8. На Землі міститься 1 500 000 000 км³ води
або 1 500 000 000 000 000 000 тонн!!!

9. ВЛАСТИВОСТІ ВОДИ

11. МОЛЕКУЛА
ВОДИ

12. ЯЩІРКА
ВАСИЛІСК
ВОДОМІРКИ

18. - Людина споживає 600 т прісної
води на рік.
- Щодня дорослій людині лише
для пиття потрібно 2-2,5 л води.
- Людина на ¾ складається з
води.

27. Єдине велике по розмірах озеро
Закарпаття - Синевирське озеро
розташоване у верхів'ях Тереблі, у
Міжгірському районі, на висоті 989 м.
Загальна його площа близько 7
гектарів, вода на диво прозора й в
окремих місцях досягає глибини 20 м. У
сонячні дні видно, як хлюпається в глибині
води озерна форель.
Згідно з легендою, мальовниче озеро
утворилося від потоку сліз графської
доньки Синь на місці, де її
коханого, простого верховинського пастуха
Вира, за наказом графа було вбито
кам’яною брилою за його простацьке
походження.

29. Тиса - найбільша ліва притока Дунаю, утворюється при злитті
Білої і Чорної Тиси 4 км на північ від м. Рахова. Протікає крім України
також по території Угорщини, Сербії, частково тече по кордону України
з Румунією. Довжина 966 км, з них 223 км знаходиться в межах
Закарпаття. У верхів'ї долина вузька, при злитті з Чорною Тисою вона
значно розширюється, але зберігає гірський характер. Типово гірський
характер Тиса має до Великого Бичкова. Падіння русла тут не менше
4,5 м/км, швидкість течії - 3 м/с. Ріка бурхлива і стрімка. Нижче Тиса
тече майже в широтному напрямі вздовж краю Хустської улоговини.
Долина розширюється до 8 - 9 км. Падіння русла зменшується до 1,8, а
швидкість течії - до 2 м/с. Ширина русла 50 - 100 м, глибина - 2 м. Русло
звивисте, розбите на рукави, які відділяють окремі острівки. Нижче
Хуста Тиса проривається через Вулканічний хребет, утворюючи так звані
"Хустські ворота". Круті і високі схили звужують долину до 1,3 км.
Нижче Виноградова Тиса набуває рис спокійної, плавної рівнинної ріки.
Тільки заплава річки має ширину 10-12 км. Тут Тиса
спокійна, широка, рівнинна красуня. Водний режим Тиси
нерівномірний. Весняні повені змінюються літніми, а потім - осінніми.
Рівні води над меженню піднімаються до 4 м. В 1970 було зафіксовано
високий паводок, а в 1998 та 2001 роках повені були катастрофічними.
Спад води спостерігається взимку. Замерзає Тиса лише нижче
Виноградова. Найбільшими правими притоками Тиси є Уж (133
км), Латориця (191 км), Боржава (106 км), Ріка (82 км), Теребля (80
км), Тересва (56 км), ліва - Батар. У верхній течії всі вони мають
характер стрімких гірських річок, що течуть у вузьких, глибоких
долинах, прориваючись через хребти і гірські гряди. При виході на
рівнину долини їх розширюються, течія сповільнюється.

31. Біла Тиса - притока Тиси довжинаою 28 км.
Утворюється злиттям Стоговця і Банзатула на
пд. зх. схилах Чорногорського хребта. На
всьому протязі ріка відділяє Чорногору від
Рахівського масиву. Широкі річища, пороги і
бистрини. Живлення - змішане з
переважанням дощового. Замерзає рідко.
На окремих ділянках річище укріплене.
Чорна Тиса - притока Тиси - починається з
джерел на пн. сх. схилі Свидовця на висоті
близько 1500 м. Від м. Ясиня до м. Рахова
вона впоперек прорізує Полонинські
Карпати, відділяючи Свидовець і масив
Чорногору. Довжина - 49 км. Русло
характеризується великою кількістю порогів.
Живлення мішане. Береги декуди укріплені.

