Colloquium journal №8

ISSN 2520-6990
Сolloquium-journal №8, 2017
(Warszawa, Polska)
Czasopismo jest zarejestrowane i publikowane w Polsce. W czasopiśmie publikowane są artykuły ze wszystkich
dziedzin naukowych. Czasopismo pub-likowane jest w języku angielskim, polskim i rosyjskim.
Artykuły przyjmowane są do dnia 30 każdego miesiąca.
Częstotliwość: 12 wydań rocznie.
Format - A4, kolorowy druk
Wszystkie artykuły są recenzowane
Każdy autor otrzymuje jeden bezpłatny egzemplarz czasopisma.
Bezpłatny dostęp do wersji elektronicznej dziennika.
Wysyłając artykuł do redakcji, Autor potwierdza jego wyjątkowość i bierze na siebie pełną odpowiedzialność za
ewentualne konsekwencje za naruszenie praw autorskich
Zespół redakcyjny
Redaktor naczelny - Paweł Nowak
Ewa Kowalczyk
Rada naukowa
 Dorota Dobija Profesor i rachunkowości i zarządzania na uniwersytecie Koźmińskiego, dyrektor
programu k. e. n.
 Jemielniak Dariusz - prof. dyrektor centrum naukowo-badawczego w zakresie organizacji i miejsc
pracy, kierownik katedry zarządzania Międzynarodowego w Ku.
 Henryka Danuta Stryczewska - prof. dziekan Wydziału Elektrotechniki i Informatyki Politechniki
Lubelskiej.
 Mateusz Jabłoński - Politechnika Krakowska im. Tadeusza Kościuszki.
 Henryka Danuta Stryczewska - prof. , dziekan Wydziału Elektrotechniki i Informatyki Politechniki Lu-
belskiej i prof. Zbigniew Grądzki, prorektor ds. Nauki.
 Sani Lukács — eötvösa Lorànd University, Faculty of Social Sciences, phd in sociology7
 Király Tamás — Szegedi Tudományegyetem, gyógyszerésztudományi Kar, phd gyógyszertár9
 Gazstav Lewandowskij — węgierski uniwersytet sztuk pięknych, Graficzny wydział / Specjalizacja w
dziedzinie projektowania graficznego.
« Сolloquium-journal »
Wydrukowano w « Chocimska 24, 00-001 Warszawa, Poland »
E-mail: info@colloquium-journal.org
http://www.colloquium-journal.org/

CONTENTS
ARCHITECTURE
Antoshchuk T. I.
TRADITIONS OF NATIONAL ROMANTICISM IN
SACRED ARCHITECTURE IN THE XIX-XX
CENTURY..................................................................4
HISTORICAL SCIENCE
Fatkhutdinov R.R.
RELATIONS OF RUSSIA AND THE GOLDEN
HORDE: A NEW VIEW ............................................7
MEDICAL SCIENCE
Khukhlina O.S., Antoniv A. A.,
Mandryk O.Ye., Kiril A.O.
FEATURES FLOW NONALCOHOLIC
STEATOHEPATITIS IN OBESITY WITH
HYPERTENSION ......................................................9
Krajnov S.V., Popova A.N.
EFFICACY EVALUATION OF LASEROTHERAPY
IN THE TREATMENT OF EROSIVE-CAUSIVE
DISEASES OF THE MUCOUS TUNIC OF
MOUTH....................................................................14
Popova A.N., Krajnov S.V.
COMPARISON OF VARIOUS METHODS OF
PROFESSIONAL HYGIENE OF THE MOUTH IN
TREATMENT OF CATARRHAL
GINGIVITIS .............................................................17
PEDAGOGICAL SCIENCE
Viorica Cazac, Raisa Scutelnic, Liuba Maxian
EFFECTIVE WAYS OF TEACHING AUTHENTIC
VIDEO MATERIALS TO MEDICAL
STUDENTS..............................................................20
Khukhlina O.S, Antoniv AA,
Mandryk O.Ye., Kiril A.O.
PRINCIPLES OF EVIDENCE OF MEDICINE ON
THE EXAMINATION OF INTERNAL MEDICINE
AND CLINICAL PHARMACOLOGY....................24
Vanyushin A.D.
PEDAGOGICAL TECHNIQUES OF BASIC
ABSTRACTS OF V.F. SHATALOV AND MIND
MAPS OF TONY BUZAN: COMPARATIVE
CHARACTERISTIC ................................................27
Galimova A.M.,Rasskazov F.D.,
STRUCTURE OF FOREIGN LANGUAGE
COMMUNICATIVE COMPETENCE OF
LINGUIST-TEACHER.............................................29
Pavlov V. I.,Kaplun I. G.
MPLEMENTATION OF HEALTHY LIFESTYLE
AND GTO COMPLEX IN THE MEDICAL
UNIVERSITY...........................................................31
Sevindj Dj.-Dj.Djabrailzade, Gumbataliev R.
PASSIVE AND ACTIVE METHODS OF
TRAINING AT INFORMATICS LESSONS...........35
PSYCHOLOGICAL SCIENCE
Kokurin A.V., Kokurina I.V., Petrov V.E.
FEATURES OF USE OF SPECIAL PSYCHO-
PHYSIOLOGICAL RESEARCH IN RELATION TO
PRISONERS WHO HAVE COMMITTED CRIMES
AGAINST SEXUAL INVIOLABILITY AND
SEXUAL FREEDOM OF THE PERSON................38
Pogontseva D.V.
STUDY OF ATTRACTIVE EXTERNAL
APPEARANCE: ANALYSIS OF METHODICAL
INSTRUMENTATION.............................................41
AGRICULTURAL SCIENCES
Aliyev Z.H.
METHODS OF CLOSING FIELD EXPERIENCES
IN THE STUDY OF IRRIGATION EROSION ON
THE SLOPE LAND IN AZERBAIJAN...................43
TECHNICAL SCIENCES
Ibrayev M.K., Nuguzhinov Zh.S., Rakhimov A.M.,
Dauletzhanova Zh.T., Tyagunova O.A.
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF
SINGLE-STAGE AND TWO-STAGE
PRODUCTION OF FOAMGLASS-CRYSTAL
MATERIALS............................................................47
Кulik T.I., Zlotenko В.M.
NUMERICAL SIMULATION OF THE INJECTION
MOLDING PROCESS OF SHOE PARTS...............52

PHYSICS AND MATHEMATICS
Sultygov M. D.
FUNCTIONS OF BAZILEVICH IN THE
OPERATOR FORM .................................................56
PHYSICAL EDUCATION AND SPORT
Gilev G. A., Gladkov V. N., Vladykina V. V.
FORMATION OF PSYCHOLOGICAL READINESS
OF THE ATHLETE FOR PERFORMANCE AT
COMPETITIONS .....................................................61
PHILOLOGICAL SCIENCES
Apanasenko O.P.,Bagirokov Kh.Z.
KUBAN (BALACHKA) AND ITS FEATURES.....63
Galimova A.M., Rasskazov F.D.
DEVELOPMENT OF PROFESSIONAL
COMPETENCE OF THE
TEACHER-LINGUIST ............................................65
THE BASIC METHODOLOGICAL APPROACHES
FOR THE PREPARATION OF THE FUTURE
TEACHERS – LINGUISTS .....................................67
THE DEVELOPMENT OF SCIENTIFIC AND
METHODICAL COMPETENCE OF TEACHERS-
PHILOLOGIST.........................................................69
OmelchukYu.O.
COMMUNICATIVE AND PRAGMATIC
STRATEGIES AND TACTICS OF DISCURSIVE
IMPLEMENTATION OF THE CONCEPT LIE IN
ENGLISH PSEUDO NEWS.....................................71
Kheishkho F. I., Sheozheva F.K., Kushnareva D.V.
SEMANTIC FEATURES OF PHRASEOLOGICAL
UNITS WITH QUALITATIVE ASSESSMENT
VALUE IN THE RUSSIAN AND ADYGHE
LANGUAGES ..........................................................75
PHILOSOPHICAL SCIENCES
Starodubtseva M.N.
THE AXIOLOGICAL BASICS OF A.С.
BHAKTIVEDANTA SWAMI PRABHUPADA
DOCTRINE ..............................................................79
ECONOMIC SCIENCES
Artemova Y.A., Tlisheva N.A.
FORMS OF VENTURE CAPITAL FOR BUSINESS
DEVELOPMENT .....................................................82
Degtyarev S.V.
Popova N.I.
THE TRAINING OF HIGHLY QUALIFIED
PERSONNEL IN THE CONTEXT OF IMPROVING
THE QUALITY OF ACCOUNTING.......................86
Gaiduk V.I., Kalitko S.A., Krivorotenko A.V.
DEVELOPMENT OF THE MACHINE
ENGINEERING INDUSTRY OF THE RUSSIAN
FEDERATION IN THE CONDITIONS OF IMPORT
SUBSTITUTION ......................................................94
Halaidiuk O.N., Chukhleb A.V.
THE ESSENCE OF THE «WAGE-FUND» AS A
SOCIO-ECONOMIC CATEGORY AND OBJECT
OF ACCOUNTING-ANALYTICAL SYSTEM.......99
JURISPRUDENCE
Dzhantoukhanov V.Z., Dzhantoukhanova M. V.
TO THE QUESTION OF SOME ASPECTS OF THE
IMPLEMENTATION OF THE RIGHT FOR THE
DEFENCE...............................................................101
Ismailova S.R.
INTERNATIONAL COOPERATION IN A SYSTEM
OF CRIMINAL PROCEEDING.............................104
Serebrennikova A.V., Lebedev M.V.
THE METHOD OF COMMITTING A TERRORIST
ACT: THE CHALLENGES OF
MODERNITY........................................................107
Chumakova O.V., Elefterova S. K.
WORLD EXPERIENCE OF LEGAL REGULATION
OF THE STATE-PRIVATE PARTNERSHIP........110

