Recomendados
Recomendados
Mais conteúdo relacionado
Semelhante a Протидія дезінформації_укр.pdf
Semelhante a Протидія дезінформації_укр.pdf (20)
Mais de ssuser54595a
Mais de ssuser54595a (20)
Протидія дезінформації_укр.pdf
- 2. Грудень 2022р. Цей звіт було створено за підтримки Open Information Partnership. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року поклало поча- ток новій главі російської пропаганди та дезінформації, спрямованої на країни Люблінського трикутника. Україна опинилася в епіцентрі російської дезінфор- мації та пропаганди, яка прямо підтримувала бойові дії Росії на фронті. Литва і Польща, які підтримують Україну політично і військово, також зазнають постій- них інформаційних атак з боку Кремля. Попри це, всі три країни демонструють суттєві ознаки стійкості до російської пропаганди. Тому «Civic Resilience Initiative», «Детектор медіа» та «Kosciuszko Institute» об’єднали зусилля, щоб визначити складові елементи стійкості до ро- сійської дезінформації в Литві, Польщі та Україні. Прагнучи окреслити найкращі практики боротьби з дезінформацією, автори дослідження, по-перше, проаналі- зували спільні та відмінні риси основних наративів і меседжів, спрямованих на країни Люблінського трикутника. Потім вони дослідили основні джерела дезін- формації та її характерні прояви. По-третє, вони оцінили заходи, вжиті для боротьби з дезінформацією.
- 3. Резюме 4 Рекомендації 7 Для всіх стейкхолдерів 7 Для урядів та державних установ 7 Для міжнародних організацій та донорів 9 Для громадянського суспільства 10 Для ЗМІ 10 Вступ 12 Методологія 14 Наративи та меседжі російської пропаганди та дезінформації, спрямовані проти країн Люблінського трикутника 16 Пропаганда та дезінформація, спрямовані проти переконань та довіри громадян 17 Пропаганда та дезінформація, спрямовані проти міжнародного співробітництва та єдності 22 Російська пропаганда та дезінформація, спрямовані проти міжгрупових та внутрішньогрупових відносин 24 Історичні наративи та меседжі, що експлуатуються російсь- кою пропагандою 28 Джерела російської дезінформації та пропаганди, спрямованої проти Литви, Польщі, України 31 Заходи з підвищення стійкості до російської пропаганди та дезінформації 36 Державні установи, відомства та їхня політика 36 Заборони та правила для тих, хто поширює пропаганду й дезінформацію 42 Ініціативи громадянського суспільства 44 Заходи великих технологічних компаній для боротьби з російською пропагандою та дезінформацією 47 Додаток А. ЗМІ та суб’єкти, що поширюють проросійську риторику в країнах Люблінського трикутника 49 ЗМІ, що поширюють проросійську риторику 49 Партії та громадські діячі, що поширюють проросійську риторику 52 Додаток Б. Список літератури 58
- 4. 4 Резюме Російська пропаганда та дезінфор- мація не є ані новою, ані унікальною. Аналізуючи її в розрізі Литви, Польщі та України, ми бачимо однакові на- ративи, меседжі й тактики, які вико- ристовує російська пропагандист- ська машина. В рамках аналізу ми визначили кілька цілей російської пропаганди та дезінформації в кра- їнах Люблінського трикутника: впли- нути на віру громадян у майбутнє, підірвати довіру всередині груп та між групами, а також дискредитува- ти міжнародне співробітництво. • Щоби вплинути на віру гро- мадян у майбутнє, російська пропагандистська машина під- риває спроможність держави функціонувати, стверджуючи, що «країна не є суверенною дер- жавою», «уряд нестабільний і некомпетентний», а «країна пе- реживає економічні негаразди». Вона пояснює це тим, що «Лит- ва / Польща / Україна перебу- ває під зовнішнім управлінням», яке нібито «використовується Заходом / елітами / світовим та- ємним урядом», а «громадські організації, незалежні ЗМІ та їхні представники є маріонетками Сороса / Заходу». При цьому ро- сійська пропаганда намагала- ся переконати громадян у тому, що вони не мають перспектив у своїй країні: «люди тікають з кра- їни у пошуках кращого життя», «більшість громадян вважають, що ситуація в країні погіршуєть- ся», «кількість населення постій- но зменшується». Починаючи з повномасштабного вторгнення, країни Люблінського трикутника стають мішенню для наративу про «нездатність урядів забез- печити громадян доступними енергоресурсами». Російський енергетичний шантаж конверту- ється російською пропагандою у твердження, що «інфляція та енергетична криза спричине- ні хибним політичним підходом Заходу» і що «громадяни роз- плачуються за помилки уряду». При цьому також поширюються панічні настрої та погрози єв- ропейцям «холодом і голодом взимку». • Другою метою російських ін- формаційних маніпуляцій є руйнування міжгрупових та внутрішньогрупових відносин. Загалом, російські інформаційні маніпуляції спрямовані на спіль- ноти. Так, у всіх трьох країнах вони ідентифікують різні спіль- ноти (на основі мови, сексуаль- ності, релігії тощо) та просува- ють наративи, що породжують недовіру всередині спільноти та нацьковують спільноти одна на одну. Наприклад, звинувачуючи країни у русофобії. Зокрема, ро- сійська пропаганда стверджує, що країни Люблінського трикут- ника «дискримінують / терори- зують російськомовних», «на- падають на російську культуру» та «ігнорують голос тих, хто має проросійські погляди в дискусі- ях, нав’язуючи цензуру політко- ректності». Російська пропаган- да намагається позиціонувати так звану русофобію як нацизм, стверджуючи, що Литва, Польща та Україна «переслідують лю- дей за їхні політичні погляди» та «контролюють інформаційний
- 5. 5 простір». Таким чином, будь-яка декомунізація розглядається як «акт нацизму та/або русофобії». Російська пропаганда та дезін- формація також використовує бі- женців для підриву міжгрупових та внутрішньогрупових відносин. Росія стоїть за такими меседжа- ми, як «біженці розбещені / не- вдячні», «біженці мають пріори- тет над громадянами / жителями приймаючої країни», «біженці знищують національну ідентич- ність», «біженці становлять епі- демічну небезпеку», «"білі / єв- ропейської зовнішності" біженці мають пріоритет над іншими». З цією ж метою Росія використо- вує історію як зброю, щоб наць- ковувати одну громаду на іншу. Наприклад, у Польщі вона ін- тенсивно експлуатує Волинську трагедію (вбивство українськи- ми націоналістами етнічних по- ляків в окупованих нацистами частинах східної Польщі (нині частина України)). Ця історична подія між Польщею та Україною використовується в рамках ан- тиукраїнської дезінформації в Польщі з 2014 року. Наразі росій- ська пропаганда експлуатує її, намагаючись переконати поль- ське суспільство, що «українські біженці не заслуговують на до- помогу, оскільки вони нібито під- тримують вчинені вбивства». • Третьою метою російських ін- формаційних маніпуляцій та втру- чань є підрив міжнародної співп- раці та єдності. Більшість зусиль спрямовані на НАТО та ЄС, де ро- сійська пропаганда стверджує, що вони «слабкі і розвалюють- ся». Вона наполегливо підживлює меседжі про те, що «членство в НАТО / ЄС не є вигідним для краї- ни». Російська пропаганда нама- гається стверджувати, що міжна- родні організації в цілому безсилі. Наприклад, активно просуваєть- ся наратив про «неефективність санкцій проти Росії». Зокрема, «санкції шкодять Заходу більше, ніж Росії», «Захід таємно торгує з Росією», «санкції роблять Росію сильнішою», «європейські гро- мадяни не підтримують санкції проти Росії» та «невинні люди по- трапляють під санкції». Під час повномасштабного втор- гнення Росії в Україну російська пропаганда та дезінформація по- силила наратив про те, що «Захід / НАТО воює з Росією». Варто за- значити, що російська пропаган- да стверджує, що «Захід» є слаб- ким, і в той же час пояснює свої невдачі в Україні тим, що «саме Захід воює з Росією», поширюючи історії про «іноземних найман- ців» та стверджуючи, що «поста- чання зброї означає прямуучасть у війні». Російська пропаганда та дезін- формація намагається зобрази- ти «Захід» лицемірним за те, що він так сильно підтримує Укра- їну, і водночас звинувачує його у «спричиненні світової продо- вольчої кризи». Використовуючи інформаційні маніпуляції та втру- чання, Росія намагається дискре- дитувати демократичні суспіль- ства за будь-яку ціну. Наприклад, використовує гендер та сексу- альність як зброю для виправ- дання своєї війни проти України та всього демократичного світу1 . 1 Детектор медіа, «You Are Either Russian or Gay.» Exploring Russian LGBTIQ+ Disinformation on Social Media (Київ: ГО «Детектор медіа», листопад 2022).