33. Боржава — річка в Закарпатській області, в межах
Свалявського, Іршавського, Виноградівського та
Берегівського районів. Права притока Тиси. Від витоків
до села Довгого тече з півночі на південь та південний
схід, далі — на південний захід, впадає до Тиси на
південь від села Вари.
Довжина Боржави 106 км, сточище — 1365 кв.км.
Бере початок в Українських Карпатах, на Полонині
Боржаві, на східних схилах гори Стій (1681 м). У
верхів'ях має гірський характер, долина подекуди V-
подібна, ширина її 40 до 900 м. У нижній течії Боржава
тече Закарпатською низовиною. Річище дуже
звивисте, є острови, у заплаві багато стариць. Ширина
річиша від 0,6 до 53 м. Похил річки 13 м/км. Характерні
часті паводки (на березень — серпень припадає 70%
річного стоку). Річище на окремих ділянках укріплене, у
нижній течії споруджено кілька дамб.
Притоки: Кушниця, Бронька, Бистра, Салва (ліві);
Дулятин, Свинка, Іршава (праві).

35. Латориця — річка в Україні (в межах
Закарпатської області) та в Словаччині. Ліва притока
Бодрогу (басейн Дунаю). Латориця бере початок на
південно-західних схилах Вододільного хребта під
Козаковою Полониною, що на схід від села Латірки.
Довжина річки 188 км (в Україні — 156,6 км. у
Словаччині — 31,4 км). Площа басейну 7680 кв. км.
Від витоків до міста Сваляви Латориця тече
переважно з півночі на південь, від Сваляви до
Мукачевого — на південний захід, від Мукачевого
до гирла — на захід. Річка перетинає Воловецьку
верховину, Полонинський хребет, Свалявську
улоговину та Вулканічний хребет, після чого
виходить на Закарпатську низовину.
Основні притоки: Жденівка, Пиня, Стара (праві);
Віча, Дусина, Коропець (ліві). На Латориці бувають
великі повені, інколи дуже руйнівні, наприклад
трагічна повінь 1998 року.
Екологічний стан Латориці незадовільний, оскільки
вздовж неї майже від витоків до міста Мукачевого
проходить автошлях Львів — Ужгород і (частково)
залізниця з інтенсивним рухом. Крім того у верхній
та середній течії на берегах річки розташовані
чималі населені пункти, зокрема міста Свалява і
Мукачеве.

37. Ріка — річка в Українських Карпатах, у
Міжгірському і Хустському районах Закарпатської
області, права притока Тиси (басейн Дунаю).
Довжина 92 км, площа басейну 1240 кв. км.
Витоками Ріки є Присліп і Торунька (Торуньчик), які
починаються з джерел на південно-східних схилах
Верховинського хребта. Долина V-подібна, ширина
по дну від 40 до 500 м; у передгірних районах —
трапецієподібна, завширшки до 4—5 км. Заплава у
верхній і середній течії завширшки від 40 до 100 м;
біля с. Липча розширюється до 500 м і більше, у
пониззі розчленована старицями і протоками.
Річище звивисте, розгалужене; нижче с. Торунь є
пороги; багато островів. Ширина річки переважно
20—50 м, найбільша — понад 100 м. Основна
притока — Репинка (права). Живлення мішане.
Льодовий режим нестійкий; з початку грудня
спостерігаються забереги та осінній льодохід, в
окремі роки льодоставу не буває. Гідрологічні пости
біля с. Верхній Бистрий (з 1954 р), смт Міжгір'я (з
1946 р), с. Нижній Бистрий (з 1956 р), м. Хуста (з 1946
р). На багатьох ділянках здійснено укріплення
берегів. Використовуєть для водопостачання.
На Ріці — смт Міжгір'я і м. Хуст, а також Теребле-
Ріцька ГЕС. Є численні бази відпочинку, поширений
водний туризм.

