Авторські розробки уроків з української мови та літератури. Совершенко О.М.

1. ААввттооррссььккіі ррооззррооббккии
ууррооккіівв зз ууккррааїїннссььккооїї ммооввии
ттаа ллііттееррааттууррии
ССооввеерршшееннккоо ОО..ММ..

2. УУрроокк зз ууккррааїїннссььккооїї ллііттееррааттууррии уу 88 ккллаассіі
Тема. Література рідного краю. Василь Простопчук. Лірична збірка «Білі метілі»
Мета: ознайомити учнiв із творчістю сучасного волинського письменника Василя
Простопчука, проаналiзувати змiст його поетичних творів;
удосконалювати вміння уважно i вдумливо читати, розвивати творче осмислення
прочитаного, самостійно опрацьовувати додатковий літературний матеріал;
навчати учнів будувати зв’язні висловлювання, розвивати логічне й асоціативне
мислення;
формувати естетично-духовні почуття, сприяти усвідомленню естетичної насолоди від
твору мистецтва як потужної спонуки до оптимістичного, життєствердного погляду на
світ.
виховувати ввічливість, порядність, толерантне ставлення до людей, доброту,
зацiкавити книжками сучасних українських авторів;
Тип уроку: урок літератури рідного краю.
Обладнання: портрет письменника, книжки: «Білі заметілі», «Рубаят», «Стрибки з
драбини», «Третій тост», сатиричні афоризми «Непристольні гноми».
Епіграф: Я б осінь полюбив, якби не був у літі
В. Простопчук
Методи, прийоми i форми роботи: асоціювання, «Гронування», учнiвськi
повiдомлення, слово вчителя, складання узагальненого портрета, бесiда, постановка i
розв’язання проблемного запитання, інтерактивна вправа «Коло ідей», «Займи
позицію», виразне читання поезiй, тестове опитування.
Перебiг уроку
І. Забезпечення емоцiйної готовностi до уроку.
Звучить пісня: „Щастя веселкове "(сл. В. Простопчука, муз. Л. Матвійчука).
Учитель. Уявіть зоряне небо. Загадайте бажання. Подумайте, що потрібно для того, аби
воно здійснилося. Заплющiть очi i пiдставте свої долоньки.
Сію дитині в серденько ласку.
Сійся - родися ніжне «будь ласка»,
Вдячне «спасибі», «вибач» тремтливе.
Слово у серце, як зернятко в ниву.
«Доброго ранку» світлої днини
Щедро даруй ти людям, дитино.
В. Гринько (слайд 1)
ІІ. Актуалізація опорних знань
Асоціювання. Напишіть на розданих зірочках, які у вас на партах, з чим у вас
асоціюються слова добро і щастя. А під цим запишіть поради, як же досягти щастя і
добра? З ваших зірочок ми зараз створимо чарівне небо.
- Який настрiй створила пісня?
ІІІ. Оголошення теми, основних завдань та епіграфа уроку.
Як ви розумієте епіграф уроку? (Слайд 2,3)
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

3. Учитель. Волинь багата видатними людьми, славними іменами. Щедро колоситься її
поетична нива. Ми повинні бути невтомними жниварями, аби із захопленням, спрагло
збирати творчий урожай. Ім’я сучасного українського письменника, редактора, поета-
лірика, сатирика, пісняра Простопчука Василя Васильовича досить відоме в Україні.
Його твори глибоко хвилюють широку аудиторію читачів, захоплюють допитливих,
веселять дотепними жартами та озброюють сатиричними афоризмами, які сам автор
називає васюкізми. Варто відзначити, що ліричні герої творів В. Простопчука – це наші
земляки, котрі живуть поряд з нами, серед чудової поліської природи і надихають на
нові рядки цього видатного митця слова.
1. Презентація випереджувального завдання. Учнівські повідомлення.
Учень 1. З'ява на світ Василя Простопчука має свою трагічну передісторію. 14 лютого
1952 року по дорозі до голобської церкви, де мали обвінчатися Ганна з Василем (батьки
майбутнього поета), перекинулися, а потім розсунулися сани з молодими... А до того
увечері вийняли із печі весільний коровай з порожниною в кулак завбільшки всередині.
"Не до добра", — казали знаючі люди. Так і вийшло. 14 липня того ж року загинув
батько. Люди радили молодій жінці всяке... Але Ганна стала матір'ю — 19 листопада у
рідному селі Поповичі, що на Ковельщині, народила сина і назвала його на честь
чоловіка — Василем. Хоч сама недовго тішилася сином — 11 вересня 1961 року у віці
Ісуса Христа відійшла на той світ, залишивши його з дідусем Пантелієм, бабусею
Яриною... І з самим собою. (Слайд 4)
Учень 2. Із публікацій у районній та обласній пресі розпочався у 1969 році творчий
шлях учня Поповичівської восьмирічки Василя Простопчука. Успішно закінчивши у
1970 році Голобську десятирічку, В. Простопчук того ж року вступає на факультет
журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Знайомиться із
мистецькою елітою столиці, бере участь у студентській літературній студії імені Чумака
(СіЧ), виходить з неї разом із Віктором Барановим і Станіславом Чернілевським у 1972
році на знак незгоди з перейменуванням на студію імені Рильського (СіР), публікується
у республіканській пресі, виступає на радіо (Слайд 5)
Учень 3. Після п’яти університетських років – робота у волинській газеті «Молодий
ленінець». Працює кореспондентом, завідуючим відділом, а з вересня 1979 року –
редактором цієї газети, яка досягає третього тиражу в Україні серед молодіжних видань.
У період перебудови «Молодий ленінець» змінює назву на «Молоду Волинь», і газета
першою в області надає свої шпальти для виступів лідерів Народного руху, а Василь
Простопчук водночас створює і очолює Волинську асоціацію сатириків та видає ще
одну газету – «Нате», яка у 1992 році займає перше місце серед сатиричних періодичних
видань на Всеукраїнському фестивалі гумору в Києві. У часи становлення української
держави обласна молодіжна газета, а пізніше громадсько-політичний тижневик «Віче»
стає одним із державотворчих центрів на Волині, а її головний редактор удостоюється
ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, Почесної грамоти Кабінету Міністрів України, звання
«Заслужений журналіст України». З 17 вересня 1979 року (тобто уже понад 35 років)
Василь Простопчук — головний редактор волинського тижневика «Віче». Це
найбільший безперервний стаж серед головних редакторів усіх українських газет.
(Слайд 6)
Учень 4. Василь Васильович Простопчук — український поет, заслужений журналіст
України, член Національних спілок письменників і журналістів (з 1980 р.), а також член
національної спілки письменників України (з 2009 р.).