4 ARCHITECTURE/ «Сolloquium-journal»#8,2017
ARCHITECTURE
УДК 72.01
Антощук Т. И.
аспирант
Киевский национальный университет строительства и архитектуры
ТРАДИЦИИ НАЦИОНАЛЬНОГО РОМАНТИЗМА В САКРАЛЬНОЙ АРХИТЕКТУРЕ XIX-XX
ВЕКА
Antoshchuk T. I.
Postgraduate
Kyiv National University of Construction and Architecture
TRADITIONS OF NATIONAL ROMANTICISM IN SACRED ARCHITECTURE IN THE XIX-XX
CENTURY
Аннотация
В статье рассмотрены традиции национального романтизма конца ХІХ– начала ХХ века на конкрет-
ных объектах сакральной архитектуры разных стран (России, Украины, Финляндии).
Abstract
Traditions of national romanticism in sacred architecture at the end of the nineteenth and early twentieth
centuries on specific objects of sacred architecture of different countries (Russia, Ukraine, Finland) was examined
in the article.
Ключевые слова: традиция, национальный романтизм, сакральная архитектура, северный нацио-
нальный романтизм, украинский архитектурный модерн, неорусский стиль.
Key words: tradition, national romanticism, sacred architecture, Nordic national romanticism, Ukrainian
architectural style, neo-Russian style.
Постановка проблемы. Исследование тради-
ций в архитектуре отдельных стран вопрос не но-
вый [10], однако сохраняет свою актуальность и се-
годня, поскольку современная архитектура разви-
вается в двух направлениях: с одной стороны, это
глобалистическое направление, которое стирает
национальные различия между культурами разных
народов, с другой – современные течения, модер-
низированные исторические стили, которые пыта-
ются сохранить хотя бы некоторые признаки един-
ства с традицией.
Цель работы: доказать аутентичность украин-
ского архитектурного модерна.
Постановка задачи: сравнить объекты нацио-
нального романтизма на примере наследия разных
стран (России, Украины, Финляндии).
Обзор последних исследований и публика-
ций. Авторами исследований, в которых освеща-
лись "неорусский стиль", "национальный стиль",
"национально-романтическая" ветвь стиля модерн
в России стали: А. Борисова, Т. Каждан [2], Б. Ки-
рилов [6], Е. Кириченко [7], В. Лисовский,
М. Нащокина, А. Пунин, Т. Славина и другие. Вы-
дающимися представителями неорусского стиля
считают архитекторов Ф. Шехтеля и М. Васильева.
Национальный аспект в архитектуре Украины
рубежа ХIХ–ХХ веков исследовали: Б. Божинский
[1], В. Вечерский, Г. Духовичный, В. Отченашко,
Т. Скибицкая, В. Чепелик [11], В. Ясиевич [12] и
другие. Создателями теории и практики украин-
ского архитектурного модерна были: Д. Дяченко,
К. Жуков, В. Кричевський, И. Левинский, Г. Лу-
комский, О. Лушпинский, О. Сластион, С. Тимо-
шенко и другие.
Авторы исследований, в которых рассматрива-
лись вопросы архитектуры Финляндии конца ХІХ –
начала ХХ века: А. Иконников, П. Кивинен, В. Ки-
риллов, Р. Конн, Ю. Курбатов, В. Пилявский,
Р. Спенс и другие. Выдающимися представителями
национального романтизма Финляндии считают та-
ких архитекторов как: Г. Гезеллиус, А. Линдгрен,
А. Сааринен, Л. Сонк и другие.
Изложение основного материала. «Нацио-
нальным романтизмом» в Европе принято называть
архитектурный стиль Финляндии и стран Сканди-
навии конца XIX - начала ХХ века [6, с.6]. В про-
цессе исторического развития, приобретение опре-
деленных семантических признаков, национальный
романтизм трансформировался в национально-ро-
мантическую ветвь модерна. Получив доступ к но-
вейшим материалам, технологиям он приобрел но-
вое «звучание», при этом определяющие признаки,
переосмысливались зодчими и использовались для
подчеркивания национальной принадлежности ар-
хитектуры зданий и сооружений. Поэтому, иногда
исследователи применяют понятие «националь-
ного романтизма» называя им одно из направлений
модерна, которое характеризуется использованием
переосмысленных форм и принципов народной ар-
хитектуры на всей территории Европы [8, с.156].
Национальный романтизм чаще всего связы-
вают с северным национальным романтизмом к.
XIX- нач. ХХ века, который возник в Северной Гер-
мании как национально объединяющий стиль, в
Швеции и Норвегии утверждал национальные тра-
диции, а в Финляндии и странах Балтии выражал
своеобразие угнетенных Российской империей
народов. Впоследствии термин "национальный ро-
мантизм" был распространен на все национально-
стилевые течения времени историзма конца XIX
века и модерна.
С целью доказать аутентичность украинского
архитектурного модерна необходимо сравнить
украинский архитектурный модерн с наиболее от-
личными от него вариантами национального ро-

«Сolloquium-journal»#8,2017 / ARCHITECTURE 5
мантизма (Финляндии и России) на уровне объ-
емно-пространственной композиции и отдельных
элементов (Таблица 1).
Финскому национальному романтизму харак-
терно выраженное асимметричное построение объ-
емно-пространственной композиции, сочетание го-
ризонтально вытянутого объема здания с подчерк-
нутой вертикальной доминантой башни, крупно-
масштабность, тектоника стены, выраженная гру-
бой фактурой – рваным гранитным рустом, на
уровне отдельных элементов –
Таблица 1
Традиции национального романтизма в сакральной архитектуре

