O slideshow foi denunciado.
Utilizamos seu perfil e dados de atividades no LinkedIn para personalizar e exibir anúncios mais relevantes. Altere suas preferências de anúncios quando desejar.

Algorithm practical obstetrics

8.794 visualizações

Publicada em

Publicada em: Saúde e medicina
  • Seja o primeiro a comentar

Algorithm practical obstetrics

  1. 1. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра акушерства, гінекології та перинатології АЛГОРИТМИ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК З ТИПОВИМИ СИТУАЦІЙНИМИ ЗАВДАННЯМИ ДЛЯКІНЦЕВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З МОДУЛЯ 4 «АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ» (Навчальний посібник) За редакцією доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету Кравченко Олени Вікторівни Чернівці – 2011
  2. 2. УДК 618.1/.2 (071)ББК 57.16+57.1я7А – 45Авторський колектив: Кравченко Олена Вікторівна – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету, Ясніковська Світлана Михайлівна  – кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету, Юр’єва Ліля Миколаївна  – кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету, Дикусаров Володимир Володимирович – кандидат медичних наук, доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету.З–38 Алгоритми виконання практичних навичок з типовими ситуаційними завданнями для кінцевого контролю знань з Модуля 4 «Акушерство і гінекологія»: Навчальний посібник. / [ Кравченко О.В., Ясніковська С.М., Юр’єва Л.М., Дикусаров В.В.];. Укр. Буковинський державний медичний університет. – Чернівці: БДМУ, 2011. – 136 с.ББК 57.16+57.1я7 Навчальний посібник для студентів VІ курсу медичних факультетів зі спе-ціальностей «Лікувальна справа», «Педіатрія» вищих медичних закладів освітиУкраїни ІІІ – ІV рівнів акредитації. Виданий з метою покращення опанування студентами VІ курсу практичниминавичками з «Модуля 4», які передбачені програмою навчання за кредитно-модуль-ною системою.Рецензенти: Венцковський Б. М.  – член кореспондент АПН України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства і гінекології №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Сенчук А. Я. – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства і гінекології Інституту української асоціації народної медицини.Рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освітиМОЗ України як навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальнихзакладів ІІІ-ІV рівня акредитації (протокол №4 від 01.10.2010 р.) ISBN 978-966-697-377-4 © Кравченко О.В., Ясніковська С.М, Юр’єва Л.М., Дикусаров В.В., 2010 © БДМУ, 2010
  3. 3. ЗМІСТПЕРЕДМОВА. .......................................................................................5 .Алгоритм виконання практичної навички «Зовнішнє акушерське обстеження (ЗАО) вагітних, прийоми Леопольда»...........................................................6Алгоритм виконання практичної навички «Вимірювання розмірів таза, визначення справжньої кон’югати»...8Алгоритм виконання практичної навички «Визначення строку вагітності, гестаційного віку плода та передбачуваного строку пологів»................................................10Алгоритм виконання практичної навички «Надання акушерської допомоги в пологах та післяпологовому періоді».............................................................13Ситуаційні завдання до практичної навички «Визначення стану новонародженого за шкалою Апгар»..............................................................................35Алгоритм виконання практичної навички «Первинний догляд за новонародженим».......................................36Ситуаційні завдання до практичної навички «Діагностичні критерії вузького тазу» . ..........................................40Алгоритм виконання практичної навички «Схеми медикаментозної корекції аномалій пологової діяльності»........................................................42Ситуаційні завдання до практичної навички «Інтерпретація результатів досліджень стану фетоплацентарного комплексу».......................................................47 .Алгоритм виконання практичної навички «Надання невідкладної допомоги при акушерській кровотечі»....49Алгоритм виконання практичної навички «Надання невідкладної допомоги при тяжких формах прееклампсії»...................................................58
  4. 4. Алгоритм виконання практичної навички «Надання невідкладної допомоги при несприятливих та критичних станах плода та новонародженого»..........................73Алгоритм виконання практичної навички «Гінекологічне дослідження»...........................................................92Алгоритм виконання практичної навички «Взяття матеріалу з вагіни, уретри та цервікального каналу»....102Алгоритм виконання практичної навички «Кольпоцитологічне дослідження»................................................108Ситуаційні завдання до практичної навички «Оцінка результатів кольпоцитологічного дослідження та тестів діагностики функціонального стану яєчників».............112Ситуаційні завдання до практичної навички «Оцінка результатів цитологічного, гістологічного, бактеріологічного досліджень»......................................................114Ситуаційні завдання до практичної навички «Оцінка результатів кольпоскопічного, рентгенологічних досліджень та УЗД жіночих статевих органів».............................117Ситуаційні завдання до практичної навички «Лікування і профілактика при різних видах гінекологічної патології»...................................121Алгоритм виконання практичної навички «Зондування матки». .......................................................................124 .Алгоритм виконання практичної навички «Пункція черевної порожнини через заднє склепіння»...............126Відповіді на ситуаційні завдання...................................................129Список використаної літератури...................................................134
  5. 5. ПЕРЕДМОВА Відповідно до змін форм організації навчального процесу запринципами кредитно-модульної системи, вагомою складовою час-тиною у вивченні клінічної дисципліни є формування у студентівумінь та навичок, які визначаються кінцевими цілями вивчення аку-шерства та гінекології як самостійної дисципліни та можуть бути ви-користані ними для логічного обґрунтування діагнозу захворюван-ня, проведення диференціальної діагностики, терапії, профілактикита реабілітації хворих. Посібник містить алгоритми виконання та типові ситуаційні за-вдання до практичних навичок, винесених для кінцевого контролюзнань з Модуля 4 «Акушерство і гінекологія» відповідно до типо-вої програми з навчальної дисципліни з акушерства та гінекологіїдля ВМЗ освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації зі спеціальностей«Лікувальна справа» і «Педіатрія» (Київ, 2006 р.). Методики виконання практичних навичок наведені у формі ал-горитмів. У структурі останніх зазначені мета виконання тої чи ін-шої маніпуляції, необхідний інструментарій, техніка, послідовністьвиконання, інтерпретація результатів, що надасть користувачу посіб-ника впевненості у правильності виконаної роботи та можливостяхсамостійного відтворення конкретного виду лікувально-діагностич-ної роботи. Практичні навички, які потребують інтерпретації та оцінки ре-зультатів лабораторних та інструментальних досліджень, складанняалгоритму надання невідкладної допомоги при акушерсько-гінеко-логічній патології представлені ситуаційними завданнями. Посібник допоможе підвищити ефективність підготовки сту-дентів до занять та державного випускного практично-орієнтовано-го іспиту з акушерства та гінекології.
