амма

1. Тема: Етіологія і патогенез розвитку остеохондрозу (2 години).
Мета: Ознайомити з етіологією та клініко-фізіологічною картиною артрозів,
методикою проведення фізкультури при них.
Література:
- Верич Г.Е., Клименко С.К., Аль Хами И., Хаджи Бек С. Физическая реабилитация
при остеохондрозе: Брошюра.— К.: Олимпийская литература, 1998.— 26 с.
- Волков М. В., Любощиц Н. А. Повреждения и заболевания опорно -двигательного
аппарата. - М.:Медицина, 1979. - 280 с.
- Добровольский В.К Учебник инструктора лечебной физкультуры. - М., 1974. -289 с.
- КМЭ: В 3-х т. /АМН СССР/ Гл. редактор Б.В. Петровский. - 2-е изд.- М.: Советская
энциклопедия, 1989. - Т.1, с. 117
- Лікувальна фізкультура при остеохондрозі шийного відділу хребта у людей
середнього та похилого віку: Метод. рекомендації/ Уклад.В.В.Поворознюк та ін.. – К.:
Ін-т геронтології, 2000. – 26с.
- Мурза В.П. Фізична реабілітація: Навч. Посібник. – К.: Орлан, 2004. – 559с.
- Мухін В.М. Фізична реабілітація. – К.: Олімпійська література, 2005, с.342-352
- Учебник инструктора по ЛФК: Учебник для ин-тов физ. культ./ Под ред. В.П.
Правосудова. - М.: ФиС, 1980, с. 165
Студенти повинні знати: патологічні зміни, що виникають в результаті
остеохондрозу, причини виникнення остеохондрозу;
Повинні уміти: підбирати вправи відповідно до локалізації патологічного процесу
Інструкція:
1. Прочитайте літературні джерела.
2. Запишіть стадії розвитку остеохондрозу, замалюйте їх.
3. Заповніть таблицю:
Локалізація остеохондрозу Симптоми, що виникають приційпатології
Питання для самоконтролю:
- Чим характеризується остеохондроз?
- Будова між хребцевого диску в нормі.
- Чим характеризується І стадія остеохондрозу?
- Ознаки шийного остеохондрозу.
- Для якої стадії остеохондрозу характерна наявність між хребцевих гриж?
- В чому небезпека нестабільності остеохондрозу7
Форма перевірки:
Перевірка зошитів
Усне опитування.

2. Інформаційний матеріал
Остеохондроз хребта - дегенеративно-дистрофічні зміни міжхребцевих дисків з
наступними ураженнями тіла суміжних хребців, міжхребцевих суглобів і зв'язкового
апарату. Страждають частіше всього міжхребцеві диски, що найбільше
навантажуються, нижньопоперекові та нижньошийні. Первісно остеохондроз хребта
проявляється швидкоювтомлюваністю м'язів спини, болем при тривалому статичному
навантаженні. Розвиток захворювання супроводжують наростаючий місцевий біль в
ураженому диску, невралгічні розлади, захисні напруження м'язів, що обмежують
рухливість хребта.
Механізм розвитку (патогенез) остеохондрозу вивчений досить повно. Щоб
зрозуміти його, варто мати чітке уявлення про ті зміни, що відбуваються в хребетному
сегменті при зміні міжхребцевого диска.
В нормі диск виконує, насамперед, амортизаційні функції. Він складається з
фіброзного кільця, в центрі якого розташованедраглисте(пульпозне) ядро, з верхньої і
нижньої хрящовихпластин (рис. 1). При захворюванні виникають дегенеративні зміни
драглистого ядраі заміщення його уражених ділянок фіброзноюсполучною тканиною.
Диск втрачає тургор, сплощується, з'являються щілини. Неповноцінність диска
призводить до зближення хребців, звуження міжхребцевих проміжків, тертя їх одиноб
одний, травматизації хряща і кістки хребців, кістковим розростанням по його краях,
що порушує крово- і лімфообіг, викликає набряк, може стискувати спинномозкові
нервові корінці (радикуліт) і судини.
Рис. 1. Міжхребцевий диск
1 - тіло хребця; 2 - гіалінова пластинка; 3 - порожнина Лушки; 4 - фіброзне кільце; 5 -
пульпозне ядро; 6 - передня повздовжня зв'язка; 7 - задня повздовжня зв'язка; 8 -
поперечний виросток; 9 - остистий виросток
При піднятті вантажу, різких рухах та інших фізичних навантаженнях, що
супроводжуються підвищенням внутрішньодискового тиску може виникнути надрив і
тріщина фіброзного кільця, через які висовуються фрагменти
драглистого ядра - так звана грижа диска. Вона стискує
нервові корінці, судини або частину спинного мозку і
клінічно виявляється раптовим болем у спині у вигляді
прострілу (люмбаго) в ногу, руку, по міжреберному

