ТРЕТІЙ «ЛІСОВИЙ ДІАЛОГ» Монетизація послуг екосистем в Україні: утопія чи недооцінені можливості досягнення цілей сталого розвитку Ігор Соловій, професор кафедри екологічної економіки і бізнесу, Національний лісотехнічний університет України Київ, Укрінформ, 23 листопада 2021

1. Монетизація послуг
екосистем:
утопія чи недооцінені
можливості для переходу
до сталого розвитку
Ігор Соловій,
професор кафедри екологічної економіки і бізнесу,
Національний лісотехнічний університет України
Київ, Укрінформ, 23 листопада 2021

2. Сутність послуг екосистем
Послуги екосистем - внесок, який екосистеми роблять у
добробут людини (CICES, 2018)
Чим відрізняється концепція екосистемних послуг ?
- сприяє кращому сприйняттю взаємодій між функціонуванням частин
екосистем і складовими добробуту людини, такими як дозвілля,
здоров’я, освіта, дохід, купівельна спроможність;
- зосереджується на збереженні екосистеми в цілому, а не на
управлінні конкретними природними ресурсами і користуваннями;
- забезпечує перехід від екологічної політики орієнтованої на ресурси
та види, до нового її бачення, заснованого на збереженні екологічних
функцій та послуг екосистем.

3. Основні екосистемні послуги
- Категорії послуг:
• забезпечення: отриманння їжі, води та ресурсів
• регулювання: контроль клімату, повеней та ін.
природних небезпек, запилення рослин,
очищення води
• підтримки: напр., цикли поживних речовин і
продукування кисню, забезпечення середовища
проживання
• культурні: нематермальні вигоди, зокрема освітні,
культурні, естетичні та рекреаційні блага

4. Причини для монетизації послуг екосистем
• Економічна оцінка надає корисну інформацію про послуги
екосистем (зокрема ті, що не помічались чи ігнорувались) та
природний капітал
• Показує, як сприяє збільшення послуг екосистем теперішньому
та майбутньому добробуту людини
• Дає змогу виявити конфлікти і синергії між окремими послугами
екосистем
• Може покращити прийняття рішень, що дасть кращі результати і
для природи і людей (більше збереження природи та
покращення самопочуття людей)

5. Узагальнений
механізм плати
за послуги
екосистем

6. Державні, приватні та державно-приватні
схеми плати за послуги екосистем
• Перший ринковий підхід - приватні угоди між тими, хто отримує
вигоди від екосистемних послуг і тими, хто відповідає за них (напр.
прямі схеми фінансування між бенефіціантами екосистемних послуг
лісу та лісокористувачами)
• Другий ринковий підхід - відкриті схеми торгівлі, коли уряд визначає
предмет послуги і встановлює правила створення попиту
(напр. міжнародний ринок торгівлі вуглецем)
• Третій ринковий підхід - державні схеми фінансування: уряд створює
фонд для реалізації програми охорони лісових екосистем (непрямі
субсидії і прямі платежі лісовласникам (лісокористувачам))
• Четвертий підхід - природоохоронні банківські/компенсаційні схеми
(уряд вводить квоту на надання конкретної послуги, а постачальники
можуть або прийняти її пропонований рівень, або продати дозвіл, щоб
зобов'язання за них виконували інші).

7. Ринок послуг екосистем у світі
- Програми плати за гідрологічні послуги є найбільшими, для них
характерне зростання: 24,7 мільярда доларів/ 62 країни. Китайська
«схема екологічної компенсації» є найбільшою у світі.
- Програми плати за вуглець лісів спрямовані на подолання
проблем зміни клімату. Ринкові платежі у лісове господарство та
за використання земель, які поглинають вуглець, перевищили 2,8
мільярда доларів.
- Програми плати за біорізноманіття є не такими масштабними.
Ринок платежів за біорізноманіття є найменш розвиненим і
найскладнішим. У всьому світі існує лише 36 програм (станом на
2018 р.).
Nature Sustainability: http://go.nature.com/2Fw6rIB

8. • Ми, лідери країн, зазначених нижче:
Підкреслюємо важливу та взамозалежну роль лісів усіх типів,
біорізноманіття та сталого землекористування у забезпеченні
можливості світу досягти цілей сталого розвитку; сприяти досягненню
балансу між антропогенними викидами парникових газів та їх
поглинанням,адаптуватися до зміни клімату; і підтримувати інші
екосистемні послуги. Підтверджуємо наші відповідні зобов’язання щодо
сталого землкористування а також збереження, захисту, сталого
лісового господарства та відновлення лісів та інших наземних
екосистем.
ГЛАСГО ДЕКЛАРАЦІЯ
ЛІДЕРІВ ПРО ЛІСИ ТА
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Конференції ООН зі змін
клімату СOP26
(2.11.2021)
підписанти -141 країна

9. Joint Statement by the Multilateral
Development Banks:
Nature, People and Planet
Важливі зобов'язання:
1. Боротьба з причинами втрати природи шляхом сприяння та
здійснення «природопозитивних» інвестицій
2. Сприяння синергії на національному та регіональному рівнях
3. Оцінювання природи, щоб керувати прийняттям рішень
PS : Відповідно до статті 6 Паризької Кліматичної угоди (2015)
«природопозитивні» означає такі, що підвищують стійкість нашої
планети та суспільств, щоб зупинити та повернути втрати
природи. Позитивний підхід до природи збагачує біорізноманіття,
зберігає вуглець, очищає воду та знижує ризик пандемії.