6 ARCHITECTURE/ «Сolloquium-journal»#8,2017
стилизированные романские формы, массив-
ные треугольные щипцы по всей высоте фасада,
проемы в массиве каменной облицовки, грубый де-
кор в камне без применения декоративных мотивов
ар-нуво.
Признаками финского северного националь-
ного романтизма в церкви Мастуг г в Гётеборге
(арх. З. Эриксон, 1910-1914 гг.) и лютеранской цер-
кви в Терийоки (арх. Й. Стейнбек, 1900-1913 гг.)
можно считать: акцентированно ассиметричную
композицию с вертикальной доминантой и подчер-
кнутой тектоникой, псевдороманскую башню-часо-
вню, массивный треугольный щипец с окном-розе-
ткой, выделенный фактурой массивный псевдоро-
манский портал, маленькие оконные проемы.
Характер украинского архитектурного мо-
дерна совсем другой по сравнению с объектами
скандинавского северного национального роман-
тизма: Основное их отличие заключается в том, что
в украинском архитектурном модерне наследова-
лись и модернизировались формы народной дере-
вянной архитектуры и народного жилья, которые
предусматривают мелкую пластику и детализацию,
полихромность, а в скандинавском и балтийском
северном национальном романтизме – монохром-
ные серые формы в камне, которые вследствие спе-
цифических средств обработки натурального камня
не предусматривают мелкой детализации.
В отличии от других проявлений националь-
ного романтизма, украинский архитектурный мо-
дерн в церковном строительстве основан на цен-
трально-симметричной композиции с выявленным
главным верхом. Для него характерна всефасад-
ность здания; применение многоярусных шатровых
бань-башен и бань с перехватом-«ковниром», про-
изводных от эпохи украинского казацкого барокко;
наличие трапециевидных проемов в различных ва-
риациях; применение полихромных майоликовых
вставок.
Неорусскому стилю свойственны: ассиметрич-
ность зданий, пирамидальность композиции, под-
черкнутый вертикализм, выделение центральной
массивной бани, модернизованные формы (зако-
мары, кокошники, шлемообразные главки, русский
орнамент). Признаки неорусского стиля в нацио-
нальном романтизме возможно проследить на при-
мерах проектов М. Васильева. Они выражаются в
органичном сочетании канонов православия и мо-
дернизированных национальных форм: ассимет-
ричной композиции объемов разной формы и вы-
соты, подчеркнутых тектоникой; массивном входе,
акцентированном рваным рустом; ступенчатой
многоярусной крыше с закомарами, доминирую-
щим объемом главного купола, шлемообразой
формы.
Выводы. Украинский архитектурный модерн
конца ХІХ-начала ХХ века в церковном строи-
тельстве основан на: центрально-симметричной
композиции с выявленным главным верхом; всефа-
дности здания; применении многоярусных шатро-
вых бань-башен и бань с перехватом-«ковниром»;
наличии трапециевидных проемов в разнообразных
вариациях; использовании полихромных майоли-
ковых вставок. Таким образом, при сравнении тра-
диций украинского архитектурного модерна с тра-
дициями других вариантов национального роман-
тизма на уровне объемно-пространственной
композиции и отдельных элементов очевидно их
отличие, что и доказывает то, что украинский архи-
тектурный модерн является аутентичным.
Перспективы дальнейших исследований. В
дальнейшей работе необходимо проанализировать
другие типы зданий периодов национального воз-
рождения Украины, выделяя характерные нацио-
нальные особенности и прослеживая их развитие в
современной архитектуре.
Список литературы
1. Божинський Б. І. Український національно-
романтичний напрям модерну в архітектурі Хар-
кова: дис... канд. архітектури: 18.00.01/ Божинсь-
кий Богдан Іванович; Харківський держ. технічний
ун-т будівництва та архітектури. - Х., 2007. - 198
арк.
2. Борисова Е. А. Русская архитектура конца
XIX — начала XX вв./ Борисова Е. А., Каждан
Т. П. – М.: Наука, 1971. — 239 с.
3. Ивашко Ю. В. Модерн Западной Европы,
Украины и Китая: пути трансформации и импле-
ментации/ Ивашко Ю. В., Ли Шуань; под редак-
цией вице-президента Украинской академии архи-
тектуры, народного архитектора Украины, доктора
архитектуры, профессора Н. М. Демина. – К.: «Фе-
никс», 2015. – 152 с.
4. Івашко Ю. В. Основи стилеутворення мо-
дерну в архітектурі України (кінець ХІХ – початок
ХХ століття): автореф. дис. д-ра архіт.: 18.00.01/
Івашко Юлія Вадимівна; Київський національний
університет будівництва і архітектури. – К., 2013. –
44 с.
5. Історія української архітектури/
Ю. С. Асєєв, В. В. Вечерський, О. М. Годованюк та
ін.; За ред. В. І. Тимофієнка. – К.: Техніка, 2003. –
472 с.
6. Кирилов В. В. Архитектура «северного мо-
дерна». – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 112 с.
7. Кириченко Е. И. Русская архитектура 1830 –
1910-х годов. – М.: Искусство, 1978. – 399 с.
8. Крастиньш Я. А. Стиль модерн в архитек-
туре Риги. – М.: Стройиздат, 1988. – 263 с.
9. Орленко Н. Реинкарнация северного нацио-
нального романтизма. Исследование и опыт рестав-
рации объектов/ Орленко Н., Ивашко Ю., Ли Шу-
ань; под редакцией вице-президента Украинской
академии архитектуры, народного архитектора
Украины, доктора архитектуры, профессора
Н.М. Демина. – Киев: Феникс, 2016. – 288 с.
10. Цапенко М. П. З історії шукань національ-
ного стилю в архітектурі України. – К., 159. –
С.285-302.
11. Чепелик В. В. Український архітектурний
модерн/ Упорядник З.В. Мойсеєнко-Чепелик. – К.:
КНУБА, 2000. – 378 с.
12. Ясиевич В. Е. Архитектура Украины на ру-
беже ХХ-ХХ веков/ В.Е. Ясиевич. – К.: Будивель-
ник, 1988. – 184 с.

«Сolloquium-journal»#8,2017 / HISTORICAL SCIENCE 7
HISTORICAL SCIENCE
УДК: 93
Фатхутдинов Р.Р.
Студент
Стерлитамакский филиал Башкирского Государственного Университета
(СФ БашГУ)
ОТНОШЕНИЯ РУСИ И ЗОЛОТОЙ ОРДЫ: НОВЫЙ ВЗГЛЯД
Fatkhutdinov R.R.
Student
Sterlitamak branch of Bashkir State University
(SF BashSU)
RELATIONS OF RUSSIA AND THE GOLDEN HORDE: A NEW VIEW
Аннотация
В данной статье автор рассматривает отношения между Золотой Ордой и Русью, где последняя,
как считает большинство исследователей, находилась в зависимость от первой. В работе рассмотрены
две традиционные точки зрения на этот вопрос, принадлежащие В.О. Ключевскому и Л.Н. Гумилеву, ко-
торые полностью противоположны друг другу, однако, в результате полученного вывода, удается дока-
зать, что это вовсе не так. Было установлено всего лишь двустороннее обязательство между этими
государствами, которое приносило выгоду и первым, и вторым.
Abstract
In this article, the author examines the relationship between the Golden Horde and Russia, where the latter,
according to most researchers, was dependent on the first. Two traditional points of view on this question, belong-
ing to V.O. Klyuchevsky and LN Gumilev, who are completely opposite to each other, however, as a result of the
derivation, one can prove that this is not so. It was established only a bilateral commitment between these states,
which benefited both the first and the second.
Ключевые слова: Русь, Золотая Орда, татаро-монгольское иго, В.О. Ключевский, Л.Н. Гумилев, дву-
стороннее обязательство, Восток, Запад.
Key words: Russia, the Golden Horde, the Tatar-Mongolian yoke, V.O. Klyuchevsky, L.N. Gumilev, bilateral
commitment, East, West.
На сегодняшний день весьма интересной, и од-
новременно с этим проблемной темой в отечествен-
ной историографии является вопрос о взаимоотно-
шениях Древней Руси и Золотой Орды. Уже доста-
точно давно исследователи этой проблемы
придерживаются двух традиционных точек зрения,
которые предложили великие ученые своего вре-
мени - это Василий Осипович Ключевский и Лев
Николаевич Гумилев. Каждый из них пытался по-
нять и достаточно хорошо осветить данную про-
блему с объективной стороны. На наш взгляд и пер-
вому, и второму удалось справиться со своей зада-
чей. Тогда почему же их позиции явились полной
противоположностью друг другу? Почему так про-
изошло? Чему историки не уделили должного, по
нашему мнению, внимания? Начнем по порядку.
В.О. Ключевский говорил о том, что Древняя
Русь абсолютно полностью погрузилась в зависи-
мость от Золотоордынского Ханства. Это выража-
лось, прежде всего, в политической подневольно-
сти. Известно множество фактов, причем докумен-
тально подтвержденных историками, где
говорится, что существовали так называемые «яр-
лыки» - письменные документы, исходившие от
монголо-татарских ханов, в которых была выра-
жена их воля по абсолютно любому вопросу, в част-
ности и по вопросу о назначение русского князя на
управление своими землями. Разумеется, за такой
«подарок» князья были готовы пойти на все, что
было угодно Великому Хану и его метрополии: по-
стоянные подношения в пользу Великого Хана,
провоцирование кровных междоусобиц ради за-
бавы и, вследствие этого, дестабилизация ситуации
в удельных государствах, которые могли в любой
момент объединиться [1, с. 159].
Существовала так же и военная зависимость
Руси от монголов. В.О. Ключевский утверждал, что
присутствовала постоянная поставка огромного ко-
личества русских войнов в монгольское войско для
борьбы с неугодными Золотой Орде соседями, где
наш народ, по сути, не имел врагов. Это говорит о
полной дестабилизации русского общества перед
Великими Ханами с востока. Не было ни малейшей
попытки исправить сложившуюся ситуацию вплоть
до второй половины XIV века. Князья лишь подда-
вались постоянной провокации на междоусобицы,
при которой невозможно не только политическое
объединение земель, но и даже вполне обычное со-
юзническое сотрудничество [2, с. 320].
Следующим важным фактом, говорящим в
пользу В.О. Ключевского, является невозможность