39. теребля
Теребля — права притока Тиси довжиною 91 км. Долина V-
подібна, завширшки 10—850 м. У горішній і середній течії
перетинає Ґорґани (Внутрішні Ґорґани) і протікає глибокою (до 350
м) долиною. Нижче за течією долина трапецієподібна, завширшки
до 3,5 км, виходить на Верхньотисянську улоговину. Заплава
завширшки до 60 м. Річище звивисте, порожисте у верхів'ї і
середній течії завширшки 15—20 м. Весняна повінь і паводки
протягом року. У басейні річки є мінеральні джерела, поблизу
Тереблі. У річку має стік озеро Синевир.
Використовується на водопостачання, рибництва, потреби
гідроенергетики. Частина води Тереблі тунелем завдовжки 3,6 км
через хребет Бовцарський верх подається у річку Ріку, на якій
збудовано Теребле-Ріцьку гідроелектростанцію. У верхів'ї Тереблі
споруджено руслове водосховище.
Теребля бере початок злиттям потоків Розтоки й Слободи.
Тече з півночі на південь територією
Міжгірського, Хустського, Тячівського районів Закарпатської
області.
Притоки. Праві:
Млиновиця, Становець, Дубрава, Зворець, Голинка, Рабачинка, Біл
ий, Студений, Новоселиця.
Ліві:
Уголька, Монастир, Глисна, Бистрий, Стрентурський, Вільшанка, Су
хар, Герсовець, Негровець, Ясеновець, Озерянка, Менчиловський.

41. Тересва — річка в Тячівському районі, права притока Тиси
(басейн Дунаю); довжина - 56 км. Утворюється злиттям Мокрянки і
Брустурянки поблизу смт Усть-Чорна. Верхня частина басейну
Тересви лежить на південних схилах Ґорґан. Далі перетинає
Полонинський хребет, виходячи у пониззі на Верхньотисинську
улоговину. Долина до смт Дубового переважно V-подібна (шир.
100—400 м), на окремих ділянках ущелиноподібна (шир. 30—40
м), нижче — ящикоподібна. Заплава переривчаста (ширина
змінюється від 50—200 м до 1,5 км), у пониззі зливається з
заплавою Тиси. Річище звивисте, дуже розгалужене, порожисте, є
водоспади (у верхній течії).
Ширина річища від 10—20 м до 90 м. Основні притоки:
Мокрянка, Красний, Терешілка, Лужанка, Вільхівчик (праві);
Тиховець, Дубовець (ліві). Живлення мішане з переважанням
дощового; характерні паводки протягом року, інколи дуже
руйнівні. Береги на окремих ділянках укріплені. Колись Тересва
була сплавна, нині інколи використовується для водного туризму.
У минулому вздовж усієї річки Тересви була прокладена
вузькоколійна залізниця. Вона йшла від смт Тересва до смт Усть-
Чорна і далі розгалужувалась у долини дрібних приток верхів’їв
Тересви. Використовувалась залізниця для перевезення деревини
до станції Тересва для подальшого перевезення на деревообробні
підприємства. Залізницею теж курсував пасажирський поїзд.
Вузькоколійка в кількох місцях перетинала річку Тересву. Після
однієї руйнівної повені повністю вийшов з ладу залізничний міст у
с. Нересниці. Після цього залізницю вже не відновлювали, а всі
рейки демонтували.

43. Уж (угор. Ung, словац. Uh) — річка на Закарпатті та у східній
Словаччині, ліва притока Лаборцю, довжина 133 км (в межах України
112 км), впадає в Лаборець біля словацького Драгньова. У верхній і
середній течії перетинає Карпати і має гірський характер, нижче
Ужгорода на Потиській низовині — рівнинний. Живлення переважно
снігове.
Річка Уж бере початок в горах на північному заході Закарпаття
біля підніжжя Верховинського хребта. Там на висоті 970 м два потічки
Уж та Ужок зливаються в єдину річку, яка спочатку тече в широкій
міжгірній улоговині, потім огинає західні схили Полонинського
хребта, перетинає Вулканічний хребет і біля міста Ужгорода виходить
на рівнинну територію. Впадає в річку Лаборець на території
Словаччини. Береги круті, висотою 1—2 м, іноді до 6—8 м, дно у
верхній течії кам’янисте, а в місті і нижче побіля берегів — замулене.
Думки вчених розходяться з приводу походження назви річки.
Одні вважають, що вона отримала свою назву від однойменної змії —
вужа яких вдосталь водиться в долині річки. Інші дослідники
вважають, що її назва немає ніякого відношення до однойменної
змії, до речі на території Словаччини річка носить назву «Уг». Лінгвісти
доводять, що оскільки територія краю певний час знаходилась під
впливом болгар, то назва ріки походить від слів болг. уголь (вугілля)
або «угол» (кут), або «узок» - вузький, мається на увазі вузька долина
річки.
Над Ужем розташоване місто Ужгород. Вище за течією місто
Перечин і смт. Великий Березний.

