1. День Києва – свято, присвячене місту Київ, яке
відзначають в останню неділю травня.
Перше святкування Дня Києва відбулося наприкінці
травня 1982 року.
2. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ КИЄВА
Часи Київської Русі
Існує легенда, згідно з якою в кінці V - початку VI століття н.е. три брати Кий, Щек
і Хорив разом з їх сестрою Либідь заснували місто на берегах Дніпра і назвали його на
честь старшого брата Києвом. Місце було обрано дуже вдало, так як схили річки були
хорошим захистом від набігів ворожих племен. Київські царі селилися в палацах на
Старокиївській горі, а в нижній частині міста, де зараз знаходитися Поділ, жили купці і
ремісники.
До кінця IX століття н.е. Київ став політичним і культурним центром східних
слов'ян і могутньою державою у всій Європі. Особливого розвитку місто досяг за часів
правління Володимира Великого (980-1015), який в 988 році хрестив Київську Русь,
що принесло державі політичні вигоди. При Володимирі в Києві побудували перший
кам'яний храм - Десятинну церкву.
В XI столітті Києвом правил Ярослав Мудрий, який зміг перетворити Київську
Русь в один з найбільших осередків цивілізації. Були побудовані Софіївський собор,
перша бібліотека на Русі. Вже тоді налічувалося близько 400 церков. Але після смерті
Володимира Мономаха 1125 року Київська держава починає розпадатися і до середини
XII століття на території розташовується безліч самостійних князівств, чим поспішили
скористатися монголо-татари, які в 1240 році захопили Київську Русь. Майже сто років
вони панували на українських землях, але Київ все одно зберігав свої давні традиції. У
XV столітті Київ отримав магдебурзьке право, а в 1569 році увійшов до складу Речі
Посполитої після того, як була підписана Люблінська унія.
3. Царська Росія
У 1648 році Богдан Хмельницький очолив збройну боротьбу українців з
поневолювачами. Але через недостатню кількість сил, гетьман був змушений
звернутися за допомогою до російського царя і укласти союз з Росією в 1654 році в
Переяславі. Пізніше Україна надовго потрапила під владу Російської імперії після
смерті Івана Мазепи, який намагався боротися проти царизму.
Але Київ все одно залишався культурним центром, де концентрація умів перебувала в
Києво-Могилянській академії. Деякі вчені завоювали широке визнання у всій Європи.
Соціальні реформи 1861 року і скасування кріпосного права внесли зміни в життя
Києва, що призвело до збільшення кількості лікарень, освітніх установ. У 1860-і роки
була споруджена Одесько-Курська залізнична лінія і Київ став великим транспортним і
торговим центром. У 1892 році в Києві був пущений перший в Росії електричний
трамвай (і другий в Європі).
4. Радянський Союз
Після революції в Києві змінилися три уряди незалежної української держави в
період з 1917 по 1921 рік. У 1918 році Центральна Рада під керівництвом Михайла
Грушевського проголосила незалежність України. Але незабаром частини Червоної
армії напали на Україну. У 1912 році Українська народна Республіка по чолі з Симоном
Петлюрою об'єдналася з Західноукраїнською Народною Республікою. Але незабаром
полки останньої зазнали поразки від польських інтервентів, в радянські війська
витіснили з Києва частини Петлюри.
У 1922 році був створений Радянський Союз, куди увійшла Українська
Соціалістична Радянська Республіка. За часів Сталіна багато з кращих представників
української культури і науки потрапили під жорна ГУЛАГу і закінчили своє життя в
Сибіру і Магадані.
Під час Другої світової війни Київ майже повністю був зруйнований. Оборона міста
тривала 72 дні, але 19 вересня 1941 війська нацистської Німеччини прорвали оборону.
Саме вони винні в трагедії бабиного яру, який перетворили на місце масових страт.
Звільнили місто 6 листопада 1943.
У повоєнні роки Київ відбудовувався. А 26 квітня 1986 здригнувся разом з усім
світом після Чорнобильської катастрофи.
5. Столиця незалежної України
Зараз Київ — столиця незалежної України і найбільший адміністративний центр. В
Києві знаходяться і працюють Президент, Верховна Рада, Уряд, практично всі
міністерства і відомства України.
У Києві зосереджено потужний економічний потенціал, що складається з
багатогалузевої промисловості, будівельного комплексу, розвинутої системи галузей
комунального господарства, транспортних засобів, систем сучасного зв'язку і т.д.
Працюють понад 485 великих промислових підприємств, тисячі малих та спільних
підприємств, будівельних організацій, організацій транспорту, зв'язку, сформувався
потужний будівельний комплекс: діють близько 200 підрядних будівельно-монтажних
організацій, значна кількість проектних та вишукувальних підприємств, майже півтори
тисячі малих будівельних підприємств і кооперативів. У Києві функціонує широка
мережа міського транспорту.
