Ядерна енергетика України – ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

1. м.Київ
12 липня 2018 року

2. 2

3. Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
1. Розглянути Закон України щодо
врегулювання питання
запобіганню банкрутства ДП
«НАЕК «Енергоатом»
Виконано частково
Питання запобігання банкрутства ДП «НАЕК «Енергоатом»
врегульовано спільними зусиллями органів державної влади
відповідно до положень законодавства України. Для
вирішення боргових проблем розроблено проект Закону
«Щодо особливостей погашення заборгованості за
електричну енергію, яка утворилася в ОРЕ», зареєстрований
за № 8439
Обґрунтування:
1. Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів
України щодо забезпечення виконання міжнародних
зобов'язань України в частині безпеки експлуатації атомних
електростанцій» № 4839 від 16.06.2016 втратив актуальність.
Терміни визначені проектом закінчились 1 липня 2017 р.
Висновок Комітету від 16.06.2016: «прийняти у першому
читанні за основу та в цілому як Закон»
2. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких
законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-
енергетичному комплексі щодо державного підприємства
"Національна атомна енергогенеруюча компанія
"Енергоатом" прийнято ВРУ 28 січня 2016 року № 947VІІІ.
Вето Президента України
3. Повторно вносити питання банкрутства не доцільно, більш
актуальна тема в заданому контексті погашення
заборгованості
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ (15.04.2016)
3

4. Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
2. Проведення тематичного
засідання з розгляду невідкладних
проектів Законів України з питань
функціонування енергетичної
галузі держави
3 Внесення пропозицій щодо
включення до порядку денного
сесії наступних проектів Законів
України:
 «Про внесення змін до статті 6
Закону України «Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній
валюті» (щодо строків здійснення
розрахунків у галузі ПЕК) (реєстр.
№2336 від 05.03.2015)
 №2336 від 05.03.2015 - Комітет Верховної Ради України з
питань фінансової політики і банківської діяльності
вирішив рекомендувати прийняти за основу та в
цілому (19 разів вносився на розгляд ВРУ)
Прим.: 21.06.2018 прийнято Закон України «Про валюту та валютні
операції», який 04.07.2018 підписано Президентом України.
Зазначений закон скасовує дію Закону України «Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті»
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ (15.04.2016)
4

5. Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
 «Про внесення змін до статті 11
Закону України "Про управління
об'єктами державної власності"
щодо впорядкування процедури
відчуження суб'єктами
господарювання державного
сектору економіки житла своїм
працівникам» (реєстр. №3131 від
17.09.2015)
 «Про внесення змін до деяких
законів України щодо впорядкування
правових режимів території у
місцях розташування ядерних
установок та об'єктів,
призначених для поводження з
радіоактивними відходами»
(реєстр. № 2021а від 04.06.2015 )
Виконується
 №3131 від 17.09.2015 - Прийнято за основу 17.05.2018
06.06.2018 Комітет ВРУ з питань економічної політики
прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України
прийняти законопроект у цілому
Станом на 26.06.2018 законопроект підготовлений до
другого читання
Виконується
№2021а від 04.06.2015 - Комітет Верховної Ради України з
питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної
політики та ядерної безпеки вирішив рекомендувати
прийняти за основу у першому читанні
(3 рази вносився на розгляд ВРУ)
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ (15.04.2016)
5

6. Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
 «Про внесення зміни до статті 9
Закону України "Про впорядкування
питань, пов'язаних із
забезпеченням ядерної безпеки"
(щодо розміщення коштів
фінансового резерву) (реєстр.
№1422 від 11.12.2014)
Виконано частково
 №1422 від 11.12.2014 - потребує доопрацювання
За висновком Кабінету Міністрів України законопроект не
підтримується
Зміст: законопроектом передбачається надання
повноважень розміщувати кошти фінансового резерву
зняття з експлуатації ядерних установок у цінні папери,
що емітуються державою, експлуатуючій організації
ядерних установок - ДП НАЕК “Енергоатом”
Комітет прийняв рішення запропонувати Верховній Раді
України за результатами розгляду у першому читанні
прийняти його за основу. На розгляд сесійного залу не
вносився
Необхідний остаточний висновок профільних фахівців
ДП «НАЕК «Енергоатом» про можливість та доцільність
доопрацювання до другого читання
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ (15.04.2016)
6

7. Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
4 Врахування пропозицій ДП «НАЕК
«Енергоатом» в проекті Закону
України «Про ринок електричної
енергії України»
Виконано частково
Після прийняття Закону №2019, у грудні 2017 року
ДП «НАЕК «Енергоатом» було підготовлено та
направлено до Комітету ВРУ з питань ПЕК, ядерної
політики та ядерної безпеки пропозиції щодо внесення
деяких змін до Закону (стосуються 4-х статей): стаття
29 (Конкурсні процедури на будівництво генеруючої
потужності та виконання заходів з управління попитом),
56 (Постачання електричної енергії споживачам), 58 (Права
та обов’язки споживача), 66 (Двосторонні договори). Проте
на сьогодні не існує зареєстрованого законопроекту
щодо внесення змін до Закону України «Про ринок
електричної енергії» з врахованими пропозиціями ДП
«НАЕК «Енергоатом»
5 Розгляд Верховною Радою
законопроекту №4437 від
14.04.2016 «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України
щодо правового режиму території, що
зазнала радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської
катастрофи»
Виконано
Закон прийнято № 1472-VIII 14 липня 2016 року
Визначено компетенції центральних та місцевих
органів влади щодо здійснення владних повноважень
на території зони відчуження (будівництво ЦСВЯП).
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ (15.04.2016)
7

8. Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
6 Звернення до Ради національної
безпеки і оборони України про
проведення спільної наради щодо
підвищення рівня фізичного
захисту атомних електростанцій
7 Прискорення прийняття Концепції
Енергетичної стратегії України на
період до 2035 року, Державної
цільової економічної програми
розвитку атомно-промислового
комплексу України на 2016 – 2020
роки та забезпечення розробки
Енергетичної стратегії України
Виконано
Енергетична стратегія України до 2035 року «Безпека,
енергоефективність, конкурентоспроможність»
схвалена КМУ 18.08.2017
Розпорядженням КМУ від 9.07.2016 №943-р
схвалено Концепцію Державної цільової економічної
програми розвитку атомно-промислового комплексу
на період до 2020 року
Розпорядженням КМУ від 27.12.2017 №1021-р
затверджено план заходів щодо реалізації Концепції
Державної цільової економічної програми розвитку
атомно-промислового комплексу на період до 2020
року
На даний час Державна цільова економічна
програма розвитку атомно-промислового комплексу
на період до 2020 року знаходиться на погодженні
(лист Міненерговугілля від 01.06.2018 №02/33-4329)
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ (15.04.2016)
8

9. Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
8 Ініціювання перед Кабінетом
Міністрів збільшення на 2016 рік
субвенції місцевим бюджетам на
фінансування заходів соціально-
економічної компенсації ризику
населення, яке проживає на
території зони спостереження АЕС,
до рівня фактичних платежів ДП
«НАЕК «Енергоатом», здійснених
за відповідним збором у 2016
році, а також компенсацію
недоотриманих коштів у 2014 та
2015 роках
Не виконано
Розпорядник коштів - Міністерство регіонального
розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України.
НАЕК «Енергоатом» виконала функції, покладені на неї
чинним законодавством (перераховано, починаючи з 2010 р.,
до спеціального фонду державного бюджету –
2 060 705,4 тис грн.)
Причина недоотримання коштів - прийняття Закону
України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України
щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014
№79-VIII, яким збір на соціально-економічну компенсацію
ризику населення віднесено до доходів загального фонду
Державного бюджету України, без гарантії отримання
коштів громадами зон спостереження
Для врегулювання зазначених питань у ВРУ зареєстровано
проект Закону України від 02.07.2015 №2249а «Про внесення
змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування
заходів соціально-економічної компенсації ризику населення,
яке проживає на території зони спостереження)», яким
пропонується включити збір до доходів спеціального фонду
Держбюджету України та спрямовувати їх на субвенцію з
держбюджету місцевим бюджетам на фінансування
заходів соціально-економічної компенсації ризику населення.
Законопроект №2249а від 02.07.2015 необхідно розглянути
профільним Комітетом ВРУ з питань бюджету та
ухвалити
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ (15.04.2016)
9

10. Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
9 Прискорення погодження і
внесення змін до постанови
Кабінету Міністрів України №1270
від 07.12.2011 «Про затвердження
Комплексної (зведеної) програми
підвищення рівня безпеки енергоблоків
атомних електростанцій» у частині
збільшення загальної вартості
програми
Не виконано
Зміни до Постанови КМУ №1270 від 07.12.2011 «Про
затвердження Комплексної (зведеної) програми підвищення
рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій» (зі
змінами) про збільшення загальної вартості КзПБ
погоджено всіма зацікавленими ЦОВВ (Мінфіном,
Мінекономрозвитку, Держатомрегулювання), окрім
НКРЕКП
З 2016 року ведеться робота з НКРЕКП щодо усунення
їх зауважень, але станом на сьогодні НКРЕКП
погодження не надано. На неодноразові прохання
ДП «НАЕК «Енергоатом» Міненерговугілля готує пакет
документів для направлення проекту постанови КМУ
до Кабінету Міністрів України без погодження з
НКРЕКП. (Станом на 27.06.2018 пакет документів
знаходиться на розгляді у юридичному
департаменті Міненерговугілля)
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ(15.04.2016)
10

11. Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
10 Винесення на розгляд Уряду
проекту розпорядження Кабінету
Міністрів України «Щодо питань
будівництва енергоблоків №3 і 4
Хмельницької АЕС»
Виконується
Після комітетських слухань:
 підготовлено оновлений проект розпорядження КМУ
«Щодо питань будівництва енергоблоків № 3 і 4
Хмельницької АЕС»
 Генеральним проектувальником ХАЕС (ПАТ «КІЕП»)
проведено коригування ТЕО будівництва енергоблоків
№3, 4 Хмельницької АЕС
 ДП “Укрдержбудекспертиза” проведено комплексну
державну експертизу ТЕО будівництва енергоблоків
№3,4 Хмельницької АЕС та виданий висновок від
29.05.2017 № 00-2193-16/ПБ щодо узгодження ТЕО
Проект Розпорядження КМУ «Про схвалення техніко-
економічного обґрунтування будівництва енергоблоків № 3
та 4 Хмельницької атомної електростанції» направлено
на розгляд центральних органів виконавчої влади
(ЦОВВ). На сьогодні усунені зауваження ЦОВВ до
проекту Розпорядження та зазначений проект
надіслано до Кабінету Міністрів України
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ
11

12. Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
11 Внесення на розгляд Кабінету
Міністрів України проекту
постанови «Про затвердження
порядку переміщення радіоактивних
матеріалів, пов’язаних з переробкою
ядерного палива українських АЕС, через
державний кордон України»
Виконано
КМУ 27.09.2016 затверджена Постанова «Про
затвердження Порядку переміщення через державний
кордон відпрацьованого ядерного палива українських
атомних електростанцій та радіоактивних матеріалів,
утворених в результаті його переробки»
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ
12

13. Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
12 Забезпечення функціонування
фінансового резерву на
припинення експлуатації та зняття
з експлуатації ядерних установок
та реалізацію механізму захисту
коштів ФРЗЕ від інфляції
Не виконано
Загальна сума перерахованих до ФРЗЕ коштів з
01.01.2005 по 01.07.2018 складає 3772,0 млн грн
КМУ прийнято постанову від 19.04.2017 №280 «Про
внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України
від 27 квітня 2006 р. №594» (дає змогу використовувати
ФРЗЕ на передпроектні роботи щодо зняття з
експлуатації за погодженням з Наглядовою радою)
Використання коштів фінансового резерву ДП «НАЕК
«Енергоатом» починаючи 2005 року по теперішній час
не відбувалось
Питання захисту коштів ФРЗЕ від інфляційних процесів
залишається невирішеним:
 З метою захисту коштів ФРЗЕ від інфляції , ці
кошти можуть розміщуватися у цінні папери, які
емітуються державою, у порядку, затвердженому
КМУ. Проте порядок спрямування Міненерговугілля
коштів ФРЗЕ на придбання державних цінних паперів
фактично не діє;
 Закон, який дає право придбання цінних паперів
ДП “НАЕК “Енергоатом” досі не прийнято
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ
13

14. Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
13 Визначитись щодо подальшого
проведення робіт стосовно
впровадження маневрових
режимів на діючих енергоблоках
Алгоритм роботи енергоблока ВВЕР-1000 у режимі
добового регулювання потужності (ДРП) передбачає:
− розвантаження зі 100% до 75% Nел з регламентною
швидкістю і робота на потужності 75% Nел протягом 6-12
годин;
− підйом потужності до 100% з регламентною швидкістю і
робота на потужності 100% протягом 12-18 годин
І-ий етап дослідної експлуатації енергоблока
№2 ХАЕС у режимі ДРП проведено в період 10-ї
паливної кампанії (з 21.04.2015 по 11.05.2015) -
реалізовано 21 цикл зміни потужності реакторної
установки (РУ).
За результатами, на енергоблоці № 2 ВП ХАЕС
дослідна експлуатація режиму ДРП виконана
успішно, із суворим дотриманням вимог
нормативної документації України
Другий етап дослідної експлуатації режиму ДРП, за
погодженням з Держатомрегулювання, перенесено
на період 14-ої ПК (2019 рік)
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ
14

15. Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
14 Передбачення на 2016 рік в тарифі
на електричну енергію, що
виробляється на АЕС коштів :
 на реалізацію проекту
Централізованого сховища
відпрацьованого ядерного палива;
Виконано частково
Передбачені в тарифі кошти не забезпечують
потребу в фінансуванні проекту ЦСВЯП
У скоригованому проекті тарифів на 2016 рік, наданому до
НКРЕКП 08.06.2016, потреба у фінансування проекту ЦСВЯП
складала 1239,1 млн грн, у затвердженій 29.06.2016
структурі тарифів кошти передбачені у розмірі
689,3 млн грн, дефіцит склав 549,8 млн грн
21.12.2017 Міністерство фінансів України, НАЕК
«Енергоатом» та Корпорація зарубіжних приватних
інвестицій (OPIC) і Central Storage Safety Project Trust
підписали угоди про залучення 250 млн дол США на
будівництво Централізованого сховища відпрацьованого
ядерного палива
У скоригованій Інвестиційній програмі на 2018 рік,
погодженій Міненерговугілля 17.05.2018, дефіцит коштів на
фінансування проекту ЦСВЯП становить 682,8 млн грн за
рахунок кредитних коштів Central Storage Safety Project Trust.
Крім того існує дефіцит коштів на погашення відсотків по
кредиту Central Storage Safety Project Trust.
Проблемне питання - необхідність забезпечення у
тарифі ДП НАЕК «Енергоатом» коштів на реалізацію
проекту Централізованого сховища відпрацьованого
ядерного палива
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ
15

