1. О.М. Брежата,
вчитель початкових класів
Смілянського навчально-виховного
комплексу «Дошкільний навчальний заклад -
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15»
ЦІКАВІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ
НА УРОКАХ ЧИТАННЯ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
У статті пропонуються цікаві методи розвитку мовлення
«лівопівкульних» та «правопівкульних» дітей на уроках читання у початковій
школі.
Для того, щоб забезпечити реалізацію особистісно орієнтованої моделі
навчання, педагог повинен відмовитися від практики пасивного навчання,
використовувати методи активного навчання з опорою на самостійну
пізнавальну діяльність, суб'єктивний досвід учнів та з урахуванням їхніх
психофізіологічних особливостей. За такої умови в школярів розвивається
зацікавленість, ініціативність, самостійність, бажання навчатися. Лише
оптимальний вибір і поєднання методів навчання в школі відповідно до
психофізіологічних особливостей дітей сприятиме більш повному, глибокому і
осмисленому засвоєнню учнями знань, умінь та навичок, підготовці їх до
самостійного набуття знань.
Правильно підібрані творчі завдання на уроках української мови та читання
формують інтелектуальну культуру молодшого школяра. Кожен учитель має
знати психофізіологічні особливості своїх учнів, щоб правильно вибудувати
схему спілкування, поведінку, методику викладання.[ 4, с.180]
Саме такі творчі завдання використовую на своїх уроках.

2. Метод «Помилок»
Цей метод передбачає використання помилок для активізації освітніх
процесів. Увага до помилки може бути притягнута
не лише з метою виправлення, а й для з’ясування
причин її появи та способів одержання.
Відшукування взаємозв’язків помилки з
«правильністю» стимулює евристичну діяльність
учнів.
Наприклад,під час роботи над казкою «Червона шапочка», вчителеві варто
запропонувати учням розглянути помилки, яких припустилися казкові герої.
Яку помилку зробила Червона
Шапочка?
Яку помилку зробила бабуся Червоної
Шапочки? Як її можна було
уникнути?
Вправа «Роз’єднай слова»
1. Учитель добирає гасло уроку (прислів’я, крилатий вислів, тощо).
Наприклад, «Продобресерцетребазмалкудбати».
Завдання учням роз’єднати всі слова і назвати гасло уроку.
Метод «Фантастичні гіпотези»
В методичній скарбничці вчителів є і специфічні ігрові завдання, які
потребують активного залучення творчої уяви школярів.. Наприклад, ігровий
прийом «Фантастичні гіпотези». Вчитель готує 10 карток. На перших п’ятьох
зображення предметів (наприклад: стіл, телефон, світлофор, ложка, праска), на
інших п’яти – дієслова (наприклад, літати, малювати, співати, мріяти,
говорити). Не дивлячись, діти витягують по одній карточці з у кожної групи,

3. поєднують отримані слова. «Що було б, якби…?» («Що було б, якби праска
почала мріяти?»). Школярам пропонується придумати якнайбільше різних
відповідей – це і буде формулюванням гіпотези. [6. С.220]
Завдання на розвиток зв’язного мовлення
Оскільки учні-правопівкульники мають творчу уяву, на уроках розвитку
зв’язного мовлення їм можна пропонувати такі види творчих робіт: скласти
свій фінал твору, змінити сюжет твору, наділити героя іншими якостями,
ввести нових героїв у твір, змінити місце дії, перенести героїв твору у нові
обставини, скласти колаж із казок, намалювати комікси до твору, написати
казку про власні пригоди з участю відомих казкових героїв, написати сценарій
фільму за мотивами улюблених казок тощо.
У роботі з казкою пропонуються такі прийоми складання казок:
"Салат із казок" (поєднання в одній казці героїв з різних казок та
придумування їх спільних історій).
"Казки навиворіт" (характери героїв відомої казки змінюються на
протилежні).
"Казки – небилиці".
«Додавання у казку чарівних предметів"
"Казка ─ перетворення" та інші.
Метод «Спрямоване слухання та міркування»
Так як учні не люблять читати, можна пропонувати їм прослуховувати
аудіозаписи художніх текстів або їхніх фрагментів, художнє читання вчителя
літати мріяти говорити співати малювати

4. або однокласників, радіотрансляцію вистав тощо. Також дієвим буде
використання методу «Спрямоване слухання та міркування».
Учні слухають твір (статтю з підручника) по абзацу або по декілька, який
їм читає вчитель або підготовлений учень. Учитель робить паузи, під час яких
учні висловлюють припущення стосовно того, про що мова буде йти в тексті
далі.
Ігровий прийом «Перевтілення»
Учням пропонується перевтілитись у якийсь живий або неживий предмет
для того, щоб спонукати до словесної творчості.
«Я - ромашка»
На уроці читання, опрацьовуючи оповідання «Ромашка», Бориса Харчука,
вчитель пропонує дітям уявити себе ромашкою і за допомогою тексту – опори
скласти твір:
Я (яка?) _____________ромашка.
Навколо мене ростуть_____________________
Мені стало незатишно і я сумно похилила голову, але раптом
почула_________________
Розплющила очі-аж то___________________________________
Радіє зелена земля. Від радощів стала і я___________.
Прийом «Ток-шоу»
Застосовується для залучення учнів до діяльності з набуття вмінь публічно
виступати. Планом передбачається:
1. Оголошення теми дискусії. Наприклад, «Чи потрібно
2. Пропозиція висловити думку окремим учням, які готувалися до дискусії
із запропонованої теми.
3. Пропозиція глядачам поставити запитання до цих учнів (ті, які
запитують і відповідають, повинні робити це в стислій, лаконічній
формі).
«Крокуй і думай!»
Учень робить декілька кроків, на кожний демонструє певні знання.