  6. 6. Алгоритм виконання практичної навички Зовнішнє акушерське обстеження (ЗАО) вагітних, прийоми Леопольда Мета: визначити величину матки, її функціональний стан (то-нус, болючість та ін.) і положення плода в порожнині матки. Попередньо перед проведенням ЗАО вагітній (роділлі) пропо-нують лягти на кушетку (ліжко), а саме: на спину, ноги зігнути вкульшових і колінних суглобах. Лікар розташовується справавід вагітної, обличчям до неї. І прийом ЗАО – І прийом Леопольда Мета: визначити висоту стояння дна матки та частину плода,яка розташована в ділянці її дна. Послідовність виконання:1. Долоні обох рук розташувати на матці таким чином, щоб вонищільно охоплювали її дно та ділянки маткових кутів, а пальці рукбули повернені нігтьовими фалангами один до одного.2. Обережним натисканням донизу пальці рук зблизити, визначитивисоту стояння дна матки. ІІ прийом ЗАО – ІІ прийом Леопольда Мета: визначити положення плода, його позицію та вид позиції.Окрім того, ІІ прийом ЗАО дає змогу діагностувати функціанальнийстан м’язів матки (скорочення, тонус, болючість); багатоводдя(у жінок із бочкоподібною формою живота при перкусії маткивиявляють флюктуацію); стан круглих маткових зв’язок у пологах(їх болючість, товщину, напруженість, симетричність, розташуванняпо відношенню до матки). Послідовність виконання:1. Обидві руки з дна матки переміщують донизу на бокові поверхніматки, розташовуючи їх на рівні пупка.2. Фіксуючи ліву руку на правій боковій стінці матки, долонею тапальцями правої руку ретельно пальпують (натискаючи) ліву боковустінку матки, після чого на лівій боковій стінці матки фіксують пра-ву руку, а пальпацію здійснюють долонею та пальцями лівої руки, поправій боковій поверхні матки.
  7. 7. Спинка розпізнається по її широкій та вигнутій поверхні. Дрібнічастини визначаються з протилежного спинці боку у вигляді дріб-них, рухливих горбів. Якщо спинка плода повернена до лівої боковоїстінки матки – позиція плода перша, до правої бокової стінки мат-ки – позиція плода друга. ІІІ прийом ЗАО – ІІІ прийом Леопольда Мета: визначити характер передлежачої частини. Послідовність виконання:1. Одну руку (частіше праву) кладуть дещо вище лонного зчлену-вання так, щоб великий палець знаходився на одному, а чотири ін-ших – на протилежному боці нижнього відділу матки.2. Повільними та обережними рухами пальці занурюють углиб іохоплюють передлежачу частину: а) пальпація щільної, з чіткимиконтурами округлої частини плода, здатної до балатування, вказує наголовне передлежання; б) пальпація менш щільної, об’ємної части-ни, без чітких контурів, не здатної до балатування –характерні озна-ки тазового передлежання; в) передлежача частина не пальпуєтьсянад входом у малий таз – положення плода поперечне або косе. ІV прийом ЗАО – ІV прийом Леопольда Мета: визначити передлежачу частину та ступінь вставленняголівки в малий таз. Послідовність виконання:1. Лікар повертається обличчям до ніг жінки.2. Долоні рук кладуть по обох боках нижнього відділу матки (паль- ці рук повернені нігтьовими фалангами один до одного і до входу в таз) між передлеглою частиною та боковими відділами входу в таз. Здійснюючи по голівці ковзний рух уверх і в напрямі до себе, оцінюють разташування кистей рук: а) кисті рук акушера розходяться – голівка знаходиться малим сег- ментом у вході в малий таз; б) руки акушера сходяться – голівка знаходиться великим сегмен- том у вході в малий таз.
  8. 8. Алгоритм виконання практичної навички Вимірювання розмірів таза, визначення справжньої кон’югати Мета: визначити форму та розміри малого таза, як основноїчастини родового каналу, з метою профілактики розвитку можливихускладнень під час вагітності та в пологах. Засоби, що використовуються: тазомір. Умови виконання: при проведенні пельвіометрії (вимірюван-ня розмірів таза) обстежувана лежить на кушетці (ліжку), а саме: наспині, ноги випрямлені. Лікар розташовується збоку від жінки, об-личчям до неї. Тазомір тримають лівою та правою рукою за відпо-відні гілки, на рівні ґудзиків, причому його шкала обернена доверху. 1. Distantia spinarum Послідовність виконання:1. Пропальпувати передньо-верхні ості здухвинних кісток.2. Прикласти до зовнішних країв передньо-верхніх остей здухвин-них кісток ґудзики тазоміра.3. Оцінити показники шкали тазоміра. У нормі distantia spinarumдорівнює 25-26 см. 2. Distantia cristarum Послідовність виконання:1. Після вимірювання distantia spinarum ґудзики тазоміра пересува-ють по зовнішньому краю гребенів клубових кісток, доки не визна-чать найбільшу відстань.2. Оцінюють показники шкали тазоміра. У нормі distantia cristarumдорівнює 28–29 см. 3. Distantia trochanterica Послідовність виконання:1. Пальпують найбільш виступаючі точки великих вертелів стегно-вих кісток.2. Прикладають до них ґудзики тазоміра.3. Оцінюють показники шкали тазоміра. У нормі distantia trochantericaдорівнює 30–31 см.
  9. 9. 4. Conjugata externa Умови виконання: обстежувана лягає на бік, обличчям від лі-каря (акушерки), ногу, що лежить внизу, згинає у кульшовому та ко-лінному суглобах, а ногу, яка лежить зверху, – випрямляє. Послідовність виконання:1. Ґудзик однієї з гілок тазоміра прикладають до середини верхньо-зовнішнього краю симфізу, інший – до ямки між остьовими відрост­ками останнього поперекового та першого крижового хребців.2. Оцінюють показники шкали тазоміра. У нормі сonjugata externaдорівнює 20-21 см. 5. Сonjugata diagonalis Умови виконання: жінка знаходиться на гінекологічному кріс-лі. Виконують піхвове дослідження з дотриманням всіх правил асеп-тики та антисептики. Послідовність виконання:1. ІІ та ІІІ пальці правої руки уводять у піхву жінки (IV та V пальцізігнуті, тил їх впирається в промежину).2. Кінець витягненого середнього пальця руки, який знаходиться упіхві, фіксують на верхівці мису, ребро долоні впирається в нижнійкрай симфізу.3. ІІ пальцем іншої руки відмічають місце на внутрішній руці, девона торкається нижнього краю симфізу.4. Не віднімаючи ІІ пальця від наміченої точки, виводять внутріш-ню руку з піхви та вимірюють тазоміром або сантиметровою стріч-кою відстань між зробленою позначкою та верхівкою витягненогосереднього пальця. У нормі сonjugata diagonalis дорівнює 12,5-13 см. 6. Conjugata vera Послідовність виконання: Для визначення істинної кон’югати попередньо необхідно:- виміряти Індекс Соловйова (довжина кола в ділянці променево­зап’ястного суглоба) – сантиметровою стрічкою визначають окруж-ність променевозап’ястного суглоба (14см ±1,5-2см);
  10. 10. - Визначення справжньої кон’югати за розмірами діагональноїкон’югати: від отриманої величини діагональної кон’югати відніма-ють 1,5-2 см (12,5 – 1,5 см = 11 см);- Визначення справжньої кон’югати за розмірами ­ овнішньої зкон’югати: від величини зовнішньої кон’югати віднімають 9 см(20 – 9 см = 11см). Алгоритм виконання практичної навички Визначення строку вагітності, гестаційного віку плода та передбачуваного строку пологів Мета: визначення гестаційного віку плода та строку пологів зметою профілактики перинатальних ускладнень (синдрому затрим-ки внутрішньоутробного розвитку плода, макросомії та ін.) і вчасно-го розродження. Для визначення гестаційного віку плода в акушерській практи-ці можна використовувати дані про довжину та масу плода за ме-тодом Гаазе:- у першій половині вагітності (до V акушерських місяців) довжи-на плода відповідає числу місяців, піднесеного до квадрата;- починаючи з VI місяця, довжина плода відповідає числу місяців,помноженому на 5. Місяць Довжина плода, Місяць Довжина плода, см см I 1 VI 30 II 4 VII 35 III 9 VIII 40 IV 16 IX 45 V 25 X 50 Починаючи з 16-18 тижнів, встановити гестаційний вік плодаможна при визначенні висоти стояння дна матки:1. IV акушерський місяць (16 тиж.) – дно матки розміщується посе-редині між лобком та пупком (на 4 поперечні пальці вище симфізу).2. V акушерський місяць (20 тиж.)  – дно матки на 2 поперечнихпальці нижче пупка.