4. Василь Простопчук – автор понад п'яти десятків ліричних, сатиричних і дитячих книг,
зокрема дев'ятитомного видання афоризмів «Непристольні гноми», багатьох популярних
пісень, які були лауреатами і дипломантами всеукраїнських фестивалів «Пісня року»,
«Пісенний вернісаж» і «Шлягер», один з авторів лібрето балетної вистави «Неминуча» у
постановці Волинського академічного музично-драматичного театру імені Т. Г.
Шевченка.
У 1975 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім.
Т. Г. Шевченка. (Слайд 7)
Учень 5. Як поет, він заявив про себе досить зріло. Його ніжна інтимна лірика, його
влучне сатиричне слово свідчать про не пересічність таланту. Це поет-лірик, поет-
сатирик, поет-пісняр.
Захоплюється і колекціонує міні-книги. Тому не випадково, що саме В.
Простопчук є автором найменшої книжечки в Україні, яка була в продажу, — «Що у ста
на устах» і «Абецендарій любові». Книга має 32 сторінки розміром 2,8 х 2,0 сантиметри.
Виготовлена у 2003 році у видавництві «Волинська обласна друкарня» накладом 100
примірників. (Слайд 8)
Учень 6.
Літературні збірки: 1991 «Дерева, ще поруч ростуть»;1991 «Кажу вам про любов»;1992
«Люби мене шалено»; 1993 «Скоромовки»; 1994 «Кленове листя»;1994 «Любовна
молитва»; 1995 «Білі метілі»; 1996 «Неминуча»; 1997 «Вдих і видих»; 1998 «Веселі
розмовки»;
1998 «Рубаї»; 1990, 1992 «Збірки волинських бувальщин»; 2002 «Борщ із криком»;
2005 «День народження гранчака»; 2005 «Третій тост»; 2006 «Стрибки з
драбини»2006; «Абецедарій — азбука любові»; 2007 «Непристольні гноми»;
2007 «Езопа байки у чотири рядки»; 2009 «Натхнення мовчазне».
Учень 7. Збірки гумору, видані під псевдонімом Василь Журавський: 1991 «Сучасні
прокльони»; 1991 «Майн нейм іст Вас'я»; 1994 «Торжество справедливості»; Публікації
в ЗМІ: «Дружнім пером». «Газ». «Віче».
Учитель. Письменник із щирою усмішкою каже: «Важко жити. А ще важче писати
автобіографію». Але все ж цікаво слухати розповіді автора про своє життя, події, які
бурхливою рікою вирували та й продовжують вирувати у житті Василя Простопчука.
Адже відомо, що ріки мають свої підводні камені й приховані течії. Отож, слухаємо
наступну оповідь. Василь Васильович вже понад 20 років неподалік від Луцька
розвиває власний Музей-садибу «Подалі від ближнього».
Учень 8. На високому і крутому лівому березі Стиру неподалік Луцька люди
поселилися дуже давно - ще до Київської Русі, про що свідчать знайдені на хуторі
Фальків рештки посуду і крем’яних знарядь праці. У давньоруських описах уперше
згадується побудований тут дерев’яний замок. Пізніше на цьому місці український
шляхтич Григорій Фальчевський (звідси і назва хутора) звів палац. Наприкінці 19
століття його придбав пан Похальський, котрий прибув з Америки. Посадив великий
сад, де працювали флористи з Італії та Бельгії.
У 1929 році у Похальського ночував Ігнаци Мосьціцький (президент Польщі з
1926 по 1939рр.), якого пишно (квітковою аркою, встеленою квітами дорогою)
зустрічали жителі села Княгининок (тепер Маяки).
На той час на хуторі жило ще й багато чехів, яких у 1872 році російський цар
Олександр II запросив піднімати економіку імперії.

5. У лютому 1944 року через хутір Фальків пролягла лінія оборони німецьких
військ, які без бою здали радянській армії Луцьк і закріпилися за річкою Стир. Тут
стояли гаубиці і вкопані у землю танки. По війні, під час операції „Вісла", з хутора
вивезли чехів та поляків і поселили українців «з-за Буга».
У 70-х роках минулого століття, за часів Леоніда Брежнєва, людей зганяли з
хутора і змушували будуватися у селах Маяки і Милуші. Після виступу на березневому
1988 року пленумі ЦК КПРС Михайла Горбачова міським жителям дозволили купувати
закинуті будинки у селах і на хуторах. Влітку того ж року чеську конюшню на хуторі
Фальків придбав письменник і журналіст Василь Простопчук, який зібрав тут колекцію
предметів народного побуту, а після розпаду Радянського Союзу в 1991 році - творів
соціалістичного реалізму і назвав своє обійстя музеєм-садибою «Подалі від ближнього».
Учитель: Література - як доля. її не можна оминути. До високої таїни мистецтва кожен
приходить по-своєму. Іти, коли не можна не іти. Іти, коли знати, що ніхто за тебе цієї
дороги не пройде. І найважливіше: іти, сподіваючись, що хтось колись оцінить високий
поступ твого слова.
Діти, Василь Васильович – невтомний трудівник, творець долі своєї, адже всього
у житті досягнув сам, будучи круглим сиротою. Рятівним кругом у його житті стало
слово.
Слово для Василя Простопчука - не просто засіб висловлення думки. Це - доля,
невідворотна, незбагненна, несподівана, незвичайна. Вона веде його параметрами життя
від вершини до вершини: від однієї книги до іншої. І це - також Закон. Закон художньої
творчості, без якої життя немислиме.
Акуратний, підтягнутий, досить симпатичний чоловік з пильним уважним
поглядом очей. Цей погляд говорить про все - про його заглибленість у життя, про
пошуки суті, які ніколи не вичерпають себе, бо хіба можна до кінця пізнати життя?
Шедевром поетичного доробку Василя Простопчука є поезія „З висотного
будинку" (Простопчук В. В. „З висотного будинку... " / // Білі метілі. -К, 1995. -С. 16.)
(слайд 16)
*****
З висотного будинку
на асфальт упало кошеня...
А перехожі:
- Ти диви,
і ніг не поламало! ...
А сірий той зіщулений клубочок
на небо озирався,
мов гадав,
скільки ж то поверхів
у людської жорстокості.
*****
Лиш батькове прощання на вустах
І мамин із сльозою поцілунок
Нам не гірчать невірністю, а так
У кожному цілунку - зради трунок.
2. Робота з літературними термінами. Сьогодні ви ознайомитеся із новими
жанрами у поезії, які ввів Простопчук Василь - васюкізми та гноми:

6. Васюкізм – від абревіатури Волинської асоціації сатириків (ВАС).
Гнома (грецьке слово) – короткий, переважно віршований вислів-повчання; афоризм.
Абецедарій – форма середньовічної поезії, в якій перші літери кожної строфи або
першого вірша розташовані в абетковому порядку. (слайд 17)
Учні читають напам’ять поезії і васюкізми.
****
Щодня у нас
Життя обнова:
Як не Указ,
То Постанова.
****
Люди питають :
- Чому день при дні
ціни злітають. Голови - ні?
****
Плюю на хвилинну удачу
І їду в самотність на дачу…
У вічнім саду яблуневім
Я дещо для декого значу.
******
Потоптані, в безмовності закуті,
Потоплені в безпам’ятства ріці,
Покинуті, спустошені, забуті…
То наші душі – храми без жерців.
******
Тут – вотчина, там – вотчина…
А де ж Вітчизна?
******
Ще не все куплено, але вже все продано.
******
―Вибач, не туди потрапив‖, –
сказав Депутат Верховній Раді.
У віршах є не головними рими,
А ті слова гарячі перед ними.
*******
Кожен прапор вгору рветься
І на вітрі рветься, рветься.
«Вечірній дзвін, вечірній дзвін», –
співав Макітрі Макогін.
******
Сміються, плачуть солов’ї*
В гаях нових багатіїв.
Правильна абетка
П’ятирічний Петрик
Пальчиком веде

7. По рядку абетки:
- А-бе-ве-ге-де…
Раптом до маляти
Старший брат Адам:
- Треба вимовляти:
А –би-ви-го-да…
Нема зносу
Гриців черевик порвався.
Дід йому втер носа:
-Я мав чоботи – літ двадцять
Не було їм зносу.
-Ото сила! Як носили? –
Внук очима блима.
-Як носили, як носили…
Звісно, за плечима.
3.Інтерактивна вправа: «Створення узагальненого портрета».
Спираючись на прослухану інформацію, запишіть за допомогою однорідних
іменників відповідь на запитання: «Хто такий Василь Простопчук?
Орiєнтовна вiдповiдь.
Василь Простопчук – син трударів із села Поповичі– письменник – редактор –
журналіст - заслужений журналіст України - поет –член Національної спілки
письменників України – поет - лірик - сатирик - пісняр - волинянин.
Учитель: Часто згадую свого, нині уже покійного тата Сахарчука Миколу
Михайловича, з котрим одного літнього дня дрелюючи вишні на подвір’ї, ми слухали
популярну у 90-ті роки мовно-літературну радіопередачу «Хрестиківка». Телефонували
слухачі і давали відповіді на запитання. Тоді й запропонував мені тато взяти участь у
грі, адже розігрувався приз – книжка його близького друга і товариша, Василя
Васильовича, «Білі метілі». Пам’ятаю, як із трепетом у душі поїхали ми у редакцію
«Віче» до головного редактора отримувати винагороду. Як дорогоцінна пам’ятка і досі
на моїй поличці стоїть це видання із підписом автора: «Моїй землячці…, учасниці гри
«Хрестиківка», чарівній Олесі Сахарчук на спомин і щастя. Щиро» Автор 2.08.1996 р.
З великою насолодою читала я поетичні рядки про рідне село, односельців,
родину, «Казку про Черевика та Його Величність Черевичність». Це було моє перше
знайомство із ліричним світом Волині, таким чарівним, багатим і неповторним.
Починається збірка словами:
Презентація книжки «Білі метілі». Вчитель читає вірш напам’ять.(слайд 19)
Дерева, що поруч ростуть, - зростаються.
Ріки, що поруч біжать, - збігаються.
Птахи, що поруч летять, - злітаються.
Люди, що поруч живуть, - мовчать…
Учень9. Видання книги „Білі метілі" у престижному столичному видавництві „Феміна"
у 1995 році стало явищем неординарним. Презентація цієї книжки перетворилася у
справжнє свято для душі і серця. Авторові вдалося зібрати навколо себе сузір'я відомих
митців. Його пісні звучали у виконанні зірок української естради Павла Зіброва, Лілії
Сандулеси, Іво Бобула, Микола Свиридюка.

