Опис досвіду роботи

1. Опис досвіду
Серед важливих педагогічних завдань, які поставило життя перед сучас -
ною школою є розробка нових педагогічних ідей та підходів до навчально -ви-
ховного процесу, в центрі яких – особистість дитини з її потребами, інтересами
та життєвими проблемами та її всебічний розвиток. Тому, перед школою стоїть
завдання - впровадження нових технологій в освітній процес, що порядковує у
своїй сутності розгляд низки філософських, наукових, практичних та есте-
тичних площин освіти, проекція вирішення яких вбачається в реалізації навча-
льних дисциплін на сучасному рівні.
Державний стандарт, затверджений постановою Кабінету Міністрів
України, передбачає реформування освіти з урахуванням можливостей
навчального середовища, сприятливого для задоволення фізичних,
соціокультурних і пізнавальних потреб учнів та ґрунтується на засадах
особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що
реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту
базової і повної загальної середньої освіти. Відповідно до Державного
стандарту освіти, програма зі світової літератури для 5-9 класів забезпечує
розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися
державною рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційної,
соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямована на
формування літературної компетентності.
У нормативних документах Міністерства освіти компетентність розгля-
дається «як загальна здатність, яка базується на знаннях, уміннях, цінностях,
нахилах, набутих завдяки навчанню», тому виховання «компетентної особис -
тості, яка успішно самореалізується в соціумі… є спільною метою для всіх ла-
нок системи виховання та критерієм ефективності виховного процесу». [1:29]
Сутність понять «компетентна особистість», «ключова компетентність»,
«інформаційно-комунікаційні технології» всебічно проаналізовано у роботах
провідних науковців (Н. Бібік, Л. Ващенко, О. Савченко, В. Маслова, О.
Оварчук, І. Родигіна, Т. Сорочан та ін.). Проблем аналізу та впровадження
компетент- нісного підходу серед вітчизняних педагогів торкаються у своїх
працях сучасні вчені та практики, серед яких О. І. Локшина, О. І. Павленко, О.
І. Пометун, Л. І. Паращенко, О. Я. Савченко та ін. Значні дослідження були
здійснені зав- дяки співпраці МОН України та міжнародних організацій при
створенні серії публікацій з освітньої політики, де також були висвітлені
основні засади компетентнісного підходу.
Отже, в с учас ній о с віті першо р ядним з авданням учителя є с тво р е -
ння умо в для фо рмування ключо вих компетентно с тей о с о бис то с ті, не -
о бхідних для по вно цінно го життя та діяльно сті в с учас ному інфо рмацій -
ному с ус пільс тві чер ез о с обливо активну та пр о дуктивну діяльніс ть, кр и-
1

