Пересипкіна О.В.- викладач математики ДНЗ "Михайлівське вище професійне училище"

1. ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
“МИХАЙЛІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ ”
Методичний портфелик
щодо викладання фізики та
астрономії у 2015-2016н.р.

2. Структура фізичної освіти для учнів 8-11
класів не зазнала ніяких змін, а тому
викладання фізики у 2015-2016
навчальному році для них
відбуватиметься за навчальними
програмами, які використовувались у
минулому році (див. сайт кабінету
фізики РОІППО www.kabfiz-roippo.at.ua
розділ "Навчальні програми").

3. Для учнів 10 - 11-х класів чинними
залишаються рекомендації, що містяться у
листі Міністерства освіти і науки, молоді та
спорту України від 01.06.2012 року №1/9-
426 «Щодо інструктивно-методичних
рекомендацій із базових дисциплін»
(Інформаційний збірник та коментарі
Міністерства освіти і науки, молоді та
спорту України №17-22, 2012 р.).

4. План проведення контрольних
та лабораторних робіт з фізики.
Рівень стандарту (140годин).
Затверджено на засіданні методичної комісії
викладачів природничо-математичного циклу
ДНЗ “Михайлівське ВПУ”, протокол №1 від 01.09. 2015р.

5. № ТЕМА Кількість к.р Кількість л.р.
1 Механіка 2 2
Кінематика 1 -
Динаміка 1 2
2 Молекулярна фізика й термодинаміка 2 1
Властивості газів, рідин, твердих тіл 1 1
Основи термодинаміки 1 -
3 Фізичний практикум - 6
4 Електродинаміка 5 6
Електричне поле і струм 1 2
Електромагнітне поле 1 1
Коливання та хвилі 1 1
Хвильова і квантова оптика 1 1
Атомна та ядерна фізика 1 1
5 Фізичний практикум - 8

6. Демонстраційний експеримент,
наведений у програмі, є обов'язковим
для виконання вчителем.
Опис дослідів, які вчитель повинен
демонструвати в 10-11 класах наведено у
спецвипуску "Фізика для фізиків" № 8.

7. Учитель може замінювати тематику окремих
лабораторних робіт на рівноцінні з огляду на стан
матеріальної бази фізичного кабінету, об'єднувати деякі
лабораторні роботи, що повинно бути відображено у
календарних планах.
З огляду на те, що деякі лабораторні роботи з
навчальної програми з фізики спрямовані на
спостереження фізичних явищ і процесів, ознайомлення
учнів із будовою пристроїв і у деякій мірі носять
репродуктивний характер, то за вибором учителя вони
можуть не оцінюватися. Наприклад, залежно від
постановки роботи можуть не оцінюватися такі
лабораторні роботи: "Вимірювання сил“, "Дослідження
електричного кола з напівпровідниковим діодом",
"Спостереження інтерференції та дифракції світла".

8. Наведений у програмі перелік робіт фізичного
практикуму тривалістю 1 або 2 год є орієнтовним, і
може бути змінений вчителем на власний розсуд у
межах годин, зазначених програмою. У навчальних
закладах, де відсутнє складне необхідне обладнання
для проведення лабораторного практикуму,
передбаченого програмою, дозволяється
проведення робіт із доступним обладнанням.
Під час проведення лабораторних робіт та робіт
фізпрактикуму в 10-11 класах особливу увагу слід
звернути на обчислення похибок вимірювань (див.
журнал "Фізика для фізиків" № 3 2010 р.)

9. Правила ведення
класного журналу

10. • Семестрова оцінка виставляється без дати до
класного журналу в колонку з надписом
«І семестр», «ІІ семестр». Семестрове
оцінювання здійснюється на підставі тематичних
оцінок.
При цьому мають враховуватися динаміка
особистих навчальних досягнень учня (учениці) з
предмета протягом семестру, важливість теми,
тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
• Семестрові роботи як окремий вид
підсумкових робіт не проводяться.

11. • Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на
уроках протягом семестру, у відповідну клітинку
замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр
виставляється н/а (не атестований(а)).
• Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
• Скоригована семестрова оцінка виставляється без
дати в колонку з надписом «Скоригована» поруч із
колонкою «І семестр» або «ІІ семестр».
• Колонки для виставлення скоригованих оцінок
відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили
бажання їх коригувати.

12. • Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з
надписом «Річна» без зазначення дати і не раніше
ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ
семестр.
• Річне оцінювання здійснюється на основі
семестрових або скоригованих семестрових оцінок з
урахуванням динаміки навчальних досягнень учнів.
• У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками
двох семестрів у колонку «Річна» робиться запис н/а
(не атестований(а)).
• Річна оцінка коригуванню не підлягає.