16. Рекомендації комітетських
слухань
Стан виконання
 на виконання заходів з підвищення
безпеки та продовження термінів
експлуатації енергоблоків АЕС
Виконано частково
дефіцит коштів на підвищення безпеки, продовження
терміну експлуатації, реконструкцію, модернізацію
енергоблоків АЕС становить - 2,8 млрд грн, (з них на
виконання Комплексної (зведеної) програми підвищення
безпеки 1,5 млрд грн)
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПОПЕРЕДНІХ КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ
16

17. 17

18. 49.8 48.8 49.8 49.2 48.2 47.1
44.4
50.2
57.3
53.9
56.6
51.6
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 I-е півр.
2018
45.7 47.0 48.0 47.5 46.6 45.6
43.1
48.7
55.7
52.4
55.2
50.3
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 I-е півр.
2018
%
ЧАСТКА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»
В ЗАГАЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ
В ЗАГАЛЬНОМУ ВІДПУСКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В ЕНЕРГОРИНОК УКРАЇНИ
%
18

19. МІСЦЕ ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»
В ЕНЕРГЕТИЦІ УКРАЇНИ
( І півріччя 2018 року)
рік)
26%
62%
12%
Виробництво електроенергії
в Україні
Генеруючі потужності
50.3%
37.7%
12.0%
51.6%
29.2%
19.2%
НАЕК
«Енергоатом»
НАЕК
«Енергоатом»
НАЕК
«Енергоатом»
ГЕС
та інші
ТЕС
Відпуск електроенергії в Енергоринок України
ТЕС
ГЕС
та інші
ТЕС
ГЕС
та інші
19

20. НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН В ЕНЕРГЕТИЦІ УКРАЇНИ
В 2017 році найбільш напруженими в енергетиці України були квітень-травень, коли в окремі
дні частка НАЕК «Енергоатом» перевищувала 68%
В 2017 році під час надзвичайного стану
в енергетиці саме на атомну енергетику
покладалось завдання максимального і
надійного забезпечення споживачів
електроенергією
НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» -
НАДІЙНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ
54.6 54.6
53.2 53.0
50.7
49.2
46.8
49.1
54.0
55.8
54.1
52.4
51.0
55.7
60.4
62.2
63.6
59.0
56.1
50.7 51.0 50.7 51.2 52.2
58.3
62.8 64.2
68.1 68.5
65.1
58.3 58.9
55.6
56.1 56.0 56.1
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
2016 2017 Найвищий показник 2017 року
20

21. ЕНЕРГЕТИЧНА СТРАТЕГІЯ ДО 2035 РОКУ
Прийнята урядом у 2017 році нова Енергетична стратегія України на період до
2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» передбачає:
 ключову роль атомної електроенергії в енергетичному балансі України;
 продовження (щонайменше на 20 років) термінів експлуатації діючих
енергоблоків АЕС;
 підвищення номінальної потужності та покращення ефективності
використання енергоблоків АЕС;
 добудову енергоблоків на Хмельницькій АЕС;
 вибір реакторних технологій для будівництва нових атомних енергоблоків на
заміщення потужностей АЕС, які будуть виводитися з експлуатації після
2030 року
Успішна диверсифікація джерел постачання свіжого ядерного палива,
ефективна система поводження з відпрацьованим ядерним паливом
та впровадження найсучасніших ядерних технологій – не тільки
забезпечують національну енергетичну безпеку держави, але й
створюють умови для подальшого розвитку атомної енергетики
21

22. РЕАЛІЗАЦІЯ ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ
УКРАЇНИ ДО 2035 РОКУ «БЕЗПЕКА, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ,
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ»
Для розробки довгострокової Програми
розвитку атомної енергетики України в
ДП «НАЕК «Енергоатом»:
 створені Координаційна рада та робоча
група з розробки довгострокової
Програми розвитку атомної енергетики
України;
 підготовлено технічне завдання на
виконання роботи: «Розроблення
матеріалів довгострокової програми
розвитку атомної енергетики України», в
якому визначені джерела вихідних даних і
структура матеріалів, встановлено
розподіл відповідальності підрозділів
Компанії за підготовку і видачу вихідних
даних, розгляд підготовлених матеріалів;
 визначено Перелік окремих робіт, які
виконуються в рамках Програми
розвитку атомної енергетики України
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 18 серпня 2017 р. № 605-р
Київ
Про схвалення Енергетичної стратегії України на
період до 2035 року "Безпека, енергоефективність,
конкурентоспроможність"
1. Схвалити Енергетичну стратегію України на період
до 2035 року "Безпека, енергоефективність,
конкурентоспроможність".
2.Міністерству енергетики та вугільної промисловості
разом з іншими центральними органами виконавчої
влади у чотиримісячний строк внести на розгляд
Кабінету Міністрів України проект плану заходів з
реалізації Енергетичної стратегії України на період до
2035 року "Безпека, енергоефективність,
конкурентоспроможність".
3.Визнати таким, що втратило чинність,
розпорядження Кабінету Міністрів України від 24
липня 2013 р. № 1071 "Про схвалення Енергетичної
стратегії України на період до 2030 року".
Прем’єр-міністр України
В. ГРОЙСМАН
Інд. 37
22

23. КОНЦЕПЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПРОГРАМИ
РОЗВИТКУ АТОМНО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
 Концепція Державної цільової економічної програми розвитку атомно-
промислового комплексу на період до 2020 року схвалена
розпорядженням КМУ від 9.07.2016 №943-р
 План заходів щодо реалізації Концепції Державної цільової економічної
програми розвитку атомно-промислового комплексу на період до
2020 року затверджено розпорядженням КМУ від 27.12.2017 №1021-р
 Державна цільова економічна програма розвитку атомно-промислового
комплексу на період до 2020 року знаходиться на погодженні відповідно
до листа Міненерговугілля від 01.06.2018 №02/33-4329
Прийняття Державної цільової економічної програми розвитку атомно-
промислового комплексу важливе для подальшого розвитку атомної
енергетики України
23

24. 24

25. ВПРОВАДЖЕННЯ SMR-160 В УКРАЇНІ
визначають ключові кроки, які
необхідно зробити для
прийняття рішення щодо
можливості впровадження
технології SMR-160 в Україні
 оцінка можливості адаптації національної нормативно-правової бази для
впровадження SMR-160;
 оцінка проекту SMR-160 на відповідність вимогам EUR, INPRO і WENRA;
 розробка, узгодження та затвердження на рівні уряду України техніко-
економічного аналізу;
 липень 2018 року - проведення першого засідання Координаційного комітету
«НАЕК «Енергоатом» - Holtec International
Найближчі плани
Наприкінці 2016 року президент Компанії Недашковський Ю.О.
став членом Консультативної ради Holtec по малим модульним
реакторам SMR-160
В кінці лютого 2018 року затверджено План першочергових
заходів щодо заміщення потужностей діючих АЕС
енергоблоками з модульними реакторами малої потужності
SMR-160 (Holtec)
28 лютого 2018 року з Holtec International підписано
Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці в
області застосування малих модульних реакторів
SMR-160 в Україні
Наразі здійснюється підготовка Угоди про
нерозголошення конфіденційної інформації з Holtec
International
25

26. ЧЛЕНСТВО У HOLTEC USERS GROUP
НАЕК «Енергоатом» є членом Асоціації користувачів
продукції компанії Holtec International (HUG), що має
важливе значення для будівництва в Україні
Централізованого сховища відпрацьованого ядерного
палива за технологією компанії Holtec International та
співпраці в області застосування малих модульних
реакторів SMR-160
HUG – діюче добровільне об’єднання компаній, що мають
контракти з Holtec International на постачання та надання
послуг у сфері ліцензування багатоцільових контейнерів
для перевезення та зберігання ВЯП
Членство в HUG сприяє вільному обміну інформацією між
користувачами продукції компанії Holtec International,
скороченню та оптимізації витрат, тощо
У 2018 році Компанією передбачається сплата членських
внесків до HUG у розмірі 526,6 тис грн
26

27. ПЛАНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
В подальшому - Україна
SMR-160
будівництво
локалізація виробництва
компонентів SMR-160
Об'єднана енергосистема України
ВВЕР-
440
ВВЕР-
440
РАЕС
заміщують
2 енергоблоки
виводяться
з експлуатації
після 2030 рокуз 2026 року
6 енергоблоків
SMR-
160
SMR-
160
SMR-
160
SMR-
160
SMR-
160
SMR-
160
27

28. ПИТАННЯ, ЩО ПОТРЕБУЄ ВИРІШЕННЯ
Відсутність в Україні нормативно-правової та нормативно-технічної бази (коди,
стандарти) для малих модульних реакторів
Передбачається:
 здійснити оцінку можливості впровадження/застосування в Україні нормативної
документації (НД) країни-розробника АЕС з SMR-160 (компанії Holtec) шляхом
виконання порівняльного аналізу НД України та НД країни-розробника з метою їх
гармонізації та усунення вузьких місць у національній нормативно-правовій та
нормативно-технічній базі для впровадження енергоблоків з SMR-160 в Україні
 розробка та узгодження у ДІЯРУ плану ліцензування проекту SMR-160 в Україні
та проведення попередніх консультацій з Мінрегіонбудом та Мінекології
28

29. 29

30. ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ПОПЕРЕДНІХ
КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ
Рекомендації попередніх слухань
Забезпечити невідкладне внесення на розгляд Уряду проект розпорядження
Кабінету Міністрів України «Щодо питань будівництва енергоблоків
№3 і 4 Хмельницької АЕС»
За результатами слухань:
 підготовлено оновлений проект розпорядження КМУ «Щодо питань
будівництва енергоблоків №3 і 4 Хмельницької АЕС», який із пояснювальною
запискою та листом від 21.04.2016 № 6060/46 направлений до
Міненерговугілля для погодження з іншими центральним органам виконавчої
влади та КМУ
 Генеральним проектувальником Хмельницької АЕС (ПАТ «КІЕП») проведено
коригування ТЕО будівництва енергоблоків №3, 4 Хмельницької АЕС
(враховані: заміна постачальника реакторної установки ВВЕР-1000;
необхідність реалізації заходів з підвищення безпеки; реалізація положень
нормативно-правових актів, які введені в дію після схвалення ТЕО)
 ДП "Укрдержбудекспертиза" проведено комплексну державну експертизу ТЕО
будівництва енергоблоків №3, 4 Хмельницької АЕС та виданий висновок від
29.05.2017 № 00-2193-16/ПБ щодо узгодження ТЕО
30

31.  ДП «НАЕК «Енергоатом» було підготовлено, а Міненерговугілля
узгоджено та листом від 18.10.2017 №01/33-9452 направлено на
розгляд центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) Проект
Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення техніко-
економічного обґрунтування будівництва енергоблоків
№3 та 4 Хмельницької атомної електростанції»
 На сьогодні Міненерговугілля спільно з ДП «НАЕК «Енергоатом» усунуті
зауваження ЦОВВ до проекту Розпорядження та листом
Міненерговугілля від 08.06.2018 №КМ/1-33-1236 вказаний проект
Розпорядження направлений до Кабінету Міністрів України
ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ПОПЕРЕДНІХ
КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ (продовження)
31

32. ЗВЕДЕНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
ЕНЕРГОБЛОКІВ № 3 та № 4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
Найменування параметру
Одиниця
виміру
Значення показників
Разом I черга II черга
Тривалість експлуатації роки 50 50
Основне технологічне обладнання :
• реакторна установка
потужність,
МВт (т)
6 024 3 012 3 012
• турбінна установка, турбогенератор
потужність,
МВт (е)
2 094 1 047 1 047
Річне виробництво електроенергії млн кВт∙год
16 226,100 8 113,050 8 113,050
Річний відпуск електроенергії млн кВт∙год 15 418,00 7 709,00 7 709,00
Річний дохід від продажу електроенергії,
без ПДВ (розрахунковий тариф 0,64 грн/кВт)
млн грн
9 867,52 4 933,76 4 933, 76
Окупність інвестицій проста років 12
Загальна кошторисна вартість
млн грн /
млн Є
72 437,483 /
2 564
36 760,844 /
1 301,188
35 676,639 /
1 262,812
Тривалість будівництва міс. 84 60 60
Директивний термін введення в
експлуатацію
рік 2024 2026
32

33.  відповідність показників безпеки вимогам національних і міжнародних норм
 використання новітніх технічних рішень з підвищення безпеки
 високий рівень залучення українських виробників устаткування і послуг
 застосування існуючих будівельних конструкцій та устаткування
 проектування енергоблоків українськими проектними організаціями
ПРОЕКТУВАННЯ ТА СПОРУДЖЕННЯ
ЕНЕРГОБЛОКІВ №3 та №4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
 Міненерговугілля, Держатомрегулювання та Мінрегіонбуд затвердили Концептуальне
рішення «Будівництво енергоблоків №3,4 на Хмельницькій АЕС» № КР.46.001-14, яке враховує
досягнення необхідного рівня безпеки, економічної вигоди і потужну локалізацію виробництва
обладнання в Україні
 «Технічні вимоги до реакторної установки типу ВВЕР-1000 для енергоблоків ХАЕС-3, 4» в
повному обсязі погоджені UJV Rez, Skoda JS, АТ «КІЕП» та узгоджені з Держатомрегулювання
Постачання реакторної технології та устаткування можливо забезпечити у
співпраці із чеськими компаніями
З досвіду будівництва та експлуатації АЕС «Темелін» (Чехія), при добудові
енергоблоків Хмельницької АЕС спільно з чеськими компаніями очікується:
23.10.2014 між ДП «НАЕК «Енергоатом» та чеською компанією
Skoda JS a.s. підписано Меморандум про співробітництво,
зокрема, за напрямками спорудження нових енергоблоків
атомних електростанцій
33

34. ПЕРЕВАГИ СПОРУДЖЕННЯ ЕНЕРГОБЛОКІВ ВІДПОВІДНО
ДО КОРИГОВАНОГО ТЕО БУДІВНИЦТВА ХАЕС-3,4
 Переваги підтверджуються наступним:
 Використанням референтного основного обладнання (реакторної установки
ВВЕР-1000 європейського виробника; турбінної установки типу К-1000-60/1500-2М
виробництва ВАТ «Турбоатом»)
 Використання сучасного допоміжного обладнання з максимальною локалізацією
виробництва в Україні (очікується близько 70%)
 Технічні рішення дозволяють повністю замістити номенклатуру російського
обладнання, обладнанням виготовленим на підприємствах Європи та України, що
відповідає чинним правилам та стандартам з ядерної та радіаційної безпеки
 Можливість розробки усіх проектних рішень власними силами із залученням
європейських партнерів
 При спорудженні енергоблоків №3,4 ХАЕС планується втілення наступних додаткових
систем та заходів з підвищення безпеки:
 системи видалення водню;
 системи пасивного відведення тепла з ГО;
 системи, що контролює скид тиску з ГО;
 системи охолодження корпуса реактора;
 мобільні установки живлення;
 додаткові резервні дизельні електростанції 34

