1. ПРОСВІТНИЦТВО ЯКПРОСВІТНИЦТВО ЯК
ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА:ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА:
“Доба Розуму”“Доба Розуму”
Автор ідеї та виконавець: Опришко І.Г.
учитель-методист вищої категорії
Мереф’янської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1
Харківської районної ради
Харківської області
“Там, де мешкають невігласи, існують
монархії, а де розквітла література і
працюють великі уми, установлюються
республіки”
(Т. Боккаліні)
3. Ідейно-політичний рух
Ідейно-естетична доба
Літературна епоха
ПРОСВІТНИЦТВО
– це:
“Дві речі тим більше дивують мене, чим більше
я думаю про них: зоряне небо наді мною і
моральний закон у мені”
(І. Кант)
(фр. sicle de lumieres – доба світочів)
Салон мадам Жоффрін – типовий французький
салон часів Просвітництва
4. ПРОСВІТНИЦТВО –
ідейно-політичний і мистецький рух
ПРОСВІТНИЦТВО
Бароко
Класицизм
Реалізм
Сентименталізм
=
усі вони паралельно
існують у Добу
Просвітництва і
докорінно відрізняються
один від одного
АЛЕ:
ПРОСВІТНИЦТВО
філософія естетика літературанаука
На відміну від інших культурно-мистецьких напрямків, різні жанри яких
суперечили один одному, у культурі Просвітництва, незважаючи на все її
різномаїття, радикальних розбіжностей не було. Спільним у роботах усіх
“просвітителів” стало прагнення виховати, “просвітити” своїх сучасників.
Спільне ідеологічне підгрунтя
5. ПРОСВІТНИЦТВО у філософії
Основні представники:
Дж. Локк, Д. Юм, Е. Бьорк (Англія), І. Кант, Г. Лейбніц, Г. Гегель (Німеччина),
Вольтер, Д.Дідро, Ж.Ж. Руссо, Ш. Монтеск’є, К. Гельвецій (Франція) тощо
Основні твори:
“Дослід про людський розум” (Локк), “Критика чистого розуму” (Кант), “Про
Розум” (Гельвецій), “Нові досліди про людський розум” (Лейбніц)
Основна мета філософів-просвітителів:
побудувати суспільний добробут шляхом розумового та морального
виховання людства.
Основні ідеї:
• людяність;
• доброчесність;
• природність;
• рівність;
• свобода;
• братерство.
Жан-Жак Руссо Джон Локк Пам’ятник І. Канту
6. ПРОСВІТНИЦТВО у царині науки
ЕНЦИКЛОПЕДИСТИ
Енциклопедія (від гр. “бачу, вивчаю, досліджую все навколо”) –
це універсальний тлумачний словник, що містить інформацію з
різних галузей науки, мистецтв і ремесел.
зараз – – у Франціїї 18 століття
люди, що вирізняються філософи, письменники,
не вузькими, фаховими, політики, що брали участь
а різнобічними знаннями у написанні “Енциклопедії”
Е Н Ц И К Л О П Е Д И С Т И
Французькі просвітники-енциклопедисти:
• Д. Дідро
• Ж. Л. Д’Аламбер
• Вольтер
• Ш. Л. Монтеск’є
• Ж.-Ж. Руссо
• К. А. Гельвецій
• П.А. Гольбах
Працювали над виданням
“Енциклопедії” майже 30
років (1751-1780), попри
накладені владою заборони
та матеріальні труднощі
Титульна сторінка
Енциклопедії
Просвітники-енциклопедисти за роботою
7. ВОЛЬТЕР
(1694 – 1778)
Справжнє ім’я: Франсуа Марі Аруе
Місце і час народження: Париж, 12.01.1694
Освіта: 1704-1711 р.р. – єзуїтський
колеж Людовика Великого
Юнацьке захоплення: поезія у стилі рококо
Погляди: радикальне неприйняття деспотизму
влади та католицької церкви
Імміграція: 1726-1729 р.р. (Англія)
Кар’єра на Батьківщині:
1729-1745 р.р. – бурхлива літературна діяльність
(драми, оповідання, поеми, філософські твори);
1745 р. – Вольтера обрано членом Французької
Академії (1746 – Вольтер став її Почесним членом);
1753-1760 р.р. – мандри Європою (Пруссія, Швейцарія)
1760-1778р.р. – життя у Ферне (маєток на кордоні
Франції та Швейцарії), загальноєвропейська слава,
контакти із провідними мислителями та політиками;
1778 р. (лютий) – повернення на Батьківщину
Смерть: 30.05.1778
Філософська повість
“ПРОСТАК” (1767)
- полеміка із Руссо щодо
“цивілізованої” людини,
в якій Вольтер бачив
“розумну” істоту, а Руссо –
“природну особистість”
Основні твори Вольтера:
“Орлеанська Діва”, “Магомет”,
“Меропа”, “Блудний син”, “Наніна”,
“Кандід”, “Задіг”, “Простак” тощо
Портрет Вольтера (гравюра)
8. ПРОСВІТНИЦТВО у літературі
Основні ідеї просвітництва:
• культ розуму;
• провідне значення науки;
• досвід – критерій перевірки діяльності
людини;
• виховання – вагомий критерій формування
особистості;
• віра у досконалість природи;
• цінність особистості, незалежно від її
походження та соціального стану;
• роль мистецтва і літератури у процесі
виховання нової людини;
• прагнення перебудувати світ за законами
природної гармонії.
XVIIIXVIII СТОЛІТТЯСТОЛІТТЯ
бароко
+
рококо
класицизм
сентименталізм
реалізм
NEWNEW
NEWNEW
ПРОСВІТНИЦТВО
вишуканість
форми та змісту
підпорядкованість
чітким правилам і
вимогам
утвердження
чуттєвої стихії
зображення життя
суспільства
9. ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА
Основні представники:
Р. Бернс, Д. Дефо, Дж. Свіфт, Г. Філдінг, С. Річардсон, Л. Стерн (Великобританія),
Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, П.О Бомарше (Франція), Г.Е. Лессінг, Й.К. Шіллер, Й.В. Гете
(Німеччина), К. Гольдоні (Італія), Б. Франклін (США), Д. Фонвізін, О. Радищев,
О. Грибоєдов (Росія)
Основні риси:
• наявність у художніх творах філософських ідей,
зокрема рівності (релігійної, класової, расової тощо)
сободи та братерства;
• опозиція “цивілізація (-) / природа (+)” та поняття
“природної людини” (Дефо);
• опозиція “природне право” – “суспільна угода”;
• ідея просвіченої монархії
Основний настрій:
оптимізм,
радісне світосприйняття
Д. Дефо
О. Грибоєдов Ф. Шіллер Й.-В. Гете
10. ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА
Основні представники:
Р. Бернс, Д. Дефо, Дж. Свіфт, Г. Філдінг, С. Річардсон, Л. Стерн (Великобританія),
Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, П.О Бомарше (Франція), Г.Е. Лессінг, Й.К. Шіллер, Й.В. Гете
(Німеччина), К. Гольдоні (Італія), Б. Франклін (США), Д. Фонвізін, О. Радищев,
О. Грибоєдов (Росія)
Основні риси:
• наявність у художніх творах філософських ідей,
зокрема рівності (релігійної, класової, расової тощо)
сободи та братерства;
• опозиція “цивілізація (-) / природа (+)” та поняття
“природної людини” (Дефо);
• опозиція “природне право” – “суспільна угода”;
• ідея просвіченої монархії
Основний настрій:
оптимізм,
радісне світосприйняття
Д. Дефо
О. Грибоєдов Ф. Шіллер Й.-В. Гете