- 6. 6 Що стосується джерел російської пропаганди та дезінформації в Лит- ві, Польщі та Україні, то тут також є багато спільного. Партії та персо- налії, які поширюють проросійську риторику, ютуб-блогери, які поши- рюють теорії змови, скоординовані кампанії у фейсбуку та анонімні те- леграм-канали. Втім, деякі незначні відмінності в якості та різноманіт- ності продиктовані особливостями медіаспоживання в певній країні. Дезінформація має багато спільних ознак в атаках на ці країни. Лит- ва, Польща та Україна мають кіль- ка спільних рис, які значною мірою сприялиїхнійстійкостідозловмисних інформаційних кампаній. По-перше, існує чітке розуміння того, що росій- ська зловмисна інформаційна діяль- ність загрожує національній безпе- ці. Розуміння, визнання та аналіз цієї загрози стали першим щитом проти російських інформаційних маніпуля- цій та втручань. Таким чином, кар- тування джерел та їхнього зв’язку з Кремлем має вирішальне значення. Більше того, притягнення винних до відповідальності надсилає чіткий сигнал, що ніхто не має права ви- користовувати свободу слова для розпалювання ненависті, закликів до насильства чи поширення гено- цидної риторики. По-друге, багатовимірний підхід до боротьби з російською пропа- гандою та дезінформацією широко практикується в країнах Люблін- ського трикутника. Протидія дезін- формації — це комплексний про- цес, який не повинен обмежуватися лише інформаційно-комунікаційни- ми викликами. Важливо розглядати дезінформацію з точки зору кіберне- тичної та цифрової безпеки, інфор- маційно-комунікаційної та когнітив- ної безпеки. По-третє, мультистейкхолдерний підхід. Країни Люблінського трикут- ника мають відмінні практики співп- раці між державою, бізнесом, ЗМІ та громадянським суспільством. Вони демонструють, наскільки важливою є синергія та залучення багатьох стейкхолдерів при вирішенні склад- них кризових ситуацій, спричинених пропагандою та дезінформацією. Синергія має відбуватися одночас- но на кількох рівнях і в межах кількох тем: горизонтальної, міжсектораль- ної та міжінституційної співпраці. Чим комплекснішими будуть заходи, тим вищою буде їхня ефективність у розбудові стійкості до ворожих ін- формаційних операцій Росії. По-четверте, якщо зосередитися лише на аналізі російської пропа- ганди та дезінформації, спрямова- ної проти Литви, Польщі та України, то з її кількістю та різноманітністю неможливо впоратися. Тому ефек- тивніше більше займатися пробле- мою, ніж її вирішенням. Однак важ- ливо розглядати дезінформацію з точки зору фактичного впливу на прийняття рішень громадянами. Російська пропаганда справді не- безпечна, але не всесильна. Існує багато прикладів, коли вона за- знавала поразки в країнах Люблін- ського трикутника. Таким чином, дуже важливо мати вимірювані ін- дикатори для оцінки того, чи можуть конкретні пропагандистські ме- седжі потрапити до дискурсу й чи потрібно на них реагувати. Водно- час, необхідно включити вимірюва- ні показники стійкості суспільства, які покажуть загальну динаміку та забезпечать розуміння фактичної ефективності російської пропаган- ди на основі даних.
- 7. 7 Рекомендації На основі проведеного аналізу про- понуються наступні пропозиції для різних стейкхолдерів на міжнарод- ному, національному та місцевому рівнях. Для всіх стейкхолдерів • Усвідомлення загро- зи є наріжним каменем стійкості до російських зловмисних інформа- ційних кампаній. Важливо розуміти джерело загрози та її особливості, а також чітко усвідомлювати, як її полегшити та усунути. Тому подаль- ше посилення ситуаційної обізна- ності є життєво важливим. • Боротьба з дезінформацією є комплексним явищем, яке не має обмежуватися лише інформацій- но-комунікаційними викликами (ма- ються на увазі джерела та меседжі зловмисних інформаційних кампа- ній), необхідний цілісний підхід до протидії загрозі. Важливо розгля- дати дезінформацію з точки зору кібернетичної та цифрової безпе- ки, інформаційно-комунікаційної та когнітивної безпеки. • Інформаційні маніпуляції та втру- чання стають дедалі складнішими, тому необхідна синергія та муль- тистейкхолдерний підхід у роботі всіх зацікавлених осіб: міжнарод- них партнерів, державних інститу- цій, бізнесу, медіа та громадських організацій. Синергія має відбува- тися одночасно на кількох рівнях і в межах кількох тем: горизонтальної, міжсекторальної та міжінституцій- ної співпраці. Чим комплекснішими будуть заходи, тим вищою буде їхня ефективність у розбудові стійкості до ворожих інформаційних маніпу- ляцій та втручань із боку Росії. • Зробити перехід від проблеми до її вирішення. Існують численні до- слідження щодо різноманіття де- зінформації та її методів, які є над- звичайно важливими. Водночас суттєво бракує аналізу, який би де- монстрував ефективність заходів із протидії дезінформації. Це дуже важливо з точки зору розподілу ре- сурсів на боротьбу з нею, оскільки не вся дезінформація є ефективною. Однак без таких знань важко при- йняти рішення про те, чи варто реа- гувати на конкретний меседж. • Розглядати інформаційне середо- вище комплексно, звертаючи увагу на дезінформацію та правдиві на- ративи й меседжі. Більшість зусиль зосереджується на боротьбі з де- зінформацією шляхом її виявлення та розвінчання. Однак в інформа- ційному середовищі природним чи- ном з’являються різні продуктивні меседжі, тактики та формати. Таким чином, їх можна посилювати, збіль- шуючи їхню частку в інформаційно- му просторі. Для урядів та державних установ • Призначити ключовий координую- чий орган, відповідальний за стра- тегічну комунікацію як у країні, так і за кордоном. Практика тут варію- ється, оскільки це може бути один орган із декількома мандатами або два органи, які співпрацюють.
