11

1. Свеська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1
Ямпільської районної ради
Сумської області
Навчаємось граючись.
Нестандартні диктанти
( 3-4 клас)
Дібрала та упорядкувала
вчитель початкових класів
Смишляк Н.В.
2014

2. Передмова
Становлення сучасної освіти потребує постійного оновлення банку
педагогічних методів і прийомів, які застосовує у своїй роботі вчитель початкових
класів. В.О. Сухомлинський писав: « …Успіх у навчанні – єдине джерело
внутрішніх сил дитини, що народжує енергію до подолання труднощів, бажання
вчитися» Успішне оволодіння дитиною програмовим матеріалом неможливе без
високорозвинених пізнавальних інтересів. А цього, в свою чергу, у вік
високорозвинених технологій, важко досягти стандартними традиційними
прийомами та видами робіт. Ця думка й спонукала автора збірки створити добірку
нестандартних диктантів для учнів початкових класів. Адже диктанти – активна
форма тренувальних вправ. Вона вимагає уваги, зосередженості, активної розумової
діяльності. Диктанти є одним із найбільш ефективних засобів формування культури
усного і писемного мовлення. А подані нижче нестандартні диктанти не тільки
виконують навчальну функцію, а й сприяють розвитку в учнів початкової школи
інтересу до навколишнього світу, розширюють кругозір учнів, спонукають до
творчості, сприяють розвитку в учнів продуктивного мислення.
Мета цього посібника – формування в учнів орфографічних, комунікативних ,
навичок, навичок само- та взаємоконтролю, розширення кола знань дитини,
виховання любові до рідного краю, працьовитості, бережного відповідального
ставлення до природи.
Далі пропонуються методичні настанови щодо проведення більшості
нестандартних диктантів.
Цим посібником можуть користуватися як вчителі початкових класів та
вихователі ГПД так і батьки, які організовують з дитиною самостійну роботу.
Диктанти-плутанки
На дошці записані слова, у яких переставлені склади. А може навіть цілі
речення. Діти, переставляючи склади, відтворюють і записують слова.
Диктанти-асоціації
Вчитель дає ключове слово, а діти добирають і записують слова, які асоціюються
у них в зв’язку із запропонованим вчителем словом.
Диктанти « Блискавка»
Для диктанту такого виду добираються речення короткі, на вивчені правила.
Вчитель читає речення один раз, учні повторюють його і пишуть самостійно.
Перевіряється диктант взаємно в парах, або звіряється зі зразком на дошці чи в
підручнику. Матеріалом до цих диктантів можуть бути прислів’я та приказки. Такі
диктанти сприяють розвитку слухової пам’яті, розвивають навички самоконтролю.
Диктанти « Далі буде»
Текст такого диктанту учні пишуть впродовж кількох уроків. Вчитель добирає
текст таким чином, щоб він міг зацікавити дітей. Записується диктант логічно
завершеними частинами. На наступному уроці перед записом нової частини,
3

3. вчитель повторює попередньо записані частини тексту, щоб нагадати дітям зміст
записаних частин.
Загадкові диктанти
Методика написання загадкового диктанту така: вчитель загадує загадки, учні
відгадують їх і записують слова-відгадки. Потім перевіряють диктант (це може бути
звірка з дошкою, взаємоперевірка в парах та інші види перевірки) і виконують інші
завдання з матеріалами диктанту.
Далі пропонуються диктанти до різних тем, які вивчаються у початкових класах.
Фразеологічні диктанти
Матеріалом для цих диктантів є прислів’я, приказки, фразеологічні звороти,
порівняння. Завдяки їм діти не тільки закріплюють вивчений граматичний матеріал,
а й долучаються до багатющої скарбниці народної творчості. Форми проведення
таких диктантів різноманітні: речення-добавлянки, словникові, вибіркові,творчі та
інш.
Диктанти-вірші
Відчуття рими, логічне мислення фонематичний слух формують ці диктанти. Най
простіший варіант диктанту – коли вчитель диктує рядки з віршів, а учні дописують
тільки останнє слово в рядку. Як ось…
Диктанти «Перевіряю себе»
Діти пишуть текст під диктовку. Перевіряють написане, підкреслюють сумнівні
для себе місця в тексті. Перевіряють себе, запитують у вчителя про написання того
чи іншого слова, чи постановку розділового знака. Як варіант – учні виправляють
помилки, користуючись словниками чи підручниками. Перевіряючи такі диктанти,
вчитель враховує тільки не виправлені учнем помилки. Такі диктанти підвищують
активність учнів, виробляють у них навички самоконтролю.
Диктанти-ігри
Мовні ігри мають велике значення для розвитку мови й мислення учнів; вони
активізують та розширюють їхній словниковий запас, привчають проводити
аналітичну й синтетичну роботу над словом і реченням, поліпшують фонематичний
слух у дітей. Крім того, цікаві ігри на уроках мови викликають позитивні емоції у
школярів, під час гри вони виявляють самостійність, ініціативу в закріпленні та
засвоєнні навчального матеріалу. Завдяки мовним іграм учні отримують можливість
застосувати на практиці свої знання та вміння.
Диктанти « Хочу все знати»
Нижче запропоновані диктанти корисні й цікаві не лише тим, що
відсортовані за конкретними темами, а отже й концентрують в собі максимум
необхідного для засвоєння граматичного та лексичного матеріалу, а й тим, що
носять загальний розвиваючий характер і сприяють розширенню кругозору дитини.
Диктанти «Хочу все знати» сприяють розвитку кругозору дитини в різноманітних
галузях знань. Цікава інформація про оточуючий світ подається в них в доступній
формі, що сприяє легкому її засвоєнню.
Диктанти – тести
Диктант-тест раджу писати в кінці вивчення теми для здійснення початкового
контролю знань. В результаті такої роботи вчитель побачить рівень засвоєння знань
з теми, щоб мати можливість скоригувати знання і уміння учнів перед проведенням
підсумкового контролю знань з певного розділу вивченого матеріалу. Матеріали цих
4

4. диктантів можна використовувати при проведенні ігор «Так – ні», Голосування
ногами», «Скажи своє слово», Згоден – не згоден».
Диктанти повторної дії
Диктанти такого виду передбачають повторне написання уже записаного на
попередніх заняттях тексту тими учнями, які допустили помилки у першому
диктанті. З таким учнями вчитель аналізує причини помилок, проводить роботу над
помилками. А потім текст записується повторно з наступною самозвіркою. Тексти
для цього виду диктантів беремо прозові.
Диктанти взаємної дії
Диктанти взаємної дії передбачають роботу в парах. На попередньому уроці
діти отримують завдання – дібрати речення для диктанту. Речення мають бути
розповідні,прості. Під час диктанту учні диктують дібрані вдома речення один
одному. Самостійно перевіряють, пояснюючи правопис окремих слів.
Диктанти швидкої дії
Диктант швидкої дії аналогічний до диктанту «Блискавка». Але можна
запропонувати дітям дібрати вдома для диктанту прислів’я, приказки, скоромовки,
прикмети і на уроці продиктувати їх.
5

5. 3 клас
Диктанти – плутанки
***
Осав, лязозу, кашкі, крука,нарба, зока, ясилиц, фаша,цяуниче, лашко, ганик.
--Назви спільну ознаку, знайди зайве слово.
***
Стрего, вечкосло, лепо, дечкосер.
Волос од васло – жисятьзло овам.
Мулоумі кався борота калег.
Жнийко йстерма ськоли увб вмінелий.
Єшпосі часино, безреш сняро.
***
Бавер, борогець, стомі, квов, наяли, фельпорт, лістбофут, жеіннер, гаодро.
--Назви спільну ознаку. Розподіли слова на дві групи і запиши. Поясни, чому так
розподілив.
--Написання яких слів треба запам’ятати?
Диктанти-асоціації
ВОДА ВОДА КИЇВ УКРАЇНА
Річка капає столиця держава
озеро тече місто народ
став шумує Хрещатик Європа
море кипить Україна центр
джерело струменить Дніпро Євразія
океан уряд Київ
струмок каштан Дніпро
водойма президент Карпати
потоп площа українці
цунамі вулиці Крим
злива метро
вогнище вокзал бензин пиріг
кипіння поїзд паливо піч
6