  11. 11. 3. VI (24 тиж.) – дно матки знаходиться на рівні пупка.4. VIІ (28 тиж.) – дно матки визначається на 2–3 пальці вище пупка.5. VIІІ (32 тиж.)  – дно матки стоїть посередині між пупком і ме-чоподібним відростком. Пупок починає згладжуватись. Починаючиз 32 тиж., для визначення гестаційного віку плода ще врахову-ється окружність живота. У 32 тиж. окружність живота на рівніпупка – 80-85 см.6. IX (36 тиж.)  – дно матки піднімається до мечоподібного від-ростка та реберних дуг  – це найвищий рівень стояння дна матки.Окружність живота – 90 см. Пупок згладжений.7. Х (40 тиж.) – дно матки опускається до середини відстані між пуп-ком та мечоподібним відростком. Пупок вип’ячується. Окружністьживота – 95-98 см. У третьому триместрі для визначення гестаційного віку плода(з точністю до 1-3 тиж.) вимірюють біпарієтальний розмір голівки,окружність голівки, окружність живота та довжину стегна. Найбільш інформативні результати ультразвукової фетометрії. У термін 32 тиж. біпаріетальний розмір голівки плода в серед-ньому 8 см (4,5-8,5), діаметр грудної клітки – 8,2 см (7,5-9), живо-та – 8,4 (7,8-9,3). Середньостатистичні дані дозволяють дійти висновку про масуплода. На VI та VIII місяці вона приблизно подвоюється в порівнян-ні з попереднім місяцем; найбільш інтенсивне наростання маси пло-да відбувається на IX та Х місяцях (у середньому по 800 г). Місяць Маса плода, г Місяць Маса плода, г III 20-25 VII 1000-1200 IV 120 VIII 1500-1600 V 280-300 IX 2400-2500 VI 600-680 X 3200-3400 Визначення очікуваної маси плода проводять за формулами:1. Якубової: окружність живота вагітної (см) + висота стояння днаматки (см) ділимо на 4 – коли плід доношений, а якщо недоношений,то ділимо на 6 і множимо на 100.2. Жорданія: окружність живота вагітної (см) множимо на висотустояння дна матки над симфізом (см).
  12. 12. 3. Методом Ланковіца: зріст вагітної (см) + маса тіла (кг) + окруж-ність живота (см) + висота стояння дна матки (см) множимо на 10. Термін вагітності з найбільшою точністю можна визначати забіпарієтальним розміром голівки та довжиною стегна плода при уль-тразвуковому дослідженні:Термін вагітності (тиж.) БПР голівки, мм Довжина стегна, мм 14 24,3 (21-28) 12,0 (10-15) 15 28,2 (25-32) 16,0 (11-18) 16 32,1 (28-36) 20,0 (16-24) 17 35,8 (32-39) 24,0 (20-28) 18 39,5 (36-43) 27,0 (23-30) 19 43,1 (39-47) 30,0 (27-34) 20 46,6 (43-50) 33,0 (29-36) 21 49,9 (46-54) 36,0 (32-40) 22 53,3 (49-57) 39,0 (35-42) 23 56,3 (52-60) 42,0 (37-46) 24 59,4 (55-63) 44,0 (40-48) 25 62,3 (58-66) 46,0 (42-51) 26 65,1 (61-69) 49,0 (45-53) 27 67,9 (63-72) 51,0 (47-55) 28 70,5 (65-75) 53,0 (49-57) 29 73,0 (69-77) 55,0 (51-59) 30 75,4 (71-80) 57,0 (53-61) 31 77,8 (73-83) 59,0 (55-63) 32 79,9 (75-85) 61,0 (57-65) 33 82,0 (77-88) 63,0 (59-66) 34 84,0 (79-90) 65,0 (61-68) 35 85,9 (81-92) 67,0 (62-71) 36 87,7 (83-94) 69,0 (64-73) 37 89,4 (85-96) 71,0 (65-74) 38 91,0 (86-98) 73,0 (66-76) 39 92,5 (88-100) 74,0 (67-78) 40 93,8 (89-102) 76,0 (68-80)
  13. 13. Очікувана дата пологів (ОДП) вираховується за:− формулою Негеле (для 28-денного менструального циклу):ОДП = (ПМЦ+7 днів) – 3 місяці+1 рік, де ПМЦ – перший день остан-нього менструального циклу;Наприклад: ОМ почалась 2 жовтня + 7 днів – 3 міс. (9 вересня, 9 серп-ня, 9 липня) і визначають очікувану дату пологів 9 липня;− за овуляцією: від першого дня очікуваної, але яка так і не наста-ла, менструації відраховують назад 14-16 днів і до цієї дати додають273-274 дні;− за датою одноразового статевого акту: до відомої дати додають273 дні;− за першими рухами плода: додати 20 тижнів до дати першоговідчуття рухів плода в першовагітних і 22 тижні – у повторновагітних.Наприклад: якщо першовагітна відчула перші рухи плода 7 травня,то, додаючи 20 тижнів, отримуємо ОДП – 17 вересня. Важливими даними є дата ранньої явки до лікаря (до 10‑12 тиж.),УЗД. Алгоритм виконання практичної навички Надання акушерської допомоги в пологах та післяпологовому періодіЗгідно наказу МОЗ України №624 протокол «Нормальні пологи»:Шифр МКХ-10: О80Нормальні пологи  – це одноплідні пологи зі спонтанним почат-ком та прогресуванням пологової діяльності у терміні вагітності37-42  тижні у потиличному передлежанні плода, перебіг яких від-бувався без ускладнень протягом усього періоду пологів, при задо-вільному стані матері та новонародженого після пологів. Якщо по-логи у вагітних високої групи ризику (з патологією вагітності абосоматичною патологією) мають нормальний перебіг, необхідно ви-користовувати рекомендації даного клінічного протоколу щодо ве-дення пологів у цієї групи жінок, за умови закінчення пологів безускладнень, – такі пологи вважаються нормальними. Не є підставоюдля виключення з нормальних пологів:
  14. 14. • наявність передчасного розриву плодових оболонок;• проведення амніотомії без наступної індукції пологів;• розрив промежини 1 ступеню. На сучасному етапі організації акушерської допомоги в Україніоптимальним є проведення нормальних пологів в умовах акушер-ського стаціонару з забезпеченням права роділлі залучення близькихдо підтримки її при пологах. Основною метою надання допомоги під час пологів є забезпе-чення безпеки для жінки та дитини при мінімальному втручанні вфізіологічний процес шляхом:• ретельного моніторингу стану матері, плода та прогресування пологів;• створення умов для надання невідкладної допомоги роділлі/поро- діллі та новонародженому;• проведення заходів, що спрямовані на попередження інфекцій- них та гнійно-запальних ускладнень;• впровадження та суворе дотримання принципів «теплового ланцюжка». Принципи ведення нормальних пологів:• визначення плану ведення пологів та обов’язкове поінформоване узгодження його з жінкою/сім’єю;• заохочення емоційної підтримки роділлі під час пологів (органі- зація партнерських пологів);• моніторинг стану матері, плода та прогресування пологів;• використання партограми для прийняття рішення щодо перебігу пологів, а також необхідності та об’єму втручань;• широке використання немедикаментозних засобів для знеболен- ня пологів;• заохочення жінки до вільного пересування під час пологів та за- безпечення можливості вільного вибору положення для наро- дження дитини;• оцінка стану дитини при народженні, забезпечення контакту «шкіра до шкіри» між матір’ю та новонародженим, прикладання до грудей матері за появи пошукового та смоктального рефлексу;