- 8. 8 Відповідальний орган має налаго- дити синергію всередині державних інституцій, координуючи зусилля з розбудови стійкості та узгоджен- ня довгострокового бачення. Крім того, більшість заходів із точки зору координації зосереджені на націо- нальному рівні. Однак, з огляду на децентралізацію та характер зло- вмисної інформаційної кампанії Ро- сії, такий самий рівень координації необхідний із регіональної та місце- вої точок зору (залежно від адміні- стративного устрою країни). • Розробити або посилити комплек- сну систему моніторингу в режимі реального часу. Часто буває так, що кожна установа має власну систе- му моніторингу, деякі використову- ють готові рішення на ринку, а деякі — зроблені під замовлення. Однак відсутність синергії, протоколів об- міну даними та часто складний формат даних знижують можливо- сті реагування та, що важливіше, прогнозування інформаційних атак. • Запровадити і практикувати про- токол взаємодії між різними орга- нами влади, залученими до протидії дезінформації на національному та міжнародному рівнях. • Розробити або застосувати зако- нодавчі заходи для покарання осіб, які порушують національне законо- давство щодо поширення пропа- ганди та дезінформації. Покладан- ня відповідальності на порушників є важливим кроком для стримування, запобігання та/або припинення ін- формаційних маніпуляцій та втру- чань. Однак важливо розробити ме- ханізми, засновані на верховенстві права. Громадянське суспільство, яке виступає в ролі «сторожово- го пса», має важливе значення для спостереження та захисту таких процесів незалежно від держави. • Розробити вимірювану, орієнтова- ну на результат систему оцінки зу- силь із боротьби з дезінформацією та розбудови стійкості суспільства. • Розробити методологію збору системних доказів іноземних інфор- маційних маніпуляцій та втручання в інформаційний простір країни. • Налагодити й підтримува- ти постійний діалог із громадян- ським суспільством, незалежни- ми ЗМІ, представниками бізнесу, онлайн-платформами та іншими стейкхолдерами з метою моніто- рингу та протидії гібридним загро- зам. Використовувати їхній досвід і стимулювати за допомогою грантів розвиток експертизи в академічних колах та громадянському суспіль- стві. Держава повинна мати мож- ливість делегувати громадянсько- му суспільству та науковим колам певний обсяг завдань у сфері про- тидії дезінформації. • Сприяти розвитку навичок медіа- та інформаційної грамотності через формальну та неформальну освіту. Посилити стійкість до дезінформації шляхом підвищення обізнаності та медіаграмотності через заохочення та сприяння освітнім заходам, до- ступним для широкої громадськості. • Запровадити орієнтоване на ре- зультат навчання (з точки зору кі- бернетичної, цифрової, інформа- ційної, комунікаційної та когнітивної безпеки) для державних службовців. А також адаптувати систему осві- ти до сучасних викликів, розуміючи необхідність гнучкості та готовності до постійного самовдосконалення. • Використовувати законодавчі та податкові інструменти при адвокації
- 9. 9 заходів боротьби з дезінформацією для великих технологічних компаній. Створити регіональні та мультистей- кхолдерні платформи для адвокації глибоких змін у модерації контенту та алгоритмах. Спільно з громадян- ським суспільством та науковими колами виступати за доступ до да- них для вивчення алгоритмів із ме- тою формування політики щодо них. • Розпочати адаптацію Акту ЄС про цифрові ринки (англ. Digital Markets Act), який набуде чинності з 1 січня 2024 року та суттєво змінить ро- боту онлайн-середовища у сфері протидії пропаганді та дезінфор- мації. Незважаючи на те, що DMA є обов’язковим для виконання краї- нами — членкинями ЄС, він є цінним документом, який визначає потужні інструменти боротьби з дезінфор- мацією, які можуть бути застосова- ні іншими країнами. • Долучатися до обміну досвідом та ноу-хау з іншими країнами та парт- нерами, які є вразливими до росій- ської дезінформації та потребують розбудови спроможності протидія- ти іноземним інформаційним мані- пуляціям та втручанням. Для міжнародних організацій та донорів • Підвищити видимість загрози, утри- муючи тему протидії дезінформації на порядку денному. • Заохочувати міжнародний та ба- гатосторонній політичний діалог щодо об’єднання зусиль у боротьбі з дезінформацією та захисту інфор- маційного простору від зловмис- них інформаційних маніпуляцій та втручань. • Розробити відповідні міжнародні правила, норми та положення щодо протидії дезінформації та захисту демократичних процесів. • Постійно синхронізувати розумін- ня викликів пропаганди й дезінфор- мації та бачення боротьби з ними з використанням локальних знань різних стейкхолдерів у цій сфері. Не- обхідно уникати дублювання. • Підтримувати розбудову спромож- ності органів влади, незалежних ЗМІ та громадянського суспільства ви- являти та реагувати на дезінформа- цію та операції іноземного впливу. • Надавати інституційну підтрим- ку незалежним ЗМІ та неурядовим організаціям для посилення їхньої гнучкості, що має важливе значен- ня в боротьбі з дезінформацією. Виробляти складний із точки зору монетизації контент (аналітичні зві- ти, розслідування). Продовжувати грантову підтримку для тестування нових бізнес-моделей, диджиталі- зації роботи редакцій, розвитку ре- дакційних стандартів, навчання та мобільності професіоналів, обміну кращими практиками. • Надавати інституційну та фінансо- ву підтримку продуктам креативної індустрії для боротьби з дезінфор- мацією та підвищення медіа- та ін- формаційної грамотності в усьому світі. • Заохочувати керовані учасниками мультистейкхолдерні та багатона- ціональні мережі, платформи та фо- руми (заходи). • Виділити бюджетні кошти для про- ведення комплексної та постійної оцінки ефективності заходів, вжитих грантоотримувачами для боротьби з дезінформацією.
