2. ПОЛОГИ (partus) – фізіологічний
процес вигнання плідного яйця з
матки після досягнення плодом
терміну життєздатності.
3. За 10—12 днів до пологів формується повноцінна
пологова домінанта, об'єднуюча центральні та
периферічні ланки системи, регулюючої скоротливу
діяльність матки, створюється біологічна готовність
організму жінки до пологів, наступає зрілість шийки
матки. У цьому провідне значення належить
біологічно активним субстанціям — утеротрофікам та
утеротонікам.
До ендогенних утеротрофіків відносяться естрогени
та простагландини Е2, які виробляються яєчниками,
плодовою частиною плаценти, плодом і тканинами
шийки матки.
До ендогенних утеротонків, які забезпечують
скорочення матки, відносяться простагландини F2α,
окситоцин, вазопресин, ангіотензин, брадикініни.
4. В індукції і перебігу пологів основна роль належить
плоду. Від його гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової
системи поступають первинні сигнали, що інформують
материнські компетентні системи про соматичну та
імунну зрілість плода.
Вони пригнічують систему імуносупресорних чинників
(пролактина, хоріонічного гонадотропіна), міняється
реакція організму матері до плода як алотрансплантанта.
У зв'язку із зменшенням вмісту пролактина у
фетоплацентарному комплексі істотно змінюється
стероїдний баланс, збільшується накопичення естрогену,
змінюється співвідношення між естрогеном і
прогестероном у бік збільшення естрогену, підвищується
чутливість α-адренорецепторів до утеротоніків
(норадреналіну, оксітоцину, простагландину).
5. Нормальні (фізіологічні) пологи – це
одноплідні пологи зі спонтанним
початком та прогресуванням пологової
діяльності у терміні вагітності 37-42
тижні у потиличному передлежанні
плода, перебіг яких відбувався без
ускладнень протягом усього періоду
пологів, при задовільному стані матері
та новонародженого після пологів.
6. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЛОГІВ
• Термінові (своєчасні) – partus maturus normalis
– 37-42 тиж.
• Передчасні - partus praematurus – 22-37 тиж.
• Запізнілі – partus serotinus – після 42 тиж.
• Індуковані – штучне родозбудження по показах
з боку матері чи плода.
• Програмовані – передбачають процес
народження плода в денний, зручний для лікаря
час.
7. Принципи ведення пологів.
• Оцінити ступінь ризику перинатальної та материнської
патології.
• Вибрати адекватний метод родорозрішення.
• Моніторний контроль в пологах за станом матері і плода.
• Ведення партограми.
• Адекватне знеболення пологів.
• Профілактика кровотечі в пологах.
• Оцінка стану новонародженного.
• Раннє прикладання немовля до грудей матері.
8. ПРИНЦИП ПОТРІЙНОГО НИСХІДНОГО ГРАДІЄНТУ
Скорочення матки в родах відбувається по типі ”потрійного нисхідного
градієнта”, починається у ділянці дна матки поблизу трубних кутів (частіше
праворуч) і поширюється зверху вниз
1. Хвиля скорочень поширюється зверху вниз з убуваючою силою, піки
скорочень різних відділів матки збігаються. При фізіологічних пологах
домінанта визначається у дні матки, тобто скорочення в дні матки
сильніше, ніж в ділянці тіла і нижнього сегмента.
Пологова діяльність найбільш ефективна при домінанті дна, менше при
домінанті тіла і неефективна при домінанті нижнього сегмента.
2. Тривалість скорочення зменшується в мірі
її зміщення від дна матки до нижнього
сегмента.
3. Інтенсивність (сила) скорочень матки
зменшується в напрямку від дна матки до
нижнього сегмента.
9. • Перейми - це регулярні скорочення м'язів матки, що не
залежать від волі жінки. Початок пологів характеризується появою
регулярних перейм, що тривають по 10 - 15 сек. через 10 - 12 хв.