8. Учень 10: Стрімко увірвався Василь Васильович у коло українських поетів-піснярів і
зразу ж зайняв серед них чільне місце. Він - автор кількох популярних музичних творів,
які „пішли" по країні. До багатьох поетичних творів написала музику український
композитор Людмила Матвійчук. З ним плідно працювали і волинські композитори
Петро Свист, Олексій Онишко. Багато популярних пісень стали лауреатами і
дипломантами всеукраїнських фестивалів „Пісня року", „Пісенний вернісаж" і
„Шлягер". Він - один з авторів лібрето балетної вистави „Неминуча" у постановці
Волинського академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.
Звучить пісня: „Білі метілі"(сл. В. Простопчука муз. Л. Матвійчук).
4.Ідейно-художній аналіз поезій письменника «Моє село»
(Простопчук В. В. „Моє село " / Білі метілі -К, 1995. -С.6.)
Моє село
Моє село навіки оповите
Сагою рік, медовістю полів,
Золотосяйним половінням жита
І надосіннім зойком журавлів.
Тут вперше дід мій ранньою весною
Рукам дав плуг, і віжки, і батіг,
І перша скиба чорною габою
Покірно впала до дитячих ніг.
Тут вперше я відчув і біль розлуки,
І щастя щем, і радість, і печаль…
Зовуть в село мене врунаві луки,
І в роси розсипається кришталь.
І хочеться рукам узяти плуга,
І об стерню вколотися ногам.
Моє село – моя одвічна туга,
Настояна на вірності шляхам.
Словникова робота:
Сага - річкова затока, рослинність у заплаві річки;
скиба - смуга, шар землі, яку вивертав плуг під час оранки;
габа - те, що покриває, застилає, оповиває, покривало;
вруна– густі сходи посівів, руна;
стерня - незрізані рештки нижньої частини стебел, що залишаються на полі після
збирання зернових культур.
Бесіда
- Які рядки вірша «Моє село» ілюструють суголосність краси і спокою природи
настроєві людини?
- Які думки і почуття викликала у вас поезія?
- Яка пора року описана? З чого ви зробили такий висновок?
- Яку картину змогли намалювати в уяві, слухаючи вірш?
- Які рядки поезії передають зоровий ефект?
- Чи можна сказати, що у вірші автор опоетизував сільське життя?
- На вашу думку, автор описує те, що бачив чи власні мрії і прагнення?
- З чим у автора асоціюються спогади про дитинство?
- Які знаряддя праці названо у вірші? Для чого вони людині?
- Які звуки почули? Зачитайте рядки.

9. - Прокоментуйте художні засоби.
- Визначте тему, ідею та жанр поезії.
Тема: лірична розповідь автора про рідне село, дитячі роки, спогади про діда-
трударя.
Ідея: висловлення любові до рідного села – колиски дитинства; возвеличення
людської праці – основи життя і добробуту людини.
Основна думка: «Моє село – моя одвічна туга»
Жанр: інтимна лірика.
Художні особливості твору:
Робота в групах:
І група - виписати слова, авторські неологізми: медовість полів, надосінній зойк,
врунаві луки.
ІІ група - виписати епітети: село оповите, золотосяйне половіння, дитячі ноги,
рання весна, чорна габа, врунаві луки, одвічна туга, надосінній зойк.
ІІІ група - виписати художні образи: біль розлуки, щастя, щем, радість, печаль.
ІV група – виписати метафори: зойк журавлів, скиба впала, біль розлуки, щастя
щем, зовуть луки, роси розсипаються в кришталь, туга настояна на вірності.
Порівняння: село - одвічна туга.
На зірочках висловити власну думку: «Справжнє щастя у…», «Рідна сторона -
це…», «Сім’я…» (кожна група відповідно).
Учитель. У кожної людини є щось сокровенне, найрiднiше, без чого вона не
може навiть уявити свого життя. Це рiдний батькiвський край, де вперше побачила свiт,
ясне сонечко, рiжок молодого мiсяця у зоряному серпанку, чисту зелену травичку i
тисячi рiзних квiтiв, якi тiшать око своїм розмаїттям. Тiльки в рiдному краї людина
почувається захищеною. Тому i присвячено цiй темi так багато людської творчостi:
вiршiв, пiсень, картин. І ця криниця нiколи не висохне, доки iснуватиме людство, адже
людська душа не знає спокою, вона дiяльна, жива, сповнена любовi й вiдданостi рiднiй
землi. Це велике i дуже сильне почуття, яке живить людину, не дає їй збайдужiти,
робить активною i сильною.
5. Ідейно-художній аналіз поезії «Розкриваю книгу старовинну».
(Простопчук В. В. „Розкриваю книгу старовинну..." / Білі метілі . -К., 1995. —С.
12.)
Розкриваю книгу старовинну
Розкриваю книгу старовинну,
В ній повір'я - чорно-білі сни...
Птах сховався - буде хуртовина,
Ворон мостить гнізда - до весни.
Хмара проти вітру - до негоди,
Зорі мерехтять - вітрів чекай.
Жолудів багато - сніг холодний,
А багато снігу - на врожай.
По дощеві (бо горить веселка),
Жайвір розспівався - до тепла.
Бусол поселився на оселі -
Радість людям доля принесла...
Мудросте народна, до загину
Вчитимусь пояснювати світ

10. Вірою у наслідок й причину
І в лелеки завтрашній приліт.
1. Виразне читання поезії.
2. Тема: відтворення в поетичних рядках народної мудрості українців,
відображення їх повір’їв та поглядів на життя.
3. Ідея: возвеличення народної мудрості і спостережливості.
4. Основна думка: «Мудросте народна, до загину
Вчитимусь пояснювати світ…»
5. Жанр: інтимна лірика.
6. Скласти інформаційне гроно.
Народна мудрість: повір’я - чорно-білі сни
Птах сховався - буде хуртовина
Хмара проти вітру - до негоди
Ворон мостить гнізда - до весни
Жолудів багато - сніг холодний,
А багато снігу - на врожай.
По дощеві (бо горить веселка),
Жайвір розспівався - до тепла.
Бусол… на оселі -радість людям…
7. Мікрофон: Які народні повір’я про погоду знаєте або чули ви від бабусь,
дідусів?
(Лютий багатий снігом - квітень буде щедрий на воду. В лютому багато інею - влітку
буде багато роси й меду. Ворона під крило ніс ховає - до холоду. Журавлі у вирій
першими відлетіли -холоди прийшли, лебеді рушили - настала пора заморозків, гуси у
вирій - буде сніг. Галки збираються великими зграями i сильно кричать - на ясну погоду
й мороз.
Горобцi сидять з розпущеним пiр'ям - на дощ. Якщо гайвороння кряче на Петра Вериги
(29 сiчня) - на метелицю. Червоний колір сонця, місяця - похолодає, випаде сніг.)
8. Складання сенкану «Мудрість»
Мудрість
Перевірена, давня
Навчає, збагачує, пояснює
Прислухатися до народного слова
Знання.
9. Художні засоби:
Епітети: книгу старовинну, чорно-білі сни, сніг холодний, завтрашній приліт.
Звертання: мудросте народна.
Метафора: птах сховався, зорі мерехтять, горить веселка.
Персоніфікація: жайвір розспівався, бусол поселився, доля принесла радість.
Бесіда:
- Виразне читання вірша.
- На яких мотивах побудовано поезію?
- Звідки автор черпає народну мудрість?
- Яку погоду наступного дня, за народними повір’ями, прогнозує насичений
червоний захід сонця? (Червоний захід сонця вважають провісником вітряної
погоди наступного дня.)