- 10. 10 • Підтримувати інноваційні проєкти, спрямовані на боротьбу з дезінфор- мацією, а також проєкти, ініційова- ні громадськими організаціями та освітніми установами. • Сприяти ініціативам громадських організацій, державних інституцій та креативної індустрії, спрямова- ним на підвищення медіа- та інфор- маційної грамотності громадян, усвідомлення ними існування дезін- формації та вироблення навичок її розпізнавання. • Підтримувати посилення незалеж- них ЗМІ та якісної журналістики. • Допомагати продакшен-компа- ніям, телеканалам та незалежним інтернет-ЗМІ виробляти соціально важливий розважальний контент. Для громадянського суспільства • Продовжувати моніторинг впливу дезінформації, її спростування та розвінчання, створення та поши- рення роз’яснювальних матеріалів, реалізацію проєктів із медіа- та ін- формаційної грамотності, спрямо- ваних на пересічних громадян. • Продовжувати співпрацю з різни- ми стейкхолдерами: від держави до бізнесу. Чим більше горизонталь- них зв’язків буде налагоджено, тим ефективнішою буде координація, особливо в кризові часи. • Працювати над зменшенням еко- номічних стимулів для поширення дезінформації, а також допомагати в розробці стримувальних заходів шляхом перекладання витрат на суб’єктів, задіяних в операціях впли- ву та іноземного втручання. • Посилити продуктивні дискусії та думки в інформаційному середо- вищі через проєкти, засновані на мультистейкхолдерній співпраці. • Запровадити прозору та вимірю- вану систему оцінки для відстежен- ня ефективності зусиль із розбудови стійкості до дезінформації. • Вести діалог із великими техноло- гічними компаніями, виступаючи за зміни та більшу прозорість у підхо- дах до боротьби з дезінформацією та поширенням неправдивої інфор- мації з боку великих технологічних компаній, а також за пошук ефек- тивних рішень у співпраці з урядами та державними установами. Адво- кація доступу до даних для дослід- ницьких цілей. Для ЗМІ • Сприяти само- та співрегулюванню ЗМІ для запобігання мані- пулятивному поширенню шкідли- вого контенту шляхом підвищення прозорості та розробки спільних правил і норм. Рекламодавці та- кож мають бути залучені до діало- гу щодо само- та співрегулювання, щоби зменшити економічні стимули для поширення дезінформації. • Зберегти поняття і статус неза- лежних ЗМІ та журналістики. Викри- вати тих, хто використовує свободу слова для поширення пропаганди та дезінформації. • Підвищити обізнаність громад- ськості щодо принципів та етики якісної журналістики та ролі неза- лежних ЗМІ у демократичному су- спільстві. • Включити вимір пропаганди та
- 11. 11 дезінформації в повсякденну роботу: проводити регулярні брифінги щодо останніх наративів, повідомлень і тактик дезінформації та пропаганди; планувати контент, який не буде не- навмисно посилювати пропаганду або суб’єктів, що її поширюють. • Підтримувати урядові та громад- ські ініціативи у поширенні кампаній з медіа- та інформаційної грамотно- сті, історій про позитивні зміни, успіхи в реформах тощо. Також об’єднати зусилля в забезпеченні громадян інструментами для виявлення ма- ніпуляцій. • Посилити увагу до висвітлення регі- ональних та місцевих подій, розвива- ти регіональні представництва. • Інвестувати одночасно в диджи- талізацію редакцій та людський ка- пітал.
- 12. 12 Вступ Пропаганда та дезінформація віді- грають важливу роль у досягненні Росією своїх цілей як на внутріш- ньому, так і на зовнішньому рівнях. Вони є важливими інструментами просування Росією свого бачен- ня світу, яке суперечить цінностям і принципам демократії в усьому сві- ті. Потенційні наслідки обмеженої обізнаності та недостатньої реак- ції на такі інформаційні маніпуля- ції та втручання під керівництвом іноземних держав передбачають прогнозовану перевагу Росії в пу- блічній сфері, на медіаландшафті та в когнітивній сфері країн, на які спрямована діяльність у довгостро- ковій перспективі. Вкрай важливо визнати цю загрозу та підвищити спроможність країн виявляти, ви- кривати та послаблювати російські зловмисні інформаційні кампанії. Так, 28 липня 2020 року міністри за- кордонних справ України, Польщі та Литви Дмитро Кулеба, Яцек Чапуто- вич та Лінас Лінкявічюс заснували Люблінський трикутник як формат, однією з цілей якого є саме проти- дія загрозам, що походять із Росії2 . Тристоронній формат базується на традиціях та історичних зв’язках трьох країн. Він є важливим меха- нізмом зміцнення Центральної Єв- ропи та сприяння європейській і єв- роатлантичній інтеграції України. Крім того, країни об’єднали зусилля в розбудові стійкості до зловмис- них інформаційних кампаній. Лит- ва, Україна та Польща підтверди- ли ці наміри, підписавши Дорожню карту розвитку, яка вказує основні напрямки розширення тристорон- нього співробітництва, включаючи теперішні, поточні та майбутні іні- ціативи Литви, України та Польщі, спрямовані на стратегічну діяль- ність із протидії гібридним загро- зам та дезінформації3 . Наслідком цих домовленостей ста- ло підписання у грудні 2021 року заступниками міністрів закордон- них справ Литви, Польщі та України Плану спільних дій країн Л3 щодо боротьби з дезінформацією на 2022-2023 роки, який передбачає спільні дії Литви, Польщі та Украї- ни спрямовані на посилення їхньої стійкості та забезпечення спільної відповіді на загрози, які несе дезін- формація4 . Таким чином, протидія дезінформації та гібридним загро- зам була визначена одним із прі- оритетів у форматі Люблінського трикутника. 2 Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, Kuleba, Czaputowicz and Linkevičius launched the Lublin Triangle - a new format of Ukraine, Poland and Lithuania (Київ: Міністерство закордонних справ України, липень 2020). 3 Ministry of Foreign Affairs of Poland, Declaration of the Lublin Triangle Foreign Ministers of joint European heritage and common values (Варшава: Міністерство закордонних справ Польщі, липень 2021). 4 Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Lithuania, Representatives of the Lublin Triangle agree to strengthen cooperation to tackle disinformation (Луцьк: Міністерство закордонних справ Литовської Республіки, грудень 2021).
- 13. 13 Повномасштабне вторгнення Ро- сії в Україну 24 лютого 2022 року відкрило нову главу для росій- ської пропаганди та дезінфор- мації, спрямованої на країни Лю- блінського трикутника. Кількість та різноманітність дезінформації вражає: в перші тижні повномасш- табного вторгнення Росії в Україну громадська організація «Детектор медіа» (Україна) щодня виявляла в українському інформаційному просторі понад 30 унікальних де- зінформаційних матеріалів, спря- мованих проти українців. Україна перебуває в епіцентрі російської дезінформації та пропаганди, яка безпосередньо підтримує події на полі бою. Литва та Польща, які під- тримують Україну політично та вій- ськово, також перебувають під по- стійними інформаційними атаками з боку Кремля. Незважаючи на це, всі три країни демонструють жит- тєво важливі ознаки стійкості до російської пропаганди. За даними загальнонаціонального опитування станом на серпень 2022 року, 93 % українців вірять у перемогу України, 74 % підтримують курс країни5 . 72 % литовців задоволені реакцією уряду на російське вторгнення в Україну6 . Згідно з новим дослідженням Kantar «War Barometer»7 станом на квітень 2022 року 59 % литовців вважають, що Україна переможе у розв’язаній Росією війні. У цьому ж досліджен- ні зазначається, що 95 % поляків вважають: нинішній напад Росії на Україну не може бути виправданий. Таким чином, основна мета цього програмного документа — визна- чити складові елементи стійкості до російської дезінформації в Литві, Польщі та Україні. Щоб окреслити найкращі практики боротьби з дезін- формацією, по-перше, ми розгляда- ємо спільне та відмінне в основних наративах та меседжах, спрямо- ваних на країни Люблінського три- кутника. По-друге, ми досліджуємо основні джерела дезінформації та її закономірності. По-третє, ми оціню- ємо заходи, вжиті для боротьби з де- зінформацією. 5 Соціологічна група «Рейтинг», Seventeenth National Survey: Identity. Patriotism. Values (August 17-18, 2022) (Київ: Соціологічна група «Рейтинг», серпень 2022). 6 Augustas Stankevičius and BNS, Fewer Lithuanians satisfied with response to Russia’s war in Ukraine – survey (Вільнюс: Литовське національне радіо і телебачення, вересень 2022). 7 Austėja Masiokaitė-Liubinienė and BNS, Most Lithuanians believe Ukraine will win war – survey (Вільнюс: Литовське національне радіо і телебачення, квітень 2022).