5. Наприклад, учитель пропонує учневі зробити 5 кроків і на кожний крок
назвати слово,що характеризує сороку з оповідання «Зустріч». Перший крок –
білобока, другий крок –непосида, третій крок – вертихвістка, четвертий крок –
хитрунка, п’ятий крок –стрекотуха .
«Я знаю п’ять…»
Схожий принцип роботи з м’ячем.
Наприклад, учень, набиваючи м’яч, промовляє: “Я знаю п’ять дерев
мішаного лісу: дуб – раз, сосна – два, береза – три, клен – чотири, липа – п’ять.
Я знаю п’ять квіток мішаного лісу: конвалія – раз, пролісок – два, підсніжник –
три; фіалка – чотири; ряст – п’ять”.
«Снігова куля»
Обирають ведучого, гравці стають навколо нього. Ведучий кидає м’яч
кому-небудь із гравців, промовляючи при цьому одне з чотирьох слів: «герой»,
«вчинки», «характеристика», «висновок». Якщо він сказав слово «герой», то
той, хто спіймав м’яч, має швидко назвати будь-якого героя з прочитаного
оповідання. На слово «вчинок» гравці розповідають про всі вчинки цього
героя. На слово «характеристика» – добирають слова, що його характеризують.
Після слова «висновок» учень, що спіймав м’яч, робить висновок.
«Земля, вода, вогонь, повітря»
Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: слово – речення –
питання – відповідь.
Учитель кидає м’яч учневі і говорить: «Слово!» Той промовляє слово, яке
стосується теми уроку. Наприклад: «Заказник». Учень кидає м’яча іншому
учню і говорить: «Речення!» Другий учень, отримавша м’яча, складає речення з
цим словом. Наприклад: «Заказник – це територія, на якій охороняються певні
природні об’єкти». Сказавши речення, учень кидає м’яча будь-кому із
однокласників, який має скласти питання до цього речення. Наприклад: «Які
природні об’єкти охороняються в заказнику? Запитуючи, він кидає м’яч
четвертому учню, який має дати відповідь на запитання: «У заказнику
охороняються рідкісні рослини та тварини».

6. «Пінг-понг»
1 варіант. До дошки виходять два учні й по черзі ставлять один одному
питання за домашнім завданням. У цій грі можна задіяти невеликий яскравий
м’яч. Учень промовляє питання і кидає м’яч своєму супернику. Учитель оцінює
їхні відповіді.
2 варіант. Один з учнів підготував прості питання за домашнім завданням.
Відповіді на них повинні бути односкладними. Він виходить до дошки, кидає
м’яч будь-якому з учнів класу й одночасно ставить йому питання. Звучить
відповідь, і м’яч повертається до першого учня. Учитель оцінює якість та
оригінальність питань і правильність відповідей.
«Покажи пантомімою!»
1 варіант. Учитель пропонує учневі або групі учнів зобразити пантомімою
якесь поняття або літературного героя, решта учнів мають його впізнати.
2 варіант. Учитель добирає вірш, який можна показати за допомогою
рухів, міміки, жестів і який безпосередньо стосується змісту уроку. Він
пропонує учням прочитати цей вірш та зобразити його пантомімою.
«Телеграф»
Цей метод доречний на підсумок уроку. Добираються прислів’я, що стосуються
теми уроку,нашіптується учню, що сидить за крайньою партою,а він нашіптує
це прислів’я попередньому учню і так доки не дійде учня першої парти,а той
повинен назвати його вслух та пояснити його розуміння.
Список використаної літератури:
1. Підласий І.П..Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. – Х. : Вид..
група «Основа», 2009. – 360 с.
2. Поташник М.М., Левит М.В. Как подготовить и провести открытый урок
(современная технология). Методическое пособие. Издание 2-е дополненное
и переработанное – М.: Пежагогическое общество России, 2007. – 144с.
3. Савченко О.Я. Читанка: Підруч. для 4 кл. – К.: Освіта, 2004. – Ч.І. – 159 с.

7. 4. Інтерактивні технології навчання у початкових класах / Авт.-упор.
І.І.Дівакова. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 180 с.
5. Хроменко І.А. Організація індивідуального навчання школярів на уроках
літератури. Як пристосувати учительські методики до індивідуально-
психічних особливостей школярів // Зарубіжна література в школах України.
– 2011. – №9.
6. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект / Посібник для вчителів
і студентів. – К.: СПД Богданова А.М., 2007. – 220 с.