• Потуги - це періодичні скорочення м'язів черевного пресу,
діафрагми і тазового дна, що виникають під впливом
рефлекторного подразнення рецепторів тазового дна. Їх можна
регулювати. Скорочення цих м'язів призводить до підвищення
внутрішньочеревного тиску і поруч із переймами - до вигнання
плоду з матки.
Скорочувальна діяльність матки у пологах характеризується:
базальним тонусом матки, інтенсивністю (силою) перейм, їх
тривалістю, інтервалом (пауза) між переймами, частотою,
регулярністю перейм, больовими відчуттями, а у другому періоді
пологів наявністю потуг .
Скорачення матки (перейми) разом з потугами у ІІ періоді
пологів просувають плід по родовому каналу.
10. Базальний тонус матки підвищується по мірі розвитку пологового
процесу і в нормі складає 10-12 мм рт.ст. У ІІ періоді пологів тонус матки
зростає приблизно в 2 рази, а в III знижується і стає, як в I періоді.
Інтенсивність (сила) перейм збільшується по мірі розвитку пологів і в I
періоді коливається від 30 до 60 мм рт. ст., у ІІ періоді – 90-100 мм рт.ст.
Відразу після народження дитини сила скорочень матки різко зростає до 250 -
300 мм рт.ст., що сприяє відділенню плаценти.
Інтервал між переймами при прогресуванні пологів зменшується, складаючи
у I періоді пологів близько 60 сек, у другому — близько 40 сек.
Активність пологової діяльності в ОМ (одиниці Монтевідео):
інтенсивність маткових скорочень помножена на частоту перейм за 10 хв.
Норма - 150 - 300 ОМ, понад 400 ОМ — загроза розриву матки.
11. Класифікація пологів
Нормальні Швидкі Стрімкі Затяжні
Середня
трив.
пологів
Перші
пологи:
Загальна
тривалість
6 - 18 год.
4 – 6
год.
Менше
4 год.
Більше
18 год.
11 –12
год.Трив. ІІ
періоду
20 хв. – 2
год.
15 – 20
хв.
Менше
15 хв.
Більше
2 год.
Повторні
пологи
Загальна
тривалість
5 – 16 год.
2 – 5
год.
Менше
2 год.
Більше
16 год.
7 – 8
год.Трив. ІІ
періоду
15 хв. – 1,5
год.
10 – 15
хв.
До 10
хв.
Більше
1,5 год.
12. Загальна тривалість нормальних пологів залежить від багатьох
обставин (вік, підготовленість організму до пологів, особливості
кісткових і м'яких тканин пологових шляхів, розміри плоду,
характер передлежачої частини та особливості її вставлення,
інтенсивність виганяючих сил).
Необхідною умовою нормального протікання пологів являється
біологічна готовність організму до пологів (пологова домінанта),
під якою розуміють готовність ЦНС, яка регулює всі фізіологічні
процеси в організмі і біологічну готовність периферичної ланки –
статевого апарату.
Підготовчий період перед пологами (передвісники пологів) – це
заключний етап вагітності (36-37 тижнів), під час якого
формується домінанта пологів і гормональний гомеостаз,
необхідний для початку пологового процесу.
13. ПЕРЕДВІСНИКИ ПОЛОГІВ
• зміна центру ваги, опущення живота («горда хода
вагітної»)
• випʼячування пупка
• зниження маси тіла вагітної на 1-2 кг
• зниження рухової активності плода
• вегето-судинні зміни за декілька днів до пологів
• нерегулярні тягнучі болі внизу живота та крижах
• виділення слизової пробки каналу шийки матки
• “ зріла “ шийка матки за шкалою Бішопа
14. Принципи ведення пологів
• Визначення плану ведення пологів та обов'язкове поінфомоване узгодження
його з жінкою/сім'єю
• Заохочення емоційної підтримки роділлі під час пологів (організація
партнерських пологів)
• Моніторинг стану матері, плода та прогресування пологів
• Використання партограми для прийняття рішення щодо перебігу пологів, а
також необхідності та об'єму втручань
• Широке використання немедикаментозних засобів для знеболення пологів
• Заохочення жінки до вільного пересування під час пологів та забезпечення
можливості вільного вибору положення для народження дитини
• Оцінка стану дитини при народженні, забезпечення контакту “шкіра-до-
шкіри” між матір'ю та новонародженим, прикладання до грудей матері за появи
пошукового та смоктального рефлексу
• Профілактика післяпологової кровотечі, що зумовлена атонією матки, шляхом
використання методики активного ведення третього періоду пологів
15. Структурних змін шийки матки при передвісниках
немає. Передвісниками пологів - (описані Брекстон -
Гіксом) незначні нерегулярні за тривалістю та силою
скорочення матки. Вони поліпшують кровообіг, сприяють
формуванню нижнього сегмента, дозріванню шийки
матки. Посилення і почастішання перейм не відбувається.