8 HISTORICAL SCIENCE/ «Сolloquium-journal»#8,2017
отрицания экономической зависимости Древней
Руси от Золотой Орды. Как было сказано выше, од-
ним из условий получения «ярлыка» русскими кня-
зьями явилась постоянная дань Ханам, собираемая
с каждого своего подданного. В этой ситуации кня-
зьям действительно некуда было деваться, по-
скольку этот процесс очень четко контролировался
со стороны метрополии [3, с. 147]. Каждый год, в
определенный период проводилась перепись насе-
ления на Руси. Проводили ее так называемые «чис-
ленники», которые прибывали из Орды, и были
полностью под покровительством Хана. Как только
собирались данные демографические сведения
князь обязан был готовить к выплате определенную
сумму денег, что в истории получило название «ор-
дынский выход». Этот выход контролировался
«баскаками» и другими влиятельными чинами мон-
голов [4, с.136-138].
Это были самые важные моменты, о которых
говорил В.О. Ключевский в защиту своей, более
устоявшейся, позиции. Сейчас поговорим о точке
зрения Льва Николаевича Гумилева. Он жил го-
раздо позже чем его оппонент, поэтому его убежде-
ния в этом вопросе могут показаться не такими при-
вычными и традиционными как у В.О. Ключев-
ского и других историков того времени [5, с.201].
Лев Николаевич в своих произведениях всегда
показывает, что в одном аспекте убежден навер-
няка - никакого татаро-монгольского ига и зависи-
мости на территории Древней Руси никогда не су-
ществовало [2, с. 382].
Это объясняется довольно простой, но инте-
ресной теорией - отношения Руси с Золотой Ордой
являлись исключительно союзническими. Л.Н. Гу-
милев приводил огромное количество фактов в
подтверждение этому. Он с ног на голову перевора-
чивал все объяснения, которые приводили Ключев-
ский, Соловьев и т.д. [6, с. 187].
Во-первых, экономическая и военная зависи-
мость Руси была ни столько необходима Ханам Зо-
лотой Орды, сколько нашим князьям. Гумилев счи-
тал, что русские видели в этом двустороннее обяза-
тельство - Русь платила дань и поставляла
монголам свое войско, а Орда в обмен ее защищала.
И действительно, с момента начала таких отноше-
ний, набеги с католического запада резко сократи-
лись. Европа начала понимать, что Русь теперь под
опекой сильного востока [7, с. 360-362].
Во-вторых, Золотая Орда может быть и пыта-
лась контролировать раздробленность русских зе-
мель путем ввода «ярлыков», но никогда не претен-
довала на ее территории. У ханов не было мыслей о
захвате, подчинении, включении в состав государ-
ства и т.д. [8, с. 147].
Таким образом, Лев Николаевич полностью
отвергал факт присутствия татаро-монгольского
ига.
Обе представленные точки зрения, по нашему
мнению, только в купе друг с другом являются объ-
ективными. Несомненно, определенная зависи-
мость в конкретных сферах государства Древней
Руси существовала, но русским это играло лишь на
руку.
В связи с тем, что произошла раздробленность,
русские земли оказались легкой добычей для стран
католического мира и Папы Римского, в частности.
В отличие от запада, восток не пытался навя-
зывать Руси свою веру, свою культуру, свои языки
и т.д. Напротив, Орда придерживалась политики
веротерпимости, и даже не обкладывала русскую
православную церковь данью, тем самым дав ей
обогатиться. Князья это отлично понимали. Они
знали какими последствиями это может обер-
нуться. Для того, чтобы полностью сохранить свою
суверенность им пришлось частично ей пожертво-
вать.
Если запад явно шел на Русь с намерением за-
воевания и порабощения, то Золотая Орда напро-
тив, не проводила никаких завоевательных походов
на Русь, лишь карательные за неуплату «выхода».
Кроме того, восток способствовал объедине-
нию русских княжеств под единым началом, изба-
вив нас от участи европейской раздробленности.
Подведем итоги. В XIII веке Русь подвергается
мощнейшему влиянию со стороны как востока, так
и запада. Некоторые князья говорили о том, что
необходимо сотрудничество с Европой, другие
утверждали о союзе с Ордой и т.д. Историки и по
сей день продолжают спорить о значение татаро-
монгольского присутствия на территории русских
княжеств, об их влиянии на население и князей, об
их карательных походах, но, несомненно, выбор в
пользу востока был отнюдь не случайным. И по-
этому, такие отношения между Русью и Золотой
Ордой мы никак не можем назвать ни враждеб-
ными, ни союзническими. Как было упомянуто
выше - это всего лишь двустороннее обязательство
между государствами, приносящее выгоду как пер-
вым, так и вторым.
1. Андреев А. Р. История Крыма. — М., 1996,
386 с.
2. Гумилёв Л.Н. Чёрная легенда. — М., 2005,
410 с.
3. Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая
Орда и её падение. — «Богородский печатник»,
1998, 364 с.
4. Каргалов В. В. Освободительная борьба
Руси против монголо-татарского ига // «Вопросы
истории». — 1969. 271 с.
5. Каргалов В. В. Феодальная Русь и кочев-
ники. — М., 1967, 341 с.
6. Насонов А. Н. Монголы и Русь. — М. —
Л., 1940, 243 с.
7. Петрушевский И. П. Поход монгольских
войск в Ср. Азию в 1219—1224 гг. и его послед-
ствия. Татаро-монголы в Азии и Европе. —
«Наука», 1977, 498 с.
8. Похлёбкин В. В. Татары и Русь. — М.:
Международные отношения, 2005, 379 с.

«Сolloquium-journal»#8,2017 / MEDICAL SCIENCE 9
MEDICAL SCIENCE
УДК: 616.36-002-056.52-06-07:616.12-008.331.1
Хухлина Оксана Святославовна,
доктор медицинских наук, профессор
заведующий кафедрой внутренней медицины, клинической
фармакологии и профессиональных болезней
ВГУЗ Украини “Буковинський государствений медицинский университет”
Антонив Альона Андреевна
к.мед.наук,асистент кафедры внутренней медицины, клинической
Мандрик Ольга Эвгенивна
к.мед.наук, асистент кафедры внутренней медицины, клинической
Кирил Аида Олексеевна
Студентка 6 курсу ВГУЗ Украини
“Буковинський государствений медицинский университет”
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ НЕАЛКОГОЛЬНОГО СТЕАТОГЕПАТИТА У БОЛЬНЫХ НА
ОЖИРЕННИЕ И ГІПЕРТОНИЧУЮ БОЛЕЗНЬ
Хухліна Оксана Святославівна,
доктор медичних наук, професор
завідувач кафедри внутрішньої медицини, клінічної
фармакології та професійних хвороб
ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет"
Антонів Альона Андріївна
к.мед.наук, асистент кафедри внутрішньої медицини, клінічної
Мандрик Ольга Евгенівна
к.мед.наук, асистент кафедри внутрішньої медицини, клінічної
Кіріл Аїда Олексіївна
студентка 6 курсу
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ НЕАЛКОГОЛЬНОГО СТЕАТОГЕПАТИТУ У ХВОРИХ НА ОЖИРІННЯ
ТА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ
Khukhlina Oksana Svyatoslavivna,
MD, professor, head of the department
of Internal Medicine, Clinical Pharmacology and Occupational Diseases,
HSEE of Ukraine “Bukovinian State Medical University”
Antoniv Aliona Andriyivna
Candidate of Medical Science, Assistant of the Department
Mandryk Olga Yevhenivna
Candidate of Medical Science, , Assistant of the Department
Kiril Aida Olekseevna
Student 6 course HSEE of Ukraine “Bukovinian State Medical University”
FEATURES FLOW NONALCOHOLIC STEATOHEPATITIS IN OBESITY WITH HYPERTENSION

