1. Практичний психолог
К.В. Шаповалова

2.  Що таке конфлікт?
 Основні структурні елементи конфлікту.
 Види конфліктів.
 Види конфліктів в таборі:
 Вожатий – Вожатий
 Вожатий - адміністрація, персонал
 Вожаті - Діти
 Вожатий - Батьки
 Дитина – Дитина.
 Адміністрація – Дитина.
 Обслуговуючий персонал – Дитина.
 Способи вирішення конфліктних ситуацій
 Основні правила поведінки в конфліктній ситуації
 Конфлікти на різних етапах становлення тимчасового
колективу дитячого оздоровчого табору
 Кризові (конфліктні) періоди у життєдіяльності дитячого
оздоровчого табору

3. Конфлікт (лат. сonfliktus) - це зіткнення протилежно
спрямованих сторін, думок, сил, тому конфлікт - це
відсутність згоди між двома або більше сторонами:
особами або групами.
Що таке конфлікт?
Основні структурні елементи конфлікту наступні:
 Сторони конфлікту - це ті суб'єкти соціальної взаємодії, які
знаходяться у відповідності конфлікту.
 Предмет конфлікту - те, через що виник конфлікт
 Мотиви - внутрішні і спонукальні сили, підштовхують
учасників до конфлікту.
 Позиції конфліктуючих сторін - те, про що вони заявляють
один одному в ході конфлікту.
Головну роль у виникненні конфліктів відіграють
так звані конфліктогени - слова, дії (або
бездіяльність), які можуть привести до конфлікту.

4. Внутрішньогруповий
Внутрішньоособистісний
Міжгруповий
Види
конфліктів
Міжособистісний
Конструктивні
Деструктивні

5. Вожатий –
Батьки
Text in here
Адміністрація
–
Дитина.
Text in here
Дитина –
Дитина
Види
конфліктів
в таборі
Вожатий –
Вожатий
Вожатий –
Адміністрація,
персонал
Вожаті
- Діти
Обслуговуючий
персонал –
Дитина.

6. Основні причини:
 конкуренція лідерів у вожатському загоні;
 різниця темпераментів, яка може сприйматися як лінь або
нерішучість;
 лінь одного з вожатих в загоні (небажання працювати);
 недостатнє освоєння вожатим елементарних основ своєї
професійної діяльності;
 конкуренція за любов дітей;
 ревнощі до успішності напарника;
 різні уявлення про суть вожатської роботи.
Якщо вам не вдається домовитися удвох,
звертаєтесь до допомоги старшого вожатого.
Виникаючі між вами і вашим напарником
конфлікти, легше і простіше з’ясувати відразу,
спокійно, не доводячи до взаємних образ, і природно,
не при дітях!

7. Основні причини:
Поділ влади Невизначеність посадових
обов'язків
ЧОГО ХОЧЕ ВІД АДМІНІСТРАЦІЇ
ВОЖАТИЙ?
 Організації побуту і матеріальної бази.
 Повага як до колеги.
 Щоб не заважали, не втручалися під час
робочого процесу.
 Психологічної підтримки і схвалення.
 Підтримки статусу керівника.
 Підтримки і захисту.
ЧОГО ХОЧЕ ВІД ВОЖАТИХ
АДМІНІСТРАЦІЯ?
Дисципліни.
Подяки від батьків.
Виконання посадових обов’язків.
Відсутності проблем у загонах.
Збереження матеріальної бази.
Хороших відносин.
Поваги.

8. 1. Обов'язково знайдіть з вихователем (супроводжуючим) спільну
мову, спробуйте йому сподобатися, не бійтеся попросити у нього
допомоги або запитати про особливості дітей.
2. Розмежуйте обов'язки. З'ясуйте, чим займається вихователь, а чим, на
його думку, повинні займатися ви. Ще раз прочитайте свою посадову
інструкцію і подивіться, чи не багато обов'язків на вас «звісив» ваш
вихователь.
3. Якщо вихователь (супроводжуючий) не виконує свою роботу або він
лізе у вашу роботу, спробуйте спокійно з ним поговорити, не доводячи
справу до конфлікту. Якщо конфлікту уникнути не вдалося, і ви не можете
його вирішити, зверніться до старшого вожатого.
4. Ні в якому разі не говоріть супроводжуючим, що вони мають
робити, якщо ви бачите відстороненість супроводжуючих після приїзду.
Усі конфліктні ситуації з адміністрацією
табору і персоналом намагайтеся вирішувати
не безпосередньо, а через старшого вожатого
або старшого вихователя!

9. перевищення повноважень
Основні причини:
 Намагайтеся більше часу спілкуватися з дітьми;
 заробіть справжній авторитет;
 зробіть так, щоб діти вас поважали і вам довіряли.
обмеження свободи
приниження самооцінки
брак уваги,
антипатія
Шляхи вирішення:
Головне завдання при вирішенні таких конфліктів -
виявити причину, намагатися розібратися, чому дитина
відмовляється від виконання вимоги, і ні в якому разі не
змушувати її.