  15. 15. • профілактика післяпологової кровотечі, що зумовлена атонією матки, шляхом використання методики активного ведення тре- тього періоду пологів. Діагностика та підтвердження пологів:• у вагітної після 37 тижня з`являється переймоподібні болі вни- зу живота та крижах з появою слизово-кров’яних або водянистих (у разі відходження навколоплідних вод) виділень із піхви;• наявність 1 перейми протягом 10 хвилин, що продовжується 15‑20 секунд;• зміна форми та розташування шийки матки – прогресивне її уко- рочення та згладжування. Розкриття шийки матки – збільшення діаметру просвіту шийки матки ( вимірюється в сантиметрах) ;• поступове опускання голівки плода до малого тазу відносно пло- щини входу у малий таз (за даними зовнішнього акушерського дослідження) або відносно lin.interspinalis (при внутрішньому дослідженні) Діагностика періодів і фаз пологів: Симптоми і ознаки Період Фаза Хибні пологи (відсутність Шийка не розкрита пологової діяльності)Шийка розкрита менше, ніж на 3 см Перший ЛатентнаШийка розкрита на 3-9 см.Швидкість розкриття шийки матки не Перший Активнаменше (або більше) – 1 см/год.Початок опускання голівки плодаПовне розкриття шийки матки (10 см).Голівка плода у порожнині тазу. Другий РанняНемає позивів до потугПовне розкриття шийки (10 см).Передлегла частина плода досягає Пізня Другийдна тазу. (потужна)Роділля починає тужитись
  16. 16. Послідовність дій у разі нормального перебігу пологів: Під час госпіталізації роділлі в акушерський стаціонар у прий­мально-оглядовому відділенні черговий лікар акушер-гінеколог:- ретельно ознайомлюється з обмінною картою жінки щодо пере- бігу даної вагітності. Звертає увагу на дані загального, інфекцій- ного та акушерсько-гінекологічного анамнезу, клініко-лаборатор- ні обстеження та дані гравідограми;- з’ясовує скарги;- для оцінки стану роділлі здійснює обстеження: загальний огляд, вимірює температуру тіла, пульс, артеріальний тиск, частоту ди- хання, обстеження внутрішніх органів;- здійснює вимірювання висоти стояння дна матки, окружності живота та розмірів тазу. Визначає термін вагітності та очікувану масу плода;- запитує про відчуття рухів плода самою роділлею та проводять аускультацію серцебиття плода;- проводить зовнішнє та внутрішнє акушерське дослідження: ви- значає положення, вид та позицію плода, характер пологової ді- яльності, розкриття шийки матки та період пологів, знаходження голівки плода відносно площин малого тазу; – встановлює акушерський діагноз, визначає план ведення пологів та узгоджує його з жінкою, що народжує. Не рекомендується рутинне призначення клізми та голіннялобка роділлі. Молодша медична сестра:- пропонує жінці прийняти душ, одягнути чистий домашній одяг (за від- сутності – лікарняну білизну); партнерові також потрібна зміна одягу на чистий домашній одяг (за відсутності – одноразовий комплект);- роділлю та її партнера супроводжує в індивідуальну пологову палату. Спостереження та допомога роділлі під час І періоду пологів Результати спостереження за прогресом пологів, станом мате-рі та плода заносяться лікарем акушер-гінекологом до партограми.Правильне заповнення та інтерпретація партограми сприяє ранньо-му виявленню відхилень перебігу пологів, відхилень у стані матерічи плода та допомагає вчасно прийняти обґрунтоване рішення щодо
  17. 17. подальшої тактики ведення пологів та визначити обсяг необхіднихвтручань. Спостереження за станом роділлі і плода в І періоді поло-гів включає наступні рутинні процедури: Оцінка стану плода: Серцебиття плода в пологах реєструють шляхом: • періодичної аускультації за допомогою акушерського стетоско- пу, ручного доплерівського аналізатора або • за показаннями – шляхом електронного фетального моніторінгу (кардіотокографія). Для отримання достовірних результатів періодичної аускульта-ції слід дотримуватися наступної методики: • роділля знаходиться у положенні на боці; • аускультація починається після закінчення найбільш інтенсив- ної фази перейми; • аускультація триває щонайменше 60 секунд. Аускультація має проводитися кожні 30 хвилин протягом ла-тентної фази та кожні 15 хвилин протягом активної фази першого пе-ріоду пологів. В нормі ЧСС плода знаходиться в межах 110-170 уда-рів за хвилину. У разі зміни частоти серцевих скорочень плода, що виходять замежі норми, необхідно змінити положення тіла жінки (слід уникатиположення на спині) та провести повторну аускультацію після закін-чення найбільш інтенсивної фази наступної перейми, дотримуючисьвище описаної методики. Перехід від періодичної аускультації до електронного феталь-ного моніторингу (КТГ) показаний у наступних випадках: • ЧСС плода зберігається поза межами норми після зміни поло- ження тіла жінки; • базальна частота серцевих скорочень плода менше 110 чи біль- ше 170 ударів за хвилину; • під час періодичної аускультації виявляються будь-які епізоди брадикардії, що не зникають після зміни положення жінки; • розпочато пологопідсилення окситоцином; • вилились навколоплідні води, забарвлені меконієм.