10 MEDICAL SCIENCE/ «Сolloquium-journal»#8,2017
Аннотация:
Статья посвящена исследованию клинических и патогенетических особенностей хода неалкогольного стеа-
тогепатиту, состояние компонентов соединительной ткани, метаболической интоксикации, гемостазу и фибри-
нолизу с гипертонической болезни ІІ стадии. Установлено, что при ходе неалкогольного стеатогепатиту из гипер-
тонической болезни и ожирением установлена высокая интенсивность гемостазиологичених расстройств.
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню клінічних і патогенетичних особливостей перебігу неалкогольного стеато-
гепатиту,станкомпонентівсполучноїтканини,метаболічноїінтоксикації,гемостазуіфібринолізузгіпертонічної
хвороби ІІ стадії. Встановлено, що при ході неалкогольного стеатогепатиту з гіпертонічної хвороби та ожиріння
встановлена висока інтенсивність гемостазіологіченіх розладів.
Summary:
The article is devoted to the study of clinical and pathogenetic peculiarities of nonalcoholic steatohepatitis,
a condition of components of connective tissue, metabolic intoxication, hemostasis and fibrinolysis by comorbidity
with stage II hypertension. It was found that in the course of comorbid nonalcoholic steatohepatitis with hyper-
tension and obesity is a higher intensity of hemostasiological disorders.
Ключевые слова: неалкогольный стеатогепатит, ожирение, гипертоническая болезнь.
Ключові слова: неалкогольний стеатогепатит, ожиріння, гіпертонічна хвороба.
Keywords: nonalcoholic steatohepatitis, obesity, hypertension
Актуальністьдіагностикитаведенняпацієнтівзне-
алкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) на
фоніметаболічного синдрому(МС),компонентомякого
є артеріальна гіпертензія (АГ), визначається істотним
збільшенням у останній час захворюваності на МС [1, 2,
3, 9], високого рівня інвалідизації внаслідок розвитку
широкого спектруускладнень [8,9]. Неалкогольна жи-
рова хвороба печінки (НЖХП) виступає пусковою
патогенетичною ланкою гепатиту, цирозу та гепа-
тоцелюлярної карциноми [1]. До НЖХП призво-
дить низка ендогенних метаболічних порушень: ме-
таболічний синдром, дефіцит α1-антитрипсину,
ідіопатичний гемохроматоз, хвороба Вільсона–Ко-
новалова, ліподистрофія. Екзогенними факторами
вважаються швидке схуднення та тривале паренте-
ральне харчування. Найчастішими причинами вто-
ринної НЖХП є патологія травної системи (син-
дром мальабсорбції, біліарно-панкреатична стома,
гастропластика, резекція тонкої кишки, дисбіоз
товстої кишки, гастродуоденіт, холецистит, пан-
креатит) і вплив зовнішніх пошкоджувальних фак-
торів – ендотоксемія, гепатотоксичні лікарські за-
соби, хімічні речовини та інфекційні агенти [3,
5]. Проблема коморбідного перебігу неалкогольного
стеатогепатиту(НАСГ)ухворихнаожиріннятагіперто-
нічну хворобу (ГХ) полягає у каскаді реакцій взаємооб-
тяження,якіпризводятьдопрогресуванняусіхсупровід-
них захворювань[1,4, 8].Водночас, дослідження впливу
ГХ на перебіг НАСГ, зокрема на процеси печінкового
кровообігу,гемостазу,фібринолізуувзаємозв’язкуізме-
таболічними розладами та станом компонентів сполуч-
ної тканини досі не проводились, що і лежить в основі
робочої гіпотези нашого дослідження.
Мета дослідження: дослідити патогенетичних
особливостіперебігуНАСГнатліожиріннятаГХ,асаме
стан компонентів сполучної тканини, метаболічної інто-
ксикації, параметри печінкового кровообігу, гемостазу
та фібринолізу.
Матеріалта методи дослідження. Обстежено 120
хворих на НАСГ: з яких 60 хворих на НАСГ м’якої та
помірної активності із ожирінням І ступеня (1 група), 60
хворих на НАСГ м’якої та помірної активності із комор-
бідним перебігом ГХ ІІ стадії та ожирінням І ступеня (2
група). Для визначення залежності перебігу НАСГ від
активності цитолітичного синдрому кожна група була
поділена на 2 підгрупи пацієнтів: 1а – НАСГ м’якої ак-
тивності, 1в – НАСГ помірної активності, 2а – НАСГ із
ГХ м’якої активності, 2в – НАСГ із ГХ помірної актив-
ності, які були рандомізованіза віком, статтю, ступенем
ожиріння та активністю цитолітичного синдрому.
Стадію фіброзування печінкової тканини вивчали
за допомогою ФіброТесту, ступінь жирової дистрофії
печінки вивчали за допомогою СтеатоТесту
(BioPredictive, Франція). Стан компонентів сполучної
тканини вивчали за вмістом у сироватці крові вільного
оксипроліну – за С.С. Тетянець, білковозв’язаногоокси-
проліну – за М.А. Осадчуком. Колагенолітичну актив-
ністьплазмикровідосліджувализаінтенсивністюлізису
азоколу методом імуноферментного аналізу.
Ступінь компенсації вуглеводного обміну встанов-
лювали за рівнем глікемії натще та через 2 години після
навантаженням глюкозою (глюкозотолерантний тест)
глюкозооксидазним методом, вмістом у крові інсуліну
натще (DRG System) – методом імуноферментного ана-
лізу (ІФА), вмістом у крові глікозильованого гемогло-
біну(HbA1c)задопомогоюстандартнихнаборівреакти-
вів („ДанишLtd”, Львів) за методом В.А. Королева. Сту-
пінь інсулінорезистентності (ІР) встановлювали за
величиною індексу маси тіла (ІМТ): маса тіла (кг)/зріст2
(м);індексомHOMA-IR(D.R.Matthewsetal.),якийобчи-
слювали із використанням програми HOMA
CalculatorVersion 2.2 Diabetes Trials Unit University of
Oxford (Велика Британія).
Загальний коагуляційний потенціал крові визна-
чали за показником протромбінового часу (ПТЧ) та ін-
дексу (ПТІ), сумарну фібринолітичну активність плазми
(СФА), потенційну активність плазміногену (ПАП),
вміст фібриногену в плазмі крові, активність антитром-
біну ІІІ, активність ХІІІ фактора вивчали за допомогою
наборів реактивів фірми „DanushLtd” (м.Львів) за мето-
диками Н. Тіца. З використанням реактивів цієї ж фірми
вивчалистанферментативного(ФФА)танеферментати-
вного фібринолізу(НФА). Кількість та агрегаційнуздат-
ність тромбоцитів вивчали аналізаторі агрегації тромбо-
цитів АР 2110 (ЗАО СОЛАР, Беларусь) за показниками
спонтанної(СпАТ)таіндукованоїагрегаційноїздатності

тромбоцитів (ІАТ) із використанням у якості індуктора
агрегації АДФ (у кінцевій концентрації 0,5×10-6 М) тур-
бідиметричним методом. Статистичну обробку матері-
алу здійснювали за допомогою параметричних та непа-
раметричних методів варіаційної статистики.
Результати дослідження. Порівняльний аналіз ча-
стотитаінтенсивностіклінічнихсиндромівНАСГухво-
рих 1-ї та 2-ї груп показав, що у хворих 2-ї групи астено-
вегетативний, абдомінально-больовий синдром, гепато-
мегалія, спленомегалія, здуття живота та збільшення
його у розмірах, як початкові прояви синдрому порталь-
ної гіпертензії, зустрічалися частіше та прояви синдро-
мівбули інтенсивніші, ніжухворих1-їгрупи (р<0,05).У
30,0% хворих 2-ї групи спостерігався геморагічний син-
дром у вигляді ясневих, носових, маткових або геморої-
дальних кровотеч, наявності гематом у ділянках довен-
них ін’єкцій, поява синців при мінімальній травматиза-
ції,утойчас,якухворих1-їгрупизазначенихпроявівне
спостерігалося.
До початку лікування було зареєстровано більш
значне зростання вмісту загального білірубіну в крові
хворих 2-ї групи у середньому у 3,8 раза проти 1,5
(р<0,05) - у хворих 1-ї групи із наявністю вірогідної між-
групової різниці (р<0,05). Вміст кон’югованого біліру-
біну у хворих 2-ї групи перевищував норму у 5,8раза
проти 3,4раза у 1 групі(р<0,05), вміст некон’югованого
білірубіну – у 4,5 раза проти 2,3 раза у 1-й групі, що сві-
дчить про наростаючу неспроможність печінки зв’язу-
ватижовчнийпігментітранспортуватийогоускладіжо-
вчної міцели у жовчовивідні шляхи, наявний цитоліз і
холестаз за коморбідності з ГХ. Підтвердженням вищої
інтенсивності цитолітичного синдрому у хворих на
НАСГ за коморбідності з ГХ є вірогідне зростання акти-
вності АСТ та АЛТ у крові хворих 2-ї групи, причому у
хворих 2а групи активність АСТ перевищила норму у
2,8 раза (р<0,05), у той час, як у хворих 1а групи – зрос-
тання склало 2,3раза (р<0,05) у порівнянні з ПЗО; у хво-
рих 2в групи активність АСТ перевищила нормативні
показники у 4,5 раза(р<0,05) проти 3,8 раза у групі 1в, з
вірогідною міжгруповою різницею (р<0,05).
Водночас, у хворих 2-ї групи слід зазначити вищу
інтенсивність мезенхімально-запального синдрому
НАСГ, що ми оцінювали за показником тимолової
пробитавмістомукровіα2-таγ-глобулінів(р<0,05),ніж
у хворих 1-ї групи (р<0,05), а також істотніше гальму-
вання білок синтезувальної функції печінки (вміст аль-
бумінів у 2в групі був нижчий від показника у ПЗО на
28,0% (р<0,05) проти 10,7% (р>0,05) у 1в групі) та віро-
гідне пригнічення активності аргінази, як маркера дезін-
токсикаційної функції печінки, відповідно в 4,5раза
(р<0,05) у 2в групі та в 1,7 раза у 1в групі (р<0,05).
Оцінюючи інтенсивність МС та ІР у групах порів-
няння, то рівень постпрандіальної глікемії та показника
ІР – HOMAIR (табл. 1) у групах порівняння відрізнявся
залежно від ступеня активності цитолітичного синд-
рому.
У хворих 1а групи рівень глікемії через 2 год після
навантаження глюкозою перевищував показник ПЗО на
16,7% (р<0,05), 1в – на 25,3%, у той час як у хворих 2а
групи вміст глюкози у крові перевищив показник у ПЗО
на 32,7% (р<0,05), 2в групи – на 43,3% (р<0,05), що вка-
зує на більш істотний рівень ІР із наявністю вірогідної
міжгрупової різниці (р<0,05). Вміст у крові HbA1c до лі-
кування ухворих2-їгрупитакожбуввірогідно підвище-
ний у межах 18,0-22,7% (р<0,05), однак не досягав пока-
зників, які б свідчили за наявність цукрового діабету [1,
3], а у 1-й групі показник лише мав тенденцію до підви-
щення (10,0-14,3% р>0,05).Вміст у крові інсуліну натще
до лікування був вірогідно підвищеним в усіх групах
спостереження, однак статистичної різниці показників у
міжгруповому аспекті встановлено не було. Водночас,
нами були зареєстровані вірогідні відмінності змін інде-
ксу ІР – НОМА IR, який у хворих на НАСГ2а групи пе-
ревищив показник у ПЗО у 3,2 раза, 2в групи – у 3,4 раза
(р<0,05) (табл. 1), а у хворих 1-ї групи – відповідно пере-
вищив нормативні у 2,7 та 2,8 раза (р<0,05). Таким чи-
ном, коморбідний перебіг НАСГ із ожирінням та ГХ
сприяє ранньому та більш інтенсивному розвитку пору-
шення толерантності до вуглеводів, десенситизації інсу-
лінових рецепторів та розвитку синдрому ІР.
Аналізуючи показники ліпідного обміну (табл. 1) у
обстежених хворих, слід вказати на деякі особливості
встановленого ліпідного дисбалансу у хворих на НАСГ
та НАСГ із ГХ та ожирінням. Зокрема, вміст загального
ХС у 1а та 1в групах, хоча перевищував показник у ПЗО
у 1,4 та 1,2 раза(р<0,05), все ж залишався нижчим від
аналогічних показників у групах порівняння, де зрос-
тання склало відповідно: у 2а групі – 1,5 раза та у 2в – у
1,4 раза (р<0,05) (табл. 1). Загальна гіперхолестеролемія
мала таку ж тенденцію, як і вміст у крові ЛПНГ, які та-
кож максимально перевищили показник у ПЗО у 2а та
2вгрупах – відповідно у1,8 та1,7 раза(р<0,05), проти1,6
та 1,5 раза у 1а та 1в групах (р<0,05). Слід також вказати
на той факт, що із зростанням ступеня активності цито-
лізувмістукровіХСтаЛПНГзнижувавсяуобохгрупах
порівняння, однак за коморбідності із ГХ – зростав, що
може бути важливим прогностичним чинником прогре-
сування атеросклерозу у даної категорії хворих [1, 8].
Нами встановлено також вірогідне зниження показника
вмісту у крові ЛПВГ у хворих усіх груп порівняння із
максимальним зниження у 2-й групі хворих (р<0,05).
Важливим, на нашу думку, аспектом розвитку та
прогресування НАСГ ухворихна МСє вмістТГукрові,
які по суті складають патогенетичну основу стеатозу пе-
чінки за умов ожиріння [3, 4]. Аналіз показників вмісту
ТГ у крові вказував на протилежну тенденцію відносно
вмісту ХС у крові. Так, у 1а та 1в групах вміст ТГ був
вищий від показника у ПЗО відповідно у 2,2 та 2,0
раза(р<0,05), атакожі від показника у2а та 2в групах, де
перевищення склало 1,9 та 1,7 раза(р<0,05) у порівнянні
з ПЗО.Таким чином, коморбідність з ГХ на НАСГ хара-
ктеризуєтьсявірогідноюбільшвисокоюгіперхолестеро-
лемією та зростанням проатерогенних ЛПНГ, ніж при
ізольованомуперебігуНАСГ нафоніменшзначноїгіпе-
ртриацилгліцеролемії. Слід зазначити, що показники
вмісту у крові ТГ та ЛПНГ у щільній взаємозалежності
корелюють із показником інтенсивності стеатозу (ІС)
(Стеатотест)–відповідно r=0,75 (р<0,05),r=0,69(р<0,05).
Встановлена нами залежність вмісту ТГ у крові від сту-
пеняактивностіНАСГспостерігаласяідляпоказникаІС
у групах порівняння. Так, ІС у хворих 1а та 1в груп – пе-
ревищували показник у ПЗО відповідно у 2,9 та 2,5 раза
(р<0,05), у той час, як у 2а та 2в групах – інтенсивність
стеатозу була дещо нижчою і склала 2,3 та 1,9 раза
(р<0,05) у порівнянні з ПЗО.