2. тичне о с мислення с о ціального та о с о бистого до свіду. То му нео бхідно го-
во р ити пр о набуття компетентно с тей (В.Гладишев, О. Іс аєва) [ 2:4; 4:3 ],
що характеризують мету і результат навчання. [3:22] Усе вищесказане, а також
звуження кола читання, комунікативної культури, духовності в молодіжному
середовищі визначають компетентнісний підхід до вивчення історії як
актуальну та методичну проблему.
Практична значимість проблеми полягає в тому, що формування клю-
чових компетентностей учнів при вивченні історії з використанням
інформаційно-комунікаційних технологій передбачає результат – досягнення
належного рівня сформованості вмінь учнів у всіх видах читацької діяльності,
якостей творчого читача здатного отримати насолоду від спілкування з
творами мистецтва, орієнтуватися в пропозиціях на ринку літератури,
повноцінно спілкуватися та працювати з іншими, давати аргументовану власну
оцінку прочитаному та побаченому, творчо підходити до вирішення пр облем,
знаходити та аналізувати інформацію, удосконалюватися протягом життя.
Провідна ідея досвіду: методично обґрунтоване використання
інтерактивних методів допомагає оптимально враховувати потреби і
можливості кожного школяра та сприяє формуванню ключових
компетентностей: загальнокультурної, самоосвітньої, інформаційної,
комунікативної, соціальної, здоров’язберігаючої, громадянської.
Новизна цієї ідеї полягає у створенні таких сучасних ситуацій навчання,
які сприяють формуванню критичного мислення на основі залучення різних
видів інформації, що веде до самоусвідомлення змісту художнього твору й
засвоєння множинності відповідей стосовно його інтерпретації. Вважаю, що
компетентності формуються у процесі власної діяльності (активності), тому
самонавчання та співпраця учнів – основний фактор моделювання уроку.
Практикую нові форми проведення занять (урок творчо сті, урок-проект, урок-
конференція, урок-подорож, урок-спогад, урок-свято, урок-диспут, урок-пошук,
урок-зустріч), адже уроки діалогу, співтворчості та особистісного саморозвитку
відповідають потребам учнів, виступають основою набуття ними необхідних
компетентностей. Поєдную принципи науковості, системності, послідовності
засвоєння знань, діяльності з одночасним впливом на емоційність, зір та слух
учнів.
Саме тому, я працюю над проблемою: «Формування ключових
компетентностей учнів на уроках історії та правознавства з
використанням інтерактивних технологій».
Організація сучасного уроку – справа нелегка. Сучасні діти приходять до
школи з величезним бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається на
уроці не просто слухати, а й бути активними учасниками навчального процесу:
ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення,
2

3. вигадувати, фантазувати. Видатний зарубіжний педагог К. Роджерс зазначив:
«Не так важливо вчити дітей, потрібно створити ситуацію, в якій дитина
просто не може не вчитися і робить це із задоволенням».
З-поміж усіх навчальних предметів історія виконує головну роль у
формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків
учнів. [6:10] Високе мистецтво слова допомагає дітям пізнати великий і
складний світ, осмислювати людські стосунки й знаходити шлях до пізнання
краси та істини, вибудовувати храм духовності. Такий підхід потребує вводити
інноваційні технології, які психологічно спонукали б до активної діяльності та
розвитку ключових компетентностей школярів.
Сучасні інноваційні педтехнології – активні форми діяльності учнів, які
залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування
власної думки та самореалізації і забезпечують творчу діяльність учнів.
Учень – це особистість, у якої мають бути сформовані всі ключові
компетентності – спеціально структурований комплекс характеристик (якостей)
особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах
життєдіяльності і належить до загальногалузево го змісту освітніх стандартів.
Саме такий учень зможе успішно самореалізуватися в соціумі як свідомий та
відповідальний громадянин, високий професіонал.
Особистість самоосвіта
3
Інформаційні
комп’ютерні технології
Інтерактивні методи
навчання
Інноваційні
педтехнології
Методика розвитку
критичного мислення
Метод проектів
Турбота про власне
здоров’я
Комунікативність,
полікультурність
Продуктивна
творча
діяльність
Володіння інформаційними
технологіями
Саморозвиток,
Соціальність

