Музейні скарби Дніпровського : інформаційна довідка / ЦРБ ім.П.Тичини. - К.:2014

1. Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини
Дніпровської районної в місті Києві держадміністрації
Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини
Київ-2014

2. Стр. 2
Музейні скарби Дніпровського
В 2014 році виповнилося 45 років Дніпровському району міста Києва. Центральною районною бібліотекою ім. П.Тичини зібрано великий фактографічний матеріал, видані бібліографічні посібники з історії та сучасного розвитку Дніпровського району.
Інформаційна довідка “Музейні скарби Дніпровського” продо- вжує знайомити користувачів бібліотеки, всіх зацікавлених ще з однією стороною культурного життя району — музеями. Інформа- цію про шкільні та бібліотечні музеї можна знайти в раніше вида- ному посібнику “Музеї Дніпровського району: державні, шкільні, бібліотечні”. Дана інформаційна довідка познайомить з історични- ми, незвичайними музеями та музейними скарбами району, їх адре- сами, місцезнаходженням.
Музей вторсировини
Музей вторсировини є одним із незвичайних музеїв Києва. Він розташований на території заводу з переробки вторсировини "Київміськвторресурси", який здійснює заготі- влю, первинну обробку та переробку паперо- вих, полімерних, текстильних, гумових й скляних відходів вторин- ної сировини, а також здійснює заготівлю металобрухту кольорових та чорних мета- лів. Цей музей називають музеєм антиква- ріату або "музеєм непотрібних речей".
Колекція нинішнього музею почала формуватися з 1943 року - моменту засну- вання заводу. Цікаві речі, знайдені в смітті, просто не стали знищувати.

3. Стр. 3
Музейні скарби Дніпровського
Трохи пізніше люди, дізнавшись, що на заводі приймають ста- ровинні предмети, стали зносити їх саме сюди. Багато хто відзначає, що виник музей буквально зі звалища. Десятиліттями люди здавали у втор- сировину, на їх погляд, непотрібні речі, які нині перетворилися на без- цінні реліквії. Просто-напросто люди викидають своє майно, щоб звіль- нити житлову площу, співробітники музею це сміття перебирають та знаходять унікальні речі, знищувати які просто рука не піднімається. У колекції зібрано безліч екзотичних та антикварних речей, багатьом з яких більше 200 років.
У музеї вторсировини дві експозиції: одна знаходиться на території заводу, під дахом, а частина - під відкритим небом. Най- більші експонати розміщені на вулиці, під навісом, а основна ча- стина розмістилася в затишному дерев'яному будиночку. Звичай- но ж, музей славиться своїми експонатами, серед яких дореволю- ційний патефон, старовинний самовар з чоботом, комплект ін- струментів для катувань царської жандармерії, старовинні сани - "гринджоли", станок по переробці коноплі. Є в колекції музею й прототип сучасних ходунків - найпростіше пристосування з дере- ва та лози, за допомогою якого вчилися ходити діти в 18 столітті, також в експозиції представлено довоєнну дитячу коляску й ста- ровинну ляльку.
Є також багато раритетних речей, як наприклад, перший в Російській імпе- рії пилосос, різноманітні радіоприймачі