- 14. 14 Методологія Документ складається з трьох ча- стин: наративи та меседжі, спря- мовані проти країн Люблінського трикутника; ключові суб’єкти та джерела російської пропаганди та дезінформації; заходи (включаючи законодавчі, галузеві та громад- ські реакції на ці явища), що спри- яють підвищенню стійкості до зло- вмисних інформаційних операцій. Хоча документ фокусується на ос- танніх подіях у контексті російсько- го інформаційного впливу, аналіз охоплює період із січня 2021 року по серпень 2022 року. Це кабінетне дослідження, яке передбачає збір і систематизацію знань громад- ських організацій, що аналізують дезінформаційні кампанії в Литві, Польщі та Україні, головним чином на основі аналізу пропаганди та дезінформації в інформаційному середовищі країни: • загальнонаціональні інтернет- ЗМІ; • загальнонаціональні інтернет- версії друкованих ЗМІ та сайти телеканалів; • загальнонаціональні телекана- ли; • регіональні та місцеві інтернет- ЗМІ; • регіональні телеканали; • публічні сторінки, групи та/або канали в соціальних мережах: у фейсбуку, ютубі, твітері, телегра- мі, інстаграмі, вайбері. Як виявити ворожу маніпулятивну інформаційну активність? Підхід 1. Порівняння меседжів на від- повідність / схожість із дезінформа- ційними наративами кремлівської пропаганди. Підхід 2. Встановлення взаємозв’яз- ків та аналіз зв’язків між суб’єктами, ЗМІ, користувачами соціальних ме- реж, групами та каналами. Підхід 3. Маркування джерел. На- приклад, Служба безпеки України оприлюднила перелік телеграм-ка- налів, які адмініструються Головним управлінням Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації. Підхід 4. Перевірка тверджень на правдивість. Підхід 5. Виявлення активності не- автентичної скоординованої пове- дінки, тобто ботів, які просувають співзвучні меседжі. Такі підходи не є взаємовиключни- ми, а навпаки, доповнюють один одного. Поєднання підходів допо- магає нам ефективніше виявляти російську дезінформацію в інфор- маційному просторі. Ключові терміни У рамках програмно- го документа термін «пропаганда» пере- важно використовується для опи- су стратегічних інформаційних
- 15. 15 8 Judit Bayer et al., Disinformation and propaganda – impact on the functioning of the rule of law in the EU and its Member States (Брюссель: Європейський парламент, лютий 2019). 9 Ilan Manor, NATO’S Digital Narrative- “What We Are”, Not “Who We Are” (Тель-Авів: Дослідження цифрової дипломатії, жовтень 2018). кампаній, організованих Кремлем із метою впливу та підриву демо- кратичних процедур8 . Це сукуп- ність маніпулятивних дій, спрямо- ваних на культивування набору переконань, що формують пове- дінку цільових груп. Дезінформа- ція може бути частиною пропа- ганди. Це сукупність неправдивої та/або маніпулятивної інформації, що характеризується зловмисни- ми намірами та систематичним виконанням. У цьому документі трапляються терміни зловмисні інформаційні кампанії або опера- ції впливу. Обидва терміни можуть означати пропаганду та дезінфор- мацію, але не обмежуються ними, оскільки вони також використову- ють інші незаконні та оманливі за- соби на підтримку цілей ворога. При описі змісту пропаганди та дезінформації в програмному до- кументі використовуються терміни наратив, меседж, фейк та маніпу- ляція. Наративи — це переконливі історії, за допомогою яких держав- ні та недержавні суб’єкти поясню- ють конкретні події та процеси9 . Вони діють стратегічно й потребу- ють ресурсів для формулювання, формування та підтримку. Меседжі підживлюють наративи, оскільки вони є твердженнями, націленими на конкретну аудиторію. Фейки та маніпуляції підживлюють меседжі. Вони посилаються на неправдиві або спотворені фрагменти контен- ту.
- 16. 16 Наративи та меседжі російської пропаганди та дезінформації, спрямовані проти країн Люблінського трикутника Спільні наративи та меседжі російської пропаганди та дезінформації в інформаційному просторі Литви, Польщі та України ПЕРЕКОНАННЯ ТА ДОВІРА ГРОМАДЯН Спроможність держави Перспективи громадян Енергетична криза та інфляція ЦІЛЬ КЛАСТЕР НАРАТИВИ ТА МЕСЕДЖІ Країна є неспроможною державою • Країна не є суверенною державою • Уряд нестабільний та недієздатний • Країна переживає економічні негаразди Країна перебуває під зовнішнім управлінням • Країна використовується Заходом / елітами / світовим таємним урядом • ГО, незалежні ЗМІ та їхні представники є маріонетками Сороса / Заходу • Країна буде принесена в жертву, якщо війна пошириться на інші регіони Країна є неспроможною державою • Люди тікають із країни в пошуках кращого життя • Більшість громадян вважає, що ситуація в країні погіршується • Кількість населення постійно зменшується Влада не здатна забезпечити громадян доступними ресурсами • Громадяни помруть від холоду й голоду наступної зими • За помилки влади розплачуються громадяни • Інфляційна та енергетична кризи спричинені хибним політичним підходом Заходу
- 17. 17 МІЖГРУПОВІ ТА ВНУТРІШНЬО- ГРУПОВІ ВІДНОСИНИ Русофобія Нацизм Біженці ЦІЛЬ КЛАСТЕР НАРАТИВИ ТА МЕСЕДЖІ Країна є нацистською державою • Людей переслідують за політичні погляди • Інформаційний простір перебуває під контролем держави • Будь-яка декомунізація є актом нацизму та/ або русофобії Країна є русофобською • Країна дискримінує / тероризує російськомовних • На російську культуру нападають • Країна ігнорує голос тих, хто має проросійські погляди в дискусіях, нав’язуючи цензуру політкоректності • Біженці підривають внутрішню стабільність приймаючих країн • Біженці розбещені / невдячні • Біженці мають пріоритет перед громадянами / мешканцями приймаючої країни • Біженці знищують національну ідентичність • Біженці становлять епідемічну небезпеку • Білі біженці / біженці з «європейською зовнішністю» мають пріоритет над іншими Одним із важливих структурних елементів російської пропаганди в іноземних державах є наратив про те, що «країна є неспромож- ною державою». Цей наратив має на меті підірвати довіру громадян до своєї держави, її лідерів та на- ціональних і особистих перспектив всередині країни. У Литві та Україні цей наратив будується насамперед на російському імперіалізмі, ствер- джуючи, що Радянський Союз був «єдиною легітимною державою», а всі державні утворення після нього є нібито незаконними, недієздатни- ми, неефективними тощо10 . Пропаганда та дезінформація, спрямовані проти переконань та довіри громадян 10 Новая газета, Песков назвал Украину «несамостоятельным» государством (Moscow: Novaya Gazeta, June 2021).