45. Артезіанська вода являє собою воду, яка залягає на
глибині від 25 до 300 метрів між водотривкими шарами
під тиском.
Підземні води такого роду дуже добре захищені від
різного виду зовнішніх забруднень. Коли відбувається
штучне розтин артезіанських вод, то вода починає
підніматися вище рівня водоносного пласта. Якщо
гідравлічний тиск води достатній, то вона може
виливатися на поверхню або навіть утворювати фонтан.
Артезіанська вода почала використовуватися людиною в 12 столітті. Саме тоді у
Франції з'явилися перші колодязі, призначені для видобутку артезіанської води. І
саме звідти ж бере свою назву артезіанська вода, за назвою Французької
провінції Артуа, що звучить як Artesium.

46. Дощ... Як його чекають гарячі ліси, сухі землі
пустель і обмілілі річки, люди, що намагаються
зберегти на своїх численних полях посіви, і звірі
біля пересихаючого водопою. Дощова вода - це те
благо, за яким звертаються до нього і старі й малі.
Так було в давнину, так є і в наші дні. Дощова вода
- це одна з численних форм атмосферних опадів.
Головне її джерело - це волога, що випаровується з
поверхонь зволоженою грунту і водойм. Водні маси, які утворюються в земній
атмосфері, по-справжньому величезні: одна дощова хмара здатне містити в собі
до декількох сотень тонн води. Хмари постійно змінюють своє місце
розташування відносно земної поверхні, перерозподіляючи тим самим не тільки
вологу і тепло, але і різні хімічні елементи, їх пил і солі. Вода від дощів, що
пролився на нас з небес, може чудово засвоюватися організмом людини, адже в її
складі міститься мінімальне значення шкідливих для здоров'я домішок. Дощова
вода також може сприяти більш якісному засвоєнню і перетравленню продуктів
харчування. Однак сучасна екологічна ситуація така, що майже будь-який дощ
можна сміливо називати «кислотним». Тому наші сучасники більше не
використовують дощову воду не тільки для вживання в їжу, але навіть і для
прання білизни або миття голови.

47. Атмосферний лід: град, сніг, іній.
Град випадає атмосферними опадами у вигляді
невеликих частинок льоду, найчастіше круглої або
овальної форми, і частіше за все найбільші розміри
градин не перевищує 5-6мм. Зазвичай град випадає
при плюсовій температурі повітря, і звичайно при
цьому йде сильний дощ і гроза.
Сніг - це тверді опади у вигляді сніжинок. Є кілька
видів хмар, які перетворюють воду в
сніг, наприклад, шарувато-дощові хмари приносять
снігопад. Сніг це виключно зимовий вид
опадів, який утворює сніжний покрив на поверхні
землі.
Іній - це найтонший шар крижаних
кристалів, перетворених з водяної пари
атмосфери, і з'являється він тоді, коли земна
поверхня охолоджена більше, ніж температура
повітря. Іній також утворюється на всіх наземних
предметах, деревах і грунті.

48. Лід водний: донний лід, крижаний покрив.
Донний лід - це лід, який відкладається на дні водойми.
Донний лід можна виявити на дні озер, річок і морів, як на
предметах, занурених у воду, так і на мілководді.
Крижаний покрив - це не що інше, як суцільний лід, що
з'являється при мінусовій температурі на поверхні річок чи
морів, океанів чи озер, а також на поверхні штучних водойм.
Лід підземний.
Підземні льоди - це льоди які знаходяться у верхніх
шарах земної кори. Найчастіше підземні льоди
зустрічаються там, де присутні багаторічномерзлі породи.
Лід льодовиковий.
Крижана монолітна порода, що утворює льодовик
називається льодовиковим льодом. З'являється
льодовиковий лід найчастіше, з великого накопичення
снігу, який має природне ущільнення і перетворення.