4. Стр. 4
Музейні скарби Дніпровського
та фотоапарати, всілякі лампи, ліхтарі, праски, раритетний атлас Куби. Радянській тематиці присвячений цілий стенд, на якому близько 40 різних фігур вождя революції, а у дворі заводу вста- новлено знамениту 7-метрову статую Леніна, привезену з Криму, є Книга пошани з іменами переможців у соціалістичному змаган- ні колективу підприємства.
Вельми цікавий перший номер знаменитого ленінського видання "Іскра" 1900 року. Інструментарій представлено старими сільськими возами, дерев'яними плугами, старовинними столярними інструментами. Є в музеї статуетка найсильнішої у світі люди- ни Івана Піддубного 1905 року виготовлення, снаряди та ядра часів Першої світової війни.
Викликає захоплення у відвідувачів музею старовинна перукарня. У спеціальному чемоданчику - перші за- лізні бігуді-ножиці, перший пристрій для гоління, небезпечна бритва, перший мета- левий фен німецького виробництва. Є в музеї вторсировини навіть стародавні іко- ни, які звозили сюди з усієї України. Співробітники музею стверджують, що було кілька спроб викупити ікони, але їх не продали.
Відвідування музею вторсировини безко- штовне для будь-якого охочого. Краще, звичайно, скористатися послугами екску- рсовода, але й побродити самому серед унікальних раритетів теж вельми цікаво. Музей вторсировини - не тільки відмінне місце для проведення часу, але й склад раритетів для кіношників, які регулярно приїжджають сюди на консультації, також приходять новоявлені колекціонери предме- тів радянського побуту.

5. Стр. 5
Музейні скарби Дніпровського
Адреса: вул. Степана Сагайдака, 112
Телефон: (044) 517 39 63, (044) 516 50 22
Розклад роботи: щодня з 9:00 до 18:00, вихідні - субота, неділя.
Як дістатися:найближча ст. метро Лівобережна (в сторону Ми- кільської Слобідки)
Музей історії каналізації
Музей каналізації в Києві приваблює відвідува- чів незвичайною експозицією, яка присвячена розвитку каналізації не тільки в Україні, але й в інших країнах. У цьому музеї все гар- монійно. Навіть будинок, в якому він розташований, це не просто будинок, а стара насосна каналізаційна станція, що знаходиться на лівому березі Дніпра. Музей каналізації було засновано в 1994 році за підтримки Київського міського водоканалу. І до цього дня музей залишається його структурним підрозділом. Відкриття в столиці України подібного музею було приурочене до сторіччя заснування в Києві централізованої системи каналізації, яка була закладена в 1894 році.
Музей каналізації унікальний уже фактом свого існування. Подібні музеї є практично у всіх великих містах Європи, однак, на сьогоднішній день музей каналізації є єдиним в Україні. Експонати музею виставлені у двох основних залах.

6. Стр. 6
Музейні скарби Дніпровського
Екскурсовод розповідає про зародження каналізаційної справи, звертає увагу відвідувачів на схему каналізації, яка пра- цювала в стародавніх Греції та Римі, де й з'явилася перша у світі каналізаційна система. Основним матеріалом для виготовлення каналізаційних труб була кераміка, адже вона була міцна, недоро- га у використанні, й не піддавалася гниттю, перебуваючи трива- лий час в землі. У музеї виставлені примірники керамічних труб різного діаметру. Найтонші труби всього 5 см. Щоб вони не заби- валися, двірники були вимушені щодня чистити стічні решітки у дворах. За цим суворо стежили дільничні.
Експозиція музею каналізації представлена найрізноманіт- нішими експонатами, які тим чи іншим чином пов'язані з історі- єю розвитку каналізації. До уваги відвідувачів керамічні водопро- відні труби, які досягли поважного 100-річного віку, схема кана- лізаційних мереж Києва, обладнання для прочищення каналіза- ційних шляхів. Привертає увагу макет Либідського колектора, виконаний у натуральну величину, є також макет тренувального майданчика. Екскурсанти можуть розглянути навіть спеціальну уніформу працівників каналізаційних служб.
Відвідавши музей каналізації в Києві, відвідувачі також дізнаються, як організовувалася перша каналізація у столиці України, адже основна частина експозиції присвячена, звичайно ж, каналізаційному господарству Києва. До його появи воду бра- ли з Дніпра, возили її возами. Відходи виливалися прямо у дворі або в канави, однією з яких служила річки Глибочиця, що протікала за нинішніми вулицями Верхній та Нижній Вал. Така ситуація створювала жахливі санітарні умови, сприяючи сталому зростанню захворювань й, відповідно, смертності киян.