Для того щоб правильно проходила пологова діяльність
необхідно наявність пологової домінанти і готовності
пологових шляхів до пологової діяльності, тобто шийка
матки повинна бути зрілою.
16. Диференціально-діагностичні ознаки
передпологового періоду і справжніх пологів
Ознаки Передпологовий період Пологи
Скорочення матки
3 нерегулярними
проміжками
3 регулярними
проміжками
Проміжки між
скороченнями
Залишаються довгими
Поступово
скорочуються
Інтенсивність
скорочень
Не змінюється Поступово зростає
Відчуття дискомфорту Внизу живота
Внизу живота й у
крижах
Шийка матки Не розкривається Розкривається
Вплив седативних
засобів
Ослаблюють скорочення
матки
Не зупиняють пологів
17. Діагностика та підтвердження пологів
•У вагітної після 37 тижня з'являється переймоподібний
біль внизу живота та крижах з появою слизово-
кров'яних або водянистих (відходження вод) виділень із
піхви
•Наявність 1 перейми протягом 10 хвилин, що
продовжується 15-20 секунд
•Зміна форми та розташування шийки матки –
прогресивне її вкорочення та згладжування. Розкриття
шийки матки – збільшення діаметру просвіту шийки
матки (вимірюється в сантиметрах)
•Поступове опускання голівки плода до малого тазу
відносно площини входу у малий таз або відносно lin.
interspinalis
18. Початок підготовчого періоду співпадає з початком
зрілості гіпоталамо-гіпофізарної системи плода, яка
активно стимулює його ріст і функцію наднирників.
При цьому в організмі плода синтезується
кортикотропін, який стимулює у плаценті перехід
дезоксикортизола в кортизол. Це стимулює синтез
естрогенів, підсилення процесу метаболізма
прогестерона, зниженням дії прогестеронового блока
та підвищення потенціалу збудження міометрію.
19. Другим фактором, який стимулює скоротливу
активність матки є окситоцин, що продукується в
організмі плода і матері. Він забезпечує синтез
простагландинів за рахунок ішемії міометрія і виходу
кальція з клітин.
Третім індуктором пологів являються простагландини,
які інгібують затримку кальція в клітині, вихід якого
супроводжується скороченням міометрія.
Для діагностики змін, наступаючих під час формування
готовності організму жінки до пологів, застосовують
слідуючі тести: визначення зрілості шийки матки,
нестресові та стресові (мамарний, окситоциновий) тести,
цитологічне дослідження мазків з піхви, молозива з
молочних залоз, оцінюють стан плода, ступінь його
зрілості (УЗД, КТГ).
20. Слідуючий етап – прелімінарний період ("помилкові
пологи"), який переходить у пологи.
Нормальний (фізіологічний) прелімінарний період
характеризується нерегулярними, слабкими
переймоподібними болями внизу живота та у попереку, які
виникають на фоні нормального тонусу матки при зрілій
шийці матки (більше 6 балів за шкалою Бішопа).
22. Тривалість фізіологічного прелімінарного періоду
складає 6 – 8 год. (патологічний - 7-24 год.). Ритм сну і
активності не порушується. Спостерігається поступове
посилення і почастішання болів (внизу живота і попереку)
та перехід їх у регулярні родові перейми. Іноді болі
припиняються і відновлюються через добу і більше. При
піхвовому дослідженні шийка матки “зріла”, є слизові
виділення, структурні зміни шийки матки, окситоциновий
тест позитивний. Анальгетики не дають ефекту. При
гістерографії переважає амплітуда скорочень дна і тіла
матки над нижнім сегментом.