11. - Які кольори використовує митець? Що вони символізують?
- Як природа пов’язана з життям людини?
- За прочитаними рядками з’ясуйте, яке значення для поета мають звичаї?
- Чи бажає ліричний герой прислухатися до повір’їв? Прочитайте про це.
- Як ви розумієте останні рядки вірша.
- Які із народних прикмет вам відомі? Чи справджувалися вони?
- В чому полягає патріотичний пафос поезії?
- У чому ліричний герой переконаний?
6. Коло ідей. Чому свою збірку поезій автор назвав «Білі метілі»?
Учитель: Книга поезій „Білі метілі" стала своєрідним етапом у творчому доробку
Василя Простопчука. Він відчайдушно поринає в шалену круговерть білих метілей - і
вже нема ні сліду, ні минулого, ні майбутнього, ні дороги назад, ні шляху вперед. І
несуть тебе білі метілі „через розвітрену путь" - ні спогадів, ні забуття".
Ця книга яскраво засвідчує, що відбулося становлення митця, який так одержимо
творив і сотворив власний світ - неповторний у своїх стилістичних і концептивних
параметрах, у своєму наповненні багатим і глибокодумним „Я". Так писав
літературознавець Олександр Рисак у своїй статті „Метілі цвіту". Він справедливо
відзначив спорідненість творчості Василя Простопчука з іншими видами мистецтва:
живописом, музикою: „Поєднання різних способів художнього освоєння світу дозволяє
авторові освітлювати зображуване перехресними променями, моделювати різні аспекти,
взаємодії „об'єкт-суб'єкт" створювати багатовимірні „об'ємні образи". Олександр Рисак
підраховує, що Василь Простопчук у книзі „Білі метілі" використовує назви 15 кольорів
та їхніх відтінків, 13 музичних термінів та назв, включаючи імена композиторів Ліста та
Мендельсона.
Учень:
Схочеш забути – забудь.
Схочеш згадати – згадай...
Білі метілі метуть,
Білі метілі – у даль.
Білі метілі... Немов
Дим від твоєї фати.
Близько, здається, любов –
Лиш заметіль перейти.
Переступити – і край –
Через розвітрену путь...
Схочеш згадати – згадай.
Схочеш забути – забудь.
V. Рефлексія. Підсумок уроку.
1. Проведення тестового опитування учнів.
1.В.Простопчук був головним редактором газети:
А) «Віче»; Б) «Волинь інформ»; В) «Сім’я і дім»; Г) «Молодий Ленінець»
2. Найменша книжка в Україні, яку написав В. Простопчук:
А) «Білі метілі»; Б) «Що у ста на устах»; В) «Дерева, що поруч ростуть» Г) «Кленове
листя».
3. Нові жанри поезії, створені письменником:
А) оповідання й есе; Б) рубаї і сонети; В) гуморески й нариси; Г) васюкізми і гноми.
4. Чим оповите село поета у поезії «Моє село»?
А) сагою рік; Б) колосистими полями; В) чорною землею; Г) оксамитовими травами.
5. На що перетворюються роси у поезії «Моє село»?
А) у дощ; Б) в дзвін; В) у грім; Г) в кришталь.

12. 6. Село в однойменній поезії письменника назване:
А) шаленою радістю; Б) колискою дитинства; В) рідною домівкою; Г) одвічною
тугою.
7. Що хоче взяти в руки ліричний герой вірша «Моє село»?
А) віжки; Б) плуга; В) батіг; Г) грудку землі.
8. Ідея вірша «Розкриваю книгу старовинну»?
А) возвеличити старовинні книжки;
Б) висловити захоплення невтомною працею людини;
В) Возвеличити народну мудрість;
Г) оспівати красу рідної землі.
9. Які кольори згадуються у вірші «Розкриваю книгу старовинну»?
А) блакитно-жовті; Б) червоний і чорний;
В) білий і зелений; Г) чорний і білий.
10. Що приносить людям радість у поезії «Розкриваю книгу старовинну»?
А) поселення бусла на оселі; Б) приїзд родичів;
В) гарна погода; Г) спів жайвора.
11. Про що сповіщає ворон, який мостить гніздо?
А) настання холодів; Б) прихід весни;
В) наближення завірюхи; Г) потепління.
12. Як автор вірша «Розкриваю книгу старовинну» буде вчитися пояснювати світ?
А) вірою у наслідок й причину;
Б) спостереженням за природою;
В) читанням старовинних книг;
Г) Спостерігаючи за птахами.
Відповіді:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
А Б Г А Г Г Б В Г А Б А
VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.
VІІ. Домашнє завдання.
Написати лист-звернення до поета.
Написати есей «Волинь моя багата».
Намалювати ілюстрацію до твору В. Простопчука, який запам’ятався найбільше.
Вчитель.
Отже, маємо безсумнівно талановитого майстра українського слова, який живе й черпає
натхнення в рідному Волинському краю і щедро ділиться ним із нами. Попереду в нього
ще багато художніх відкриттів, освідчень у любові шанувальників його непересічного
таланту.
Якщо не встигну, щось не докажу,
Не долюблю когось, не дочекаюсь,
Не поспішайте ставити межу
Між пеклом цим і тим одвічним раєм.
Крізь далеч літ, крізь ночі суєти,
Поезіє, мій краю необжитий,
У суще все, де небо є і ти,
Єдиним словом повернуся жити.
І буде так... Закоханість мою
Розбудить ранок голосінням чайок,
А я не встигну, я - не дочекаюсь,
Щось не домовлю, щось та й затаю.

13. УУрроокк зз ууккррааїїннссььккооїї ммооввии уу 77 ккллаассіі
Тема: Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Мета: повторити вивчене про дієслово як частину мови, поглибити знання учнів про
дієслово, його значення, морфологічні ознаки й синтаксичну роль;
формувати вміння знаходити дієслова в тексті, визначати їх роль у реченні;
розвивати вміння використовувати дієслова у власних висловлюваннях;
виховувати любов до краси й багатства української мови.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: Єрмоленко С. Я., Сичова В. Т. Рідна мова: Підручник для 7-го кл. – К.:
Грамота, 2007. – 296 с., роздатковий матеріал, мультимедійна презентація.
Основний зміст роботи
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
Оголошення епіграфа:
Найсильніший той, хто має владу над собою.
Сенека
Як ви розумієте цей вислів?
ІІІ. Актуалізація опорних знань семикласників
1. Вибірковий диктант
Прослухайте слова. Виберіть із запропонованих лише дієслова і запишіть їх.
Діляться, поділ, іскра, іскорка, іскритися, єднатися, єдність, єдиний, сіль, солити,
посолений, любов, люблячий, люблять, омріяний, омріяти, вести, ведений, охолоджений,
холодний, охолодити.
Підкресліть перші літери, якщо завдання виконане правильно, у вас вийде ключове
слово – тема уроку.
- Визначте, на яке запитання відповідає кожне дієслово.
- Складіть речення із виписаними словами на вибір.
- Визначте синтаксичну роль слів у реченні.
2. Бесіда з учнями
- Пригадайте, що ви знаєте про дієслово?
- На які питання відповідає дієслово?
- Яку синтаксичну роль дієслово виконує в реченні?
ІV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.
1. Слово вчителя. Отже, дієслово означає дію.
Дієслово – слово діє:
Ходить, робить, носить, сіє,
Слово плаче і радіє.
Усміхається і мріє.
Дієслово – слово діє:
Народилось і зоріє,
Розвивається і квітне,
Слово любе, слово рідне!
Дієслово – це самостійна частина мови, що означає дію або стан і відповідає на питання
що робити? що зробити?
Дієслово має такі форми:

14. особові дієслова;
безособові дієслова;
дієприкметник;
дієприслівник;
інфінітив (неозначена форма).
Морфологічні ознаки дієслова: рід; вид; спосіб; час; число; особа.
Дієслово має постійні та змінні морфологічні ознаки.
Постійні: вид (доконаний і недоконаний); дієвідміна (І, ІІ); перехідність/неперехідність.
Змінні морфологічні ознаки: спосіб (дійсний, умовний, наказовий); час; число; осособа;
рід.
2. Робота з підручником.
Прочитайте правила на сторінці 24 підручника, розгляньте таблицю с.25.
3. Вправа 40. Спишіть.
І група: визначте синтаксичну роль дієслів.
ІІ група: з’ясуйте за тлумачним визначення виділених дієслів.
ІІІ група: визначте дієвідміну дієслів у тексті.
Юність – це вік, коли людина робить одне з найбільших своїх відкриттів. Вона
відкриває саму себе. У цих пошуках глибокий зміст: кожен може розкрити свої реальні,
доти незнані можливості. Щоб виявити і використати їх, потрібно знайти себе,
тобто вивчити й зуміти оцінити. А для цього слід озброїтися системою сучасних знань
про розвиток особистості, знати форми і механізми самовдосконалення в трьох
сферах: у фізичному вихованні, в інтелектуальному розвитку, у моральному
зростанні. (З підручника)
4.Слово вчителя. Визначте тему тексту та його основну думку. Якою, на вашу
думку, повинна бути справді вихована людина?
5. Вправа на картках. Дослідження –аналіз.
Прочитайте прислів’я. З’ясуйте синтаксичну роль дієслів. Утворіть від них неозначену
форму.
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати. Борода не робить мудрим чоловіка.
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає. Мудрий не все каже, що знає, а дурень не
все знає, що каже. Розумний розсудить, а дурень осудить. Хто вчиться змолоду, не
зазнає на старість голоду.
Слово вчителя: Визначте тематику прислів’їв. Чого вони навчають?
6. Дослідження-моделювання. Змоделюйте вислови, дібравши їхнє продовження з
правого стовпчика. Охарактеризуйте використані форми дієслова (неозначена
форма, дієвідмінюване дієслово, дієприкметник, дієприслівник, особова форма,
безособова форма дієслова), користуючись таблицею підручника на ст. 25.
1. Знай, що в світі найтяжче- як зерно носить людям колосок.
(Г. Коваль)
2. Людина в світ зерно нести
повинна,
відкривали нову еру свого життя.
(Г. Торо)
3. Будинок, в якому немає книг, це серце носити студене.
(М. Рильський)
4. Хороша та книга, яку відкриваєш
– смакуючи,
подібний до тіла, позбавленого душі.
(Цицерон)
5. Як багато людей, які після
прочитаної книги
а закриваєш – збагатившись.
(А. Олкотт)

15. На яке питання відповідає кожна дієслівна форма? Визначте синтаксичну функцію їх
(усно).
Що стверджують наведені вислови? За одним із запропонованих складіть розгорнуту
розповідь.
7.Робота з текстом. Прочитайте текст. Визначте тему та основну думку. Випишіть
дієслова, визначте їх морфологічні ознаки (рід, вид, спосіб, час, число, особу).
Роздуми про життя
Смішний, хто вважає, ніби досить бути схожим на того чи іншого, і вже це дає
гарантію справді бути кимось: артистом, генералом, державним діячем. Найцінніше в
людині – несподіванка. І для оточення , та й для самого себе. Ось ти був ніхто, а став
усім…
Скромна, доступна кожному мрія в дитячих душах: стати льотчиком, моряком,
космонавтом, геологом, підводником. Але це тільки для дитинства. Юнаком думаєш про
речі практичніші і, хоч як це дивно, якісь мовби розпливчаті. Вчишся, але ще не
здогадуєшся, що чекає тебе в науці. Проте людина повинна вже змалечку задумуватися
над своїм призначенням у житті, вибирати мету свого життя і всі сили докладати, аби
здійснити свої наміри.
Великі завдання потребують знань. Потрібно збирати знання, як скупий золото,
штовхатися в коридори науки, сподіватися з часом проникнути і в її розкішні зали… (За
П. Загребельним)
V. Систематизація й узагальнення вивченого.
1. Бесіда.
1. Яка частина мови називається дієсловом?
2. Які граматичні категорії властиві дієслову?
3. Назвіть постійні та змінні морфологічні ознаки дієслова?
4. Яку синтаксичну роль можуть виконувати дієслова?
5. Назвіть форми дієслова?
2. Вправа на закріплення вивченого.
Випишіть усі форми дієслова.
Мальований, малиновий, аналізувати, білявка, єднаючи, існування, каламутний, віриш,
кухоль, лагідний, лагодити, асфальтований, декламуватиму, учорашній,
урізноманітнений, несучи, адресований, досягнення, досягнути, саджали, освітлення,
освітлений, бавитися, освітити, освіта, юрмитися.
Якщо завдання виконано правильно, то з перших літер кожного дієслова можна скласти
продовження до вислову Сенеки : « Найсильніший той, хто ….»
Відповідь: «Найсильніший той, хто має владу над собою». Сенека
VІ. Підсумки уроку, оцінювання учнів.
VІІ. Домашнє завдання.
Написати твір «На кого я хочу бути схожим (схожою)», підкреслити дієслова в тексті.
Виконати вправу 44.
Вивчити правила на ст. 24-26 §4.

16. УУрроокк зз ууккррааїїннссььккооїї ммооввии уу 77 ккллаассіі
Тема: Букви е, и в особових закінченнях дієслів І і ІІ дієвідміни
Мета: поглибити знання учнів щодо правопису особових закінчень дієслів І і ІІ
дієвідміни;
удосконалити навички визначення дієвідміни дієслів;
розвивати вміння правильно писати і пояснювати орфограми в особових закінченнях
дієслів;
за допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу прищеплювати семикласникам
прагнення товаришувати і творити добро.
Епіграф: Хороші друзі дістаються тому, хто
сам уміє бути хорошим другом.
Нікколо Макіавеллі
Обирай друга не поспішаючи,
ще менш квапся проміняти його.
Банджамін Франклін
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
Обладнання: Єрмоленко С. Я., Сичова В. Т. Рідна мова: Підручник для 7-го кл. – К.:
Грамота, 2007. – 296 с., роздатковий матеріал, індивідуальні картки, тлумачний словник.
Основний зміст роботи
І. Організаційний момент
Слово вчителя
Доброго дня! Діти, сьогодні у нас звичайний урок, але задля досягнення успіху і
засвоєння знань хочу кожному з нас побажати взаємоввічливості, толерантності, адже
саме доброта і гарні манери допомагають у житті відчинити будь-які двері. Послухаймо
вірш Г. Фальковича:
Йшли. Побачились. Спинились.
Підійшли. Порозумілись.
Поспитали. Пригадали.
Помахали. Похитали.
Пожурились, повсміхались,
Вибачались й попрощались,
Гарних навчені манер:
Доберман і фокстер’єр.
Завдяки чому порозумілися друзі у вірші-жарті?
Скажіть, якими словами поет передав радісну зустріч тварин?
ІІ. Перевірка домашнього завдання
1. Перевірка виконаної вправи 74 на ст. 43.
ІІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, навичок і вмінь
1. Розподільний диктант
Прослухайте слова. Випишіть з поданих слів інфінітиви в ліву колонку, а
дієслова ІІІ особи множини – в праву.
Добро, мрія, діляться, дружити, хороше, іскритися, єднатися, сон, тепло,
симпатизувати, блакитноокий, любити, обожнюють, вечір, жертвуватимуть, сонячно,
бажають, привітно, аналізують, виручати, обіймати, усміхаються.