У хворих на НАСГ із МС встановлено значну інте-
нсивність метаболічної інтоксикації, причому усі показ-
ники були вищі за коморбідності з ГХ.Встановлено сут-
тєве зростання інтенсивності ПОЛ (табл. 1) за зростан-
ням вмісту МА в еритроцитах у хворих 2а та 2в груп –
відповідно на 44,3% та 66,5% (р<0,05) проти 18,1% та
31,3% (р<0,05) у 1а та 1в групах (табл. 1) із наявністю ві-
рогідної міжгрупової різниці (р<0,05). За коморбідності
з ГХ також було встановлено вищу інтенсивність нітро-
зитивного стресу (за вмістом нітритів/нітратів), яка зро-
стала із збільшенням ступеня активності цитолітичного
синдрому (табл. 1). Водночас, система детоксикації та
протиоксидантного захисту була пошкоджена у хворих
на НАСГ із ГХ більш істотно: вміст ГВ у еритроцитах
знижувавсяунапрямку1а,1в,2а,2вібувнижчийвідно-
рмативнийпоказниківвідповідноу1,2раза,1,5,1,8та2,3
раза(р<0,05) (табл. 1).
Згідно з результатами наших досліджень, за фоно-
вого МС та ГХ перебіг НАСГ супроводжується раннім
розвиткомфіброзування печінковоїтканини. Про цесві-
дчать результати проведеного Фібротесту (табл.1): сере-
дній показник фіброзоутворення у хворихна НАСГ
м’якої активності перевищує нормативні у 1,3
раза(р<0,05), за коморбідності НАСГ з ГХ – у 1,7
раза(р<0,05), при НАСГ помірної активності показники
відповідно групам 1в та 2в – перевищують ПЗО у 1,7 та
2,0 раза(р<0,05). Досліджуючи причини даного явища,
ми встановили вірогідне зростання вмісту у крові БЗОП
– маркера анаболізму колагену у межах 1,6-1,8
раза(р<0,05) без вірогідної міжгрупової різниці, разом із
вірогідним пригніченням КЛА: більш істотної у хворих
2ата2вгрупи–відповідноу1,6та1,8раза(р<0,05),менш
вираженої у 1-й групі хворих (у 1,4 та 1,6 раза(р<0,05)),
тобто інтенсивність фіброзоутворення у 2-й групі хво-
рих виникає як за рахунок активації синтезу колагену
присинусоїдальними зірчастими клітинами Іто [3], так і
внаслідок гальмування деградації колагену системою
матриксних колагеназ.
Аналізуючи окреміпоказники гемостазубуло вста-
новлено вірогідне зниження активності показників про-
тизгортальної системи: АТ ІІІ (р<0,05), ХІІ фактора
(р<0,05), фібринолізу (СФА, ФФА, ПАП (р<0,05)) на тлі
компенсаторноїактиваціїНФАтаагрегаційноїздатності
тромбоцитів (р<0,05) (табл. 1), які також вірогідно пере-
важали у хворих 2-ї групи і є суттєвим чинником ризику
розвитку тяжких ускладнень (інсульт, інфаркт), які мо-
жуть супроводжувати перебіг ГХ на тлі МС.
Висновки. 1. Клінічний перебіг неалкогольного
стеатогепатиту на фоні гіпертонічної хвороби ІІ стадії та
метаболічного синдрому характеризується інтенсивні-
стю проявів астеновегетативного, абдомінально - больо-
вогосиндромів,гепатомегалії,розвиткупочатковихпро-
явів синдрому портальної гіпертензії (спленомегалії, гі-
перспленізму, флебектазій), геморагічного
синдрому.ДляперебігуНАСГнафонігіпертонічноїхво-
роби ІІ стадії та метаболічного синдрому характерним є
переважання інтенсивності біохімічних синдромів: ци-
толізу, мезенхімального запалення, печінково-клітинної
недостатності, метаболічної інтоксикації, активація про-
цесів фіброзування печінкової тканини (зростання пока-
зників Фібро Тестуу межахF1 (р<0,05), вмісту в крові бі-
лковозв’язаного оксипроліну(р<0,05), гальмування ко-
лагенолітичної активності крові(р<0,05)).
Список літератури
1. Успенский Ю.П. Метаболический синдром и
неалкогольный стеатогепатит: причинно-следственный
континуум / Ю.П.Успенский, Е.В.Балукова // Гастроэн-
терол.- 2009.- №1.- С. 43-46.
2. Харченко Н.В. Неалкогольный стеатогепатит
как проявление метаболического синдрома. Современ-
ные подходы к лечению / Н.В. Харченко, Е.В. Родонеж-
ская // Новости мед. и фармации.-2007.- Тем. номер „Га-
строэнтерология”.- №226.- С. 18-19.
3. ХухлінаО.С.Неалкогольнажировахворобапе-
чінки та інсулінорезистентність: патогенез, клініка, діаг-
ностика,лікуванняглутаргіном//О.С.Хухліна,М.Ю.Ко-
ломоєць.- Чернівці, 2008.- 318с.
4. Bohinc B.N. MechanismsofDiseaseProgressionin
NASH: NewParadigms / B.N.Bohinc, A.M.Diehl //
Clin.LiverDis.- 2012.-Vol.16, №3.- Р. 549-65.
5. Fujii H.Inflammationand fibrogenesisin
steatohepatitis // H.Fujii, N.Kawada // J.Gastroenterol.-
2012.-Vol.47, №3.- P. 215-225.
6. NASH isan Inflammatory Disorder: Pathogenic,
Prognosticand Therapeutic Implications/ Farrell G.C.,
vanRooyen D., Gan L., Chitturi S. // GutLiver.- 2012.-Vol.6,
№2.- P.149-71.
7. Targher G.Non-alcoholicfatty liverdisease,
themetabolicsyndromeandtheriskofcardiovasculardisease:
theplotthickens / G. Targher // Diabet. Med.- 2007.- Vol.24,
№1.- P.1-6.
8. Torres D.M. Features, diagnosis, and treatment of
nonalcoholic Fatty liver disease / Torres D.M., Williams
C.D., Harrison S.A. // Clin.Gastroenterol.Hepatol.- 2012.-
Vol.10, №8.- P. 837-58.