10. При розмові з батьками необхідно:
 Обов'язково відповідати на питання, чи, принаймні, сказати, до кого
можна звернутися за роз'ясненням.
 Ні в якому разі по-дитячому не виправдовуватися.
 Намагатися говорити з батьками на рівних, ви доросла людина, і бажаєте
дітям тільки добра.
 По можливості прогуляйтеся з батьками по території, або сядьте один
напроти одного; це поставить вас у рівні умови, і ви зможете спокійно
обговорити виниклі проблеми.
Батьки майже завжди захищають свою
дитину. Батьки хочуть, щоб:
 Діти не зіпсувалися після табору.
 Індивідуальної уваги до дитини.
 Почути, що їхня дитина дуже хороша.
 У дітей було ідеальне харчування, умови проживання,
насичена програма, щоб дітям не було нудно і вони НЕ
просилися додому.
 Щоб дитину ніхто не образив.

11. .
«Ефект першої фрази».
Проявляйте свою індивідуальність,
викликаючи інтерес слухачів до себе.
«Ефект паузи», «Ефект інтонації».
Тримайте слухача в інтелектуальному
та емоційному напруженні
.
«Ефект експромту».
Вмійте знайти слова,
які стосуються конкретної
ситуації та людини.
.
Тримайте свої емоції при собі. Ні в
якому разі не можна підвищувати
голос на батьків, ображатися і тим
більше плакати. Ви доросла людина,
реагуйте на критику адекватно.
«Секрет Сократа».
Задавайте такі питання,
щоб співрозмовник
змушений був говорити «Так»
.
Ефект бутерброда:
Хороше-погане-хороше.

12. з'ясування соціальної
значущості
 Якщо одна дитина більш слабкіша, допомагати їй.
 Якщо сторони конфлікту приблизно рівні, дотримуватися нейтральної
позиції.
 Показати повагу двом сторонам.
 Вчити вирішувати конфлікти.
 Подивитися на конфлікт зсередини.
 Обмежити число учасників конфлікту (тільки зацікавлені в конфлікті,
а свідок конфлікту - НЕ учасник)
 Дати спільну роботу під наглядом.
 Іноді можна роз'єднати дітей, якщо їх вплив один на одного дуже поганий.
 Швидко вирішувати дрібні ситуації, щоб не виникли великі.
 Перевести енергію в інше русло.
Можливі варіанти вирішення:
Основні причини:
побутові ресурси ревнощі

13. Як і будь-який інший, конфлікт у відносинах
«обслуговуючий персонал – дитина» необхідно вирішувати з
урахуванням вимог загальнолюдської і професійної етики,
але з максимальною педагогічною користю для дитини.
Дорослим слід завжди пам’ятати, що ефективно управляти
конфліктом – це означає «покроково» шукати сприятливі
способи його вирішення.
Приймаючи те або інше педагогічне рішення по
виходу з виниклого конфлікту, адміністраторові
необхідно пам’ятати, що ми, дорослі, вже
подорослішали, а дитина – особистість, що
розвивається, і цій особистості не можна завдати
шкоди.

14. - запрошення третейського судді (незалежного третього);
- створення ситуації успіху;
- переключення на діяльність;
- організація столу переговорів;
- драматизація конфлікту (ігрове програвання сюжету і
провідних ролей конфлікту).
Психологи виділяють п'ять типових стилів поведінки в
залежності від того, чиї інтереси і як відстоюються під час
конфлікту:
 Конкуренція (тиск)
 Ухилення (втеча від конфлікту)
 Пристосування (поступка)
 Співпраця
 Компроміс

15. Стиль конкуренція - «акула» (силова стратегія: примус, боротьба,
суперництво).
Для цього стилю характерна орієнтація людини тільки на свої інтереси та
ігнорування інтересів свого партнера
Стиль ухилення - «черепаха» (втеча, уникнення)
Це стиль реалізується тоді, коли людина не відстоює свої права, не хоче
вступати у співпрацю, а просто йде від вирішення конфлікту.
Стиль пристосування - «ведмідь».
Людина, що дотримується цієї стратегії, так само, як і в стилі уникнення,
прагне уникнути конфлікту. Але причини відходу інші, так як людина, що приймає
стратегію поступки, жертвує своїми особистими інтересами на користь інтересів
суперника, не намагаючись відстоювати власні інтереси.
Стиль компроміс - «лисиця»
Вирішуючи конфлікт за допомогою компромісу, люди стурбовані і збереженням
відносин, і вирішенням конфлікту, але не справедливим, а швидким - ніхто нічого не
втрачає, але ніхто нічого і не виграє.
Стиль співробітництва - «сова»
Стиль співробітництва серед інших найважчий, але найбільш ефективний
стиль. Стратегія співробітництва характеризується високим рівнем спрямованості як
на власні інтереси, так і на інтереси суперника. Людина відкрито висловлює свої
почуття, бажання, але при цьому щадить почуття інших людей і враховує їх потреби.