Економічному розвитку Києва, розширенню зовнішньоекономічних зв'язків
сприяє його розташування на перехресті багатьох транспортних шляхів сполучення:
водних, залізничних, автомобільних, повітряних. Вони проходять із заходу на схід (з
країн Західної та Центральної Європи в Росію, на Кавказ), а також з півночі на південь
(з Росії, Білорусі, країн Балтії та Скандинавії в Південно-Східну Європу). Останнім
часом прискореними темпами відбувається перетворення Києва у великий вузол
повітряного транспорту. Функціонують аеропорт «Київ» (Жуляни) і найбільший
міжнародний аеропорт країни — «Бориспіль».
6. В Києві розташована значна кількість історичних, культурних і архітектурних
пам'яток, які дбайливо охороняються міською владою, реставруються і
відновлюються. Столиця України насичена в більшій мірі, ніж інші міста нашої
держави, закладами науки, освіти, культури та мистецтва.
Місто є одним з найбільших наукових центрів Європи. В Києві розташовані
Національна академія наук України і більшість її інститутів, багато з яких мають
всесвітньо відомі наукові школи; тут діє 277 самостійних науково-дослідних і 38
самостійних конструкторських організацій, а також 18 провідних вузів України. У
Києві функціонує 457 загальноосвітніх закладів.
Столиця України має великий культурний потенціал: 31 музей, 33 театри,
36 кінотеатрів, значна кількість постійно діючих художніх виставок. Найбільш відомі
музеї: Національний музей історії України, Музей українського образотворчого
мистецтва, Музей західного і східного мистецтва.
Історична забудова міста займає більше 6 тис. га. У центральній історичній частині
Києва зосереджено три заповідника: Державний історико-архітектурний заповідник
«Стародавній Київ»; Національний заповідник «Софія Київська», Києво-Печерський
національний історико-архітектурний заповідник. Крім того, на території міста
знаходяться: 6 архітектурних та 8 археологічних заповідників. Під охороною держави
перебувають 3736 пам'яток археології, історії, архітектури та містобудування,
монументального мистецтва. З їх числа 243 пам'ятника мають статус пам'ятників
державного значення, у тому числі 51 пам'ятник міжнародного значення (за
визначенням ЮНЕСКО).
7. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КИЇВ
Найдовша вулиця: Броварський проспект, довжина близько 14 км;
Найкоротша вулиця: Інженерний провулок (недалеко від Арсенальної площі),
довжина менше 50 м, на ньому знаходяться три будинки;
Найдавніша вулиця Києва - Володимирська, їй більше тисячі років;
Найширша київська вулиця - Хрещатик, 75 метрів від будинку до будинку;
Найвужча вулиця - Георгіївський провулок, де ширина проїзної частини всього 5,4
метра;
Найстаріше дерево (можливо, оскільки вік дерева можна визначити за кількістю
річних кілець): дуб Вільгельма Крістера, знаходиться по вул. Осиповського та має
вік від 600 до 700 років;
Самий густозаселений район: Деснянський, його населяє близько 354 500 чоловік;
Найменш населений район: Печерський, тут проживає близько 139 тисяч чоловік;
Найглибша станція метро в Києві: «Арсенальна», глибиною близько 105 м, одна з
найглибших у світі;
Найкрасивіша станція київського метро: «Золоті ворота», входить в десятку
найкрасивіших станцій метро у світі;
Найвища споруда Києва: телевежа, історичний район Сирець, побудована в 1973
році, її висота 380 м;
Найвища точка в Києві, по відношенню до Дніпра: площа Слави, висота більше
200 м.;
8. Найпопулярніший сувенір з Києва: Київський торт, його виробляють з 1956 року;
Найбільший навчальний заклад: Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»; близько 42 тисяч студентів; загальний
колектив - більше 50 тисяч чоловік;
Найвідвідуваніший музей у Києві: Національний історико-культурний заповідник
«Києво-Печерська Лавра»; тут буває близько мільйона туристів на рік;
Найдавніший пам'ятник Києва: пам'ятник Магдебурзькому праву (варіант - колона
Магдебурзького права; також побутує неточна назва - пам'ятник хрещенню Русі);
споруджений в 1802-1808 р.р., Автор - А.І. Меленський; пам'ятник розташований на
схилах Дніпра поблизу Набережного шосе;
Найвищий пам'ятник Києва: монумент-скульптура «Батьківщина-мати» на території
Національного меморіального комплексу «Музей Великої Вітчизняної Війни». Її
висота 102 м, скульптор - В. Бородай; монумент відкритий в 1981 році; входить до
п'ятірки найвищих скульптур світу;
Найбільший житловий масив Києва: Троєщина (240 тисяч жителів);
Найбільше промислове підприємство Києва: завод «Авіант», на якому виробляють
найвідоміший «бренд» Києва - літаки марки АН, що літають у небі всіх континентів
землі;
Найдовший міський транспортний маршрут: трамвай № 12 (м. «Контрактова
площа» - Пуща-Водиця), його протяжність - близько 20 км;
Найкоротший транспортний маршрут Києва: фунікулер, протяжність - 222 м;
9. Найбільший київський парк: парк ім. Рильського, Голосіївський район; площа парку
близько 150 га, відкритий у 1958 році;
Найвологійший житловий масив: Виноградар;
Найсухіший житловий масив: Харківський;
Найунікальніший пам'ятник (єдиний у світі) - пам'ятник сміттєвозу - знаходиться в
Києві. Він встановлений у 2004 році по вул. Газопровідній, 2, підприємством
Київспецтранс в подяку працівникам санітарної очистки України за трудові заслуги;
На сьогоднішній день найвищою будівлею Києва та України вважають ЖК на
Кловському узвозі, 7. Його висота - 168 метрів.