- 18. 18 ЦІЛЬ КЛАСТЕР НАРАТИВИ ТА МЕСЕДЖІ МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ ТА ЄДНІСТЬ НАТО та ЄС Історичне минуле Санкції проти Росії Країни не повинні співпрацювати через своє історичне минуле НАТО і ЄС слабкі і йдуть до розпаду • Членство в НАТО / ЄС не є вигідним для країни Захід / НАТО воює з Росією • Захід змусив Росію напасти на Україну • Захід використовує Україну для ведення війни проти Росії • Постачання зброї означає пряму участь у війні • Захід лицемірить, так сильно підтримуючи Україну • Захід спричиняє світову продовольчу кризу Санкції не є ефективними • Санкції шкодять Заходу більше, ніж Росії • Захід таємно торгує з Росією • Санкції роблять Росію сильнішою • Європейські громадяни не підтримують санк- ції проти Росії • Невинні люди потрапляють під санкції Оскільки Польща ніколи не була частиною Радянського Союзу, де- зінформаційна та пропагандист- ська діяльність на цій території зосереджена на іншому наборі наративів та інструментів. Щонай- менше із середини 2021 року поча- ли витікати електронні листи поль- ських політиків, переважно Міхала Дворчика, колишнього керівника канцелярії прем’єр-міністра Поль- щі. Вони містили політично чутливу інформацію, яка використовувалася для дискредитації польського уря- ду та маніпулювання громадською думкою. Як було доведено щонай- менше двома цифровими розслі- дуваннями, цей витік був частиною масштабнішої операції під назвою Ghostwriter — кампанії кібервпливу на аудиторію в Польщі, Литві й Латвії, спрямованої на просування анти- натовських настроїв і підрив діяль- ності урядів. Mandiant приписує цю кампанію білоруським і російським службам, у тому числі КДБ11 . Однією 11 Zosia Wanat, Leaked email scandal engulfs Poland’s political elite (Брюссель: POLITICO, чер- вень 2021).
- 19. 19 з метацілей цієї кампанії було пред- ставити Польщу як неспроможну державу, а польський уряд — як не- функціональний. Дискредитація політичного керівни- цтва є типовою для російської про- пагандитадезінформаціївусіхтрьох країнах. Головним чином стверджу- ється, що «уряди нестабільні та не- компетентні». Якщо в Польщі та Литві це більше стосується їхньої діяльно- сті як посадових осіб, то в Україні російська дезінформація часто ата- кує посадовців як особистостей. На- приклад, російські пропагандисти поширюють різні фейки про те, що президент України Володимир Зе- ленський є наркозалежним12 . Поряд із дискредитацією керів- ництва країни, російська пропа- гандистська та дезінформаційна машина зосереджується на дис- кредитації будь-яких позитивних зрушень у країні. Стверджується, що країни страждають у більшо- сті сфер. Наприклад, щодо Литви особливостями цього наративу є загострення уваги на тому, що ні- бито «Литва лідирує за рівнем са- могубств та еміграції через погані умови життя» та «більшість грома- дян нібито вважає, що ситуація в країні погіршується». У Литві та Польщі органи влади за- знали потужної пропагандистської атаки щодо COVID-19. Наприклад, у серпні 2021 року проти Литви була здійснена інформаційна атака, спрямована на те, щоби підкрес- лити, що уряд приховує реальну ситуацію з COVID-19 у Литві. У Поль- щі прокремлівські інституції та ЗМІ просували меседжі, що через пан- демію Польща відмовилася від роз- витку ядерної енергетики і в країні панує хаос, і це, мовляв, стало при- чиною, серед іншого, скасування візиту польської делегації до Катині у 2020 році. У цих меседжах також звучали звинувачення на адресу польського уряду у використанні пандемії для запровадження дик- татури. Згідно з цими наративами, політичні процеси та верховенство права повністю контролюються ЄС, що послаблює позиції Польщі на міжнародній арені. Наратив про «неспроможнудержа- ву» підсилює наратив про «зовніш- нє управління» країнами Люблін- ського трикутника. Пропагандисти стверджують, що «колективний Захід» керує цими країнами через своїх «агентів». Російська пропа- гандистська машина використовує широкий перелік суб’єктів, які уосо- блюють ідею «колективного Захо- ду»: від США до бізнесмена і філан- тропа Джорджа Сороса. В Україні постать Джорджа Сороса активно експлуатується в російській інфор- маційній діяльності. Громадянське суспільствотанезалежніЗМІ,якіма- ють вирішальне значення для демо- кратичного розвитку, часто стають об’єктами кремлівської пропаганди та дезінформації в рамках наративу про «зовнішнє управління», в якому їх називають «виконавцями інтере- сів Заходу». Пропаганда застосо- вує різні ярлики для їх дискредита- ції: «клієнтура», «іноземні агенти», «західні агенти», «іноземні органі- зації», «західні рептилоїди», «гран- тососи», «грантожери». Однак най- популярнішими з них залишаються похідні від імені Джорджа Сороса: «сорос-медіа», «соросята», «став- леники Сороса», «адепти Сороса», 12 Марина Совіна, Зеленского заподозрили в употреблении наркотиков (Москва: Lenta.ru).
- 20. 20 «секта свідків Сороса», «рупори Сороса», «сорособоти». Варто за- значити, що станом на серпень 2022 року «соросівські» меседжі майже зникли з інформаційного простору України. Для громадян Литви й Польщі ро- сійська пропаганда стверджує, що «країна є маріонетковою дер- жавою Америки / НАТО». Вона має різні виміри, але всі спрямовані на те, щоби громадяни почувалися безсилими, обдуреними та експлу- атованими «західними елітами». Наприклад, у Польщі поширюється дезінформаційний меседж про те, що «Польща “приховує” факти про роботу американських дослідників над біологічною зброєю на терито- рії України». Загалом, різноманітні змови в рам- ках «зовнішнього управління» та війни в Україні є спільними для всіх трьох країн. Зокрема, меседжі про те, що «НАТО провокує Росію на напад на Україну». В Україні ро- сійська пропаганда стверджує, що «Захід використовує Україну для знищення Росії». Тобто, нібито всі рішення української влади дикту- ються лідерами західних країн, а Україна використовується виключ- но як плацдарм для війни між Росі- єю та Заходом. У такий спосіб ро- сійська пропагандистська машина ще раз підтверджує, що Україна ні- бито не є самостійним суб’єктом, а лише пішаком. Наративи про «зовнішнє управлін- ня» та «неспроможну державу» змі- шалися з численними повідомлен- нями про майбутню зиму 2022 року та потенційні проблеми з енергією та цінами. Росія використовує елек- троенергію для шантажу європей- ських країн. Однак в умовах війни Росії проти України цей шантаж посилюється кремлівською пропа- гандою, яка погрожує громадянам холодом і голодом. Вона стверджує, що «інфляційна та енергетична кри- зи спричинені хибним політичним підходом Заходу» і що «пересічні громадяни тепер змушені платити за це з власної кишені».
- 21. 21 13 International Republican Institute, IRI Ukraine Poll Shows Strong Confidence in Victory over Russia, Overwhelming Approval for Zelensky, Little Desire for Territorial Concessions, and a Spike for NATO Membership (Вашингтон: International Republican Institute, серпень 2022). Твердження про те, що Україна є не- спроможною дер- жавою або нацист- ською державою, є лише одним із найпоширеніших дезінформа- ційних наративів Кремля для виправдання своєї агресії про- ти України та підриву довіри до Києва. Насправді Україна не є нацистською державою і не має нацистської правлячої еліти, а нацизм не є українською ідео- логією. Заяви про фінансову під- тримку України та «маріонетко- ву державність» мають на меті поставити під сумнів життєздат- ність української держави. Тоді як насправді український народ демонструє сильну підтримку української державності та рі- шучу волю захищати її (91 % схва- лення президента Зеленського в червні 2022 року13 ). Зайве гово- рити, що з 1991 року Україна мала шість президентів і численних прем’єр-міністрів від різних пар- тій, і безперервність влади збері- галася навіть під час політичних та економічних труднощів. Україна, Польща й Литва є суве- ренними і незалежними держа- вами з демократично обраними президентами і парламентами. Наративи про зовнішнє управ- ління, як правило, ігнорують цей факт із метою дискредитації кра- їн-мішеней, не надаючи жодних доказів для підтвердження цих неправдивих заяв.
