Використання художньо - педагогічних технологій при викладанні предметів освітньої галузі "Естетична культура".
1. Використання художньо- педагогічних технологій при викладанні предметів освітньої галузі “ Естетична культура” Халецька Л.Л., методист ПОІППО ім. М. В. Остроградського
2. Ніщо, крім мистецтва, не здатне відтворити чуттєвий досвід багатьох поколінь. Твір мистецтва може передати приниження раба чи біль старої самотності і залишитися при цьому молодою людиною теперішнього часу. Тому саме такий вплив мистецтва формує душу, збагачує людський особистий досвід велетенським досвідом людства Б. М. Неменський
5. Інноваційні технології Інновація – нове, нововведення. Педагогічна інновація – сукупність нових професійно-педагогічних ідей педагога, спрямованих на вирішення актуальних проблем виховання і навчання; з позиції особистісно орієнтованої освіти – це кількісна теоретична, технологічна і методична концепція оновлення педагогічної діяльності. Педагогічні інновації Локальні Масштабні * у змісті навчання і виховання учнів * у формах, методах і технологіях навчання і виховання * у змісті, структурі, формах і методах управління закладом освіти
9. Інтегративні технології Інтеграція прагне до спільних ознак між різними видами мистецтв (гармонійність, пропорційність форм, ритмічна організація тощо). Види інтеграції: Духовно-світоглядний Естетико-мистецтвознавчий Комплексний Приклади інтегрованих курсів: “Мистецтво”, “Художня культура”
10.
11.
12. Інтерактивні технології Інтерактивний – здатний до взаємодії, співробітництва, діалогу. Мета: створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуватиме свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні методи створюють умови для міжособистісної взаємодії учнів. Основа - спілкування Фасилітація – технологія навчання, принциповою особливістю якої є опосередкована участь педагога у колегіальному самонавчанні учнів.
13.
14. Сугестивні технології Suggestio – навіювання, натяк. Емпатія - ( англ. empathy від ( грец . patho ... ) - співпереживання) - розуміння відносин, почуттів , психічних станів іншої особи в формі співпереживання. Означає глибоке, сильне, чутливе почуття (відчуття), близьке до страждання. Префікс «еm» означає спрямований (скерований) усередину. Катарсис (від давногрецької κάθαρσις - підняття, очищення, оздоровлення) - поняття, що вживалося в античній філософії , медицині , естетиці й через свою поліфункціональність набуло чимало тлумачень. Давньогрецький мислитель Арістотель зв'язав його з трагедією як літературним жанром . Трагедія викликає гнів, страх, співчуття, і цим змушує глядача переживати духовне переживання, тим самим очищує душу людини, виховує його. У сучасній філософії катарсис трактується як особлива, найвища форма трагізму , коли втілення конфлікту та емоція потрясіння, що його супроводжує, не пригнічують своєю безвихідністю, а «очищають» і «просвітлюють» глядача чи читача.