7. Стр. 7
Музейні скарби Дніпровського
. Організація в Києві каналізації частково змогла вирішити цю проблему. У музеї навіть представлений звіт лікарів того часу, який підтверджує зниження смертності серед мешканців Києва. У сто- лиці була запущена Шоновська система каналізації, яка стала од- нією з перших роздільних каналізацій в Європі. Її принцип полягав у тому, що стічні води та дощові стоки течуть по різних трубах, тоб- то фактично працюють дві незалежні каналізації.
Окремий стенд присвячений Аманду Струве - відомому підприємцеві, меценату, ініціатору будівництва каналізації у місті. В музеї є архівні документи, які свідчать про те, що одним із підряд- ників будівництва каналізації в Києві була будівельна компанія Владислава Городецького. Він приймав безпосередню участь у ро- зробці проектів спеціальних будівель на вулиці Введенській - ком- плекс зберігся до цих пір.
Музей каналізації звертає увагу відвідувачів не тільки на древні деталі каналізації. Є окремий стенд, де показано роботу су- часної служби водоканалу: все необхідне обладнання, кріплення, спуски в люки. Екскурсовод розповідає, наскільки нелегко працювати в люку, адже висота каналу складає близько 90 см, стоя- ти доводиться в напівзігнутому стані, по коліно у воді. Працювати потрібно в протигазах й спеціальних костюмах. Для визначення на- явності газу використовують "лампочку Деві" (ЛБВК), на зразок тієї, що у вугільних шахтах, адже в колекторах зустрічаються метан, сірководень, чадний газ.

8. Стр. 8
Музейні скарби Дніпровського
Незвичайним є й двір музею каналізації. Тут виставлені еле- менти водонапірних труб, які не помістилися всередині. Кон- струкцію збирали самі співробітники музею, склеюючи по шмат- ках те, що дісталося після знахідок. Є тут й каналізаційне облад- нання, яке нагадує батискаф, є великий водопровідний кран. По- трапити в унікальний музей можна в будь-який робочий день, але заздалегідь потрібно зателефонувати та домовитися з адміністра- тором.
Музей каналізації не зупиняється на досягнутому. Його ко- лекція постійно поповнюється новими експонатами. Останніми придбаннями музею стали шматки двох сторічних труб, привезені співробітниками міського водоканалу. З'явилися в експозиції й сучасні експонати, а саме зразки нових каналізаційних люків з металопластику та пластику, які стали встановлюватися тільки в останні роки. Крім виставкової діяльності музей спільно з Водно- інформаційним центром веде облік збережених в Україні пам'яток водопроводу.
Адреса: Харківське шосе, 50а
Телефон: (044) 559 96 45
Розклад роботи: тільки за попереднім записом.
Як дістатися: від ст. метро Дарниця їхати маршрутним таксі № 45 до зупинки Інститут хімії.
Музей історії київського транспорту
Музей історії київського транспорту відкритий в 1992 у зв'язку із святкуванням 100-річчя Київського трамваю і знаходився за ад- ресою вулиця Академіка Філатова, 22/8. Від часу відкриття і до 14 квітня 2010 року беззмінним директором музею була Лідія Архи- півна Лівінська.

9. Стр. 9
Музейні скарби Дніпровського
З 2011 року музей знаходиться на території Дарницького трамвайного депо.
Величезна кількість експонатів музею транспорту остан- німи роками була обділена увагою публіки. Аж ось, на честь святкування 120-ої річниці запуску в Києві першого електричного трамваю, у 2012 році двері відновленого му- зею знову відкрилися.
У рамках оновленої експозиції Музею можна познайо- митися з множиною історичних фотоматеріалів, із зразка- ми проїзних документів різних часів, з масштабними мо- делями трамваїв, автобусів і тролейбусів усіх часів, почи- наючи від конки.
А у дворі трамвайного депо, що прихистило у себе му- зей, є і повноцінні і навіть діючі експонати, у тому числі і родич іменинника – трамвай зразка120-річної давності.
Музей міського транспорту працює у Дарницькому трам- вайному депо по вул. Павла Усенка, 7/9.
Режим роботи: Телефони: Вт-чт – 10-17 год. (044)291-68-29 Птн – 10-16 год. 066-682-02-08

