Методичний кабінет відділу освіти Великоберезнянської райдержадміністрації

1. БУЛІНГ У ШКОЛІ:
ПРИЧИНИ, НАСЛІДКИ, ДОПОМОГА
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД ДІЯЛЬНОСТІ
ПСИХОЛОГІВ, СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ТА КЛАСНИХ
КЕРІВНИКІВ

2. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
«ЩО ТАКЕ БУЛІНГ»
• Насилля у школі – проблема, про яку довгий час було не прийнято
говорити. Одним із аспектів проблеми насилля є жорстока поводження
з дітьми та нехтування їхніми інтересами, та, як наслідок, насилля в
стосунках між дітьми. Поведінка, спрямована на утвердження своєї
влади над кимось або чимось, стає усе більш розповсюдженою.

3. БУЛІНГ
(builying, від англ.buily – хуліган,
забіяка, грубіян, насильник)
визначається як пригноблення,
дискримінація, цькування. Булінг –
це соціальне явище, характерне
переважно для організованих
дитячих колективів, у першу чергу,
школі.

4. Булінгом називається агресія одних дітей
стосовно інших, коли наявні нерівність сил
агресора та жертви, агресія має тенденцію
повторюватися, при цьому відповідь жертви
показує, як сильно її зачепило те, що

5. ТРИ
СУТТЄВО ВАЖЛИВИХ ПОКАЗНИКА БУЛІНГУ:
нерівність сил
повторюваність
неадекватно висока чутливість жертви

6. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
«ТИПОВІ РИСИ УЧНІВ, СХИЛЬНИХ
ДО ПРОЯВІВ НАСИЛЬСТВА»
вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів,
переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють
вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і
вчителів)
вони не виявляють співчуття до своїх жертв
якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших

7. Найчастіше агресорами (ініціаторами цькування - булерами) є діти з
нарцисичними рисами характеру. Основна особливість «нарциса» –
прагнення до влади, самоствердження за рахунок інших. Бути «крутим»,
мати авторитет серед ровесників, як людини, якій ніхто нічого не може
зробити. «Ти мені нічого не зробиш» - приховане за усією поведінкою
цього учня послання. Владолюбні учні поділяються на активних та
пасивних владолюбців. Перші постійно зачіпають не лише однокласників,
але і учителів. Вони знов і знов кидають їм виклик. Словами або діями
вони ніби їх атакують.

8. ТАКТИКИ АКТИВНИХ ВЛАДОЛЮБЦІВ
робити все дуже повільно
не звертати уваги на нагадування про час
здавати незакінчені роботи
шуміти в той час, коли решта учнів працює
інші

9. Пасивні властолюбці коректно ведуть себе з учителями, але
самостверджуються на ровесниках чи молодших дітях.
Як правило, владолюбці не діють без глядачів. Їм потрібні
свідки їх влади. Вони провокують вчителя або ровесника перед
аудиторією глядачів, і навіть учитель відчуває – якщо він програє
цю публічну сутичку, то в очах цих глядачів, залишиться з ярликом
«Переможений» до закінчення навчального року.
Усі, кого владолюбець обрав мішенню, завжди під загрозою,
під тиском таких можливих ситуацій. Це викликає тривогу,
напруження та чимало інших неприємних почуттів, безпосередньо
і у вчителів.

10. Інформаційне повідомлення «Які діти
найчастіше є жертвами булінгу?»
• Фізичні недоліки: носять окуляри, діти зі зниженим слухом, порушенням опорно-рухового апарату (наприклад
ДЦП), тобто ті, що не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків.
• Особливості поведінки: замкнуті, сором`язливі, тривожні, імпульсивні, невпевнені в собі, нещасливі і ті, які мають
занижену самооцінку.
• Особливості зовнішності: руде волосся, ластовиння, клаповухість, криві ноги, особлива форма голови, маса тіла
(повні чи худі).
• Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з
дорослими ніж з однолітками.
• Страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх
відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи
агресію.
• Відсутність досвіду життя в колективі (домашні діти).
• Хвороби: епілепсія, заїкання, енурез, дислалія (порушення мови), дисграфія (порушення письма), дислексія
(порушення читання).
• Низький інтелект і труднощі в навчанні.

11. Діти, що стали жертвами булінгу, проявляють наступні
(у тому числі патологічні) особливості поведінки:
• виявлення рваного верхнього одягу або пошкоджених речей;
• часті прохання дати гроші, злодійство;
• зниження якості навчання, втрата інтересу до улюблених занять;
• постійні ссадини, синці та інші травми;
• мовчазність, небажання йти на розмову;
• як прояв крайнього ступеню: суїцид.
• поведінка і темперамент змінюються;
• Шкільні речі часто бувають розкидані по класу чи сховані.
• На уроках веде себе боязливо, замкнений, коли відповідає, по класу розповсюджується шум, сміх, коментарі.
• Під час перерви, в їдальні, тримається осторонь інших, уникає ровесників і старших школярів, намагається бути
недалеко від вчителів.
• Дитину ображають, дражнять, дають образливі прізвиська.
• Добре контактує з вчителями і погано з ровесниками.
• Запізнюється на уроки або пізно йде зі школи.
• Під час групових занять дитину ігнорують або обирають останньою.

12. На сьогоднішній день прийнято виділяти такі ведучі фактори,
наявність яких дозволяє віднести дитину до групи ризику по
булінгу:
Множинний стрес. Жертви цькування обтяжені багатьма проблемами. Погане
здоров’я, низький соціальний статус, незадовільні стосунки з ровесниками, великі
сім’ї, виражене соціальне неблагополуччя, а також низькі компенсаторні
можливості – усе це характерне для жертв цькування.
Провокативні особливості жертви (або «провокуючі жертви»). Це досить
неоднорідна група дітей та підлітків, які внаслідок особливостей їх особистості на
поведінковому рівні можуть виступати фактором подразнення для більшості їх
умовно толерантних ровесників.

13. Інформаційне повідомлення «Ролі, які виконують
спостерігачі у ситуації «шкільного булінгу»
Ініціюють булінг та приймають у ньому Булери
Намагаються активну участь допомогти Потенційні захисники
Беруть активну участь
у цькуванні, але не є
ініціаторами
Послідовники
Схвалюють, але самі
участі не беруть
Прихильники
З цікавістю спостерігають, але відкрито не
підтримують
Пасивні
прихильники
Не схвалюють, хочуть допомогти, але не допомагають Байдужі свідки