16. Виділити основну проблему, для чого відповісти на наступні питання:
Як я розумію проблему? Як мій партнер бачить цю проблему? Що в моїх діях
призвело до виникнення конфлікту? У чому партнер бачить причину
конфлікту? У яких питаннях ми з ним розходимося, а в яких солідарні?
1. Які причини виникнення конфлікту.
2. Проаналізуйте, які дії партера для вас неприйнятні, що у ваших вчинках не
сприймається співрозмовником.
3. Розгляньте варіанти можливого вирішення конфлікту
4. Що можна зробити з вашого боку і з позиції партнера для вирішення конфлікту?
Які загальні цілі, для яких необхідно знайти вихід?
5. З’ясуйте, наслідки кожного з можливих шляхів вирішення конфлікту, що потрібно
зробити для досягнення наміченої мети.
Для правильної оцінки суті конфлікту і визначення шляхів
виходу з неї необхідно:

17.  У конфлікті не буває переможців: завжди програють обидві
сторони.
 Розкажіть, що ви відчуваєте в цій ситуації. Чимало конфліктів між
людьми ускладнюється наявністю невисловлених думок і почуттів.
Користуйтеся при цьому «Я - висловлюваннями» : «Я
образився», «Я злякався».
 Намагайтеся вислухати протилежну сторону (хоча це складно).
Слухайте уважно, не перебивайте, не сперечайтеся.
 Дуже корисно розібратися у прихованих думках - у припущеннях,
побоюваннях, здогадах щодо почуттів і думок іншої людини.
Утримайтеся від коментарів, завершуючи розмову.
Для правильної оцінки суті конфлікту,
його конструктивного вирішення можна
дотримуватися наступних рекомендацій:

18. 4-й етап (18-21-й
дні) - етап
підготовки до
розставання
Профілактика конфліктів на різних етапах розвитку
тимчасового дитячого колективу, яку більшість сучасних авторів
визначають таким чином:
1-й етап (1-6-й дні) –
етап адаптації
2-й етап (6-12-й
дні) - етап
індивідуалізації
3-й етап (12-18-
й дні) - етап
інтеграції
Тут необхідно
щонайшвидше:
- познайомити дітей;
- розібратися в їх особистісних
особливостях;
- згуртувати колектив через
спільну діяльність;
- захопити їх перспективою
майбутнього життя в таборі;
- закріпити освоєння
режимних моментів;
- цілеспрямовано працювати
над позитивним кліматом і
благополучними
відносинами в загоні;
- - прогнозувати можливі
конфлікти, які можуть
з’явитися, оскільки діти
вже освоїлися і почали
вільніше себе вести.
своєчасно
коректувати негативні
психологічні стани
дітей;
формувати позитивні
відносини між
хлопчиками і
дівчатками;
- аналізувати особистісні і
групові емоційні стани;
- підвести підсумки зміни, не
забувши відзначити за що-небудь
кожну дитину;
- утримувати дисципліну;

19. КРИЗОВІ (КОНФЛІКТНІ) ПЕРІОДИ У ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
ДИТЯЧОГО ОЗДОРОВЧОГО ТАБОРУ
Кризові періоди перебування у
ТДК
Поведінка вожатих
Перший кризовий період можна
позначити як «пік труднощів». Він зазвичай
доводиться на 3 - 4-й дні і виражається в
конфліктності дітей.
Постарайтеся не загострювати ситуацію, будьте
уважніше до дітей, м’якше в спілкуванні з
ними.
Другий кризовий період — «пік
звикання» – припадає, як правило, на
середину зміни і характеризується зниженням
інтересу у дітей до життєдіяльності в ДОТ,
розвитком байдужості до занять і доручень і
т.п.
Заплануйте на цей період більше цікавих справ,
сюрпризів і несподіваних занять (зустріч
світанку, день сюрпризів і розиграшів і т.д.)
Третій період – «пік втоми» – наступає
перед кінцем зміни. Діти вже стали
втомлюватися від життя у великому
колективі, у них зростає дратівливість і
конфліктність.
Заплануйте більше ігор, спортивних змагань,
якщо можливо – плавання.

20. До таких загальновизнаних норм і правил, виведених з педагогічної
практики, можна сьогодні віднести:
Профілактика конфліктів у дитячому
оздоровчому таборі
 неприпустимість фізичної і вербальної агресії
(вожатий повинен бути гарантом не тільки фізичній,
але і емоційній безпеці дітей);
 етична заборона на осміяння будь-яких пропозицій
товаришів;
 необхідність дотримання строгої конфіденційності
(інформацію про конкретних дітей не потрібно
«випліскувати» за межі конкретного загону, робити її
джерелом дозвільного обговорення – вона повинна
залишатися внутрішнім надбанням «загонової сім’ї»).

21. Дякую за увагу!