4. У своїй педагогічній практиці формую такі основні категорії ключових
4
компетентностей:
1.Компетентність саморозвитку та самоосвіти – це уміння спосте-
рігати, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, абстрагувати, обирати алго -
ритм власної дії, визначати мету діяльності; самостійний пошук, відбір, сорту-
вання інформації з різних джерел; розвиток допитливості, пізнавального інте-
ресу; потреба до засвоєння нових знань.
Ефективною методикою формування компетентності саморозвитку та
самоосвіти учнів на уроках історії є методика розвитку критичного мислення.
На заняттях дозволяю учням вільно розмірковувати і висловлювати свої думки,
приймаю різноманітні ідеї, розвиваю в кожного школяра впевненість у своїх
здібностях, вміння відстоювати свою позицію.
Для формування самоосвітньої компетентності використовую такі види
діяльності на уроці: р о бо та з підр учником; во ло діння р із ними с по с о бами
читання; с кладання плану, р ецензії , ко нспекту,схем, таблиць; виз начення
по нять; випер еджувальні з авдання.
Учень по винен мати с тійкі піз нав альні по тр еби та мо тивацію, уміти
с амо с тійно з до бувати з нанн я.
Сучасний урок, особливо в контексті компетентнісного підходу,
передбачає обов’язкове здійснення контролю за якістю засвоєння навчального
матеріалу протягом уроку, зміну завдання оцінювальної діяльності як
вчителя, так і учнів. Важливого значення набуває самооцінка дітей. Виникає
потреба розвитку їх самооцінної діяльності, яка побудову та аналіз
відповідних особистих дій, міркування про якість своєї роботи і про те, як
можна підвищити її надалі. В цьому процесі дуже ефективними є картки
самоконтролю.
2. Соціальна компетентність – здатність визначати власне місце в соці-
умі, проектувати власні життєві цілі, враховуючи інтереси оточення; уміння
ефективно співпрацювати у групі та команді, виконувати різні ролі та функції в
колективі, виявляти ініціативу, безконфліктно вирішувати спірні питання, від -
повідати за прийняті рішення та їх виконання; комунікабельність.
Пр о по ную з авдання р із ного р івн я, вар іативні домашні з авдання, пе-
р елік тем тво р чих р обіт та до по відей , с писок додаткової літер атур и, варі-
анти з авдань для с амостійної р о боти, р із ні фо рми пр охо дження тематич-
но го ко нтролю. Ство рюю пр облемні с итуації та р екомендую с амо о цінку
с во єї відпо віді з вибо ро м р ецензента на с вою відпо відь. Учень виз начає
мету с во єї діяльності, мету ур о ку. Оцінює с о ціальні з вички, по в' яз ані з і
з до ро в'ям, о то чуючим с ер едовищем, бер е учас ть у с амо вр ядуванні. Ста-

5. вить о с о бис тіс но з начущі цілі. [9:11] Ор ганіз о вує гр упо ву р о бо ту,
пер едбачає с тво р ення гр уп змінно го с кладу з а пр инципом:
• о бер и тему;
• о бер и команду, яка о птимально з датна р о з в' яз ати з авдання.
3. Загальнокультурна компетентність включає оволодіння досягнення-
ми національної та світової культури, виховує певний рівень толерантності,
застосування засобів полікультурної взаємодії, володіння рідною та іноземними
мовами. Вико р ис то вую пр и аналіз і до кументів, вис вітлюю з начення
навчально ї дис ципліни для р о з витку о с о бис то с ті.
4. Здоров’язберігаюча компетентність спрямована на збереження учня-
ми власного фізичного, соціального, психічного і духовного здоров’я та
здоров’я оточуючих.
Однією з найважливіших функцій освіти на сучасному етапі розвитку на-
шого суспільства є збереження і зміцнення здоров’я школярів Тому кожному
вчителю слід пам’ятати, що на рівні з розвивальною та виховною функцією
предмета потрібно дбати про збереження здоров’я. Це може бути різнорівневе
завдання; забезпечення позитивної мотивації навчання шляхом створення ситу-
ації успіху для кожного учня, но рмаліз ація навчального навантаження, фіз-
культхвилинки, комп’ютер ні та тр адиційні гімнас тики для о чей.
5. Інформаційна компетентність – це уміння орієнтуватися у великому
потоці інформації, знаходити, аналізувати та використовувати необхідний
матеріал; застосовувати інформаційні технології .
У процесі вивчення історії пропоную учням завдання, для виконання яких
необхідно звертатися до альтернативних джерел інформації – довідкової,
енциклопедичної, науково-популярної, художньої літератури, періодичної
преси, комп’ютерних баз даних, Інтернету тощо. Навчаю учнів усвідомлено
виділяти потрібну інформацію, складаючи план, тези, конспект, електронну
презентацію, тощо. Погоджуюсь зі словами Й. В. Гете «Недостатньо отримати
знання, треба й ще їх уміти застосувати».
6. Громадянська компетентність – здатність орієнтуватися та діяти в
умовах сучасного суспільно-політичного життя, робити свідомий вибір та демо-
кратично приймати індивідуальні та колективні рішення, враховуючи інтереси і
потреби громадян, суспільства, держави.
7.Комунікативна компетентність – це во ло діння мо вою та немо в -
ними з ас о бами с пілкування, с тимулювання активно го вис ло влювання
с во єї думки та адекватно го с пр ийняття відгуків, фо рмування вміння
активно го с лухання, навчання публічно з ахищати р ефер ати, науко во -до-
с лідницькі р о боти, з абезпечення то лер антно го с пілкування у пр о цес і на
ур о ці та в по з ашкільний час .
5