10. Стр. 10
Музейні скарби Дніпровського
Алея-музей військової техніки
в парку культури та відпочинку “Перемога”
Парк «Перемога» було створено у 1965 та переплановано у 2008 році. На понад 82 га простягнувся сосновий ліс із паркови- ми алеями, є декоративне озеро з арковими містками та остро- вом, атракціони, спортивні майданчики, критий каток «Крижинка», а з оглядового колеса відкривається чудова пано- рама частини столичного лівобережжя.
Алея-музей військової техніки є елементом єдиної архітектурної композиції парку культури й відпо- чинку "Перемога". Роботи з його створення розпочались 2013 року під час виконання другої черги реко- нструкції парку – як позитивна відповідь на численні звернення представників районних ветеранських організацій та киян. Спо- чатку на відведеному майданчику, що знаходиться в кінці центральної паркової алеї, було зроблене спеціальне бетонне покриття, яке має витримати 36-тонну вагу "шістдесятчетвірки", 40-тонну БРЕМ, 3-тонну гаубицю та 1,5-тонну гармату. Після цього площадка була вкладена плиткою (фемами).

11. Стр. 11
Музейні скарби Дніпровського
На обладнаному майданчику встановлено зразки техніки та озброєння: танк «Т-64», броньовану ремонтно- експлуатаційну машину (БРЕМ-1), гаубицю «Д-30» та 76-мм протитанкову гармату «ЗИС-3». Усі ці експонати пройшли демі- літаризацію на підприємствах Міністерства оборони України, де їх підготували до експлуатації в умовах музею під відкритим небом.
Архітектурний ансамбль парку, окрім алеї-музею, включає «Курган Безсмертя», скульптурні композиції «Жінці у Великій Вітчизняній війні» та «Матері-вдові», а також алею прикордон- ників.
Адреса: м. Київ, бульвар Перова, 2
Як дістатися: ст. метро Дарниця
Музей пошти
Луначарського, 16/4. Сюди музей пошти перенесли з Голо- впоштамту. Він працює з 10:00 до 17:00 год. щовівторка, щосереди і щочетверга. Тут можна побачити раритетні марки, кон- верти, листівки, поштові скриньки і навіть тарантаси. Вхід безкоштовний.
Музей історії Дарницького
вагоноремонтного заводу
Музей історії Дарницького вагоноремонтного заводу було створено у вересні 1965 р. Спочатку це була кімната в Будинку культури, потім експонати перенесли в один із вестибюлів інже- нерного корпусу. А у 2005 р. музей, до 70-річчя заводу, був пов- ністю реконструйований і всі експозиції зайняли велике світле приміщення.

12. Стр. 12
Музейні скарби Дніпровського
Перший експонат, з якого розпочинається експозиція є ма- кет арки, на якій напис: «Вагонбуд». У 1934 р. Народний коміса- ріат шляхів сполучення затвердив план будівництва Дарницького вагоноремонтного підприємства. Коли неподалік станції Дарниця готували промисловий майданчик для майбутнього заводу, задля чого було очищено від дерев і кущів майже два квадратних кіло- метри лісу та прокладено під’їзні колії, й була зведена ця пам’ят- на арка.
Стенди з пожовтілими фотографіями та копіями офіційних документів, вирізки з газет та письмо- ві свідчення очевидців розповідають про хід бу- дівництва заводу та житлового масиву для ваго- норемонтників, про завершення будівництва пі- дприємства у 1937 р. Тоді залізничний транспорт країни отримав потужний Дарницький вагоноремонтний завод з пропускною зда- тністю 6 тис. вантажних вагонів щорічно.
Цю частину музею невипадково називають залою, адже тут зібрані свідчення саме про найвизначніші віхи в житті заводсько- го колективу та про знатних людей заводу, які прославили підп- риємство.
В очі одразу впадають два окремих «острівці» цікавих експонатів. Невисо- кий великий круглий стіл, на якому зіб- рано все, що стосується святкування 75- річчя ДВРЗ. Друге окреме зібрання екс- понатів присвячене Дню Перемоги, адже воєнні та повоєнні роки в житті заводу — найважчі та найскладніші.