Таблиця 1
Показники функціонального стану печінки, ліпідного спектру крові, глікемії, вмісту в крові малоно-
вого альдегіду та глутатіону відновленого,колагенолітичної активності плазми крові, сонографічні показ-
ники печінкового кровообігу, тромбоцитарного гемостазу та фібринолізу у хворих на неалкогольний стеато-
гепатит м’якої активності із ожирінням (група 1а), помірної активності (група 1в),неалкогольний стеатоге-
патит м’якої активності із ожирінням та ГХ ІІ стадії (група 2а), неалкогольний стеатогепатит помірної
активності із ожирінням та ГХ ІІ стадії(група 2в), (M±m)
Показ-
ники
ПЗО, n=30
Група 1а, n=30
Група 1в,
n=30
Група 2а, n=30 Група 2в, n=30
АСТ,
мкмоль/год×л
0,4±0,01 0,9±0,03 * 1,5±0,04 */** 1,1±0,02 */**/*** 1,8±0,04 */**/***/#
Заг. ХС,
ммоль/л
4,72±0,101 6,41±0,127 *
5,83±0,115
*/**
6,98±0,108
*/**/***
6,84±0,092 */**/***
ТГ, ммоль/л 1,47±0,033 3,18±0,019 *
2,93±0,020
*/**
2,72±0,032
*/**/***
2,51±0,024*/**/***/#
ЛПНГ, ммоль/л 2,59±0,028 4,35±0,027 *
4,23±0,029
*/**
4,61±0,019
*/**/***
4,53±0,013 */**/***/#
Глюкоза ч-з 2 год. 7,51±0,531 8,75±0,193 *
9,40±0,117
*/**
9,95±0,153
*/**/***
10,75±0,108*/**/***/#
HOMAIR 1,30±0,296 3,50±0,047 *
3,71±0,032
*/**
4,14±0,045 */** 4,38±0,028 */**/***/#
МАер., мкмоль/л 9,09±0,138 10,75±0,128 *
11,95±0,139
*/**
13,13±0,255
*/**/***
15,16±0,127
*/**/***/#
ГВ 0,93±0,013 0,75±0,004 *
0,62±0,003
*/**
0,52±0,002
*/**/***
0,41±0,002 */**/***/#
NO крові,
мкмоль/л
15,32±1,225
30,33±1,321
*
36,49±1,352
*/**
39,51±1,174
*/**
45,14±1,142
*/**/***/#
СФА,
Е440/мл/год
1,68±0,022 1,54±0,023 *
1,39±0,018
*/**
1,30±0,024
*/**/***
1,21±0,019
*/**/***/#
К-ть тромбо-
цитівх109
/л
297,3±15,34 255,2±21,19
215,9±24,54
* 145,2±22,39*/**
131,5±17,19
*/**/***
Ступінь ІАТ, % 24,35±1,152 43,83±2,055*
50,02±1,021
*/**
35,34±2,127
*/**/***
39,22±1,053
*/***/#
FibroTest, у.о. 0,18±0,01 0,23±0,02*
0,30±0,01
*/**
0,31±0,01 */**
0,36±0,01
*/**/***/#
SteatoTest, у.о. 0,19±0,02 0,55±0,02*
0,48±0,01
*/**
0,45±0,01 */**
0,37±0,02
*/**/***/#
D в.в., мм. 9,4±0,51 10,6±0,12 *
11,5±0,20
*/**
12,4±0,14
*/**/***
12,7±0,15
*/**/***
КІ 0,023±0,0019
0,034±
0,0013*
0,039±
0,0021*
0,041±0,0019
*/**
0,047±0,0018
*/**/***
КЛА,мкМ/лхгод 0,84±0,016 0,58±0,020*
0,51±0,013
*/**
0,52±0,009 */** 0,48±0,017 */**
БЗОП, мкмоль/л 41,48±3,709
64,70±
7,236
73,47±
6,311*
79,53±
6,129 *
87,05±
6,138*
Примітки: * - різниця вірогідна у порівнянні з показником у практично здоровихосіб (р<0,05);
** - різниця вірогідна у порівнянні з показникому хворих 1а групи (р<0,05);
*** - різниця вірогідна у порівнянні з показникому хворих 1в групи (р<0,05);
# - різниця вірогідна у порівнянні з показником у хворих 2а групи (р<0,05).

УДК: 616.31-002.157.2
Крайнов С.В.
ассистент кафедры терапевтической стоматологии,
кандидат медицинских наук
Попова А.Н.
доцент кафедры терапевтической стоматологии,
кандидат медицинских наук
ФГБОУ ВО «Волгоградский государственный медицинский университет»
Министерства здравоохранения России, Волгоград, РФ
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ЛАЗЕРОТЕРАПИИ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ЭРОЗИВНО-
ЯЗВЕННЫХ ПОРАЖЕНИЙ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА
Krajnov S.V.
assistant of the Department of Therapeutic Dentistry
Candidate of Medicine
Popova A.N.
associate professor of the Department of Therapeutic Dentistry
Candidate of Medicine
Volgograd state medical university
Volgograd, Russia
EFFICACY EVALUATION OF LASEROTHERAPY IN THE TREATMENT OF EROSIVE-CAUSIVE
DISEASES OF THE MUCOUS TUNIC OF MOUTH
Аннотация
В статье рассматривается проблема поиска новых подходов к лечению заболеваний слизистой обо-
лочки полости рта, сопровождающихся нарушением целостности тканей. В качестве этапа комплекс-
ной терапии, оптимизирующей репаративные процессы, авторы предлагают лазеротерапию аппаратом
«Мустанг», приводя данные обследования (на предмет снижения болевой чувствительности и ускорения
эпителизации) 122 пациентов с указанной патологией.
Abstract
The article deals with the problem of searching for new approaches to the treatment of erosive-causive dis-
eases of the oral mucosa. As a stage of complex therapy, which optimizes reparative processes, the authors propose
laser therapy with the «Mustang» apparatus, bringing the data of the examination (assessing indicators of pain
sensitivity reducing and healing phase) to 122 patients with this pathology.
Ключевые слова: заболевания слизистой оболочки полости рта, эрозия, афта, язва, лазеротерапия,
аппарат «Мустанг», эпителизация.
Key words: diseases of the mucous tunic of mouth, focal erosion, aphtha, canker, laserotherapy, «Mustang»
apparatus, epithelization.
Введение. Одним из наиболее актуальных
направлений современной стоматологии является
поиск новых подходов к лечению патологии слизи-
стой оболочки полости рта (СОПР), распространен-
ность которой в наши дни, к сожалению, неуклонно
растет, превращаясь в проблему не только сугубо
медицинскую, но и социальную. Ситуация усугуб-
ляется тем, что клиническое течение заболеваний
СОПР перестало следовать известной «классике»,
т.е. все чаще становится незнакомым и непонят-
ным, отсюда возникающие сложности в постановке
диагноза, понимании этиологии и патогенеза. Во
многом это связано с тотальной аллергизацией
населения, ростом показателей общесоматической
полиморбидности, стрессовыми факторами [6, с.
652].
Между тем, многие заболевания СОПР
(прежде всего те, которые сопровождаются нару-
шением целостности тканей) являются факульта-
тивными предраками, то есть способны при опре-
деленных условиях перерождаться и озлокачеств-
ляться. На их лечение врачу отводится не так много
времени (до 2 недель – на эпителизацию очага), в
противном случае прогноз может быть весьма серь-
езным [7, с. 24; 8, с. 33].
Именно поэтому важно искать новые подходы
к ведению таких больных, опираясь не только на
помощь медикаментозной терапии, но также – фи-
зиотерапевтическое лечение.
На сегодняшний день можно с уверенностью
сказать, что лазеротерапия прочно вошла в стома-
тологическую практику и является одной из самых
востребованных физиопроцедур. Успешное внед-
рение современных аппаратов обусловлено их вы-
сокой эффективностью при лечении стоматологи-
ческих заболеваний – от кариеса зубов до тяжелых
одонтогенных воспалительных процессов и заболе-
ваний слизистой оболочки полости рта (СОПР) [1,
с. 12; 2, с. 25].
Лазерный свет оказывает многофакторное па-
тогенетическое действие: противовоспалительный