35. ЗВЕДЕНИЙ ГРАФІК БУДІВНИЦТВА ЕНЕРГОБЛОКІВ
№3, 4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
35

36. Закон України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування,
будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з
радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення»
від 08.09.2005 № 2861-IV
Pозпорядження КМУ «Про
схвалення техніко-
економічного обгрунтування
будівництва еб №3, 4 ХАЕС»
Закон України «Про
розміщення, проектування та
будівництво еб № 3, 4 ХАЕС»
Розпорядження КМУ «Про
затвердження проекту
«Будівництво еб № 3, 4 ХАЕС»
ТЕО (разом з розділом ОВНС)
Схвалене КМУ ТЕО
Результати оцінки
впливу на довкілля
(висновок)
Рішення про врахування результатів
оцінки транскордонного впливу на
довкілля
Звіт про громадське обговорення у
процесі оцінки впливу на довкілля
ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ЩОДО
БУДІВНИЦТВА ЕНЕРГОБЛОКІВ №3 та №4 ХАЕС
Висновок Державної експертизи щодо
проекту будівництва
Висновок Державної експертизи з ЯРБ
Попередній звіт з аналізу безпеки (ПЗАБ)
36

37. ПРОЦЕДУРА ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ (ОВД)
ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ЩОДО ЕНЕРГОБЛОКІВ №3 та №4
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
Висновок з оцінки впливу на довкілля надається
відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на
довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII
(набув чинності – 18.12.2017)
Висновок з оцінки
впливу на довкілля
Закон України «Про розміщення,
проектування та будівництво еб
№ 3, 4 ХАЕС»
Мінприроди України
Звіт з оцінки впливу на довкілля
Звіт про громадське обговорення у
процесі оцінки впливу на довкілля
Звіт про результати консультацій щодо
транскордонного впливу на довкілля
інформація про повне врахування, часткове
врахування або обґрунтоване відхилення
отриманих під час громадського обговорення
зауважень та пропозицій
схвалюється Міжвідомчою координаційною радою з
питань реалізації в Україні Конвенції про оцінку впливу
на навколишнє середовище у транскордонному
контексті (ЕСПО)
Схвалене КМУ ТЕО створення ядерної
установки
Результати оцінки впливу на довкілля,
(включно зі звітом щодо у
транскордонних консультацій)
Реєстр з ОВДПодає ДП «НАЕК «Енергоатом»
Готує Мінприроди України
Готує Мінприроди України
Рішення про врахування результатів
оцінки транскордонного впливу на
довкілля
Затверджує Мінприроди України
37

38. ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ ДЛЯ ПОДАЛЬШОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
ПРОЕКТУ
Необхідно виконати:
 Кабінету Міністрів України схвалити Техніко-економічне обґрунтування
будівництва енергоблоків №3, 4 ХАЕС;
 Спільно з Мінприроди завершити процедуру оцінки впливу на довкілля (згідно
Законом України «Про оцінку впливу на довкілля») будівництва енергоблоків
№3,4 Хмельницької АЕС, в тому числі громадські слухання та трансграничні
консультації, отримати відповідні висновки;
 Розробити та надати на узгодження Міненерговугілля законопроект «Про
розміщення, проектування та будівництво енергоблоків №3, 4 ХАЕС»;
 Провести супроводження розгляду вказаного законопроекту в зацікавлених
центральних органах виконавчої влади України, Міністерстві юстиції України та в
КМУ;
 Надати законопроект на розгляд та прийняття Верховною Радою України;
 Розробити Проект будівництва енергоблоків №3, 4 Хмельницької АЕС
38

39. ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ
«ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МІСТ «УКРАЇНА – ЄС»
Реалізацію пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна –
Європейський Союз» започатковано розпорядженням КМУ від
15.06.2015 №671-р
 Проект є пілотним і стане першим кроком для стратегічної синхронізації енергетичної
системи України з системою ЄС. Це значний крок України у напрямку інтеграції її
енергосистеми в Європейську енергетичну мережу
<meta>
 розбудова інфраструктури міждержавних електричних мереж та збільшення обсягів їх
пропускної спроможності
 інтеграція об’єднаної енергетичної системи України до європейської енергосистеми ENTSO-E
 організація видачі потужності енергоблока №2 Хмельницької АЕС для передачі
електроенергії до країн Європейського Союзу шляхом відокремлення енергоблока від
об’єднаної енергетичної системи України для забезпечення довгострокового експорту
 залучення коштів, одержаних від експорту електроенергії до країн Європейського Союзу,
для фінансування будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС
Сутність проекту:
Проект необхідно розглядати у комплексі з планами
будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС та
розбудови інфраструктури міждержавних електричних мереж
(шляхом відновлення лінії "Хмельницька - Жешув (PL) 750 кВ")
39

40. ОСНОВНІ ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ
ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МІСТ «УКРАЇНА – ЄС»
СПОРУДЖЕННЯ ЕНЕРГОБЛОКІВ №3, 4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
Pозпорядження КМУ «Про
схвалення техніко-
економічного обгрунтування
будівництва еб №3, 4 ХАЕС»
Виготовлення
обладнання для еб
№3, 4 ХАЕС
Започаткування
пілотного
проекту
«Енергетичний
міст «Україна
—
Європейський
Союз»
(розпорядження
КМУ від
15.06.2015
№671-р)
Державно-
приватне
партнерство
для пілотного
проекту
«Енергетичний
міст «Україна
— ЄС»:
• аналіз
ефективності;
• рішення про
проведення
конкурсу з
визначення
приватного
партнера
Укладення
договору між
Міненерговугіл
-ля (державний
партнер) та
приватним
партнером
Укладення з
приватним
партнером
довгостроковог
о контракту на
експорт
електроенергії з
енергоблоку №2
ХАЕС
Нормативно –
правове
врегулювання:
• питання
укладення
довгострокового
контракту на
експорт
електроенергії;
• забезпечення
права доступу
до
міждержавних
електричних
мереж для
експорту
електроенергії з
еб №2 ХАЕС
Створення
заставного
інструменту (у
вигляді довго-
строкового
контракту),
який буде
забезпечувати
зобов’язання
добудови
енергоблоків
№3 та №4
ХАЕС
Раніше 2017 2018 20212019 - 2020 2026
ВВЕДЕННЯ В
ЕКСПЛУАТАЦІЮ
ТЕО будівництва
енергоблоків
№3,4 ХАЕС:
• схвалене
розпорядженням
КМУ від 04.07.2012
№498-р;
• проведено
коригування ТЕО,
отримано
позитивний
експертний звіт
від 29.05.2017
№00-2193-16ПБ
«Концептуальне
технічне рішення
«Будівництво еб
№3, 4 на ХАЕС»
№КР.46.001-14
ІНВЕСТИЦІЇ В ПРОЕКТ
ПОЧАТОК
ЕКСПОРТУ
ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ З
ЕНЕРГОБЛОКУ №2
ХАЕС
2022 - 2025
Співпраця з
банком
BARCLAYS
щодо
залучення
кредиту з
метою
добудови
енергоблоків
№ 3 та №4
ХАЕС
Інвестиції
від
приватного
партнера в
реалізацію
проекту
«Енергетич
-ний міст
«Україна –
ЄС»
Закон України «Про
розміщення,
проектування та
будівництво еб
№3,4 ХАЕС»
Розпорядження КМУ
«Про затвердження
проекту «Будівництво
еб №3, 4 ХАЕС»
Постанова КМУ «Про затвердження Угоди між
КМУ та урядом Республіки Чехії про
співробітництво у будівництві еб № 3, 4 ХАЕС»
Проектування, затвердження проекту
Ліцензія на етап
життєвого циклу
«будівництво та
введення в
експлуатацію» еб
№ 3, 4 ХАЕС
Будівельні роботи,
постачання та монтаж
обладнання еб №3, 4 ХАЕС 40