6. каструля машиніст автомобіль дрова
юшка залізниця шофер начинка
дрова подорож шосе кухар
іскри квиток нафта борошно
пожежа пасажири речовина тісто
Диктант « Блискавка»
***
Що посієш, те й пожнеш.
Чесне діло роби сміло.
Без охоти нема роботи.
Хто спішить, той людей смішить.
Поки знайде – сонце зайде.
Краще тепер, ніж у четвер.
Полохливий заєць і пенька боїться.
У страху очі великі.
Двічі літа не буває.
Багато снігу – багато хліба.
Один за всіх – всі за одного.
Одна рука у долоні не плескає.
Крутиться, як муха в окропі.
Не хвались, а вчись.
Умів почати, зумій закінчити.
Лінивому все ніколи.
Рано замерзне – довго не розтане.
Потяглися хмари смугами – чекай дощу.
Взимку сонце світить та не гріє.
Хто завжди про землю дбає, паляниці добрі має.
Не вчи ученого їсти хліба печеного.
З ким поведешся, того й наберешся.
Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
Дерево шанують, як добре родить, а людину – як добре робить.
Опалий лист лягає долу – на теплу зиму.
На горобині багато плодів – до суворої зими.
В тиху погоду шумить ліс – на грозу.
Диктант « Далі буде»
Колючий «марафонець»
Бабуся знайшла їжака з перебитою ніжкою. Принесла його додому й
вилікувала. Топа звик до квартири, охоче йшов на поклик.
Їжак дуже сподобався онучці. Довелося бабусі розлучитися з улюбленцем.
Звірятка привезли в місто. Однак Топа не визнав нових господарів. Він не торкався
їжі, поводився неспокійно. Через кілька днів його випустили в парк.
7

7. Яке ж було здивування бабусі, коли через два місяці вона побачила Топу, який
бадьоро дріботів їй на зустріч. За шістдесят днів дороги колючий «марафонець»
подолав відстань у сімдесят кілометрів.
Вірний друг
Зима. Сніжок запорошив річку, вкриту тонкою кригою. Сергійко з санчатами
побіг до її крутого берега. За ним побіг його вірний друг – песик Дружок. Він радо
скавчав і стрибав біля господаря.
Хлопчик сів у санки і вирішив з’їхати до річки. Але що це з Дружком? Він
голосно загавкав і перепинив шлях Сергійкові.
Хлопчина відштовхнув його. Тоді собака кинувся до річки. Під його вагою
тріснула слабка крига. Дружок обережно відступив назад. Сергій зрозумів, яка
небезпека його підстерігала. Він був вдячний песикові за порятунок.
Чому зебра смугаста
Раніше зебра була не смугаста, а біла. Прийшла вона якось у гості до лося. Той з
радістю зустрів її. У лісі берізки, сосни, ялинки ростуть. Зебрі найбільше сосна
сподобалась, тому лось подарував зебрі соснову шишку.
Посадила зебра зернятко з шишки, доглядала, поливала його. Незабаром воно
проросло. Зебра зі старанністю обгородила його тичками й залюбки під цим тином
відпочивала.
Якось видався дуже спекотний день. Зебра прилягла в тіні під тином і заснула. А
сонце пекло так, що потемніла шкіра на спині у зебри. Білі смуги залишилися тільки
там, де була тінь від тичок.
Від того часу зебра всіх дивує своєю смугастою шкірою.
Зайців врятовано
Одного разу ми з татом прийшли на річку. Вона розлилася і затопила все, що
було біля неї. З-під води визирали лише невеликі острівці.
На одному з них ми побачили сім’ю зайців. Вони сиділи і зі страхом дивилися
на воду. А вона все прибувала. Ось-ось вода затопить острівець.
Тоді тато взяв у лісника човен і поплив до вимушених «робінзонів». Зайці
заворушилися, підвелися. Тато підплив зовсім близько, половив зайців у човен і
поплив до берега. Звірята були зовсім дикі і весь час кидалися від борту до борту.
Татко підплив до берега і випустив заячу родину на волю.
Їжак
Восени в їжаків мало харчу. Поховалися в землю черви, зникли прудкі ящірки,
скрутилися в клубки змії та чорні вужі і заснули у сховках. Важко стало знаходити
жуків і жаб.
Ясної осінньої днини ладнає собі трудар – їжак тепле зимів’я. Удень і вночі
тягає він у нору під старим запашне листя та ніжний лісовий мох – стелить собі
зимову постіль.
Незабаром сховається їжачок у своє кубло на всю довгу зиму. До весняного
сонечка він і снитимуться йому лісові сни.
Петрик, собака і кошеня
8

8. Маленький хлопчик Петрик йшов стежкою у саду. Бачить, біжить назустріч
йому кудлатий собака.
Петрик злякався, хотів уже було тікати. Та раптом де не взялося маленьке
кошеня і злякано притулилося до ніг хлопчика. Воно втекло від собаки і тепер
просило захисту від цього страшного звіра. Петрик дивиться на кошеня, а воно
підняло голівку до нього і жалібно нявчить.
Петрикові стало соромно перед кошеням. Він узяв маля на руки і хоробро пішов
собаці назустріч. Пес зупинився, злякано глянув на хлопчика і сховався у кущах.
Як здивувався Мурко
В однієї бабусі був старий-престарий кіт Мурко.
Лежить якось Мурко на подвір’ї, на сонечку гріється. Заплющив очі, спить,
поклавши голову на лапки. Тільки хвостом махає, мух відганяє.
Тим часом по двору ходило курча. Воно відбилося від квочки і жалібно пищало.
Побачивши кота, замовкло. Підійшло тихенько до кота, притулилось до нього й очі
закрило. Тепло йому біля кота.
Кіт Мурко почув, що до нього хтось притулився. Відкрив очі, побачив курча.
Дивиться кіт на курча і не знає, що з ним робити: злякати, чи нехай собі гріється.
Сирітка
Чорну Жучку загризли вовки біля овечої отари. І лишилося в неї цуценя.
Прозвали його Сиріткою. Щоб сирітка не загинув, підклали його до кицьки, в якої
були маленькі сліпі кошенята.
Кицька спочатку прискіпливо обнюхала Сирітку, а потім примирливо замуркала
і лизнула в ніс. І Сирітка разом з кошенятами почав ссати її молоко.
Так і ріс цуцик. А одного разу на Сирітку, що вийшов за хвіртку погуляти,
напали собаки. І тут де не взялася кицька. Вона кинулася на собак, схопила Сирітку
зубами і метнулася з ним до зламаного вітром дерева. Чіпляючись за шершаву кору
гострими кігтями, кішка витягнула цуценя на гілляку.
Відтоді Сирітка ще більше полюбив добру кицьку. Минув час , і він виріс,
зробився великим чорним собакою.
Тепер Сирітка замість матері стеріг овечу отару. Та інколи він приходив у двір
до старої кицьки, лягав поруч і дивився на неї лагідними очима.
Загадковий диктант
Тема «Іменник. Назви істот та неістот»
Дятел Ведмідь
В капелюшку червоненькім, Влітку медом ласував,
Зріст він має чималенький. Досхочу малини мав.
Дзьобом стука по гілках. А як впав глибокий сніг,
Що будує дивний птах? Позіхнув і спати ліг.
А нічого не будує
Просто дерево лікує
Автомобіль Велосипед
Залізний кінь, фарбований Я стою на ходу,
І гумою підкований. А спинюся – упаду.
9