  18. 18. Рутинне застосування КТГ всім роділлям не доцільне черезвисокий відсоток хибно позитивних результатів та збільшеннячастоти втручань, у тому числі й оперативних пологів. Якщо відбувся розрив плодового міхура (спонтанний або штуч-ний), звертається увага на колір та кількість навколоплодових вод. Оцінка загального стану матері Вимірювання температури тіла  – кожні 4 години; визначенняпараметрів пульсу  – кожні 2 години; артеріального тиску  – кожні2 години; кількість сечі визначають кожні 4 години. Оцінка прогресування пологів З метою оцінки прогресування пологів визначають швидкістьрозкриття шийки матки, частоту та тривалість перейм, а також наяв-ність просування голівки плода у порожнину таза. Розкриття шийки матки Швидкість розкриття шийки матки оцінюється шляхом вну-трішнього акушерського дослідження, яке проводять кожні 4 години.Додаткове внутрішнє обстеження проводять за наявності показань: • спонтанний розрив плодових оболонок; • патологічна частота серцебиття плода (менше 110 або більше 170 ударів за хвилину); • випадіння пуповини; • у разі підозри на неправильне передлежання/вставлення голів- ки плода; • затримки прогресу пологів; • кровотечі (огляд в умовах операційної). Якщо після додаткового внутрішнього акушерського дослідженняприйнято рішення продовжувати консервативне ведення пологів, наступ-не акушерське дослідження проводять через 4 години від останнього. Результати оцінки розкриття шийки матки заносяться до партограми. Розкриття шийки матки у латентній фазі Латентна фаза триває до 8 годин. Нормальне прогресування поло-гів у латентній фазі першого періоду характеризується поступовим згла-джуванням та розкриттям шийки матки зі швидкістю, яка забезпечує пе-рехід у активну фазу у будь-який час протягом 8 годин спостереження.
  19. 19. Розкриття шийки матки 3 та >см свідчить про перехід в актив-ну фазу І періоду пологів.• Якщо протягом 8 годин спостереження періодичні скорочення матки зникають, або значно уповільнюються, слід зробити висно- вок щодо хибних пологів. У разі спонтанного припинення матко- вих скорочень немає необхідності у проведенні вагінального до- слідження, якщо інші показання до його проведення відсутні.• Якщо через 8 годин спостереження періодичні скорочення матки тривають, а розкриття шийки матки залишається менше 3 см, слід оцінити наявність структурних змін шийки матки.• Якщо структурні зміни шийки матки відсутні слід зробити висно- вок на користь удаваних перейм.• Якщо відбуваються структурні зміни шийки матки (розм’якшення, згладження, розкриття), слід оцінити ступень зрілості шийки мат- ки за шкалою Бішопа.• Якщо шийка матки «зріла» (6 або більше балів), робиться висновок на користь уповільненої латентної фази першого періоду пологів.• Якщо шийка матки «незріла» (5 або менше балів), тактика веден- ня має відповідати веденню удаваних перейм. Оцінка ступеня «зрілості» шийки матки за шкалою Бішопа Бали Параметри 0 1 2 Положення шийки Між крижами і Зміщена до провідною віссюматки щодо провідної По вісі тазу крижів осі тазу тазуДовжина шийки матки ≥2 1-2 1≤ (см) Консистенція шийки Щільна Розм’якшена м’яка маткиВідкриття зовнішнього Закритий 1 ≥2 вічка Місце знаходження Рухома над Притиснута до Притиснута або передлеглої частини входом у ма- входу в малий фіксована у вхо- плода лий таз таз ді у малий тазПримітка:0-2 бали – «шийка не зріла»3-5 балів – «шийка недостатньо зріла»≥ 6 балів – «шийка зріла»
  20. 20. Розкриття шийки матки в активній фазі Нормальне прогресування пологів в активній фазі першого пе-ріоду характеризується розкриттям шийки матки зі швидкістю що-найменше 1 см/год. Якщо швидкість розкриття шийки матки становить менш, ніж1 см/  од (графік розкриття шийки матки знаходиться справа від Лінії гуваги на партограмі), це вказує на «пролонговану активну фазу», якаможе бути пов’язана зі слабкістю пологової діяльності або клінічновузьким тазом. Швидкість розкриття шийки матки менш, ніж 1 см/год, за наяв-ності цілого плідного міхура є абсолютним показанням до проведен-ня амніотоміі. Рутинне проведення ранньої амніотомії (до 5 см розкриттяшийки матки) у разі нормального перебігу пологів не рекомендується. Частота та тривалість перейм Оцінка частоти та тривалості перейм проводиться щогодини влатентній фазі та кожні 30 хвилин в активній фазі. Підраховують кіль-кість перейм за 10 хвилин. Отримані дані заносять до партограми. Наявність 2 перейм за 10 хвилин в латентній фазі вважаютьадекватною пологовою діяльністю, в активній фазі – 3-5 перейм про-тягом 10 хвилин, кожна з яких триває 40 секунд або більше. Просування голівки плода Просування голівки плода визначають шляхом зовнішнього тавнутрішнього акушерського дослідження. Результати заносять допартограми. Просування голівки плода може не спостерігатись, поки шийкаматки не розкриється приблизно на 7-8 см. Умови забезпечення нормальних пологів:• індивідуальна пологова кімната, яка має бути максимально на- ближена до домашніх умов;• персональна психологічна підтримка роділлі чоловіком чи обраним нею партнером, які мають бути підготовленими до участі в пологах;• досягнення взаємного порозуміння, психологічна підтримка ро- діллі медичним персоналом;
  21. 21. • пояснення необхідності проведення кожної процедури і маніпу- ляції та одержання дозволу жінки на їх проведення;• підтримання доброзичливої атмосфери при розродженні,• поважне ставлення до бажань жінки, забезпечення конфіденційності;• підтримування чистота роділлі та її оточення: - заохочення самостійно прийняти ванну чи душ під час пологів; - перед кожним внутрішнім акушерським дослідженням зовніш- ні статеві органи і промежину роділлі обмивають чистою те- плою водою.• забезпечення рухливості роділлі: - жінку заохочують до активної поведінки під час пологів; - допомагають вибрати положення для пологів.