41. Своєчасна реалізація пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна – ЄС» - єдина можливість
України використати свій енергетичний потенціал
НЕВИКОРИСТАНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
УКРАЇНИ У РЕГІОНІ
Нова АЕС Білорусі встановленою потужністю
2400 МВт (введення в експлуатацію в 2018 - 2020 рр.)
Використовуючи експортне електричне з'єднання
Польщі, що фінансується за рахунок ЄС, та
гібридну електричну систему Литви, Росія має всі
шанси, починаючи з 2019 року, стати ключовим
гравцем у регіоні, викорінивши енергетичний
потенціал України з енергетичного ринку ЄС
Рівненська АЕС - 150 км від кордону з Польщею -
4 енергоблоки загальною потужнicтю 2835
МВт
Хмельницька АЕС - в експлуатації 2 енергоблоки
(загальна потужність - 2000 МВт) та 2 енергоблоки,
що будуються (загальна потужність - 2000 МВт)
Литовсько-Польське електричне з’єднання
Балтійська
інтеграція та
синхронізація, що
фінансується
Європейським
енергетичним
об’єднанням
Існуючі
електричні
з'єднання
Україна – Польща
та Україна -
Угорщина
Експортний
потенціал
електроенергії
України до країн
Євросоюзу
ПЛ 750 кВ «Хмельницька АЕС – Жешув»,
побудована в 1985 р., не працює з 1993 р.
Пропускна спроможність - 2000 МВт
Потенційно
можливе
електричне
з'єднання
Білорусь - Польща
41

42.  За рахунок відновлення працездатності повітряної лінії напругою 750 кВ «ХАЕС – Жешув» створюється «енергетичне кільце» «Жешув –
ХАЕС – Альбертирша», яке дозволяє здійснювати транзитну передачу електричної потужності у 1300 МВт між різними регіонами
Європи (від Німеччини, Польщі через Україну до Угорщини, Румунії та країн балканського регіону)
 Саме за рахунок реалізації виділення енергоблоку №2 ХАЕС на роботу в системі ENTSO-Е проект «Енергетичний міст «Україна-
Європейський Союз» забезпечує наявність джерела резервного електропостачання безпосередньо на майданчику Хмельницької АЕС з
безпрецедентною потужністю і можливостями у вигляді незалежної енергосистеми ENTSO-Е. Наявність такого незалежного джерела
електропостачання значно підвищує безпеку як ХАЕС, у випадку втрати власного електропостачання, так i української енергосистеми
або Європейської енергосистеми в цілому у випадку «особливої» аварії в енергосистемі
 Відновлення роботи існуючої ПЛ 750 кВ «Хмельницька АЕС –
Жешув»
 Радіальне приєднання двох існуючих ПЛ 750 кВ енергосистеми
України: (1) «Хмельницька АЕС – Жешув» та (2) «Хмельницька АЕС
– ПС Західноукраїнська – Альбертирша» до «Бурштинського
енергоострова», дозволить збільшити пропускну спроможність
системи
 Синхронізація енергоблока №2 Хмельницької АЕС (1000 МВт) з
розширеним «Бурштинським енергоостровом» дозволяє
збільшити генеруючу потужність системи
 Електростанції в розширеній системі:
– Хмельницька АЕС - енергоблок №2 (1000 МВт);
– Бурштинська ТЕС;
– Калуська ТЕЦ
 Експортний потенціал «Бурштинського енергоострова» зростає
до 1550 МВт
 Експорт електроенергії в рамках проекту можливо забезпечити з
2021 року
ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МІСТ «Україна - ЄС»
СХЕМА РЕАЛІЗАЦІЇ
(1)
(2)
42

43. ЗОНА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»:
1. Модернізація енергоблока № 2 Хмельницької АЕС та перепідключення його до «Бурштинського енергоострову»
Попередня оцінка вартості - 16 млн євро
2. Забезпечення резерву власних потреб енергоблока № 2 ХАЕС при роботі на енергосистему ENTSO-E за рахунок
випереджаючого монтажу блочного трансформатора енергоблока № 3 ХАЕС
Попередня оцінка вартості - 31 млн євро
За умови законодавчого врегулювання та технічної готовності, експорт електроенергії з енергоблока №2 ХАЕС до ЄС
можливо розпочати з 2021 року
ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПОРТУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ З ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
ЗОНА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕК «УКРЕНЕРГО»:
1. Відновлення роботи повітряної лінії (ПЛ) напругою 750 кВ:
 ревізія і відновлювальний ремонт безпосередньо лінії Хмельницька АЕС
(Україна) - ПС Віделка (Жешув, Польща);
 ревізія і відновлювальний ремонт вводів лінії на ВРП-750 кВ
Хмельницької АЕС та підстанції Віделка (Польща) (орієнтовно 4 роки)
 розчищення санітарної зони безпосередньо під лінією (заросла
молодими деревами на багатьох ділянках (особливо на українській
території))
2. Підвищення ефективності експлуатації існуючих повітряних ліній (ПЛ)
напругою 750 кВ:
 Хмельницька АЕС (Україна) - ПС Західноукраїнська (Україна) - у робочому
стані;
 ПС Західноукраїнська (Україна) - ПС Альбертирша (Угорщина) - у
робочому стані (завантажена на 10%)
3. Відключення частини підстанції «Західноукраїнська» від української
системи та підключення її до «Бурштинського енергоострову»
Попередня оцінка вартості - 8 млн евро
43

44. – Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 №671-р "Про започаткування реалізації
пілотного проекту «Енергетичний міст "Україна-Європейський Союз»;
– Наказ Міненерговугілля України від 31.07.2015 «План заходів з реалізації пілотного проекту
«Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз»;
– Ініціювання проведення переговорів між сторонами проекту і ENTSO-E, а також відповідними
системними операторами ENTSO-E
– Концепція підключення енергоблоку №2 Хмельницької АЕС до "Бурштинського енергоострову" з метою
експорту електроенергії в Європейський Союз (технічний аналіз був виконаний ДП «НАЕК «Енергоатом»
та НТУУ «Київський політехнічний інститут») схвалена на НТР Міненерговугілля;
– Підготовка попереднього аналізу функціональної статичної та динамічної стійкості "Бурштинського
енергоострова" після підключення енергоблоку №2 Хмельницької АЕС (аналіз був наданий проектним
інститутом м.Краків (Польща));
– Підготовка проектів меморандумів про взаєморозуміння між ДП «НЕК «Укренерго» і PSE S.A., а також
між ДП «НЕК «Укренерго» і MAVIR ZRt (обидва ще не укладені);
– Створення Консорціуму у складі Polenergia International S.àr.l., EDF Trading Limited та Westinghouse Electric
Sweden AB та подання пропозиції щодо державно-приватного партнерства для реалізації Проекту;
– Здійснення Міненерговугілля аналізу ефективності державно-приватного партнерства проекту
"Енергетичний міст "Україна – Європейський Союз"
ЗАХОДИ, ЩО ВЖЕ ВИКОНАНІ ЗА ПІЛОТНИМ ПРОЕКТОМ
«ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МІСТ «УКРАЇНА – ЄС»
ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ МОЖЛИВІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ
МІСТ «УКРАЇНА – ЄС»
44

45. З метою участі у процедурах здійснення такого партнерства утворено Консорціум:
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ
У ФОРМІ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
Консорціумом запропоновано ввести додатковий компонент інвестиції в
інфраструктуру ДП «НАЕК «Енергоатом», який буде спрямований на компенсацію
виведення одного ядерного енергоблока з об’єднаної енергетичної системи України, у
сферах:
a. Підвищення ефективності існуючої інфраструктури
b. Підвищення енергетичної безпеки України
Діапазон технологій, інвестиційні цілі і обсяг будуть визначатися потребою,
продиктованою посиленням функції енергетичної безпеки, що випливає з вилучення
1000 МВт з ОЕС України та включенням їх у європейський енергетичний ринок 45