9. Телефон Грім
Сундучок, вертушка, Хто стріля вночі з гармати
Шнур і кругле вушко. Не дає мені поспати?
Ляжу вдень і серед дня
Він стріля – не до спання.
Аж підстрибує весь дім!
Хто ж стріля з гармати? – Грім!
Метро Заєць
Під землею – подивіться, Він із казки, він із пісні,
Незвичайна залізниця. В нього зубки, як залізні.
Сновигають поїзди: Капустину він гризе.
Цей –туди, а той – сюди! Зветься звір на букву « Зе».
Ми до станції « Дніпро»
Їдем з татом на …(метро)
Лисиця Пшениця
Я руда, низького зросту, В кожнім колосі зерно
Хитра я і довгохвоста. Світиться янтарно,
На курей я вельми ласа -- Бо трудились на селі люди всі ударно
В них таке смачненьке м’ясо… Наче сонце. на столі свіжа паляниця…
А зовуть мене…(лисиця) То на славу уродила золота…(пшениця)
Завдання:
--Знайдіть іменники-назви істот і неістот. Назвіть спільну ознаку цих слів.
-- Зробіть звуко - буквений аналіз слова автомобіль.
Тема «Речення»
Черешня Книжка
Білим, як сніг, я родився, Бачить – не бачить, чути – не чує,
Пізніше зеленим став, Мовчки говорить, дуже мудрує.
Тоді ти мене не торкнувся, Часом захоче – правди навчає,
І на мене не зважав. Іноді бреше – всіх звеселяє.
Та як тіло почорніло, Люба розмова,-- будемо, діти,
А серденько скаменіло, З нею довіку жити-дружити.
Тоді ти мене зірвав. Хто ж то такая в світі щаслива,
Мудра, правдива і жартівлива?
Барвінок Годинник
Блакитні квіти, як джерельця, Всі говорять: «Він іде,
А кожна по п’ять пелюсток За собою час веде».
Розлогі хрещаті стебельця Та не ходить цей дивак,
Відразу з кількох гілочок. Лиш бурчить:
І взимку він теж зеленіє. « Це – так, це – так».
Народ його любить завжди.
От хто ж відгадати воліє,Ключ загадки скраю знайди!...
Веселка Літак
Хтось над річкою Оріль Не птах він, а має і крила, і хвіст.
Із дощем розбив таріль. Розбігся -- і всіх нас до неба поніс.
Дощик вилився у річку, Не голка, а хмару зустрічну прошив
10

10. По собі залишив стрічку. І нитку білясту позаду лишив.
Стрічка грає-виграє.
Хто вгадає, що то є?
Дощ Мороз
У річці купався, у хмарці ховався, Узори вишиває без голки і без нитки.
Від блискавки-грому полинув додому Улітку спочиває,
На землю спустився -- А взимку – дуже рідко.
На сто крапель розбився. Шкода, що ті узори
На сонці тануть скоро!
Сопілка Носоріг
Я ані скрипка, ані бас, Не олень він і не бик,
Сама із деревини. В краю теплім жити звик.
То звеселяю, то печалю вас, Є на носі в нього ріг.
Коли мій спів полине. Хто ж це, друзі?...(носоріг)
З моїх складів неважко скласти
Словечка сопка й спілка.
Отож назвіть мене, будь ласка.
Зовуся я …(сопілка).
Соняшник Вітер
На сонечко я схожий, То тихенький,то пустує,
І сонце я люблю. Часом сильний, часом кволий:
До сонця повертаю Завжди всі його ми чуєм,
Голівоньку свою. Та не бачимо ніколи.
Завдання:
--Склади з одним із записаних слів два речення таким чином, щоб в одному реченні
це слово виступало підметом, а в другому – другорядним членом речення.
Фразеологічні диктанти
* * *
--Знайди у віршах крилаті вислови, які часто вживаються у мові.
Намотай собі на вус:
Журавель –не чорногуз.
Петько заліз учора в шкоду,
Але сховав кінці у воду.
--Ненадійний ти товариш,
Завжди кашу ти завариш!
Зі сном боровся я, як міг
Але заснув без задніх ніг.
Пройшла стернею Галя боса –
І вмить задерла вгору носа.
* * *
11

11. --Допиши прослухані порівняння словами з дошки:
Лев, осел, сова, рак, баран, заєць, собака, їжак, лисиця,індик, вовк, лисиця.
Хитрий, як …, червоний, як …, мовчазний, як …, голодний, як …,
мудрий, як …, упертий, як …, боягузливий, як …, набундючений, мов …, грізний,
мов …, дурний, мов …, колючий, як …, злий, як … .
Диктанти-вірші
Через луг струмочок … (біг)
У траві спочити … ( ліг)
Потягнувся на два … (боки)
Став, як річечка … (широкий)
Гляньте – сірий … (їжачок)
Скільки в нього … (колючок)
Покажи нам лапи й … (очі)
Та він слухати не … (хоче)
Коли хочеш ти … (читати)
То мене повинен …(знати)
А коли мене не …(знаєш)
То буквар не … (прочитаєш)
Іди, іди, …(дощику)
Зварим тобі … (борщику)
В полив’янім … (горщику)
Тобі каша, а нам … (борщ)
Щоб густіший ішов … (дощ)
На землі сніжок … (лежить)
Зайчик по сніжку … (біжить)
Мерзнуть вушка, мерзнуть … (лапки)
Без калошок і без … (шапки)
Зима. Тумани … (сизі)
І річка спить у … (кризі)
Замерзла на … (морозі)
Берізка при … (дорозі)
І холодно у … (лісі)
Кленку, калині, … (вільсі)
З зимою наодинці
Не страшно лиш … (ялинці)
У кита синочок – …(китеня)
У слона синочок -- … (слоненя)
В їжачка синочки -- … (їжачатка)
Ну, а я синочок – в мого … (татка)
Діти, звісно, вчаться в … (школі)
А комбайн працює в … (полі)
Ми лікуємось в … (лікарні)
А стрижемось в … (перукарні)
Ліки беремо в … (аптеці)
12

12. А книжки в … (бібліотеці)
Диктанти «Перевіряю себе»
Тема – «Правопис ненаголошених голосних в корені слова»
Яке ж пекуче липневе сонце! Зараз полудень, і воно високо стоїть над
головою. Здається, нікуди не сховатися від нещадного проміння. Та ні. Ось
невеличке озерце, кругле, схоже на голубе блюдечко в зеленій облямівці. Але,
мабуть, глибоке, раз його не висушило сонце. Круг нього лоза заглядає у воду, ніби
в дзеркало милується. Кілька високих крислатих верб тихенько ворушать гострим
листям. Вирує життя в озерці, під водою і на поверхні.
Тема – «Рід і число прикметників»
Срібні дерева –
Срібне гілля,
Сріблом пухнастим
Вкрита земля.
Срібні у синьому небі хмарки,
В срібних заметах
Срібні стежки.
Срібний-пресрібний
ліс приберіг
Білочці срібній
Срібний горіх.
Тема – «Правопис частки не з дієсловами»
1. Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе дивитися не дозволяє.
2. Очима бачиш, а руками не візьмеш.
3. Брат і сестра: її всі бачать, але не чують, його всякий чує, але не бачить.
4. Через воду стежечка, а води не перейдеш.
5. Є на світі кінь, всьому світові не вдержати.
6. Іде лісом – не шелестить, іде водою – не плюскотить.
Відгадки: Вітер. Блискавка і грім. Веселка. Тінь. Сонце. Промінь сонця.
Диктанти-ігри
Тема – «Виділення з мови речень, складання речень, розчленування речень на
слова».
«Злови п’ять слів»
Керівник гри називає п’ять слів, наприклад: олівець, зошит, перо, вчитель,
навчання, з тим, щоб учні зловили ці слова (плеснули в долоні) у реченнях, які він
буде проказувати.
1. Приведи усе в порядок, щоб були готові зрання: олівець, перо і
зошит – все, що треба для навчання.
13