49. Давно відома хімікам речовина,назване як «суха вода», була
запатентована ще в 1968 році. Тоді вона користувалася
величезною популярністю в косметичній промисловості.
Зовні ця вода схожа на білий дрібний пісок і насправді являє
собою дрібні крапельки води в
водовідштовхувальній кремнієвій оболонці. А кремній, як відомо, входить до
складу звичайного пляжного піску. Оболонка перешкоджає возз'єднанню молекул
води та перетворення їх назад в рідину. Серед безлічі способів застосування її
унікальних властивостей, була особливо відзначена здатність сухої води вбирати у
великих кількостях вуглекислий газ - один з тих парникових газів, які викликають
глобальне потепління. При використанні сухої води, виходить зберегти в три рази
більше вуглекислого газу, ніж якби використовувалася звичайна вода. Таким
чином, можна домогтися значного зниження концентрації парникових газів в
атмосфері. Суха вода буде корисна для удосконалення способів перевезення і
зберігання різних небезпечних рідин, так як буде перетворювати їх на сухий
порошок.
Завдяки своїм властивостям, суха вода допомагає захищати навколишнє
середовище від небезпечного впливу різних шкідливих речовин. Так само може
бути корисна при виробництві харчових продуктів.

50. Воду, яку настоюють на золоті, називають
золотою, причому вона зберігає всі свої біологічні
властивості. Вперше термін "золота вода" був згаданий
ще в далекому минулому, в 2000р. до н.е. Золота вода -
звичайна питна вода, з великим вмістом золота (0,0005-
0,001 мг / л). Багато народних цілителів "добувають" її
завдяки тривалому кип'ятінню фольги з високопробного
золота.
Золоту воду використовують в сучасній медицині для лікування багатьох
захворювань. Відомо, що вона нормалізує серцеву діяльність, активізує пам'ять і
вирівнює пульс.
Золоту воду рекомендується вживати і здоровим людям для підвищення
імунітету, так як відомо, що вона пригнічує діяльність різних вірусів.

51. Срібною називають воду, яка насичена йонами
срібла. Цілющі властивості срібної води відкрили
дуже давно: ще в стародавніх індійських книгах
зустрічаються перші згадки про спроби насичення
води сріблом за допомогою зануреного в неї
нагрітого срібла. На самому початку зародження
медицини майстри вже знали про цілющі властивості
срібла. У наших предків була традиція: при освяченні нового колодязя кидати в
нього срібну монету, а саму воду, якщо була така можливість, зберігали в срібних
посудинах. Вже в кінці XIX століття дослідники помітили властивість срібла
вбивати мікроби, очищаючи воду. Сьогодні срібна вода широко використовується
при необхідності добре продезинфікувати, або законсервувати питну воду. Цей же
спосіб підходить для обробки фруктових соків: срібло збільшує їх термін
зберігання. Також срібна вода позитивно впливає на молочні продукти, з її
допомогою можна дезінфікувати домашнє начиння, вона зупиняє гниття
мяси, риби і багатьох інших продуктів харчування.
Вчені довели, що вживання срібної води сприяє омолодженню людського
організму, так як стимулюються всі фізіологічні процеси організму

52. Джерелом називають невеликий потік води, що
б'є з землі. Вода джерел - це підземні чи
грунтові води, що знайшли вихід на поверхню
землі в певному місці.
Тоді як всі інші види води потребують
додаткової очистки, для того щоб вода була
придатною для вживання, то джерельна
вода, пройшовши шлях до поверхні з земних
надр
крізь каміння й пісок, вже пройшла природну очисту, тому вона абсолютно
придатна для пиття.
Джерела є об'єктами багатьох звичаїв і легенд. Деякі люди навіть
вважають, що джерельна вода - свята і цілюща вода. Багато хто за кілька
кілометрів спеціально їдуть на джерела, щоб набрати води для лікування будь-
яких захворювань. Тому поряд з багатьма джерелами побудовані каплиці, які в
свою чергу представляють культурну, а деякі й історичну цінність.