3. проміжку. Хворий через різкий біль не може кашляти, чихати, голосно розмовляти і,
тим більше, рухатись. При втягненні у процес зв'язкового апарату хребта виникає не
властива хребцевому сегменту рухливість, тобто зміщення хребців, що, у свою чергу,
обтяжує перебіг остеохондрозу. Захворювання викликає постійне напруження одних
м'язів хребта і атрофію інших, рухові та трофічні розлади, порушення постави аж до
сколіозу.
В процесі розвитку остеохондрозу виділяють 4 стадії:
І стадія остеохондрозу – втрата ядром здатності утримувати воду.
Відбуваються внутрішньодискові переміщення пульпозного ядра, процес може
тривати роками. Ядро диска починає всихати, але це не просто втрата води. Це
складний біохімічний процес, в результаті якого ядро втрачає здатність утримувати
вологу. Диск уже не виглядає здоровим, він втрачає форму, блиск, пружність, змінює
колір: жовтіє, всихає, робиться тонким вразливим. Пульпозне ядро ніби розтікається
по поверхні фіброзного кільця, але поки не виходить за межі диска.
Зміни в дисках викликають порушення функцій внутрішніх органів: шлунка,
кісток, кишківника, сухожилля, суглобів, судин і т.д..
З появою порушень гармонічна функція диска і синовіальних суглобів втрачає
свою синхронність і рухи між суміжними хребцями, що з’єднуються, стають
нерівними і неправильними. Так виникає сегментарна нестабільність – одне з
найбільш, функціональних ранніх проявів дегенерації (порушень) диска.
Сама по собі сегментарна нестабільність не викликає клінічних проявів у вигляді
болючого синдрому, однаквонаробить цей сегмент хребта легко вразливим до травм.
Необережний або надмірний рух у цьому розхитаному сегменті хребта призводить до
надмірного стягування суглобної сумки і зв’язок синовіальних суглобів.
Пошкодження оболонкисуглобів хребта, клінічно проявляєтьсяпоявою болю, хоча на
цій стадії дегенерація диска ще не виникла.
Під час прогресування дистрофічних процесів у диску виникає наступна стадія
дегенерації міжхребцевого поперекового диска – стадія втрати висоти.
ІІ стадія остеохондрозу – нестабільність хребетного сегмента. Вона починається
з появи тріщин у фіброзному кільці диска, що загрожує порушенню цілісності
хребетного сегменту. Хребет втрачає властиву йому раніше стійкість, хребці можуть
зісковзувати один щодо іншого. У медицині таке «ковзання» одержало назву

