарна тривалість проміжних тактів циклу світлофорного
регулювання Тп, приймаємо 6 с.
Розраховуємо тривалість основного такту для транспорту
тр ц п
( ),
t y T Т
   (4,14)
де ц
T - час циклу;

12. п
Т - сумарна тривалість проміжних тактів.
Тривалість сигналу, що дозволяє рух пішоходів tзел, с,
розраховуємо за формулою
зел ц п тр
t Т Т t
   , (3.15)
Порівнюємо зел
t з пш
t . За зел
t приймаємо найбільше з двох
значень.
Пропускна спроможність однієї смуги регульованого
пішохідного переходу
зел пш
пер1
п ц
3600
1 ,
t t
N
t Т

 

  
 
 
(3.16)
Ширину наземного пішохідного переходу розраховуємо за
формулою (3.10).
При введенні світлофорного регулювання на пішохідному
переході на ділянці дороги, що працює в жорсткому (одно- або
багатопрограмному) режимі порівнюємо тр
t з пш
t . Якщо тр
t < пш
t
робимо поетапний перехід. Для цього змінюємо час руху пішохода
через проїжджу частину дороги в одному напрямі пш
t , с, за формулою
пч
пш
пш
5,
2
В
t
V
 

(3.17)
Час руху пішоходу округляємо до більшого цілого числа.
Тоді тривалість сигналу, що дозволяє рух транспорту тр
t , с
отримуємо з формули (3.15), а саме
тр ц п пш
t Т Т t
   , (3.18)
При поетапному переході пішоходів необхідно влаштувати
острівець безпеки, де пішоходи очікують сигнал світлофору, що
дозволяє рух.
Острівці безпеки слід влаштовувати при ширині проїжджої
частини між ії краєм і острівцем не менше 10,5 м, а також за
наявності розділової смуги, що не використовується для

13. поперемінного пропуску транспортних потоків в стрічних напрямах
і має ширину не менше 1,5 м.
Ширину острівця безпеки 0
b , м, слід визначити за формулою
пер пш п
0
п
н
,
3600 1
N f t Т
b
N
b
M
 
 
 
(3.19)
де пер
N - інтенсивність пішохідного руху по переходу в обох
напрямах у час «пік», чол./год.;
п
b - ширина пішохідного переходу, м;
f - площа, яку займає один пішохід на острівці безпеки,
приймається рівною 0,3 м2;
п
Т - сумарна тривалість проміжних тактів циклу
світлофорного регулювання, с.
Ширину острівців слід приймати рівній ширині підведених
розділових смуг, а при іх відсутності – не менше 2 м. Довжина
майданчика острівця безпеки повинна бути рівній ширині
пішохідного переходу.

16. Схема А.6.

17. Додаток Б
ГЕНЕРУЮЧА ЗДАТНІСТЬ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД