2. Принципи клініко-лабораторної діагностики
лейкозів
Зміни у периферичній крові підозрілі на лейкоз:
Гіпоплазія 2-х паростків кровотворення (анемія та
тромбоцитопенія, лейкопенія та тромбоцитопенія,
лейкопенія та анемія)
Лейкоцитоз понад 20х109л за відсутності ознак
явного інфекційного процесу
Лімфоцитоз, моноцитоз > 48%
Одночасно еритроцитоз, лейкоцитоз, тромбоцитоз
3. Лабораторная діагностика
1. Анемія зазвичай нормохромна (зниження гемоглобіну нижче 100
г/л) виявляється у 85% пацієнтів
2. Лейкопенія менше 4х109/л – у 20%, а лейкоцитоз понад 10х109/л –
у 50% пацієнтів
3. Тромбоцитопенія менше 100Х109/л – у 80% пацієнтів.
4. Практично у всіх хворих (98%) у периферичній крові виявляються
бластні клітини.
5. Характерний, так званий, "лейкемічний провал": у лейкоцитарній
формулі хворого реєструються бластні форми і далі без
наявності перехідних форм (промієлоцитів і мієлоцитів) є зрілі
гранулоцити, кількість яких може бути значно знижена за
рахунок збільшення вмісту лімфоцитів або бластних.
4. Гострі лейкози у дітей
обстеження
Аналіз крові клінічний
- лейкоцитоз/лейкопенія
- анемія, тромбоцитопенія
- відносний лімфоцитоз, моноцитоз
- бластоз – будь-яка кількість клітин
Біохімічний аналіз крові –
ЛДГ(лактатдегідрогеназа),
інші показники, визначення «імунного статусу»
– неінформативні
5. ДІАГНОСТИКА ЛЕЙКОЗІВ
Клінічний аналіз крові + морфологія
Морфологія клітин кісткового мозку (пунктат
кісткового мозку)
Цитохімічні дослідження клітин кісткового мозку
Цитогенетичні дослідження клітин крові та
кісткового мозку
Імунофенотипування клітин крові та кісткового
мозку
Гістологічні дослідження кісткового мозку
(трепанобіопсія)
Імуногістохімічні дослідження
6. ДІАГНОСТИКА ЛЕЙКОЗІВ
Діагноз гострого лейкозу можна встановити
тільки морфологічно –по виявленню
безсумнівно бластних пухлинних клітин
у крові чи кістковому мозку – 20% бластів
7. Гострі лейкози у дітей
Обстеження
Рентгенографія грудної клітки
Дослідження кістково-мозкового
субстрату - передньо/заднеклубова
пункція - частка бластів більше 20 (25)%
дослідження ліквору - люмбальна
пункція – будь-яка кількість бластів
8. Діагноз нейролейкозу ставиться виходячи з
виявлення бластних клітин у лікворі.
1. У лікворі – варіабельний цитоз до кількох тисяч клітин на 1 мкл.,
підвищення рівня білка та зниження рівня глюкози, колір рідини, як
правило, сірий, з позитивною реакцією Панді. (Якісний метод
виявлення збільшення в лікворі глобулінів, заснований на визначенні
ступеня помутніння реактиву Панді при додаванні в нього
досліджуваного ліквору в пропорції: 1 крапля ліквору на мілілітр
реактиву. Помутніння реактиву прямо пропорцінально змістом в
лікворі глобулінів і позначається хрестами: легке помутніння.
інтенсивне (колір молока). проміжне за ступенем вираженості
помутніння)
2. Клінічні прояви
3. - можуть не спостерігатися;
4. - можуть бути найрізноманітнішими:
зміна поведінки: дратівливість, млявість, нетовариськість.
з'являється головний біль, нудота, блювання (при менінгіальній
формі),
1. осередкова симптоматика у вигляді ураження черепних нервів, пірамідної
недостатності, мозочкових симптомів, судом, порушення мови та свідомості
(при менінгоенцефалічній та енцефалічній формі), нижніх парапарезів,
порушення ходи та функції тазових органів, корінкових симптомів (при
менінгоенцефалічній).
11. Морфологічна оцінка аспірату кісткового мозку
(мієлограма- процентне співвідношення клітинних
елементів у мазках, виготовлених із пунктатів
кісткового мозку.)
12.
13.
14. Цитохімія гострих лейкозів
1. При гострих лімфобластних лейкозах визначається
негативна реакція на пероксидазу, ліпіди,
хлорацетатестеразу.
2. При гострих мієлобластних лейкозах – позитивна
реакція на мієлопероксидазу, ліпіди,
хлорацетатестеразу. ШИК-реакція залежить від
форми гострого мієлоїдного лейкозу.
3. Маркер моноцитарного ряду виражена активність
неспецифічної естерази