53. Мінеральна вода - це дощова вода, яка багато
століть або навіть тисячоліть назад пішла глибоко в
землю, просочуючись крізь ущелини й пори різних
шарів породи. При цьому в ній розчинялися різні
мінеральні речовини, що перебувають у породі. Від
просто природної води з підґрунтових джерел і
відкритих водойм мінеральні води відрізняються
складом. Чим глибше вони залягають, тим тепліші й
багатші вуглекислотою. Крім того, чим глибше
проникає в породу вода, тим більше вона очищається.
Історія вживання мінеральних вод нараховує багато сотень років. В античні
часи греки споруджували біля цілющих джерел святилища, присвячені богу
Асклепієві (римляни ж в подібних місцях зводили храми на честь Ескулапа) -
заступникові медицини. У Греції археологи виявили руїни прадавньої
водолікарні, побудованої приблизно в VІ столітті до н.е. Залишки прадавніх лазень
зустрічаються й у нас на Заході України, де не тільки купалися, але й лікувалися
мінеральними водами. Від покоління до покоління передавалися усні перекази
про чудодійні властивості вод, що б'ють тут з-під землі.

54. Поверхня морів і океанів займає приблизно
70% поверхні нашої планети. Це окремий
світ, про який ми знаємо набагато менше, ніж
про сушу.
Морська вода за своїм складом дуже складна і
містить майже всі елементи таблиці
Менделєєва.
З давніх часів морська вода застосовується в лікувальних цілях. Вона
безпосередньо впливає на шкіру, насичує її мікроелементами і мінеральними
речовинами. Шкіра при цьому стає еластичною, більш здоровою, звільняється від
шлаків, що накопичилися в ній. Проникаючи через шкіру в кров, морська вода
надає позитивний вплив на всі внутрішні органи.
Сьогодні в медицині навіть існує метод лікування, який називається
таласотерапія – лікування морем. По-грецьки "морська вода" означає "Таласса". А
таласотерапія - це застосування лікувальних грязей морських, морської води, піску,
водоростей і морського клімату в профілактичних і лікувальних цілях.

55. На відміну від морської води, прісна вода
містить у своєму складі дуже малу частку солей.
Не важливо, в якому стані знаходиться вода
(рідкому, твердому, або газоподібному), якщо
концентрація солі в ній не перевищує 0,1% - така
вода класифікується, як прісна.
Найбільші запаси прісної води, несуть в собі
полярні льоди. З прісної води складаються прісні
озера, річки і струмки. Прісна вода становить лише 2% загальної
кількості, причому 85% її зосереджено в льодовиках і тільки 1% прісної води
містять річки, озера й підземні води.
Споконвіку річки використовувалися людиною як джерело прісної води.
Сьогодні ж ці водні артерії перетворилися на магістралі, по яких переносяться
«досягнення» трудової діяльності людини. Саме по річках відходи змиваються в
моря й океани. На сьогоднішній день зростання потреби людства у чистій воді
багаторазово перевищує темпи будівництва очисних споруд.

56. Дистильована вода – це вода, яка практично повністю
очищена від розчинених у ній мінеральних
солей, органічних та інших домішок. Обладнання, за
допомогою якого отримують таку воду, називають
дистилятором або аквадистилятором.
При закипанні вода переходить в пару, а при
конденсації водяної пари утворюється конденсат –
дистильована вода. Вона вільна від солей, органічних
речовин і мікроорганізмів, але може містити невелику
кількість летких сполук. Застосовують дистильовану воду
медичні лабораторії та лікувальні установи для
виготовлення ліків і приготування розчинів для ін'єкцій.
Дуже багато виробників напоїв використовують дистильовану воду, щоб
поліпшити їх чистоту і смак. Дистильована вода також продається і в пляшках, її
можна купити в супермаркетах. Очищення води, зокрема дистиляція, дуже
важлива в тих регіонах, де запаси води або водопровідна вода не підходять для
вживання без кип'ятіння або хімічної обробки.
Дистилюють воду і для пиття, для того, щоб видалити віруси, бактерії, важкі
метали, радіонукліди і органіку. При дистиляції видаляються і мінеральні
речовини.

