Севастопольский национальный университет ядерной энергии и промышленности Кафедра гуманитарных дисциплин научно-практическая конференция студенческого научного общества при кафедре гуманитарных дисциплин УКРАИНА НА ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ КАРТЕ МИРА Москалик Виктория – студентка 124 класса (научный руководитель: к.ф.н., доцент кафедры ГД Варнашова Е.Ф.)

1. Євген та Борис Патони.
Їх внесок в українську науку.

2. Всього три місяці не дожив академік Євген Патон, аби особисто відкрити у
листопаді 1953 року перший у світі суцільнозварний міст завдовжки більше
півтора кілометри. До того часу поняття мостобудування та зварювання
були несумісними.

3. У визначних людей народжуються і визначні
діти. 27 листопада 1918 р. у м. Києві
народжується син Євгена Патона –Борис .
Його дитинство пройшло фактично в стінах
Київського політехнічного інституту. Певна
річ, з перших своїх років Борис Патон жив у
атмосфері творчості. Творчості специфічної –
технічної, яка вимагає від людей, які
присвятили себе їй, особливої дисципліни і
відданості. Ця атмосфера наперед визначила
коло його зацікавлень. Звісно, після
закінчення школи особливих сумнівів щодо
того, куди йти в ньго не було – тільки до
Київського індустріального інституту.

4. У 1941-1942 роках за направленням
вузу працював інженером
електротехнічної
лабораторії заводу "Красное Сормово"
в місті Горькому (тепер Нижній
Новгород).
З 1942 року його діяльність пов'язана з
академічним Інститутом
електрозварювання,
що був евакуйований з Києва в
Нижній Тагіл.
Тут він взяв активну участь у
розробці
та впровадженні в екстремальних
умовах військового часу
технологічної інновації,
якій судилося кардинально змінити
весь технологічний цикл –
автоматичного
зварювання броні танка Т-34 –
найкращого танка Другої світової
війни.

5. З 1953 року, після смерті свого батька, Б.Є. Патон став директором Інституту
електрозварювання імені Є.О. Патона. У 1962 році 43-річний академік Б.Є. Патон був
обраний на посаду президента Академії наук УРСР. Можливо, за містичною, а скоріше
– за науковою закономірністю Борис Євгенович, який 50 років поспіль очолює
Академію наук України, народився з нею в один день – 27 листопада. Щоправда, вона
на рік старша за славетного ювіляра. Містика? Збіг обставин? Ні, таки – доля…

6. Воістину: яблуко від яблуні далеко не падає. Адже геніальність батька, як
бачимо, цього разу передалася у спадок синові. І що це – свята
правда, неспростовно підтверджує довгий життєвий шлях академіка Бориса
Євгеновича Патона .Його наукове і творче довголіття потрібне кожному з
нас, громадян України.
Адже на таких людях, як герої нашої доповіді, тримається світ. У буквальному
сенсі цього слова.