13. Наказом Міністерства освіти і науки України № 940 від
16 .09.2015 р. «Про проведення державної підсумкової
атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої
освіти у 2015/2016 навчальному році» та наказом
Міністерства освіти і науки України від 08.10. 2015 р.
№ 1050 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і
науки України від 16.09. 2015 р. № 940»,
затверджено перелік навчальних предметів, з яких
проводиться державна підсумкова атестація випускників
загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня у
2015/2016 навчальному році. У формі ЗНО з двох
предметів: української мови і математики або історії
України (на вибір), та іноземної мови (у навчальному
закладі). Таким чином проведення ДПА у
2015-2016 навчальному році з фізики не передбачається.

14. У навчальному процесі можна
використовувати лише ту
навчальну літературу, що має
відповідний гриф МОН України.
(Лист МОН від 26.06. 2015 р. № 1/9-305) .

15. Вимоги до перевірки зошитів регламентуються листом
Міністерства освіти і науки України "Орієнтовні вимоги до виконання
письмових робіт і перевірки зошитів із природничо-математичних
дисциплін у 5-11 класах від 27.12. 2000 р. № 1/9 - 529 (окрім кількості
контрольних робіт).
Потрібно звернути увагу на такі моменти:
-- у семестрі має бути не менше однієї письмової (контрольної)
роботи з фізики.
-- кожен учень повинен мати не менше 2-х зошитів (для класних і
домашніх робіт; лабораторних робіт (практикуму));
-- контрольні (письмові) роботи можуть виконуватися як в окремому
зошиті, так і на окремих аркушах;
-- зошити (аркуші) для письмових і лабораторних робіт мають
зберігатися у кабінеті фізики, а в разі відсутності такого - в учителя
протягом усього навчального року.
-- бал за ведення робочих зошитів з фізики у журнал не
виставляється.

16. Критерії оцінювання навчальних
досягнень учнів з фізики
Під час визначення рівня навчальних досягнень
з фізики оцінюється:
-- володіння теоретичними знаннями;
-- уміння використовувати теоретичні знання під
час розв'язування задач чи вправ різного типу
(розрахункових, експериментальних, якісних,
комбінованих тощо);
-- володіння практичними вміннями та
навичками під час виконання лабораторних
робіт, спостережень і фізичного практикуму.

17. Критерії оцінювання рівня
володіння учнями
теоретичними знаннями

18. Рівні навчальних
досягнень
Бали Критерії оцінювання навчальних
досягнень
I. Початковий
1 Учень (учениця) володіє навчальним
матеріалом на рівні розпізнавання явищ
природи, з допомогою вчителя відповідає
на запитання, що потребують відповіді
«так» чи «ні»
2
Учень (учениця) описує природні явища на
основі свого попереднього досвіду, з
допомогою вчителя відповідає на
запитання, що потребують лаконічної
відповіді
3
Учень (учениця) з допомогою вчителя
зв'язно описує явище або його частини без
пояснень відповідних причин, називає
фізичні явища, розрізняє буквені
позначення окремих фізичних величин

19. Рівні навчальних
досягнень
Бали Критерії оцінювання навчальних
досягнень
II. Середній
4
Учень (учениця) з допомогою вчителя
описує явища, без пояснень наводить
приклади, що ґрунтуються на його власних
спостереженнях чи матеріалі підручника,
розповідях учителя тощо
5
Учень (учениця) описує явища, відтворює
значну частину навчального матеріалу,
знає одиниці окремих фізичних величин і
формули з теми, що вивчається
6
Учень (учениця) може зі сторонньою
допомогою пояснювати явища,
виправляти допущені неточності (власні,
інших учнів), виявляє елементарні знання
основних положень (законів, понять,
формул)

20. Рівні навчальних
досягнень
Бали Критерії оцінювання навчальних
досягнень
III. Достатній
7
Учень (учениця) може пояснювати явища,
виправляти допущені неточності, виявляє
знання й розуміння основних положень
(законів, понять, формул, теорій)
8
Учень (учениця) уміє пояснювати явища,
аналізувати, узагальнювати знання,
систематизувати їх, зі сторонньою
допомогою (вчителя, однокласників тощо)
робити висновки
9
Учень (учениця) вільно та оперативно
володіє вивченим матеріалом у
стандартних ситуаціях, наводить приклади
його практичного застосування та
аргументи на підтвердження власних
думок