• підтримання прийому жінкою їжі і рідини за її бажанням. Знеболювання пологів за погодженням жінки Допомога роділлі подолати біль під час пологів є завданням ме-дичних працівників та присутнього партнера. Зменшення больовоговідчуття може бути досягнуто застосуванням простих немедикамен-тозних методів знеболювання:- максимальна психологічна підтримка та заспокоєння;- зміна положення тіла (малюнок 1): заохочення роділлі до актив- них рухів; пропонують партнеру масажувати їй спину; погладжу- вати низ живота; тримати її руку і протирати обличчя вологою губкою між переймами; пропонують жінці дотримуватись спеці- альної техніки дихання (глибокий вдих та повільний видих);- локальні натискання на крижеву область: під час перейми не- обхідно сильно натискати кулаком або зап’ястям на крижеву об- ласть. Роділля самостійно визначає місце та силу, з якою потрібно проводити натискання. Щоб утримати рівновагу, друга рука парт- нера розміщується спереду на передній верхній клубовій ості. Між переймами натискання не проводять;- подвійне стискання стегон: роділля стоїть на руках і колінах, на- хилившись уперед. Партнер кладе руки на сідничні м’язи тривало натискаючи всією долонею по діагоналі до центру таза жінки;- колінне натискання: роділля сидить рівно на стільці з розведени- ми колінами приблизно 10 см, ступні щільно опираються на під-
  22. 22. логу. Партнер заходиться перед нею і розміщує опорну частинудолоні поверх великогомілкової кістки, тривало натискаючи на ко-ліна в бік тазостегнових суглобів жінки, нахиляючись у її сторону;Малюнок 1. Положення, що може прийняти жінка в пологах
  23. 23. - гідротерапія: прийом душу або занурення у воду з температурою 36-37°C у активній фазі (при наявності можливості). Тривалість перебування у ванній чи душі залежить від бажання жінки, але необхідно постійно підтримувати температуру води у заданих межах і проводити термометрію у роділлі.Гідротерапію проводять обов’язково під наглядом медперсоналу!- масаж: техніка масажу полягає у легкому погладжувані живота, ві- брації та розминанні рук, ніг та коміркової зони, сильних кругових ру- хах, тривалому натисканні на різні точки та область ромбу Міхаеліса. Вимоги, що ставляться до медикаментозного знеболювання:- знеболюючий ефект,- відсутність негативного впливу на організм матері і плода,- простота та доступність для усіх родопомічних закладів. Спостереження та допомога у II періоді пологів Попередження бактеріальних та вірусних інфекцій (включно ВІЛ):• Адекватна обробка рук медичного персоналу (гігієнічна або ан- тисептична в залежності від маніпуляції, що планується) згідно діючих алгоритмів.• Використання стерильних рукавичок під час проведення вну- трішнього акушерського дослідження, прийняття пологів та опе- ративних втручань (епізіотомія тощо).• Використання медичним персоналом для прийняття пологів чисто- го халату. У разі можливості оптимальним є використання однора- зового халату, виготовленого з водовідштовхуючого матеріалу.• Використання засобів для захисту обличчя медичного персоналу: маска (бажано одноразова), окуляри або щиток.• Обережне використання гострого інструментарію. Оцінка стану плода Проводять контроль серцевої діяльності плода шляхом аускуль-тації кожні 5 хвилин у ранню фазу другого періоду та після кожноїпотуги у активну фазу.
  24. 24. Оцінка загального стану роділлі Вимірювання артеріального тиску, підрахунок пульсу  – кожні15 хвилин. Оцінка прогресування пологів Оцінюють просування голівки по родовому каналу та пологовудіяльність (частота та тривалість маткових скорочень). Акушерська тактика має відповідати фазі другого періодупологів. Рання фаза другого періоду пологів Рання фаза другого періоду пологів починається від повногорозкриття шийки матки та триває до появи спонтанних активних по-туг (або до опускання голівки на тазове дно). В ранню фазу слід забезпечити рухливість роділлі, а саме: зао-хотити її до активної поведінки та вільного ходіння. Вертикальне по-ложення жінки та можливість вільно рухатись сприяють збережен-ню активної пологової діяльності та просуванню голівки плода. В ранній фазі не слід примушувати роділлю тужитись через те,що це призводить до втоми роділлі, порушення процесу внутрішньо-го повороту голівки плода, травмування пологових шляхів і голівки,порушення стану плода та є зайвим медичним втручанням. Пізня (потужна) фаза другого періоду пологів Пізня (потужна) фаза другого періоду пологів починається з мо-менту опущення голівки на тазове дно та наявності спонтанних ак-тивних потуг. Слід надавати перевагу техніці «нерегульованих фізіологічнихпотуг», коли жінка самостійно робить декілька коротких спонтаннихпотужних зусиль без затримки дихання. Допустима тривалість другого періоду пологів: • у жінки, що народжує вперше, до 2 години; • у жінки, що народжує повторно, до 1 години. Положення жінки для народження дитини Забезпечується можливість роділлі вибрати положення для на-родження дитини, яке є зручним для неї.
  25. 25. Рутинне положення на спині («літотомічна» позиція) супро-воджується зростанням частоти випадків порушень стану плодата пов’язаних з ними оперативних втручань у порівнянні з вер-тикальними положеннями (сидячи, стоячи), а також положен-ням роділлі на боці.Застосування епізіотомії не проводять при нормальних пологах Показання до епізіотомії:• ускладнені вагінальні пологи (при тазовому передлежанні, дистоція плечиків, при накладенні акушерських щипців, вакуум-екстракції);• дистрес плода;• рубцеві зміни промежини, що є суттєвою перепоною для наро- дження дитини. Епізіотомію та епізіорафію проводять під знеболюванням. Після народження голівки необхідно дати можливість плечикамрозвернутись самостійно, при цьому перевірити, чи немає обвиван-ня пуповини навкруг шиї. В разі тугого обвиття пуповину необхідноперетнути між 2-х затискачів, при нетугому – послабити натяжінняпуповини та дочекатися наступної потуги. Не квапитись! У разі задовільного стану плода не слід намагатися народи-ти плечики протягом тієї ж потуги, під час якої народилась голівка.Плечики можуть бути народжені під час наступної потуги. Одразу після народження акушерка здійснює обсушування го-лови і тіла дитини попередньо підігрітою стерильною пелюшкою,викладає дитину на живіт матері, одягає дитині чисті шапочку ішкарпетки, накриває сухою чистою пелюшкою та ковдрою. Одночасно лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінеколог, здійснює первинну оцінку стану новонародженого. Рутинна катетеризація сечового міхура не рекомендується Ведення III періоду пологів Існують дві тактики ведення третього періоду пологів – актив-на та очікувальна.