13. 2. Бути чемним і привітним – пам’ятай це всюди й завше. Як до
класу входить вчитель, привітай, із місця вставши.
3. Сяє зірка на копрі. Ми з Олегом шахтарі.
4. Засиніли проліски у ліску, у ліску.
Гра розвиває увагу, привчає дослухатись до слів у реченні.
Тема – «Звуки й букви»
«Заміни, додай, відніми букву, щоб змінилось слово»
Учитель дає завдання з букв розрізної азбуки скласти слово. Потім
пропонує або замінити у ньому, або додати до нього, або відняти якусь букву, щоб
вийшло нове слово.
Виграє той, хто першим виконає завдання і правильно прочитає нове
слово.
Сом – сам, сом – сон, коса – кора, коса – роса, сіно – кіно, неси – носи, мука –
муха, пера – пара, пера – пора, лис – ліс, пісок – лісок, місто – тісто, голос – волос,
чайка – майка, рука – щука, сіль – міль, дід – лід, мак – смак, рак – грак, їжа – їжак,
фарба – фара, кріт – кіт.
«З кожного слова по одному звуку, щоб вийшло нове слово»
Учитель називає слова. Учні повинні скласти з них слово таким чином:
взяти з першого слова перший звук, з другого – другий, з третього – третій, з
четвертого – четвертий і т. д. Учитель допомагає учням тим, що називає слова по
порядку, наприклад – перше слово мак, друге – рак, третє – сам, четверте – рама
(мама) Виграє той, хто першим складе слово і правильно прочитає його. Гра сприяє
розвитку фонематичного слуху, правописної зіркості, виховує увагу до звукового
складу слова. В цій грі можна не тільки складати, а й записувати.
Матеріал для гри:
Зір, ліс, бір, марка, рамка (зірка)
Мало, дим, сир (мир)
Молоко, вікно, тісто, карта, озеро (місто)
Пара, перо, він, мама, канал (пенал)
Заєць, лис, ломи, собака (зима)
Звір, лось, шишка, лини, корито (зошит)
Рука, нема, рада, сади, насос, фабрика, записка (редиска)
Лава, лин, бамбук, молодий, батон (лимон)
Лак, колос, наша, диван (лоша)
Молот, сито, ваше, каша (миша)
Тато, вхід, прізвище, ребро (тхір)
Кіно, дід, кашка, ліжко, думка (кішка)
Пасіка, робітник, коло, море (поле)
Тема – «Вживання букв я, ю, є, і, ї, й»
«Відгадай слово»
У вчителя на картці написане слово. Учні мають відгадати слово за
характеристикою. Характеристика залежить від знань учнів, завдань гри. Так, у І
класі вчитель використовує цю гру з тим, щоб діти могли самостійно закріпити свої
14

14. знання, наприклад, про голосні та приголосні, приголосні тверді та м’які, кількість
складів у словах, про слова, які відповідають на питання хто? Що? І т. д.
Учні називають слова за певною характеристикою. Так, коли вчитель
скаже, що слово має два склади, п’ять звуків, то діти можуть назвати будь-які слова
на цю кількість складів і букв, тим самим самостійно відтворюючи вивчене.
Хто назве слово, написане на картці, одержує її. Переможцем буде той,
хто на кінець гри збере найбільше карток.
Даємо слова, які можна використати для закріплення і повторення
вивченого про вживання букв я, ю, є, і, ї, й, та їх характеристику.
Наприклад: Буква я. Слово відповідає на питання що? Має два склади, одну
букву я – рядок, рядно, праця, язик, якір. Буква ю – слово відповідає на питання що
роблять? Є буква ю – малюють, працюють, шиють, плавають.
Тема – «Вживання м’якого знака в кінці та в середині слова»
«Скільки звуків та букв»
Для цієї гри використовують слова з м’яким знаком і близькі за звуковим
складом, але без м’якого знака. Учні на пальцях чи картками з цифрами показують,
скільки у цих словах звуків, а потім кількість букв.
Для гри використовуються такі слова:
Лань – лан, лин – лінь, кін – кінь, сіл – сіль, тин – тінь, перелаз – перелазь,
син – синь, стан – стань, ран – рань, кіл – кіль, сад – сядь, булка – булька.
Слова з йотованими голосними не треба брати, бо учні початкових класів
не знають ще про їх утворення.
Ця гра може мати ще й такий варіант – керівник називає слова, учні
записують цифрами, скільки у кожному з них звуків і букв. На кінець гри викликані
учні читають свої записи.
Виграє той, й кого не буде жодної помилки.
Тема – «Вживання йо чи ьо»
Для цієї гри учні виготовляють кольорові картки. На одних картках
пишуть букви йо чи ьо.
Учитель називає слова, в яких є йо чи ьо. Учні картками показують, яке
сполучення букв треба писати в цих словах.
Виграє той, у кого не буде жодної помилки.
Для гри можна використати такі слова: йорж, йод, його, Йосип, бойовий,
знайомий, мільйон, гайок, байок, майорить, йому, Воробйов, Соловйов, льон, льох,
Льоня, льотчик, пеньок, синього, сусіднього, ближнього, третього, Стьопа,
схвильований, достатньо, ліктьовий, працьовитий.
Тема – «Апостроф»
«Спіймай апостроф»
Учитель називає слова. Учні оплеском у долоні ловлять слова з апострофом.
Для гри можна використати такі слова:
Б’ють, шиють, буряк, бур’ян, м’ята, тьмяний, тім’я, п’ю, п’ять, рум’яний,
свято, в’язка, ваза, сім’я, сімка, солов’ї, солома, в’язи, вазон, подвір’я, крякати,
в’янути, ранок, п’ю, дев’ять, матір’ю.
15

15. Тема – «Слово»
«Склади слово»
Учитель дає слова. Учні складають слова з букв лише тих слів, які
відповідають на питання хто? Причому треба з першого слова брати першу букву, а
з другого – другу і т. д.
Матеріал для гри:
Мак (мало, мама, зима, Саша, рак)
Сом (сазан, око, коні, рама, командир)
Лин (липа, лев, лисиця, тин, пан)
Оса (окунь, осел, млин, красноперка)
Сон (сова, рот, сокіл, тінь, син)
Рана (рись, качка, лан, лин, казан, коза)
Рама (риба, сама, кажан, лом, сом, козак)
Лука (Ліда, сук, журавель, рак, лава, коло, Ніна)
Село (сокіл, крісло, вепр, білка, сало, соловей)
Хата (ховрах, кабан, кіт, дерево, ґава)
Тема – «Слова, правопис яких треба запам’ятати»
«Відгадай, яке слово пропущене»
Керівник диктує текст, в якому пропускає окремі слова. Учні повинні самі
за змістом написати їх. Наприклад, дається такий тест:
1. Після холодної (зими) наступає тепла (весна).
2. Знову забіліла (зима) біла, знову (весна) рястом червоніла.
3. Широкою (вулицею) йшов Федько.
4. В дружбі ми зростаємо, як одна (сім’я).
5. З золотих (дерев) спадало листя.
6. На борщ купила червоні (буряки).
7. Третій день тижня - …, четвертий - … .
8. З глибокої (криниці) брали воду.
9. Шостий місяць року - …, а дев’ятий - … .
На дошці цей текст пишуть із пропусками окремих слів, які замінюють
крапками із зазначенням кількості букв, щоб учні не пропускали їх. Так, слово весна
передають п’ятьма крапками.
Перемагає той, хто не зробить жодної помилки чи їх буде менше, ніж у
інших.
Тема – «Споріднені слова»
«Хто швидше»
Учитель називає слова. Учні записують ці слова і дописують до них
споріднені.
Виграє той, хто першим напише правильно п’ять слів.
Для гри можна використати такі слова:
Цукор, земля, зелений, золотий, журавель, жовте, гриб, город, зима, яблуня.
Тема – «Корінь, префікс».
«Спіймай корінь чи префікс»
16

16. 1) Учитель називає слова і зазначає, який саме корінь треба впіймати
(плеснути в долоні) в них.
Для гри можна використати такі слова:
Дощик, дощити, долото, дорога, дощаний, задощило, догнати, дощовий,
дошка (впіймати корінь –дощ)
Риба, ринва, рибалити, рис, рибалка, рибець, рити, риб’ячий, рибина, рак,
рибний, риска, рибальство, (впіймати корінь –риб)
Димний, димар, дитина, диміти, диктант, диво, димовий, задимлений, дивак,
доба, димок (впіймати корінь –дим)
Лікар, лікарня, лід, ліжко, полікувати, залікувати, підлікувати, підкувати,
лікоть, ліки, лікарка, лікарський, лінійка, ліпити, лікарювати (впіймати корінь –лік)
Коса, косити, косар, костюм, кості, косарка, скосити, накосити, кішка,
косовиця (впіймати корінь –кос)
Якщо учні плескають у долоні, почувши слова, близькі між собою лише за
звуковим складом, учитель повинен нагадати, що споріднені слова повинні бути
близькі і за змістом.
Так, слова коса, костюм і кості не є спорідненими, бо вони не близькі за
змістом.
2) Учитель називає слова. Якщо в слові є префікс, учні плескають в
долоні.
Для гри можна використовувати такі слова:
Приїхав, поїхав, їзда, доїхав, заїхав, їхав, від’їхав;
Посадка, садити, посадити, сад, відсадити, насадити;
Бігати, прибігати, відбігати, жити, пожити, віджити, життя;
Записка, розписка, писати, запис, писаний;
Прочитати, читати, перечитати, читанка;
Закопати, прикопати, відкопати, копати, копанка;
Стрибок, підстрибнути, перестрибнути, стрибати тощо.
Виграє той, хто жодного разу не помилиться або помилиться
найменше.
Тема – «Подвоєння приголосних»
«Хто швидше?»
Учитель на дошці пише початок слів з подвоєними приголосними.
Учні повинні написати ці слова повністю.
Наприклад: пра… (ння), дозві…(лля), вугі…(лля), сиді…(ння), ши…
(ття), рі…(лля), ста…(ття), зі…(лля), моту…(ззя).
Тема – «Іменник, прикметник, дієслово».
«Скільки в реченні іменників, прикметників і дієслів?»
Учитель проказує речення. Учні на пальцях чи картками із цифрами
показують, скільки у реченні прикметників, іменників та дієслів.
Для гри можна використати наступні речення:
1. Електрику містам і селам електростанції дають.
2. А я у гай ходила по квітку ось яку.
3. Повз бульвари та будинки дзеленчить, біжить трамвай.
17