21. Рівні навчальних
досягнень
Бали Критерії оцінювання навчальних
досягнень
IV. Високий
10
Учень (учениця) вільно володіє вивченим
матеріалом, уміло використовує наукову
термінологію, вміє опрацьовувати наукову
інформацію: знаходити нові факти, явища, ідеї,
самостійно використовувати їх відповідно до
поставленої мети
11
Учень (учениця) на високому рівні опанував
програмовий матеріал, самостійно, у межах
чинної програми, оцінює різноманітні явища,
факти, теорії, використовує здобуті знання та
вміння в нестандартних ситуаціях, поглиблює
набуті знання
12
Учень (учениця) має системні знання, виявляє
здібності до прийняття рішень, уміє аналізувати
природні явища і робить відповідні висновки й
узагальнення, уміє знаходити й аналізувати
додаткову інформацію

22. Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів
під час виконання
лабораторних та практичних
робіт

23. Рівні навчальних
досягнень
Критерії оцінювання навчальних досягнень
Початковий рівень
(1-3 бали)
Учень (учениця) називає прилади, пристрої та їхнє призначення,
демонструє вміння користуватися окремими з них, може скласти схему
досліду лише з допомогою вчителя, виконує частину роботи без
належного оформлення
Середній рівень
(4-6 балів)
Учень (учениця) виконує роботу за зразком (інструкцією) або з
допомогою вчителя, результат роботи учня дає можливість зробити
правильні висновки або їх частину, під час виконання та оформлення
роботи допущені помилки
Достатній рівень
(7-9 балів)
Учень (учениця) самостійно монтує необхідне обладнання, виконує
роботу в повному обсязі з дотриманням необхідної послідовності
проведення дослідів та вимірювань. У звіті правильно й акуратно
виконує записи, таблиці, схеми, графіки, розрахунки, самостійно
робить висновок
Виский рівень
(10-12балів)
Учень (учениця) виконує всі вимоги, передбачені для достатнього
рівня, визначає характеристики приладів і установок, здійснює
грамотну обробку результатів, розраховує похибки (якщо потребує
завдання), аналізує та обґрунтовує отримані висновки дослідження,
тлумачить похибки проведеного експерименту чи спостереження.
Більш високим рівнем вважається виконання роботи за самостійно
складеним оригінальним планом або установкою, їхнє обґрунтування.

24. Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів
при розв’язуванні задач

25. Рівні навчальних
досягнень
Критерії оцінювання
навчальних досягнень
Початковий рівень
(1-3 бали)
Учень (учениця) уміє розрізняти фізичні величини та
їх одиниці з певної теми, розв'язувати задачі з
допомогою вчителя лише на відтворення основних
формул; здійснює найпростіші математичні дії
Середній рівень
(4-6 балів)
Учень (учениця) розв'язує типові прості задачі (за
зразком), виявляє здатність обґрунтувати деякі логічні
кроки з допомогою вчителя
Достатній рівень
(7-9 балів)
Учень (учениця) самостійно розв'язує типові задачі й
виконує вправи з одної теми, обґрунтовуючи обраний
спосіб розв'язку
Виский рівень
(10-12балів)
Учень (учениця) самостійно розв'язує комбіновані
типові задачі стандартним або оригінальним
способом, розв'язує нестандартні задачі

26. Програма рівня стандарту навчального предмету
“Астрономія” (17 годин) передбачає виконання однієї
практичної роботи. Учитель може довільно обирати тему
цієї роботи з трьох, запропонованих програмою. Разом із
тим, практика показує, що доцільно провести
комбіноване практичне заняття, на якому показати
будову карти зоряного неба (зокрема особливості
відображення на ній небесних світил, використання
небесних координат) та прийоми роботи з такою картою.
У другій частині практичного заняття бажано
продемонструвати учням вигляд зоряного неба в ділянці
північного полюса світу (сузір'я Малої та Великої
Ведмедиць, Полярна зоря тощо), а також у різні пори
року.

27. Складовими навчальних досягнень учнів з
курсу астрономії є не лише володіння
навчальною інформацією та її відтворення,
а й уміння та навички знаходити потрібну
інформацію, аналізувати її та
застосовувати в межах програмних вимог
до результатів навчання.

28. Кабінет фізики навчального закладу повинен
відповідати вимогам Положення про навчальні
кабінети (наказ МОН України від 20.07.2004 N 601) та
Положення про навчальні кабінети з природничо-
математичних предметів загальноосвітніх навчальних
закладів (наказ МОНмолодьспорту від 14.12. 2012
року № 1423).
В перелік основних документів кабінету входять:
Акт-дозвіл на проведення занять у кабінеті фізики;
Паспорт кабінету фізики;
Журнал проведення інструктажів з безпеки
життєдіяльності;
Інструкція з безпеки для кабінету фізики;
Інвентарна книга;
Матеріальна книга.