10. Лісова стратегія ЄС до 2030 р.
• Праліси та старовікові ліси зберігають значні запаси вуглецю, а також
видаляють вуглець з атмосфери, водночас маючи першорядне значення для
біорізноманіття та надання важливих екосистемних послуг.
• Властивості ґрунту та екосистемні послуги ґрунтів мають бути захищені як
основа здорових і продуктивних лісів.
• Власники та менеджери лісів потребують рушіїв та фінансових стимулів,
щоб мати можливість надавати, окрім деревних та недеревних матеріалів та
продуктів, також екосистемні послуги.
• Комісія досліджує, як сприяти використанню національних фондів для
лісогосподарських заходів та краще націлити їх на екосистемні послуги.
• Приватні ініціативи можуть фінансувати схеми продкування вуглецю (carbon
farming) шляхом надання вуглецевих сертифікатів, якими можна торгувати
на ринках. Бенефіціари отримуватимуть виплати, пов’язані з отриманими
результатами.

11. Приклади чинних схем оплати послуг екосистем (1)
• Фінська програма Metso сплачує власникам приватних лісів за те, щоб
вони відводили свою землю для збереження біорізноманіття. Надані
суми залежать від вартості землі та терміну, на який буде відведений
ліс.
• У Хорватії податок з фізичних та юридичних осіб, які здійснюють
господарську діяльність і мають дохід понад 400 000 євро, сплачується
за користування послугами лісових екосистем у розмірі 0,0265% від
загального доходу і через спеціальний національний фонд
розподіляється між власниками лісу відповідно до площі лісу
відповідно до лісогосподарських планів.
• Французька схема Label Bas Carbon дозволяє приватним і державним
заходам добровільно компенсувати викиди парникових газів шляхом
фінансової підтримки екологічних послуг (заходів з низьким вмістом
вуглецю) у веденні лісового господарства.

12. Приклади чинних схем оплати послуг екосистем (2)
• У 2019 році Португалія запустила пілотну програму оплати послуг
лісових екосистем у двох природних парках, яка охоплює
ренатуралізацію евкаліптових плантацій, посадку автохтонних порід
та продукування недеревних продуктів лісу.
• У Німеччині федеральне водне законодавство дає право
власникам лісів отримувати компенсаційні виплати за обмеження
господарювання в охоронних зонах підземних вод.
• У рамках ініціативи «The Green Heart of Cork», розробленої WWF
Mediterranean, приватна компанія з виробництва напоїв
заплатила власникам лісових земель за захист водоносного
горизонту, який використовувався для їхнього виробничого
процесу.

13. Стимули для збереження та примноження послуг
екосистем
• Процедура FSC з послуг екосистем - основа для демонстрації впливу
діяльності утримувачів сертифікатів FSC на послуги екосистем та подальшої
верифікації третьою стороною на основі глобального підходу. FSC
сертифікація може використовуватися для доступу до ринків послуг
екосистем комунікації щодо позитивного впливу та екологічного маркетингу,
пошуку спонсорства та інших переваг.
• Процедура зосереджена на п’яти типах послуг екосистем (збереження
біорізноманіття, поглинання і утримання вуглецю, регулювання водного
потоку, збереження ґрунту та рекреаційні послуги).
• 30 проектів у різних частинах світу.

14. Послуги екосистем у фокусі уваги
національної екологічної політики
• «проведення інформаційно-просвітницької кампанії щодо цінності
екосистемних послуг на прикладі екосистем України, формування до 2015 р.
та подальше застосування вартісної оцінки екосистемних послуг» (Закон
«Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до
2020 року»).
• “Розвиток екосистемних послуг дасть змогу створити можливості для
сталого розвитку суспільства та екосистеми. Біологічне різноманіття
України, яке надає екосистемні послуги, до 2030 року повинно бути
збереженим, оціненим і відповідним чином відновленим» (Закон «Про Основні
засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року).
• Забезпечення вагомого внеску лісів в розвиток економіки (монетизація
екосистемних послуг лісового господарства та збільшення їхньої частки)
(Державна стратегія управління лісами України до 2035 року (2020 р., проєкт).

15. Пошук механізмів стимулювання приватного
сектору – приклад програми «Зелена країна»
• захист від вирубування самозалісених ділянок, налагодження
діалогу між територіальними громадами та лісгоспами стосовно
виділення земель під залісення, виділенню земель запасу лісгоспам
для лісовідтворення.
• започаткування системи видачі вуглецевих сертифікатів з метою
залучення інвестицій для проведення робіт з масштабного
лісорозведення в рамках розробки національного стандарту оцінки
обсягу поглинання вуглецю лісами.
Матеріали засідання міжвідомчої робочої групи, 04 листопада 2021 року

16. Питання для обговорення
• Чи існує спільне бачення ролі послуг екосистем і засобів їх
монетизації у екологічній та лісовій політиці?
• На які виклики слід очікувати на шляху реалізації цієї концепції,
та яким має бути внесок кожної з представлених груп інтересів?
• Якими є очікування та можливі кроки відповідального бізнесу
щодо розвитку приватного ринку послуг екосистем в Україні?

17. Дякуємо за увагу