23. ПЕРІОДИ ПОЛОГІВ
І період – розкриття - триває у першонароджуючих – 10-12
год, у повторнонароджуючих – 7-9 год;
фаза – латентна триває 6-8 год., швидкість розкриття 0,3-0,5
см/год. Відбувається згладження та розкриття шийки матки до 3
см
фаза – активна, швидкість розкриття 1,0-1,5 см/год. розкриття
до 8 см.
фаза сповільнення 1 –1,5 год триває до повного (10 см)
розкриття маткового вічка (0,8-1,0 см/год).
ІІ період – вигнання - 1-2 год
рання фаза
потужна фаза
ІІІ період послідовий - 15-30 хв.
• фаза відділення плаценти.
• фаза виділення посліду.
24. Нормальне протікання пологів за Фрідманом включає послідовні
фази пологової діяльності, що характеризують процес розкриття
шийки матки в I періоді пологів: латентна фаза, активна фаза
(прискорення, максимального підйому, уповільнення).
Нормальне протікання
пологів за Фрідманом
включає послідовні
фази пологової
діяльності, що
характеризують процес
розкриття шийки матки
в I періоді пологів:
латентна фаза,
активна фаза
(прискорення,
максимального підйому,
уповільнення).
26. При перших пологах спочатку відбувається повне
згладжування шийки матки (за рахунок розкриття
внутрішнього вічка шийки матки), потім розширюється канал
шийки матки і тільки після цього - розкриття (за рахунок
зовнішнього вічка)
При повторних пологах згладжування і розкриття
внутрішнього і зовнішнього вічка відбувається одночасно
27. ПАРТОГРАМА – це графічний запис перебігу
пологів, стану роділлі та плода, призначена для
занесення інформації про результати
спостереження під час пологів за станом матері,
плода, процесами розкриття шийки матки та
просуванням голівки плода.
28.
29. ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ
ПАРТОГРАМИ
І – стан плода – частота серцевих скорочень (кожні 15
хв. у І періоді, кожні 5 хв. у ІІ періоді), стан плодового
міхура, навколоплідних вод, конфігурацію голівки.
30. НАВКОЛОПЛІДНІ ВОДИ
• Цілісність плідного міхура (Ц – цілий плодовий міхур) і стан
вод при розриві плодових оболонок (П – води прозорі, М -
меконіальне забарвлення, К – забарвлення кров`ю.
31. КОНФІГУРАЦІЯ ГОЛІВКИ ПЛОДА
• Ступінь конфігурації голівки плода:
– Кістки черепа роз’єднані сполучною тканиною, шви легко
пальпуються, конфігурація голівки плода відсутня “-” або „0”;
– Кістки черепа зближені, торкаються одна одної, , але не заходять одна
на другу, шви не визначаються (конфігурація I ст.) „+”;
– Кістки помірно заходять одна на другу , але при натисканні пальцем
розділяються (конфігурація II ст.) „++” або ”2+”;
- Кістки значно заходять одна на другу і при натисканні пальцем не
розділяються – це ознака невідповідності голівки і тазу (конфігурація III
ст.) „+++” або „3+”.
32. ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ПАРТОГРАМИ
ІІ – перебіг пологів – темп розкриття шийки матки,
опускання голівки плода, скорочення матки, режим введення
окситоцину. Це визначаються під час кожного внутрішнього
акушерського дослідження (при поступленні, після вилиття
навколоплідних вод або кожні 4 години протягом пологів).
33. Голівка
рухлива над
межею
верхнього
краю входа в
таз = 5/5
Голівка розташована
на повну ширину
долоні над верхнім
краєм входа в таз
Голівка розташована
на ширину двох
пальців над верхнім
краєм входа в таз
Голівка
входить в таз
= 2/5
Визначення просування голівки плода
(за зовнішнішнім абдомінальним обстеженням)
36. ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ
ПАРТОГРАМИ
ІІІ – стан жінки – пульс, АТ (визначається кожні 2 год),
температура, об`єм сечі (кожні 4 год), білок, ацетон (за
показами), ліки, що вводяться під час пологів.