- 22. 22 Дискредитація будь-якого формату продуктивної співпраці між іншими демократичними країнами є типо- вою поведінкою російської пропа- ганди та дезінформації. Очікувано, що ЄС та НАТО є мішенню для біль- шостіатак.УвипадкуЛитвитаПольщі вони зосереджені на створенні ілю- зії контрпродуктивності членства. Наприклад, прокремлівські ЗМІ по- ширювали меседжі, які нібито до- водять, що Польща фінансово втра- чає від членства в Європейському Союзі та експлуатується «єврокра- тами з Брюсселя», які придушують консервативні та католицькі цінно- сті польського суспільства, а також «слов’янську ідентичність». Цей на- ратив було підтримано польськи- ми прокремлівськими джерелами і каналами, які просували ідею «По- лекзит — вихід Польщі з ЄС». У Литві широко розповсюджувався меседж про те, що «Литва є підбурювачем розбрату в ЄС та/або НАТО». В Україні, що перебуває на шляху до євроатлантичної інтеграції, ме- седжі досить схожі, але у форматі застереження. Будь-яка підтримка з боку ЄС чи НАТО зазнає жорсткої критики з боку пропагандистів, які стверджують, що або ця допомога є фейковою, або вона робить Укра- їну «рабом Заходу». Також поши- рювалися численні звинувачення в тому, що допомога «розкрадається корумпованими політиками в Укра- їні». Коли 23 червня Україна отрима- ла офіційний статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, ро- сійська пропаганда спекулювала на тому, що «кандидатство не має реального впливу», посилаючись на те, що Туреччина є кандидаткою вже понад 20 років. Водночас про- російські анонімні телеграм-кана- ли просували конспірологічну тезу про «передачу Україною частини своєї території Росії в обмін на ста- тус кандидата». Здебільшого російська пропаганда часто зображує ЄС і НАТО слабкими й такими, що ось-ось розпадуться. Наприклад, у Польщі меседжі були зосереджені на висвітленні розбіж- ностей між Європейським Союзом та західними країнами, представ- ляючи Польщу як ізольовану країну на європейській арені, яка зазнає нападів, зокрема, з боку Німеччи- ни та Франції. Загалом, ЄС і НАТО часто зображуються як суперники. Наприклад, пропагандисти ствер- джують, що «Європа стала полем битви США за владу». Разом із тим російська пропаганда зображує Захід сильним та жор- стоким. Зокрема, що «НАТО є за- грозою для Росії». Російська про- паганда поширює наратив про те, що «Захід / НАТО воює з Росією». Чим більших успіхів досягала Укра- їна на полі бою, тим більше про- пагандисти пояснювали це нібито участю НАТО у війні. У всіх трьох країнах пропаганда стверджує, що українські Збройні сили зни- щені й тепер «в Україні проти Росії воюють іноземні найманці / армія НАТО / США». Поширюються різ- номанітні фейки про англомовних Пропаганда та дезінформація, спрямовані проти міжнародного співробітництва та єдності
- 23. 23 бойовиків, які звільняють території від Росії. У Польщі пропагандисти стверджують, що «там є іноземні найманці, оскільки всі українці тіка- ють до Польщі». Також проросійські джерела маніпулюють старими фо- тографіями, як-от американського літака, як нібито доказом того, що «американці безпосередньо вою- ють із Росією». Поширюючи наратив про те, що «країну покинули союзники», ро- сійська пропаганда використовує підхід «divide et impera» (розділяй та володарюй). Основна мета цього наративу — посіяти сумніви в ціліс- ності та єдності країн-партнерок у протидії російській агресії. В Україні цей наратив здебільшого пов’язаний із військовою допомогою та україн- ськими біженцями. Пропагандисти поширюють чутки про те, що «західні країни втомилися від України» і «не хочуть давати більше зброї Україні». Також пишуть, що Захід «більше не чекає на українських біженців». З моменту повного вторгнення Росії в Україну та у відповідь на підтрим- ку України з боку Литви та Польщі, Росія зосередилася на заявах про те, що «військова допомога Україні послаблює державу, яка надає цю допомогу». Не всі іноземні громадя- ни можуть підтримувати допомогу свого уряду Україні. Тому російська пропаганда намагається посили- ти ці настрої такими меседжами. В Україні це віддзеркалюється в ме- седжі про те, що «іноземні держави з часом перестануть допомагати Україні ціною власної безпеки». Та- ким чином пропагандисти підбурю- ють українців готуватися до значно- го скорочення військової допомоги або, можливо, навіть до повної від- сутності допомоги з боку міжна- родних партнерів. Якщо дивитися на загальний контекст, то цей ме- седж поєднується з погрозами про майбутні напади Росії на інші кра- їни, тому ефект страху посилюєть- ся. Пропагандисти також апелю- ють до етики литовців, кажучи, що «жертвувати на військову допомогу аморально» або «ті, хто допомагає Україні, — смішні». Для поляків про- паганда апелює до історії, ствер- джуючи, що Польща не повинна допомагати Україні через своє іс- торичне минуле. Чим довше Україна чинить опір Росії, тим більше це шкодить іміджу Росії як «непереможної країни». Тому ро- сійський агітпроп поширює меседж про те, що «військова допомога затягує війну». Чим довше Україна воює, тим більші втрати серед її вій- ськових і цивільних, втрати в еконо- міці та інфраструктурі тощо. Таким чином, Росія маніпулює тезою про те, що «варто припинити надавати Україні зброю — і тоді війна швидко закінчиться». Ці меседжі підкріплю- ються заявами про «марність допо- моги», маючи на увазі, що Росія все одно рано чи пізно переможе. Російська пропаганда працює над тим, щоби знецінити, дискредиту- вати і припинити світову допомо- гу Україні, і для цього пропаганди- сти поширюють меседжі про те, що «західна військова допомога роз- крадається» або використовуєть- ся не за призначенням. Кількісно це також один із найбільш значущих меседжів. В Україні пропаганди- сти намагаються переконати, що «Захід дає Україні погану зброю», «українські військові відмовляють- ся з нею воювати», а також що «За- хід використовує Україну як полігон для розробки новітньої зброї».