17. 4. Нахилились до криниці три берізки, три сестриці, білокорі,
ряснолисті, у зеленому намисті.
5. Висне небо синє, синє, та не те; світить та не гріє сонце золоте.
6. Мати гладить по голівці, притулившись до щоки.
7. Спритна голочка у мене – і моторна, і учена.
8. Спи, маленьке, спи, дитя, світле жде тебе життя.
9. Ми прикрасимо ялинку, заспіваєм пісню дзвінку.
«Перетвори в іншу частину мови»
Учитель пише на дошці три – п’ять іменників. Учні повинні
перетворити їх у дієслова та прикметники. Для цієї гри можна взяти такі
іменники:
Праця, робота, слюсар, дим, оранка, дощ, квітка, гулянка, червень, сивина.
Виграє той, хто першим виконає завдання.
Тема – «Речення»
«Спіймай підмет та присудок»
Учитель читає речення, учні ловлять підмет одним сплеском у долоні,
а присудок – двома.
Для гри можна використати такі речення:
1. У чудесному глибокому озері жила маленька срібляста рибка. По
тому самому озеру плавав великий лебідь.
2. Пишається над водою червона калина.
3. Поблискують черешеньки в листі зелененькім.
4. Черешеньки ваблять очі діточкам маленьким.
5. Темним лісом ішов дід. За ним слідом біг собака. Дід загубив
рукавичку.
«Вгадай підмет»
Учитель читає. Речення без підмета. Учні записують його,
вставляючи підмет.
Виграє той, хто правильно добере всі підмети чи вгадає, які
підмети були в реченнях учителя.
Для гри можна використати наступні речення:
1. На струнких ялинках стрибали … (білки).
2. До пристані підійшов великий … (пароплав).
3. На сніжній ковдрі стрибали … (зайці).
4. На деревах зачервоніли … (черешні).
5. У тихому морі темніє прозора, глибока … (вода).
6. Зашуміло пшеничне …(поле).
«Морфологічні шаради»
Учитель називає слова, з частин яких треба створити нове слово.
Наприклад, щоб створити слово «по-во-дир», треба взяти зі слова посадка, зі слова
водити – корінь, а зі слова – командир – суфікс.
Матеріал для гри:
18

18. 1. Префікс зі слова поїзд, корінь зі слова садівник, суфікс і закінчення
зі слова поїздка. (посадка)
2. Префікс зі слова проїзд, корінь зі слова лісник, суфікс зі слова
каток. (пролісок)
3. Префікс і корінь зі слова проводир, суфікс і закінчення зі слова
проробка. (проводка).
4. Префікс зі слова політ, корінь зі слова попутний суфікс зі слова
порадник. (попутник)
5. Префікс зі слова побудова, корінь зі слова купити, суфікс і
закінчення зі слова печатка. (покупка)
6. Префікс зі слова відпустка, корінь зі слова загадка, суфікс і
закінчення зі слова виставка. (відгадка)
7. Префікс зі слова провулок, корінь зі слова робити, суфікс і
закінчення зі слова липка. (проробка)
8. Префікс зі слова провід, корінь зі слова водити, суфікс зі слова
бригадир. (проводир)
9. Префікс зі слова прибув, корінь зі слова кордони, суфікси зі слова
керівник. (прикордонник)
«Хто швидше?»
Учитель дає завдання написати десять слів, які складаються лише з
кореня.
Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.
Слова для гри:
Бик, бак, дах, жар, гриб, кіт, ліс, сад, дуб, кит, рік, мед, лад, лист, сир, жир,
син, лід, віл, мак.
Тема – «Уміння розрізняти частини мови»
«Хто швидше?»
На дошці написано дієслова з префіксами. Їх треба списати, дописуючи до
кожного з них дієслова з префіксами протилежного значення (вилетіла – влетіла,
залізла – злізла, приїхала – від’їхала, вискочила – вскочила, відплила – приплила,
зайшло – зійшло, приклеїли – відклеїли, прибули – відбули, налити – вилити,
насипати – висипати).
Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.
«Творче списування і складання тексту»
На дошці написано два – три завдання. Учні повинні їх виконати і записати в
свої зошити.
І. 1) Перетвори в іменник слова: зимовий, сніговий, літній, хлібний;
2) У прикметник: багатіти;
3) склади і запиши з цими словами прислів’я про зиму та літо. (Зима багата
снігами, літо – хлібами)
ІІ. 1) Перетвори у іменник слова: лопатити, рогатий;
2)У дієслово: ходіння, їстивний;
3) Склади з цими словами і зі словом а загадку про гуску. (Лопатами
ходить, а рогом їсть).
19

19. ІІІ. 1) Перетвори в іменник слова: кінний, вівсяний.
2)У дієслово: коса, просьба, оранка;
3) У прикметник: сталь.
4) Склади з цими словами та зі словами не, і загадку. (Кінь сталевий вівса
не просить, оре і косить).
ІУ. 1) Перетвори в іменник слова: сніговий, водяний.
2)У прикметник: рідина, білила.
3) Склади з цими словами та з словами а, не загадку про молоко.
Диктанти « Хочу все знати»
Тема – «Назви власні і загальні»
Київ
Київ сьогодні зачаровує людей красою золотоверхих храмів,
архітектурою будинків і мостів. Але багато пам’яток старовини не збереглося
до наших днів. Повноводні річки Либідь, Почайна, Дарниця доповнюють
величну красу старовинного міста. Найкрасивіша вулиця Києва – Хрещатик.
Широкий, просторий, із зеленими алеями каштанів. Хіба можна повірити, що
там, де простягнувся Хрещатик, у давнину був глибокий яр? Посередині його
протікав струмок і навкого шумів глухий ліс. Яр цей називався Хрещатим. Від
його назви пішла ціла назва центральної вулиці Києва.
Тема – «Повторення вивченого»
Жайворонок
На зиму жайворонки летять од нас у вирій. А на початку березня, як
тільки почне припікати сонечко і на полях з’являться перші таловини, вони
повертаються назад. З піснями прилітають жайворонки і зграями вкривають
таловини. Там шукають собі їжу – зерна торішніх трав. Трохи згодом
починають робити гнізда. Гнізда жайворонки роблять серед поля з сухої
трави, соломинок і тонесеньких корінців. А всередині вистилають їх конячим
волоссям. Траплялося інколи знаходити в гнізді четверо яєчок, а то й п’ятеро.
Яєчка їхні сіренькі з рудуватим ряботинням. Поки самиця висиджує діток,
самчик увесь час співає. Спускаючись після співу на землю, жайворонок
завжди сідає трохи осторонь від гнізда. А потім, уже в траві, біжить до нього.
Це щоб шуліка не побачив, де гніздо і не похватав його пташеняток.
Тема – «Повторення вивченого»
Секрет горщика
Керамічний горщик – це геніальний винахід людства. Цей вид
посуду був розповсюджений у багатьох народів. Та чи не найбільше ним
користувались українці.
Горщики відрізнялися один від одного за призначенням.
Трьохлітровий називали плескуном. В ньому готували сніданок на всю сім’ю.
А в ще більшому – варіннику – варили борщ. Двохлітровий – кашник. У
золіннику виварювали золою білизну.
20