37. Перший період родів
Індивідуальна палата для жінки
Супроводжуючий (партнер)
Відмова від рутинного використання клізми та гоління
Вода та легка іжа за вимогою
Вертикальне положення абовільне пересування
Знеболення
Спілкування з жінкою
Принцип “спостерігати та чекати”
38. Вертикальне положення в пологах.
■ Опираючись на шведську стінку.
■ Опираючись на партнера.
■ З використанням петлі-Гамака
■ Опираючись на тверду поверхню
(ліжко, стіл і т.п.)
Simkin P. et al., 1999
Положення роділлі в І періоді родів
39. Вертикальне положення в першому
періоді родів
• Не така сильна біль
• Зменшується необхідність в епідуральній
анестезії та наркотичних анальгетиках
• Менше ступінь змін у частоті серцевих
скорочень плода
• Скорочення тривалості першого періода родів
40. Підтримка партнера:
• Фізична та психо-
емоційна
Для зниження болі під час родів:
-Рухи роділлі та зміна положення
- Зустрічний тиск
- Поверхневе нагрівання або
охолодження
- Доторкання та масаж
41. У І періоді пологів, крім загального стану роділлі,
обов`язковим є вислуховування серцебиття плода,
визначення ефективності пологової діяльності:
частоти, тривалості та інтенсивності перейм,
динаміки розкриття шийки матки та просування
голівки плода по родовому каналу за даними як
зовнішнього так і внутрішнього акушерського
обстеження.
42. Кардіотокографія (КТГ) – це метод запису серцебиття
плоду синхронно зі скороченнями матки.
Використовується для оцінки стану плода та виявлення
патології фетоплацентарної системи, а також для контролю
за ефективністю лікування.
Аускультація акушерським стетоскопом має проводитися
кожні 30 хвилин протягом латентної фази та кожні 15
хвилин протягом активної фази І періоду пологів, кожні 5
хвилин у ранню фазу ІІ періоду, та після кожної потуги у
пізню (активну) потужну фазу.
45. Другий період родів
•Відбувається просування голівки і тулуба плода по
родовому каналу і народження дитини.
• Другий період визначається сукупністю всіх
послідовних рухів, які здійснює плід при
проходженні через родові шляхи матері і
характеризується біомеханізмом пологів.
• Залежно від положення, передлежання плода,
виду і позиції биомеханизм пологів буде різним.
• При опусканні передлежачої частини плода
(голівки) на тазове дно з'являються потуги.
Тривалість потуг у ІІ періоді становить 40 - 80 сек.,
через 1 - 2 хв.
46. Другий період родів
• Роди повинні бути не стерильними, а чистими
• Дозволити жінці вибрати вільне положення
• Не торкайтесь промежини без необхідності
• Не спішіть з потугами, не шуміть
• Зберігайте контакт з жінкою
• Спостерігайте за станом плода
• Не застосовуйте епізиотомію рутинно
• Дотримуйтесь теплового ланцюжка
47. Положення в другому періоді
Любе положення добре крім літотомного:
• Здавлення вагітною маткою порожнистої вени –
зміна серцевого ритма плода, гіпоксія плода;
• перейми часті, короткі, болючі та неефективні.
48. ОЦІНКА СТАНУ ПЛОДА
В ІІ періоді пологів с/б плода вислуховується
після кожної потуги. Перевага надається
аускультації стетоскопом. Рутинне
використання КТГ при фізіологічних пологах
недоцільне.
50. Біомеханізм пологів при передньому виді
потиличного передлежання
I момент – згинання голівки плоду.
Під вході в малий таз голівка
робить рух навколо уявної
поперечної осі, в результаті якого
підборіддя наближається до грудної
клітки, потилицю опускається у
вхід у малий таз, малий джерельце
розташовується нижче великого.