46. 1. Проведення конкурсу з визначення приватного партнера із досвідом реалізації
енергетичних інфраструктурних проектів в Європейському Союзі
2. Створення технічних передумов реалізації Проекту шляхом завершення
ДП "НЕК "Укренерго" досліджень, визначених планом заходів з реалізації Проекту
3. Нормативно - правове врегулювання питань щодо:
– укладення ДП «НАЕК «Енергоатом» довгострокового
двостороннього контракту на експорт електричної енергії з
приватним партнером, визначеним на конкурсних умовах, поза
межами електронного аукціону;
– забезпечення права доступу до міждержавних електричних мереж
за мінімальною вартістю протягом усього строку дії
двостороннього контракту на експорт електричної енергії з
енергоблока №2 ХАЕС до країн ЄС
5. Забезпечення виконання умов співпраці з операторами системи передачі суміжних
країн-членів ЄС та ENTSO-E згідно з законодавством ЄС з метою розширення
«Бурштинського енергоострова»
6. Укладення договору між Міненерговугілля України (державним партнером) та
приватним партнером в рамках державно-приватного партнерства
ПОДАЛЬШІ КРОКИ
46

47. 1. Укладення довгострокового контракту між ДП «НАЕК «Енергоатом» та
приватним партнером з продажу електричної енергії для
забезпечення експорту електричної енергії, що виробляється на
енергоблоці №2 ХАЕС, до країн ЄС
2. Експорт електричної енергії з енергоблока №2 Хмельницької АЕС до
країн ЄС
3. Створення довгострокового фінансового активу (заставного
інструменту) у вигляді довгострокового контракту на експорт
електроенергії до ЄС, який буде забезпечувати зобов’язання у проекті
добудови енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС
4. Співпраця з банком BARCLAYS щодо залучення кредиту з метою
добудови енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС
СТВОРЕННЯ ПЕРЕДУМОВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ
В ПРОЕКТУВАННЯ ТА СПОРУДЖЕННЯ
ЕНЕРГОБЛОКІВ №3 та №4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
47

48. КОМПЕНСАЦІЯ ПОТУЖНОСТІ ЕНЕРГОБЛОКУ №2 ХАЕС
В УМОВАХ РОБОТИ НА ENTSO-E
Проект «Енергоміст «Україна – Європейський Союз» передбачає виведення енергоблоку №2
ХАЕС зі складу ОЕС України з 2021 року та експорт виробленої ним електроенергії до
Євросоюзу в обсязі 6÷7 млрд кВт*год на рік
Компенсацію для ОЕС України планується виконати за рахунок реалізації трьох програм:
1. В рамках реалізації проекту «Енергоміст» Консорціумом буде виконано програму підвищення
потужності енергоблоків АЕС та програму підвищення ефективності роботи енергоблоків АЕС
України. Реалізація цих програм збільшить відпуск електроенергії від 3,2 до 5,6 млрд кВт*год
(відповідно до затвердженого ТЕО проекту);
2. В рамках реалізації заходів Програми підвищення ефективності та надійності експлуатації АЕС на
період до 2020 року передбачено збільшити відпуск електроенергії до 1,2 млрд кВт*год за рік
Крім цього Інвестиційною програмою ДП «НАЕК «Енергоатом» до 2020 року передбачено
завершити такі заходи:
 в 2018 році - введення в експлуатацію ПЛ 750 кВ «ЗАЕС-Каховська» дозволить зняти обмеження з ЗАЕС і
збільшити щорічний відпуск електроенергії від 0,5 до 1,0 млрд кВт*год ;
 в 2020 році - введення в експлуатацію бризкальних басейнів ЮУАЕС дозволить зняти обмеження з ЮУАЕС у
літній період і збільшити відпуск електроенергії від 0,5 до 2,5 млрд кВт*год
3. В рамках реалізації проекту «Програма оптимізації ППР та технічного обслуговування при роботі
РУ на потужності з використанням ризик-інформованого управління конфігурацією», який
фінансується Міненерго США (DOE), планується скоротити загальну тривалість ППР енергоблоків
від 60 до 200 діб, що дозволить збільшити відпуск електроенергії від 1,5 до 4,5 млрд кВт*год
Незалежно від виконання вищезгаданих програм у 2020 році завершиться виконання КзПБ та
першого продовження проектних термінів експлуатації енергоблоків АЕС. Це призведе до
відновлення нормативної тривалості ППР енергоблоків АЕС і відповідного збільшення обсягів
виробництва електроенергії в середньому на 3 млрд кВт*год щорічно
48

49. Збільшення КВВП на 10% для 10 енергоблоків
ВВЕР-1000 компенсує потужність ХАЕС 2
Прогнозний обсяг відпуску е/е АЕС без ХАЕС 2
у 2021-2024 роках
ПРОГНОЗНА ЗМІНА ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ АЕС
Прогнозний обсяг відпуску е/е АЕС
без ХАЕС 2 у 2021-2024 роках 49

50. 50

51. СТВОРЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО СХОВИЩА
ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА
РЕАКТОРІВ ТИПУ ВВЕР ВІТЧИЗНЯНИХ АЕС (ЦСВЯП)
В рамках 1-го пускового комплексу:
– буде збудована вся інфраструктура на майданчику ЦСВЯП, сховище уведено в
експлуатацію
У обсязі пускових комплексів №№1 ÷ 4
– буде поставлено 94 системи зберігання ВЯП (Контракт з Holtec International)
Мета проекту:
удосконалення системи поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) вітчизняних АЕС з метою
посилення енергетичної незалежності України завдяки відмові від послуг з вивезення ВЯП до Росії
 Місце реалізації проекту: в Чорнобильській зоні відчуження (Київська область) відповідно до Закону
України про ЦСВЯП (від 09.02.2012 №4384)
Проектна місткість ЦСВЯП:
 12 010 ВТВЗ ВВЕР-1000
 4 519 ВТВЗ ВВЕР-440
Місткість 1 ÷ 4 пускових комплексів ЦСВЯП:
 2 511 ВТВЗ ВВЕР-1000
 1 105 ВТВЗ ВВЕР-440
Заповнення ЦСВЯП відпрацьованим паливом до проектних обсягів становитиме 45-50 років
Проектний термін експлуатації - не менше 100 років
 Проектування ЦСВЯП здійснено українським проектантом Київським науково-дослідним та
проектно-конструкторським інститутом «Енергопроект»
 Генеральний підрядник з будівництва – компанія “БК “УкрБудМонтаж”
 Капітальні витрати на спорудження ЦСВЯП (458 систем зберігання ВЯП) – 37,2 млрд грн
 Джерела фінансування: позикові та власні кошти ДП «НАЕК «Енергоатом»
 Опосередковано інвестиції у будівництво ЦСВЯП окупляться через три-чотири роки експлуатації
Терміни реалізації :  проект (пускові комплекси №№1-15) - до 2065 року
 1-й пусковий комплекс – 2020 рік
51