17. Інфінітиви Дієслова ІІІ особи множини
Дружити Діляться,
Іскритися Рахуватимуться
Єднатися Усміхаються
Симпатизувати Жертвуватимуть
Любити Бажають
Обожнювати Аналізують
Виручати
Обіймати
Прочитайте ключове слово з початкових літер лівої та правої колонки. Отже на уроці
продовжимо вивчати дієслово.
• ІV. Повідомлення теми, мети, завдань та епіграфа уроку
• Чи пам'ятаєте ви спосіб перевірки ненаголошених голосних в особових закінченнях
дієслів? Чи можна їх перевірити наголосом?
Отже, сьогодні працюватимемо над тим, як правильно писати особові закінчення
дієслів і що для цього треба знати.
Прокоментуйте епіграфи уроку:
Хороші друзі дістаються тому, хто
сам уміє бути хорошим другом.
Нікколо Макіавеллі
Обирай друга не поспішаючи,
ще менш квапся проміняти його.
Банджамін Франклін
V. Вивчення нового матеріалу та виконання системи творчих завдань,
спрямованих на поглиблення вивченого
1. Бесіда з учнями
1. Коли відбувається чергування приголосних в дієсловах? (При дієвідмінюванні
відбувається чергування приголосних в особових формах дієслів).
3. Як чергуються приголосні в особових формах дієслів?
4. Як чергуються приголосні в дієсловах І дієвідміни в однині і множині?
5. Коли дієслова мають однакові особові закінчення? (Дієслова теперішнього і
майбутнього часу доконаного виду мають однакові особові закінчення).
2. Слово вчителя.
А що для вас означає слово дружба?
3 Словникова робота
Дружба – це стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір’я,
відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність
інтересів.(Тлумачний словник української мови).
- Яке ще значення цього слова ви знаєте?
Дружба – це особа, що тримає вінець над головою молодого чи молодої, веде весілля.
3. Творча робота.
Складіть речення про дружбу, використовуючи запропоновані слова із першого
завдання. Запишіть. Підкресліть дієслова.
4. Робота з текстом в групах.
Прочитайте текст. Визначте тему та основну думку. Доберіть назву. Чого навчає нас ця
притча?

18. Притча про дружбу і любов
Жили-були два добрі товариші. В один момент вони посперечалися, і один з них
дав ляпаса іншому.
Останній, відчуваючи біль, але нічого не кажучи, написав на піску: «Сьогодні мій
найкращий друг дав мені ляпаса».
Вони продовжували йти і знайшли оазис, в якому вирішили скупатися. Той, що
отримав ляпас, ледь не потонув, але друг його спас. Коли він отямився, то написав на
камені: «Сьогодні мій найкращий друг врятував мені життя».
Товариш запитав його:
- Коли я тебе образив, ти написав на піску, а тепер ти пишеш на камені. Чому?
Друг відповів:
- Коли хто-небудь нас ображає, ми повинні образу написати на піску, щоб вітри
могли це стерти. Але коли хто-небудь робить для нас добро, ми повинні викарбувати
це на камені, щоб жоден вітер не зміг стерти це з нашої пам’яті.
Навчимося писати образи на піску і викарбовувати радості на камені.
Робота в групах: І група: (1 абзац) випишіть дієслова з першого, другого і
третього абзаців відповідно. ІІ група: (2 абзац) поставте виписані дієслова у
теперішньому часі. ІІІ група: (3 абзац) виділіть особові закінчення дієслів та визначте їх
дієвідміну.
Зразок:
Жили – живуть (3 ос. множ. І дієвідміна)
Посперечалися – сперечаються (3 ос. множ. І дієвідміна.)
5. Слово учителя
Запам'ятай! Дієвідмінювання – це зміна дієслів за особами й числами. Розрізняти
дієвідміни дієслів можна за:
1) закінченням 3 особи однини і множини:
I дієвідміна — 3 ос. одн. -е(-є): плеще, синіє; 3 ос. мн. -уть(-ють):
плещуть, синіють.
II дієвідміна — 3 ос. одн. -ить(-їть): сидить, біжить; 3 ос. мн. -ать
(-ять): сидять, біжать.
2) основою неозначеної форми (інфінітива):
І дієвідміна II дієвідміна
1) односкладова основа на голосний:
бити, лити, вити, гнити.
2) односкладова основа на при
голосний: могти, везти, вести;
3) звукосполучення -оро-, -оло- в
основі: боротися, колоти, полоти;
4) суфікси -а-, -і-, що не випадають в
особових закінченнях: біліти, читати,
бажати;
5) суфікси -ува-, -ну-: будувати,
кинути, тиснути;
6) дієслова хотіти, іржати, ревіти.
1) суфікси -и, -і (-і), що випада-
ють в особових формах: любити,
клеїти, шипіти.
2) суфікс -а- (після шиплячих та
-«-, що в особових формах ви
падає: мовчати, кричати, стояти;
3) дієслова: бігти, боятися,
спати, хропіти.

19. 6. Дослідження-відновлення. Відновіть прислів’я і приказки, дібравши їхнє
продовження з довідки. Замість крапок вставте пропущені голосні е, и в особових
закінченнях дієслів. Поясніть свій вибір за допомогою правил.
1.Як дбат..м..ш,. ..2.Яким плугом орат..м..т..,.. 3. Бит..м..мо того,... 4. Усяк правду
труб..ть,… 5 Правдою весь світ пройд..ш,… 6. Правду схова..ш,…
Довідка: так і мат..м..ш; таким і жать буд..т…; хто не пильнує свого; та не усяк її
люб..ть.; а неправдою ані порога; та сам з ями не виліз..ш.
1.Як дбатимеш(І дієв.), так і матимеш(І дієв.). 2.Яким плугом оратимете(І дієв.),
таким і жать будете(І дієв.). 3. Битимемо(І дієв.) того, хто не пильнує свого. 4. Усяк
правду трубить(ІІ дієв.), та не усяк її любить (ІІ дієв.). 5 Правдою весь світ пройдеш(І
дієв.), а неправдою ані порога. 6. Правду сховаєш (І дієв.), та сам з ями не вилізеш (І
дієв.).
Слово учителя. Від чого залежить написання голосних е, и в особових закінченнях
дієслів? Поясніть останнє прислів’я.
Скажіть, які бувають друзі? Які риси характеру ви осуджуєте в людині?
7. Інтерактивна вправа: «Зайві слова». Від дієслів кожного рядка утворіть форму
другої особи однини теперішнього часу. Визначте «зайві слова».
1. Дружити - дружиш, любити – любиш, допомагати – допомагаєш.
2. Носити – носиш, підтримувати – підтримуєш, довіряти – довіряєш.
3. Зраджувати – зраджуєш, обманювати – обманюєш, наговорювати –
наговорюєш.
Використовуючи наведені слова, скласти усне висловлювання на тему «Який він –
справжній друг?»
8. Завдання на картках.
Від поданих дієслів утворіть дієслова в першій особі множини теперішнього часу.
Казати, летіти, писати, лежати, жити, ревіти, вecти, веліти, тикати, пекти.
ІV. Систематизація й узагальнення знань
1. Мікрофон
1. Які закінчення мають дієслова І дієвідміни в теперішньому й майбутньому часі?
2. Які закінчення мають дієслова ІІ дієвідміни в теперішньому й майбутньому часі?
3. У якій особі дієслова І і ІІ дієвідмін мають однакові закінчення? (У першій особі
однини).
4. Що таке дієвідмінювання? (Зміна дієслів за особами й числами).
5.Як визначити дієвідміну за основою інфінітива?
6. Які ще існують способи визначення дієвідміни дієслів?
7. Як від дієвідміни дієслова залежить написання голосного е або и в особових
закінченнях?
8. Що для вас означає вміти дружити? Як би ви зараз прокоментували слова епіграфів?
V. Підсумок уроку.
1. Індивідуальна робота. Завдання на картках.
Спишіть, вставляючи пропущені букви. Визначте, до якої дієвідміни належать
використані в тексті слова.
Твій зовнішній вигляд – це ніби обрамлення для коштовної речі. Якщо ти хоч..ш
мат.. привабливіший вигляд, старайся. Ти нос..ш окуляри – в..бери оправу, яка лич..ла б
тобі. У тебе завеликий ніс – вдала зачіска зроб..ть цю деталь обличчя менш помітною.
У тебе бездоганна фігура – підкр..слюй її за допомогою одягу. Та чи не забува..ш ти про