29. Обов'язкове виконання вимог
інструктивно-методичних матеріалів "Безпечне
проведення занять у кабінетах природничо-
математичного напряму загальноосвітніх
навчальних закладів" (Лист МОН молодьспорту
України № 1/9-72 від 01.02.2012 р.), Правил
безпеки під час проведення навчально-виховного
процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії
загальноосвітніх навчальних закладів,
затверджених наказом Міністерства
надзвичайних ситуацій України від 16.07.2012 р.
№ 992.

30. Згідно наказів та матеріалів проводяться такі інструктажі:
- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності на початку занять у
кабінеті (на першому уроці кожного навчального року). Запис про
проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації
інструктажів із безпеки життєдіяльності, який зберігається в кабінеті;
- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком кожної
лабораторної роботи, роботи фізпрактикуму, який реєструється в журналі
обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі про запис змісту
уроку. ( Вчитель при проведенні даного інструктажу наголошує учням на ті
питання інструкції, які стосуються даної лабораторної роботи чи роботи
фізпрактикуму);
- позаплановий інструктаж із безпеки життєдіяльності у разі порушення
учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може
призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж, у разі нещасних випадків за
межами закладу освіти під час проведення екскурсій. Реєстрація
позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів,
що зберігається в кожному кабінеті;
- цільовий інструктаж із безпеки життєдіяльності з учнями у разі організації
позанавчальних заходів (олімпіади, екскурсії). Реєстрація проведення
цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів

31. Під час проведення первинного
інструктажу з безпеки життєдіяльності на
початку занять у кабінеті учнів потрібно
ознайомити з інструкцією з безпеки для
кабінету фізики, яка розміщена на стенді,
затверджена директором навчального
закладу і повинна оновлюватись не рідше
як один раз на 5 років.

32. • Методичні рекомендації щодо національно-
патріотичного виховання у загальноосвітніх
навчальних закладах
(Наказ МОН України від 16.06.2015 р. № 641).
Сьогодні фізику не можна розглядати лише як
об’єктивне пізнання природи, яка не взаємодіє з
людиною. Учень повинен знати, заради чого
пізнається природа, розуміти значення науки в житті
суспільства й кожної людини зокрема. Оновлення
змісту фізичної освіти слід розглядати як процес
формування освітньо-пізнавальних, патріотичних
якостей учнів, виховання національної свідомості,
поглиблення знань про свій народ, його наукові та
культурні традиції.

33. Фізика має великі виховні можливості українознавчого
аспекту. На уроках та в позакласній роботі можна
використовувати різні форми й методи для реалізації
національно-патріотичного виховання. Найперше, - це на
уроці , використовуючи цікаві розповіді про окремі епізоди з
життя та діяльності видатних українських учених і
винахідників, історичні довідки про відкриття фізичних
законів, досягнення вітчизняної науки в різних галузях
народного господарства; демонструючи досліди, макети
фізичних приладів та установок, які відтворюють видатні
фізичні відкриття та винаходи в Україні; демонструючи фото-
та відео фрагменти з історії фізики в Україні; використовуючи
уривки з творів , казок, прислів’їв, загадок, поезій та їх
пояснюючи з фізичної точки зору; демонструючи старовинну
техніку, побутові пристрої ; складаючи та розв’ язуючи задачі з
українознавчим змістом.

34. Україні та українцям є ким і чим пишатися. Педагоги просто
зобов’язані ознайомлювати підростаюче покоління з іменами
учених-українців світової слави, щоб молодь усвідомлювала велич
українського народу в історії людського існування.
Дослідники науки: Іван Земанчик, Михайло Остроградський,
Михайло Авенаріус (заснував у Києвському університеті Святого
Володимира першу в Україні лабораторію експериментальної
фізики).
Петро Огоновський – автор першого підручника з фізики
українською мовою.
Іван Пулюй - досягнення в області теоретичної та практичної
електротехніки.
Борис Грабовський - розробив і здійснив на практиці першу в світі
електронну систему телебачення, автор дуже цікавих винаходів .
Микола Пильчиков - вперше в Україні здійснив експериментальні й
теоретичні дослідження з радіоактивності, ставши одним із піонерів
нового напрямку – ядерної фізики.
Педагоги повинні акцентувати увагу учнів на роль наших
українських вчених у розвитку науки, відроджувати забуті імена.