Мале тімʼячко є провідною точкою.
51. Біомеханізм пологів при передньому виді
потиличного передлежання.
II момент – внутрішній поворот голівки. Голівка плоду
одночасно з поступальним рухом повертається
навколо поздовжньої осі. При цьому потилицю плода
повертається наперед, до лонному сочленению, а лице
- дозаду, до крижів.
52. Біомеханізм пологів при передньому виді
потиличного передлежання.
III момент - розгинання голівки. Відбувається у
площині виходу з малого тазу. Зігнута голівка досягає
тазового дна, м'язи і фасції якого чинять опір її
просуванню. Головка відхиляється до вульварного
кільця, обертається навколо лонного зчленування і
розгинається.
53. Біомеханізм пологів при передньому виді
потиличного передлежання.
IV момент – внутрішній поворот плечиків і
зовнішній поворот голівки
Утворення точки фіксації переднього плечика та народження
заднього плечика
54. ПЕРВИННИЙ ТУАЛЕТ НОВОНАРОДЖЕНОГО
• Після народження плід називається
новонародженим і оцінюється за шкалою
Апгар на 1-й та 5-й хвилині за 5 ознаками.
55. ПРИНЦИПИ СПІЛЬНОГО ПЕРЕБУВАННЯ
МАТЕРІ ТА ДИТИНИ
Відразу після народження дитина викладається
на живіт матері (забезпечення “теплового
ланцюжка”), обсушується пеленкою, проводиться
контакт “шкіра до шкіри”, накривається іншою
сухою пелюшкою, ковдрою, одягають шапочку,
носочки.
56. ПРИНЦИПИ СПІЛЬНОГО ПЕРЕБУВАННЯ
МАТЕРІ ТА ДИТИНИ
Через одну хвилину здійснюється клемування і
перетин пуповини. Через 30 хв проводиться обробка
пуповини. Дитина вільно сповита, перебуває 2 години
разом з матір'ю до переведення її з пологового залу.
Після цього проводиться первинний туалет
новонародженого: обробка пуповинного залишку,
зважування, вимірювання, обробка очей та статевих
органів краплями Тобрекс (0,3% розчин тобраміцину),
підписування, а також оцінка його доношеності і
зрілості.
57. •Доношеним називається плід, народжений в терміні від
37 до 42 тижня вагітності.
•Плід вважається недоношеним при терміні гестації від
22 до 36 тижнів. До 22 тижнів – це викидень (аборт).
(Якщо плід, що народився до 22 тижнів прожив 7 діб, то
його переводять в групу живонароджених, що народились
при передчасних пологах).
•Переношеним вважається плід, що народився в терміні
гестації після 42 тижня.
•Зрілим вважається плід, якщо у нього всі органи і
тканини досягли такого розвитку, коли він може
самостійно існувати після народження.
•Для незрілого плода функціонально характерна вялість,
сонливість, зниження м'язевого тонусу, слабкий крик,
недорозвиток ковтального і смоктального рефлексів,
порушення терморегуляції).
58. Зрілість плода визначається сукупністю таких ознак:
• Зріст новонародженого становить 48 – 57 см (середній 50 –
52 см), маса тіла 3200 – 3500 г (від 2500 до 5000 г).
• Груди випуклі
• Пупкове кільце знаходиться на середині між лобком і
мечеподібним відростком.
• Шкіра блідо-рожева, підшкірний жировий шар добре
розвинутий, на шкірі залишки сироподібної змазки.
• Пушок є тільки на плечах і верхній частині спинки,
довжина волосся на голові досягає 2 см, добре виражені
брови і вії.
• Нігті знаходяться за кінчиками пальців.
• Вушні раковини і носові хрящі пружні.
• Яєчка у хлопчиків опущені в калитку, у дівчаток – малі
статеві губи і клітор прикриті великими статевими губами.
• Рухи активні, крик голосний, очі відкриті, добре
розвинутий смоктальний рефлекс.