эффект; нормализация микроциркуляции; пониже-
ние проницаемости сосудов; противоотёчное дей-
ствие; фибринолитическое действие; повышение
РО2 в тканях; активация метаболизма тканей; сти-
муляция регенерации тканей; нейротропное дей-
ствие; анальгетический эффект; миорелаксация;
бактерицидный и бактериостатический эффекты;
снижение патогенности (агрессивности) микро-
флоры; повышение чувствительности микрофлоры
к антибиотикам; стимуляция общих и местных фак-
торов иммунной защиты; иммунокорригирующее и
иммуномодулирующее действие [4, с. 18; 5, с. 8].
Благодаря указанным выше свойствам лазеро-
терапия приобрела важное значение при лечении
заболеваний СОПР, сопровождающихся наруше-
нием целостности тканей, основная цель которого
(помимо устранения причинного фактора) – стиму-
ляция эпителизации [3, с. 11].
В основе репаративной регенерации тканей ле-
жит пролиферация соединительнотканных и специ-
ализированных клеток. В исследованиях, с исполь-
зованием культуры эпителиальных клеток тканей,
установлено выраженное стимулирующее действие
лазера на пролиферативную активность клеток, вы-
ражающееся в ускорении эпителизации и органо-
специфическом восстановлении тканей в области
дефекта [4, с. 31].
Нами было проведено клиническое исследова-
ние влияния лазеротерапии с применением аппа-
рата «Мустанг» на процессы регенерации СОПР.
Цель исследования: изучить клиническую
эффективность лазеротерапии с применением аппа-
рата «Мустанг» при комплексном лечении заболе-
ваний СОПР, сопровождающихся нарушением це-
лостности тканей.
Материалы и методы. Для реализации по-
ставленной цели нами была обследована основная
группа пациентов, состоящая из 93 человек в воз-
расте от 47 до 72 лет (средний возраст – 61,3±0,9
год), имеющих на слизистой оболочке полости рта
различные повреждения, а именно – декубитальные
язвы, афты при хроническом рецидивирующем
афтозном стоматите (ХРАС), эрозии при красном
плоском лишае (КПЛ). Из них 64 человека (68,8%)
– женщины, 29 (31,2%) – мужчины. Больные рас-
пределились следующим образом: 34 пациентов
(36,6%) – с декубитальными язвами, 32 (34,4%) – с
афтами (ХРАС), 27 (29,0%) – с эрозиями (КПЛ).
Также была обследована когорта лиц, включа-
ющая 29 человек (19 женщин (65,5%) и 10 мужчин
(34,5%)), составивших группу сравнения (средний
возраст – 62,6±0,86 лет). В данной когорте у 11
(37,9%) обследованных имели место декубиталь-
ные язвы, у 10 (34,5%) – афты при ХРАС, у 8
(27,6%) – эрозии при КПЛ. Таким образом, предста-
вители обеих групп были сопоставимы по возрасту
и полу.
Пациентам обеих когорт (помимо иных этапов
комплексного этиопатогенетического лечения
ХРАС и КПЛ) была проведена одинаковая базовая
эпителизирующая терапия (10 дней), включающая
назначение следующих кератопластиков: 10% ме-
тилурациловая мазь, солкосерил дентальная адге-
зивная паста, 5% мазь актовегина.
Также, пациентам основной группы (93 чело-
века) проводилась лазеротерапия аппаратом «Му-
станг», курсом – 10 процедур.
Аппарат «Мустанг» представляет собой
устройство (таблица 1), состоящее из базового
блока (блок питания и управления) и сменных вы-
носных излучателей (излучающих головок).
Таблица 1
Технические параметры аппарата «Мустанг»
Режимы излучения Импульсный, непрерывный, модулиро-
ванный
Количество каналов излучения:
АЛТ «Мустанг-2000» 4-канальный
4
Длина волны излучения, мкм
Определяется типом сменного выносного из-
лучателя
Способ установки частоты следования импульсов, Гц Фиксированный или произвольный
Фиксирование частоты следования импульсов «быст-
рого выбора», Гц
10, 80, 600, 3000
Диапазон установки частот «произвольного выбора» 0,5 - 3000
Длительность импульсов лазерного излучения, нс 70 - 180
Выбор времени экспозиции Фиксированный или произвольный
Фиксированные значения времени экспозиции «быст-
рого выбора», мин
1, 10
Диапазон установки значений времени экспозиции
«произвольного выбора», мин
1с – 90 мин
Диапазон контролируемой импульсной мощности из-
лучения, Вт 2 – 99
Сменные головки могут работать в режиме мо-
дуляции излучения. Кроме этого, к аппарату под-
ключаются специализированные излучающие
насадки: инфракрасная матричная (МЛ01К), имею-
щая большую площадь излучения (0,89 мкм, макси-
мальная мощность 50-50 ВТ); многоцветная мат-
ричная лазерно-светодиодная головка МЛС-1
«ЭФФЕКТ», сочетающая импульсные лазеры с

длиной волны 0,63 и 0,89 мкм и светодиодного си-
него, зеленого и ИК-диапазонов. С головками мо-
гут применяться различные магнитные, зеркаль-
ные, акупунктурные и внутриполостные насадки.
Результаты и их обсуждение. После второго
сеанса лазеротерапии (на второй день наблюдений)
у 62 пациентов (66,7%) отмечалось снижение боле-
вой чувствительности в области патологических
очагов; у 17 обследованных (18,3%) данный эффект
отмечался после четырех процедур; у 8 (8,6%) – по-
сле шестой процедуры; и, наконец, у оставшихся 6
(6,4%), страдающих эрозивно-язвенной формой
КПЛ, снижение болевой чувствительности практи-
чески не наблюдалось.
Снижение болевой чувствительности в группе
сравнения отмечалось лишь к третьему дню у 15 па-
циентов (51,8%), к пятому – у 4 (13,8%), к восьмому
– еще у 5 (17,2%). У оставшихся 5 обследованных
(17,2%), страдающих КПЛ, снижение болевой чув-
ствительности практически не наблюдалось.
Эпителизация очагов после шестой процедуры
наблюдалась у 34 пациентов (36,5%), из них у 15 –
с декубитальными язвами (16,1%) и у 19 (20,4%) с
афтами при ХРАС. К концу курса лазеротерапии
(10 процедур) эпителизация очагов наблюдалась у
52 (56,0%) пациентов, в то же время, у оставшихся
7 (7,5%) обследованных, страдающих КПЛ, склон-
ности к эпителизации очагов поражения СОПР, по-
сле 10-дневного курса лазеротерапии не наблюда-
лось.
Эпителизация элементов поражения в группе
сравнения отмечалось лишь к седьмому дню у 9
(31%) пациентов, к девятому – у 10 (34,5%), к деся-
тому – у 6 (20,7%). У оставшихся 4 (13,8%) – склон-
ности к эпителизации очагов не отмечалось.
Из приведенного выше исследования оче-
видно, что применение лазеротерапии способ-
ствует более быстрому наступлению снижения бо-
левой чувствительности в области очага пораже-
ния, а также более скорой эпителизации последнего
(при сравнении данных, полученных в основной
группе и группе сравнения). В то же время, в основ-
ной группе – элементы поражения слизистой,
наблюдаемые при эрозивно-язвенной форме крас-
ного плоского лишая в 22,2% случаев не продемон-
стрировали тенденций в снижении болевой чув-
ствительности, и в 25,9% случаев – в ускорении
эпителизации. Иными словами, в указанных ситуа-
циях лазеротерапия не оказалась эффективной.
Отсутствие положительной динамики в группе
сравнения диагностировалось также в отношении
больных, страдающих КПЛ, у которых в 62,5% не
наблюдалось снижение болевой чувствительности
и в 50% - склонности к эпителизации.
Выводы. Применение лазеротерапии, в част-
ности аппарата «Мустанг», при лечении заболева-
ний слизистой оболочки полости рта, сопровожда-
ющихся нарушением целостности тканей, позво-
ляет значительно ускорить процессы регенерации,
снизить болевые ощущения в очагах поражения,
максимально сократив сроки лечения, и повысив
показатели качества жизни пациентов.
1. Гамалея Н.Ф.// Лазеры в клинической ме-
дицине. – М., 1981;
2. Ефанов О.Я., Дзанагова Т.Ф. «Физиотера-
пия стоматологических заболеваний» - М., 1980;
3. Коротый Д.Л. Лазерная терапия и ее при-
менение в стоматологии. Алма-Ата, «Казахстан»,
1979;
4. Лукиных, Л.М. Физиотерапия в практике
терапевтической стоматологии: учебно-методиче-
ское пособие / Л.М. Лукиных, О.А. Успенская, Е.А.
Шевченко; 2-е изд. – Н. Новгород: Издательство
Нижегородской гос. медицинской академии, 2014.
– 52 с.;
5. Москвин С.В. Эффективность лазерной те-
рапии. – М.: НПЛЦ «Техника», 2003.
6. Терапевтическая стоматология: нацио-
нальное руководство / под ред. проф. Л.А. Дмитри-
евой, Ю.М. Максимовского. – М.: ГЭОТАР-Медиа,
2009. – 912 с.
7. Тиунова, Н.В. Красный плоский лишай
слизистой оболочки полости рта (этиология, пато-
генез, клиника, современные методы лечения): мо-
нография / Н.В. Тиунова, Л.М. Лукиных. – Н. Нов-
город: Издательство Нижегородской гос. медицин-
ской академии, 2013. – 116 с.;
8. Хронический рецидивирующий афтозный
стоматит: учебное пособие / О.А. Успенская, Л.М.
Лукиных, Е.А. Шевченко, Н.В. Тиунова. – Н. Нов-
город: Издательство Нижегородской гос. медицин-
ской академии, 2015. – 72 с.

Colloquium journal №8

Recomendados

Recomendados

Mais conteúdo relacionado

Semelhante a Colloquium journal №8

Semelhante a Colloquium journal №8 (20)

Mais de colloquium-journal

Mais de colloquium-journal (9)

Colloquium journal №8