  26. 26. Активне ведення третього періоду пологів Застосування методики активного ведення третього періоду підчас пологів дозволяє знизити частоту післяпологової кровотечі, щозумовлена атонією матки, на 60%, а також зменшити кількість після-пологової крововтрати та необхідність гемотрансфузії. Активне ведення третього періоду пологів повинно бути запро-поновано кожній жінці під час вагінальних пологів. Роділля повинна бути поінформована відносно активного ве-дення III періоду пологів та має надати добровільну письмову згодуна його проведення. Стандартні компоненти активного ведення третього періоду по-логів включають: • введення утеротоніків; • народження посліду шляхом контрольованої тракції за пупови- ну з одночасною контртракцією на матку; • масаж матки через передню черевну стінку після народження посліду.Відсутність одного з компонентів  – виключає активне веденняIII періоду пологів Крок 1 Введення утеротоніків Протягом першої хвилини після народження дитини пропальпуватиматку для виключення наявності в ній другого плоду, при його відсутнос-ті – ввести 10 ОД окситоцину внутрішньом’язово. Якщо в наявності немаєокситоцину, можна використати ергометрін – 0,2 мг внутрішньом’язово. Не використовують ергометрін жінкам з гіпертензивнимирозладами! Жінка має бути поінформована про можливі побічні ефекти цихпрепаратів.У разі відсутності утеротоніків не слід використовувати методику ак-тивного ведення третього періоду пологів. У цьому випадку слід за-стосовувати очікувальну тактику ведення третього періоду пологів.
  27. 27. Народження посліду шляхом контрольованої тракції за пуповину Крок 2• перетиснути пуповину ближче до промежини затискачем, трима- ти перетиснуту пуповину та затискач в одній руці. Крок 3• покласти другу руку безпосередньо над лобком жінки і утримува- ти матку відводячи її від лона;• тримати пуповину у стані легкого натяжіння та дочекатись пер- шого сильного скорочення матки (зазвичай через 2-3 хв. після вве­­ дення окситоцину).Не тягніть за пуповину до початку скорочення матки, простоутримуйте пуповину в стані легкого натяжіння Крок 4• одночасно з сильним скороченням матки запропонувати жінці по- тужитись і дуже обережно потягнути (тракція) за пуповину до- низу, щоб відбулося народження плаценти;• під час тракції продовжувати проводити другою рукою контр- тракцію у напрямку протилежному тракції (тобто відштовхувати матку від лона);• якщо плацента не опускається протягом 30-40 сек. контрольова- ної тракції, зупинити тракцію за пуповину, але продовжувати обе- режно її утримувати у стані легкого натяжіння, друга рука зали- шається над лоном, утримуючи матку;• одночасно з наступним сильним скороченням матки повторити тракцію.Ніколи не проводити тракцію (підтягування) за пуповину без застосу-вання контртракції (відведення) добре скороченої матки над лоном! Проведення тракції за пуповину без скорочення матки можепризвести до вивороту матки Крок 5• після народження плаценти утримують її двома руками і обереж- но повертають, щоб скрутити оболонки, повільно підтягують пла-
  28. 28. центу вниз; у разі обриву оболонок, обережно обстежують піхву і шийку матки (в стерильних рукавичках) та видаляють їх залишки;• уважно оглядають плаценту та переконуються в її цілісності. Якщо частина материнської поверхні відсутня або є ділянка обі- рваних оболонок з судинами, це потребує відповідних заходів;• при відсутності народження плаценти протягом 30 хвилин після народження плода під адекватним знеболенням. проводять ручне відділення плаценти і виділення посліду. У разі виникнення кровотечі – ручне відділення плацентита виділення посліду має бути проведено негайно під адекват-ним знеболенням. Крок 6 Масаж матки• Після народження посліду негайно проводять масаж матки через передню черевну стінку жінки, доки вона не стане щільною. В подальшому пальпують матку кожні 15 хв. протягом перших2-х годин, щоб бути впевненому в тому, що матка не розслабляється,а залишається щільною. Міхур з льодом на низ живота у ранньому післяпологовомуперіоді не застосовується. Очікувальне ведення третього періоду пологів. Після закінчення пульсації пуповини акушерка перетискає таперетинає пуповину. Проводять ретельний нагляд за загальним ста-ном породіллі, ознаками відділення плаценти та кількістю кров’янихвиділень. При появі ознак відділення плаценти (ознаки Шредера, Аль­фельда, Клейна, Кюстнера-Чукалова) жінці пропонують «натужи-тись», що призведе до народження посліду. За відсутності ознак відділення плаценти протягом 30 хвилинпісля народження плода проводять ручне відділення плаценти та ви-ділення посліду. У разі виникнення кровотечі ручне відділення плаценти та ви-далення посліду проводять негайно під адекватним знеболенням.
  29. 29. Огляд нижніх відділів пологових шляхів обережно проводятьза допомогою тампонів після пологів. Показанням до оглядуза допомогою вагінальних дзеркал є наявність кровотечі,оперативних вагінальних пологів, стрімких пологів або пологівпоза лікарняним закладом. Оцінка стану новонародженого та послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною. Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1 хв. післянародження дитини, акушерка, замінивши стерильні рукавички, пе-ретискає та перетинає пуповину за умови задовільного стану дитини(за результатами первинної оцінки стану новонародженого). Акушерка здійснює медичне спостереження за станом новона-родженого протягом перебування дитини у пологовій залі. При пору-шенні стану новонародженого інформує про це лікаря-педіатра-нео-натолога, а за його відсутності лікаря-акушера-гінеколога. За появи пошукового і смоктального рефлексу (дитина піднімаєголову, відкриває широко рот, шукає груди матері) акушерка допо-магає здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей матері. Через 30 хв. після народження дитини акушерка електроннимтермометром вимірює новонародженому температуру тіла в акси-лярній ділянці та записує результати термометрії у карті розвиткуновонародженого (Ф097/о). Після проведення контакту матері і дитини «очі в очі» (але непізніше першої години життя дитини) акушерка після обробки рукпроводить новонародженому профілактику офтальмії із застосуван-ням 0.5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі відповіднодо інструкції застосування одноразово. Контакт «шкіра до шкіри» проводиться не менше 2 годин у по-логовій залі за умови задовільного стану матері та дитини. Після завершення контакту «шкіра до шкіри» акушерка пере-кладає дитину на зігрітий сповивальний стіл, здійснює обробку таклемування пуповини, вимірювання зросту, обводу голови та груд-ної клітини, зважування.