59. Введення утеротоніків
Протягом першої хвилини після народження
дитини пропальпувати матку для виключення
наявності в ній другого плоду,
при його відсутності – ввести 10 ОД окситоцину
внутрішньом’язово.
Якщо в наявності немає окситоцину можна
використати ергометрін – 0,2 мг внутрішньом’язово.
60. Десять
кроків
теплового
ланцюжка
Тепла пологова кімната
(операційна)
• Приміщення повинно бути чистим та
теплим, без протягів з відчинених вікон,
дверей та кондиціонерів (вентиляторів).
Оптимальною (безпечною) для матері та
дитини вважається температура
навколишнього середовища 25оС –28оС.
• Все необхідне для зігрівання дитини
(пелюшки, шапочка, шкарпетки,
сорочечки, повзунки, ковдра) треба
підготувати і підігріти завчасно.
Негайне обсушування
дитини
• Відразу після народження (до
перетинання пуповини) акушерка
повинна обсушити тіло та голову дитини
стерильними, сухими, попередньо
підігрітими пелюшками.
• Викласти дитину на живіт матері і
закінчити обсушування. Вологі пелюшки
треба відкласти, одягнути на дитину
чисті шапочку і шкарпетки та накрити
чистою сухою попередньо підігрітою
пелюшкою.
61. Контакт “шкіра
–до –шкіри”
• запобігає втратам тепла та сприяє
колонізації організму дитини флорою
матері. На грудях матері дитина
накривається чистою попередньо
підігрітою пелюшкою та спільною з
матір’ю ковдрою і знаходиться там до
переведення в палату спільного
перебування не менше 2 годин
Грудне вигодовування
• треба починати як можна раніше протягом
першої години після народження, коли
дитина проявляє ознаки готовності до
початку годування та знаходиться з
матір’ю в контакті “шкіра-до-шкіри”. Не
треба примушувати дитину розпочинати
перше годування, якщо вона не проявляє
цих ознак.
Десять
кроків
теплового
ланцюжка
62. Відкласти зважування та
купання
відразу після народження приводить до
втрат тепла , тому ці процедури треба
відкласти.
• Кров, меконій частково видаляються зі
шкіри новонародженого при
обсушуванні після пологів. Залишки
родової змазки не видаляються у дитини.
Перше купання доцільно здійснювати
вдома. Зважування та антропометрію
дитини необхідно проводити після
здійснення контакту “шкіра-до-шкіри”
перед переведенням в палату спільного
перебування.
Правильно одягнути та
загорнути дитину
• Туге сповивання шкідливе для
новонародженого, тому що зменшує
ефективність підтримання тепла
дитиною, обмежує рухи дитини,
обмежує дихальні рухи.
• У зв'язку з цим дитину необхідно
одягнути в чисті теплі повзунки,
сорочечку, шапочку, шкарпетки та
накрити теплою ковдрою.
Десять
кроків
теплового
ланцюжка
63. Цілодобове спільне
перебування матері та
дитини
• За умови відсутності протипоказань
новонароджена дитина повинна
цілодобово перебувати разом з матір’ю в
одному приміщенні. Спільне перебування
матері та дитини забезпечує годування на
вимогу, профілактику гіпотермії та
профілактику внутрішньолікарняної
інфекції
Транспортування в
теплих умовах
• Якщо дитину треба транспортувати в
інше відділення, (палату) медичні
працівники зобов’язані забезпечити
підтримку та контроль температури тіла
для запобігання виникнення гіпотермії. В
палату спільного перебування
новонароджений повинен
транспортуватися разом з матір’ю.
• При народженні дитини шляхом
кесарського розтину, новонароджений
транспортується в кувезі або в дитячому
ліжечку, вкритий теплою ковдрою
Десять
кроків
теплового
ланцюжка
64. Реанімація в теплих
умовах
• Новонароджена дитина з асфіксією не
може виробляти достатню кількість
тепла, в зв'язку з чим підвищується ризик
виникнення гіпотермії. Тому важливо
забезпечити проведення реанімаційних
заходів у теплих умовах
Підвищення рівня
підготовки та знань
• Всі медичні працівники повинні мати
відповідну підготовку та навички з
принципів дотримання теплового
ланцюжка.