13. Стр. 13
Музейні скарби Дніпровського
Матеріали на стендах свідчать про цей суворий для колекти- ву час. Евакуація заводу в Свердловськ, Саратов та Канаш, де ре- монтували рухомий склад і випускали продукцію для фронту. А ще — документальні розповіді про бронепоїзд «Дарницький пар- тизан», заводську підпільну організацію, повоєнну відбудову підп- риємства. А в центрі «острівця пам’яті» велике фото ветеранів за- воду в святковому вбранні і з нагородами, які воювали на фронтах. Тут же — прізвища майже 50 дарницьких вагоноремонтників, які віддали життя за Батьківщину, за Перемогу.
У другій залі музею розповідається про індустріалізацію, роз- виток підприємства та технічний прогрес на заводі. Стенди з чис- ленними експонатами свідчать, що впровадження нової техніки та технологій розпочалося у 1958 р. з введення конвеєрів для ремонту кришок люків піввагонів. А вже наступного року, вперше в історії залізничного транспорту, на ДВРЗ запрацював головний конвеєр з ремонту чотиривісних піввагонів. Відвідувачі мають змогу бачити фотографії творців перших на транспорті вагоноремонтних конвеє- рів: конструкторів, інженерів, робітників.
Стенди та експозиції в третьому залі музею розповідають про сьогодення ДВРЗ. Тут зібрані всі фактичні матеріали з трудового життя колек- тиву за останні два десятки років.
Звичайно, жоден відвідувач не пройде повз куточок спортивної слави дарничан, де зібрані кубки, нагороди, фото змагань і кращих виробничників- спортсменів. І товарний знак ДВРЗ, і стенд «Нові розробки», і ку- точок презентації випуску нових піввагонів нікого не залишать байдужими.
Адреса: вул. Алма-Атинська, 74
Тел.: (044) 551-07-05

14. Стр. 14
Музейні скарби Дніпровського
Парк-музей Київ в мініатюрі
Парк-музей «Київ в мініатюрі» розташований на території Гідропарку. Парк був відкритий 23 червня 2006 року, і з тих пір кількість експонатів в ньому тільки збільшується. Зараз тут можна побачити Майдан Незалежності і Хрещатик, Києво -Печерську лавру, Михайлівський Золотоверхий монастир, Золоті ворота, Со- бор Святої Софії, монумент « Батьківщина- Мати», вокзал, аеро- порт, і навіть Дніпро з мостами! Всі експонати - точні копії своїх більших оригіналів в масштабі 1:33 і розташовуються в парку пло- щею в 1.8 га. Моделі музею «Київ в мініатюрі» виготовили архіте- ктор-дизайнер О.Хохлов, керівник макетної майстерні В. Альохін, художник-оформлювач—С.Сідоркін.
Адреса: просп. Броварський, 9в
Метро Гідропарк

