2. Питання для обговорення:
ЧОМУ на початку ХХІ століття підвищується
роль суспільної гілки географічної науки?
Які зміни планетарного масштабу цьому
сприяють?
Які головні проблеми глобального соціуму?
Чому саме суспільна географія може внести
вагомий внесок у їх вирішення?
Чи має для цього вона теоретико-
методологічні переваги перед іншими науками?
Які нові напрямки суспільної географії сьогодні
розвиваються в світі і, зокрема в Україні?
Наукові напрями СГ досліджень на кафедрі СЕГ і
регіонознавства ХНУ ім. В.Н. Каразіна.
3. 1. Процеси глобалізації і регіоналізації (кінець ХХ-
початок ХХ1 ст.) призводять до зміни соціального
запиту на розвиток науки.
2. Соціальні зміни глобального масштабу
викликають появу і розвиток соціальних проблем.
3. Змінюється ментальний простір глобального
соціуму на всіх ієрархічних рівнях.
4. Головні проблеми: загострення взаємовідносин
суспільства і природи (екологічні катастрофи),
розшарування країн на багатих і бідних, наркоманія,
виникнення нових хвороб, тероризм, військові та
політичні конфлікти тощо.
5. Формується новий запит на дослідження
соціальної складової глобального суспільства.
4. • Суспільна географія в світі історично
розвивалася як наука, що вивчає суспільство і
його проблеми: життя населення, системи
розселення, види людської діяльності в
просторовому аспекті, виникнення та
поширення соціальних проблем (нерівність
розвитку, бідність, ґендерні проблеми),
поведінкові аспекти тощо.
5. • Суспільна географія в Україні розвивається на
фундаменті світової соціальної географії та
радянської економічної (соціально-економічної)
географії (Ф. Ратцель, К. Хаусхофер, Г. Гужон, Ф.
Ле-Пле, І. Боумен, Р. Хартшорн, П. Хаггет, Р. Дж.
Джонстон, Т. Хегерстранд, А. Вебер, О. Енглендер,
А. Льош, В. Кристаллер, Т. Паландер, Й. Тюнен; С.
рудницький, К. Воблий, В. Кубійович, О. Степанів,
В. Геренович, М. Баранський, Ю. Саушкін.
• Сучасна суспільна географія України повязана з
іменами: О. Шаблія, О. Топчієва, М. Пістуна, Я.
Олійника, М. Багрова, А. Степаненка, В. Руденка та
багатьох інших вчених. Існують різні школи
української суспільної географії (центри: Київ,
Львів, Чернівці, Харків, Одеса, Сімферополь).
6. • Соціальні проблеми в Україні загострюються на
початку ХХ1 століття, особливо в регіональному
аспекті: соціальна нерівність і розшарування
суспільства на багатих і дуже бідних; ґендерна
нерівність; низький рівень та якість життя
окремих верст населення і окремих регіонів;
поширення соціальних хвороб; геополітична
нестабільність, етнокультурні непорозуміння;
екстремістські прояви на окремих територіях;
незадовільний соціальний захист населення;
поширення соціальних хвороб (туберкульоз,
наркоманія, алкоголізм) тощо вимагають їх
дослідження, а саме – проведення суспільно-
географічних досліджень і розвитку СГ.
7. • За даними Міносвіти в минулому році біля 30%
дисертаційних досліджень в галузі географічних
наук припадало на економічну та соціальну
географію.
• Отже, як сьогодні має змінюватися СГ, щоб
достойно відповідати на соціальні виклики
суспільства?
• Потребують змін теоретико-методологічні
основи СГ: розширення та уточнення поняттєво-
термінологічного апарату, об’єктно-предметної
області; функцій, закономірностей та принципів;
методів дослідження.
• Суспільно-географічні дослідження на нашій
кафедрі мають свої особливості, пов’язані з
науковими здобутками наших вчених.
8. • Основними категоріями СГ залишаються ЕГП,
ТОС, суспільно-географічні системи, суспільно-
географічні процеси, територіальний розподіл
праці, територіально-виробничі комплекси,
енерго-виробничі цикли, економічний район,
системи розселення тощо.
• Нові особливості розвитку сучасного
суспільства (перехід до постіндустріального, а
потім і до інформаційного етапу) вимагають
дослідження нових факторів ТОС, а відповідно і
зазначених категорій СГ.
9. • ТОС, основні фактори, які впливають і
потребують дослідження в нових реаліях:
трудоресурсний фактор, природно-ресурсний
(використання вторинних ресурсів,
енергозберігаючих технологій, альтернативних
видів енергії), комунікаційно-
інфраструктурний фактор (інфраструктура –
вид ресурсу для багатьох регіонів), фактор
власності (порушує сталі зв’язки, формує нові),
екологічний фактор (СР), політичний фактор
• (політичні еліти), поведінковий фактор
(місцеві громади), фактор національного
менталітету (для України впливає на вибір
напрямів розвитку), імідж території.
10. • Нові напрями суспільно-географічних досліджень у
відповідь на зміну соціального запиту викликають
розширення її теоретико-методологічних засад і
появу нових структурних підрозділів.
• Для прикладу. В соціальній географії: гуманітарна
(гуманістична) географія, іманжинальна географія
(досліджує географічний образ території, а серед
головних методів – образно-географічне
картографування і моделювання географічних
образів).
• Питання, що вимагають дослідження з боку суспільної
географії: інноваційно-інвестиційний потенціал
території; імідж території; менталітет локального і
регіонального соціуму; ТОС; ґендерна нерівність;
соціальна безпека населення; обґрунтування
стратегій соціально-економічного розвитку
території тощо.
11. Інвестиційний потенціал
(перехід до інноваційної економіки)
• Потребують дослідження фактори, що
формують інвестиційний потенціал: ЕГП
регіону (з нових позицій), людський
капітал (інтелектуальний потенціал),
розвиток інфраструктури.
• Людський капітал – потребує досліджень
система освіти, культури, науки, охорони
здоров’я…
12. Суспільно-географічне обґрунтування
формування інноваційних регіонів
• ЕГП;
• Суспільно-географічна оцінка ПРП регіону;
• Імідж території;
• Людський потенціал;
• Виявлення контактних зон формування
інноваційного потенціалу;
• Сформованість громадянського
суспільства та його ментальні особливості.