52. Вдосконалення системи поводження з ВЯП українських АЕС посилить
енергетичну безпеку країни та буде мати безпосередній вплив на її
економіку
Україна залишилась єдиною країною в світі, яка й досі не вирішила проблему зі
зберіганням відпрацьованого ядерного палива (ВЯП). В інших країнах це питання
вирішено побудовою сховищ
Відпрацьоване ядерне паливо — це стратегічний ядерно-паливний ресурс,
що може бути використаний у майбутньому при експлуатації ядерних
реакторів наступних поколінь
Країни з розвинутою атомною енергетикою вже передбачили економічну
привабливість використання відпрацьованого ядерного палива, розробляють
технології виділення корисних залишків із ВЯП та проектують нові реактори, які
будуть працювати на цих перероблених матеріалах
Довідково:
У відпрацьованому ядерному паливі вигорає близько 3 – 3,5% ядерних матеріалів. Близько 97% цінних матеріалів
може бути ефективно використано у ядерних реакторах наступних поколінь
Проект ЦСВЯП зменшить залежність українських АЕС від РФ
ДОЦІЛЬНІСТЬ СТВОРЕННЯ ЦСВЯП
ЦСВЯП треба розглядати саме як сховище енергоносіїв, якими зможуть
скористатися майбутні покоління
СТВОРЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО СХОВИЩА
ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА
РЕАКТОРІВ ТИПУ ВВЕР ВІТЧИЗНЯНИХ АЕС (ЦСВЯП)
52

53. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ ЦСВЯП ДОЗВОЛИТЬ:
 заощадити значні кошти державного підприємства
(відмова від послуг РФ щодо зберігання та переробки ядерного палива)
 створити нові робочі місця
(близько 164, у т.ч. для персоналу, що вивільняється з Чорнобильської АЕС);
 залучити позабюджетні кошти на будівництво об'єктів соціального
призначення (на територіях, визначених Законом України від 09.02.2012
№4384, за рахунок відрахувань 10% від кошторисної вартості проекту ЦСВЯП);
 повернути до господарської діяльності частину Чорнобильської зони
відчуження
53

54. ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЕКТУ ЦСВЯП
 Технологія поверхневого «сухого» зберігання:
- двобар’єрна системи ізоляції ВЯП від
навколишнього середовища;
- спеціально спроектовані інженерні
системи контейнерного типу
 Всього систем зберігання – 458
 Поставка спеціального обладнання для поводження з ВЯП та систем зберігання
ВЯП здійснюється за контрактом з розробником технології та виробником
обладнання – компанією Holtec International
 Контрактом передбачено 94 системи зберігання ВЯП
 В рамках 1-го Пускового Комплексу будівництва (ПК-1) буде збудована вся
необхідна інфраструктура та встановлено 4 системи зберігання ВЯП
54

55. В ОВНС проекту ЦСВЯП обґрунтовано:
 вплив сховища на населення і довкілля практично відсутній;
 зона потенційного впливу при експлуатації ЦСВЯП (при максимальній
проектній та позапроектній аваріях) може охоплювати територію до 0,6 км
від сховища
БЕЗПЕКА ПРОЕКТУ ЦСВЯП (МАЙДАНЧИК)
— зовнішній діаметр - 3556 мм
— вага брутто - 175 тонн
— висота - 5655 мм
— товщина бетону - 700 мм
Контейнер зберігання HI-STОRМ
— ЦСВЯП розміщується в Чорнобильській зоні відчуження
— В радіусі 30 км від сховища відсутні велики населені
пункти
— Найближчий населений пункт – смт. Іванків – знаходиться
на відстані > 40 км, Київ - 110 км, Чернігів – 90 км
55

56. БЕЗПЕКА ПРОЕКТУ ЦСВЯП (ОПЕРАЦІЇ НА ЕНЕРГОБЛОКАХ)
Технологія поводження з ВЯП, що
впроваджується у проекті ЦСВЯП, є референтною
і відповідає сучасним вимогам вітчизняних
норм та правил з безпеки та міжнародним
рекомендаціям
Герметичне пакування ядерного палива на
енергоблоці досягається у багатоцільовому
контейнері (МРС), який забезпечує:
— подвійну (двостінну) оболонку;
— герметизацію кожної оболонки
зварюванням (цільнозварна оболонка);
— використання нержавіючої сталі для
оболонок;
— ядерну "підкритичність" шляхом
використання спеціального
нейтроннопоглинаючого матеріалу;
— проектні теплові режими зберігання ВЯП
Контейнер МРС у розрізі
56

57. БЕЗПЕКА ПРОЕКТУ ЦСВЯП (ПЕРЕВЕЗЕННЯ)
Транспортно-технологічні операції на енергоблоках АЕС та перевезення ВЯП в
транспортних контейнерах подібні до тих, що здійснюються при використанні
існуючої схеми - відправлення ВЯП на переробку до Російської Федерації
Транспортний контейнер HI-STAR
— неперевищення потужності дози
опромінення від ВЯП понад рівні,
встановлені національними правилами
ПБПРМ-2006 (використання поглиначів
випромінювання);
— утримання радіоактивного вмісту
всередині контейнера (кришка контейнера
ущільнюється 2-ма кільцевидними
прокладками)
Радіаційний захист та герметизацію здійснює радіаційно-захисний транспортний
контейнер, який забезпечує:
Радіаційний захист та герметизація при перевезенні
57

58. ОФІЦІЙНИЙ СТАРТ БУДІВНИЦТВА ЦСВЯП
Технологія компанії «Holtec International» щодо виробництва систем зберігання ВЯП
буде поступово впроваджена на виробничих потужностях одного з українських
підприємств
10.11.2017 дано старт будівництву одного з
найсучасніших і найбезпечніших у світі сховищ для
відпрацьованого ядерного палива ‒
Централізованого сховища відпрацьованого
ядерного палива (ЦСВЯП)
«Централізоване сховище, побудоване за найновішими
технологіями, — це об’єкт, яким Україна може дійсно
пишатися.
Спорудження ЦСВЯП перетворить Україну на лідера
європейської ядерно-енергетичної галузі у сфері поводження з
відпрацьованим ядерним паливом»
Президент Holtec International Кріс Сінгх
58

59.  прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016
№721-р «Про вилучення та надання земельних ділянок у постійне
користування із зміною цільового призначення» щодо ділянок для
ЦСВЯП у Чорнобильській зоні відчуження
 отримано позитивний висновок від 10.05.2017 №7-03/12-98/10-17
державної екологічної експертизи за матеріалами ОВНС проекту
будівництва ЦСВЯП, виконаної Мінприроди України
 прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.06.2017
№380-р «Про затвердження проекту «Будівництво централізованого
сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР
вітчизняних атомних електростанцій»
 отримано ліцензію Держатомрегулювання України від 29.06.2017
№ ЕО 001060 на будівництво та введення в експлуатацію ядерної
установки ЦСВЯП
 будівництво під’їзної залізничної колії до майданчика ЦСВЯП – виконано
близько 80% робіт
 тривають будівельні роботи на майданчику будівництва ЦСВЯП
ПОТОЧНИЙ СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
59

60. 2018 – 2020 рр.
 завершення будівництва під'їзної залізничної колії, прийняття в експлуатацію
 постачання компанією Holtec Int в Україну устаткування для поводження з ВЯП
 адаптація технології компанії Holtec Int на АЕС (проекти)
 початок індивідуальних випробувань устаткування Holtec Int на енергоблоках АЕС
 завершення компанією Holtec Int поставок устаткування для 1-го ПК
 завершення будівельно-монтажних робіт на ЦСВЯП (1-й ПК)
 індивідуальні та комплексні випробування устаткування, прийняття в
експлуатацію об’єкту будівництва ЦСВЯП
 встановлення "пілотних" систем зберігання з ВЯП на майданчику ЦСВЯП
2020-2021 рр.
 прийняття ядерної установки ЦСВЯП в дослідно-промислову експлуатацію
 прийняття ядерної установки ЦСВЯП у постійну експлуатацію
2021-2023 рр.
 постачання систем зберігання, виготовлених Holtec Int
 встановлення систем зберігання з ВЯП на майданчику ЦСВЯП
 впровадження в Україні виробництва елементів систем зберігання ВЯП розробки
Holtec Int. (потенційно – ПАТ "Турбоатом")
ПЛАНИ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
60