15. Стр. 15
Музейні скарби Дніпровського
Список використаних Інтернет джерел
Алею-музей військової техніки відкрили у столиці [Електр.ресурс] // UNN Українські національні новини.- Текст. та граф. дані. - К.: 2014. - Режим доступу: http://www.unn.com.ua/uk/ news/1013839-aleyu-muzey-viyskovoyi-tehniki-vidkrili-u-stolitsi (18.07.2014).— Назва з екрану.
Андрієнко, Б. Скарбниця раритетів:[Музей історії Дарницького вагоноремонтного заводу] [Електр. ресурс] / Борис Андрієнко // Lisky [сайт].– К.:2010-2014.– Режим доступу: http://lisky.org.ua/site/ news/news0388.shtml (24.07.2014). - Назва екрану.
У Києві відкрився музей військової техніки [Електр. ресурс] // Українська Правда, Історична Правда / Фонд Ріната Ахметова ―Розвиток України‖. - Текст. та граф. дані. - К.: 2013-2014. - Режим достопу: http://www.istpravda.com.ua/short/2012/11/6/99093/ (18.07.2014). - Назва з екрану.
Музей вторсировини у Києві [Електр. ресурс] // Kievtown.net: Ту- ристичний портал для тих, хто мандрує до Києва . - Текст. та граф. дані. - К.: 2014. - Режим доступу: http://kievtown.net/ukr/ kiev_museums/vtorsirya_museum.html (18.07.2014). - Назва з екрану.
Музей каналізації у Києві [Електр. ресурс] // Kievtown.net: Турис- тичний портал для тих, хто мандрує до Києва. - Текст. та граф. да- ні. - К.: 2014. - Режим доступу: http://kievtown.net/ukr/ kiev_museums/water_drain_museum.html (18.07.2014). - Назва з ек- рану.
У парку ―Перемога‖ відкрили алею-музей військової техніки [Електр. ресурс] // Хрещатик [сайт]. - Текст. та граф. дані. - К.: 20- 14. - Режим доступу: http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4167/rubs/ arc.html (18.07.2014). - Назва з екрану.

16. Стр. 16
Музейні скарби Дніпровського
Список літератури з фондів ЦРБ ім. П.Тичини
Виговська, Н. Рідкісний примірник газети знайшли на Руса- нівських садах: [про Музей антикваріату] / Неля Виговська // D- news/ - 2012.—08 червня (№21).—С.14.
Казакова, К. Унікальний музей каналізації запрацює після тривалого ремонту / Катерина Казакова // D-news/ - 2012.—1 жов- тня.
Крупник, Е. Русанівська давнина. В Русанівських садах при заводі вторинної сировини діє музей антикваріату / Еміль Круп- ник //Веч. Київ. - 2012. - 17 травня (№53). – С.29.
Марущак, А. Трамвай подорожал и ездил по ночам : [з істо- рії київського міського транспорту в часи першої світової війни] / А. Марущак // Сегодня. – 2014. – 1 октября (№ 213). – С. 13.
Мацегора, К. Швабра у ступі навпроти вождя. У музеї сміт- тя речі здаються непотребом, вкритим пилом. Зітреш його - аж ні, справжнісінький раритет / Катерина Мацегора, Олександр Лепе- туха // Урядовий кур’єр. - 2013. - 20 листопада (№214). - С.21. - Відомості доступні також з інтернету: http://ukurier.gov.ua/uk/ articles/shvabra-u-stupi-navproti-vozhdya/
Портнов, О. Музей хлама: Какие раритеты киевляне выбра- сывают на помойку / Олег Портнов // Комсомольская правда в Украине. - 2011. - 10 ноября. - Відомості доступні також з інтер- нету: http://kp.ua/kiev/269225-muzei-khlama-kakye-rarytety- kyevliane-vybrasyvauit-na-pomoiku
Скачева, В.Почтовые места столицы: [Музей пошти переї- хав в приміщення Лівобережного поштампу] / Владислава Скаче- ва // Сегодня. - 2013. - 11 октября (№224). - С.8.
Список склала і підготувала до друку
зав. відділу довідково-інформаційної та
організаційно-методичної роботи - Осипенко В.М.
Наша адреса:
Центральна районна бібліотека ім..П.Г.Тичини
вул. А.Луначарського, 24
м. Київ – 02
02002 Е-mail: dniprlib@ gmail.com
http://dnipоrlib.com.ua
Тел. (044)517- 42-38