6. На ур о ках вико ристовую діало гічні мето ди. Ор ганіз о вую дис кус ії
та с пільно з учнями р оз робляємо пр авила ї х ведення . Спо нукаю до вис -
ло влення влас но ї ар гументо вано ї думки . Слідкую з а культур ою
мо влення шко ляр ів і с ам а намагаюс ь бути пр икладом у цьому.
Результатом моєї роботи є підсумки ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнської олімпіади з
з історії та правознавства.
Впевнений, яким би не був мій урок за формою проведення або за
цільовим призначенням, в основу його я намагаюся покласти принцип
діяльності та результат взаємодії двох аспектів: методичного, який стосується
побудови системи навчальних завдань – ланцюжку вправ, що природно
приводять учня до «відкриття» нового поняття чи способу дії, полегшують його
усвідомлення і засвоєння, дозволяють формувати предметні ключові
компетентності; психолого-дидактичного, що безпосередньо пов'язується з
організацією навчально-пізнавальної діяльності школярів за допомогою
ефективного використання навчальних технологій та застосування
інформаційно-комп’ютерного забезпечення уроку і його наочний рівень.
Намагаюся звертати увагу не лише на сьогоднішній день моїх учнів, але
й змоделювати завтрашній – успішний. Працюю на перспективу: створюю
умови для розвитку кожної дитини, здатної самостійно розв'язувати будь -які
життєві проблеми, дитини, яка в результаті матиме необхідні компетенції і
основу для майбутнього успіху.
6

7. ЛІТЕРАТУРА
1. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про запровадження 12-бальної
шкали оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої
освіти» №428/48 від 04.09.2000; Програма Міністерства освіти і науки України
«Освітні орієнтири виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
України».
2. Гушлевська І. Поняття компетентності у вітчизняній та зарубіжній педагогіці
// Шляхи освіти. – 2004. -№3. – С. 22 – 24.
3. Ісаєва О. О. Про основні парадигми шкільної літературної освіти // Всесвітня
література в середніх навчальних закладах України. – 2011. – №1. – С. 2 – 4.
4. Довгань Л. Д. Використання елементів здоров’язберігаючих технологій на
уроках історії// Зарубіжна література. – 2013. – №4. – С. 14 – 16.
5. Ситченко А. Л. Підвищити рівень шкільної освіти можна лише шляхом
змістово-процесуального та особистісного аспектів аналізу історичного
джерела// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006.
–№5, С. 10 – 13.
6. Єрмаков І. Г. « Проектне бачення компетентнісно спрямованої 12-річної
середньої школи»: Практико зорієнтований посібник, – К., 2006.
7. Немержицька О. Метод проекту як засіб формування читацької компетенції
учнів// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011. –
№7 – 8. – С. 31 – 33.
8. Пометун О. Інтерактивні методики та система навчання. – К.:Шкільний світ,
2007. С.11.
9. Москаленко А. Інноваційні технології – вимога часу // Всесвітня література в
сучасній школі. – 2013. – № 9. – С. 7 – 8.
7