  30. 30. Лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гі-неколог, перед переведенням дитини та матері в палату спільного пе-ребування здійснює первинний лікарський огляд новонародженого Акушерка (медична сестра) одягає дитині чисті повзуни, соро-чечку, шапочку, шкарпетки, рукавички. Дозволяється використову-вати чистий домашній одяг. Дитина разом з матір’ю накривається ковдрою і переводить-ся в палату спільного перебування з дотриманням умов тепловоголанцюжка. Тепловий ланцюжок Найважливішою умовою дотримання теплового ланцюж-ка є забезпечення температури у пологовій залі (операційній)не нижче, ніж 25ºС. Організаційні умови забезпечення підтримки теплового ланцюжка Ці заходи впроваджуються під час пологів та в перші дні післянародження дитини з метою зменшення втрат тепла у всіх новонаро-джених. Невиконання хоча б одного з цих заходів розриває тепловийланцюжок та ставить новонароджену дитину під загрозу переохо-лодження. Межами нормальної температури тіла новонароджено-го слід вважати 36,5оС-37,5оС при вимірюванні в аксілярній ділян-ці. Недотримання теплового ланцюжка підвищує ризик розвитку уновонародженого гіпоглікемії, метаболічного ацидозу, інфекції, ди-хальних розладів, уражень центральної нервової системи (кровови-ливи, судоми). Десять кроків теплового ланцюжка 1) Тепла пологова кімната (операційна). Приміщення повинно бути чистим та теплим, без протягів з від-чинених вікон, дверей та кондиціонерів (вентиляторів). Опти­ аль­ мною (безпечною) для матері та дитини вважається температура на-вколишнього середовища 25оС –28оС. Все необхідне для зігрівання дитини (пелюшки, шапочка, шкарпет-ки, сорочечки, повзунки, ковдра) треба підготувати і підігріти завчасно.
  31. 31. 2) Негайне обсушування дитини. Відразу після народження (до перетинання пуповини) акушер-ка повинна обсушити тіло та голову дитини стерильними, сухими,попередньо підігрітими пелюшками. Викласти дитину на живіт матері і закінчити обсушування. Вологіпелюшки треба відкласти, одягнути на дитину чисті шапочку і шкар-петки та накрити чистою сухою, попередньо підігрітою пелюшкою. 3) Контакт «шкіра до шкіри». Контакт «шкіра до шкіри» запобігає втратам тепла та сприяє ко-лонізації організму дитини флорою матері. На грудях матері дити-на накривається чистою, попередньо підігрітою пелюшкою та спіль-ною з матір’ю ковдрою і знаходиться там до переведення в палатуспільного перебування не менше 2 годин. З метою контролю дотримання заходів теплового ланцюжкаперше вимірювання температури тіла новонародженого здійснюєть-ся через 30 хвилин після народження в аксілярній ділянці електро-нним термометром. 4) Грудне вигодовування. Грудне вигодовування треба починати якомога раніше, протя-гом першої години після народження, коли дитина проявляє ознакиготовності до початку годування та знаходиться з матір’ю в контакті«шкіра до шкіри». Не треба примушувати дитину розпочинати пер-ше годування, якщо вона не проявляє цих ознак. 5) Відкласти зважування та купання. Купання та зважування новонародженого відразу після наро-дження призводить до втрат тепла, тому ці процедури треба відкласти. Кров, меконій частково видаляються зі шкіри новонародженогопри обсушуванні після пологів. Залишки родової змазки не видаля-ються у дитини. Перше купання доцільно здійснювати вдома. Зважування та антропометрію дитини необхідно проводити піс-ля здійснення контакту «шкіра до шкіри» перед переведенням в па-лату спільного перебування. 6) Правильно одягнути та загорнути дитину. Туге сповивання шкідливе для новонародженого, тому що змен-шує ефективність підтримання тепла дитиною, обмежує рухи дити-ни, обмежує дихальні рухи.
  32. 32. У зв’язку з цим дитину необхідно одягнути в чисті теплі по-взунки, сорочечку, шапочку, шкарпетки та накрити теплою ковдрою. 7) Цілодобове спільне перебування матері та дитини За умови відсутності протипоказань новонароджена дитина по-винна цілодобово перебувати разом з матір’ю в одному приміщенні.Спільне перебування матері та дитини забезпечує годування на ви-могу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньолікарня-ної інфекції. 8) Транспортування в теплих умовах Якщо дитину треба транспортувати в інше відділення (палату),медичні працівники зобов’язані забезпечити підтримку та контрольтемператури тіла для запобігання виникнення гіпотермії. В палатуспільного перебування новонароджений повинен транспортуватисяразом з матір’ю. При народженні дитини шляхом кесарського розтину новона-роджений транспортується в кувезі або в дитячому ліжечку, вкритийтеплою ковдрою. 9) Реанімація в теплих умовах. Новонароджена дитина з асфіксією не може виробляти достат-ню кількість тепла, в зв’язку з чим підвищується ризик виникненнягіпотермії. Тому важливо забезпечити проведення реанімаційних за-ходів у теплих умовах. 10) Підвищення рівня підготовки та знань. Всі медичні працівники повинні мати відповідну підготовку танавички з принципів дотримання теплового ланцюжка. Члени сім’ї інформуються медичними працівниками щодо важ-ливості підтримання нормальної температури тіла дитини. Післяпологовий період починається одразу після закінченняпологів і триває протягом 8 тижнів. Післяпологовий період поділя-ється на ранній та пізній. Ранній післяпологовий період починається з моменту вигнан-ня посліду та триває 2 години. В цей період породілля знаходиться упологовому відділення, що пов’язано з ризиком виникнення усклад-нень, насамперед кровотечі. Цей період є дуже важливим і його тре-ба розглядати як термін швидкої адаптації функціональних системпісля великого навантаження під час вагітності та пологів.
  33. 33. Пізній післяпологовий період настає через 2 години після по-логів і триває впродовж 8 тижнів. Під час цього періоду відбуваєтьсязворотний розвиток всіх органів та систем, які змінилися у зв’язку звагітністю та пологами. Післяпологовий догляд Основні принципи післяпологового догляду:1. Забезпечення доброго самопочуття матері та дитини: • Оцінка стану матері, вимірювання та реєстрація температури, артеріального тиску, визначення характеру та частоти пульсу. Звертають увагу на молочні залози: визначають їх форму, мож- ливе нагрубання, стан сосків, наявність тріщин на них. • Постійний контроль за післяпологовими виділеннями (лохіями) та інволюцією матки. Інтервали часу: протягом перших двох годин – кожні 15 хвилин; протягом третьої години – кожні 30 хвилин; протягом наступних трьох годин – кожні 60 хвилин; протягом подальшого перебування в післяпологовому відділенні – один раз на добу. • Виконання вправ післяпологової гімнастики.2. Підтримка раннього грудного вигодовування: • Контакт «шкіра до шкіри» та раннє прикладання новонародже- ного до грудей, цілодобове сумісне перебування матері та ново- народженого, заохочення матері вибрати ту позицію при груд- ному вигодуванні, яка буде найбільш комфортною як для неї, так і для дитини, сприяє тривалому та успішному вигодуван- ню. Це забезпечує емоційний контакт та надає породіллі мож- ливість висловлювати свої материнські почуття. • Захищає новонародженного від інфекцій.3. Підтримка у матері відчуття впевненості в собі: • Надання матері точної та вичерпної інформації протягом всього післяпологового періоду відносно її стану та стану новонародже- ного, придбані навички якісного догляду та спостереження за ди- тиною підвищать відчуття впевненості в собі, а також нададуть можливість вчасно звернутись за допомогою в разі необхідності.

×