20. Форму горщика гончарам підказала сама природа., точніше – фігура
людини. Форма і пропорції горщика дуже доцільні та зручні. Нижня, звужена
частина, за яку горщик беруть рогачем, аби поставити у піч, допомагає вогню
знизу добре прогрівати весь об’єм. І розмір отвору не випадковий. Якби був
більший – страва швидко охолоджувалась би. Покришка знімалась і слугувала
мискою. Горщик годував родину, тому шанувався у нашого народу як символ
достатку.
Тема – «Прикметник»
Незвичайні рослини
У тропічних хащах африканської країни Нігерії є червоні ягоди.
Вони солодші за цукор і сахарин.
А в лісах тропічної Африки сік яких містить невідому речовину. Ця
речовина має дивовижну властивість змінювати смак. Якщо пожувати кілька
ягід перед уживанням їжі, то зі смаком скояться чудеса. Кислий лимон буде
солодшим за помаранчу. Цукор стане гірким.
4 клас
Диктанти – плутанки
--Склади слова у кожному стовпчику, утвори з ними словосполучення.
Івсже вітряно
Лотийзо рафтух
Анелез ругша
Вийно ретпорт
Краспрений летбрас
***
--Зі слів склади прислів’я. Поясни їх значення.
Мур, в, і, двері, добрим, не, проб ‘єш, словом, а, ввійдеш, лихим, двері.
Обігріло, й, щире, душу,діло, серце, слово, добре.
Приятелів, слова,а, слова, лагідні, гострі,ворогів,роблять.
У, матері, пальчик, серце, дитини,заболить, а, у.
Має, вуха, менше, два, чоловік, багато, щоб,слухати, говорити, а, язик, один, щоб.
21

21. Диктанти-асоціації
ВІДМІНОК МОВА АДРЕСА БУДЬ ЛАСКА
Питання слова пошта ввічливість
Іменник речення вулиця слово
Закінчення синоніми будинок подяка
Слова антоніми телеграма вдячність
Відмінювання словник номер прошу
алфавіт листоноша
текст
мовлення
ДЕРЖАВА МЕХАНІК МІЛЬЙОН ДІЄСЛОВО
Країна професія число дія
Народ механізм кількість дієвідміна
Президент машина багато присудок
Мова робота цифри рух
Уряд чоловік класи робота
Республіка інструменти
Столиця
Громадяни
Диктанти «Перевіряю себе»
Тема – «Відмінювання іменників»
Прокидаюсь я на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко,
коси дзвенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квітами. А на Десні краса!
Лози, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці. Стрибаю я з кручі в пісок до Десни,
миюся, п’ю воду. Вода ласкава, солодка.
Тема – «Правопис відмінкових закінчень прикметників чоловічого і середнього
роду»
Над далеким синім лісом піднялося сонце і обдало землю сліпучим
світлом. Заіскрилися крапельки роси на житньому колоссі. Бризнув грайливим
промінням струмок. І листя на розлогому столітньому дубі ніби позеленішало. Все
зраділо вранішньому сонцю.
Тема – «Займенник. Особові займенники»
Пилипко струсить сніг та й знову вперед. А ліс перед ним мов виростає;
він давно вже скочив у нього і повинний був би перейти, а от йому все кінця-краю
нема. Нарешті вибрався на чисту галяву. Кругом ліс обступив її, а вона, чиста та
біла, лежить собі, відпочиває під холодним снігом, і тільки зірочки виблискують по
ній сизо-жовтуватими іскорками. Де це він? Куди забрів? Чи не Морозенкова це
бува горниця? Чи не задля себе він прибрав її так чепурно, чисто?.. Пилипко вибрав
найзручніший пеньок і сів на ньому.
22

22. Тема – «Правопис займенників третьої особи»
Серед лозових кущів в’ється стежка. Щодня втоптують стежку дитячі
ноги, поспішаючи на купання. Річка виблискує на сонці вигнутою сріблястою
смугою. За річкою починається широкий луг. На лузі у червні рясно зацвітають
трави, приваблюючи до себе бджіл. Гудуть бджоли від ранку до вечора,
вклоняються кожній квіточці.
Теми – «Дієвідміни дієслів»
Зелені трав’яні зайчики живуть у стебельцях трави. Ні весною, ні літом не
можна їх побачити, бо вони дуже маленькі і нікуди не ходять. Вони сидять між
листочками і п’ють росу. Зате восени у сухій траві можна почути, як щось
шелестить. То трав’яні зайчики бігають та з коробочок зерна витрушують, щоб на ту
весну виросли в степу зелені трав’яні зайчики.
Тема – «Правопис особових закінчень дієслів»
Ми з Оверком дружимо,
Живемо – не тужимо:
Разом ходимо до школи,
Поруч в класі сидимо,
разом з школи ідемо,
і не сваримось ніколи.
Ми з ним ділимось усім,
Бо на те ж ми й друзі з ним!
Тема – «Правопис особових закінчень дієслів»
1. З ким поведешся – від того й наберешся.
2. З добрим поживеш – добро переймеш, а з лихим зійдешся – того й
наберешся.
3. Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка – як добре робить.
4. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
5. Слово до слова – зложиться мова.
6. Рана загоїться, а лихе слово – ні.
7. Що вимовиш язиком, того не витягнеш і волом.
Тема – «Правопис прикметників із суфіксами»
Звідки походить українська назва олівець? Кілька тисяч років тому люди
писали на табличках свинцевими, олов’яними та срібними паличками. Звідси й взяв
свою назву польський олувек та український олівець. Російська назва карандаш
походить із тюркської мови: кара – орний, таш – камінь.
Олівець довго служить людям і ще довго їм служитиме.
Тема – «Правопис найуживаніших сполучників»
1. Ой на горі та женці жнуть. Нагорі нарешті все затихло: будинок
заснув.
2. Їхали козаки із Дону додому. До дому Петра Івановича діти
добігли швидко.
23

23. 3. На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись.
Зірки дивляться згори на соннії садки.
4. Тихо шелестіло листя вгорі. В горі таких печер не могло бути.
5. Ще звечора були самі бутони. З вечора випускники школи
поверталися разом.
6. Вітер зносить набік бороду. Упав на бік, забився, ще й досі болить.
7. Вдома й стіни гріють.
8. Улітку й один тиждень рік годує.
9. Бережись козла с переду, коня з заду, а лихого чоловіка з усіх
боків.
10. Діти вивчили вірш напам’ять. Нам подарували книгу на пам’ять.
Диктант « Далі буде»
Білка у човні
Одного разу рибалка ставив сітки на лящів на залитих паводком луках. Він
повільно пробирався човном крізь кущі,що стирчали з води.
На одному з кущів він побачив якийсь дивний рижуватий гриб. Раптом гриб
стрибнув – і прямо до рибалки в човен. У човні він зразу ж перетворився на мокру
перелякану білочку.
Добрий чоловік довіз її до берега. Звірятко відразу ж вискочило з човна й
пострибало в ліс.
Як тваринка потрапила на кущ серед води і чи довго там просиділа, -- ніхто не
знає.
Історія однієї яблуньки
Росла в лісі дика яблуня. Восени впало з неї маленьке кисле яблучко. Пташки
подзьобали яблуко, поклювали зернятка. Одне тільки зернятко сховалося в землю і
залишилося.
Зиму пролежало зернятко під снігом. Навесні стала зернинка проростати.
Пустила вниз корінець, а вгору вигнала два перші листочки. З-поміж листочків
вибігло стебельце з брунькою. А з бруньки вибігли зелені листочки.
Брунька за брунькою, листочок за листочком, гілочка за гілочкою – і років за
п’ять гарнесенька яблунька стояла на тому місці, де впало колись зернятко.
Граченя
Під час грози блискавка відчахнула від осокору гілляку, на якій було грачине
гніздо. Випало з гнізда граченя і, мабуть, загинуло б, та його підібрав Дмитрусь.
Узяв Дмитрик коробку з-під торта, намостив сінця і посадив туди граченя. Так і
підростало воно поволеньки. Хлопчик давав пташеняті розмочену в молоці булку, а
мама ще й сиром, салатом та яєчним жовтком підгодовувала.
Коли з’явилися у дворі каченята, граченя почало пастися з ними. Під осінь
молодий грачок уже добре літав. А потім, як дихнуло прохолодою, пристав до
грачиної зграї і полетів у вирій.
Вірить Дмитрусь, що навесні його вихованець повернеться і обов’язково
постукає до них у вікно.
24