• Члени сім’ї інформуються медичними
працівниками щодо важливості
підтримання нормальної температури
тіла дитини
Десять
кроків
теплового
ланцюжка
65. Третій період пологів
Дві тактики:
• Активна тактика ведення третього періода з
використанням утеротоніків.
• Вичікувальна (фізіологічна) тактика, і при
цьому – лікування ускладнень тільки у випадку їх
виникнення.
66. Третій період пологів
Активна тактика
• перетиснути пуповину ближче до промежини
затискачем, тримати перетиснуту пуповину та
затискач в одній руці;
• покласти другу руку безпосередньо над лобком
жінки і утримувати матку відводячи її від лона;
• тримати пуповину у стані легкого натяжіння та
дочекатись першого сильного скорочення матки
(зазвичай через 2-3 хв. після введення окситоцину ).
67. Третій період пологів
• одночасно з сильним скороченням матки запропонувати
жінці потужитись і дуже обережно потягнути (тракція) за
пуповину донизу, щоб відбулося народження плаценти;
• під час тракції продовжувати проводити другою рукою
контртракцію у напрямку протилежному тракції
(відштовхувати матку від лона);
• якщо плацента не опускається протягом 30-40 сек.
контрольованої тракції, зупинити тракцію за пуповину, але
продовжувати обережно її утримувати у стані легкого
натяжіння, друга рука залишається над лоном, утримуючи
матку;
• одночасно з наступним сильним скороченням матки
повторити тракцію.
68. Третій період пологів
• Вичікувальна (пасивна)тактика ведення
• Після закінчення пульсації пуповини, акушерка перетискає та
перетинає пуповину. Проводять ретельний нагляд за загальним
станом породіллі, ознаками відділення плаценти та кількістю
кров’яних виділень.
• Очікують на відділення плаценти протягом 30 хвилин.
• При появі ознак відділення плаценти (Шредера, Альфельда,
Клейна, Кюстнера), жінці пропонують «натужитись», що призведе
до народження посліду.
За відсутності ознак відділення плаценти протягом 30 хвилин
після народження плода проводять ручне відділення плаценти та
виділення посліду під адекватним знеболенням.
У разі виникнення кровотечі ручне відділення плаценти та
видалення посліду проводять негайно.
69. Третій період пологів
Очікувальне ведення третього періоду пологів.
Типи відділення плаценти
І тип - центральний (за Шультце), коли плацента
відділяється від центру її прикріплення і утворюється
ретроплацентарна гематома, яка сприяє подальшому
відділенню посліду. У даному випадку послід
народжується плодової поверхнею назовні.
70. Третій період пологів
Очікувальне ведення третього періоду пологів.
Типи відділення плаценти
ІІ тип - периферичний (за Дунканом), при якому послід
починає відділятися від краю плаценти,
ретроплацентарна гематома не утворюється, а послід
народжується материнської поверхнею назовні.
71. Ознаки відділення посліду:
Ознака Шредера – зміна форми та висоти стояння дна
матки.
Ознака Альфельда – подовження зовнішнього відрізку
пуповини (накладений затискач опускається).
Ознака Кюстнера – при натисканні ребром долоні над
симфізом пуповина не втягується, якщо плацента
відділилася від стінки матки.
73. Третій період пологів
Масаж матки
• Після народження посліду негайно проводять масаж
матки через передню черевну стінку жінки, доки вона
не стане щільною.
• В подальшому пальпують матку кожні 15 хв. протягом
перших 2-х годин, щоб бути впевненому в тому, що
матка не розслабляється, а залишається щільною.
• Після народження посліду його детально оглядають для
виявлення розривів і пошкоджень. Якщо частина
материнської поверхні відсутня, або є ділянка обірваних
оболонок з судинами, це потребує відповідних заходів.
74. Покази для огляду піхви та
шийки матки у дзеркалах
Інструментальне родорозрішення
Кровотеча
Швидкі та стрімкі пологи