20. найкоштовнішу річ? Розум, почуття гумору, доброта, надійність, талант роблять
будь-яку людину красивою. (За «Енциклопедією для підлітків»)
2. Словниковий диктант. Запишіть під диктовку правильно дієслова,
розподіляючи на І і ІІ дієвідміну.
Аплодуєте, славиш, багрієте, лежиш, пишете, сваришся, мрієте, робите, читаєте,
працюємо, ловите, чистите, мовчиш, лежите, мовчите, кажеш.
3. Оцінювання учнів.
VI. Домашнє завдання
1. Виписати 5–6 фразеологічних зворотів, у яких уживаються дієслова у формі ІІ
особи однини теперішнього часу.
2. Написати невеликий за обсягом твір-роздум «Справжній друг».
3. Вправа 78; §9

21. УУрроокк зз ууккррааїїннссььккооїї ммооввии уу 77ккллаассіі
Тема. Безособові дієслова
Мета: ознайомити учнів із безособовими дієсловами, їх значенням, особливостями
вживання, граматичними категоріями;
формувати вміння знаходити безособові дієслова в тексті, визначати синтаксичну
роль, пояснювати значення, вживати в усному та писемному мовленні;
розвивати вміння спостерігати, співставляти, аналізувати, робити висновки;
виховувати любов та бережливе ставлення до природи.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Обладнання: підручник Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підручник для 7-го
кл. – К.: Грамота, 2007.; роздатковий матеріал, індивідуальні картки, узагальнюючі
таблиці (підсумкове завдання); мультимедійна дошка та презентація на електронному
носії.
Проблемне питання: « Чи можуть дієслова означати дію, яка відбувається сама по собі,
безвідносно до особи чи предмета?»
Епіграф: Природа - це найкраща з книг,
написана особливою мовою. Цю мову
треба вивчати.
Н.Г. Гарін-Михайлівський
Основний зміст роботи
І Організаційна частина
Вчитель: Доброго всім дня! Рада Вас вітати, Дозвольте відкритий урок розпочати.
Бажаю на уроці всім успіху, натхнення і плідної співпраці. Ви ж бо всі старанні й зовсім
не ледачі.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Хвилина культури мовлення. (Випереджувальне домашнє завдання учня.
Повідомлення про вживання дієслів «рахувати» і «вважати»).
2. Діти, ви добре знаєте, що будь-який шлях краще долати разом із друзями.
Сьогодні ми будемо мандрувати осіннім лісом. Але при цьому повинні
дотримуватись певних правил поведінки.
Отже, розпочнемо заняття традиційно, із перевірки домашньої роботи. Ви мали скласти
поради однокласникам із дієсловами ІІ особи однини наказового способу які, звичайно,
пригодяться нам сьогодні і на уроці.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
ІV. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Дякую за поради, а я в свою чергу теж усім хочу висловити таке дієслівне
побажання: Достатку, Імені чистого, Єдності, Спокою, Людяності щирої, Обрію
барвистого, Віри, Омріяного шляху.
А який же ліс без самої осені. Запрошуємо Осінь в гості, яка підготувала запитання для
нас.
1. Метод «Незакінчене речення»
Дієслово – це самостійна …
Способи дієслів є…
Дійсний спосіб виражає…
Умовний спосіб виражає…

22. Дієслова умовного способу творяться за…
Дієслова наказового способу відповідають на запитання…
Вчитель: Щоб не загубитися в дорозі, нам потрібна маршрутна карта, а отримати її ми
зможемо, виконавши перше завдання. У вас на партах лежать аркуші, на яких записані
слова для діагностики; записані вони й на дошці. Прочитайте їх, з’ясуйте, якою
«хворобою» вони уражені? Полікуйте їх, пригадавши правила.
Завдання: «Діагностика та лікування хворих слів».
Дієслова у формі наказового способу для діагностики:
Бережіт, економь, збираємо, окрилмо, сердся, орьмо, балакаємо, обгрунтовуємо, вірь,
ігноруваймо.
Ключ: Бережіть, економ, збираймо, окрильмо, сердься, орімо, балакаймо, обгрунтуймо,
вір, ігноруймо.
Учень (орієнтовна відповідь): Слова «хворі» на неправильні закінчення та
неправильне вживання знака м’якшення. Дієслова наказового способу творяться від
основи теперішнього часу недоконаного виду і майбутнього часу доконаного виду за
допомогою особових закінчень та допоміжних часток хай, нехай. М’який знак у
дієсловах наказового способу пишеться лише тоді, коли приголосний у вимові звучить
м’яко: порадь, порадьмо, порадьте, викинь, викиньмо, викиньте.
Після букв П,В,Ч та Р в українській мові м’який знак не пишемо: насип, насипмо,
насипте, постав, поставмо, поставте.
V. Оголошення теми, мети та епіграфа уроку.
Вчитель. Молодці. Отже, маршрутна карта у нас в руках. Продовжуймо подорож.
Подивіться і скажіть, що у мене в руках?
Вчитель: Опишіть цю картину, вживаючи лише дієслова, запропоновані у підказці.
Якими дієсловами, на вашу думку, можна проілюструвати картину-пейзаж?
(Світає. Розвидняється. Зашелестіло. Посвітліло. Зашуміло. Заспівало)
Сьогодні ми й з’ясуємо як називаються такі дієслова, що вживаються безвідносно до
особи.
Вчитель. Підкресліть перші літери у виконаній вправі. Прочитайте слово. (Безособові).
Отже, тема нашого уроку: «Безособові дієслова». Запишіть дати до зошитів і тему
уроку.
Прочитайте і прокоментуйте епіграф уроку: Не намагайся бути першим,
А намагайся бути кращим!
Епіграф: Природа - це найкраща з книг,
написана на особливій мові. Цю мову
треба вивчати.
Н.Г. Гарін-Михайлівський
А чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку? Чого саме хочете навчитися?
Наше з вами завдання: ознайомитися із безособовими дієсловами, їх значенням,
особливостями вживання, граматичними категоріями; навчитися знаходити безособові
дієслова в тексті, визначати їх синтаксичну роль, пояснювати значення, розвивати
вміння вживати в усному та писемному мовленні безособові дієслова.
З’ясуємо проблемне питання: « Чи можуть дієслова означати дію, яка відбувається
сама по собі, безвідносно до особи чи предмета?».
VІ Сприйняття та розуміння навчального матеріалу.
1. Спостереження мовного матеріалу.