4. спондило-лістез істинний або помилковий. Клінічно він проявляється появою болю,
що може бути локальною (місцевою) або іррадіальною по ходу сідничного нерва з
наявністю або без ураження корінців.
В останні роки поняття про дегенерацію міжхребцевого диска або його грижі
стало настільки однозначним що втратило свою значеннєву різницю. Разом з тим
«грижа диска» – це один з окремих випадків міжхребцевого остеохондрозу, окремий
випадок дегенерації міжхребцевого диска – протрузія, яка утворюється тоді, коли
задні відділи фіброзного кільця під впливом вертикальних навантажень випинаються,
викликаючи здавлювання (компресію) спинномозкового корінця. Протрузія диска –
процес динамічний. Вона виникає при вертикальних навантаженнях і може зникати
при усуненні цих навантажень (тому не помітна на знімках у положенні «лежачи»).
Якщо ж такий «не стійкий хребет» піддається впливові сильних навантажень і
потрапляє в складні умови то може виникнути розрив фіброзного кільця, і пульпозне
ядро випливає – це вже ІІІ стадія остеохондрозу, грижа міжхребцевого диска.
Витеклі маси пульпозного ядравикликають тиск на нервові корінці, які проходять
міжхребетним отвором, віджимають і травмують спинний мозок.
Клінічні прояви і вага стану хворого в цих випадках залежить від локалізації,
характеру і маси грижі, що утворилася. Звичайно це синдроми люмбалгії, частіше
люмбоішиалгії. Внаслідок протрузії диска симптоматологія більш динамічна, менш
постійна. При грижових випинаннях міжхребцевого диска симптоматологія більш
постійна, груба і більш стійка.
ІV стадія остеохондрозу – поширення дегенеративного процесу на інші
елементи міжхребцевого зчленування. Виникають бокові кісткові розростання,
такзвані остеофіти, що можуть з’єднувати прилеглі хребці. Тоді зникає болючий
синдром і виникає ілюзія видужування.
За локалізацією остеохондроз поділяється на: шийний, грудний і поперековий.
При ураженні шийного відділу хребта у хворих виникає ниючий, стискуючий,
рвучий, пекучий біль в задній і боковій ділянці шиї, потилиці, плечах. Він
поширюється на руку і може викликати біль у серці, що імітує стенокардію і
примушує пацієнта звертатись до кардіолога. Інколи характер болю при ураженні
дисків середньо-грудного відділу хребетного стовбура нагадує біль при гастриті або
виразковій хворобі дванадцятипалої кишки. Хворі на остеохондроз шийного відділу

5. хребта часто скаржаться на головний біль, підвищену роздратованість, депресію,
затерплість рук по ночах, що змушує їх вставати і розминати м'язи кінцівки.
При попереково-крижовому остеохондрозі хворі скаржаться на біль, печіння та
простріли у попереку, біль по ходу сідничного нерва, затерплість ніг, мерзлякуватість,
судоми в литкових м'язах і та ін. Прогресування захворювання тягне за собою значну
атрофію м'язів і у важких випадках виникає параліч окремих м'язів кінцівки, що
утруднює рух, порушує ходу.
Дегенерація і зникнення амортизатора - хряща - викликають ущільнення
(остеосклероз) і деформацію суглобних поверхонь епіфізів з ділянками некрозу в них
(кістки) і рясним розростанням крайових остеофітів, до яких приєднуються фіброз
синовіальної оболонки, склероз і зморщування капсули суглоба. Все це веде до стійкої
деформації суглоба, однак без значного порушення його функції. Іноді виникає
невеликий реактивний синовит (подразнення синовіальної оболонки шматочками
некротизованого хряща). Занедужують частіше жінки у віці 40 - 60 років. Вражаються
головним чином кульшові і колінні суглоби, а також дистальні міжфалангові, суглоби
кистей, але артроз може бути і генералізованим (поліостеоартроз). Поступово
з'являються незначнийбіль, головним чином до вечора (на противагу ранковим болям
при артритах), і повільно розвивається деформація суглобів за рахунок кісткових
розростань під час відсутності запальних змін у суглобних тканинах (припухлість,
випіт). Лише зрідка виникають невелика слабовиражена хворобливість і нестійка
припухлість (реактивний синовіт). Рух суглобів залишається в повному обсязі (за
винятком артрозу кульшових суглобів). При обмеженні шматочка некротизованого
хряща між суглобними поверхнями може виникнути симптом «блокади» - гострий
раптовий біль і неможливість руху в суглобі, що швидко зникає. Температура тіла і
показники крові нормальні.
Рентгенографія виявляє прогресуюче звуження суглобної щілини, ущільнення і
деформацію суглобних поверхонь, остеофітоз, дрібні округлі дефекти кісткової
тканини в епіфізах з чіткими контурами (кісти).