24. Як чумаки по сіль їздили
Про те, що чумаки їздили по сіль до Азовського та Чорного морів, знають усі.
Чумацтвом займалися, переважно, вільні селяни та козаки. Взимку чумаки лагодили
спеціальні вози, звані мажами, доглядали волів. Тільки-но тужавіла земля навесні й
наставали теплі й сонячні дні, вирушали вони в дорогу. Кожен чумак брав із собою
кілька пар волів, запряжених у мажі. Чумацькою ватагою керував старший чумак.
Він добре мусив знати дорогу й місця, де можна було заготовити сіль. Чумаки
запасалися харчами, переважно пшоном та смальцем. З одягу брали ялові чоботи,
вовняні свити й пару сорочок та штанів. Мандрівка на південь України тривала
близько місяця. Кілька століть на Україні проіснував чумацький промисел.
Секрет горщика
Керамічний горщик – це геніальний винахід людства. Цей вид посуду був
розповсюджений у багатьох народів. Та чи не найбільше ним користувались
українці.
Горщики відрізнялися один від одного за призначенням. Трьохлітровий
називали плескуном. В ньому готували сніданок на всю сім’ю. А в ще більшому –
варіннику – варили борщ. Двохлітровий – кашник. У золіннику виварювали золою
білизну.
Форму горщика гончарам підказала сама природа., точніше – фігура людини.
Форма і пропорції горщика дуже доцільні та зручні. Нижня, звужена частина, за яку
горщик беруть рогачем, яби поставити у піч, допомагає вогню знизу добре
прогрівати весь об’єм. І розмір отвору не випадковий. Якби був більший – страва
швдко охолоджувалась би. Покришка знімалась і слугувала мискою. Горщик
годував родину, тому шанувався у нашого народу як символ достатку.
Звідки взялася назва «кенгуру»
Хто знає звідки прийшла до нас назва «кенгуру»?
А біло ось як. Англійці вперше прибули до Австралії. І що за диво?! Якісь
тварини з маленькою головою., короткими передніми і довгими задніми лапами
пересувалися стрибками.
Дуже здивувала англійців сумка на животі у тварин, з якої виглядали малята.
Європейці запитали, як називаються дивовижні тварини. І почули у відповідь –
«кенгуру», що означає по-австралійськи «не розуміємо». Сталася нерозбериха.
Англійці сприйняли відповідь місцевих жителів як назву тварини.
Андрійко та Бублик
Андрійкові – три з половиною і Бублику – три з половиною. Тільки Андрійкові
років, а Бублику – місяців. Вони дуже великі приятелі, хоч Андрійко – хлопчик, а
Бублик – звичайне рябе цуценя.
Андрійко насипає лопаткою пісок у відерце, і Бублик волохатими лапами
допомагає йому. Андрійко вигарцьовує на баскому дерев’ яному коні, і Бублик
підстрибує поряд, закрутивши свого хвостика бубликом.
І ось одного разу збиралися йти на прогулянку до Дніпра. Усі стали в пари.
Й Андрійко став у пару з Павликом, а от Бублика чомусь не було. Андрійко весь час
оглядався і раптом почув, як десь у дворі за дровником жалібно заскавчав
Бублик.
25

25. Андрійко метнувся на його голос і побачив, як старий головатий гусак Спиридон
загнав песика в куток поміж стіною сараю і коритцем з їжею, з якого Бублик хотів
підживитися, і лупцював бідолаху крилами та дзьобом.
І Андрійко, хоча сам страшенно боявся сердитого Спиридона, хоробро кинувся
визволяти приятеля. На весь дитячий садок залунав відчайдушний триголосий
лемент: обурено гелготав гусак Спиридон та пронизливо верещали Андрійко та
Бублик.
На крик прибігла Надія Іванівна і прогнала зухвалого гусака.
--Герой!—сказала Андрійкові Надія Іванівна.
І втерла героєві заплакані очі і мокрого носика.
Кмітливий горобець
Узимку птахи й звірі – усі ближче до житла людини туляться. Бо важко в цю
пору прогодуватись у голому лісі, у білому від снігу полі. Покинув ліс і горобець –
сірячок, теж до людей подався.
Зразу за лісом вулиця починалась. Ошатні будиночки вряд стоять за невисокою
огорожею. Бачить горобець: з одного вікна палиця стримить, з кінця її нитка звисає,
на ній – вузлик, якась їжа в марлю загорнута. І синиці вже тут клопочуться.
Сів горобець поряд на дереві, міркує: як би й собі підживитись? Добре синицям,
їм, бач, яка шана: годівниці розвішують, підгодовують! А для горобців ніхто й
пальцем не ворухне. Мовляв, хай самі себе обслуговують.
Ось одна синиця до вузлика підлетіла, почепилась. Нитка то закручується, то
розкручується. А синиця й не зважає, довбає собі той вузлик та й годі. Смачно!
Поїла трохи, відлетіла, на гілку сіла. Одразу друга синиця почепилася за білий
вузлик. Теж гойдається, як акробат, униз головою висить, дзьобає. А потім синиці
знову помінялись місцями: перша снідає, друга на гілці дзьоб чистить, чепуриться,
своєї черги до вузлика чекає.
Дивився, дивився на синиць горобець,-- так їсти хочеться. Ну хоч би яку крихту
зранку перехопив! Анічого. Не витримав бідолаха, стриб з дерева – і до нитки.
Крутиться перед ним та нитка, не поступається перед ним синиця місцем на
вузлику. І друга прилетіла, теж заважає, метушиться. Потріпотів крильцями
горобець і знов на гілку ялиці. Сів, зажурився.
Коли раптом під деревом собака як гавкне! Полохливі синички пурх – і нема,
злякалися. А горобець оглядівся, -- що йому той собака, коли їсти хочеться, аж в
очах темніє, і до вузлика першим полетів. Ох і смачно ж у таку холоднечу
проковтнути шматочок сиру! Та де там! Не встиг як слід і поласувати, аж тут знову
синиці. І такі нахабні, -- лети, мовляв собі геть, це наше!
Прогнали горобця-сіромаху. Сів на гілці, щось собі міркує, голівкою нетерпляче
крутить. Тоді як цвірінькне зненацька, як пурхне! Синиць як вітром здуло,
розлетілися в різні боки. Та сам горобець недалеко відлетів. Бачить, нема синичок –
він мерщій до годівниці-гойдалки. Їсть, поспішає, поки наполохані синички не
вернулися.
Загадковий диктант
Тема «Іменник. Відмінювання іменників»
Рушник Веселка
26

26. Мочений, товчений, Семибарвне коромисло
Сушений, душений. Понад річкою зависло,
Хто умивається, Щоб води відерце взяти
З ним привітається. Сад і поле поливати.
Зозуля Півень
З лісу в ліс перелітає, Молодець так молодець
Де не сяде – там співає, Має шпори й гребінець,
І завжди кладе яєчка Гребінцем тим не чесався
У чужі гніздечка. І на конях не катався,
Та без шпор і гребінця
Не було б і молодця!
Тінь Дзеркало
Дуже тихою ходою Воно мовчить
Йде та йде вона за мною Слівце не скаже
Побіжу – й вона біжить, А все, що бачить –
Стану я – й вона стоїть. Те покаже.
А як сонце спать лягає,
Отоді й вона зникає.
Дощ Вогонь
В небі вітер-пастух отари Лісом він котився з ревом
Заганяє в тісні кошари, Їв кущі, траву, дерева.
Із руна тче нитки шовкові А коли напивсь води –
На ліси, на поля, на діброви. Стих і згаснув назавжди.
Соловей Павук
Хто співа, сховавшись в листі, Є кумедний рибалка на світі:
Тішить птахів і людей? Він ні вдень, ні вночі не дріма –
То маленький і голосистий Все життя він вив’язує сіті,
Невгамовний співець -- … А вузлів на тих сітях – нема.
(соловей) Та цікавіше інше , малята—
Розставляє він сіті оці
По куточках комори чи хати
А не в морі, ставку чи ріці!
Рись Вітер
Коля Олі якось мовить: Груш і яблук натрусив.
--Кішка ця мишей не ловить. Скуштувати попросив.
Очі хитро світяться. Знявсь угору: «Шу-шу-шу! –
На хвостику – китиця. Як з’їсте – ще натрушу!»
Завдання:
--За зразком яких таблиць будемо відмінювати подані іменники?
--Провідміняти (усно чи письмово) один із записаних іменників.
Тема «Відмінювання іменників у множині»
Сльози Окуляри
Солоне -- ,а не сіль, біжить,--а не річка, Два скельця, три дужки,
Блищить,-- а не золото, На ніс і за вушка.
27