- 24. 24 Хоча Росія вико- ристовує нарати- ви, які зображують ЄС і НАТО як таких, що сваряться, а отже вони внутріш- ньо нестабільні і слабкі, діалог є нормальною практикою в цих організаціях і єдиним способом досягнення компромісу. Кремль намагається переконати ши- року громадськість, що НАТО загрожує його безпеці, ініцію- ючи нарощування військової присутності. Насправді ж НАТО лише відреагувала на агресив- ні кроки Росії. Організація ніко- ли не мала наміру проводити агресивну політику проти інших країн, оскільки є виключно обо- ронним альянсом. Російська пропаганда просу- вала наративи про нестабіль- ність ЄС, наприклад, неправ- диві заяви про те, що Польща готується вийти з блоку. Ця тема ніколи не була на політичному порядку денному жодної прав- лячої партії з моменту вступу Польщі до ЄС у 2004 році. «По- лекзит» ніколи не був чим біль- шим за фальшивий наратив, покликаний посіяти розбрат всередині ЄС. Всупереч російським пропаган- дистським наративам про те, що Захід підтримує Київ якоюсь «неякісною» військовою тех- нікою і що підтримка таких по- ставок зменшується, підтримка відправки військової техніки в Україну неухильно зростає. При цьому Київ отримує нові види сучасного озброєння, які допо- магають йому відкинути росій- ські сили назад. Російська пропаганда та дезінформація, спрямовані проти міжгрупових та внутрішньогрупових відносин Російська дезінформація є гіпер- локальною14 . Їй вдається експлу- атувати всі суспільні розколи, які вона може знайти. Деякі з цих роз- колів були виявлені Росією вже дав- но, тому вона регулярно вкладає ресурси в їх розширення та по- глиблення. Іншими словами, крем- лівська пропаганда намагається розділити спільноти. Вона нацько- вує одну спільноту на іншу й одно- часно робить так, щоби спільноти розпадалися. Домінує наратив про так звану «ру- софобію», коли Росія намагається протиставити, наприклад, росій- ськомовних громадян країни носі- ям національної мови. Звинувачен- ня в русофобії характерні не лише для країн Люблінського трикутника. Пропагандисти стверджують, що 14 Ірина Рябоштан та ін., Ukrainian Nazis for the Czech Republic, bio laboratories for North Macedonia, and Russophobia for Georgia. Analysis of Russian propaganda in 11 European countries (Київ: ГО «Детектор медіа», вересень 2022).
- 25. 25 «Захід і його ставленики розпалю- ють русофобію» практично в усьому світі. Вони стверджують, що «росіян дискримінують», «російська куль- тура / спорт зазнає утисків» і що це є частиною глобальної змови з ме- тою розгрому Росії. У Литві грома- дянам погрожують наслідками за «русофобію»: зростання вартості життя пов’язане з антиросійською політикою Литви15 . Згідно з російською пропагандою, всі країни Люблінського трикутника «є русофобськими». Фактично Росія використала пропагандистський наратив «українці дискримінують / тероризують російськомовних» як привід для окупації Криму та втор- гнення в Україну у 2014 році. У люто- му 2022 року російський президент згадував його серед інших причин, «виправдовуючи» повномасштаб- не вторгнення в Україну. В усіх трьох країнах російська про- паганда стверджує, що «будь-що російське руйнується і придушуєть- ся»: від повалення пам’ятників Чер- воній армії до закриття російсько- мовних шкіл. Пропаганда також стверджує, що проросійські голоси тих, хто має «політично неправиль- ні погляди на «українське питання», ігноруються». Ще однією групою, яку протистав- ляють громадянам країн, є біженці. Антимігрантська та антимусуль- манська риторика в Польщі під- живлювалася російською пропа- гандою у 2015 році, коли міграційна криза досягла зовнішніх кордонів ЄС. Одна з найбільших зловмисних інформаційних кампаній, спрямо- ваних проти Польщі, а також Литви, була пов’язана з кризою на поль- сько-білоруському кордоні — спон- сорованою державою гібридною операцією проти ЄС, яка призвела до майже 40 тисяч спроб незакон- ного перетину польського кордону лише у 2021 році (у 300 разів більше, ніж у 2020 році). Цей наратив був створений і просувався проурядо- вими ЗМІ з Білорусі та Росії. Потім сфабрикована інформація поши- рювалася і посилювалася різними мовами, в тому числі польською, за допомогою російських дезін- формаційних ЗМІ та вебсайтів (RT, Sputnik Polska, RuBaltic, BaltNews). Для посилення пропаганди біло- руський режим запросив західні ЗМІ на кордон, у тому числі амери- канське і британське телебачення, щоби представити точку зору Мін- ська та маніпулювати ситуацією на кордоні. Потім західними репор- тажами зманіпулювали білоруські ЗМІ та використали їх для нападок на Польщу. Наратив включав бага- то різних дезінформаційних месе- джів, які звинувачували польських військових і владу в звірствах проти мігрантів. Підтверджено також де- зінформаційну діяльність білорусь- ких служб (КДБ) на цю тему. В одно- му зі своїх щоквартальних звітів про дезінформацію Meta підтвердила ідентифікацію та видалення біло- руської інформаційної операції у фейсбуку, спрямованої проти Поль- щі, яка була зосереджена на дезін- формації про міграційну кризу, ор- ганізовану білоруським режимом, перш ніж змінити фокус на проро- сійський контент після повномасш- табного вторгнення Росії в Україну16 . 15 RuBaltic.Ru, Политолог рассказал, что ждет Литву в случае отключения от БРЭЛЛ (Калінінград: RuBaltic.Ru, червень 2022). 16 Ben Nimmo та ін., Adversarial Threat Report (Менло-Парк: Meta, квітень 2022).
- 26. 26 АНТИПОЛЬСЬКІ НАРАТИВИ ЩОДО СПОНСОРОВАНОЇ БІЛОРУСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ МІГРАЦІЙНОЇ КРИЗИ НА ПОЛЬСЬКОМУ КОРДОНІ Литва в цій ситуації зазнала атаки російської пропаганди та дезінфор- мації як країна, яка нібито «порушує права людини на своєму кордоні». Цей меседж намагається показати нібито негуманне ставлення Литви до мігрантів біля литовського кор- дону. Спочатку з’являлися лише сю- жети про нібито побитих іракських мігрантів, яких литовські чиновники прогнали на білоруський бік. Згодом поширилася новина про іракського мігранта, який нібито загинув у ра- йоні населеного пункту Беняконі на кордонізЛитвою—Мінськшвидкопе- рекваліфікував цю історію в інцидент із «жорстоко вбитим іракцем» і орга- нізував пікет біля посольства Литви в Мінську17 . Риторика цих дезінформа- ційних повідомлень спрямована на те, щоб назвати литовців жорстоки- ми фашистами. Новинні стрічки про- пагандистських каналів регулярно наповнюються повідомленнями або статтями про те, як литовські при- кордонники нібито б’ють мігрантів на кордоні. Російська пропаганда приділяє значну увагу дискредитації україн- ських біженців, які рятуються від пов- номасштабного вторгнення Росії. З 24 лютого польсько-український кордон перетнули понад 8,1 млн біженців з 17 Vaidas Saldžiūnas, Kiek toli gali žengti Lukašenka: po kraupių vaizdų iš pasienio laukia nauja provokacijų banga (Вільнюс: Delfi, серпень 2021). Польські солдати вчинили звірства і геноцид щодо близькосхідних біженців на польсько-білоруському кордоні Західні країни несуть відповідальність за доставку мігрантів на польсько- білоруський кордон Польща несе відповідальність за інструменталізацію та використання мігрантів проти Білорусі Польські солдати змушують мігрантів повертатися на білоруську землю, після того, як вони перетнули польський кордон Польська влада і поляки є расистами, через що відмовляють у в’їзді до Польщі мігрантам із Близького Сходу Польща стягує мігрантів до кордону і штучно створює кризу Звинувачення Польщі в недотриманні міжнародного права та негуманності Польські служби та армія блокують гуманітарну допомогу для мігрантів.