Найкоротша й водночас найширша головна вулиця столичних міст Європи -
Хрещатик, довжиною всього 1300 метрів і шириною цілих 75 метрів.
Найменший у Києві ліфт (з підлогою площею близько 0, 5 м²) розташований у
будинку 11-В по вул. Прорізній. Сходова клітка не дозволила зробити ліфт ширше.
Його облаштували в 50-ті роки минулого століття на замовлення одного чиновника,
якому було важко підніматися сходами. Ліфт вміщує одну людину.
У невеликому дворику по вул. Володимирській, 43, у підвальному приміщенні,
знаходиться самий мініатюрний діючий храм Києва - церква Марії Магдалини.
10. ЛІТЕРАТУРА, ЯКА ЗНАХОДИТЬСЯ У ФОНДІ НАУКОВОЇ
БІБЛІОТЕКИ КНУКІМ
Берлинський М. Ф. Історія міста Києва /
М. Ф. Берлинський. – Київ : Наукова думка, 1991. – 320 с.
Боровський Я. Є. Походження Києва :
історіографічний нарис / Я. Є. Боровський. – Київ :
Наукова думка, 1981. – 152 с.
Боровський Я. Є. Світогляд давніх киян /
Я.Є. Боровський. – Київ : Наукова думка, 1992. – 176 с.
11. Вечерський В. В. Українські монастирі /
В. В. Вечерський. – Київ : Інформаційно-аналітична
агенція «Наш час», 2008. – 400 с. (Невідома Україна).
Висоцький С.О. Золоті ворота в Києві /
С. О. Висоцький. – Київ : Техніка, 2000. – 158 с.
Дєдов В. Київ : фотоальбом / В. Дєдов, Е. Каліка. – Київ :
Мистецтво, 1981. – 205 с.
Доценко Т. Київ : мандрівка стародавнім містом /
Т. Доценко, М. Лябах, О. Парпмонов. – Київ : Київський
дім, 1998. – 43 с.
12. Киев : фотоальбом. – Москва : Советская Россия, 1982. –
135 с.
Киев : фотоальбом. – Киев : Будівельник, 1977. – 132 с.
Козловський М. Київ : фотоальбом / М. Козловський. –
Київ : Мистецтво, 1987. – 239 с.
Кілессо С. К. Київ архітектурний : фотоальбом /
С. К. Кілессо. – Київ : Будівельник, 1987. – 160 с.
13. Київ в історії філософії України / В. С. Горький,
Я. М. Стратій, А. Г. Тихолаз та ін. – Київ : Вид. дім.
«КМ Academia», 2000. – 264 с.
Крізь віки. Київ в образотворчому мистецтві XII-XX
століть : альбом / авт.-упоряд. Ю. В. Белічко,
В. П. Підгора. – Київ : Мистецтво, 1982. – 336 с.
Київ : вчора, сьогодні, завтра : фотоальбом. Т. 1 /
упоряд. В. Д. Єрмаков. – Київ : Мистецтво, 1982. – 125 с.
Київ : вчора, сьогодні, завтра : фотоальбом. Т. 2 /
упоряд. В. Д. Єрмаков. – Київ : Мистецтво, 1982. – 244 с.
14. Кончаковский А. Киев Михаила Булгакова :
фотографии, документы, открытки из государственных
и частных архивов : фотоальбом / А. Кончаковский. –
2-е изд., исправленное и доп. - Киев : Мистецтво, 1993. –
324 с.
Ковалинский В. Меценаты Киева / В. Ковалинский. –
Киев : Кий, 1998. – 528 с.
Крайній К. Історики Києво-Печерської Лаври ХІХ-
початку ХХ століть / К. Крайній. – Київ : Пульсари,
2000. – 240 с.
Лябах М. Тисяча мелодій застиглої музики
(архітектура України у ХVI-ХХІ сторіччях) / М. Лябах. –
Київ : Київський дім, 2006. – 360 с.
15. Національний заповідник "Софія Київська" = National
conservation area "St. Sophia of Kyiv" / під. заг. ред.
Н. М. Куковальської. – Київ : Балтія-Друк, 2011. – 224 с.
Пам’ятки Києва : путівник. – Київ : КМДА, 1998. –
176 с.
Петров С. Київ : погляд крізь століття / С. Петров. –
Київ : ВКП «Експрес-Поліграф», 2010. – 392 с.
Хроніка-2000 : укр. культурологічний альманах.
Вип.49-50 : Київ – свята земля. – Київ : Фонд сприяння
розвитку мистецтв,2002. – 798 с.