23. Від будинку «Домашнього завдання» в’ється доріжка «Чарівна пора» в глиб лісу. Щоб
нею пройти, прочитайте 2 тексти. Порівняйте їх. Визначте граматичні центри. У
реченнях якого тексту є виконавець дії? У реченнях якого тексту дія відбувається сама?
І текст.
День світає…
І сонячний промінь поля зігріває,
Квітки розтулили свої оченята,
В гніздечку проснулись малі пташенята.
Вже сонечко вийшло з-за лісу –
Так мило, так ніжно, так тихо.
(Н. Забіла)
Настала осінь. Часто накрапає дощик. Повітря похолоднішало. Водойми вкрилися
льодом. Земля де-не-де підмерзає.
ІІ текст.
Осінь…Світає… Першим променем осяяло ліс, поля, людські оселі, квіти,
гніздечка. Як любо всюди. В небі немов палає у вогні, переливається від рожевого до
червоного кольору. На осінніх листочках дерев, на травичці, на квіточках виблискує
діамантами. (Л.Дмитренко)
Часто дощить. Пізніше світає. Похолоднішало на вулиці. Водойми скувало першим
льодком. Підмерзає.
Хто був у дрімучому лісі в негоду, коли гуде, завиває скаженим вовком у кронах.., коли
десь … гухкає, свистить, тріщить, ламається, падає, перекидається, реве, лютує і
шаленіє – той знає, що то таке. То старшне. (В.Нестайко)
Висновки: У першому тексті граматичні центри: настала осінь, дощик накрапає, повітря
похолоднішало, водойми вкрилися, земля підмерзає. Речення двоскладні, бо є підмети й
присудки, які виражені особовими дієсловами.
Граматичні центри в реченнях другої колонки: дощить, світає, похолоднішало,
підмерзає. Речення односкладні, немає особи, яка виконує дію, тобто - підмета. Дія
відбувається сама по собі. Присудки виражені безособовим дієсловами.
2. Робота з підручником .
У підручнику на сторінці 55 знайдіть § 11 і прочитайте правила про безособові дієслова.
Вчитель: погляньте на дошку і запам’ятайте
Безособові дієслова - дієслова, що означають дію без вказівки на діяча (особу чи
предмет).
Лексичне значення
Безособові дієслова означають, тобто виражають такі значення:
• явища природи, стихійні явища (світає, підмерзає, розвидняється, смеркає, замело,
вигоріло, вимерзло, затопило);
• фізичний і психічний стан людини (трусить, нудить, не хочеться, лихоманить, не
сидиться);
•уявлення про долю людини, випадковість явища, буття, існування (не судилося,
щастить, минулося, таланить, не везе).
Граматичні ознаки
Безособові дієслова не змінюються за особами, числами, родами. Вони мають форму 3-ї
особи однини теперішнього і майбутнього часу та форми середнього роду однини
минулого часу. Мають граматичні категорії виду і часу.
Синтаксична роль
У реченнях безособові дієслова виступають у ролі присудка. Підмета в таких реченнях
не буває.

24. «Озеро дієслів»
Учитель. Ви впоралися з випробуванням. Доріжка привела нас на берег Великого озера
дієслів. Впевнено почуватися в його кришталево чистих водах вам допоможе знання
щойно прочитаного правила. А щоб його закріпити, виконайте тренувальну вправу 3,
яка є в опорному конспекті.
3. Прочитайте речення. Підкресліть безособові дієслова, визначте, що вони
виражають?
1. І хвилини не минуло (явища буття)
Геть захмарило (явища природи)
Тої ж миті як линуло (стихійне явище),
Як ушкварило (стихійне явище)! (Д. Білоус)
2. Сумно, сумно, сумно благословляється на світ. (Л. Костенко)
3. Ой не спиться, не лежиться, і сон мене не бере. (Нар. творч.)
4. . Не дрімалося(фізичний стан ) у партизанському
загоні – думалося (психічний стан) про наступний день. (Ю.Збанацький)
5. Сніжить, курить, свистить у вухах. (Фразеологізм, тобто дуже швидко) (Нар.
легенди)
6. Малюнковий диктант. «Незвичайна поляна»
Учитель: ви перепливли озеро, напевно, втомилися, отож зараз трішки перепочинемо
на Незвичайній поляні. Погляньмо на малюнки і виконаймо малюнковий диктант,
дібравши безособові дієслова до зображень на слайді.
(Блискає, гримить, ясніє, розвидняється, пощастило, таланить, вкрило, зайнялося,
палає, вибухнуло, засніжило,помалювало, завиває, виє, крутить, мете, хурделить,
дощить, захмарило)
Учитель: Скажіть, а що буває, коли небо захмарює? Настав час ознайомитися із
прикметами, які склав народ. Якими, напевно, варто скористатися, коли подорожуємо.
7. Народні прикмети.
Прочитайте, підкресліть безособові дієслова. Визначте їх вид та час
1. Над лісом синіє – потепліє. 2. Під час дощу починають співати півні – ось-ось
випогодиться. 3. Вода в річці потепліла – задощить. 4.Риба грає, вискакує з води –
неодмінно занегодиться. 5. Галки збираються великими зграями i сильно кричать –
заморозить. 6. Сорока тулиться до оселі – скоро захурделить.
Учитель: а що то за вислів «свистить у вухах»? Це фразеологізм – усталений вислів у
мові. Що він означає?
Учитель: Йдемо далі. Попереду нас чекає Мудра сова, яка мешкає у дуплі старого дуба
і пропонує завдання.
8. Завдання «Розтлумач фразеологізми».
Прочитайте фразеологізми, з’ясуйте їх значення, з’єднавши стрілками. 1 група: утворіть
від інфінітивів безособові дієслова. 2 група: складіть 3 речення із будь-якими
висловами. Після виконаного завдання ви отримаєте незвичайний приз.
(Зав’язати) мову; нічого не чути
(Позакладати) вуха не вдається
(похолонути) на душі; утратити здатність говорити
(запахнути) смаленим; пропало
мов язиком (злизати); небезпека
мов окропом (обдати); не вдається
(не витанцьовуватися). червоніти

25. Зав’язало мову; утратити здатність говорити
позакладало вуха; нічого не чути
похололо на душі; перелякатися
запахло смаленим; небезпека
мов язиком злизало; пропало
мов окропом обдало; червоніти
не витанцьовується. не вдається
З пересердя у Вадима зав’язало мову. За цілий той день не чутно було слова у хаті, мов
яке лихо прийшло і зав'язало мову (Панас Мирний)У класі був такий гул, що аж
позакладало вуха. Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі. (Ліна
Костенко)Після прогулянки темним лісом у Петрика похололо на душі. Як тільки
запахне смаленим — накиває він п'ятами з Києва і залишить нас напризволяще, як і
князь Михайло Всеволодович (В.Малик.) О бернувся князь, щоб далі наступати на
ворога, але отця Софронія мов язиком злизало (В. Речмедін). Слова батькові сплили їй
на думку, і наче її окропом обдало… (Панас Мирний). І то дарма, що вже пізній час, що
вже нікого не видно в кімнаті, що сьогодні так-таки нічого й не витанцювалось, — все
це дарма.(В. Лагода)
7.Незвичайний приз
А ось і приз. Послухайте уривок вірша Д.Білоуса, зверніть увагу, як письменник
витлумачив вислів «не витацьовується», що став крилатим.
Буває, щось давно назріло
Й зусиль доклали ви, але
Не витанцьовується діло,
І знає це старе й мале.
Та зовні нелогічно й чудно
Потрібний вираз повторять,
Бо де це видано і чутно,
Щоб діло танцем вивірять?
А виник не з пустої гри
Цей вираз і не з забаганки,
А коли вийшли «Вечори
На хуторі біля Диканьки».
Та звиклись ми з словечком вражим:
Такий у нього колорит.
Коли щось не виходить, кажем:
«Не витанцьовується - й квит!»
Дмитро Білоус
«Мистецька галерея»
Учитель: А хто ж такий Дмитро Білоус? Недаремно ми згадали про нього, адже зараз,
як вам відомо проходить тиждень писемності української мови. І Дмитро Білоус це
відомий український письменник, поет, слово якого живе нині в устах чи не кожного
українця. Погляньте на слайд, прочитайте короткі відомості про нього.
Введіть у речення запропоновані словосполучення з безособовими дієсловами
.Використовуючи подані словосполучення з безособовими дієсловами, напишіть
невеличке висловлювання про митця. Успішному виконанню роботи сприятиме
перегляд презентації про Д. Білоуса.
Щастить рідній землі, поталанило їй, судилося йому стати, не мріялося його батькам,
доведеться синові, прославляти рідне слово, оспівувати землю, не віриться, пече в
грудях від болю.