57. Тала вода утворюється за рахунок технології
самої природи: спочатку повільне
заморожування, потім видалення солі з розчину
і, останній етап – танення. Останнім часом
установлено, що свіжа тала вода позитивно
впливає на живі організми. Секрет «бурульки»
вперше виявлено в Антарктиді, коли під час
танення льоду був виявлений інтенсивний
розвиток планктону — різновид мілководних
організмів.
Свіжа тала вода наділена «пам'яттю». Встановлено, що вона має характерну
підвищену біологічну активність, яка зберігається деякий час після танення. Вчені
помітили, що свіжотала вода, яка вільно проходить крізь стінки стравоходу, здійснює
оздоровчу та омолоджуючу дії на весь організм. Проте, якщо лід розплавити і талу
воду закип'ятити, то вона втрачає стимулюючі властивості.
Тала вода підвищує урожайність сільськогосподарських культур, приріст
молодняку птиці і тварин, яйценосності курей, молочність корів. Снігове покриття —
це природне багатство полів. Незначна теплопровідність снігу захищає поверхню
землі і рослинність від негативного впливу сильних морозів та служить джерелом
вологи, поповнюючи її запаси за рахунок талих вод.

58. Магнітною водою називається рідина, яку
піддали випромінюванню магнітним полем.
Омагнічення води успішно застосовують на
водопровідних станціях у разі значного
помутніння природних вод. Таке омагнічення
дозволяє частково очистити воду.
Магнітна вода використовується в сільському господарстві.
Наприклад, п'ятигодинне замочування зерен буряків у магнітній воді значно
підвищує врожайність, полив магнітною водою стимулює ріст і врожайність
соняшнику, кукурудзи, помідорів.
Зараз широко вивчається використання магнітної води в медицині: вона
допомагає виводити ниркові камені, має бактерицидну дію. Також стало
відомо, що при питті магнітної води знижується артеріальний тиск, змінюється
вплив деяких ліків на організм.

59. Цілющі властивості шунгітової води на організм
людини було помічено дуже давно. Ще при Петрові
Першому у Росії був виявлений шунгіт - гірська
порода в районі Онезького озера. У покладах шунгіта
і була виявлена ​вода, що має цілющі властивості, і
названа згодом шунгітовою водою. Досить лише
декілька камінчиків помістити у водопровідну
воду, щоб вони увібрали близько 95% різних
забруднювачів, видалили важкі метали, вивели колоїдне залізо водопровідних
труб, нітрати, нітрити, пестициди, діоксини, феноли, яйця гельмінтів, а також
віруси і бактерії. Цей мінерал також здатний насичувати воду корисними
мікроелементами. Воду після шунгіту можна кип’ятити. Шунгітована вода
підвищує імунітет, нормалізує тиск, ефективна при алергічних захворюваннях,
знімає запалення та має ранозагоювальні властивості. Воду готують так: каміння
промивають, висипають у трилітрову банку з водою і настоюють протягом двох
діб. Потім воду не збовтуючи зливають, залишаючи на дні півлітра води, яка і
містить шкідливі домішки.

60. Вчені помітили, що тривалість життя на островах
Окінава и Токуносіма на 10-15 років вище, ніж по
всій Японії. А люди, що живуть там, відрізняються
гарним здоров'ям. Пізніше вчені пояснили
причину довголіття жителів цих островів. Ці
острови знаходяться на коралових атолах, які
фільтрують воду і насичують її іонами кальцію.
Таким чином, коралова вода – це вода, насичена кораловим кальцієм, але не
будь-яким, але лише від певного виду коралів, які оточують ці два острови, так
званих коралів Санго. Це білі корали, які вважаються єдиними корисними
коралами для людини з 2500 видів відомих коралів. Корали Санго дуже
ретельно протягом довгого часу вивчалися різними вченими. Вони
встановили, що кораловий кальцій - унікальний природний продукт, який
містить близько 70 життєво важливих елементів.
Коралова вода - це унікальна вода, яка сприяє підтримці, збереженню і
відновленню здоров'я.