Ю.Федькович у листах

2. Актуальність
Прагнення розкрити внутрішній світ
автора, його погляди, особливості
його мови через особисте
листування з друзями й
соратниками
Об’єкт дослідження
Листи письменника

3. Мета
• дослідити епістолярику Ю.Федьковича з
близькими, друзями, соратниками
• розкрити особистість митця
• з’ясувати певні моменти особистого та
суспільного життя

4. Листи – одна з
можливостей авторової
самореалізації; мова
епістолярії більш за все
природна, невимушена…
А. Сагаровський

5. Коло адресатів Ю.Федьковича
С.Воробкевич
К. Горбаль,
Д. Танячкевич
А. Кобилянський
М. Драгоманов В. Шашкевич

6. Аспекти дослідження епістолярики
Ю.Федьковича
• Мова листів
• Любов Федьковича до Батьківщини
• Хвороба письменника
• Стосунки в родині
• Творчість
• Думка письменника про відомих
митців

7. ОСОБЛИВОСТІ МОВИ
• зменшено-пестлива лексика:
«За Твою думочку дуже Ти файненько дякую»
(К. Горбалю)
• Діалектизми:
«Коби тото я ся хоть на два роки в своїй
землі вздрів, заспівав би я вам інак..» (К.
Горбалю)
• епітети у звертаннях до адресатів-друзів:
«благородний, чесний пане», «любий друже»
- А.Кобилянському
«любчику», «братику мій солодкий» -
Д.Танячкевичу
((КК.. ГГооррббааллюю))

8. «Чому відрікся […] від
своєї батьківщини […]
Покинути країну,
сповнену пісень, поезії,
і переїхати, де каса є
вівтарем, а таблиця
множення –
найсвятішим?”
А. Кобилянський

9. “Німчики
мене,
братчику,
доїдють.
Кажуть
зрікатися
свого народу,
свого краю,
свої музи або
подякувати
їм за пенсію.
Я на посліднє
пристав;
тепер відки
жити?”
З листа Костю Горбалю від 1867 р

10. Хвороба
У кінці 70-х – на поч. 80-х
років у житті й
творчості митця настає
криза

11. З листа А.Кобилянському
в квітні 1861:
«Не бануйте на мене, що я си Вам з моїм
листом так спізнив, але я дуже слабую і
від німецького великодня нині по
перший раз на годинку з ліжка устаю…»

12. Стосунки в родині
“Я з роду простий
мужик…”
«А я ся з дому не
називаю Осип
Федькович, але Юрій
Коссован»
(з листа
до Д. Танячкевича)

13. • так пише Кобилянському у квітні 1861:
«… Мама, хоть з простого стану,
встидаєси ним, гордує і лиш на висоту
бгає […], а я лиш в простім стані
щасливим бути можу»

14. Творчість
“Ні, пане Кобилянський,
я дармоїдом не хочу –
не можу бути”, -
заявляє у листі від 1861р

15. «Скоро манускрипт моїх поезій буде
готовий (може, за 3 місяці, бо я всі мої
поезії переіначую) […], а відтак
озьмуся до «Довбуша», коли доти ще
дочекаю», - з листа Д.Танячкевичу в
січні 1863 р

16. «Уже се слово [Шевченко]
саме є таке чудотворне, що
нічо не треба, лиш го речі…»
(1862 р. до К.Горбаля)
“Нема в нас сонця, як
Тарас, немає місяця, як
Квітка, і нема зіроньки,
як наша Марковичка”
(до Д.Танячкевича, 1863 р.)
«… звичайніш та краще не
годен уже ніхто написати, -
щодо форми, то она
перевершила ще Квітку»
(до Д.Танячкевича, 1863 р.)

17. Я – просто собі – гуцул.
Моя школа була
Чорногора,
а не львівська або
віденська академія.
Юрій Федькович