27. Дай боже вгадати, та менш його знати.
Миші Опеньки
Хто в підлозі вигриз ніші? Поховались за пеньки
Хто хлібець на кухні крише? Довгоногі хлопчаки.
Хто від кішки розумніший? У картузиках руденьких,
Не тхори, не лиси, Називаються…( опеньки)
А звичайні…(миші)
Сови Конвалії
Проясніло небо скраю: Намистинок разочок
Сходить сонце із-за гаю. Нанизавсь на листочок.
Час би всім пташкам вставати,
А ось ці лягають спати.
Сплять спокійно – аж до ночі,
А вночі літать охочі!...
Сірники Каченята
Сидять у коробці укупочці хлопці. Чалапає Марфута,
Хто хоче світити – готові служити. У чоботи взута.
Не беріте, діти, їх на забавки! За нею Марфутята,
Бо можна згоріти! В червоних чоботятах.
Що це?...(сірники) А як усі купаються –
Ніхто не роззувається.
Берізки Зорі
Стрімко вибігли на гору Торох, торох –
Дві подружки білокорі. Розсипався горох.
Дощик їм полоще кіски, Почало світати –
Звуть тих подружок -- Нічого збирати!
(берізки)
Лижі Санчата
Дві подружки сплять в коморі. Якось взимку серед дня
А коли сніжок надворі, Сів Юрасик на коня.
Їх у поле, за село Взяв у руки повідочка
Наче вітром понесло. І чимдуж помчав з горбочка.
І такі, бач, горді стали, Норовистий кінь, однак:
Аж носи позадирали. З гірки біг, назад – ніяк!
Завдання:
--Провідміняти ( усно чи письмово ) одне із записаних слів.
--Яке слово із диктанту можна назвати особливим? Чому?
( це слово – санчата, бо воно не вживається в однині)
Тема «Прикметник»
Зима Електрика
Хто наткав полотна Як прийде ніч в оселю,
Аж від лісу до вікна? Не свічечка горить:
І сміється, задається: Я сонечко веселе засвічую умить.
--Ось такенна ширина! На радість всій малечі
Його під кожен дах
28

28. Стовпів могутні плечі
Приносять у дротах.
Ялинка Футбол
Що за гостя в нас така: Форма в наших біло-чорна,
І зелена і струнка, У команди гра моторна.
Сяє зірка угорі, То по краю наш Степанчик
На гіллячках ліхтарі, Б’є м’яча в штрафний майданчик,
І ростуть на ній не шишки, Обігнавши двох Микол,
А цукерки та горішки. Ледь ударив – в сітці гол!
Цукор Дорога
Це про мене дбали люди, То пряма та рівна, то крута,
У пошані я усюди. Поведе тебе по всіх світах.
Кинь до чаю –вмить зникаю. Починається з порога
Ох і люблять мене діти -- Безкінечна ця…(дорога).
Раді все посолодити!
Туман Журавлі
Величезний сивий віл Дивний ключ у небі лине,
Запеленав гору й діл. Не залізний, а пташиний,
Не траву в лугах пасе, Цим ключем в осінній млі
А росу дрібну трясе. Відлітають…( журавлі)
Завдання:
--Поясніть правопис слів зі списку для запам’ятовування.
--До якої частини мови належать записані слова?
--Утворіть від поданих іменників споріднені прикметники.
--Яке цікаве явище в коренях окремих прикметників помітили?
Поясніть його.
--Утворіть словосполучення записаних іменників з прикметниками. Провідміняйте
одне з них.
Тема «Дієслово»
Гніздо
Без рук, без сокири
Збудована хата.
Тінь Холодильник
Тихою ходою бродить за тобою Він так морозить, так старається,
Сонечка не стане і вона розтане. Що сам від холоду здригається.
Зима Ковзани
Прийшла баба з вітрами, Спритні срібні мої коні
Та з білими снігами, Крешуть іскри у розгоні.
Привела з собою Вітре буйний, дожени
Діда з бородою. Мої коні --…(ковзани).
Хмара Грім
Йшла тихенькою ходою Чи гуркоче колісниця,
Сива баба із водою. Чи регоче дід-візниця,
Раптом буря піднялась, Аж довкіл земля дрижить.
29

29. Баба слізьми пролилась. В небі хто гримить, скажіть?...(грім).
Завдання:
--Утворіть від поданих іменників споріднені дієслова.
Поставте їх в початкову форму.
--Визначте, до якої дієвідміни вони відносяться.
--Провідміняйте одне з утворених дієслів.
--Змініть утворені дієслова за часами.
--З поданими іменниками утворіть за допомогою дієслів словосполучення.
Тема «Речення»
Веселка Літак
Хтось над річкою Оріль Не птах він, а має і крила, і хвіст.
Із дощем розбив таріль. Розбігся -- і всіх нас до неба поніс.
Дощик вилився у річку, Не голка, а хмару зустрічну прошив
По собі залишив стрічку. І нитку білясту позаду лишив.
Стрічка грає-виграє.
Хто вгадає, що то є?
Дощ Мороз
У річці купався, у хмарці ховався, Узори вишиває без голки і без нитки.
Від блискавки-грому полинув додому Улітку спочиває,
На землю спустився -- А взимку – дуже рідко.
На сто крапель розбився. Шкода, що ті узори
На сонці тануть скоро!
Сопілка Носоріг
Я ані скрипка, ані бас, Не олень він і не бик,
Сама із деревини. В краю теплім жити звик.
То звеселяю, то печалю вас, Є на носі в нього ріг.
Коли мій спів полине. Хто ж це, друзі?...(носоріг)
З моїх складів неважко скласти
Словечка сопка й спілка.
Отож назвіть мене, будь ласка.
Зовуся я …(сопілка).
Соняшник Вітер
На сонечко я схожий, То тихенький,то пустує,
І сонце я люблю. Часом сильний, часом кволий:
До сонця повертаю Завжди всі його ми чуєм,
Голівоньку свою. Та не бачимо ніколи.
Завдання:
--Склади речення з однорідними членами речення, поєднаними сполучниками.
--З одним із записаних слів склади три речення: розповідне, питальне, спонукальне.
Фразеологічні диктанти
--Допиши прислів’я. При потребі користуйся словами з довідки.
* Не кажи гоп, поки не … .
30

30. *Не лізь поперед батька в … .
*Семеро одного не … .
*Біда навчить, як на світі … .
*Не за свою справу не … .
*Не спитавши броду, не лізь у … .
*Хліб та вода – козацька … .
*Краще синиця в руці, ніж журавель в … .
*Курчат восени … .
*Вік живи, вік … .
*Хто дбає, той і … .
(Небі, рахують, перескочиш, воду, пекло, жить, має, їда, учись, берись, ждуть)
* * *
--Запишіть прислів’я, поясніть їх значення, знайдіть антоніми.
Гірка правда краща, ніж солодка брехня.
З великої хмари малий дощ буває.
Земля чорна, а білий хліб родить.
Маленька праця краща за велике безділля.
Багато бур’яну – мало збіжжя.
Мир -- будує, а війна – руйнує.
* * *
Самодиктант
--Відновіть прислів’я, поставивши дієслова у потрібній формі.
--Поясніть значення прислів’їв.
--Виділіть особові закінчення дієслів.
(Хотіти ) (їсти) калачі, не (сидіти )на печі.
Не (знати ) броду – не(лізти) у воду.
Що (посіяти), те й (пожати).
Під лежачий камінь вода не (текти).
Ліс (рубати) -- тріски ( летіти).
Як (постелити), так і (виспатися).
Кожен кулик своє болото (хвалити).
Вік (жити), вік(учитись).
* * *
--Запишіть прислів’я,підкресліть числівники, поставте до них питання. Поясніть
орфограми.
--Поясніть прислів’я.
--Доберіть і запишіть свої прислів’я, поясніть їх правопис.
Один у полі не воїн.
Семеро одного не ждуть.
Три рази відмір, а один раз відріж.
Краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
31